Байройт (нім. Bayreuth, також Байрейт[]) — місто земельного підпорядкування в Німеччині, розміщене в Землі Баварія. Є адміністративним центром округу Верхня Франконія.
Координати 49°56′53″ пн. ш. 11°34′42″ сх. д. / 49.94805555558377819° пн. ш. 11.57833333336077608° сх. д.Координати: 49°56′53″ пн. ш. 11°34′42″ сх. д. / 49.94805555558377819° пн. ш. 11.57833333336077608° сх. д.
Байройт у Вікісховищі |
Загальні дані
Байройт знаходиться на Червоному Майні, південніше витоків Майну, між Фіхтелем та Франконською Швейцарією.
Населення Байройта становить 72 716 осіб (на 30 липня 2007 року).
Місто займає площу 66,92 км².
Адміністративний поділ міста
Байройт складається з 39 районів:
- 1: Westliche Innenstadt
- 2: Ostliche Innenstadt/Obere Roth
- 3: Cosima-Wagner-Stra?e/ Nurnberger Stra?e/Universitatsstra?e
- 4: Sudostliche Innenstadt
- 5: Sudwestliche Innenstadt
- 6: Birken
- 7: Justus-Liebig-Stra?e/Quellhofe/Ruckertweg
- 8: Leuschnerstra?e/Ludwig-Thoma-Stra?e
- 9: Saas
- 10: Bismarckstra?e/Friedrichstra?e/Moritzhofen
- 11: Freiheitsplatz/Malerviertel
- 12. Erlanger Stra?e/Wolfsgasse
- 13: Jakobshof
- 14: Hetzennest/Braunhof/Fantaisiestra?e
- 15: Meyernberg
- 16: Nordlicher Roter Hugel
- 17: Gruner Hugel/Wendelhofen
- 18: Kreuz
- 19: Herzoghohe/Am Bauhof
- 20: Nordliche Innenstadt
- 21: Carl-Schuller-Stra?e/Burgerreuther Stra?e/Gutenbergstra?e
- 22: Gartenstadt
- 23: Burgerreuth/Gravenreutherstra?e
- 24: St. Georgen/Gruner Baum/Burg
- 25: Ostliche Hammerstatt
- 26: Westliche Hammerstatt
- 27: Bernecker Stra?e/Insel/Riedelsberg
- 28: Industriegebiete St. Georgen
- 29: St. Johannis
- 30: Neue Heimat
- 31: Oberkonnersreuth
- 32: Laineck
- 33: Westlicher Roter Hugel
- 34: Eubener Stra?e/Furtwanglerstra?e/Schupfenschlag/Hohe Warte
- 35: Seulbitz
- 36: Aichig/Grunau
- 37: Thiergarten/Destuben
- 38: Oberpreuschwitz
- 39: Wolfsbach
Історія міста
Байройт уперше згадується 1194 року в документі єпископа як Баварський ви́руб.
Спочатку (наприклад, 1199 року) Байройт називали villa (село), але вже 1232 року в одному з документів його вперше названо civitas (місто).
Десь між 1200 і 1230 роками Байройт здобув права міста. До 1248 року правителями міста були графи Діссен-Андекські. Центр міста донині зберіг типову структуру баварської центральної площі: у центрі будівля муніципалітету, поблизу — церква, а на узвишші — замок.
1248 року місто перейшло у власність до бургграфа , ставши частиною держави, якою володіла франконська гілка династії гогенцоллернів. 1361 року імператор Карл IV надав право карбування монет бургграфові для міст Байройт і Кульмбах.
1421 року Байройт уперше з'являється на географічній карті. Після поділу держави, Байройт стає частиною графства Кульмбах. Місто кілька раз страждало від епідемій чуми і війн, а 1430 року його було зруйновано внаслідок гуситських війн. Ще 1528 року (за 10 років до початку реформації) правителі франконських маркграфських областей долучилися до лютеранської віри.
1605 року з необережності виникла велика пожежа, яка знищила 137 із 251 міських будинків. 1620 року лютувала чума, а в 1621 році сталася ще одна велика пожежа.
