Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франко́нія (нім. Franken; лат. Franconia) — історична область на півдні Німеччини, на території якої зараз розташовані три адміністративні округи федеральної землі Баварія, а саме Нижня Франконія (Unterfranken), Середня Франконія (Mittelfranken) і Верхня Франконія (Oberfranken). Столиця Верхньої Франконії — Байройт, Середньої Франконії — Ансбах, Нижньої Франконії — Вюрцбург. Найбільше місто Франконії — Нюрнберг, що знаходиться в Середній Франконії, інші великі міста — Бамберг, Кобург, Фюрт, Ерланген.
| Франконія | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Франконія на карті Баварії | |||||
 | |||||
| Франконія (блакитна) і землі, де поширена східно-франкська (жовтий і помаранчевий) | |||||
У Франконії поширений (діалектна група), що помітно відрізняється від баварського. Хоча сучасна Франконія входить до складу Баварії, франконці зберігають власну регіональну самосвідомість і часто не відносять себе до баварців.
Назва
- Франко́нія (лат. Franconia) — латинська назва, що усталилися в українській мові.
- Фра́нкія, або Фра́нкен (нім. Franken) — німецька назва.
- Франкенляндія, або Франкенланд (нім. Frankenland, «Франкська земля») — альтернативна назва.
Історія
Франконія означає країну франків; в сучасній німецькій мові «Franken» означає як давніх франків, так і сучасних жителів Франконії.
Сліди найраніших поселень людини у Франконії відносяться до часу кінця кам'яної доби.
У безлічі місць знаходять сліди діяльності людей в епоху бронзи, про що говорять знахідки характерних . Пізніше люди стали вибирати для проживання плоскі вершини гір, сліди яких збереглися на горах , та близько . Потім сюди в кінці бронзової доби прийшли кельти й перетворили ці вершини в сильно укріплені поселення. Люди того часу жили в дерев'яних спорудах, розташованих не тільки всередині укріпленої зони, а й у навколишніх селах.
У 15 році цю місцевість завоювали римляни, що залишили сліди свого перебування біля і Гунценхаузена.
Для захисту від войовничих германських племен римляни 81 року при імператорі Доміціані побудували довгу захисну стіну Лімес, що позначила північний кордон римської провінції Реція. До числа пам'яток того часу відносяться знахідки при розкопках великої римської фортеці в Вайсенбурзі з термами, близько Елінга і близько .
Цезар вважав, що така країна, як Німеччина, покрита густими лісами, не може бути колонізована, і тому її потрібно просто ігнорувати.
У лісовій місцевості неможливо було застосувати традиційну тактику римських легіонів. І тому в 9 році Публій Квінтілій Вар (Publius Quintilius Varus) зазнав поразки в Тевтобургському лісі (Teutoburger Wald) від херуска Армінія (Arminius).
Германські племена тюрингів, алеманів, та маркоманів, що проживали на північ від стіни, змішувалися з кельтами, одночасно збільшуючи свій тиск на Рим.
250 року алемани (германські племена, які проживали на Верхньому Рейні) і франки, що жили на Нижньому Рейні, стали серйозною загрозою для Імперії.
Хоча Риму вдалося відкинути маркоманів, але алемани все ж змогли 260 року подолати стіну і вторгнутися на територію Імперії, дійшовши до сучасної Швейцарії.
Одночасно зростав вплив германців, які проживали в імперських кордонах, сприймали римську культуру і самі впливали на ситуацію і звичаї в державі.
Франкська держава
У результаті тривалої боротьби в середовищі германців франкам, які являли собою суміш малих племен, що проживали в басейнах Рейну і Везера, вдалося стати найсильнішим племінним об'єднанням у північно-західній Європі. Їх очолювали вожді з роду Меровінгів.
Вождь Хлодвіг в 496 році перейшов у християнство і отримав тим самим підтримку церкви. Це допомогло йому завоювати Галію та і створити тим самим Франкську державу.
При королі Теодеберті I (Theudebert I, (534—548) держава франків розширилася до середньої течії Дунаю і досягла піку своєї могутності.
В 561 році ця держава розпалася на три частини: Австразію, Нейстрію та Бургундію. Свого часу Франконія входила до складу східно-франкського королівства Австразія.
При Хлотарі II (613—629) держава знову об'єдналася.
У 623 році купець Само з франків створює в Богемії слов'янську державу.
Герцогство Франконія
У IX столітті Франкська держава розділяється на західну та східну частину, кожна з яких кладе початок, відповідно Франції та Німеччині. У «Східній Франції» термін Франконія закріплюється за одним із герцогств між Саксонією, Лотарингією, Швабією і Тюрингією. Карл Мартел заохочував заселення франками земель середньої та нижньої течії Майна, які згодом стали герцогством. Найважливішими містами Франконії вважалися: Франкфурт, Вормс, Вюрцбург, Майнц, Шпаєр. У 911 році, після припинення прямої гілки німецьких Каролінгів, королем Німеччини під Фріцларом був обраний франконський герцог Конрад.
На зламі тисячоліть намітився своєрідний вакуум влади, який, втім, нічим не погрожував імператору. Останній у вигляді підлеглих йому єпископатів , (засноване в 745 році) і Бамберга (засновано в 1007 у) мав гарантовану підтримку, що зберігалася навіть у важкий для імператорської влади час інвеститури. Також і імперські міста Нюрнберг, Ротенбург, Швайнфурт, Вайсенбург і Віндсгайм, так само як і безпосередньо підпорядковане імператору лицарство принципово були йому лояльні.
Проте вже в XIII столітті тут почав зміцнюватися рід швабських Цоллернів, які почали своє піднесення спочатку в ролі . Вони за допомогою добре розвинених шлюбних комбінацій зміцнилися і закріпили свій вплив у багатьох місцевостях, головним чином у Кульмбасі, Байройті і Ансбасі. Після того, як їм вдалося закріпитися в 1415 в Бранденбурзькій марці, їхні франконські території також набули титулу маркграфсьских. Правда, не завжди їхні домагання отримували задоволення. Так жителі Нюрнберга вигнали Цоллернів із міста. Їм довелося влаштуватися поблизу в Кадольцбурзі, а їхній міський замок був зруйнований. Маркграф Альбрехт Ахіллес спробував тоді використати політичну ситуацію і заснувати під своєю владою самостійну франконську державу. Відбулися дві , в яких переміг Нюрнберг і союзне з ним єпископство Вюрцбурга.
На час закінчення Середньовіччя політична карта Франконії являла собою черезсмужжя, утворене володіннями маркграфів Байройта і Ансбаха упереміж з володіннями єпископств і , що мав резиденцію в . З вільних імперських міст за межами своїх володінь відчутну владу мав лише Нюрнберг.
до початку XVI століття об'єдналося в своєрідні лицарські спілки , що допомагали їм об'єднаними силами захищати свої інтереси.
Виникнення нової християнської віри переломилася в селянських масах, що перебували у важкій кріпацькій залежності від своїх господарів, в надію поліпшити своє становище шляхом бунту (дивись Селянська війна в Німеччині). Найгостріше ці настрої виражалися в 1524 та 1525 роках у володіннях єпископів та монастирів.
У той же самий час ситуація у володіннях тих маркграфів, які швидко переорієнтувалися і долучилися до лютеранства, була істотно спокійнішою. Прикладом мирного переходу до нової віри служили вільні міста і, в першу чергу, Нюрнберг, всі верстви населення якого охоче перейшли в лютеранство, проте в церквах були збережені елементи католицької обстановки і справа не дійшла до знищення предметів, що відносяться до католицького ритуалу. Більше того, і на вцілілих після бомбардувань будинках збереглися фігури Діви Марії, що абсолютно не властиво містам Німеччини, які взяли лютеранство.
Тим не менш, вся територія Франконії протягом 30 років була піддана руйнуванню. З'явилися повністю знелюднення території. З іншого боку в областях, населення яких перейшло в нову віру, населеність навіть зросла за рахунок біженців, наприклад із земель, що перебувають під владою Габсбургів.
У міру того, як господарське життя стала налагоджуватися, в період Контрреформації стали в пропагандистських цілях будуватися неймовірно розкішні католицькі храми, що вражали своїм зовнішнім виглядом і багатством інтер'єру.
Занепад
У 1791 році останній продав свої володіння у Ансбасі, Кульмбасі і Байройті Пруссії. А незабаром Наполеон, який завоював центральну Європу і встановив у ній новий порядок, провів секуляризацію церковних володінь і передав їх у володіння великих територіальних утворень королівства Баварія, створеного 1 січня 1806 як компенсацію за відчужені землі по лівому березі Рейну. Таким чином, Франконія припинила своє існування як політичне утворення.
Примітки
- Martin Kitchen . The Cambridge Illustrated History of Germany:-Cambridge University Press 1996
Бібліографія
- Baedecker. Deutschland. Verlag Karl Baedeker. 2002.
- Deutsches National-Lexicon- DSZ-Verlag.
- Fritz Winzer. Weltgeschichte Daten Fakten Bilder. Georg Westermann Verlag. 1987.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франконія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Frankoniya znachennya Frankiya ta Franciya znachennya Franko niya nim Franken lat Franconia istorichna oblast na pivdni Nimechchini na teritoriyi yakoyi zaraz roztashovani tri administrativni okrugi federalnoyi zemli Bavariya a same Nizhnya Frankoniya Unterfranken Serednya Frankoniya Mittelfranken i Verhnya Frankoniya Oberfranken Stolicya Verhnoyi Frankoniyi Bajrojt Serednoyi Frankoniyi Ansbah Nizhnoyi Frankoniyi Vyurcburg Najbilshe misto Frankoniyi Nyurnberg sho znahoditsya v Serednij Frankoniyi inshi veliki mista Bamberg Koburg Fyurt Erlangen FrankoniyaGerbPraporFrankoniya na karti BavariyiFrankoniya blakitna i zemli de poshirena shidno frankska zhovtij i pomaranchevij U Frankoniyi poshirenij dialektna grupa sho pomitno vidriznyayetsya vid bavarskogo Hocha suchasna Frankoniya vhodit do skladu Bavariyi frankonci zberigayut vlasnu regionalnu samosvidomist i chasto ne vidnosyat sebe do bavarciv NazvaFranko niya lat Franconia latinska nazva sho ustalilisya v ukrayinskij movi Fra nkiya abo Fra nken nim Franken nimecka nazva Frankenlyandiya abo Frankenland nim Frankenland Frankska zemlya alternativna nazva IstoriyaFrankoniya oznachaye krayinu frankiv v suchasnij nimeckij movi Franken oznachaye yak davnih frankiv tak i suchasnih zhiteliv Frankoniyi Slidi najranishih poselen lyudini u Frankoniyi vidnosyatsya do chasu kincya kam yanoyi dobi U bezlichi misc znahodyat slidi diyalnosti lyudej v epohu bronzi pro sho govoryat znahidki harakternih Piznishe lyudi stali vibirati dlya prozhivannya ploski vershini gir slidi yakih zbereglisya na gorah ta blizko Potim syudi v kinci bronzovoyi dobi prijshli kelti j peretvorili ci vershini v silno ukripleni poselennya Lyudi togo chasu zhili v derev yanih sporudah roztashovanih ne tilki vseredini ukriplenoyi zoni a j u navkolishnih selah U 15 roci cyu miscevist zavoyuvali rimlyani sho zalishili slidi svogo perebuvannya bilya i Guncenhauzena Dlya zahistu vid vojovnichih germanskih plemen rimlyani 81 roku pri imperatori Domiciani pobuduvali dovgu zahisnu stinu Limes sho poznachila pivnichnij kordon rimskoyi provinciyi Reciya Do chisla pam yatok togo chasu vidnosyatsya znahidki pri rozkopkah velikoyi rimskoyi forteci v Vajsenburzi z termami blizko Elinga i blizko Cezar vvazhav sho taka krayina yak Nimechchina pokrita gustimi lisami ne mozhe buti kolonizovana i tomu yiyi potribno prosto ignoruvati U lisovij miscevosti nemozhlivo bulo zastosuvati tradicijnu taktiku rimskih legioniv I tomu v 9 roci Publij Kvintilij Var Publius Quintilius Varus zaznav porazki v Tevtoburgskomu lisi Teutoburger Wald vid heruska Arminiya Arminius Germanski plemena tyuringiv alemaniv ta markomaniv sho prozhivali na pivnich vid stini zmishuvalisya z keltami odnochasno zbilshuyuchi svij tisk na Rim 250 roku alemani germanski plemena yaki prozhivali na Verhnomu Rejni i franki sho zhili na Nizhnomu Rejni stali serjoznoyu zagrozoyu dlya Imperiyi Hocha Rimu vdalosya vidkinuti markomaniv ale alemani vse zh zmogli 260 roku podolati stinu i vtorgnutisya na teritoriyu Imperiyi dijshovshi do suchasnoyi Shvejcariyi Odnochasno zrostav vpliv germanciv yaki prozhivali v imperskih kordonah sprijmali rimsku kulturu i sami vplivali na situaciyu i zvichayi v derzhavi Frankska derzhava Dokladnishe Frankska derzhava U rezultati trivaloyi borotbi v seredovishi germanciv frankam yaki yavlyali soboyu sumish malih plemen sho prozhivali v basejnah Rejnu i Vezera vdalosya stati najsilnishim pleminnim ob yednannyam u pivnichno zahidnij Yevropi Yih ocholyuvali vozhdi z rodu Merovingiv Vozhd Hlodvig v 496 roci perejshov u hristiyanstvo i otrimav tim samim pidtrimku cerkvi Ce dopomoglo jomu zavoyuvati Galiyu ta i stvoriti tim samim Franksku derzhavu Pri koroli Teodeberti I Theudebert I 534 548 derzhava frankiv rozshirilasya do serednoyi techiyi Dunayu i dosyagla piku svoyeyi mogutnosti V 561 roci cya derzhava rozpalasya na tri chastini Avstraziyu Nejstriyu ta Burgundiyu Svogo chasu Frankoniya vhodila do skladu shidno frankskogo korolivstva Avstraziya Pri Hlotari II 613 629 derzhava znovu ob yednalasya U 623 roci kupec Samo z frankiv stvoryuye v Bogemiyi slov yansku derzhavu Gercogstvo Frankoniya Dokladnishe ta Frankonskij okrug Frankoniya na mapi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1000 U IX stolitti Frankska derzhava rozdilyayetsya na zahidnu ta shidnu chastinu kozhna z yakih klade pochatok vidpovidno Franciyi ta Nimechchini U Shidnij Franciyi termin Frankoniya zakriplyuyetsya za odnim iz gercogstv mizh Saksoniyeyu Lotaringiyeyu Shvabiyeyu i Tyuringiyeyu Karl Martel zaohochuvav zaselennya frankami zemel serednoyi ta nizhnoyi techiyi Majna yaki zgodom stali gercogstvom Najvazhlivishimi mistami Frankoniyi vvazhalisya Frankfurt Vorms Vyurcburg Majnc Shpayer U 911 roci pislya pripinennya pryamoyi gilki nimeckih Karolingiv korolem Nimechchini pid Friclarom buv obranij frankonskij gercog Konrad Na zlami tisyacholit namitivsya svoyeridnij vakuum vladi yakij vtim nichim ne pogrozhuvav imperatoru Ostannij u viglyadi pidleglih jomu yepiskopativ zasnovane v 745 roci i Bamberga zasnovano v 1007 u mav garantovanu pidtrimku sho zberigalasya navit u vazhkij dlya imperatorskoyi vladi chas investituri Takozh i imperski mista Nyurnberg Rotenburg Shvajnfurt Vajsenburg i Vindsgajm tak samo yak i bezposeredno pidporyadkovane imperatoru licarstvo principovo buli jomu loyalni Prote vzhe v XIII stolitti tut pochav zmicnyuvatisya rid shvabskih Collerniv yaki pochali svoye pidnesennya spochatku v roli Voni za dopomogoyu dobre rozvinenih shlyubnih kombinacij zmicnilisya i zakripili svij vpliv u bagatoh miscevostyah golovnim chinom u Kulmbasi Bajrojti i Ansbasi Pislya togo yak yim vdalosya zakripitisya v 1415 v Brandenburzkij marci yihni frankonski teritoriyi takozh nabuli titulu markgrafsskih Pravda ne zavzhdi yihni domagannya otrimuvali zadovolennya Tak zhiteli Nyurnberga vignali Collerniv iz mista Yim dovelosya vlashtuvatisya poblizu v Kadolcburzi a yihnij miskij zamok buv zrujnovanij Markgraf Albreht Ahilles sprobuvav todi vikoristati politichnu situaciyu i zasnuvati pid svoyeyu vladoyu samostijnu frankonsku derzhavu Vidbulisya dvi v yakih peremig Nyurnberg i soyuzne z nim yepiskopstvo Vyurcburga Na chas zakinchennya Serednovichchya politichna karta Frankoniyi yavlyala soboyu cherezsmuzhzhya utvorene volodinnyami markgrafiv Bajrojta i Ansbaha uperemizh z volodinnyami yepiskopstv i sho mav rezidenciyu v Z vilnih imperskih mist za mezhami svoyih volodin vidchutnu vladu mav lishe Nyurnberg do pochatku XVI stolittya ob yednalosya v svoyeridni licarski spilki sho dopomagali yim ob yednanimi silami zahishati svoyi interesi Viniknennya novoyi hristiyanskoyi viri perelomilasya v selyanskih masah sho perebuvali u vazhkij kripackij zalezhnosti vid svoyih gospodariv v nadiyu polipshiti svoye stanovishe shlyahom buntu divis Selyanska vijna v Nimechchini Najgostrishe ci nastroyi virazhalisya v 1524 ta 1525 rokah u volodinnyah yepiskopiv ta monastiriv U toj zhe samij chas situaciya u volodinnyah tih markgrafiv yaki shvidko pereoriyentuvalisya i doluchilisya do lyuteranstva bula istotno spokijnishoyu Prikladom mirnogo perehodu do novoyi viri sluzhili vilni mista i v pershu chergu Nyurnberg vsi verstvi naselennya yakogo ohoche perejshli v lyuteranstvo prote v cerkvah buli zberezheni elementi katolickoyi obstanovki i sprava ne dijshla do znishennya predmetiv sho vidnosyatsya do katolickogo ritualu Bilshe togo i na vcililih pislya bombarduvan budinkah zbereglisya figuri Divi Mariyi sho absolyutno ne vlastivo mistam Nimechchini yaki vzyali lyuteranstvo Tim ne mensh vsya teritoriya Frankoniyi protyagom 30 rokiv bula piddana rujnuvannyu Z yavilisya povnistyu znelyudnennya teritoriyi Z inshogo boku v oblastyah naselennya yakih perejshlo v novu viru naselenist navit zrosla za rahunok bizhenciv napriklad iz zemel sho perebuvayut pid vladoyu Gabsburgiv U miru togo yak gospodarske zhittya stala nalagodzhuvatisya v period Kontrreformaciyi stali v propagandistskih cilyah buduvatisya nejmovirno rozkishni katolicki hrami sho vrazhali svoyim zovnishnim viglyadom i bagatstvom inter yeru ZanepadU 1791 roci ostannij prodav svoyi volodinnya u Ansbasi Kulmbasi i Bajrojti Prussiyi A nezabarom Napoleon yakij zavoyuvav centralnu Yevropu i vstanoviv u nij novij poryadok proviv sekulyarizaciyu cerkovnih volodin i peredav yih u volodinnya velikih teritorialnih utvoren korolivstva Bavariya stvorenogo 1 sichnya 1806 yak kompensaciyu za vidchuzheni zemli po livomu berezi Rejnu Takim chinom Frankoniya pripinila svoye isnuvannya yak politichne utvorennya PrimitkiMartin Kitchen The Cambridge Illustrated History of Germany Cambridge University Press 1996 ISBN 0 521 45341 0BibliografiyaBaedecker Deutschland Verlag Karl Baedeker 2002 Deutsches National Lexicon DSZ Verlag Fritz Winzer Weltgeschichte Daten Fakten Bilder Georg Westermann Verlag 1987 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Frankoniya