Великі перегони лелек

«Великі перегони лелек» (англ. The Great Stork Derby) — конкурс, проведений у 1926—1936 роках в Торонто (Канада) на найбільше число новонароджених в одній сім'ї у скандальному заповіті багатого адвоката Чарльза Венса Міллара (1853—1926).

Чарльз Венс Міллар, чий заповіт спровокував «Великі перегони лелек»

Заповіт

У своєму сенсаційному заповіті холостяк Міллар розпорядився подарувати заміський будинок на Ямайці двом приятелям, які не переносили один одного, передати свої акції жокей-клубу «Кенілверт» і пивної компанії «О'Кіф» протестантським громадам, які виступали завжди проти пияцтва і азартних ігор, і священнослужителі прийшли в суд за акціями. У 9 пункті заповіту понад півмільйона доларів мало відійти тій жінці в Торонто, яка за 10 років після його смерті народить найбільше дітей. З дня оголошення заповіту і освітлення його в пресі почалися безпрецедентні перегони, які випали на важкі роки Великої депресії. Прихильниця контрацепції заявила роки по тому, що своїм заповітом Міллар «звів жінку до тваринного, і тому це ганебно».

Заповіт Міллара оскаржив уряд Онтаріо. Генеральний прокурор Вільям Г. Прайс у березні 1932 представив у парламенті Онтаріо законопроєкт, згідно з яким гроші Міллара повинні були стати власністю провінції. Протягом п'яти років будь-який дохід з цих грошей повинен був відраховуватися Університету Торонто для виплати грошових дотацій на навчання і стипендії. Законопроєкт викликав бурхливу громадську й політичну реакцію в роки Великої депресії.

Легітимну силу заповіту встановив Верховний суд Канади, який ухвалив не враховувати в конкурсі позашлюбних дітей. У конкурсі брали участь 11 сімей, 7 з яких були дискваліфіковані. Терміном для підбиття підсумків «Великих перегонів лелек» призначили 31 жовтня 1936 року в 16:30. Суддя Вільям Едвард Міддлтон визначив 4-х фіналісток (Енні Кетрін Сміт, Кетлін Еллен Нейгл, Люсі Еліс Тімлек і Ізабель Мері Маклін), кожна з яких отримала по 100 000 доларів (близько 2 млн доларів у перерахунку на 2017 рік) за своїх 9 дітей. Дві інші, Лілліан Кенні (народила 12 дітей, але п'ятеро з них померли в дитинстві, а вона не змогла довести, що вони не були мертвонародженими) і Полін Мей Кларк (народила 9 дітей, але одного від другого чоловіка), отримали по 12 500 доларів за відмову від участі в судових позовах.

Наслідки конкурсу

Переможниці розумно розпорядилися грошима, виростивши дітей, і сплативши їх утримання. У народі жартували, що бездітний холостяк Чарльз Міллар «усиновив» таким чином 36 дітей і спантеличив уряд та релігійні кола, які обмірковували політику впливу на народжуваність. Журналісти Онтаріо в час активного висвітлення конкурсу почали писати заборонені до того статті про , аборти, позашлюбних дітей та розлучення.

У мистецтві

За мотивами книги Bearing The Burden: The Great Toronto Stork Derby 1926—1938 автора Elizabeth Wilton у 2002 році був знятий фільм The Stork Derby, що розповідає про долю трьох учасниць перегонів: Лілліан Кенні, Полін Мей Кларк, Грейс Баньято.

У 2016 році пивна компанія Торонто (Muddy York Brewing Company) випустила пиво стаут на честь «Великих перегонів лелек».

Примітки

1. (англ.). www.torontovka.com. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 16 травня 2017.
2. In Re Estate of Charles Millar // Supreme Court of Canada : заповіт. — 1937. — Вип. [1938] 1 D.L.R. 65.
3. . Philippine Daily Inquirer. 17.01.2002. Архів оригіналу за 20 травня 2016. Процитовано 9.9.2017.
4. Schwartz, Susan (9.12.1981). . The Montreal Gazette. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 9.9.2017.
5. . Ottawa Citizen. 31.05.1938. Архів оригіналу за 2 травня 2016. Процитовано 9.9.2017.
6. . Архів оригіналу за 9 лютого 2017. Процитовано 8 вересня 2017.

Посилання