Поворотним пунктом в історії міста став 1603 рік, коли маркграф Кульмбаха (Бранденбург-Кульмбах) Крістіан вирішив перенести свою резиденцію до Байройта. Будівництво нової столиці припинялося через тридцатирічну війну, однак пізніше життя в місті повернулося до нормального і було зведено чимало будинків у стилі бароко.
«Золоте століття» Байройта настало під час правління маркграфині Вільгельміни, старшої дочки пруського короля Фрідріха Вільгельма I і сестри . Вона побудувала кілька парків і замків, які збереглися донині і визначають вигляд міста. Також за її правління було збудовано — одну з найвідоміших будівель у стилі бароко, які збереглися.
1769 року, не лишивши спадкоємця, помер останній маркграф князівства Байройт, і місто-державу було анексовано прилеглим князівством Ансбах. Байройт перестає бути столицею. Невдовзі після цього місто і його околиці стають провінцією Пруського королівства (1792), потім Франції (1806) і, нарешті, Баварії (1810).
1872 року до міста переїхав композитор Ріхард Вагнер, який тут зумів здійснити мрію: побудувати грандіозний оперний театр саме для демонстрації головного твору свого життя — «Кільце Нібелунга».
Під час Другої Світової війни місто вважали одним із осередків ідеології нацизму завдяки особливій увазі Гітлера до фестивалів Вагнера, які тут відбувалися.
Табір переміщених осіб «Леопольд-Казерне»
Після Другої світової війни в Байройті існував табір переміщених осіб «Леопольд-Казерне» (нім. Leopold Kaserne), в якому перебувало 1900 українців. Комендант табору — д-р Ценко Микола. Енциклопедія українознавства уточнює, що в таборі були інтерновані члени УНРРА-ІРО, чисельність яких коливалась від 500 до 4 000 осіб у 1945—1949 рр..
1945 року у таборовій гімназії засновано хор. Теорію музики викладав професор і композитор Недільський Іван, а керувала хором професор Огроднік-Жилава Анастазія. На запрошення Міського хору Байройта декілька гімназійних хористів, головним чином басів, заспівали в славному «Фестшпільгаузі» Ріхарда Ваґнера, щоб підсилити виступ хору.
Діяло спортивне товариство УСТ Дніпро (Байройт).
Наука та освіта
Значним поштовхом до розвитку міста стало відкриття тут у 1975 році Байройтського університету. На 6-ти його факультетах 2009 року навчалося понад 9000 студентів.
Культура
Байройт відомий багатим культурним життям:
- працюють 2 оперні театри — Байройтський театр і Маркграфський оперний театр;
- насамперед місто відоме у Німеччині та за її межами завдяки щорічному «Вагнерівському музичному фестивалю», який відбувається у приміщені Байройтського театру. Раз на рік виконується лише музика Вагнера, здебільшого його опери, що тривають декілька годин. На фестиваль з'їжджається патріотично-орієнтована публіка, відомі представники політичної еліти. Квитки на концерти пересічним слухачам доводиться замовляти за 10 і більше років наперед.
Відомі персоналії
- 25 грудня 1799 року в Байройті народився художник ;
- Ріхард Вагнер провів останні роки свого життя в Байройті;
- уродженцем міста є (1853—1903) — німецький лікар-акушер;
- 18 серпня 1945 року в Байройті народилася Марія Цісик (англ. Maria Christina Cisyk, 1945 — 2003) — американська піаністка, директор консерваторії в Сан-Франциско, керівник майстер-класів у Карнегі-холі;
- Йозеф Штіґлер (1899—1982) — німецький офіцер, штурмбанфюрер СС, народився в Байройті.
Галерея
-
- Дім Вагнера
- Байройтський театр, місце проведення Байройтського фестивалю
- Міська церква
-
Міста-побратими
Примітки
- archINFORM — 1994.
- — Federal Statistical Office.
- Alle politisch selbständigen Gemeinden mit ausgewählten Merkmalen am 31.12.2022 — DESTATIS, 2023.
- Maruniak, Volodymyr (1984). . Encyclopedia of Ukraine. Canadian Institute of Ukrainian Studies. 1. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022. (англ.)
- Байройт // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955. — Кн. 2, [т. 1] : А — Головна Руська Рада. — С. 83. — .
- Житкевич, Анатолій (4 квітня 2013). . Meest-Online. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 11 червня 2023.
- Lew Kh. (14 грудня 2003). (PDF) (англ.). № 50. The Ukrainian Weekly. 5. Архів оригіналу (PDF) за 18 вересня 2016. Процитовано 11 червня 2023.
Посилання
- Офіційна вебсторінка міста [ 25 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Табори українських переміщених осіб на території Німеччини (1945—1955) [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Ликтей Я. «Спомин про хор гімназії в таборі „Леопольд Касерне“, Байройт» // «Свобода», ч. 4, 22 січня 2010, с. 19 [ 13 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про місто. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Німеччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bajrojt nim Bayreuth takozh Bajrejt dzherelo misto zemelnogo pidporyadkuvannya v Nimechchini rozmishene v Zemli Bavariya Ye administrativnim centrom okrugu Verhnya Frankoniya Bajrojt nim Bayreuth Prapor Gerb Koordinati 49 56 53 pn sh 11 34 42 sh d 49 94805555558377819 pn sh 11 57833333336077608 sh d 49 94805555558377819 11 57833333336077608 Koordinati 49 56 53 pn sh 11 34 42 sh d 49 94805555558377819 pn sh 11 57833333336077608 sh d 49 94805555558377819 11 57833333336077608 Krayina Nimechchina 1 Nimechchina 1 Adminodinicya Verhnya FrankoniyaMezhuye z susidni nas punktiBajrojt Vnutrishnij podil d d d d d d d d d d d d dGolova dPersha zgadka 1194Plosha 66 89 km 2 Visota centru 344 mGeografichna zona Q2010347 dVodojma d d d dNaselennya 74 506 osib 31 grudnya 2022 3 Mista pobratimi Annesi 1966 Rudolshtadt 1990 La Speciya 1999 Tekirdag 2012 Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Telefonnij kod 921 9201 i 9209Poshtovij indeks 95401 95448Avtomobilnij kod BTGeoNames 6556726OSM r62640 ROficijnij sajt bayreuth de BajrojtBajrojt Nimechchina Bajrojt u VikishovishiZagalni daniBajrojt znahoditsya na Chervonomu Majni pivdennishe vitokiv Majnu mizh Fihtelem ta Frankonskoyu Shvejcariyeyu Naselennya Bajrojta stanovit 72 716 osib na 30 lipnya 2007 roku Misto zajmaye ploshu 66 92 km Administrativnij podil mistaBajrojt skladayetsya z 39 rajoniv 1 Westliche Innenstadt 2 Ostliche Innenstadt Obere Roth 3 Cosima Wagner Stra e Nurnberger Stra e Universitatsstra e 4 Sudostliche Innenstadt 5 Sudwestliche Innenstadt 6 Birken 7 Justus Liebig Stra e Quellhofe Ruckertweg 8 Leuschnerstra e Ludwig Thoma Stra e 9 Saas 10 Bismarckstra e Friedrichstra e Moritzhofen 11 Freiheitsplatz Malerviertel 12 Erlanger Stra e Wolfsgasse 13 Jakobshof 14 Hetzennest Braunhof Fantaisiestra e 15 Meyernberg 16 Nordlicher Roter Hugel 17 Gruner Hugel Wendelhofen 18 Kreuz 19 Herzoghohe Am Bauhof 20 Nordliche Innenstadt 21 Carl Schuller Stra e Burgerreuther Stra e Gutenbergstra e 22 Gartenstadt 23 Burgerreuth Gravenreutherstra e 24 St Georgen Gruner Baum Burg 25 Ostliche Hammerstatt 26 Westliche Hammerstatt 27 