Урбан VII (лат. Urbanus PP. VII; 4 серпня 1521, Рим, Папська держава — 27 вересня 1590, Рим, Папська держава) — папа римський з 15 вересня по 27 вересня 1590 року. Світське ім'я — Джамбаттіста Кастанья (італ. Giambattista Castagna).
Урбан VII (Urbanus PP. VII) | ||
| ||
---|---|---|
15 вересня 1590 — 27 вересня 1590 | ||
Попередник: | Сикст V | |
Наступник: | Григорій XIV | |
Ім'я при народженні: | італ. Giovanni Battista Castagna | |
Дата народження: | 4 серпня 1521[1] | |
Місце народження: | Рим, Папська держава[1] | |
Дата смерті: | 27 вересня 1590[2][3][…] (69 років) | |
Місце смерті: | Рим, Папська держава[1] | |
Поховання: | Санта Марія сопра Мінерва | |
Громадянство: | Папська держава | |
Релігія: | католицька церква[5] | |
Освіта: | d, Болонський університет і Падуанський університет | |
У миру: | Giovanni Battista Castagna | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Джамбаттіста Кастанья народився 4 серпня 1521 року в Римі. Був архієпископом у Россано (з 1553). У 1565—1572 роках був нунцієм у Іспанії. З 1573 до 1577 року був нунцієм у Венеції. У 1577 році був переведений губернатором Болоньї. Наступного року був призначений папським легатом на мирну конференцію у Кельні представляти папу Григорія XIII на переговорах між королем Іспанії Філіпом II та Республікою Сполучених Провінцій Нідерландів. Після повернення до Риму Кастанья став консултором Святої палати (інквізиції).
Цар Іван IV Грозний попросив миру в короля Польщі Стефана Баторія за посередництва Папи Урбана VII.
12 грудня 1583 року Григорій XIII дав Кастаньї сан кардинала. 8 жовтня 1584 року його було призначено легатом у Болонью. 19 листопада 1586 року Кастанья став інквізитор-генералом Святої палати.
Папа Сікст V помер 27 серпня 1590 року. 7 вересня 54 кардинали зібралися на конклав та вибрали кардинала Кастанью папою 15 вересня. Він вибрав собі ім'я Урбан, що означає латинською «добрий».
Помер від малярії через 12 днів після обрання на престол св. Петра.
Див. також
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #120014424 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- Яворницький Д. І. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 281.
- у книзі помилково Урбана VIII
Література
- Католицька енциклопедія: Папа Урбан VII [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Urban VII lat Urbanus PP VII 4 serpnya 1521 Rim Papska derzhava 27 veresnya 1590 Rim Papska derzhava papa rimskij z 15 veresnya po 27 veresnya 1590 roku Svitske im ya Dzhambattista Kastanya ital Giambattista Castagna Urban VII Urbanus PP VII Papa Rimskij 15 veresnya 1590 27 veresnya 1590 Poperednik Sikst V Nastupnik Grigorij XIV Im ya pri narodzhenni ital Giovanni Battista CastagnaData narodzhennya 4 serpnya 1521 1 Misce narodzhennya Rim Papska derzhava 1 Data smerti 27 veresnya 1590 1590 09 27 2 3 69 rokiv Misce smerti Rim Papska derzhava 1 Pohovannya Santa Mariya sopra MinervaGromadyanstvo Papska derzhavaReligiya katolicka cerkva 5 Osvita d Bolonskij universitet i Paduanskij universitetU miru Giovanni Battista Castagna Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisDzhambattista Kastanya narodivsya 4 serpnya 1521 roku v Rimi Buv arhiyepiskopom u Rossano z 1553 U 1565 1572 rokah buv nunciyem u Ispaniyi Z 1573 do 1577 roku buv nunciyem u Veneciyi U 1577 roci buv perevedenij gubernatorom Bolonyi Nastupnogo roku buv priznachenij papskim legatom na mirnu konferenciyu u Kelni predstavlyati papu Grigoriya XIII na peregovorah mizh korolem Ispaniyi Filipom II ta Respublikoyu Spoluchenih Provincij Niderlandiv Pislya povernennya do Rimu Kastanya stav konsultorom Svyatoyi palati inkviziciyi Car Ivan IV Groznij poprosiv miru v korolya Polshi Stefana Batoriya za poserednictva Papi Urbana VII 12 grudnya 1583 roku Grigorij XIII dav Kastanyi san kardinala 8 zhovtnya 1584 roku jogo bulo priznacheno legatom u Bolonyu 19 listopada 1586 roku Kastanya stav inkvizitor generalom Svyatoyi palati Papa Sikst V pomer 27 serpnya 1590 roku 7 veresnya 54 kardinali zibralisya na konklav ta vibrali kardinala Kastanyu papoyu 15 veresnya Vin vibrav sobi im ya Urban sho oznachaye latinskoyu dobrij Pomer vid malyariyi cherez 12 dniv pislya obrannya na prestol sv Petra Div takozhSpisok Rimskih PapPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 120014424 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 Yavornickij D I Getman Petro Konashevich Sagajdachnij V Sherbak uporyadnik avtor peredmovi Koli zemlya stognala K Naukova dumka 1995 432 s S 281 ISBN 5 319 01072 9 u knizi pomilkovo Urbana VIIILiteraturaKatolicka enciklopediya Papa Urban VII Arhivovano 22 chervnya 2012 u WebCite angl