Кóнрад Алекса́ндер Фрі́дріх Ду́ден (нім. Konrad Alexander Friedrich Duden; 3 січня 1828, Лакгаузен — 1 серпня 1911, Зонненберг) — пруссько-німецький вчитель гімназії, філолог та лексикограф. Конрад Дуден створив орфографічний словник німецької мови «Дуден», який було названо на його честь, та суттєво вплинув на розвиток єдиної правописної системи в німецькомовному середовищі у кінці XIX століття.
Конрад Дуден | |
---|---|
Konrad Duden | |
Конрад Дуден у 1880 роках | |
Ім'я при народженні | нім. Konrad Alexander Friedrich Duden |
Народився | 3 січня 1829 Лакгаузен |
Помер | 1 серпня 1911 (82 роки) Зонненберг |
Країна | Королівство Пруссія |
Діяльність | вчитель, філолог, лексикограф |
Відомий завдяки | словник «Дуден» |
Alma mater | Боннський університет |
Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
Знання мов | німецька[2] |
Членство | d |
Посада | таємний радник |
|
Біографія
Конрад Дуден був другим сином землевласника (маєток Боссіґт), дистилятора і залізничного службовця Йогана Конрада Дудена (1802—1885) і його дружини Юліани Шарлотти, народжена Монже (1810—1883). Дуден був хрещений 21 січня 1829 року в протестантській церкві Матена у Везелі та провів свої перші роки життя на батьківщині у Лакхаузені. У 1833 році його сім'я переїхала разом з ним у стару частину міста Везель. Після закінчення школи та гімназії в 1846 році протягом чотирьох семестрів Конрад Дуден вивчав історію, німецьку та класичну філологію у Боннському університеті. Там він був учасником студентського братства «Bonner Wingolf».
Після перших чотирьох семестрів Дуден перервав навчання — мабуть, із фінансових причин — та розпочав роботу домашнього вчителя у Франкфурті-на-Майні, щоб фінансувати своє життя. Так він пропрацював декілька років — з 1848 року по 1854 рік, працюючи домашнім вчителем у сім'ї сенатора Едуарда Франца Сушая. У цей період Дуден мав змогу брати участь у довготривалих навчальних поїздках, відвідуючи Велику Британію та Французьку Швейцарію.
Шість років по тому, в 1854 році, Дуден отримав спеціальний дозвіл, який, завдяки його практиці приватного вчителювання, звільнив його від подальшого навчання, дозволив скласти державний іспит в Боннському університеті та отримати педагогічну кваліфікацію з латинської, грецької, французької та німецької мов. У тому ж році Конрад Дуден заочно отримав докторський ступінь на філософському факультеті Марбурзького університету, написавши дисертацію на тему «Антігона Софокла». У 1854 році Дуден перервав свій рефендаріат у Архигімназії в Зості та обійняв посаду домашнього вчителя в італійському місті Генуя, звідки він працював над своєю докторською дисертацію, будучи зареєстрованим в Марбурзькому університеті. Повернувшись до Німеччини в 1859 році, він працював вчителем та директором (проректором) Архигімназії в Зості.
У 1861 році Дуден одружився в Мессіні на Аделіні Якоб (1841—1924) — дочці німецького консула, з якою він познайомився у 1854 році. У цьому шлюбі народилося шестеро дітей, в тому числі видатний хімік Пауль Дуден. До його внуків належать мангаймський бізнес-юрист і викладач юридичної справи Конрад Дуден (1907—1979) і Ліло Мільхзак (1905—1992) — один із засновників німецько-британського товариства.
У 1869 році Дудена було назначено директором гімназії в Шляйці, де він розробив правила для словника, який пізніше увійшов у широкий ужиток. Дудена спонукало написання такого словника співіснування у Шляйці франкійського, тюрингського та саксонського діалектів; крім того оцінювання орфографії учнів залежало від мовної традиції, у якій виріс учитель. За допомогою використання стандартизованих підручників Дуден мав намір полегшити навчання читання та письма для особливо малописьменних верств населення.
З 1876 по 1905 рік Дуден був директором Королівської гімназії у Бад-Герсфельді, де у 1880 році він опублікував свою найважливішу роботу — «Повний орфографічний словник німецької мови». У 1905 році він вийшов на пенсію та проживав свої останні роки в Зонненберзі біля Вісбадена (прусська провінція Гессен-Нассау). Там він помер у 1911 році і був похований за власним бажанням у сімейній могилі в Бад-Герсфельді.
Внесок
Протягом усього свого життя Дуден працював над нормуванням німецької орфографії. У 1871 році він вперше опублікував правила правопису з короткими поясненнями у річних звітах шляйцької гімназії. Він слідував такому фонетичному принципу: «Пиши, як говориш». Ці правила, які вже були у вжитку у його гімназії, незабаром стали досить відомими у професійних колах та були видані наступного року у видавництві Б. Ґ. Тойбнера у Лейпцигу під заголовком «Німецький правопис». На додаток був також виданий словник. Пізніше цей так званий «Шляйцерський Дуден» значно вплинув на дискусію довкола теми правопису в Німеччині та був використаний як шаблон у наступних орфографічних словниках.
У 1876 році Дуден був також запрошений на першу орфографічну конференцію, де обговорювалось встановлення єдиних орфографічних правил в німецькій мові. Однак, цей намір зазнав невдачі, так як рейхсканцлер Отто фон Бісмарк був незадоволений результатами конференції.
Словник Дудена — «Повний орфографічний словник німецької мови», який вийшов друком у видавництві «Бібліографічний інститут», називається «Урдуден» та включає в себе 27 тисяч слів та 187 сторінок. Бісмарк заборонив своїм указом використовувати у адміністративних органах орфографію, яка використовувалась для навчання у прусських школах. Тільки в 1901 році на конференції в Берліні представники німецьких федеральних земель та Австро-Угорщини погодилися використовувати єдиний німецький правопис на основі словника Дудена. У 1902 році Федеральна рада Німеччини затвердила правопис Дудена як обов'язковий для всіх федеральних земель Німецької імперії; Австро-Угорщина та Швейцарія також приєдналися до цього правопису. Вираз: «Подивися в Дуден» став крилатим висловом у випадку невпевненості щодо правопису у німецькій мові. 27 видання словника «Дуден» за 2017 рік містить приблизно 145 тисяч слів.
На честь Дудена названо такі премії:
- премія ім. Конрада Дудена для германістів
- премію ім. Конрада Дудена для журналістів.
- Маєток Боссіґт у Везелі, місце народження Дудена
- Пам’ятник Конраду Дудену у Бад-Герсфельді
- Музей Дудена в гімназії в Шлейці
- Пам’ятник у парку у Бад-Герсфельді
- Будинок Дудена у Бад-Герсфельді
- Могила Конрада Дудена
- Пам’ятник Конраду Дудену у Шлейці (Хі Лі)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118527754 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- CONOR.Sl
- . www.lagis-hessen.de (нім.). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
- . www.rheinische-geschichte.lvr.de (нім.). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
- . www.deutsche-biographie.de (нім.). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
() - . www.duden.de (нім.). Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
- . www.duden.de (нім.). Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konrad Aleksa nder Fri drih Du den nim Konrad Alexander Friedrich Duden 3 sichnya 1828 18280103 Lakgauzen 1 serpnya 1911 Zonnenberg prussko nimeckij vchitel gimnaziyi filolog ta leksikograf Konrad Duden stvoriv orfografichnij slovnik nimeckoyi movi Duden yakij bulo nazvano na jogo chest ta suttyevo vplinuv na rozvitok yedinoyi pravopisnoyi sistemi v nimeckomovnomu seredovishi u kinci XIX stolittya Konrad DudenKonrad DudenKonrad Duden u 1880 rokahIm ya pri narodzhenninim Konrad Alexander Friedrich DudenNarodivsya3 sichnya 1829 1829 01 03 LakgauzenPomer1 serpnya 1911 1911 08 01 82 roki ZonnenbergKrayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnistvchitel filolog leksikografVidomij zavdyakislovnik Duden Alma materBonnskij universitetNaukovij stupindoktorskij stupin 1 Znannya movnimecka 2 ChlenstvodPosadatayemnij radnik Mediafajli u VikishovishiBiografiya3 tye vidannya slovnika Duden 1887 rik Konrad Duden buv drugim sinom zemlevlasnika mayetok Bossigt distilyatora i zaliznichnogo sluzhbovcya Jogana Konrada Dudena 1802 1885 i jogo druzhini Yuliani Sharlotti narodzhena Monzhe 1810 1883 Duden buv hreshenij 21 sichnya 1829 roku v protestantskij cerkvi Matena u Vezeli ta proviv svoyi pershi roki zhittya na batkivshini u Lakhauzeni U 1833 roci jogo sim ya pereyihala razom z nim u staru chastinu mista Vezel Pislya zakinchennya shkoli ta gimnaziyi v 1846 roci protyagom chotiroh semestriv Konrad Duden vivchav istoriyu nimecku ta klasichnu filologiyu u Bonnskomu universiteti Tam vin buv uchasnikom studentskogo bratstva Bonner Wingolf Pislya pershih chotiroh semestriv Duden perervav navchannya mabut iz finansovih prichin ta rozpochav robotu domashnogo vchitelya u Frankfurti na Majni shob finansuvati svoye zhittya Tak vin propracyuvav dekilka rokiv z 1848 roku po 1854 rik pracyuyuchi domashnim vchitelem u sim yi senatora Eduarda Franca Sushaya U cej period Duden mav zmogu brati uchast u dovgotrivalih navchalnih poyizdkah vidviduyuchi Veliku Britaniyu ta Francuzku Shvejcariyu Shist rokiv po tomu v 1854 roci Duden otrimav specialnij dozvil yakij zavdyaki jogo praktici privatnogo vchitelyuvannya zvilniv jogo vid podalshogo navchannya dozvoliv sklasti derzhavnij ispit v Bonnskomu universiteti ta otrimati pedagogichnu kvalifikaciyu z latinskoyi greckoyi francuzkoyi ta nimeckoyi mov U tomu zh roci Konrad Duden zaochno otrimav doktorskij stupin na filosofskomu fakulteti Marburzkogo universitetu napisavshi disertaciyu na temu Antigona Sofokla U 1854 roci Duden perervav svij refendariat u Arhigimnaziyi v Zosti ta obijnyav posadu domashnogo vchitelya v italijskomu misti Genuya zvidki vin pracyuvav nad svoyeyu doktorskoyu disertaciyu buduchi zareyestrovanim v Marburzkomu universiteti Povernuvshis do Nimechchini v 1859 roci vin pracyuvav vchitelem ta direktorom prorektorom Arhigimnaziyi v Zosti U 1861 roci Duden odruzhivsya v Messini na Adelini Yakob 1841 1924 dochci nimeckogo konsula z yakoyu vin poznajomivsya u 1854 roci U comu shlyubi narodilosya shestero ditej v tomu chisli vidatnij himik Paul Duden Do jogo vnukiv nalezhat mangajmskij biznes yurist i vikladach yuridichnoyi spravi Konrad Duden 1907 1979 i Lilo Milhzak 1905 1992 odin iz zasnovnikiv nimecko britanskogo tovaristva Nimeckij pravopis Duden 1903 rik U 1869 roci Dudena bulo naznacheno direktorom gimnaziyi v Shlyajci de vin rozrobiv pravila dlya slovnika yakij piznishe uvijshov u shirokij uzhitok Dudena sponukalo napisannya takogo slovnika spivisnuvannya u Shlyajci frankijskogo tyuringskogo ta saksonskogo dialektiv krim togo ocinyuvannya orfografiyi uchniv zalezhalo vid movnoyi tradiciyi u yakij viris uchitel Za dopomogoyu vikoristannya standartizovanih pidruchnikiv Duden mav namir polegshiti navchannya chitannya ta pisma dlya osoblivo malopismennih verstv naselennya Z 1876 po 1905 rik Duden buv direktorom Korolivskoyi gimnaziyi u Bad Gersfeldi de u 1880 roci vin opublikuvav svoyu najvazhlivishu robotu Povnij orfografichnij slovnik nimeckoyi movi U 1905 roci vin vijshov na pensiyu ta prozhivav svoyi ostanni roki v Zonnenberzi bilya Visbadena prusska provinciya Gessen Nassau Tam vin pomer u 1911 roci i buv pohovanij za vlasnim bazhannyam u simejnij mogili v Bad Gersfeldi VnesokProtyagom usogo svogo zhittya Duden pracyuvav nad normuvannyam nimeckoyi orfografiyi U 1871 roci vin vpershe opublikuvav pravila pravopisu z korotkimi poyasnennyami u richnih zvitah shlyajckoyi gimnaziyi Vin sliduvav takomu fonetichnomu principu Pishi yak govorish Ci pravila yaki vzhe buli u vzhitku u jogo gimnaziyi nezabarom stali dosit vidomimi u profesijnih kolah ta buli vidani nastupnogo roku u vidavnictvi B G Tojbnera u Lejpcigu pid zagolovkom Nimeckij pravopis Na dodatok buv takozh vidanij slovnik Piznishe cej tak zvanij Shlyajcerskij Duden znachno vplinuv na diskusiyu dovkola temi pravopisu v Nimechchini ta buv vikoristanij yak shablon u nastupnih orfografichnih slovnikah U 1876 roci Duden buv takozh zaproshenij na pershu orfografichnu konferenciyu de obgovoryuvalos vstanovlennya yedinih orfografichnih pravil v nimeckij movi Odnak cej namir zaznav nevdachi tak yak rejhskancler Otto fon Bismark buv nezadovolenij rezultatami konferenciyi Slovnik Dudena Povnij orfografichnij slovnik nimeckoyi movi yakij vijshov drukom u vidavnictvi Bibliografichnij institut nazivayetsya Urduden ta vklyuchaye v sebe 27 tisyach sliv ta 187 storinok Bismark zaboroniv svoyim ukazom vikoristovuvati u administrativnih organah orfografiyu yaka vikoristovuvalas dlya navchannya u prusskih shkolah Tilki v 1901 roci na konferenciyi v Berlini predstavniki nimeckih federalnih zemel ta Avstro Ugorshini pogodilisya vikoristovuvati yedinij nimeckij pravopis na osnovi slovnika Dudena U 1902 roci Federalna rada Nimechchini zatverdila pravopis Dudena yak obov yazkovij dlya vsih federalnih zemel Nimeckoyi imperiyi Avstro Ugorshina ta Shvejcariya takozh priyednalisya do cogo pravopisu Viraz Podivisya v Duden stav krilatim vislovom u vipadku nevpevnenosti shodo pravopisu u nimeckij movi 27 vidannya slovnika Duden za 2017 rik mistit priblizno 145 tisyach sliv Na chest Dudena nazvano taki premiyi premiya im Konrada Dudena dlya germanistiv premiyu im Konrada Dudena dlya zhurnalistiv Mayetok Bossigt u Vezeli misce narodzhennya Dudena Pam yatnik Konradu Dudenu u Bad Gersfeldi Muzej Dudena v gimnaziyi v Shlejci Pam yatnik u parku u Bad Gersfeldi Budinok Dudena u Bad Gersfeldi Mogila Konrada Dudena Pam yatnik Konradu Dudenu u Shlejci Hi Li PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118527754 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 CONOR Sl d Track Q16744133 www lagis hessen de nim Arhiv originalu za 12 lipnya 2019 Procitovano 12 lipnya 2019 www rheinische geschichte lvr de nim Arhiv originalu za 12 lipnya 2019 Procitovano 12 lipnya 2019 www deutsche biographie de nim Arhiv originalu za 12 lipnya 2019 Procitovano 12 lipnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka www duden de nim Arhiv originalu za 10 lipnya 2019 Procitovano 12 lipnya 2019 www duden de nim Arhiv originalu za 10 lipnya 2019 Procitovano 12 lipnya 2019