Лопатка

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лопатка (значення).

Лопа́тка (лат. scapula) — кістка пояса верхніх кінцівок, яка забезпечує з'єднання плечової кістки з ключицею. У людини це плоска кістка приблизно трикутної форми.

Лопатка ліва, вигляд спереду

Лопатка ліва, вигляд ззаду

Анатомія

У лопатці розрізняють:

• Дві поверхні:
  • передня, або реберна (facies costalis)
  • задня, або дорсальна (facies posterior)
• Три краї:
  • верхній (margo superior)
  • медіальний, або хребетний (margo medialis)
  • латеральний, або підкрильцевий (margo lateralis)
• Три кути:
  • медіальний, верхній (angulus superior)
  • нижній (angulus inferior)
  • латеральний (angulus lateralis)

Передня поверхня трохи ввігнута і являє собою підлопаткову ямку, яка слугує місцем прикріплення підлопаткового м'язу.

Задня поверхня лопатки випукла, розділена горизонтальним кістковим виступом — лопатковою остю (spina scapularis) — на надостну та підостну ямки. Ость починається від медіального краю лопатки, поступово підвищується, йде до латерального кута, де закінчується акроміоном, на верхівці якого міститься суглобова поверхня для з'єднання з ключицею.

Поблизу основи акроміона також на латеральному куті є увігнутість — суглобова западина лопатки (cavitas glenoidalis або ґленоїд). Сюди приєднується головка плечової кістки. Лопатка також з'єднується з ключицею акроміально-ключичним суглобом.

Інший гачкоподібний виступ — дзьобоподібний відросток (processus coracoideus) відходить від верхнього краю лопатки, а його закінчення слугує точкою прикріплення кількох м'язів.

Література

• Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
• «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.