Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
І́во А́ндрич (хорв. Ivo Andrić, серб. Иво Андрић; 10 жовтня 1892, Травник — 13 березня 1975, Белград) — югославський письменник хорватського походження. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1961 року.
| Іво Андрич | ||||
|---|---|---|---|---|
| хорв. Ivo Andrić серб. Иво Андрић серб. Ivo Andrić | ||||
 | ||||
| Народився | 10 жовтня 1892 d, кондомініум Боснія і Герцеговина, Австро-Угорщина[1] | |||
| Помер | 13 березня 1975[2][3][…] (82 роки) Белград, СР Сербія, СФРЮ[2][1] | |||
| Поховання | Новий цвинтар | |||
| Країна |  СФРЮ | |||
| Національність | боснійський хорват | |||
| Діяльність | письменник, прозаїк-романіст, дипломат, поет, есеїст | |||
| Сфера роботи | література | |||
| Alma mater | Ґрацький університет, d, Віденський університет і d | |||
| Мова творів | сербохорватська[4] | |||
| Роки активності | з 1911 | |||
| Жанр | поезія, роман і оповідання | |||
| Magnum opus | Міст на Дрині (серб. На Дрини ћуприја) | |||
| Членство | Академія наук і мистецтв Боснії і Герцеговини[5], Сербська академія наук і мистецтв (16 лютого 1939)[6], Млада Босна, Словенська академія наук та мистецтв, Спілка письменників Сербії і Сербська академія наук і мистецтв (13 березня 1975)[6] | |||
| Партія | Комуністична партія Югославії | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди |    | |||
| | ||||
 Іво Андрич у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
У списку «100 найзнаменитіших сербів» Іво Андрич посідає 96 місце.
Біографічні відомості
Народився 9 жовтня 1892 року в селі Долац біля Травника (центральна Боснія) в сім'ї ремісника. У 1914 році був заарештований австрійським урядом за участь у патріотичній організації «Молода Боснія».
Зробив успішну кар'єру дипломата. У 1920 році працював у посольстві у Ватикані, а потім у консульствах в Бухаресті, Трієсті та Граці. У 1927 році працював у консульствах у Марселі і Парижі, а пізніше в Мадриді. У 1930—1933 роках був секретарем постійної делегації Королівства Югославії при Лізі Націй у Женеві. Це один з найвеличніших югославських дипломатів, чиї політичні роботи досі не могли або не повинні були читати. Зараз цілі покоління знають тільки ретушовані деталі його біографії, але не те, що у 1937—1939 роках він був заступником міністра закордонних справ, а практично міністром, оскільки Мілан Стоядинович у той час також очолював уряд і був «перший дипломат». Вони не знають, що після падіння Стоядиновича (через наближення до Гітлера) він став послом Югославії в Берліні з метою умиротворити лідерів Третього райху. Як посол 25 березня узяв участь у церемонії підписання вступу в Троїстий пакт у палаці Бельведер у Відні. У Берліні залишався до «квітневої війни» 1941 року і капітуляції уряду Душана Сімовича. Через розбіжності з керівництвом зі всіх посад був пізніше «скинутий», повернувся до Белграда та потрапив до списку ворогів держави, тому що під час війни наблизився до номенклатури Йосипа Броза Тіто".
Творча діяльність
Перші твори Андрича — ліричні фрагменти й вірші прозою («Ex ponto», 1918; «Хвилювання», 1921), оповідання («Шлях Алії Джерзелеза» та ін.). Літературна діяльність поєднував з революційною та боротьбою за свободу й незалежність Югославії.
Перу Андрича належить кілька збірок повістей і оповідань, романи-хроніки «Міст на Дрині» (1945), «Травницька хроніка» (1945), «Панночка» (1945) та ряд нарисів про видатних діячів югославської і світової культури — Негоша, , Петрарку, Горького.
Національна ідентифікація
Через те, що Андрич народився в Боснії в хорватській родині, але згодом мешкав і працював у Сербії, його в різних випадках називають представником сербської, хорватської та літератури. Протягом життя він працював у всіх трьох країнах, писав сербсько-хорватською мовою, що на той час була офіційною.
Сам Андрич в часи Австро-Угорщини вважав себе хорватом, а рідною мовою — хорватську. Пізніше він став називатися сербом і представником югославської літератури.
Бібліографія
- (Ex ponto), вірші прозою, 1918
- (Немири, вірші прозою, 1920
- Шлях Алії Джерзелеза (Пут Алије Ђерзелеза), 1920
- (Мост на Жепи), 1925
- (Аникина времена), 1931
- (Португал, зелена земља), 1931
- (Шпанска стварност и први кораци у њој), 1934
- (Разговор са Гојом), есе 1936
- Міст на Дрині (На Дрини ћуприја), роман 1945
- Панночка (Госпођица), роман 1945
- Травницька хроніка (Травничка хроника), роман 1945
- (На Невском проспекту), 1946
- (На камену, у Почитељу,)
- (Прича о везировом слону), 1948
- (Проклета авлија), новела 1954
- (Игра), 1956
- (О причи и причању), беседа поводом доделе Нобелове награде, 1961
- (Јелена жена које нема), роман 1963
- (Омерпаша Латас), опубліковано посмертно 1977
- (На сунчаној страни), незавершений роман, опубліковано посмертно
Українські переклади
- Міст на Дрині. К., 1957;
- Зеко. К., 1958.
- Драма в Олуяку. Мюнхен, «Сучасність», 1961-12
- Проклятий двір. Чернівці, «Видавництво 21», 2020
Примітки
- Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 98. —
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118503014 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- The Nobel Prize in Literature 1961
- Počasni članovi
- Члан САНУ
- LIBRIS — 2018.
- . Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Veljko Lalić. . Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015.
- Miroslav Karaulac, «Rani Andrić», Nakladnik: Prosveta 1980
Джерела
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Іво Андрич |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іво Андрич |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. (укр.)
- Іво Андрич на сайті Нобелівської премії [ 16 жовтня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- Андрич Іво // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 47. — .
- http://maysterni.com/publication.php?id=152130 [ 13 липня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Andrich I vo A ndrich horv Ivo Andric serb Ivo Andriћ 10 zhovtnya 1892 Travnik 13 bereznya 1975 Belgrad yugoslavskij pismennik horvatskogo pohodzhennya Laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi 1961 roku Ivo Andrichhorv Ivo Andric serb Ivo Andriћ serb Ivo AndricNarodivsya10 zhovtnya 1892 1892 10 10 d kondominium Bosniya i Gercegovina Avstro Ugorshina 1 Pomer13 bereznya 1975 1975 03 13 2 3 82 roki Belgrad SR Serbiya SFRYu 2 1 PohovannyaNovij cvintarKrayina SFRYuNacionalnistbosnijskij horvatDiyalnistpismennik prozayik romanist diplomat poet eseyistSfera robotiliteraturaAlma materGrackij universitet d Videnskij universitet i dMova tvorivserbohorvatska 4 Roki aktivnostiz 1911Zhanrpoeziya roman i opovidannyaMagnum opusMist na Drini serb Na Drini ћupriјa ChlenstvoAkademiya nauk i mistectv Bosniyi i Gercegovini 5 Serbska akademiya nauk i mistectv 16 lyutogo 1939 6 Mlada Bosna Slovenska akademiya nauk ta mistectv Spilka pismennikiv Serbiyi i Serbska akademiya nauk i mistectv 13 bereznya 1975 6 PartiyaKomunistichna partiya YugoslaviyiU shlyubi zdAvtografNagorodi Ivo Andrich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah U spisku 100 najznamenitishih serbiv Ivo Andrich posidaye 96 misce Biografichni vidomostiZayava pro zarahuvannya na pershij semestr filosofskogo fakultetu Zagrebskogo universitetu 14 zhovtnya 1912 zasvidchuye sho ridna mova Andricha horvatska Narodivsya 9 zhovtnya 1892 roku v seli Dolac bilya Travnika centralna Bosniya v sim yi remisnika U 1914 roci buv zaareshtovanij avstrijskim uryadom za uchast u patriotichnij organizaciyi Moloda Bosniya Zrobiv uspishnu kar yeru diplomata U 1920 roci pracyuvav u posolstvi u Vatikani a potim u konsulstvah v Buharesti Triyesti ta Graci U 1927 roci pracyuvav u konsulstvah u Marseli i Parizhi a piznishe v Madridi U 1930 1933 rokah buv sekretarem postijnoyi delegaciyi Korolivstva Yugoslaviyi