Bernecker Stra e Insel Riedelsberg 28 Industriegebiete St Georgen 29 St Johannis 30 Neue Heimat 31 Oberkonnersreuth 32 Laineck 33 Westlicher Roter Hugel 34 Eubener Stra e Furtwanglerstra e Schupfenschlag Hohe Warte 35 Seulbitz 36 Aichig Grunau 37 Thiergarten Destuben 38 Oberpreuschwitz 39 WolfsbachIstoriya mistaBajrojt upershe zgaduyetsya 1194 roku v dokumenti yepiskopa yak Bavarskij vi rub Spochatku napriklad 1199 roku Bajrojt nazivali villa selo ale vzhe 1232 roku v odnomu z dokumentiv jogo vpershe nazvano civitas misto Des mizh 1200 i 1230 rokami Bajrojt zdobuv prava mista Do 1248 roku pravitelyami mista buli grafi Dissen Andekski Centr mista donini zberig tipovu strukturu bavarskoyi centralnoyi ploshi u centri budivlya municipalitetu poblizu cerkva a na uzvishshi zamok 1248 roku misto perejshlo u vlasnist do burggrafa stavshi chastinoyu derzhavi yakoyu volodila frankonska gilka dinastiyi gogencollerniv 1361 roku imperator Karl IV nadav pravo karbuvannya monet burggrafovi dlya mist Bajrojt i Kulmbah 1421 roku Bajrojt upershe z yavlyayetsya na geografichnij karti Pislya podilu derzhavi Bajrojt staye chastinoyu grafstva Kulmbah Misto kilka raz strazhdalo vid epidemij chumi i vijn a 1430 roku jogo bulo zrujnovano vnaslidok gusitskih vijn She 1528 roku za 10 rokiv do pochatku reformaciyi praviteli frankonskih markgrafskih oblastej doluchilisya do lyuteranskoyi viri 1605 roku z neoberezhnosti vinikla velika pozhezha yaka znishila 137 iz 251 miskih budinkiv 1620 roku lyutuvala chuma a v 1621 roci stalasya she odna velika pozhezha Povorotnim punktom v istoriyi mista stav 1603 rik koli markgraf Kulmbaha Brandenburg Kulmbah Kristian virishiv perenesti svoyu rezidenciyu do Bajrojta Budivnictvo novoyi stolici pripinyalosya cherez tridcatirichnu vijnu odnak piznishe zhittya v misti povernulosya do normalnogo i bulo zvedeno chimalo budinkiv u stili baroko Zolote stolittya Bajrojta nastalo pid chas pravlinnya markgrafini Vilgelmini starshoyi dochki pruskogo korolya Fridriha Vilgelma I i sestri Vona pobuduvala kilka parkiv i zamkiv yaki zbereglisya donini i viznachayut viglyad mista Takozh za yiyi pravlinnya bulo zbudovano odnu z najvidomishih budivel u stili baroko yaki zbereglisya 1769 roku ne lishivshi spadkoyemcya pomer ostannij markgraf knyazivstva Bajrojt i misto derzhavu bulo aneksovano prileglim knyazivstvom Ansbah Bajrojt perestaye buti stoliceyu Nevdovzi pislya cogo misto i jogo okolici stayut provinciyeyu Pruskogo korolivstva 1792 potim Franciyi 1806 i nareshti Bavariyi 1810 1872 roku do mista pereyihav kompozitor Rihard Vagner yakij tut zumiv zdijsniti mriyu pobuduvati grandioznij opernij teatr same dlya demonstraciyi golovnogo tvoru svogo zhittya Kilce Nibelunga Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni misto vvazhali odnim iz oseredkiv ideologiyi nacizmu zavdyaki osoblivij uvazi Gitlera do festivaliv Vagnera yaki tut vidbuvalisya Tabir peremishenih osib Leopold Kazerne Pislya Drugoyi svitovoyi vijni v Bajrojti isnuvav tabir peremishenih osib Leopold Kazerne nim Leopold Kaserne v yakomu perebuvalo 1900 ukrayinciv Komendant taboru d r Cenko Mikola Enciklopediya ukrayinoznavstva utochnyuye sho v tabori buli internovani chleni UNRRA IRO chiselnist yakih kolivalas vid 500 do 4 000 osib u 1945 1949 rr 1945 roku u taborovij gimnaziyi zasnovano hor Teoriyu muziki vikladav profesor i kompozitor Nedilskij Ivan a keruvala horom profesor Ogrodnik Zhilava Anastaziya Na zaproshennya Miskogo horu Bajrojta dekilka gimnazijnih horistiv golovnim chinom basiv zaspivali v slavnomu Festshpilgauzi Riharda Vagnera shob pidsiliti vistup horu Diyalo sportivne tovaristvo UST Dnipro Bajrojt Nauka ta osvitaZnachnim poshtovhom do rozvitku mista stalo vidkrittya tut u 1975 roci Bajrojtskogo universitetu Na 6 ti jogo fakultetah 2009 roku navchalosya ponad 9000 studentiv KulturaBajrojt vidomij bagatim kulturnim zhittyam pracyuyut 2 operni teatri Bajrojtskij teatr i Markgrafskij opernij teatr nasampered misto vidome u Nimechchini ta za yiyi mezhami zavdyaki shorichnomu Vagnerivskomu muzichnomu festivalyu yakij vidbuvayetsya u primisheni Bajrojtskogo teatru Raz na rik vikonuyetsya lishe muzika Vagnera zdebilshogo jogo operi sho trivayut dekilka godin Na festival z yizhdzhayetsya patriotichno oriyentovana publika vidomi predstavniki politichnoyi eliti Kvitki na koncerti peresichnim sluhacham dovoditsya zamovlyati za 10 i bilshe rokiv napered Vidomi personaliyi25 grudnya 1799 roku v Bajrojti narodivsya hudozhnik Rihard Vagner proviv ostanni roki svogo zhittya v Bajrojti urodzhencem mista ye 1853 1903 nimeckij likar akusher 18 serpnya 1945 roku v Bajrojti narodilasya Mariya Cisik angl Maria Christina Cisyk 1945 2003 amerikanska pianistka direktor konservatoriyi v San Francisko kerivnik majster klasiv u Karnegi holi Jozef Shtigler 1899 1982 nimeckij oficer shturmbanfyurer SS narodivsya v Bajrojti GalereyaMarkgrafskij opernij teatr Dim Vagnera Bajrojtskij teatr misce provedennya Bajrojtskogo festivalyu Miska cerkva Palac pravosuddyaMista pobratimi Franciya Ansi fr Annecy SShA Leksington angl Lexington Nimechchina Rudolshtadt nim Rudolstadt Italiya Speciya ital La Spezia PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Federal Statistical Office d Track Q764739 Alle politisch selbstandigen Gemeinden mit ausgewahlten Merkmalen am 31 12 2022 DESTATIS 2023 d Track Q122987347d Track Q764739 Maruniak Volodymyr 1984 Encyclopedia of Ukraine Canadian Institute of Ukrainian Studies 1 Arhiv originalu za 5 travnya 2022 Procitovano 27 travnya 2022 angl Bajrojt Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 Kn 2 t 1 A Golovna Ruska Rada S 83 ISBN 5 7707 4049 3 Zhitkevich Anatolij 4 kvitnya 2013 Meest Online Arhiv originalu za 19 serpnya 2016 Procitovano 11 chervnya 2023 Lew Kh 14 grudnya 2003 PDF angl 50 The Ukrainian Weekly 5 Arhiv originalu PDF za 18 veresnya 2016 Procitovano 11 chervnya 2023 PosilannyaOficijna vebstorinka mista 25 sichnya 2010 u Wayback Machine Tabori ukrayinskih peremishenih osib na teritoriyi Nimechchini 1945 1955 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Liktej Ya Spomin pro hor gimnaziyi v tabori Leopold Kaserne Bajrojt Svoboda ch 4 22 sichnya 2010 s 19 13 serpnya 2014 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro misto Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Nimechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi