Торо́нто (англ. Toronto) — найбільше місто Канади: столиця провінції Онтаріо та центр одного з найзаселеніших регіонів Канади, відомого як Золота підкова. Розміщене у південній частині провінції Онтаріо, на північно-західному узбережжі однойменного озера. Найбільший промисловий, торговий і фінансовий центр Канади, великий транспортний вузол, важливий науковий, культурний, релігійний і мистецький осередок. За версією журналу «Форбс» Торонто замикає десятку міст світу з найпотужнішою економікою (2008).
Фігурує як важливий центр української діаспори в Північній Америці, в якому розташовані численні громадські організації, освітні, релігійні та мистецькі установи діаспори. За статистикою Перепису населення Канади (2006) у місті Торонто та в його передмістях проживає 122 тисячі осіб, які вважають себе українцями за етнічним походженням.
Історія
До створення міста
Археологічні знахідки вказують, що люди жили на північному узбережжі озера Онтаріо в районі сучасного Торонто вже понад 11 тисяч років тому, прийшовши туди з півдня після останнього льодовикового періоду.
Коли європейці вперше з'явилися на цих територіях в 17-му столітті, вони були заселені племенами гуронів. Спочатку в районі сучасного Торонто з'явилися французькі торговельні пости, згодом контроль над цими землями отримали англійці, які у 1787 році придбали у племені понад 1000 км² території навколо сучасного Торонто. А в 1793 році тодішній представник британських інтересів у регіоні лейтенант-губернатор Верхньої Канади у районі Старого міста сучасного Торонто заснував поселення Йорк, яке було назваване на честь фельдмаршала британської армії Фредерика, герцога Йоркського. Сімко вирішив перенести столицю Верхньої Канади з Ньюарка до Йорка, вважаючи, що нове місто буде менше вразливим від нападу Сполучених Штатів. Гарнізон Йорка розташувався у форті Йорка, побудованому на в'їзді до природної гавані міста.
Під час Англо-американської війни 1812—1815 років, у квітні 1813 року форт Йорк був на короткий час захоплений американськими військами та зазнав значних руйнувань, зокрема було спалене приміщення провінційного парламенту.
Історія Торонто
Початок історії Торонто зазвичай відносять до 1787 року, коли землі, на яких розташовувалося Торонто, були придбані британцями у племені Міссісагуа. Це обумовлювалося стратегічним розташуванням міста; завдяки косі, яку утворив сплив річки Дон, сучасне Торонто мало (і має) чи не найкращу гавань з британського (канадського) боку Великих озер. Це обумовило створення Янг-стріт як стратегічної дороги, яка поєднувала внутрішню територію Канади з акваторією Великих озер, яка була пов'язана з Атлантичним океаном.
Стратегічне розташування Торонто призвело до того, що у 1796 році до нього була переведена столиця «колонії Верхньої Канади» (сучасної провінції Онтаріо), яка залишається там і донині. Під час війни 1812 року між США та Канадою провінційний парламент було зруйновано американськими солдатами (на що британці відповіли спаленням Білого дому та Конгресу у 1814). Однак, через чисельні адміністративні реформи, які передували створенню Канадської конфедерації, місце, у якому знаходилася тоді столиця Верхньої Канади, достатньо складно ідентифікувати.
Наслідки подій, які відбулися під час битви за Форт Йорк у 1813 році, з сучасної точки зору виглядають як привід до виникнення у канадців елементів національної свідомості. Сталося так, що під час тієї битви британці підірвали склади пороху; однак, через особливості конструкції арсеналу, більшу частину наслідків вибуху відчула на собі армія американців, яка очікувала від британців відносно безкровної здачі за наслідками битви. Такий результат призвів до розграбування міста Йорк — і реакції на це канадців; якщо Канада до цього загалом розглядала війну як боротьбу двох зовнішніх сил, то після пограбування Йорка ідентифікувала себе з британською адміністрацією.
Формальне створення міста на основі поселення Форт-Йорка відбулося 6 березня 1834 року на вимогу населення, кількість якого на той час становила 9 250 осіб та була найбільшою у провінції. Протягом обговорення назви нового міста перемогли прихильники надання місту історичної назви місцевості, на якій воно знаходилося, — Торонто. Зокрема, їх аргументом було «…це місто буде єдиним Торонто у світі». Першим мером Торонто став Вільям Лайон Маккензі.
Щодо [en] існують кілька точок зору. Найпопулярнішими версіями походження цієї назви є:
- від Ткаронто, що мовою племені могавків значить «де дерева ростуть з води». Прихильники цієї версії зазначають, що індіанці називали цим словом вузьку протоку між озерами Сімко та на 125 кілометрів північніше Торонто. Завдячуючи французам, які першими з європейців прийшли на ці землі, назва Таронто перейшла спочатку до сучасного озера Сімко, згодом до протоки, що єднає Сімко з озером Онтаріо, і, врешті решт, назву Торонто отримав французький форт, збудований на узбережжі останнього, на місці сучасного міста.
- від Торонтон, що мовою племені гуронів значило «місце зустрічі». На думку прихильників цієї версії походження назви міста, територія, на якій розташоване Торонто, слугувала місцем зустрічі індіанських племен.
Торонто динамічно розвивалося протягом 19-го століття, ставши основним центром імміграції до Канади. Різке зростання населення відбулося під час Великого голоду в Ірландії, до 1851 року переселенці з Ірландії стали найбільшою з етнічних груп міста. Протягом 1849-52 і, пізніше, з 1856 по 1858 роки Торонто було столицею Об'єднаної провінції Канада, а з моменту створення у 1867 році провінції Онтаріо стало її беззмінною столицею.
Протягом другої половини 19-го століття в Торонто була побудована розгалужена система каналізації, вулиці отримали освітлення газовими ліхтарями, з'явилися трамвайні лінії, місто було з'єднане залізницею з іншими частинами країни. До 1891 року населення міста перевищило 180 тисяч осіб — окрім невпинного притоку іммігрантів до міста переїжджають мешканці навколишніх сіл та містечок, спостерігається високий рівень народжуваності. У 1904 році значна частина центру міста була зруйнована пожежею, але була швидко відбудована.
У 20-му столітті розвиток міста відбувався прискореними темпами, не в останню чергу за рахунок хвиль імміграції з країн Європи та Азії. У 1951 році населення міста сягнуло 1 мільйона осіб, за двадцять років подвоїлося, а в 1980-х Торонто стало найнаселенішим містом Канади, обійшовши за цим показником Монреаль. У 1954 році в місті відкрився перший в країні метрополітен. Протягом 1970-х у місті відбувався будівельний бум, зокрема центр Торонто був забудований хмарочосами, які стали одним з символів міста. А в 1976 році тут зведено Сі-Ен Тауер — телевізійну вежу висотою 553 м, що понад 30 років залишалася найвищою спорудою у світі, і є символом не лише Торонто, але й усієї Канади.
Створення мегалополісу Торонто
Ще в 1954 році почався процес формального злиття Торонто з навколишніми населеними пунктами: провінційний Уряд Онтаріо ухвалив рішення про створення на основі Торонто та 12 сусідніх містечок і сіл агломерації, яка отримала назву «Метрополія Торонто» (англ. Metropolitan Toronto). До компетенції уряду агломерації було віднесено питання, які вимагали чіткої координації дій органів місцевого управління цих населених пунктів, зокрема — управління земельним ресурсами, водопостачання, будівництво й утримання автошляхів, охорона правопорядку, громадський транспорт. У 1967 році сім найменших населених пунктів, що входили до Метрополії Торонто, були злиті з більшими частинами агломерації, яка з того часу, окрім безпосередньо Торонто, включала міста Йорк, Північний Йорк, Східний Йорк, Скарборо та Етобіко. У 1998 році за рішенням Уряду Онтаріо ця агломерація була об'єднана в єдине місто — мегалополіс Торонто, муніципалітети інших міст, які входили до агломерації, були розформовані.
Визначні місця Торонто
Діловий центр Торонто (Downtown Toronto)
Даунтаун Торонто — одне з найпривабливіших місць для туристів. Простягається на південь від вулиці Блюр, між Батгерст-стріт і Дон-Веллі-Парквей.
Також тут розташовані: , , Фінансовий район, , Китайський квартал, , Університет Торонто, , , .
Середня частина Торонто
Середмістя (Midtown)
Тут розташовані: Йорквіл, Аннекс, Каса Лома, , , , .
Західна частина Торонто.
Тут розташовані: Форт-Йорк, Гай-Парк, , .
Північна частина Торонто.
У колишньому містечку-сателіті, а зараз районі Торонто North York традиційно проживало багато євреїв Тому. не дивно, що саме тут на кошти місцевої громади у Earl Bales Park було споруджено меморіал жертвам Голокосту за проектом Ернеста Рааба (Ernest Raab) та засновано музей Holocaust Center of Toronto (4600 Bathurst St. На станції метро North York Centre розбито Mel Lastman Square (5100 Yonge St.). Тут часто відбуваються різноманітні рекламні акції, наприклад, безкоштовна роздача шоколаду, а, взимку відкривають ковзанку. На цій же площі — колишній муніципалітет незалежної адміністративної одиниці North York — North York Civic Centre (5100 Yonge St.) та Toronto Centre for the Arts (5040 Yonge St.
Східна частина міста.
East side — мальовнича частина Торонто, що тягнеться вздовж узбережжя на схід від Don Valley Parkway. Перший район, у якому Ви опиняєтеся, рухаючись по Queen St. East на схід з перехрестя Don Valley — Riverdale, до середини ХІХ ст. був невеличким селом. Його розвиток активізується в 1880-1920-х рр. внаслідок розбудови залізничних сполучень, а також найбільшого в Торонто моста — Prince Edward Viaduct.
Leslieville був названий так на честь Джорджа Леслі (George Leslie), що жив тут у 1850-х рр. Цей район відомий через Александра Мюіра (Alexander Muir) — директора місцевої школи Leslieville Public School, який написав пісню The Maple Leaf Forever. Дім Мюіра, названий Maple Cottage, зберігся й досі.
Також цікавим місцем в Східній частині міста є Пляжі.
Клімат
Торонто розташоване у зоні вологого континентального клімату. Для міста характерні тепла волога погода влітку та досить холодні зими. Високий рівень урбанізації та безпосередня близькість до води обумовлюють відсутність різких коливань між денною та нічною температурами повітря.
Щорічна норма опадів перевищує 800 мм, найвологішим сезоном є літо. Снігопади можливі з листопада до середини квітня.
Клімат Торонто | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 16,1 | 14,4 | 26,7 | 32,2 | 34,4 | 36,7 | 40,6 | 38,9 | 37,8 | 30,0 | 23,9 | 19,9 | 40,6 |
Середній максимум, °C | −0,7 | 0,4 | 4,7 | 11,5 | 18,4 | 23,8 | 26,6 | 25,5 | 21,0 | 14,0 | 7,5 | 2,1 | 12,9 |
Середня температура, °C | −3,7 | −2,6 | 1,4 | 7,9 | 14,1 | 19,4 | 22,3 | 21,5 | 17,2 | 10,7 | 4,9 | −0,5 | 9,4 |
Середній мінімум, °C | −6,7 | −5,6 | −1,9 | 4,1 | 9,9 | 14,9 | 18,0 | 17,4 | 13,4 | 7,4 | 2,3 | −3,1 | 5,9 |
Абсолютний мінімум, °C | −32,8 | −31,7 | −26,7 | −15 | −3,9 | −2,2 | 3,9 | 4,4 | −2,2 | −8,9 | −20,6 | −30 | −32,8 |
Годин сонячного сяйва | 85,9 | 111,3 | 161,0 | 180,0 | 227,7 | 259,6 | 279,6 | 245,6 | 194,4 | 154,3 | 88,9 | 78,1 | 2066,3 |
Норма опадів, мм | 61.5 | 55.4 | 53.7 | 68.0 | 82.0 | 70.9 | 63.9 | 81.1 | 84.7 | 64.4 | 84.1 | 61.5 | 831.1 |
Днів з опадами | 15,4 | 11,6 | 12,6 | 12,6 | 12,7 | 11,0 | 10,4 | 10,2 | 11,1 | 11,7 | 13,0 | 13,2 | 145,5 |
Днів з дощем | 5,4 | 4,8 | 7,9 | 11,2 | 12,7 | 11,0 | 10,4 | 10,2 | 11,1 | 11,7 | 10,9 | 7,0 | 114,1 |
Днів зі снігом | 12,0 | 8,7 | 6,5 | 2,2 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,08 | 3,1 | 8,4 | 40,9 |
Джерело: Міністерство довкілля Канади |
Економіка
Торонто — один з найважливіших ділових та фінансових центрів Північної Америки, фінансова столиця Канади. У місті розташовані штаб-квартири п'ятірки найбільших канадських банків, а також значної частини корпорацій країни. Фондова біржа Торонто за рівнем ринкової капіталізації займає сьоме місце у світі.
Сукупний внесок економіки Торонто в національну економіку Канади оцінюється в 11 % ВВП країни. ВВП міста в 2005 році перевищив 127 мільярдів канадських доларів.
В місті проживає 1,4 млн працездатних людей, тобто одна шоста усієї робочої сили Канади.
Досить висока ціна землі призвела до виведення безпосередньо виробничих потужностей промислових підприємств за межі Торонто, однак місто залишається одним з найбільших центрів дистрибуції промислової продукції в Канаді.
Торонто має розвинуту індустрію послуг, тут розташовані найбільші медійні, телекомунікаційні та страхові компанії, місто має розгалужену мережу готелів, закладів громадського харчування та торгівлі.
Спорт
Торонто має сім професійних спортивних команд, найстарішою та найтитулованішою з яких є «Торонто Арґонавтс», які виступають в Канадській футбольній лізі. Команди «Торонто Репторз» та «Торонто Блу Джейс», що виступають відповідно в Національній баскетбольній асоціації та Головній бейсбольній лізі, наразі є єдиними представниками Канади у цих лігах.
У світі професійного спорту місто найвідоміше хокейною командою «Торонто Мейпл-Ліфс», яка користується надзвичайною підтримкою хокейних вболівальників не лише в Торонто, але й далеко за його межами. Попри те, що останнього разу команда ставала чемпіоном Національної хокейної ліги в далекому сезоні 1966-67, вона займає друге місце серед усіх команд ліги за кількістю виграних Кубків Стенлі (13). Не в останню чергу завдячуючи колишнім успіхам «Торонто Мейпл-Ліфс» місто утримує прізвисько «Центру хокейного всесвіту» (англ. "Centre of the Hockey Universe"). З 1958 року в Торонто розміщується «Зала хокейної слави», в якій представлені найвидатніші гравці та хокейні функціонери, а також розміщується музей хокею.
