Франсуа-Анрі Монморансі-Люксембург (*François-Henri de Montmorency-Luxembourg, 8 січня 1628 — †4 січня 1695) — французький аристократ, військовий діяч, маршал та пер Франції.
Франсуа-Анрі Монморансі-Люксембург | |
---|---|
фр. François-Henri de Montmorency-Luxembourg | |
Псевдо | François-Henri de Montmorency-Luxembourg |
Народився | 8 січня 1628 Париж |
Помер | 4 січня 1695 (66 років) Версаль |
Країна | Франція |
Діяльність | військовий очільник |
Знання мов | французька[1] |
Учасник | d, Деволюційна війна, Франко-голландська війна 1672—1678 і Війна Аугсбурзької ліги |
Роки активності | з 1667 |
Титул | герцог |
Військове звання | маршал |
Конфесія | католицтво |
Рід | |
Батько | Франсуа Монморансі-Бутвіль |
Мати | Елізабета Ангеліка де Вієнн |
Брати, сестри | d і d |
У шлюбі з | Мадлен Клермон-Тоннер |
Діти | 4 сини та 1 донька |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Життєпис
Походив з впливового аристократичного роду Монморансі. Син графа Франсуа Монморансі-Бутвіля, відомого дуелянта. Народився після смерті батька, якого було страчено за наказом кардинала Рішельє на виконання закону про заборону дуелей (Монморансі-Бутвіль влаштував одночасну дуель з найбільшим числом учасників за всю історію Франції). Виховувався тіткою . Військову кар'єру розпочав у 1643 році у (битві при Рокруа) та при облозі Тьйонвіля. Після цього бере участь у Тридцятирічній війні — при Фрайбурзі, Шпеєрі, Філіпсбурзі, Майнці у 1644 році, Нердлінгені у 1645 році, Фюне у 1646 році, Леріді у 1647 році, Іпрі та Лансі у 1648 році.
Згодом приєднався до Луї II Конде, з яким у 1648–1653 роках бере участь у Фронді. Після її поразки втікає до Іспанських Нідерландів. Тут поступив до іспанської армії. В її лавах бився проти французької армії при Сен-Мену, Ретелі, Аррасі у 1654 році, у 1656 році — у битві при Ферте, 1657 році — при Се-Жиліан. Хоробро бився у 1658 році при Дюнах, де іспанці зазнали поразки, а Монморансі потрапив у полон до французів.
У 1659 році разом з Конде повертається до Франції. У 1661 родичі влаштовують шлюб Франсуа-Анрі з представницею роду Люксембург — Мадлен де Клермон-Тоннер. Цей шлюб приніс йому титули герцога Пенне-Люксембурга й пера Франції.
у 1667 році бере участь у Деволюційній війні проти Іспанії. У 1668 році отримав звання генерал-лейтенанта. Він під орудою принца Конде є учасником захоплення області Франш-Конте. В цей час Франсуа Монморансі налагоджує добрі стосунки з маркізом Лувуа, фаворитом короля Людовика XIV.
У 1672 році під час війни з Голландською республікою призначається губернатором Голландії. Того ж року розбив Вільгельма Оранського у битві при Вердені, вслід за чим спаплюжив значну частину республіки. У 1673 році очолив ар'єргард, що захищав війська, які відступали від Утрехта. У 1674 році призначається капітаном королівської гвардії. У 1675 році стає маршалом.
У 1676 році призначається командувачем Рейнської армії. у 1677 році захопив Валансьєн, але вимушений був відступити від Філіпсбурга під тиском австро-голландських військ. У 1678 році Монморансі-Люксембург розбив принца Орнаського у битві при Сен-Дені, що у графстві Ено.
Після повернення до Парижа стикнувся з інтригами, перш за все, (міністра Лувуа), який звинувачував Монморансі у змові. У 1680 році його запроторено до Бастилії, а згодом заслано до власного маєтку. У 1681 році Франсуа Монморансі дозволено повернутися до Парижу, проте він не брав участі у військових кампаніях.
У 1688 році король Людовик XIV вирішив повернути Монморансі-Люксембурга до війська. В цьому році розпочалася війна Аусбурзької ліги (або Орлеанська війна). У 1690 році він одержує блискучу перемогу над принцом у битві при Флерюсі. У 1691 році розбив імперську армію у битві при Льоз-ан-Ено. У 1692 році здобув перемогу над Вільгельмом Оранським у битві при Стеенкерке. У 1693 році знову переміг Оранського у битві при Неервіндені. Згодом захопив Монс і Намюр. У 1694 році уславився діями у Фландрії.
Після повернення до Парижа тяжко захворів і помер 4 січня 1695 року.
Родина
Дружина — Мадлен Клермон-Тоннер.
Діти:
- Карл Фредерік (1662–1726), герцог Піне-Люксембург, герцог Монморансі
- П'єр-Анрі (1663–1700), великий магістр Ордена госпітальєрів Святого Духа
- Поль-Сігизмунд (1664–1731), герцог Шатійон
- Ангеліка Кунігунда (1666–1736), дружина Луї Бурбон-Конде, графа Суасона
- Християн Луї (1675–1746), принц Тігри
Джерела
- Henri Pigaillem, Le Tapissier de Notre-Dame : Vie du maréchal de Luxembourg., Éditions du Rocher, 2002 ()
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет