Під поняттям «Сербська література» розуміють літературні твори сербською мовою або сербського походження.
Сербська література бере початок від теологічних робіт Х-XI століття, і з XIII століття розвивалася за сприяння святого Савви та його послідовників. Після розпаду Сербської держави та сусідніх країн у XV столітті, була перерва в розвитку сербської літератури. Відродження літературного мистецтва почалося у XVIII столітті з Воєводини, що на той час перебувала в підпорядкуванні Австро-Угорської імперії, та активна фаза розвитку почалася після Сербської революції (1804—1815 роки) та здобуття Сербією незалежності.
Починаючи з часів Середньовіччя в сербській літературі домінували фольклорні пісні та бувальщини, що передавалися від покоління до покоління. Історичною подією в XIV столітті стала епічна поема «Битва Косово», що дала поштовх для розвитку сербської поезії в цілому. Епос та лірика, драма і проза кожного класу — всі вони відображають тріумфальну мелодію або відчай боротьби сербського народу про ти численних завойовників. Маючи менші літературні можливості, ніж в інших європейських країнах, Сербія в цій сфері зазнавала зовнішнього впливу. Це чітко відображено в простоті думок та почуттів чоловіків і жінок, які цілком щиро люблять свою країну та готові віддати своє життя за її незалежність та свободу. Найбільш повно це можна відчути в складні періоди для життя країни, під час боротьби з турецькими, австро-угорськими та венеційськими поневолювачами.
Сучасний період
Бароко
Сербська література у Воєводині вибудовувалася за Середньовічними традиціями, під впливом старої Сербії, російського бароко та сербського бароко у Воєводині, що сформувало слов'яно-сербську мову. Серед найвідоміших авторів того часу були Джордже Бранкович, Васіліє III Петрович-Нєгош, Гавріл Стефанович Венцлович, Мойсеє Путнік, Павле Юлінач, Йован Райіч, Захаріє Орфелін.
Література перед добою Романтизму
На початку доби Романтизму, що супроводжувалася революцією 1848 року, окремі ідеї Романтизму, такі як використання рідної мови та об'єднання нації, активно розвивалися в першу чергу серед монахів та духовенства Воєводини. Найвідоміших їхнім представником був Досетей Обрадович, що полишив монаше життя заради мандрівного життя, зокрема навчання та просвітницької роботи. З цією метою він побував в Росії, Англії, Німеччині, Албанії, Османській Туреччині та врешті-решт став міністром освіти князівства Сербія. Окрім того, перши фольклористом, що видав збірку народних пісень та бувальщин став Вук Стефанович Караджич. Також Караджич вважається першим сербським філологом, що разом з Джуром Данічичем зіграли важливу роль у створенні сучасної сербської мови.
Після здобуття Сербією однією з перших незалежності від Отаманської імперії, в ній активно почала розвиватися власна література. Зокрема 1847 року вийшла робота Негоша Петара Петровича ІІ «Гірський вінець», що написаний, базуючись на ритміці народних пісень.
Сучасний період в сербській літературі
Перше та друге десятиліття 20 століття походило під впливом літературних рухів Європи, особливо символізму та психологічного роману, але більше через настрій та естетичну складову, а не від літературного ремесла. Це виявилось у працях Йована Дучича та Мілана Ракича, двох поетичних дипломатів. Третім провідним поетом на той час був Алекса Шантич, поезія якого була менш витонченою, але наповнена емоціями та щирістю. Вони були популярні завдяки своєму патріотизму, романтизму та соціальній спрямованості.
Інші поети, такі як Велько Петрович, Мілутін Боїч, Сіма Пандурович, Владислав Петкович Діс, Милорад Митрович, Стеван М. Лукович, Володимир Станимирович, Даніка Маркович, Велімір Раїч, Стеван Бешевич, Милорад Павлович, Мілан Курчин, Милорад Петрович Селянчиця - всі пішли різними шляхами і продемонстрували неабияку вишуканість і прогрес не лише у своєму ремеслі, а й у світі. Більшість з них були песимістичними у своїх перспективах і водночас патріотичними в розпал бурхливих подій, які завершились тоді боротьбою за Стару Сербію, Балканськими війнами та Першою світовою війною.
