Спілка письменників Сербії серб Удружење књижевника Србије творча спілка письменників Сербії Заснована 26 травня 1905 ро

Спілка письменників Сербії (серб. Удружење књижевника Србије) — творча спілка письменників Сербії. Заснована 26 травня 1905 року в квартирі . У присутності 21 письменника, під головуванням прийнято рішення про створення Сербського літературного товариства (серб. Српско књижевничко друштво).

Спілка письменників Сербії

Тип	спілка письменників^[d]
Засновано	26 травня 1905
Країна	Сербія

Інформаційний бюлетень спілки — (серб. Књижевне новине), заснований у 1948 році.

Історія

Спілці письменників Сербії передували:

(1883)
«Літературно-мистецька громада» (1892)
«Товариство сербських письменників і художників» (1902)

Ці товариства вважаються попередниками Сербського літературного товариства.

Після Другої світової війни

Асоціація була відновлена після звільнення Белграда на зборах, що відбулися 31 грудня 1944 року. Серед відомих підписантів ініціативи були Ісидора Секулич, Іво Андрич, , , та інші. Ісидора Секулич була обрана першим післявоєнним президентом, а Оскар Давичо — першим секретарем. Асоціація об'єднувала авторів, які приєдналися до югославських партизанів або підтримували їх, а також тих, хто не співпрацював з окупаційними військами чи місцевими кішлінгами під час окупації Сербії та решти Югославії. На додаток до своєї культурної та соціальної ролі, асоціація почала відігравати помітну роль як письменницька синдикалістська організація. Вона створила дві окремі регіональні секції для Соціалістичної Автономної Області Воєводина та Соціалістичної Автономної Області Косово, друга з яких у 1970 році оголосила про свій намір стати незалежною організацією.

Внаслідок підтримки Асоціацією словенських письменників страйку косовських шахтарів у 1989 році, УКС розірвав відносини з Асоціацією словенських письменників.

Основні цілі

Основними цілями Спілки письменників Сербії є:

збір сербських письменників в одну громаду
захист професійних інтересів своїх членів
регулювання своїх взаємовідносин
управління відносинами з видавцями та аудиторією
полегшення умов літературної праці письменників
допомога її членам або їхнім сім'ям, які потрапили у скрутне матеріальне становище

Перша адміністрація

Програма літературного вечора Спілки письменників Сербії, 26 листопада 1949 року

Таємним голосуванням обрали першу раду з п'яти осіб. До її складу увійшли:

Сімо Матавуль, президент
Йован Скерлич, секретар
, скарбник
, бібліотекар
, господар

Засновники

Засновниками й першими членами Сербського літературного товариства були: , , , , , Драгутин Ілич, , Йован Скерлич, , , , , , , , , , Радоє Доманович, , Сімо Матавуль і .

Див. також

Примітки

. Званични веб-сајт. Удружење књижевника Србије. Архів оригіналу за 04. 09. 2018. Процитовано 25. 11. 2020.
Predrag Protić (1971). Živan Milisavac (ред.). Jugoslovenski književni leksikon [Yugoslav Literary Lexicon] (сербо-хорв.). (, ): . с. 547—548.
Ramet, Sabrina P. (2006). The three Yugoslavias: state-building and legitimation, 1918-2005. Indiana University Press. с. 364. ISBN . Процитовано 9 March 2012.
. Удружење књижевника Србије. Архів оригіналу за 19. 01. 2019. Процитовано 23. 1. 2018.
, УДРУЖЕЊЕ СРПСКИХ КЊИЖЕВНИКА 1905—1945, издање УКС

Посилання

«Французька 7» — колись інституція, а тепер чистий ентузіазм («Політика», 07.04.2018)

[1] . Званични веб-сајт. Удружење књижевника Србије. Архів оригіналу за 04. 09. 2018. Процитовано 25. 11. 2020.

[Jugoslovenski_književni_leksikon-2] Predrag Protić (1971). Živan Milisavac (ред.). Jugoslovenski književni leksikon [Yugoslav Literary Lexicon] (сербо-хорв.). (, ): . с. 547—548.

[Ramet2006-3] Ramet, Sabrina P. (2006). The three Yugoslavias: state-building and legitimation, 1918-2005. Indiana University Press. с. 364. ISBN . Процитовано 9 March 2012.

[4] . Удружење књижевника Србије. Архів оригіналу за 19. 01. 2019. Процитовано 23. 1. 2018.

[5] , УДРУЖЕЊЕ СРПСКИХ КЊИЖЕВНИКА 1905—1945, издање УКС