«Анж Піту́» (фр. Ange Pitou) — історичний роман французького письменника Александра Дюма, створений у 1850—1851 роках у співавторстві з Огюстом Маке. Є третьою частиною тетралогії разом з такими відомими романами як «Жозеф Бальзамо», і . Сюжет твору описує історію життя юнака Анжа Піту на тлі подій початку Великої французької революції. Вперше роман був надрукований частинами у 1850—1851 роках у французькій газеті .
Анж Піту під час полювання на кроликів (тут і нижче ілюстрації з видання 1880 року). | |
Автор | Александр Дюма, Огюст Маке |
---|---|
Назва мовою оригіналу | Ange Pitou |
Країна | Франція |
Мова | французька |
Серія | Q451911? |
Жанр | історичний роман |
Видавництво | газета |
Видано | 1850—1851 |
Тип носія | на папері |
Попередній твір | |
Наступний твір |
Сюжет
Анж Піту ще у ранньому дитинстві втратив батька і під наглядом добросердої, але недалекоглядної матері ріс шибайголовою. У підлітковому віці, коли померла його ненька, єдиною його навичкою було браконьєрство. Потрапивши під нагляд рідної тітки Анжеліки — суворої і жадібної старої діви — він змушений відшкодовувати своє утримання постачанням дичини. Але тітці цього мало. Щоб скоротити жалюгідні видатки, вона віддає Анжа у безкоштовне навчання до абата Фортьє, проте той виганяє школяра за помилки у вивченні латини («варваризми і солецизми»). Рятуючись від тітчиного гніву, Піту забрідає до господи фермера Більо, в дочку якого, Катерину, юнак палко закоханий. Тут йому дають притулок і роботу.
Більо арендує ферму в опікуна Піту — доктора Жильбера, який вже тривалий час мешкає в Америці (в цій постаті читач впізнає одного з головних героїв роману «Жозеф Бальзамо»). З Америки доктор прислав фермеру власну брошуру про свободу. Більо за допомогою Анжа починає пропаганду серед наймитів, однак до його будинку приходять таємні агенти і заарештовують обох агітаторів начебто за крамольну книжку. Арештанти рятуються втечею, однак Більо виявляє, що заборонена книжка лише привід. Насправді з його дому агенти виносять таємничий ящик доктора Жильбера, який фермер поклявся берегти як зіницю ока. З листа доктора Більо знає, що той перебуває у Парижі, тому, щоб попередити господаря про крадіжку, він вирушає з Анжем до столиці.
У Парижі вони дізнаються від сина доктора Жильбера, що його батько сидить у Бастилії. Провінціали збурюють народ і разом з багатотисячним натовпом беруть в'язницю штурмом. З документів арештанта випливає, що його засадили за ґрати на вимогу нікому не відомої графині де Шарні. Жильбер за посередництвом Жака Неккера потрапляє на аудієнцію до короля, де завойовує довіру монарха, отримує посаду королівського лікаря, а заодно і знайомиться з графинею де Шарні (вона королеви Марії-Антуанетти). У цій жінці він впізнає мати власного сина, колись зґвалтовану ним Андреа де Таверне. Саме ця застаріла ненависть і була причиною його безпідставного арешту.
Тим часом революційні події набирають обертів. Більо весь час проводить з народом, але наступні дії повстанців (розправа над комендантом Бастилії, паризьким мером, арістократами , тощо) показують найгірший бік некерованого натовпу: жадобу крові, несправедливість, безчестя, садизм. Більо розчаровується в революції, але Жильбер вмовляє фермера затриматись у Парижі ще трохи. Натомість юного Анжа Піту відправляють назад у село разом із докторським сином Себастьяном, якого Анж має передати на руки абату Фортьє. Виконавши це завдання, Піту вирушає на ферму, де його очікує несподівано холодний прийом з боку Катерини. Анж з'ясовує, що дівчина закохана в молодого графа де Шарні (дівера графині де Шарні). Розчарувавшись у коханні, Піту очолює місцевий підрозділ національної гвардії.
Аналіз твору
За властивою Дюма звичкою, письменник створює «гібридний» сюжет, в якому особисте життя головних героїв тісно переплітається з історичними подіями. При цьому романтична сюжетна лінія (кохання Анжа до Катерини) виглядає бляклою і недостатньо опрацьованою. Однак сам автор і не приховував, що писав роман не стільки для розваги, скільки для повчання. За його задумом романтична лінія сюжету лише канва, на яку він нанизує суспільні події, намагаючись, перш за все розповісти про історію Франції, а не окремих людей. Цим також можна пояснити і непослідовність характеру Більо. З одного боку, це багатий фермер, який має знайомих серед аристократів, але з іншого, він симпатизує революціонерам. Непереконливо виглядають мотиви, які змушують хазяйновитого селянина у пору жнив (події роману розгортаються від 14 липня до осені), залишатись у Парижі, де панує голод і терор.
Ще одна сюжетна лінія — взаємовідносини доктора Жильбера і графині де Шарні — також виглядає незакінченою, але вже з іншої причини. У романі «Анж Піту» досить натяків на минулі події, через які графиня ненавидить доктора (історія його трагічного кохання описана в романі «Жозеф Бальзамо»), але при цьому розв'язки цьому протистоянню не видно. Це — підґрунтя для сюжету наступного роману «Графиня де Шарні».
Показово, що реальні історичні постаті, які не показані послідовно у всіх його частинах і які заслуговують на звання другорядних героїв роману (Людовик XVI, Марія-Антуанетта, революціонери) змальовані дуже детально і переконливо. За їхніми характерами можна простежити особисте ставлення Александра Дюма до тих чи інших осіб. Наприклад, поверхнево згаданий Жан-Поль Марат виглядає зловісною фігурою, а його ідейному спільнику маркізу де Лафаєту письменник надає благородних рис. Разом з тим, Дюма намагався бути відстороненим і показував як погані, такі добрі риси обох сторін громадянського конфлікту. Окремі епізоди, як от страта Фуллона і Бертьє де Савіньї описані ним у найдостовірніших деталях.
Для того, щоб розрядити зловісну атмосферу трагічних історичних подій, письменник в окремих сюжетах вдається до гумору і сатири. Це, зокрема, сцени спілкування Анжа Піту з абатом, опис його взаємовідносин з тіткою, керування ополченцями села Гарамонт.
Джерела
- Александр Дюма Анж Піту. — К.: Злота скриня, 1993. — 432 с.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anzh Pitu fr Ange Pitou istorichnij roman francuzkogo pismennika Aleksandra Dyuma stvorenij u 1850 1851 rokah u spivavtorstvi z Ogyustom Make Ye tretoyu chastinoyu tetralogiyi razom z takimi vidomimi romanami yak Zhozef Balzamo i Syuzhet tvoru opisuye istoriyu zhittya yunaka Anzha Pitu na tli podij pochatku Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi Vpershe roman buv nadrukovanij chastinami u 1850 1851 rokah u francuzkij gazeti Anzh Pitu Anzh Pitu pid chas polyuvannya na krolikiv tut i nizhche ilyustraciyi z vidannya 1880 roku AvtorAleksandr Dyuma Ogyust MakeNazva movoyu originaluAnge PitouKrayinaFranciyaMovafrancuzkaSeriyaQ451911 Zhanristorichnij romanVidavnictvogazetaVidano1850 1851Tip nosiyana paperiPoperednij tvirNastupnij tvirSyuzhetScena vignannya Anzha Pitu abatom Fortye Zustrich Anzha Pitu z Katerinoyu Anzh Pitu she u rannomu ditinstvi vtrativ batka i pid naglyadom dobroserdoyi ale nedalekoglyadnoyi materi ris shibajgolovoyu U pidlitkovomu vici koli pomerla jogo nenka yedinoyu jogo navichkoyu bulo brakonyerstvo Potrapivshi pid naglyad ridnoyi titki Anzheliki suvoroyi i zhadibnoyi staroyi divi vin zmushenij vidshkodovuvati svoye utrimannya postachannyam dichini Ale titci cogo malo Shob skorotiti zhalyugidni vidatki vona viddaye Anzha u bezkoshtovne navchannya do abata Fortye prote toj viganyaye shkolyara za pomilki u vivchenni latini varvarizmi i solecizmi Ryatuyuchis vid titchinogo gnivu Pitu zabridaye do gospodi fermera Bilo v dochku yakogo Katerinu yunak palko zakohanij Tut jomu dayut pritulok i robotu Bilo arenduye fermu v opikuna Pitu doktora Zhilbera yakij vzhe trivalij chas meshkaye v Americi v cij postati chitach vpiznaye odnogo z golovnih geroyiv romanu Zhozef Balzamo Z Ameriki doktor prislav fermeru vlasnu broshuru pro svobodu Bilo za dopomogoyu Anzha pochinaye propagandu sered najmitiv odnak do jogo budinku prihodyat tayemni agenti i zaareshtovuyut oboh agitatoriv nachebto za kramolnu knizhku Areshtanti ryatuyutsya vtecheyu odnak Bilo viyavlyaye sho zaboronena knizhka lishe privid Naspravdi z jogo domu agenti vinosyat tayemnichij yashik doktora Zhilbera yakij fermer poklyavsya beregti yak zinicyu oka Z lista doktora Bilo znaye sho toj perebuvaye u Parizhi tomu shob poperediti gospodarya pro kradizhku vin virushaye z Anzhem do stolici U Parizhi voni diznayutsya vid sina doktora Zhilbera sho jogo batko sidit u Bastiliyi Provinciali zburyuyut narod i razom z bagatotisyachnim natovpom berut v yaznicyu shturmom Z dokumentiv areshtanta viplivaye sho jogo zasadili za grati na vimogu nikomu ne vidomoyi grafini de Sharni Zhilber za poserednictvom Zhaka Nekkera potraplyaye na audiyenciyu do korolya de zavojovuye doviru monarha otrimuye posadu korolivskogo likarya a zaodno i znajomitsya z grafineyu de Sharni vona korolevi Mariyi Antuanetti U cij zhinci vin vpiznaye mati vlasnogo sina kolis zgvaltovanu nim Andrea de Taverne Same cya zastarila nenavist i bula prichinoyu jogo bezpidstavnogo areshtu Tim chasom revolyucijni podiyi nabirayut obertiv Bilo ves chas provodit z narodom ale nastupni diyi povstanciv rozprava nad komendantom Bastiliyi parizkim merom aristokratami tosho pokazuyut najgirshij bik nekerovanogo natovpu zhadobu krovi nespravedlivist bezchestya sadizm Bilo rozcharovuyetsya v revolyuciyi ale Zhilber vmovlyaye fermera zatrimatis u Parizhi she trohi Natomist yunogo Anzha Pitu vidpravlyayut nazad u selo razom iz doktorskim sinom Sebastyanom yakogo Anzh maye peredati na ruki abatu Fortye Vikonavshi ce zavdannya Pitu virushaye na fermu de jogo ochikuye nespodivano holodnij prijom z boku Katerini Anzh z yasovuye sho divchina zakohana v molodogo grafa de Sharni divera grafini de Sharni Rozcharuvavshis u kohanni Pitu ocholyuye miscevij pidrozdil nacionalnoyi gvardiyi Analiz tvoruZa vlastivoyu Dyuma zvichkoyu pismennik stvoryuye gibridnij syuzhet v yakomu osobiste zhittya golovnih geroyiv tisno pereplitayetsya z istorichnimi podiyami Pri comu romantichna syuzhetna liniya kohannya Anzha do Katerini viglyadaye blyakloyu i nedostatno opracovanoyu Odnak sam avtor i ne prihovuvav sho pisav roman ne stilki dlya rozvagi skilki dlya povchannya Za jogo zadumom romantichna liniya syuzhetu lishe kanva na yaku vin nanizuye suspilni podiyi namagayuchis persh za vse rozpovisti pro istoriyu Franciyi a ne okremih lyudej Cim takozh mozhna poyasniti i neposlidovnist harakteru Bilo Z odnogo boku ce bagatij fermer yakij maye znajomih sered aristokrativ ale z inshogo vin simpatizuye revolyucioneram Neperekonlivo viglyadayut motivi yaki zmushuyut hazyajnovitogo selyanina u poru zhniv podiyi romanu rozgortayutsya vid 14 lipnya do oseni zalishatis u Parizhi de panuye golod i teror She odna syuzhetna liniya vzayemovidnosini doktora Zhilbera i grafini de Sharni takozh viglyadaye nezakinchenoyu ale vzhe z inshoyi prichini U romani Anzh Pitu dosit natyakiv na minuli podiyi cherez yaki grafinya nenavidit doktora istoriya jogo tragichnogo kohannya opisana v romani Zhozef Balzamo ale pri comu rozv yazki comu protistoyannyu ne vidno Ce pidgruntya dlya syuzhetu nastupnogo romanu Grafinya de Sharni Pokazovo sho realni istorichni postati yaki ne pokazani poslidovno u vsih jogo chastinah i yaki zaslugovuyut na zvannya drugoryadnih geroyiv romanu Lyudovik XVI Mariya Antuanetta revolyucioneri zmalovani duzhe detalno i perekonlivo Za yihnimi harakterami mozhna prostezhiti osobiste stavlennya Aleksandra Dyuma do tih chi inshih osib Napriklad poverhnevo zgadanij Zhan Pol Marat viglyadaye zlovisnoyu figuroyu a jogo idejnomu spilniku markizu de Lafayetu pismennik nadaye blagorodnih ris Razom z tim Dyuma namagavsya buti vidstoronenim i pokazuvav yak pogani taki dobri risi oboh storin gromadyanskogo konfliktu Okremi epizodi yak ot strata Fullona i Bertye de Savinyi opisani nim u najdostovirnishih detalyah Dlya togo shob rozryaditi zlovisnu atmosferu tragichnih istorichnih podij pismennik v okremih syuzhetah vdayetsya do gumoru i satiri Ce zokrema sceni spilkuvannya Anzha Pitu z abatom opis jogo vzayemovidnosin z titkoyu keruvannya opolchencyami sela Garamont DzherelaAleksandr Dyuma Anzh Pitu K Zlota skrinya 1993 432 s ros