Клуб | Ліга | Вид спорту | Домашня арена | Заснований | Чемпіонські титули |
---|---|---|---|---|---|
«Торонто Арґонавтс» | Канадський футбол | Роджерс-центр | |||
«Торонто Мейпл-Ліфс» | Хокей | Ер-Канада-центр | |||
«Торонто Блу Джейс» | Бейсбол | Роджерс-центр | |||
«Торонто Репторз» | Баскетбол | Ер-Канада-центр | |||
Лакрос | Ер-Канада-центр | ||||
Футбол | |||||
Лакрос |
Населення
Торонто — одне з найбагатонаціональніших міст світу. За даними перепису населення 2006 р. 47 % жителів Торонто народились за межами Канади. 9,6 % від всієї кількості іммігрантів це вихідці з Індії, 8,2 % — з Китаю, по 5,6 % — з Італії та Філіппін, 1,3 % — з Росії, 1,2 % — з України.
Часто Торонто називають містом з найбільшим різноманіттям культур, оскільки близько половини жителів іммігрували з інших країн. І зараз Торонто — найпопулярніший центр, що приваблює іммігрантів у Канаді. Характерною рисою міста є традиція підтримки національних культур та звичаїв прибулих груп населення. Таким чином, на відміну від багатьох інших міст з великою кількістю іммігрантів, культурна асиміляція проявляється не дуже яскраво. Разом з тим, це один з найбезпечніших мегалополісів Американського континенту, де всі нації та культури уживаються без конфліктів.
Освіта
George Brown College
Державний коледж прикладних мистецтв і технологій. Розташований в центрі Торонто і має свій гуртожиток.
Заснований в 1967 році, названий на честь Джорджа Брауна (1818—1880), одного із засновників канадської конфедерації, ліберального політика і творця газети «The Globe» в Торонто (в даний час «The Globe & Mail»).
Українці Торонто
Поява перших українських іммігрантів в Торонто датується 1903 роком. Згодом українська громада міста приростала за рахунок переселенців із Західної Канади, куди українці почали іммігрувати раніше — з 1891 року, а також безпосередньо з Австро-Угорщини, до якої належали західноукраїнські землі. Однак найбільший приток українських іммігрантів до міста був під час так званих третьої та четвертої хвиль імміграції — відповідно після Другої світової війни та з початку 1990-х років.
Рік | 1911 | 1941 | 1971 | 2006 |
Чисельність Української громади Торонто, тис. осіб | 0,1 | 12,3 | 60,8 | 122,0 |
За даними Перепису населення Канади станом на 2006 рік в Торонто мешкає 122 тисячі осіб, які вважають себе українцями за етнічним походженням, що становить понад 10 % чисельності Української діаспори Канади. У місті працюють десятки громадських організацій та об'єднань українців, більшість з яких входять до Відділу Торонто Конґресу Українців Канади. Торонто має розгалужену мережу закладів, що покликані задовольнити суспільні, релігійні та культурні потреби української громади. Зокрема, діють дитячі садки та школи, в яких вивчаються українська мова, культура та історія України; українські храми, насамперед греко-католицькі, а також православні, що відносяться до Української православної церкви Канади; українські будинки для літніх осіб; спортивні товариства «Україна» та «Карпати».
Щороку в місті проходить Український мистецький фестиваль, до участі в якому запрошуються виконавці з України, а також місцеві музичні колективи. Українська культура в Торонто представлена професійними та аматорським танцювальними і співочими колективами, бандуристами, театральним ансамблем, тут розташована Канадсько-українська мистецька фундація (КУМФ), що представляє українське образотворче мистецтво. Інформаційні потреби українців Торонто задовольняються регулярними програмами на місцевих радіо та телебаченні, низкою друкованих видань, що висвітлюють життя української громади та аналізують події в Україні.
У місті працює низка українських кредитних спілок, які історично сформувалися як своєрідні української громади, в процесі розвитку перетворившись на повноцінні фінансові установи з широким асортиментом послуг. Тут також розташована , покликана сприяти розвитку двостороннього співробітництва в торговельній та інвестиційній сферах.
З нагоди 120-ї річниці появи перших українських переселенців у Канаді 24 червня 2011 р. був запущений Історичний Потяг українських піонерів, що пройде за маршрутом Галіфакс — Монреаль — Оттава — Торонто — Вінніпег — Саскатун — Едмонтон.
Українські райони
Згідно даних перепису населення 2006 року українці переважно проживають в південному Етобіко. Також незначна частина вихідців з України живе в районі Північного Йорку, але вони переважно прибули зі східної України, тому розмовляють російською мовою і мало інтегровані в українську громаду Торонто. На офіційному сайті ви можете знайти більш детальну інформацію, щодо районів Торонто.
Номер району | Загальна кількість населення | Кількість етнічних українців | Частка українців | Кількість людей, які вживають українську мову вдома | Частка людей, які вживають українську мову вдома |
7 | 20900 | 955 | 4,6 % | 255 | 1,2 % |
8 | 10065 | 1350 | 13,4 % | 665 | 6,6 % |
9 | 14450 | 1630 | 11,3 % | 565 | 3,9 % |
10 | 10965 | 800 | 7,3 % | 170 | 1,6 % |
11 | 18480 | 1270 | 6,9 % | 265 | 1,4 % |
12 | 10140 | 750 | 7,4 % | 145 | 1,4 % |
13 | 10300 | 750 | 7,3 % | 140 | 1,4 % |
14 | 32315 | 2615 | 8,1 % | 835 | 2,6 % |
15 | 8670 | 670 | 7,7 % | 155 | 1,8 % |
16 | 23700 | 2970 | 12,5 % | 1060 | 4,5 % |
17 | 24885 | 1570 | 6,3 % | 390 | 1,6 % |
18 | 10440 | 500 | 4,8 % | <50 | Не відомо |
19 | 9610 | 695 | 7,2 % | 135 | 1,4 % |
20 | 11640 | 850 | 7,3 % | 260 | 2,2 % |
34 | 14615 | 575 | 3,9 % | <100 | Не відомо |
35 | 24405 | 1875 | 7,7 % | <100 | Не відомо |
81 | 16310 | 500 | 3,1 % | 165 | 1,0 % |
84 | 11770 | 100 | 0,8 % | 35 | 0,3 % |
86 | 14570 | 780 | 5,4 % | 150 | 1,0 % |
87 | 19505 | 1740 | 8,9 % | 335 | 1,7 % |
88 | 20715 | 1715 | 8,3 % | 350 | 1,7 % |
89 | 9555 | 1090 | 11,4 % | 280 | 2,9 % |
90 | 13040 | 300 | 2,3 % | 110 | 0,8 % |
111 | 22385 | 750 | 3,4 % | 230 | 1,0 % |
114 | 7780 | 795 | 10,2 % | 250 | 3,2 % |
Українські місця в Торонто
Греко-католицькі церкви:
- (Скарборо)
- (Торнгіл)
- (Ньюмаркет)
Православні церкви:
- (Скарборо)
Протестантські церкви:
- Євангельська Баптистська церква
- Українська П'ятдесятницька церква
- Генеральне консульство України в Торонто
- Інститут Св. Володимира
- Музей Тараса Шевченка
- Дім Т. Г. Шевченка
- Український культурний центр
- Українсько-канадський дослідчо-документаційний центр
- Канадсько-українська імміграційна служба
- Парк пам'яті українців Канади
- Канадсько-українська мистецька фундація
- Українське Національне Об'єднання
- Пластова домівка
Школи
- Католицька школа св. Йосафата
Книгарні
- Кута Ума
- Буква
Відомі українці, пов'язані з містом
- Бандера Ярослава Василівна (1917—1977) — українська політична діячка, керівник жіночої мережі і юнацтва ОУН. Дружина Степана Бандери
- Бєльський-Стеценко Іван Харитонович (1923—2003) — живописець-постімпресіоніст.
- Бойцун Роман — діяч ОУН, старшина легіону «Нахтіґаль» та 201-го батальйону шуцманшафт, командир сотні дивізії «Галичина».
- Бриґідер Михайло — діяч ОУН, командир 1-го батальйону 29-го полку дивізії «Галичина».
- Кетрін Винник (нар. 1977) — канадська акторка
- Винник Теодор — український військовий та громадський діяч.
- Гарасимів Юрій — старшина УСС, УГА та дивізії СС «Галичина», ветеранський і громадський діяч у діаспорі.
- Гуляк Степан — офіцер 14-ї гренадерської дивізії військ СС «Галичина», ветеранський і громадський діяч, підприємець і меценат.
- Коморовський Андрій — офіцер дивізії «Галичина», ветеранський і громадський діяч у діаспорі.
- Куп'як Дмитро (1918—1995) — активний діяч ОУН та СБ ОУН, підприємець та меценат
- Ольга Мак (1913—1998) — українська письменниця, член Об'єднання українських письменників «Слово» і Національної спілки письменників України.
- Малащук Роман-Богдан Іванович — діяч ОУН, соратник Степана Бандери, голова «Ліги визволення України».
- Підгайний Семен Олександрович (1907—1965) — український історик, археограф, автор спогадів про українську інтелігенцію на Соловецьких островах, член-основоположник УРДП
- Росоха Степан (1908—1986) — журналіст, видавець і політичний діяч на Закарпатті й еміграції, заступник Голови Сойму Карпатської України
- Самчук Улас Олексійович (1905—1987) — український письменник, журналіст і публіцист, член уряду УНР на вигнанні
- Селешко Михайло (1901—1981) — активний діяч ОУН, журналіст
- Федина Андрій (1905—1958) — учасник I-го Конгресу Українських Націоналістів, керівник експозитури УВО-ОУН в Данціґу.
- Штуль-Жданович Олег (1917—1977) — український політичний діяч, голова ОУН(м)
Відомі вихідці
- Чарльз Арлінг (1880—1922) — канадський актор
- Волтер Г'юстон (1883—1950) — канадо-американський актор
- Мері Пікфорд (1892—1979) — американська акторка театру та кіно, ірландка за походженням
- Крістофер Пламмер (1929—2021) — канадський театральний та теле-кіноактор
- Грегорі Кольбер (* 1960) — кінематографіст і фотограф.
Див. також
Примітки
- https://www.toronto.ca/
- https://www12.statcan.gc.ca/census-recensement/2021/dp-pd/prof/details/page.cfm?Lang=F&SearchText=toronto&GENDERlist=1,2,3&STATISTIClist=1&DGUIDlist=2021A00053520005&HEADERlist=1
- http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- https://www.canadainternational.gc.ca/china-chine/bilateral_relations_bilaterales/twinning_relationships_relations_jumelage.aspx?lang=eng
- https://frankfurt.de/service-und-rathaus/verwaltung/aemter-und-institutionen/hauptamt-und-stadtmarketing/referat-fuer-internationale-angelegenheiten/partnerstaedte/toronto
- https://www.comune.milano.it/aree-tematiche/relazioni-internazionali/city-to-city-cooperation/gemellaggi/toronto
- https://old.kyivcity.gov.ua/files/2018/2/15/Mista-pobratymy.pdf
- https://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/pro_kyiv/mista-pobratimi_z_yakimi_kiyevom_pidpisani_dokumenti_pro_poridnennya_druzhbu_spivrobitnitstvo_partnerstvo/
- http://legislacao.prefeitura.sp.gov.br/leis/lei-14471-de-10-de-julho-de-2007
- https://www.toronto.ca/business-economy/business-operation-growth/international-alliance-program/
- Журнал «Форбс». Міста світу з найпотужнішою економікою. 15 липня 2008 року. (англ.)
- Історія міста на сайті Мерії Торонто.(англ.)
- Firth, 1966, с. 297–298.
- (Справжня історія про те, як Торонто отримало своє ім'я) — стаття на сайті [en](англ.)
- 1981 to 2010 Canadian Climate Normals. Environment Canada. 13 лютого 2014. Climate ID: 6158350. Процитовано 24 лютого 2014.
- 1981 to 2010 Canadian Climate Normals. Environment Canada. Процитовано 14 липня 2015.
- Огляд муніципальної економіки на сайті мерії Торонто.(англ.)
- Toronto looks like "centre of hockey universe" from outer space. Montreal Gazette. 13 квітня 2013.
- Statistics Canada
- George Brown College.
- «Історичний Потяг» пройде шляхом українських переселенців у Канаді
- Українські книжки, подарунки та іграшки
- Українські книжки, подарунки, одяг, музика та інше
Література
- Firth, Edith G., ред. (1966). The Town of York: 1815—1834; A Further Collection of Documents of Early Toronto. University of Toronto Press.
Посилання
- Торонто // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Toronto-Info — довідник Торонто
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Toro nto angl Toronto najbilshe misto Kanadi stolicya provinciyi Ontario ta centr odnogo z najzaselenishih regioniv Kanadi vidomogo yak Zolota pidkova Rozmishene u pivdennij chastini provinciyi Ontario na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi odnojmennogo ozera Najbilshij promislovij torgovij i finansovij centr Kanadi velikij transportnij vuzol vazhlivij naukovij kulturnij religijnij i misteckij oseredok Za versiyeyu zhurnalu Forbs Toronto zamikaye desyatku mist svitu z najpotuzhnishoyu ekonomikoyu 2008 Toronto angl City of Toronto 1 Gerb Toronto dCentr Toronto Nova ratusha Toronto Korolivskij muzej Ontario Kasa Loma Arochnij mist Gamber Bej Skarboro BlafsOsnovni dani43 40 13 pn sh 79 23 12 zh d 43 6702777778057722 pn sh 79 3866666666947793 zh d 43 6702777778057722 79 3866666666947793 Koordinati 43 40 13 pn sh 79 23 12 zh d 43 6702777778057722 pn sh 79 3866666666947793 zh d 43 6702777778057722 79 3866666666947793Krayina KanadaAdminodinicya OntarioStolicya dlya OntarioMezhuye z susidni nas punktiJork Darem Ontario Pil Von Mississoga Markem Pikering Brampton Zasnovano 1750Plosha 630 21 km Naselennya 2 794 356 osib 2021 2 Visota NRM 76 1 mVodojma Ontario Gamber Don richka Ontario dKlimat teplij vologij kontinentalnij Dfb dNazva meshkanciv fr Torontois 3 fr Torontoise 3 angl Torontonian angl Torontonian angl Torontonians esp Torontano i ital torontonianiMista pobratimi Chuncin 28 bereznya 1986 4 Chikago Frankfurt na Majni 26 veresnya 1989 5 Ejlat Damask Milan 30 chervnya 2003 6 Neapol Serra San Bruno Kiyiv 29 lipnya 1991 7 8 Islamabad Kito Sagamihara 1 sichnya 1998 Volgograd 1991 Varshava San Paulu 1999 9 Vilnyus Stambul Mehiko Indianapolis Bishkek Amsterdam d Goshimin 2006 10 Telefonnij kod 1 416 647 i 437Chasovij poyas EDT i UTC 5GeoNames 6167865OSM r324211 RPoshtovi indeksi MMiska vladad dVebsajt toronto caMapa Toronto u Vikishovishi Figuruye yak vazhlivij centr ukrayinskoyi diaspori v Pivnichnij Americi v yakomu roztashovani chislenni gromadski organizaciyi osvitni religijni ta mistecki ustanovi diaspori Za statistikoyu Perepisu naselennya Kanadi 2006 u misti Toronto ta v jogo peredmistyah prozhivaye 122 tisyachi osib yaki vvazhayut sebe ukrayincyami za etnichnim pohodzhennyam IstoriyaDo stvorennya mista Arheologichni znahidki vkazuyut sho lyudi zhili na pivnichnomu uzberezhzhi ozera Ontario v rajoni suchasnogo Toronto vzhe ponad 11 tisyach rokiv tomu prijshovshi tudi z pivdnya pislya ostannogo lodovikovogo periodu Zobrazhennya poselennya Jork akvarel 1804 Avtor Elizabet Frensis Gejl Koli yevropejci vpershe z yavilisya na cih teritoriyah v 17 mu stolitti voni buli zaseleni plemenami guroniv Spochatku v rajoni suchasnogo Toronto z yavilisya francuzki torgovelni posti zgodom kontrol nad cimi zemlyami otrimali anglijci yaki u 1787 roci pridbali u plemeni ponad 1000 km teritoriyi navkolo suchasnogo Toronto A v 1793 roci todishnij predstavnik britanskih interesiv u regioni lejtenant gubernator Verhnoyi Kanadi u rajoni Starogo mista suchasnogo Toronto zasnuvav poselennya Jork yake bulo nazvavane na chest feldmarshala britanskoyi armiyi Frederika gercoga Jorkskogo Simko virishiv perenesti stolicyu Verhnoyi Kanadi z Nyuarka do Jorka vvazhayuchi sho nove misto bude menshe vrazlivim vid napadu Spoluchenih Shtativ Garnizon Jorka roztashuvavsya u forti Jorka pobudovanomu na v yizdi do prirodnoyi gavani mista Pid chas Anglo amerikanskoyi vijni 1812 1815 rokiv u kvitni 1813 roku fort Jork buv na korotkij chas zahoplenij amerikanskimi vijskami ta zaznav znachnih rujnuvan zokrema bulo spalene primishennya provincijnogo parlamentu Istoriya Toronto Pochatok istoriyi Toronto zazvichaj vidnosyat do 1787 roku koli zemli na yakih roztashovuvalosya Toronto buli pridbani britancyami u plemeni Missisagua Ce obumovlyuvalosya strategichnim roztashuvannyam mista zavdyaki kosi yaku utvoriv spliv richki Don suchasne Toronto malo i maye chi ne najkrashu gavan z britanskogo kanadskogo boku Velikih ozer Ce obumovilo stvorennya Yang strit yak strategichnoyi dorogi yaka poyednuvala vnutrishnyu teritoriyu Kanadi z akvatoriyeyu Velikih ozer yaka bula pov yazana z Atlantichnim okeanom Strategichne roztashuvannya Toronto prizvelo do togo sho u 1796 roci do nogo bula perevedena stolicya koloniyi Verhnoyi Kanadi suchasnoyi provinciyi Ontario yaka zalishayetsya tam i donini Pid chas vijni 1812 roku mizh SShA ta Kanadoyu provincijnij parlament bulo zrujnovano amerikanskimi soldatami na sho britanci vidpovili spalennyam Bilogo domu ta Kongresu u 1814 Odnak cherez chiselni administrativni reformi yaki pereduvali stvorennyu Kanadskoyi konfederaciyi misce u yakomu znahodilasya todi stolicya Verhnoyi Kanadi dostatno skladno identifikuvati Naslidki podij yaki vidbulisya pid chas bitvi za Fort Jork u 1813 roci z suchasnoyi tochki zoru viglyadayut yak privid do viniknennya u kanadciv elementiv nacionalnoyi svidomosti Stalosya tak sho pid chas tiyeyi bitvi britanci pidirvali skladi porohu odnak cherez osoblivosti konstrukciyi arsenalu bilshu chastinu naslidkiv vibuhu vidchula na sobi armiya amerikanciv yaka ochikuvala vid britanciv vidnosno bezkrovnoyi zdachi za naslidkami bitvi Takij rezultat prizviv do rozgrabuvannya mista Jork i reakciyi na ce kanadciv yaksho Kanada do cogo zagalom rozglyadala vijnu yak borotbu dvoh zovnishnih sil to pislya pograbuvannya Jorka identifikuvala sebe z britanskoyu administraciyeyu Formalne stvorennya mista na osnovi poselennya Fort Jorka vidbulosya 6 bereznya 1834 roku na vimogu naselennya kilkist yakogo na toj chas stanovila 9 250 osib ta bula najbilshoyu u provinciyi Protyagom obgovorennya nazvi novogo mista peremogli prihilniki nadannya mistu istorichnoyi nazvi miscevosti na yakij vono znahodilosya Toronto Zokrema yih argumentom bulo ce misto bude yedinim Toronto u sviti Pershim merom Toronto stav Vilyam Lajon Makkenzi Shodo en isnuyut kilka tochok zoru Najpopulyarnishimi versiyami pohodzhennya ciyeyi nazvi ye vid Tkaronto sho movoyu plemeni mogavkiv znachit de dereva rostut z vodi Prihilniki ciyeyi versiyi zaznachayut sho indianci nazivali cim slovom vuzku protoku mizh ozerami Simko ta na 125 kilometriv pivnichnishe Toronto Zavdyachuyuchi francuzam yaki pershimi z yevropejciv prijshli na ci zemli nazva Taronto perejshla spochatku do suchasnogo ozera Simko zgodom do protoki sho yednaye Simko z ozerom Ontario i vreshti resht nazvu Toronto otrimav francuzkij fort zbudovanij na uzberezhzhi ostannogo na misci suchasnogo mista vid Toronton sho movoyu plemeni guroniv znachilo misce zustrichi Na dumku prihilnikiv ciyeyi versiyi pohodzhennya nazvi mista teritoriya na yakij roztashovane Toronto sluguvala miscem zustrichi indianskih plemen Pozhezha v Toronto 1904 roku Toronto dinamichno rozvivalosya protyagom 19 go stolittya stavshi osnovnim centrom immigraciyi do Kanadi Rizke zrostannya naselennya vidbulosya pid chas Velikogo golodu v Irlandiyi do 1851 roku pereselenci z Irlandiyi stali najbilshoyu z etnichnih grup mista Protyagom 1849 52 i piznishe z 1856 po 1858 roki Toronto bulo stoliceyu Ob yednanoyi provinciyi Kanada a z momentu stvorennya u 1867 roci provinciyi Ontario stalo yiyi bezzminnoyu stoliceyu Protyagom drugoyi polovini 19 go stolittya v Toronto bula pobudovana rozgaluzhena sistema kanalizaciyi vulici otrimali osvitlennya gazovimi lihtaryami z yavilisya tramvajni liniyi misto bulo z yednane zalizniceyu z inshimi chastinami krayini Do 1891 roku naselennya mista perevishilo 180 tisyach osib okrim nevpinnogo pritoku immigrantiv do mista pereyizhdzhayut meshkanci navkolishnih sil ta mistechok sposterigayetsya visokij riven narodzhuvanosti U 1904 roci znachna chastina centru mista bula zrujnovana pozhezheyu ale bula shvidko vidbudovana Suchasnij viglyad centru Toronto z visoti ptashinogo polotu U 20 mu stolitti rozvitok mista vidbuvavsya priskorenimi tempami ne v ostannyu chergu za rahunok hvil immigraciyi z krayin Yevropi ta Aziyi U 1951 roci naselennya mista syagnulo 1 miljona osib za dvadcyat rokiv podvoyilosya a v 1980 h Toronto stalo najnaselenishim mistom Kanadi obijshovshi za cim pokaznikom Monreal U 1954 roci v misti vidkrivsya pershij v krayini metropoliten Protyagom 1970 h u misti vidbuvavsya budivelnij bum zokrema centr Toronto buv zabudovanij hmarochosami yaki stali odnim z simvoliv mista A v 1976 roci tut zvedeno Si En Tauer televizijnu vezhu visotoyu 553 m sho ponad 30 rokiv zalishalasya najvishoyu sporudoyu u sviti i ye simvolom ne lishe Toronto ale j usiyeyi Kanadi Stvorennya megalopolisu Toronto She v 1954 roci pochavsya proces formalnogo zlittya Toronto z navkolishnimi naselenimi punktami provincijnij Uryad Ontario uhvaliv rishennya pro stvorennya na osnovi Toronto ta 12 susidnih mistechok i sil aglomeraciyi yaka otrimala nazvu Metropoliya Toronto angl Metropolitan Toronto Do kompetenciyi uryadu aglomeraciyi bulo vidneseno pitannya yaki vimagali chitkoyi koordinaciyi dij organiv miscevogo upravlinnya cih naselenih punktiv zokrema upravlinnya zemelnim resursami vodopostachannya budivnictvo j utrimannya avtoshlyahiv ohorona pravoporyadku gromadskij transport U 1967 roci sim najmenshih naselenih punktiv sho vhodili do Metropoliyi Toronto buli zliti z bilshimi chastinami aglomeraciyi yaka z togo chasu okrim bezposeredno Toronto vklyuchala mista Jork Pivnichnij Jork Shidnij Jork Skarboro ta Etobiko U 1998 roci za rishennyam Uryadu Ontario cya aglomeraciya bula ob yednana v yedine misto megalopolis Toronto municipaliteti inshih mist yaki vhodili do aglomeraciyi buli rozformovani Viznachni miscya TorontoDokladnishe Arhitektura Toronto Dilovij centr Toronto Downtown Toronto Dauntaun Toronto odne z najprivablivishih misc dlya turistiv Prostyagayetsya na pivden vid vulici Blyur mizh Batgerst strit i Don Velli Parkvej Takozh tut roztashovani Finansovij rajon Kitajskij kvartal Universitet Toronto Serednya chastina Toronto Seredmistya Midtown Tut roztashovani Jorkvil Anneks Kasa Loma Zahidna chastina Toronto Tut roztashovani Fort Jork Gaj Park Pivnichna chastina Toronto U kolishnomu mistechku sateliti a zaraz rajoni Toronto North York tradicijno prozhivalo bagato yevreyiv Tomu ne divno sho same tut na koshti miscevoyi gromadi u Earl Bales Park bulo sporudzheno memorial zhertvam Golokostu za proektom Ernesta Raaba Ernest Raab ta zasnovano muzej Holocaust Center of Toronto 4600 Bathurst St Na stanciyi metro North York Centre rozbito Mel Lastman Square 5100 Yonge St Tut chasto vidbuvayutsya riznomanitni reklamni akciyi napriklad bezkoshtovna rozdacha shokoladu a vzimku vidkrivayut kovzanku Na cij zhe ploshi kolishnij municipalitet nezalezhnoyi administrativnoyi odinici North York North York Civic Centre 5100 Yonge St ta Toronto Centre for the Arts 5040 Yonge St Shidna chastina mista East side malovnicha chastina Toronto sho tyagnetsya vzdovzh uzberezhzhya na shid vid Don Valley Parkway Pershij rajon u yakomu Vi opinyayetesya ruhayuchis po Queen St East na shid z perehrestya Don Valley Riverdale do seredini HIH st buv nevelichkim selom Jogo rozvitok aktivizuyetsya v 1880 1920 h rr vnaslidok rozbudovi zaliznichnih spoluchen a takozh najbilshogo v Toronto mosta Prince Edward Viaduct Leslieville buv nazvanij tak na chest Dzhordzha Lesli George Leslie sho zhiv tut u 1850 h rr Cej rajon vidomij cherez Aleksandra Myuira Alexander Muir direktora miscevoyi shkoli Leslieville Public School yakij napisav pisnyu The Maple Leaf Forever Dim Myuira nazvanij Maple Cottage zberigsya j dosi Takozh cikavim miscem v Shidnij chastini mista ye Plyazhi KlimatToronto roztashovane u zoni vologogo kontinentalnogo klimatu Dlya mista harakterni tepla vologa pogoda vlitku ta dosit holodni zimi Visokij riven urbanizaciyi ta bezposerednya blizkist do vodi obumovlyuyut vidsutnist rizkih kolivan mizh dennoyu ta nichnoyu temperaturami povitrya Shorichna norma opadiv perevishuye 800 mm najvologishim sezonom ye lito Snigopadi mozhlivi z listopada do seredini kvitnya Klimat TorontoPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 16 1 14 4 26 7 32 2 34 4 36 7 40 6 38 9 37 8 30 0 23 9 19 9 40 6Serednij maksimum C 0 7 0 4 4 7 11 5 18 4 23 8 26 6 25 5 21 0 14 0 7 5 2 1 12 9Serednya temperatura C 3 7 2 6 1 4 7 9 14 1 19 4 22 3 21 5 17 2 10 7 4 9 0 5 9 4Serednij minimum C 6 7 5 6 1 9 4 1 9 9 14 9 18 0 17 4 13 4 7 4 2 3 3 1 5 9Absolyutnij minimum C 32 8 31 7 26 7 15 3 9 2 2 3 9 4 4 2 2 8 9 20 6 30 32 8Godin sonyachnogo syajva 85 9 111 3 161 0 180 0 227 7 259 6 279 6 245 6 194 4 154 3 88 9 78 1 2066 3Norma opadiv mm 61 5 55 4 53 7 68 0 82 0 70 9 63 9 81 1 84 7 64 4 84 1 61 5 831 1Dniv z opadami 15 4 11 6 12 6 12 6 12 7 11 0 10 4 10 2 11 1 11 7 13 0 13 2 145 5Dniv z doshem 5 4 4 8 7 9 11 2 12 7 11 0 10 4 10 2 11 1 11 7 10 9 7 0 114 1Dniv zi snigom 12 0 8 7 6 5 2 2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 08 3 1 8 4 40 9Dzherelo Ministerstvo dovkillya KanadiEkonomikaIstorichna budivlya Fondovoyi birzhi Toronto Toronto odin z najvazhlivishih dilovih ta finansovih centriv Pivnichnoyi Ameriki finansova stolicya Kanadi U misti roztashovani shtab kvartiri p yatirki najbilshih kanadskih bankiv a takozh znachnoyi chastini korporacij krayini Fondova birzha Toronto za rivnem rinkovoyi kapitalizaciyi zajmaye some misce u sviti Sukupnij vnesok ekonomiki Toronto v nacionalnu ekonomiku Kanadi ocinyuyetsya v 11 VVP krayini VVP mista v 2005 roci perevishiv 127 milyardiv kanadskih dolariv V misti prozhivaye 1 4 mln pracezdatnih lyudej tobto odna shosta usiyeyi robochoyi sili Kanadi Dosit visoka cina zemli prizvela do vivedennya bezposeredno virobnichih potuzhnostej promislovih pidpriyemstv za mezhi Toronto odnak misto zalishayetsya odnim z najbilshih centriv distribuciyi promislovoyi produkciyi v Kanadi Toronto maye rozvinutu industriyu poslug tut roztashovani najbilshi medijni telekomunikacijni ta strahovi kompaniyi misto maye rozgaluzhenu merezhu goteliv zakladiv gromadskogo harchuvannya ta torgivli SportCN Tower na foni hmarochosiv TorontoMiska rada Toronto ta pam yatnik Vinstonu Cherchilyu Toronto maye sim profesijnih sportivnih komand najstarishoyu ta najtitulovanishoyu z yakih ye Toronto Argonavts yaki vistupayut v Kanadskij futbolnij lizi Komandi Toronto Reptorz ta Toronto Blu Dzhejs sho vistupayut vidpovidno v Nacionalnij basketbolnij asociaciyi ta Golovnij bejsbolnij lizi narazi ye yedinimi predstavnikami Kanadi u cih ligah U sviti profesijnogo sportu misto najvidomishe hokejnoyu komandoyu Toronto Mejpl Lifs yaka koristuyetsya nadzvichajnoyu pidtrimkoyu hokejnih vbolivalnikiv ne lishe v Toronto ale j daleko za jogo mezhami Popri te sho ostannogo razu komanda stavala chempionom Nacionalnoyi hokejnoyi ligi v dalekomu sezoni 1966 67 vona zajmaye druge misce sered usih komand ligi za kilkistyu vigranih Kubkiv Stenli 13 Ne v ostannyu chergu zavdyachuyuchi kolishnim uspiham Toronto Mejpl Lifs misto utrimuye prizvisko Centru hokejnogo vsesvitu angl Centre of the Hockey Universe Z 1958 roku v Toronto rozmishuyetsya Zala hokejnoyi slavi v yakij predstavleni najvidatnishi gravci ta hokejni funkcioneri a takozh rozmishuyetsya muzej hokeyu Profesijni sportivni komandi Toronto Klub Liga Vid sportu Domashnya arena Zasnovanij Chempionski tituli Toronto Argonavts KFL Kanadskij futbol Rodzhers centr 1873 15 Toronto Mejpl Lifs NHL Hokej Er Kanada centr 1917 13 Toronto Blu Dzhejs GBL Bejsbol Rodzhers centr 1977 2 Toronto Reptorz NBA Basketbol Er Kanada centr 1995 1Lakros Er Kanada centr 1998 5Futbol 2007 0Lakros 2009 0NaselennyaDokladnishe Naselennya Toronto Toronto odne z najbagatonacionalnishih mist svitu Za danimi perepisu naselennya 2006 r 47 zhiteliv Toronto narodilis za mezhami Kanadi 9 6 vid vsiyeyi kilkosti immigrantiv ce vihidci z Indiyi 8 2 z Kitayu po 5 6 z Italiyi ta Filippin 1 3 z Rosiyi 1 2 z Ukrayini Chasto Toronto nazivayut mistom z najbilshim riznomanittyam kultur oskilki blizko polovini zhiteliv immigruvali z inshih krayin I zaraz Toronto najpopulyarnishij centr sho privablyuye immigrantiv u Kanadi Harakternoyu risoyu mista ye tradiciya pidtrimki nacionalnih kultur ta zvichayiv pribulih grup naselennya Takim chinom na vidminu vid bagatoh inshih mist z velikoyu kilkistyu immigrantiv kulturna asimilyaciya proyavlyayetsya ne duzhe yaskravo Razom z tim ce odin z najbezpechnishih megalopolisiv Amerikanskogo kontinentu de vsi naciyi ta kulturi uzhivayutsya bez konfliktiv OsvitaGeorge Brown College Derzhavnij koledzh prikladnih mistectv i tehnologij Roztashovanij v centri Toronto i maye svij gurtozhitok Zasnovanij v 1967 roci nazvanij na chest Dzhordzha Brauna 1818 1880 odnogo iz zasnovnikiv kanadskoyi konfederaciyi liberalnogo politika i tvorcya gazeti The Globe v Toronto v danij chas The Globe amp Mail Ukrayinci TorontoDokladnishe Ukrayinci Toronto Poyava pershih ukrayinskih immigrantiv v Toronto datuyetsya 1903 rokom Zgodom ukrayinska gromada mista prirostala za rahunok pereselenciv iz Zahidnoyi Kanadi kudi ukrayinci pochali immigruvati ranishe z 1891 roku a takozh bezposeredno z Avstro Ugorshini do yakoyi nalezhali zahidnoukrayinski zemli Odnak najbilshij pritok ukrayinskih immigrantiv do mista buv pid chas tak zvanih tretoyi ta chetvertoyi hvil immigraciyi vidpovidno pislya Drugoyi svitovoyi vijni ta z pochatku 1990 h rokiv Rik 1911 1941 1971 2006Chiselnist Ukrayinskoyi gromadi Toronto tis osib 0 1 12 3 60 8 122 0 Za danimi Perepisu naselennya Kanadi stanom na 2006 rik v Toronto meshkaye 122 tisyachi osib yaki vvazhayut sebe ukrayincyami za etnichnim pohodzhennyam sho stanovit ponad 10 chiselnosti Ukrayinskoyi diaspori Kanadi U misti pracyuyut desyatki gromadskih organizacij ta ob yednan ukrayinciv bilshist z yakih vhodyat do Viddilu Toronto Kongresu Ukrayinciv Kanadi Toronto maye rozgaluzhenu merezhu zakladiv sho poklikani zadovolniti suspilni religijni ta kulturni potrebi ukrayinskoyi gromadi Zokrema diyut dityachi sadki ta shkoli v yakih vivchayutsya ukrayinska mova kultura ta istoriya Ukrayini ukrayinski hrami nasampered greko katolicki a takozh pravoslavni sho vidnosyatsya do Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Kanadi ukrayinski budinki dlya litnih osib sportivni tovaristva Ukrayina ta Karpati Shoroku v misti prohodit Ukrayinskij misteckij festival do uchasti v yakomu zaproshuyutsya vikonavci z Ukrayini a takozh miscevi muzichni kolektivi Ukrayinska kultura v Toronto predstavlena profesijnimi ta amatorskim tancyuvalnimi i spivochimi kolektivami banduristami teatralnim ansamblem tut roztashovana Kanadsko ukrayinska mistecka fundaciya KUMF sho predstavlyaye ukrayinske obrazotvorche mistectvo Informacijni potrebi ukrayinciv Toronto zadovolnyayutsya regulyarnimi programami na miscevih radio ta telebachenni nizkoyu drukovanih vidan sho visvitlyuyut zhittya ukrayinskoyi gromadi ta analizuyut podiyi v Ukrayini U misti pracyuye nizka ukrayinskih kreditnih spilok yaki istorichno sformuvalisya yak svoyeridni ukrayinskoyi gromadi v procesi rozvitku peretvorivshis na povnocinni finansovi ustanovi z shirokim asortimentom poslug Tut takozh roztashovana poklikana spriyati rozvitku dvostoronnogo spivrobitnictva v torgovelnij ta investicijnij sferah Z nagodi 120 yi richnici poyavi pershih ukrayinskih pereselenciv u Kanadi 24 chervnya 2011 r buv zapushenij Istorichnij Potyag ukrayinskih pioneriv sho projde za marshrutom Galifaks Monreal Ottava Toronto Vinnipeg Saskatun Edmonton Ukrayinski rajoni Zgidno danih perepisu naselennya 2006 roku ukrayinci perevazhno prozhivayut v pivdennomu Etobiko Takozh neznachna chastina vihidciv z Ukrayini zhive v rajoni Pivnichnogo Jorku ale voni perevazhno pribuli zi shidnoyi Ukrayini tomu rozmovlyayut rosijskoyu movoyu i malo integrovani v ukrayinsku gromadu Toronto Na oficijnomu sajti vi mozhete znajti bilsh detalnu informaciyu shodo rajoniv Toronto Nomer rajonu Zagalna kilkist naselennya Kilkist etnichnih ukrayinciv Chastka ukrayinciv Kilkist lyudej yaki vzhivayut ukrayinsku movu vdoma Chastka lyudej yaki vzhivayut ukrayinsku movu vdoma7 20900 955 4 6 255 1 2 8 10065 1350 13 4 665 6 6 9 14450 1630 11 3 565 3 9 10 10965 800 7 3 170 1 6 11 18480 1270 6 9 265 1 4 12 10140 750 7 4 145 1 4 13 10300 750 7 3 140 1 4 14 32315 2615 8 1 835 2 6 15 8670 670 7 7 155 1 8 16 23700 2970 12 5 1060 4 5 17 24885 1570 6 3 390 1 6 18 10440 500 4 8 lt 50 Ne vidomo19 9610 695 7 2 135 1 4 20 11640 850 7 3 260 2 2 34 14615 575 3 9 lt 100 Ne vidomo35 24405 1875 7 7 lt 100 Ne vidomo81 16310 500 3 1 165 1 0 84 11770 100 0 8 35 0 3 86 14570 780 5 4 150 1 0 87 19505 1740 8 9 335 1 7 88 20715 1715 8 3 350 1 7 89 9555 1090 11 4 280 2 9 90 13040 300 2 3 110 0 8 111 22385 750 3 4 230 1 0 114 7780 795 10 2 250 3 2 Ukrayinski miscya v Toronto Greko katolicki cerkvi Skarboro Torngil Nyumarket Pravoslavni cerkvi Skarboro Protestantski cerkvi Yevangelska Baptistska cerkva Ukrayinska P yatdesyatnicka cerkva Generalne konsulstvo Ukrayini v Toronto Institut Sv Volodimira Muzej Tarasa Shevchenka Dim T G Shevchenka Ukrayinskij kulturnij centr Ukrayinsko kanadskij doslidcho dokumentacijnij centr Kanadsko ukrayinska immigracijna sluzhba Park pam yati ukrayinciv Kanadi Kanadsko ukrayinska mistecka fundaciya Ukrayinske Nacionalne Ob yednannya Plastova domivka Shkoli Katolicka shkola sv Josafata Knigarni Kuta Uma BukvaVidomi ukrayinci pov yazani z mistom Bandera Yaroslava Vasilivna 1917 1977 ukrayinska politichna diyachka kerivnik zhinochoyi merezhi i yunactva OUN Druzhina Stepana Banderi Byelskij Stecenko Ivan Haritonovich 1923 2003 zhivopisec postimpresionist Bojcun Roman diyach OUN starshina legionu Nahtigal ta 201 go bataljonu shucmanshaft komandir sotni diviziyi Galichina Brigider Mihajlo diyach OUN komandir 1 go bataljonu 29 go polku diviziyi Galichina Ketrin Vinnik nar 1977 kanadska aktorka Vinnik Teodor ukrayinskij vijskovij ta gromadskij diyach Garasimiv Yurij starshina USS UGA ta diviziyi SS Galichina veteranskij i gromadskij diyach u diaspori Gulyak Stepan oficer 14 yi grenaderskoyi diviziyi vijsk SS Galichina veteranskij i gromadskij diyach pidpriyemec i mecenat Komorovskij Andrij oficer diviziyi Galichina veteranskij i gromadskij diyach u diaspori Kup yak Dmitro 1918 1995 aktivnij diyach OUN ta SB OUN pidpriyemec ta mecenat Olga Mak 1913 1998 ukrayinska pismennicya chlen Ob yednannya ukrayinskih pismennikiv Slovo i Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Malashuk Roman Bogdan Ivanovich diyach OUN soratnik Stepana Banderi golova Ligi vizvolennya Ukrayini Pidgajnij Semen Oleksandrovich 1907 1965 ukrayinskij istorik arheograf avtor spogadiv pro ukrayinsku inteligenciyu na Soloveckih ostrovah chlen osnovopolozhnik URDP Rosoha Stepan 1908 1986 zhurnalist vidavec i politichnij diyach na Zakarpatti j emigraciyi zastupnik Golovi Sojmu Karpatskoyi Ukrayini Samchuk Ulas Oleksijovich 1905 1987 ukrayinskij pismennik zhurnalist i publicist chlen uryadu UNR na vignanni Seleshko Mihajlo 1901 1981 aktivnij diyach OUN zhurnalist Fedina Andrij 1905 1958 uchasnik I go Kongresu Ukrayinskih Nacionalistiv kerivnik ekspozituri UVO OUN v Dancigu Shtul Zhdanovich Oleg 1917 1977 ukrayinskij politichnij diyach golova OUN m Vidomi vihidciCharlz Arling 1880 1922 kanadskij aktor Volter G yuston 1883 1950 kanado amerikanskij aktor Meri Pikford 1892 1979 amerikanska aktorka teatru ta kino irlandka za pohodzhennyam Kristofer Plammer 1929 2021 kanadskij teatralnij ta tele kinoaktor Gregori Kolber 1960 kinematografist i fotograf Div takozhVeliki peregoni lelekPrimitkihttps www toronto ca https www12 statcan gc ca census recensement 2021 dp pd prof details page cfm Lang F amp SearchText toronto amp GENDERlist 1 2 3 amp STATISTIClist 1 amp DGUIDlist 2021A00053520005 amp HEADERlist 1 http cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf https www canadainternational gc ca china chine bilateral relations bilaterales twinning relationships relations jumelage aspx lang eng https frankfurt de service und rathaus verwaltung aemter und institutionen hauptamt und stadtmarketing referat fuer internationale angelegenheiten partnerstaedte toronto https www comune milano it aree tematiche relazioni internazionali city to city cooperation gemellaggi toronto https old kyivcity gov ua files 2018 2 15 Mista pobratymy pdf https kyivcity gov ua kyiv ta miska vlada pro kyiv mista pobratimi z yakimi kiyevom pidpisani dokumenti pro poridnennya druzhbu spivrobitnitstvo partnerstvo http legislacao prefeitura sp gov br leis lei 14471 de 10 de julho de 2007 https www toronto ca business economy business operation growth international alliance program Zhurnal Forbs Mista svitu z najpotuzhnishoyu ekonomikoyu 15 lipnya 2008 roku angl Istoriya mista na sajti Meriyi Toronto angl Firth 1966 s 297 298 Spravzhnya istoriya pro te yak Toronto otrimalo svoye im ya stattya na sajti en angl 1981 to 2010 Canadian Climate Normals Environment Canada 13 lyutogo 2014 Climate ID 6158350 Procitovano 24 lyutogo 2014 1981 to 2010 Canadian Climate Normals Environment Canada Procitovano 14 lipnya 2015 Oglyad municipalnoyi ekonomiki na sajti meriyi Toronto angl Toronto looks like centre of hockey universe from outer space Montreal Gazette 13 kvitnya 2013 Statistics Canada George Brown College Istorichnij Potyag projde shlyahom ukrayinskih pereselenciv u Kanadi Ukrayinski knizhki podarunki ta igrashki Ukrayinski knizhki podarunki odyag muzika ta insheLiteraturaFirth Edith G red 1966 The Town of York 1815 1834 A Further Collection of Documents of Early Toronto University of Toronto Press PosilannyaToronto u sestrinskih VikiproyektahToronto u Vikimandrah Fajli u Vikishovishi Toronto Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Toronto Info dovidnik Toronto