Шпа́єр (нім. Speyer) — місто земельного підпорядкування в Німеччині, в землі Рейнланд-Пфальц.
Місто Шпаєр Speyer
Координати H G O
Шпаєр у Вікісховищі |
Розташоване на берегах Рейну (). Населення міста становить 50 741 осіб (станом на 31 грудня 2020).
Назва
Археологічні дані дозволяють припускати, що місто було заселено кельтами 500 років до н. е. Спочатку мало назву Новіомаг (Noviomagus), пізніше, в епоху римлян, місто було відоме під назвою Аугуста Неметум і Цивітас Неметум (місто племені ), за ім'ям німецького племені, що населяло цю область. У VI столітті місто отримало ім'я Шпіра (Spira) від назви річки Шпаєрбах (Speyerbach), що протікає містом.
У Середньовіччя Шпаєр був важливим торговельним, освітнім, культурним осередком.
Географія
Шпаєр розташований у Верхньорейнській низовині за 20 км на південь від Людвігсхафена і Мангейма й за 34 км на північ від Карлсруе, на місці впадіння річки Шпаєрбах до Рейну. На протилежному боці, відповідно, на схід від річки розташовано поселення (нім. Siegelhain), яке належить до Гоккенгайму.
Історія
- 10 до н. е. — заснування римського воєнного табору на території Шпаєра;
- 346 — перша згадка єпископа міста;
- 496 до 506 — перша поява імені «Шпіра»;
- 1030 — імператор Священної Римської імперії Конрад II починає зведення Шпаєрського собору. Донині це найбільша церква в романському стилі, що збереглась, з 1981 року — об'єкт всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО;
- 1076 — імператор Генріх IV здійснює зі своєї столиці Шпаєр знаменитий похід до Каносси;
- 1096 — відомий єврейський ;
- 1294 — Шпаєр втрачає свої колишні столичні права й стає вільним містом Священної Римської імперії;
- 1529 — на з'їзді в Шпаєрі представники лютеранських німецьких князівств висловлюють проти антиреформаційної резолюції. Звідси поняття протестантизм;
- 1689 — місто сильно зруйнували французькі загони;
- Між 1792 та 1814 рр. Шпаєр під французьким управлінням;
- 1990 — Шпаєр святкує своє 2000-ліття;
- 1991 — відкриває свою у Шпаєрі.
Адміністративний устрій
Місто поділяється на 4 міські райони.
Відомі земляки
- (1800—1884) — німецький статистик і публіцист
- Ансельм Фейєрбах (1829—1880) — німецький історичний живописець
- (1842—1926) — економіст і публіцист.
Міста-побратими
Галерея
-
- Ратуша
- Троїцький собор
-
Примітки
- Statistisches Landesamt Rheinland-Pfalz – Bevölkerungsstand 2020, Kreise, Gemeinden, Verbandsgemeinden (нім.)
- Duden K. Die Deutsche Rechtschreibung / Hrsg.: Cornelsen Verlag — 1880.
- https://www.speyer.de/de/kultur/staedtepartnerschaften/yavne-israel/
- https://www.rheinpfalz.de/lokal/speyer_artikel,-erster-offizieller-speyerer-besuch-in-m%C3%B6glicher-neuer-partnerstadt-_arid,5388260.html
- https://www.speyer.de/de/kultur/staedtepartnerschaften/chartres-frankreich/
- https://www.speyer.de/de/kultur/staedtepartnerschaften/kursk-russische-foederation/
- http://www.kurskadmin.ru/node/911
- https://www.speyer.de/de/kultur/staedtepartnerschaften/ravenna-italien/
- https://www.speyer.de/de/kultur/staedtepartnerschaften/gniezno-polen/
- https://www.speyer.de/de/kultur/staedtepartnerschaften/rusizi-ruanda/
- https://www.speyer.de/de/kultur/staedtepartnerschaften/ningde-china/
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Speyer |
- Офіційний сайт міста(нім.)
