Ро́берт I (фр. Robert I; 1011 — 21 березня 1076) — перший герцог Бургундський (1032—1076). Представник франкської династії Капетингів. Засновник Бургундського дому цієї династії. Син франкського короля Роберта II. Брат франкського короля Генріха І, чоловіка київської князівни Анни Ярославни. Дід бургундських герцогів Гуго I й Еда I, та поргутальського графа Генріха. Прізвисько — Стари́й (фр. le Vieux).
Роберт I фр. Robert I le Vieux | ||
| ||
---|---|---|
1032 — 21 березня 1076 | ||
Попередник: | засновано | |
Наступник: | Гуго I | |
Народження: | 1011 Париж, Франція | |
Смерть: | 21 березня 1076 Флере-сюр-Уш, Франція | |
Поховання: | Сен-Сен-л'Аббе | |
Країна: | Королівство Франція | |
Рід: | Капетинги, Бургундський дім | |
Батько: | Роберт II Побожний | |
Мати: | d | |
Шлюб: | Гедвіга де Семюра Ірменгарда-Бланка Анжуйська | |
Діти: | Генріх | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Молоді роки
Походив з династії Капетінгів. Син Роберта II Побожного, короля Франції, та Констанції Арльської. У 1025 році після смерті старшого брата Гуго Магнуса Роберт разом зі іншим братом Генріхом повстав проти батька. Вони захопили кілька замків, після чого помирилися з королем Робертом II.
У 1031 році помер батько, якому успадковував старший брат Роберта — Генріх I. Проте Роберт за підтримки матері повстав проти нього, претендуючи на трон. Але проти Роберта виступив Роберт I, герцог Нормандії. Тому принц Роберт не зміг закріпитися у Парижі. У підсумку в 1032 році Роберт замирився з королем Генріхом I. За умовами договору Роберт отримав Бургундське герцогство, натомість відмовився від зазіхань на трон.
Герцог
З самого початку правління Роберт I стикнувся з протистоянням фактично незалежних графств — Шалон, Макон, Невер, Осер, Тоннер — які не визнавали влади герцога. Тому спочатку Роберт I спробував приборкати Рено I, графа Осера. Це призвело до війни, що тривала до 1036 року. У 1033 році пошлюбив доньку сеньйора Семюра. У 1045 році розпочав війну з Вільгельмом I, новим графом Шалону, Невера і Осера.
У 1048 році під час сварки під час бенкету убив свого тестя Далмаса де Семюра та його сина Жосерана, що намагався заступитися за батька. Після цього розлучився з першою дружиною. Щоб отримати прощення, Роберт I був змушений здійснити прощу до Риму і заснувати монастир в Семюрі як покаяння. У 1050 році приєднав до своїх володінь Семюр-ен-Оксуа.
1057 року герцогське військо на чолі із сином Роберта I — Гуго вдерлося до графства Осер, сплюндрувавши місто Сен-Бріс. У 1058 році допоміг Тібо I, графу Блуа, стати графом Шампані. Того ж року здійснив похід на допомогу Рамона Баранґе I, графа Барселони.
У 1059 або 1060 році в одному з конфліктів загинув старший син і спадкоємець Гуго. Це змінило характер герцога, який став більш жорстоким. У відповідь герцог напав на герцогство Осер, а також Еженона, єпископа Отена. З цієї причини в 1063 році в Отені зібрався церковний собор за участю Жоффруа, архієпископа Ліона, Гуго, архієпископа Безансона, Ашарда, єпископа Шалон-сюр-Сон, Дрогона, єпископа Макона та , абата Клюні. На зустріч прибув і Роберт I. Завдяки посередництву абата Гуго, герцог пробачив смерть сина, що добре відбилося на політичному спокої в герцогстві.
Після смерті в 1072 або в 1074 році свого другого сина Генріха, Роберт I спробував заповідати герцогство своєму третьому синові, але онук, старший син Генріха, Гуго відстояв своє право на спадок.
Сім'я
- Батько: Роберт II
1. Дружина — Гедвіга (бл. 1016—1109), донька Далмаса I Великого, сеньйора де Семюр-ен-Бріоне.
- Гуго (1034—1059/1060)
- Генріх (1035–бл.1074)
- Роберт (1040—1113)
- Симон (1045—1087)
- Констанція (1046—1093), дружина Альфонсо VI, короля Кастилії і Леону
2. Дружина — Ірменгарда-Бланка (бл. 1018—1076) с 1048 года), донька Фулька III, графа Анжу
- Ґільдегарда (1056—1104), дружина Вільгельма VIII, герцога Аквітанії
Джерела
- Elizabeth Hallam, Capetian France:987-1328, (Longman Group Ltd., 1980), 30.
- Georges Duby, The Knight, the Lady and the Priest, (University of Chicago Press, 1981), 90.
- Jean Richard: Robert I., Hzg. v. Burgund. In: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 7, LexMA-Verlag, München 1995, , Sp. 891 f.
