Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рудківський повіт нім Bezirk Rudki пол Powiat rudecki історична адміністративно територіальна одиниця у складі Королівст

Рудківський повіт

Рудківський повіт

Рудківський повіт (нім. Bezirk Rudki, пол. Powiat rudecki) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії, ЗУНР, Польщі, УРСР і Третього Рейху. Адміністративним центром повіту було місто Рудки.

Королівство Галичини та Володимирії

Рудківський повіт
Округ Самбірський (до 1867)
Коронний край image Королівство Галичини та Володимирії
Країна image Австрійська імперія
image Австро-Угорщина
Центр Рудки
Створений 1854
Площа 692,34 км² (1880)
Населення 58 857 (1880)
image
Найбільші міста Рудки, Комарно

Повіт утворений у 1854 році з 37 самоврядних громад-гмін (Бенькова Вішня, Бложев Дольна (Блажів), Ваньковіце (Ваньковичі), Вощаньце (Вощанці), Вістовіце (Вістовичі), Гошани, Дубаньовіце (Дубаневичі), Долобув (Долобів), Заґуже (Загір'я), Конюшкі Сємяновскє (Конюшки-Семенівські), Канафости, Кнігиніце (Княгиничі), Колбайовіце (Колбаєвичі), Коропуж, Косьцєльнікі (Костильники), Кропєльнікі (Кропильники), Купновіце Нове (Купновичі), Купновіце Старе (Купновичі), Ляшкі Завьонзане (Зав'язанці), Міхалєвіце (Михайлевичі), Новосюлкі Ґосцінне (Новосілки-Гостинні), Ніговіце (Ніговичі), Острув (Острів), Подгайчикі, Романувка (Романівка), Роздзяловіце (Роздільне), Рудки, Угерце Вєняскє, Хлопчице (Хлопчиці), Чайковіце (Чайковичі), Черніхув (Чернихів), Чішевіце (Чижевичі), Шептице (Шептичі)) і 25 фільварків, поділявся на 35 кадастральних гмін.

Після адміністративної реформи 1867 року були скасовані округи, і до Рудківського повіту приєднаний Комарницький повіт, який складався з 38 самоврядних громад-гмін (Андрианув (Андріянів), Бжезєц (Березець), Бурче (Бірче), Бучали, Вербіж, Гонятиче (Гонятичі), Горбаче (Горбачі), Горжанна Мала (Мала Горожанна), Горжанна Вєлька (Велика Горожанна), Румно (Грімне), Голодувка, Кагуюв (Кагуїв), Катариніце (Катериничі), Колодруби, Комарно, Конюшкі Крулєвскє (Конюшки-Королівські), Конюшкі Туліґловскє (Конюшки-Тулиголівські), Ловчице (Лівчиці), Малінув (Малинів), Манастежец (Монастирець), Мости, Нова Вєсь (Нове Село), Новосюлкі Опарскє (Новосілки-Опарські), Подзвєжинєц (Підзвіринець), Поверхув (Повергів), Подольце (Подільці), Погорце (Погірці), Пожече (Поріччя), Сусулув (Сусолів), Туліґлови (Тулиголови), Ричихув (Ричагів), Татаринув (Татаринів), Тершакув (Тершаків), Хлопи, Черкаси, Чуловіце (Чуловичі), Якімчице (Якімчиці) і 28 фільварків, поділявся на 35 кадастральних гмін; Комарницький повіт зберігся в структурі судової адміністрації.

На 1880 р. в повіті було: 39554 греко-католики, 13847 римо-католиків, 475 лютеран, 2 кальвіністів, 67 менонітів, 4911 юдеїв і 1 атеїст. У товариських стосунках користувались переважно українською мовою — 37058 осіб, польською — 19020, німецькою — 2737, іншими — 2.

У 1883 р. села Черкаси і Горбачі передані з Рудківського повіту до Львівського. В 1888 р. повіт складався зі 72 самоврядних громад (гмін) і 53 фільварків, поділявся на 73 кадастральні гміни.

ЗУНР

Повітовим комісаром і делегатом до УНРади був обраний адвокат д-р Олександер Марітчак (УНДП). Міським комісаром (бургомістром) Рудків був обраний поручник Зенон Кульчицький. Через велику протяжність повіту на Судовий округ Комарно був призначений окремий комісар д-р Іван Кос, штабний лікар та адвокат. Міським комісаром Комарна був обраний Дмитро Ольховий, директор «Товариства Задаткового».

Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР.