Це незавершена стаття про місто. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Німеччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shpa yer nim Speyer misto zemelnogo pidporyadkuvannya v Nimechchini v zemli Rejnland Pfalc Misto Shpayer Speyer Prapor Gerb Koordinati 49 19 10 pn sh 8 25 52 sh d H G O Krayina NimechchinaNimechchinaFederalna zemlya Rejnland PfalcMezhuye z susidni nas punktiRejn Pfalc Rejn Nekkar Karlsrue Vnutrishnij podil 4 miskih rajoniOberburgomistr Verner Shineller HDS Data zasnuvannya 150Plosha 42 58 km Visota centru 92 113 mVodojma RejnNaselennya 50 741 31 grudnya 2020 Katojkonim nim Speyerin 2 nim Speyerinnen 2 nim Speyerer 2 Mista pobratimi Yavne 1998 3 d 1956 4 Shartr 1959 5 Kursk 1989 6 7 Ravenna 1989 8 Gnyezno 1992 9 Ruzizi cherven 2001 10 Tensberg Radvilishkis Ninde zhovten 2013 11 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 06232Poshtovij indeks 67346Avtomobilnij kod SPOficijnij kod 07 3 18 000GeoNames 3247908OSM r62352 ROficijnij sajt speyer de nim ShpayerShpayer Nimechchina ShpayerShpayer Rejnland Pfalc Shpayer u Vikishovishi Roztashovane na beregah Rejnu Naselennya mista stanovit 50 741 osib stanom na 31 grudnya 2020 NazvaShpayerskij sobor ob yekt kulturnoyi spadshini YuNESKO Arheologichni dani dozvolyayut pripuskati sho misto bulo zaseleno keltami 500 rokiv do n e Spochatku malo nazvu Noviomag Noviomagus piznishe v epohu rimlyan misto bulo vidome pid nazvoyu Augusta Nemetum i Civitas Nemetum misto plemeni za im yam nimeckogo plemeni sho naselyalo cyu oblast U VI stolitti misto otrimalo im ya Shpira Spira vid nazvi richki Shpayerbah Speyerbach sho protikaye mistom U Serednovichchya Shpayer buv vazhlivim torgovelnim osvitnim kulturnim oseredkom GeografiyaShpayer roztashovanij u Verhnorejnskij nizovini za 20 km na pivden vid Lyudvigshafena i Mangejma j za 34 km na pivnich vid Karlsrue na misci vpadinnya richki Shpayerbah do Rejnu Na protilezhnomu boci vidpovidno na shid vid richki roztashovano poselennya nim Siegelhain yake nalezhit do Gokkengajmu Istoriya10 do n e zasnuvannya rimskogo voyennogo taboru na teritoriyi Shpayera 346 persha zgadka yepiskopa mista 496 do 506 persha poyava imeni Shpira 1030 imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Konrad II pochinaye zvedennya Shpayerskogo soboru Donini ce najbilsha cerkva v romanskomu stili sho zbereglas z 1981 roku ob yekt vsesvitnoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO 1076 imperator Genrih IV zdijsnyuye zi svoyeyi stolici Shpayer znamenitij pohid do Kanossi 1096 vidomij yevrejskij 1294 Shpayer vtrachaye svoyi kolishni stolichni prava j staye vilnim mistom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1529 na z yizdi v Shpayeri predstavniki lyuteranskih nimeckih knyazivstv vislovlyuyut proti antireformacijnoyi rezolyuciyi Zvidsi ponyattya protestantizm 1689 misto silno zrujnuvali francuzki zagoni Mizh 1792 ta 1814 rr Shpayer pid francuzkim upravlinnyam 1990 Shpayer svyatkuye svoye 2000 littya 1991 vidkrivaye svoyu u Shpayeri Administrativnij ustrijMisto podilyayetsya na 4 miski rajoni Vidomi zemlyaki 1800 1884 nimeckij statistik i publicist Anselm Fejyerbah 1829 1880 nimeckij istorichnij zhivopisec 1842 1926 ekonomist i publicist Mista pobratimiKursk Rosiya Shartr Franciya Ravenna Italiya Gnyezno Polsha Yavne Izrayil Ruanda GalereyaShpayerskij sobor Ratusha Troyickij soborPrimitkiStatistisches Landesamt Rheinland Pfalz Bevolkerungsstand 2020 Kreise Gemeinden Verbandsgemeinden nim Duden K Die Deutsche Rechtschreibung Hrsg Cornelsen Verlag 1880 d Track Q1134065d Track Q65340d Track Q511823 https www speyer de de kultur staedtepartnerschaften yavne israel https www rheinpfalz de lokal speyer artikel erster offizieller speyerer besuch in m C3 B6glicher neuer partnerstadt arid 5388260 html https www speyer de de kultur staedtepartnerschaften chartres frankreich https www speyer de de kultur staedtepartnerschaften kursk russische foederation http www kurskadmin ru node 911 https www speyer de de kultur staedtepartnerschaften ravenna italien https www speyer de de kultur staedtepartnerschaften gniezno polen https www speyer de de kultur staedtepartnerschaften rusizi ruanda https www speyer de de kultur staedtepartnerschaften ningde china PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Speyer Oficijnij sajt mista nim Ce nezavershena stattya pro misto Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Nimechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi