Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Песець, або лисиця полярна (Vulpes lagopus, давніше Alopex lagopus) — невелика лисиця, ссавець родини псових. Поширена в приполярних районах усієї північної півкулі, займаючи всі головні біоми тундри.
| Песець | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | Псові (Canidae) |
| Триба: | Лисиці (Vulpini) |
| Рід: | Лисиця (Vulpes) |
| Вид: | Песець (V. lagopus) |
| Біноміальна назва | |
| Vulpes lagopus | |
 | |
| Ареал песця | |
Систематика
Давніше песця виносили до осібного роду (Alopex), проте теперішні таксономічні системи поміщають її до роду лисиця (Vulpes), як і решту лисиць. Етимологія: грец. λαγώς — «заєць», грец. πούς — «ступня». Слово песець — наслідок семантичної видозміни на давньоруському ґрунті слова пьсьць — «щеня», від пьсь — пес.
Зовнішній вигляд
Песець — порівняно невелика тварина родини хижих, що нагадує звичайну, або руду лисицю. Довжина тіла 50—75 см, хвоста — 25—30 см, висота в плечах — 20—30 см; маса — 6—10 кг. На відміну від звичайної лисиці, тіло в песця приземисте, морда трохи коротша; вуха заокруглені, слабко виступають із зимової шерсті (що оберігає їх від обмороження). Наукова видова назва — lagopus — у перекладі з грецької мови означає «заяча лапа», бо підошви лап у песців покриті жорстким волоссям.
Це єдиний представник родини псових, що проявляє чітко виражений сезонний диморфізм забарвлення. Щодо забарвлення розрізняють дві морфи: звичайного білого (взимку — чисто білий, влітку — бурий) і блакитного песця. У блакитного зимовий наряд темний: від пісочного й світло—кавового до темно—сірого з блакитнуватим відблиском і навіть коричневого зі сріблом. Блакитні песці стрічаються в усіх популяціях, але на материку вони рідкісні, а на деяких островах, навпаки, переважають. Весняне линяння песців звичайно починається в березні-квітні і триває до 4 місяців. Осіннє — з вересня до грудня. Найдовше зимове хутро в песців буває в січні—лютому.
Типи забарвлення хутра:
-
![image]()
Блакитний песець у зимовому хутрі -
![image]()
Білий песець у зимовому хутрі -
![image]()
Блакитний песець у літньому хутрі -
![image]()
Білий песець у літньому хутрі
Розповсюдження
Песець поширений за північним полярним колом, на узбережжі й островах Північного Льодовитого океану, в тундровій і частково лісотундровій зонах. Це типовий представник фауни материкових Норвегії, Швеції, Фінляндії, Росії, Аляски, Канади й таких островів, як Ґренландія, Ісландія та Свальбард. Під час зимової міграції песець заходить до Південної Фінляндії, південної частини Прибайкалля, низовин Амура. Песець має дуже слабко виражену географічну мінливість, що обумовлено великою рухливістю песця та невпинним змішуванням популяцій.
Спосіб життя й харчування
Типовим житлом песцеві служать відкриті тундри з горбистим рельєфом. На піщаних пагорбах і берегових терасах він риє нори, що мають вигляд складних підземних лабіринтів з багатьма (до 60—80) входами. Нори ніколи не бувають далі від пів кілометра від води. Відповідних місць для будівництва нір у тундрі мало, тому песці вживають їх роками, іноді 15—20 років поспіль, а з перервами — сотні та навіть тисячі років, тому деякі горби бувають суцільно зриті. Рідше песці селяться серед розсипів каменів або в купах річкових відкладень на узбережжі. Узимку песець нерідко задовольняється простим лігвом у снігу.
Песець , у його кормі понад сотню видів тварин і з 25 видів рослин. Проте головні його харчі — дрібні гризуни, особливо лемінги, та ще птахи. Ще песець харчується як викинутою на берег, так і здобутою рибою, а так само рослинною їжею: ягодами (чорницями, морошками), травами, водоростями (наприклад, морською капустою). Не відмовляється песець і від падла. На узбережжі песець часто супроводжує білих ведмедів, і йому дістається частина м'яса вбитих тюленів. Нарешті, він поїдає звірів, що потрапили в капкани, не роблячи винятків навіть для інших песців. Улітку запасає в лігві надлишки їжі на зиму.
У песця добре розвинені слух і нюх; трохи слабкіше — зір. Голос — гавкаючий.
Соціальна поведінка і розмноження
Звичайно ці звірі моногамні, хоча іноді (наприклад, на Командорських островах) спостерігаються випадки полігамії. Типова сім'я песців складається з самця, самиці, молодих самиць з попереднього посліду й дитинчат поточного року. Звичайно сім'ї живуть осібно, проте можуть селитися й колоніями по 2—3 сім'ї. Площа ділянки, де живе сім'я песців, коливається від 2 до 30 км². Значну частину року песець кочує, шукаючи їжі. До початку шлюбного сезону песці повертаються до тих місцевостей, звідки відкочували восени, і або займають готові нори, або викопують нові.
Тічка відбувається в березні—квітні та супроводжується бійками самців. Вагітність триває 49—57 днів; у посліді 7—12 і більше дитинчат (найбільше число серед хижих). Самець разом із самкою піклується про потомство. Білі песці народжуються покриті темним, димчасто—бурим хутром, блакитні — майже коричневі. Очі розплющуються на 9—18 день; у віці 6 місяців досягають розміру батьків. Статева зрілість наступає вже наступного року, хоча повного розвитку досягають тільки на другий рік.
Екологія та чисельність
Чисельність песців схильна до різких коливань як до наявності кормів (особливо лемінгів). На чисельності місцевих популяцій дуже даються взнаки міграції. Щоосені велике число тварин, що населяють тундру, прямує вздовж морського узбережжя та річкових долин на південь. Навесні песці потроху повертаються. У голодні роки ці переселення набирають особливо масового характеру. Багато з кочівних тварин гине.
Песця переслідують деякі більші хижаки. На нього нападають інші лисиці, росомахи й вовки, молодих песців хапають орлани та полярні сови. Молоді песці часто гинуть від глистових інвазій, дорослі — від дикування (вірусного арктичного енцефаліту тварин), рідше — від сказу. Середня тривалість життя песців у природі — 6—10 років, максимальна — 16,3 років.
Підвиди
Серед дослідників немає згоди щодо поділу виду на підвиди, різні системи класифікації пропонують поділ на від 4 до 10 підвидів. Один із запропонованих варіантів наведений нижче:
- Песець Берингових островів, Vulpes lagopus beringensis
- Ісландський песець, Vulpes lagopus fuliginosus
- Гренландський песець, Vulpes lagopus groenlandicus
- Песець острова Хол, Vulpes lagopus hallensis
- Песець Пойнт-Барроу, Vulpes lagopus innuitus
- Песець островів Прибилова, Vulpes lagopus pribilofensis
- Песець острова Мідний, Vulpes lagopus semenovi
- Сибірський песець, Vulpes lagopus sibiricus
- Свальбардський песець, Vulpes lagopus spitzbergensis
- Унгавійський песець, Vulpes lagopus ungava
Примітки
- Linnæus, Carl (1758). Systema naturæ per regna tria naturæ, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Tomus I (Latin) (вид. 10th). Holmiæ (Stockholm): Laurentius Salvius. с. 40. оригіналу за 8 November 2012. Процитовано 23 листопада 2012.
- Wozencraft, W. C. (16 November 2005). in Wilson, D. E., and Reeder, D. M. (eds). Mammal Species of the World (вид. 3rd). Johns Hopkins University Press. ISBN .
- Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. Етимологічний словник української мови. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 4. — С. 359. — .
- Vulpes lagopus. An Age Database. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 17 травня 2008.
Рекомендована література
- Nowak, Ronald M. (2005). Walker's Carnivores of the World. Baltimore: Johns Hopkins Press.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pesec znachennya Pesec abo lisicya polyarna Vulpes lagopus davnishe Alopex lagopus nevelika lisicya ssavec rodini psovih Poshirena v pripolyarnih rajonah usiyeyi pivnichnoyi pivkuli zajmayuchi vsi golovni biomi tundri Pesec Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Psovi Canidae Triba Lisici Vulpini Rid Lisicya Vulpes Vid Pesec V lagopus Binomialna nazva Vulpes lagopus Linnaeus 1758 Areal pescyaSistematikaDavnishe pescya vinosili do osibnogo rodu Alopex prote teperishni taksonomichni sistemi pomishayut yiyi do rodu lisicya Vulpes yak i reshtu lisic Etimologiya grec lagws zayec grec poys stupnya Slovo pesec naslidok semantichnoyi vidozmini na davnoruskomu grunti slova psc shenya vid ps pes Zovnishnij viglyadPesec porivnyano nevelika tvarina rodini hizhih sho nagaduye zvichajnu abo rudu lisicyu Dovzhina tila 50 75 sm hvosta 25 30 sm visota v plechah 20 30 sm masa 6 10 kg Na vidminu vid zvichajnoyi lisici tilo v pescya prizemiste morda trohi korotsha vuha zaokrugleni slabko vistupayut iz zimovoyi shersti sho oberigaye yih vid obmorozhennya Naukova vidova nazva lagopus u perekladi z greckoyi movi oznachaye zayacha lapa bo pidoshvi lap u pesciv pokriti zhorstkim volossyam Ce yedinij predstavnik rodini psovih sho proyavlyaye chitko virazhenij sezonnij dimorfizm zabarvlennya Shodo zabarvlennya rozriznyayut dvi morfi zvichajnogo bilogo vzimku chisto bilij vlitku burij i blakitnogo pescya U blakitnogo zimovij naryad temnij vid pisochnogo j svitlo kavovogo do temno sirogo z blakitnuvatim vidbliskom i navit korichnevogo zi sriblom Blakitni pesci strichayutsya v usih populyaciyah ale na materiku voni ridkisni a na deyakih ostrovah navpaki perevazhayut Vesnyane linyannya pesciv zvichajno pochinayetsya v berezni kvitni i trivaye do 4 misyaciv Osinnye z veresnya do grudnya Najdovshe zimove hutro v pesciv buvaye v sichni lyutomu Tipi zabarvlennya hutra Blakitnij pesec u zimovomu hutri Bilij pesec u zimovomu hutri Blakitnij pesec u litnomu hutri Bilij pesec u litnomu hutriRozpovsyudzhennyaPesec poshirenij za pivnichnim polyarnim kolom na uzberezhzhi j ostrovah Pivnichnogo Lodovitogo okeanu v tundrovij i chastkovo lisotundrovij zonah Ce tipovij predstavnik fauni materikovih Norvegiyi Shveciyi Finlyandiyi Rosiyi Alyaski Kanadi j takih ostroviv yak Grenlandiya Islandiya ta Svalbard Pid chas zimovoyi migraciyi pesec zahodit do Pivdennoyi Finlyandiyi pivdennoyi chastini Pribajkallya nizovin Amura Pesec maye duzhe slabko virazhenu geografichnu minlivist sho obumovleno velikoyu ruhlivistyu pescya ta nevpinnim zmishuvannyam populyacij Sposib zhittya j harchuvannyaTipovim zhitlom pescevi sluzhat vidkriti tundri z gorbistim relyefom Na pishanih pagorbah i beregovih terasah vin riye nori sho mayut viglyad skladnih pidzemnih labirintiv z bagatma do 60 80 vhodami Nori nikoli ne buvayut dali vid piv kilometra vid vodi Vidpovidnih misc dlya budivnictva nir u tundri malo tomu pesci vzhivayut yih rokami inodi 15 20 rokiv pospil a z perervami sotni ta navit tisyachi rokiv tomu deyaki gorbi buvayut sucilno zriti Ridshe pesci selyatsya sered rozsipiv kameniv abo v kupah richkovih vidkladen na uzberezhzhi Uzimku pesec neridko zadovolnyayetsya prostim ligvom u snigu Pesec u jogo kormi ponad sotnyu vidiv tvarin i z 25 vidiv roslin Prote golovni jogo harchi dribni grizuni osoblivo lemingi ta she ptahi She pesec harchuyetsya yak vikinutoyu na bereg tak i zdobutoyu riboyu a tak samo roslinnoyu yizheyu yagodami chornicyami moroshkami travami vodorostyami napriklad morskoyu kapustoyu Ne vidmovlyayetsya pesec i vid padla Na uzberezhzhi pesec chasto suprovodzhuye bilih vedmediv i jomu distayetsya chastina m yasa vbitih tyuleniv Nareshti vin poyidaye zviriv sho potrapili v kapkani ne roblyachi vinyatkiv navit dlya inshih pesciv Ulitku zapasaye v ligvi nadlishki yizhi na zimu U pescya dobre rozvineni sluh i nyuh trohi slabkishe zir Golos gavkayuchij Socialna povedinka i rozmnozhennyaZvichajno ci zviri monogamni hocha inodi napriklad na Komandorskih ostrovah sposterigayutsya vipadki poligamiyi Tipova sim ya pesciv skladayetsya z samcya samici molodih samic z poperednogo poslidu j ditinchat potochnogo roku Zvichajno sim yi zhivut osibno prote mozhut selitisya j koloniyami po 2 3 sim yi Plosha dilyanki de zhive sim ya pesciv kolivayetsya vid 2 do 30 km Znachnu chastinu roku pesec kochuye shukayuchi yizhi Do pochatku shlyubnogo sezonu pesci povertayutsya do tih miscevostej zvidki vidkochuvali voseni i abo zajmayut gotovi nori abo vikopuyut novi Tichka vidbuvayetsya v berezni kvitni ta suprovodzhuyetsya bijkami samciv Vagitnist trivaye 49 57 dniv u poslidi 7 12 i bilshe ditinchat najbilshe chislo sered hizhih Samec razom iz samkoyu pikluyetsya pro potomstvo Bili pesci narodzhuyutsya pokriti temnim dimchasto burim hutrom blakitni majzhe korichnevi Ochi rozplyushuyutsya na 9 18 den u vici 6 misyaciv dosyagayut rozmiru batkiv Stateva zrilist nastupaye vzhe nastupnogo roku hocha povnogo rozvitku dosyagayut tilki na drugij rik Ekologiya ta chiselnistChiselnist pesciv shilna do rizkih kolivan yak do nayavnosti kormiv osoblivo lemingiv Na chiselnosti miscevih populyacij duzhe dayutsya vznaki migraciyi Shooseni velike chislo tvarin sho naselyayut tundru pryamuye vzdovzh morskogo uzberezhzhya ta richkovih dolin na pivden Navesni pesci potrohu povertayutsya U golodni roki ci pereselennya nabirayut osoblivo masovogo harakteru Bagato z kochivnih tvarin gine Pescya peresliduyut deyaki bilshi hizhaki Na nogo napadayut inshi lisici rosomahi j vovki molodih pesciv hapayut orlani ta polyarni sovi Molodi pesci chasto ginut vid glistovih invazij dorosli vid dikuvannya virusnogo arktichnogo encefalitu tvarin ridshe vid skazu Serednya trivalist zhittya pesciv u prirodi 6 10 rokiv maksimalna 16 3 rokiv PidvidiSered doslidnikiv nemaye zgodi shodo podilu vidu na pidvidi rizni sistemi klasifikaciyi proponuyut podil na vid 4 do 10 pidvidiv Odin iz zaproponovanih variantiv navedenij nizhche Pesec Beringovih ostroviv Vulpes lagopus beringensis Islandskij pesec Vulpes lagopus fuliginosus Grenlandskij pesec Vulpes lagopus groenlandicus Pesec ostrova Hol Vulpes lagopus hallensis Pesec Pojnt Barrou Vulpes lagopus innuitus Pesec ostroviv Pribilova Vulpes lagopus pribilofensis Pesec ostrova Midnij Vulpes lagopus semenovi Sibirskij pesec Vulpes lagopus sibiricus Svalbardskij pesec Vulpes lagopus spitzbergensis Ungavijskij pesec Vulpes lagopus ungavaPrimitkiLinnaeus Carl 1758 Systema naturae per regna tria naturae secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis Tomus I Latin vid 10th Holmiae Stockholm Laurentius Salvius s 40 originalu za 8 November 2012 Procitovano 23 listopada 2012 Wozencraft W C 16 November 2005 in Wilson D E and Reeder D M eds Mammal Species of the World vid 3rd Johns Hopkins University Press ISBN 0 801 88221 4 In t movoznavstva im O O Potebni Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi K Naukova dumka 2003 T 4 S 359 ISBN 966 00 0590 4 Vulpes lagopus An Age Database Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 17 travnya 2008 Rekomendovana literaturaNowak Ronald M 2005 Walker s Carnivores of the World Baltimore Johns Hopkins Press ISBN 0 8018 8032 7