Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пій XII (італ. Pio XII світське ім'я — Еудженіо Марія Джузеппе Джованні Пачеллі (італ. Eugenio Maria Giuseppe Giovanni Pacelli італійська вимова: [euˈdʒɛːnjo maˈriːa dʒuˈzɛppe dʒoˈvanni paˈtʃɛlli]; 2 березня 1876, Рим — 9 жовтня 1958) — Папа Римський (2 березня 1939 — 9 жовтня 1958). Очолював Римо-католицьку церкву під час Другої світової війни.
| Преподобний Пій ХІІ (Pius PP. XII) | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 2 березня 1939 — 9 жовтня 1958 | ||
| Девіз: | Opus iustitiae pax | |
| Попередник: | Пій ХІ | |
| Наступник: | Іоанн ХХІІІ | |
| Ім'я при народженні: | італ. Eugenio Maria Giuseppe Giovanni Pacelli | |
| Дата народження: | 2 березня 1876[1][2][…] | |
| Місце народження: | Рим, Італія[4][5][…] | |
| Дата смерті: | 9 жовтня 1958[7][2][…](82 роки) | |
| Місце смерті: | Кастель-Гандольфо, Провінція Рим, Лаціо, Італія[4][5][…] | |
| Поховання: | Гроти Ватикану | |
| Громадянство: | Італія і Королівство Італія | |
| Релігія: | католицька церква[8] | |
| Освіта: | d[9], Папський Григоріанський університет (1895)[9], Римський університет ла Сапієнца (1896)[9] і d (1901)[9] | |
| Рід: | d | |
| Батько: | d[9] | |
| Інтронізація: | 12 березня 1939 | |
| У миру: | Еудженіо Марія Джузеппе Джованні Пачеллі | |
| Нагороди: |  | |
 Медіафайли у Вікісховищі | ||
1 листопада 1950 року в апостольській конституції «Munificentissimus Deus» проголосив догмат про Внебовзяття (тілесне вознесіння на небо) Діви Марії.
Нунцій, кардинал, державний секретар
Пачеллі походив зі шляхетної родини, був онуком засновника ватиканської газети «L'Osservatore Romano» Маркантоніо Пачеллі, племінником фінансового радника Льва XIII Ернесто Пачеллі й сином начальника ватиканських юристів Філіпо Пачеллі. Мати, Віргінія з дому Граціозі. По закінченню гімназії і ліцею ім. Енніо Кьюріно Вісконті в Римі в 1894 році вступив до Духовної Семінарії в Collegio Capranica. Опісля студіював ще в Папській Семінарії св. Аполінарія. У квітні 1899 року став священником.
З 1901 року служив у ватиканському Державному секретаріаті Святого Престолу. У 1901 році його покликали до уряду при Конгрегації надзвичайних церковних справ (лат. Congregatio pro negotiis ecclesiasticis extraordinariis). Як доктор богослов'я і обох прав був номінований професором у Папській семінарії св. Аполінарія, одначе кардинал П'етро Гаспаррі, тодішній Секретар Конгрегації надзвичайних церковних справ, наполягав, щоби Пачеллі полишив кафедру у Папській семінарії, а присвятився повністю поботі в Конгрегації. Тут спочатку обіймав посаду урядового мінутанта (референта справ), згодом став заступником Секретаря. Рівночасно, через довший час, був професором у Папській церковній академії (лат. Pontificia Ecclesiastica Academia), призначенній для тих, які готуються до дипломатичної служби Ватикану.
У 1911 році взяв участь, як член-радник папського посольства, у коронації англійського короля Георга V в Лондоні. За певний час по тому Папа Пій X номінував Пачеллі Секретарем Конгрегації надзвичайних церковних справ у Ватикані. Папа Бенедикт XV, цінуючи його великі якості, затримав його на цій посаді до 1917 року, коли він номінував його Апостольським нунцієм в Монахові, в Баварії. З кардиналом Гаспаррі співпрацював над кодифікацією церковного права, на новій посаді працював над конкордатом з Баварією, заключеним у 1924 році. У 1917–1920 роках — папський нунцій у Баварії, у червні 1920–1929 роках — у Німеччині, у Берліні. За його сприяння заключено тоді (1929 р.) новий конкордат з Пруссією. З 16 грудня 1929 року — кардинал. Покинув Німеччину після 12-річного перебування.
За сприяння кардинала П'етро Гаспаррі номінований Секретарем Стану, і від тоді 9 років працював найближчим співробітником Папи Пія XI. Тоді став також Префектом Конгрегації надзвичайних церковних справ, Президентом Папської комісії для Апостольської столиці та Архипресвітером Ватиканського Собору св. Петра, обіймаючи найвищі церковні гідности.
У листі кардиналу П'єтро Гаспаррі від 14 листопада 1923 року Пачеллі написав, що націонал-соціалістичний рух є антикатолицьким й несе в собі антисемітизм. У 1930–1939 роках — Державний секретар Ватикану. Як папський легат, кардинал Пачеллі поїхав до Буенос-Айреса в Аргентині, на Евхаристійний конгрес у 1934 році, а за рік опісля до Люрду. У 1936 році здійснив приватну поїздку до Північної Америки, в 1937 році — до Лізє і Парижа, в тому ж році поїхав знову папським легатом на Евхаристійний конгрес до Будапешту. 3 червня 1933 року в документі «лат. Dilectissima nobis» Пачеллі підкреслив космополітизм у зовнішній політиці, проте у серпні відносно нацистської політики написав британському представництву при Святому Престолі про страти євреїв і про царство терору, яке отримав цілий народ. У 1930–1940-х роках Пачеллі уклав конкордати з Латвією, Баварією, Польщею, Румунією, Литвою, Пруссією, Баденом, Австрією, Німеччиною, Югославією та Португалією, а також здійснив низку дипломатичних візитів, в тому числі до США 1936 року, а в березні 1942 року установив дипломатичні відносини з Японією.
Папа
Став першим Папою, обраним з державних секретарів, після Климента IX у 1667 році.
У першій промові св. Отець, Папа Пій XII, відповідно до свого девізу «Opus iustitiae pax», покликав людство до миру, заснованого на справедливості, милосерді і порядку. У цій бесіді зазначив Папа виразно, що дорогі Його серцю є теж християни незєдинені, за яких він молиться безнастанно. У справі церковного поєднання теперішний Папа вестиме політику своїх великих попередників, Льва XII, Бенедикта XV і Пія XI, хоч сам науково небагато міг працювати, то одначе все любив і високо цінив науку. У 1949 році наклав анафему на комуністичних лідерів Чехословаччини.
Під час свого понтифікату Пій XII канонізував 34 особи, в тому числі Пія X, беатифікував — 41.
У 1946 році Конгрегація священної канцелярії, очолювана Пієм XII, опублікувала декрет зі засудженням комуністичної ідеології як ідеології тоталітаризму. У час святкування 350-річчя Берестейської унії 1596 року видав енцикліку з протестом проти переслідувань УГКЦ у СРСР. Пій XII цікавився долею вояків дивізії «Галичина», врятував їх від примусової репатріації до Радянського Союзу. За Пія XII було створено Українську греко-католицьку митрополію в Канаді — Вінніпезька (1956, митрополит Максим Германюк) і у США — Філадельфійська (1958, митрополит Констянтин Богочевський) та у Великій Британії (1957), Австралії (1958) — екзархати.
Помер 9 жовтня 1958 року від серцевого нападу.
Історичне значення понтифікату
Зробив значний внесок у розвиток католицького соціального вчення. Із закінченням понтифікату Пія XII завершилась так звана «Доба Піїв».
Оцінки
Пія XII називали «Папою Марії» — за його величезну прихильність Матері Божій, яка проявилася в проголошеному ним догматі щодо її Успіння і Внебовзяття.
Булли та енцикліки
Основні енцикліки:
- , 29 червня 1943 — про церкву як єдине містичне тіло Христове;
- , 15 квітня 1945 — про заклик до молитви за мир;
- «Fulgens Radiatur», 21 березня 1947 — про святого Бенедикта;
- , 20 листопада 1947 — про літургію;
- , 1 травня 1948 — про молитви за мир і вирішення палестинського конфлікту;
- , 24 жовтня 1948 — про молитви за мир у Палестині;
- , 15 квітня 1949 — про місця паломництва в Палестині;
- , 12 березня 1950 — про програму протидії атеїстичній пропаганді в світі;
- «Humani generis», 12 серпня 1950 — про деякі аспекти католицької доктрини;
- , 15 вересня 1951 — про розарії;
- , 8 вересня 1953 — про оголошення сторічного ювілею догмату про Непорочне зачаття роком Марії;
- , 11 жовтня 1954 — про оголошення небесного царювання Марії;
- «Datis Nuperrime», 5 листопада 1956 — про засудження трагічних подій в Угорщині та застосування сили.
Беатифікаційний процес
8 травня 2007 року Конгрегація в справах святих прийняла «Досьє героїчних чеснот» Пія XII. 19 грудня 2009 року папа Бенедикт XVI ухвалив досьє та надав Пію XII титулування «Преподобний» (лат. venerabilis). За цим мав іти розгляд чудес, які сталися за молитвами до покійного папи й доручення його до блаженних — тобто, власне беатифікація.
19 жовтня 2008 року Ватикан офіційно підтвердив намір канонізувати папу римського Пія XII, незважаючи на опір з боку Ізраїлю.
Деякі ізраїльські організації звинувачують Пія XII в тому, що він не висловлювався проти геноциду євреїв за часів Другої світової війни.
У національному меморіалі голокосту «Яд ва-Шем» виставлено фото Пія XII, підпис до якого каже:
Папа, обраний 1939 року, відклав убік послання проти антисемітизму та расизму, підготоване його попередником. Навіть коли доповіді про винищення євреїв сягнули Ватикану, він не протестував проти цього письмово чи усно. 1942 року він не долучився до засудження союзниками у зв'язку з убивством євреїв. Пій XII не втрутився, коли євреїв було депортовано з Рима в Освенцим.
Раніше отець Петер Гумпель (Peter Gumpel), який очолював комісію з канонізації Пія XII, заявляв, що текст підпису до фото фальсифікує історію. На його думку, допоки це фото не буде прибрано з музею, папа римський Бенедикт XVI не зможе здійснити візит на Святу землю.
Однак, офіційний Ватикан відсторонився від цих висловлювань, заявивши, що підпис до фото не може впливати на рішення Бенедикта XVI відвідати Єрусалим. Представник міністра закордонних справ Ізраїлю також підтвердив, що запрошення папи римського на Святу землю є чинним.
Ватикан наполягає на тому, що папа Пій XII докладав усіх зусиль, щоб урятувати якомога більше євреїв під час війни, однак використав для цього засоби дипломатії, оскільки більш відкрите втручання лідера католиків могло тільки погіршити ситуацію.
Також Ватикан нагадує, що Пій XII віддав розпорядження католицьким церквам надавати притулок євреям, а представники Ватикану в інших країнах допомогли багатьом євреям уникнути концтаборів, видавши їм фальшиві паспорти. На месі, присвяченій 50-річчю з дня смерті суперечливого понтифіка, Бенедикт XVI заявив, що папа Пій XII «потай і тихо» робив усе можливе під час війни, щоб уникнути гіршого та врятувати життя якомога більшій кількості євреїв.
У травні 2009 року папа Бенедикт XVI відвідав меморіальний комплекс «Яд ва-Шем», щоб вшанувати пам'ять жертв Голокосту, але до самого музею не пішов. Раніше повідомлялось, що понтифік відмовився відвідати музей на знак протесту проти критики дій папи Пія XII.
Нагороди
- Кавалер Вищого ордена Святого Благовіщення
- Кавалер Великого хреста ордена Святих Маврикія та Лазаря
У мистецтві
- Папа Гітлера — книга Джона Корнвелла
- Червоне та чорне — фільм 1983 року, в якому роль Пія XII виконав сер Джон Гілгуд
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Record #11887285s // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- OPAC SBN
- autori vari Dizionario di Storia / Istituto dell'Enciclopedia Italiana — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118594753 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- Traniello F. Dizionario Biografico degli Italiani — 2015. — Vol. 84.
- . Архів оригіналу за 19 лютого 2013. Процитовано 18 січня 2013.
- newsru.co.il: Очистити Пія XII: Ватикан викладе в мережі архівні документи на захист папи. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 січня 2013.
Посилання
- Pastor Angelicus. (рос.)
- Стаття про Пія XII [ 19 лютого 2013 у Wayback Machine.] на сайті Ратцінгер-Інформ (рос.)
- Сторінка Пія XII на сайті Святого Престолу [ 13 січня 2013 у Wayback Machine.] (італ.)
- Майкл Новак. Пій XII як цап відбувайло [ 24 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Олександра Смирнова. Пій XII і фашизм [ 23 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Eugenio Pacelli (1917—1929) [ 20 червня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
Література
- Sr. Margherita Marchione. Pope Pius XII: Architect for Peace (англ.)
- Leonardo Ciampa. Pope Pius XII: A Dialogue. AuthorHouse, 2007. (англ.)
- «Богословіа. Bohoslovia. Bohoslowia. Kwartalnik. Тримісячник». TXVII.1939.К.1
Wydaje Bohoslowskie Naukowe T-wo. — Redaktor Ks. Dr. J. Slipyj Drukarnia «Biblos» Lwow, Japonska 7.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pij XII ital Pio XII svitske im ya Eudzhenio Mariya Dzhuzeppe Dzhovanni Pachelli ital Eugenio Maria Giuseppe Giovanni Pacelli italijska vimova euˈdʒɛːnjo maˈriːa dʒuˈzɛppe dʒoˈvanni paˈtʃɛlli 2 bereznya 1876 Rim 9 zhovtnya 1958 Papa Rimskij 2 bereznya 1939 9 zhovtnya 1958 Ocholyuvav Rimo katolicku cerkvu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Prepodobnij Pij HII Pius PP XII Papa Rimskij2 bereznya 1939 9 zhovtnya 1958Deviz Opus iustitiae paxPoperednik Pij HINastupnik Ioann HHIIIIm ya pri narodzhenni ital Eugenio Maria Giuseppe Giovanni PacelliData narodzhennya 2 bereznya 1876 1876 03 02 1 2 Misce narodzhennya Rim Italiya 4 5 Data smerti 9 zhovtnya 1958 1958 10 09 7 2 82 roki Misce smerti Kastel Gandolfo Provinciya Rim Lacio Italiya 4 5 Pohovannya Groti VatikanuGromadyanstvo Italiya i Korolivstvo ItaliyaReligiya katolicka cerkva 8 Osvita d 9 Papskij Grigorianskij universitet 1895 9 Rimskij universitet la Sapiyenca 1896 9 i d 1901 9 Rid dBatko d 9 Intronizaciya 12 bereznya 1939U miru Eudzhenio Mariya Dzhuzeppe Dzhovanni PachelliNagorodi Kavaler ordena Svyatogo Grigoriya Velikogo Mediafajli b u Vikishovishi 1 listopada 1950 roku v apostolskij konstituciyi Munificentissimus Deus progolosiv dogmat pro Vnebovzyattya tilesne voznesinnya na nebo Divi Mariyi Nuncij kardinal derzhavnij sekretarPachelli pohodiv zi shlyahetnoyi rodini buv onukom zasnovnika vatikanskoyi gazeti L Osservatore Romano Markantonio Pachelli pleminnikom finansovogo radnika Lva XIII Ernesto Pachelli j sinom nachalnika vatikanskih yuristiv Filipo Pachelli Mati Virginiya z domu Graciozi Po zakinchennyu gimnaziyi i liceyu im Ennio Kyurino Viskonti v Rimi v 1894 roci vstupiv do Duhovnoyi Seminariyi v Collegio Capranica Opislya studiyuvav she v Papskij Seminariyi sv Apolinariya U kvitni 1899 roku stav svyashennikom Z 1901 roku sluzhiv u vatikanskomu Derzhavnomu sekretariati Svyatogo Prestolu U 1901 roci jogo poklikali do uryadu pri Kongregaciyi nadzvichajnih cerkovnih sprav lat Congregatio pro negotiis ecclesiasticis extraordinariis Yak doktor bogoslov ya i oboh prav buv nominovanij profesorom u Papskij seminariyi sv Apolinariya odnache kardinal P etro Gasparri todishnij Sekretar Kongregaciyi nadzvichajnih cerkovnih sprav napolyagav shobi Pachelli polishiv kafedru u Papskij seminariyi a prisvyativsya povnistyu poboti v Kongregaciyi Tut spochatku obijmav posadu uryadovogo minutanta referenta sprav zgodom stav zastupnikom Sekretarya Rivnochasno cherez dovshij chas buv profesorom u Papskij cerkovnij akademiyi lat Pontificia Ecclesiastica Academia priznachennij dlya tih yaki gotuyutsya do diplomatichnoyi sluzhbi Vatikanu U 1911 roci vzyav uchast yak chlen radnik papskogo posolstva u koronaciyi anglijskogo korolya Georga V v Londoni Za pevnij chas po tomu Papa Pij X nominuvav Pachelli Sekretarem Kongregaciyi nadzvichajnih cerkovnih sprav u Vatikani Papa Benedikt XV cinuyuchi jogo veliki yakosti zatrimav jogo na cij posadi do 1917 roku koli vin nominuvav jogo Apostolskim nunciyem v Monahovi v Bavariyi Z kardinalom Gasparri spivpracyuvav nad kodifikaciyeyu cerkovnogo prava na novij posadi pracyuvav nad konkordatom z Bavariyeyu zaklyuchenim u 1924 roci U 1917 1920 rokah papskij nuncij u Bavariyi u chervni 1920 1929 rokah u Nimechchini u Berlini Za jogo spriyannya zaklyucheno todi 1929 r novij konkordat z Prussiyeyu Z 16 grudnya 1929 roku kardinal Pokinuv Nimechchinu pislya 12 richnogo perebuvannya Za spriyannya kardinala P etro Gasparri nominovanij Sekretarem Stanu i vid todi 9 rokiv pracyuvav najblizhchim spivrobitnikom Papi Piya XI Todi stav takozh Prefektom Kongregaciyi nadzvichajnih cerkovnih sprav Prezidentom Papskoyi komisiyi dlya Apostolskoyi stolici ta Arhipresviterom Vatikanskogo Soboru sv Petra obijmayuchi najvishi cerkovni gidnosti U listi kardinalu P yetro Gasparri vid 14 listopada 1923 roku Pachelli napisav sho nacional socialistichnij ruh ye antikatolickim j nese v sobi antisemitizm U 1930 1939 rokah Derzhavnij sekretar Vatikanu Yak papskij legat kardinal Pachelli poyihav do Buenos Ajresa v Argentini na Evharistijnij kongres u 1934 roci a za rik opislya do Lyurdu U 1936 roci zdijsniv privatnu poyizdku do Pivnichnoyi Ameriki v 1937 roci do Lizye i Parizha v tomu zh roci poyihav znovu papskim legatom na Evharistijnij kongres do Budapeshtu 3 chervnya 1933 roku v dokumenti lat Dilectissima nobis Pachelli pidkresliv kosmopolitizm u zovnishnij politici prote u serpni vidnosno nacistskoyi politiki napisav britanskomu predstavnictvu pri Svyatomu Prestoli pro strati yevreyiv i pro carstvo teroru yake otrimav cilij narod U 1930 1940 h rokah Pachelli uklav konkordati z Latviyeyu Bavariyeyu Polsheyu Rumuniyeyu Litvoyu Prussiyeyu Badenom Avstriyeyu Nimechchinoyu Yugoslaviyeyu ta Portugaliyeyu a takozh zdijsniv nizku diplomatichnih vizitiv v tomu chisli do SShA 1936 roku a v berezni 1942 roku ustanoviv diplomatichni vidnosini z Yaponiyeyu PapaStav pershim Papoyu obranim z derzhavnih sekretariv pislya Klimenta IX u 1667 roci U pershij promovi sv Otec Papa Pij XII vidpovidno do svogo devizu Opus iustitiae pax poklikav lyudstvo do miru zasnovanogo na spravedlivosti miloserdi i poryadku U cij besidi zaznachiv Papa virazno sho dorogi Jogo sercyu ye tezh hristiyani nezyedineni za yakih vin molitsya beznastanno U spravi cerkovnogo poyednannya teperishnij Papa vestime politiku svoyih velikih poperednikiv Lva XII Benedikta XV i Piya XI hoch sam naukovo nebagato mig pracyuvati to odnache vse lyubiv i visoko ciniv nauku U 1949 roci naklav anafemu na komunistichnih lideriv Chehoslovachchini Pid chas svogo pontifikatu Pij XII kanonizuvav 34 osobi v tomu chisli Piya X beatifikuvav 41 U 1946 roci Kongregaciya svyashennoyi kancelyariyi ocholyuvana Piyem XII opublikuvala dekret zi zasudzhennyam komunistichnoyi ideologiyi yak ideologiyi totalitarizmu U chas svyatkuvannya 350 richchya Berestejskoyi uniyi 1596 roku vidav encikliku z protestom proti peresliduvan UGKC u SRSR Pij XII cikavivsya doleyu voyakiv diviziyi Galichina vryatuvav yih vid primusovoyi repatriaciyi do Radyanskogo Soyuzu Za Piya XII bulo stvoreno Ukrayinsku greko katolicku mitropoliyu v Kanadi Vinnipezka 1956 mitropolit Maksim Germanyuk i u SShA Filadelfijska 1958 mitropolit Konstyantin Bogochevskij ta u Velikij Britaniyi 1957 Avstraliyi 1958 ekzarhati Pomer 9 zhovtnya 1958 roku vid sercevogo napadu Istorichne znachennya pontifikatuZrobiv znachnij vnesok u rozvitok katolickogo socialnogo vchennya Iz zakinchennyam pontifikatu Piya XII zavershilas tak zvana Doba Piyiv OcinkiPiya XII nazivali Papoyu Mariyi za jogo velicheznu prihilnist Materi Bozhij yaka proyavilasya v progoloshenomu nim dogmati shodo yiyi Uspinnya i Vnebovzyattya Bulli ta enciklikiOsnovni encikliki 29 chervnya 1943 pro cerkvu yak yedine mistichne tilo Hristove 15 kvitnya 1945 pro zaklik do molitvi za mir Fulgens Radiatur 21 bereznya 1947 pro svyatogo Benedikta 20 listopada 1947 pro liturgiyu 1 travnya 1948 pro molitvi za mir i virishennya palestinskogo konfliktu 24 zhovtnya 1948 pro molitvi za mir u Palestini 15 kvitnya 1949 pro miscya palomnictva v Palestini 12 bereznya 1950 pro programu protidiyi ateyistichnij propagandi v sviti Humani generis 12 serpnya 1950 pro deyaki aspekti katolickoyi doktrini 15 veresnya 1951 pro rozariyi 8 veresnya 1953 pro ogoloshennya storichnogo yuvileyu dogmatu pro Neporochne zachattya rokom Mariyi 11 zhovtnya 1954 pro ogoloshennya nebesnogo caryuvannya Mariyi Datis Nuperrime 5 listopada 1956 pro zasudzhennya tragichnih podij v Ugorshini ta zastosuvannya sili Beatifikacijnij procesPij XII koronuye ikonu Salus Populi Romani 8 travnya 2007 roku Kongregaciya v spravah svyatih prijnyala Dosye geroyichnih chesnot Piya XII 19 grudnya 2009 roku papa Benedikt XVI uhvaliv dosye ta nadav Piyu XII tituluvannya Prepodobnij lat venerabilis Za cim mav iti rozglyad chudes yaki stalisya za molitvami do pokijnogo papi j doruchennya jogo do blazhennih tobto vlasne beatifikaciya 19 zhovtnya 2008 roku Vatikan oficijno pidtverdiv namir kanonizuvati papu rimskogo Piya XII nezvazhayuchi na opir z boku Izrayilyu Deyaki izrayilski organizaciyi zvinuvachuyut Piya XII v tomu sho vin ne vislovlyuvavsya proti genocidu yevreyiv za chasiv Drugoyi svitovoyi vijni U nacionalnomu memoriali golokostu Yad va Shem vistavleno foto Piya XII pidpis do yakogo kazhe Papa obranij 1939 roku vidklav ubik poslannya proti antisemitizmu ta rasizmu pidgotovane jogo poperednikom Navit koli dopovidi pro vinishennya yevreyiv syagnuli Vatikanu vin ne protestuvav proti cogo pismovo chi usno 1942 roku vin ne doluchivsya do zasudzhennya soyuznikami u zv yazku z ubivstvom yevreyiv Pij XII ne vtrutivsya koli yevreyiv bulo deportovano z Rima v Osvencim Ranishe otec Peter Gumpel Peter Gumpel yakij ocholyuvav komisiyu z kanonizaciyi Piya XII zayavlyav sho tekst pidpisu do foto falsifikuye istoriyu Na jogo dumku dopoki ce foto ne bude pribrano z muzeyu papa rimskij Benedikt XVI ne zmozhe zdijsniti vizit na Svyatu zemlyu Odnak oficijnij Vatikan vidstoronivsya vid cih vislovlyuvan zayavivshi sho pidpis do foto ne mozhe vplivati na rishennya Benedikta XVI vidvidati Yerusalim Predstavnik ministra zakordonnih sprav Izrayilyu takozh pidtverdiv sho zaproshennya papi rimskogo na Svyatu zemlyu ye chinnim Vatikan napolyagaye na tomu sho papa Pij XII dokladav usih zusil shob uryatuvati yakomoga bilshe yevreyiv pid chas vijni odnak vikoristav dlya cogo zasobi diplomatiyi oskilki bilsh vidkrite vtruchannya lidera katolikiv moglo tilki pogirshiti situaciyu Takozh Vatikan nagaduye sho Pij XII viddav rozporyadzhennya katolickim cerkvam nadavati pritulok yevreyam a predstavniki Vatikanu v inshih krayinah dopomogli bagatom yevreyam uniknuti konctaboriv vidavshi yim falshivi pasporti Na mesi prisvyachenij 50 richchyu z dnya smerti superechlivogo pontifika Benedikt XVI zayaviv sho papa Pij XII potaj i tiho robiv use mozhlive pid chas vijni shob uniknuti girshogo ta vryatuvati zhittya yakomoga bilshij kilkosti yevreyiv U travni 2009 roku papa Benedikt XVI vidvidav memorialnij kompleks Yad va Shem shob vshanuvati pam yat zhertv Golokostu ale do samogo muzeyu ne pishov Ranishe povidomlyalos sho pontifik vidmovivsya vidvidati muzej na znak protestu proti kritiki dij papi Piya XII NagorodiKavaler Vishogo ordena Svyatogo Blagovishennya Kavaler Velikogo hresta ordena Svyatih Mavrikiya ta LazaryaU mistectviPapa Gitlera kniga Dzhona Kornvella Chervone ta chorne film 1983 roku v yakomu rol Piya XII vikonav ser Dzhon GilgudDiv takozhKonkordat 1953 rokuPrimitkiBibliotheque nationale de France Record 11887285s BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 OPAC SBN d Track Q105086090 autori vari Dizionario di Storia Istituto dell Enciclopedia Italiana 2011 d Track Q3803714d Track Q84087675d Track Q2818964 Deutsche Nationalbibliothek Record 118594753 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 Traniello F Dizionario Biografico degli Italiani 2015 Vol 84 d Track Q1128537 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2013 Procitovano 18 sichnya 2013 newsru co il Ochistiti Piya XII Vatikan viklade v merezhi arhivni dokumenti na zahist papi Arhiv originalu za 24 travnya 2012 Procitovano 18 sichnya 2013 PosilannyaPastor Angelicus ros Stattya pro Piya XII 19 lyutogo 2013 u Wayback Machine na sajti Ratcinger Inform ros Storinka Piya XII na sajti Svyatogo Prestolu 13 sichnya 2013 u Wayback Machine ital Majkl Novak Pij XII yak cap vidbuvajlo 24 serpnya 2011 u Wayback Machine ros Oleksandra Smirnova Pij XII i fashizm 23 kvitnya 2018 u Wayback Machine ros Eugenio Pacelli 1917 1929 20 chervnya 2019 u Wayback Machine nim LiteraturaSr Margherita Marchione Pope Pius XII Architect for Peace angl Leonardo Ciampa Pope Pius XII A Dialogue AuthorHouse 2007 ISBN 1 4259 7766 9 angl Bogoslovia Bohoslovia Bohoslowia Kwartalnik Trimisyachnik TXVII 1939 K 1 Wydaje Bohoslowskie Naukowe T wo Redaktor Ks Dr J Slipyj Drukarnia Biblos Lwow Japonska 7