В XX столітті сербська література починає активно розвиватися в першу чергу за рахунок появи молодих та талановитих письменників. Серед найвідоміших представників такі автори, як: Іво Андрич, Мілош Чрнянскі, Меша Селімович, Борислав Пекич, Бранко Мілікович, Даніло Кіш, Давид Албахарі, Міодраґ Булатович, Мирослав Йосич Вішніч, Добріца Косич, Зоран Живкович, Владімір Арсеньєвич, Владислав Баяч та багато інших. Єлена Дімітрієвич та Ісідора Секулич — письменниці початку XX століття, а Свєтлана Велмар-Янкович та Гордана Куич — найвідоміші новелівстки сучачної Сербії.
Серед найвідоміших сербських авторів сьогодення є Милорад Павич, автор відомого на ввесь світ «Хазарського словника», що перекладений 24 мовами.
Перші переклади українською мовою здійснено 1876 року Михайлом Старицьким. Це була збірка сербських народних дум та пісень. Народну творчість сербів також перекладали Максим Рильський, Іван Стебун та інші. З авторських творів в різні роки перекладено роботи Іво Андрича, Мілорада Павича, Броніслава Нушича, Бранко Чопича, Олександра Воїновича, Еріха Коша, Данила Кіша, Звонка Карановича, Драгослава Михаїловича та Боислава Пекича.
Джерела
- Radmila Marinković (1995). «Medieval literature». The history of Serbian Culture. Rastko.
- Jovan Deretić (1995). «Literature in the Eighteenth and Nineteenth centuries». The history of Serbian Culture. Rastko.
- Novica Petković (1995). «Twentieth century literature». The history of Serbian Culture. Rastko.
Посилання
- Сербська література і Шевченко // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 719-722.
- Антології та авторські книги сербських авторів українською мовою [ 20 червня 2013 у Wayback Machine.]
Література
- Сербська драма в національному та європейському історико-літературному контексті : [навч. посіб. / уклад.: Д. В. Айдачич, Н. Л. Білик ; пер. з серб.: Н. Л. Білик та ін.] ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т філології. — Київ : Освіта України, 2016. — 242 с. : табл. — Бібліогр.: с. 218—241, в кінці ст. та в підрядк. прим. —
- Данило Кіш. Книга любові і смерті: Трикнижжя оповідань / З сербської переклала Алла Татаренко. – Львів: ЛА «Піраміда», 2008. – 300 с. – (Серія «Майстри Українського Перекладу»). –
- Михаїлович Драгослав. Коли цвіли гарбузи: Роман / Переклад М. Василишин. – Київ: Факт, 2008. – 128 с.
- Петрович Горан. Острів та інші видіння: переклад з сербської. – Харків: Фоліо, 2007. – 316 с. – (Перекладачі: А. Татаренко, Н. Білик, Ю. Білоног, М. Василишин, З. Гук, О. Кривонос, І. Лучук, О. Ткаченко, Н. Чорпіта, І. Моцна.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pid ponyattyam Serbska literatura rozumiyut literaturni tvori serbskoyu movoyu abo serbskogo pohodzhennya Serbska literatura bere pochatok vid teologichnih robit H XI stolittya i z XIII stolittya rozvivalasya za spriyannya svyatogo Savvi ta jogo poslidovnikiv Pislya rozpadu Serbskoyi derzhavi ta susidnih krayin u XV stolitti bula pererva v rozvitku serbskoyi literaturi Vidrodzhennya literaturnogo mistectva pochalosya u XVIII stolitti z Voyevodini sho na toj chas perebuvala v pidporyadkuvanni Avstro Ugorskoyi imperiyi ta aktivna faza rozvitku pochalasya pislya Serbskoyi revolyuciyi 1804 1815 roki ta zdobuttya Serbiyeyu nezalezhnosti Pochinayuchi z chasiv Serednovichchya v serbskij literaturi dominuvali folklorni pisni ta buvalshini sho peredavalisya vid pokolinnya do pokolinnya Istorichnoyu podiyeyu v XIV stolitti stala epichna poema Bitva Kosovo sho dala poshtovh dlya rozvitku serbskoyi poeziyi v cilomu Epos ta lirika drama i proza kozhnogo klasu vsi voni vidobrazhayut triumfalnu melodiyu abo vidchaj borotbi serbskogo narodu pro ti chislennih zavojovnikiv Mayuchi menshi literaturni mozhlivosti nizh v inshih yevropejskih krayinah Serbiya v cij sferi zaznavala zovnishnogo vplivu Ce chitko vidobrazheno v prostoti dumok ta pochuttiv cholovikiv i zhinok yaki cilkom shiro lyublyat svoyu krayinu ta gotovi viddati svoye zhittya za yiyi nezalezhnist ta svobodu Najbilsh povno ce mozhna vidchuti v skladni periodi dlya zhittya krayini pid chas borotbi z tureckimi avstro ugorskimi ta venecijskimi ponevolyuvachami Suchasnij periodBaroko Serbska literatura u Voyevodini vibudovuvalasya za Serednovichnimi tradiciyami pid vplivom staroyi Serbiyi rosijskogo baroko ta serbskogo baroko u Voyevodini sho sformuvalo slov yano serbsku movu Sered najvidomishih avtoriv togo chasu buli Dzhordzhe Brankovich Vasiliye III Petrovich Nyegosh Gavril Stefanovich Venclovich Mojseye Putnik Pavle Yulinach Jovan Rajich Zahariye Orfelin Literatura pered doboyu Romantizmu Na pochatku dobi Romantizmu sho suprovodzhuvalasya revolyuciyeyu 1848 roku okremi ideyi Romantizmu taki yak vikoristannya ridnoyi movi ta ob yednannya naciyi aktivno rozvivalisya v pershu chergu sered monahiv ta duhovenstva Voyevodini Najvidomishih yihnim predstavnikom buv Dosetej Obradovich sho polishiv monashe zhittya zaradi mandrivnogo zhittya zokrema navchannya ta prosvitnickoyi roboti Z ciyeyu metoyu vin pobuvav v Rosiyi Angliyi Nimechchini Albaniyi Osmanskij Turechchini ta vreshti resht stav ministrom osviti knyazivstva Serbiya Okrim togo pershi folkloristom sho vidav zbirku narodnih pisen ta buvalshin stav Vuk Stefanovich Karadzhich Takozh Karadzhich vvazhayetsya pershim serbskim filologom sho razom z Dzhurom Danichichem zigrali vazhlivu rol u stvorenni suchasnoyi serbskoyi movi Pislya zdobuttya Serbiyeyu odniyeyu z pershih nezalezhnosti vid Otamanskoyi imperiyi v nij aktivno pochala rozvivatisya vlasna literatura Zokrema 1847 roku vijshla robota Negosha Petara Petrovicha II Girskij vinec sho napisanij bazuyuchis na ritmici narodnih pisen Suchasnij period v serbskij literaturi Pershe ta druge desyatilittya 20 stolittya pohodilo pid vplivom literaturnih ruhiv Yevropi osoblivo simvolizmu ta psihologichnogo romanu ale bilshe cherez nastrij ta estetichnu skladovu a ne vid literaturnogo remesla Ce viyavilos u pracyah Jovana Duchicha ta Milana Rakicha dvoh poetichnih diplomativ Tretim providnim poetom na toj chas buv Aleksa Shantich poeziya yakogo bula mensh vitonchenoyu ale napovnena emociyami ta shiristyu Voni buli populyarni zavdyaki svoyemu patriotizmu romantizmu ta socialnij spryamovanosti Inshi poeti taki yak Velko Petrovich Milutin Boyich Sima Pandurovich Vladislav Petkovich Dis Milorad Mitrovich Stevan M Lukovich Volodimir Stanimirovich Danika Markovich Velimir Rayich Stevan Beshevich Milorad Pavlovich Milan Kurchin Milorad Petrovich Selyanchicya vsi pishli riznimi shlyahami i prodemonstruvali neabiyaku vishukanist i progres ne lishe u svoyemu remesli a j u sviti Bilshist z nih buli pesimistichnimi u svoyih perspektivah i vodnochas patriotichnimi v rozpal burhlivih podij yaki zavershilis todi borotboyu za Staru Serbiyu Balkanskimi vijnami ta Pershoyu svitovoyu vijnoyu V XX stolitti serbska literatura pochinaye aktivno rozvivatisya v pershu chergu za rahunok poyavi molodih ta talanovitih pismennikiv Sered najvidomishih predstavnikiv taki avtori yak Ivo Andrich Milosh Chrnyanski Mesha Selimovich Borislav Pekich Branko Milikovich Danilo Kish David Albahari Miodrag Bulatovich Miroslav Josich Vishnich Dobrica Kosich Zoran Zhivkovich Vladimir Arsenyevich Vladislav Bayach ta bagato inshih Yelena Dimitriyevich ta Isidora Sekulich pismennici pochatku XX stolittya a Svyetlana Velmar Yankovich ta Gordana Kuich najvidomishi novelivstki suchachnoyi Serbiyi Sered najvidomishih serbskih avtoriv sogodennya ye Milorad Pavich avtor vidomogo na vves svit Hazarskogo slovnika sho perekladenij 24 movami Pershi perekladi ukrayinskoyu movoyu zdijsneno 1876 roku Mihajlom Starickim Ce bula zbirka serbskih narodnih dum ta pisen Narodnu tvorchist serbiv takozh perekladali Maksim Rilskij Ivan Stebun ta inshi Z avtorskih tvoriv v rizni roki perekladeno roboti Ivo Andricha Milorada Pavicha Bronislava Nushicha Branko Chopicha Oleksandra Voyinovicha Eriha Kosha Danila Kisha Zvonka Karanovicha Dragoslava Mihayilovicha ta Boislava Pekicha DzherelaRadmila Marinkovic 1995 Medieval literature The history of Serbian Culture Rastko Jovan Deretic 1995 Literature in the Eighteenth and Nineteenth centuries The history of Serbian Culture Rastko Novica Petkovic 1995 Twentieth century literature The history of Serbian Culture Rastko PosilannyaSerbska literatura i Shevchenko Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 719 722 Antologiyi ta avtorski knigi serbskih avtoriv ukrayinskoyu movoyu 20 chervnya 2013 u Wayback Machine LiteraturaSerbska drama v nacionalnomu ta yevropejskomu istoriko literaturnomu konteksti navch posib uklad D V Ajdachich N L Bilik per z serb N L Bilik ta in Kiyiv nac un t im Tarasa Shevchenka In t filologiyi Kiyiv Osvita Ukrayini 2016 242 s tabl Bibliogr s 218 241 v kinci st ta v pidryadk prim ISBN 978 617 7480 24 1 Danilo Kish Kniga lyubovi i smerti Triknizhzhya opovidan Z serbskoyi pereklala Alla Tatarenko Lviv LA Piramida 2008 300 s Seriya Majstri Ukrayinskogo Perekladu ISBN 978 966 441 069 1 Mihayilovich Dragoslav Koli cvili garbuzi Roman Pereklad M Vasilishin Kiyiv Fakt 2008 128 s Petrovich Goran Ostriv ta inshi vidinnya pereklad z serbskoyi Harkiv Folio 2007 316 s ISBN 978 96603 3931 6 Perekladachi A Tatarenko N Bilik Yu Bilonog M Vasilishin Z Guk O Krivonos I Luchuk O Tkachenko N Chorpita I Mocna