pri Lizi Nacij u Zhenevi Ce odin z najvelichnishih yugoslavskih diplomativ chiyi politichni roboti dosi ne mogli abo ne povinni buli chitati Zaraz cili pokolinnya znayut tilki retushovani detali jogo biografiyi ale ne te sho u 1937 1939 rokah vin buv zastupnikom ministra zakordonnih sprav a praktichno ministrom oskilki Milan Stoyadinovich u toj chas takozh ocholyuvav uryad i buv pershij diplomat Voni ne znayut sho pislya padinnya Stoyadinovicha cherez nablizhennya do Gitlera vin stav poslom Yugoslaviyi v Berlini z metoyu umirotvoriti lideriv Tretogo rajhu Yak posol 25 bereznya uzyav uchast u ceremoniyi pidpisannya vstupu v Troyistij pakt u palaci Belveder u Vidni U Berlini zalishavsya do kvitnevoyi vijni 1941 roku i kapitulyaciyi uryadu Dushana Simovicha Cherez rozbizhnosti z kerivnictvom zi vsih posad buv piznishe skinutij povernuvsya do Belgrada ta potrapiv do spisku vorogiv derzhavi tomu sho pid chas vijni nablizivsya do nomenklaturi Josipa Broza Tito Tvorcha diyalnistPershi tvori Andricha lirichni fragmenti j virshi prozoyu Ex ponto 1918 Hvilyuvannya 1921 opovidannya Shlyah Aliyi Dzherzeleza ta in Literaturna diyalnist poyednuvav z revolyucijnoyu ta borotboyu za svobodu j nezalezhnist Yugoslaviyi Peru Andricha nalezhit kilka zbirok povistej i opovidan romani hroniki Mist na Drini 1945 Travnicka hronika 1945 Pannochka 1945 ta ryad narisiv pro vidatnih diyachiv yugoslavskoyi i svitovoyi kulturi Negosha Petrarku Gorkogo Nacionalna identifikaciyaCherez te sho Andrich narodivsya v Bosniyi v horvatskij rodini ale zgodom meshkav i pracyuvav u Serbiyi jogo v riznih vipadkah nazivayut predstavnikom serbskoyi horvatskoyi ta literaturi Protyagom zhittya vin pracyuvav u vsih troh krayinah pisav serbsko horvatskoyu movoyu sho na toj chas bula oficijnoyu Sam Andrich v chasi Avstro Ugorshini vvazhav sebe horvatom a ridnoyu movoyu horvatsku Piznishe vin stav nazivatisya serbom i predstavnikom yugoslavskoyi literaturi Bibliografiya Ex ponto virshi prozoyu 1918 Nemiri virshi prozoyu 1920 Shlyah Aliyi Dzherzeleza Put Aliјe Ђerzeleza 1920 Most na Zhepi 1925 Anikina vremena 1931 Portugal zelena zemљa 1931 Shpanska stvarnost i prvi koraci u њoј 1934 Razgovor sa Goјom ese 1936 Mist na Drini Na Drini ћupriјa roman 1945 Pannochka Gospoђica roman 1945 Travnicka hronika Travnichka hronika roman 1945 Na Nevskom prospektu 1946 Na kamenu u Pochiteљu Pricha o vezirovom slonu 1948 Prokleta avliјa novela 1954 Igra 1956 O prichi i prichaњu beseda povodom dodele Nobelove nagrade 1961 Јelena zhena koјe nema roman 1963 Omerpasha Latas opublikovano posmertno 1977 Na sunchanoј strani nezavershenij roman opublikovano posmertno Ukrayinski perekladi Mist na Drini K 1957 Zeko K 1958 Drama v Oluyaku Myunhen Suchasnist 1961 12 Proklyatij dvir Chernivci Vidavnictvo 21 2020PrimitkiRoux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 98 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 Deutsche Nationalbibliothek Record 118503014 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 The Nobel Prize in Literature 1961 Pocasni clanovi Chlan SANU LIBRIS 2018 d Track Q1798125 Arhiv originalu za 20 listopada 2020 Procitovano 20 listopada 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Veljko Lalic Arhiv originalu za 27 veresnya 2015 Procitovano 26 veresnya 2015 Miroslav Karaulac Rani Andric Nakladnik Prosveta 1980DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Ivo Andrich Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ivo Andrich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 ukr Ivo Andrich na sajti Nobelivskoyi premiyi 16 zhovtnya 2006 u Wayback Machine angl PosilannyaAndrich Ivo Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 47 ISBN 966 692 578 8 http maysterni com publication php id 152130 13 lipnya 2021 u Wayback Machine