- Louis Halphen, «La Francia dell'XI secolo», cap. XXIV, vol. II (L'espansione islamica e la nascita dell'Europa feudale) della Storia del Mondo Medievale, 1999, pp. 770—806.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ro bert I fr Robert I 1011 21 bereznya 1076 pershij gercog Burgundskij 1032 1076 Predstavnik frankskoyi dinastiyi Kapetingiv Zasnovnik Burgundskogo domu ciyeyi dinastiyi Sin frankskogo korolya Roberta II Brat frankskogo korolya Genriha I cholovika kiyivskoyi knyazivni Anni Yaroslavni Did burgundskih gercogiv Gugo I j Eda I ta porgutalskogo grafa Genriha Prizvisko Stari j fr le Vieux Robert I fr Robert I le VieuxRobert I Gercog Burgundskij 1032 21 bereznya 1076 Poperednik zasnovano Nastupnik Gugo I Narodzhennya 1011 1011 Parizh FranciyaSmert 21 bereznya 1076 1076 03 21 Flere syur Ush FranciyaPohovannya Sen Sen l AbbeKrayina Korolivstvo FranciyaRid Kapetingi Burgundskij dimBatko Robert II PobozhnijMati dShlyub Gedviga de Semyura Irmengarda Blanka AnzhujskaDiti Genrih Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Kapetingiv Sin Roberta II Pobozhnogo korolya Franciyi ta Konstanciyi Arlskoyi U 1025 roci pislya smerti starshogo brata Gugo Magnusa Robert razom zi inshim bratom Genrihom povstav proti batka Voni zahopili kilka zamkiv pislya chogo pomirilisya z korolem Robertom II U 1031 roci pomer batko yakomu uspadkovuvav starshij brat Roberta Genrih I Prote Robert za pidtrimki materi povstav proti nogo pretenduyuchi na tron Ale proti Roberta vistupiv Robert I gercog Normandiyi Tomu princ Robert ne zmig zakripitisya u Parizhi U pidsumku v 1032 roci Robert zamirivsya z korolem Genrihom I Za umovami dogovoru Robert otrimav Burgundske gercogstvo natomist vidmovivsya vid zazihan na tron Gercog Z samogo pochatku pravlinnya Robert I stiknuvsya z protistoyannyam faktichno nezalezhnih grafstv Shalon Makon Never Oser Tonner yaki ne viznavali vladi gercoga Tomu spochatku Robert I sprobuvav priborkati Reno I grafa Osera Ce prizvelo do vijni sho trivala do 1036 roku U 1033 roci poshlyubiv donku senjora Semyura U 1045 roci rozpochav vijnu z Vilgelmom I novim grafom Shalonu Nevera i Osera U 1048 roci pid chas svarki pid chas benketu ubiv svogo testya Dalmasa de Semyura ta jogo sina Zhoserana sho namagavsya zastupitisya za batka Pislya cogo rozluchivsya z pershoyu druzhinoyu Shob otrimati proshennya Robert I buv zmushenij zdijsniti proshu do Rimu i zasnuvati monastir v Semyuri yak pokayannya U 1050 roci priyednav do svoyih volodin Semyur en Oksua 1057 roku gercogske vijsko na choli iz sinom Roberta I Gugo vderlosya do grafstva Oser splyundruvavshi misto Sen Bris U 1058 roci dopomig Tibo I grafu Blua stati grafom Shampani Togo zh roku zdijsniv pohid na dopomogu Ramona Barange I grafa Barseloni U 1059 abo 1060 roci v odnomu z konfliktiv zaginuv starshij sin i spadkoyemec Gugo Ce zminilo harakter gercoga yakij stav bilsh zhorstokim U vidpovid gercog napav na gercogstvo Oser a takozh Ezhenona yepiskopa Otena Z ciyeyi prichini v 1063 roci v Oteni zibravsya cerkovnij sobor za uchastyu Zhoffrua arhiyepiskopa Liona Gugo arhiyepiskopa Bezansona Asharda yepiskopa Shalon syur Son Drogona yepiskopa Makona ta abata Klyuni Na zustrich pribuv i Robert I Zavdyaki poserednictvu abata Gugo gercog probachiv smert sina sho dobre vidbilosya na politichnomu spokoyi v gercogstvi Pislya smerti v 1072 abo v 1074 roci svogo drugogo sina Genriha Robert I sprobuvav zapovidati gercogstvo svoyemu tretomu sinovi ale onuk starshij sin Genriha Gugo vidstoyav svoye pravo na spadok Sim yaDokladnishe Burgundskij dim Batko Robert II 1 Druzhina Gedviga bl 1016 1109 donka Dalmasa I Velikogo senjora de Semyur en Brione Gugo 1034 1059 1060 Genrih 1035 bl 1074 Robert 1040 1113 Simon 1045 1087 Konstanciya 1046 1093 druzhina Alfonso VI korolya Kastiliyi i Leonu 2 Druzhina Irmengarda Blanka bl 1018 1076 s 1048 goda donka Fulka III grafa Anzhu Gildegarda 1056 1104 druzhina Vilgelma VIII gercoga AkvitaniyiDzherelaElizabeth Hallam Capetian France 987 1328 Longman Group Ltd 1980 30 Georges Duby The Knight the Lady and the Priest University of Chicago Press 1981 90 Jean Richard Robert I Hzg v Burgund In Lexikon des Mittelalters LexMA Band 7 LexMA Verlag Munchen 1995 ISBN 3 7608 8907 7 Sp 891 f Louis Halphen La Francia dell XI secolo cap XXIV vol II L espansione islamica e la nascita dell Europa feudale della Storia del Mondo Medievale 1999 pp 770 806 Posilannya