Під польською окупацією

Рудківський повіт
Основні дані
Країна: Польська республіка (1918—1939)
Воєводство: Львівське
Утворений: 1867
Населення: 79 200 (1931) р.
Площа: 670 км²
Густота: 118 осіб/км²
Населені пункти та ґміни
Повітовий центр: Рудки
Міські гміни: 2
Сільські гміни: 6
image
Мапа повіту
Повітова влада

Включений до складу Львівського воєводства Польщі при утворенні воєводства 3 грудня 1920 року на окупованих землях ЗУНР.

Станом на 1934 рік площа Рудківського повіту становила 670 км²; населення (1931 р.) — 79 200 осіб.

Зміни адміністративного поділу

image
Рудківський повіт

15 червня 1934 р. з Рудківського повіту до Грудецького передано село Годвишня.

1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські гміни внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл і в дуже рідкісних випадках обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни)

  1. м. Комарно
  2. містечко Рудки — місто з 1934 р.

Сільські ґміни

Кількість:

1920—1934 рр. — 69

1934—1939 рр. — 6

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Гошани Бенькова Вішня, Чішевіце (Чижевичі), Гошани, Дубаньовіце (Дубаневичі), Коропуж, Милчіце (Мильчиці), Подгайчикі, Романувка (Романівка), Угерце Вєняскє, Шоломєніце (Шоломиничі), Яремкув (Яремків), Ятвєнґі (Ятвяги), 12
2 Ґміна Комарно Андрианув (Андріянів), Бучали, Бурче (Бірче), Бжезєц (Березець), Румно (Грімне), Катариніце (Катериничі), Пожече (Поріччя), Туліґлови (Тулиголови), Хлопи, Чуловіце (Чуловичі), Якімчице (Якімчиці) 11
3 Ґміна Конюшкі Сємяновскє Вістовіце (Вістовичі), Долобув (Долобів), Заґуже (Загір'я), Конюшкі Сємяновскє (Конюшки-Семенівські), Міхалєвіце (Михайлевичі), Новосюлкі Ґосцінне (Новосілки-Гостинні), Хлопчице (Хлопчиці), Черніхув (Чернихів) 8
4 Ґміна Купновіце Нове Бложев Дольна (Блажів), Ваньковіце (Ваньковичі), Вощаньце (Вощанці), Канафости, Кнігиніце (Княгиничі), Косьцєльнікі (Костильники), Кропєльнікі (Кропильники), Купновіце Нове (Купновичі), Купновіце Старе (Купновичі), Ляшкі Завьонзане (Зав'язанці), Ніговіце (Ніговичі), Острув (Острів), Роздзяловіце (Роздільне), Шептице (Шептичі) 14
5 Ґміна Подзвєжинєц Горжанна Мала (Мала Горожанна), Горжанна Вєлька (Велика Горожанна), Колодруби, Ловчице (Лівчиці), Манастежец (Монастирець), Мости, Нова Вєсь (Нове Село), Новосюлкі Опарскє (Новосілки-Опарські), Подзвєжинєц (Підзвіринець), Поверхув (Повергів), Ричихув (Ричагів), Татаринув (Татаринів), Тершакув (Тершаків) 13
6 Ґміна Погорце Голодувка, Колбайовіце (Колбаєвичі), Конюшкі Крулєвскє (Конюшки-Королівські), Конюшкі Туліґловскє (Конюшки-Тулиголівські), Малінув (Малинів), Острув Нови (Новий Острів), Подольце (Подільці), Погорце (Погірці), Сусулув (Сусолів), Чайковіце (Чайковичі) 10
передано до Грудецького повіту Годвишня (до 15.06.1934) 1

Населення

У 1907 році українці-грекокатолики становили 65 % населення повіту.

У 1939 році в повіті проживало 85 870 мешканців (55 090 українців-грекокатоликів — 64,16 %, 10 145 українців-латинників — 11,81 %, 13 670 поляків — 15,92 %, 1 040 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,21 %, 5 655 євреїв — 6,59 % і 270 німців та інших національностей — 0,31 %).

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 79 170 населення ніби-то було аж 38 417 (48,52 %) поляків при 36 254 (45,79 %) українців, 4 247 (5,36 %) євреїв і 22 (0,03 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійським 1910 року) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

Радянський період

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Дрогобицької області.

17 січня 1940 р. повіт ліквідований шляхом поділу на райони — кожен із кількох ґмін:

Третій Райх

Німецькою окупаційною владою 1.08.1941 відновлений повіт, відновлений був також і поділ на ґміни. Рудківський повіт 11.08.1941 разом з Мостиським повітом підпорядковано крайскомісаріату Судова Вишня (нім. Kreiskommissariat Sadowa Wisznia). На чолі стояв крайсгауптман крайскомісаріату Судова Вишня, цю посаду з 15 вересня 1941 займав адвокат Штокгек (нім. Stockhoeck), який водночас був окружним старостою окружного староства Лемберг-Гродек — крайсгауптманом. Адміністративним центром було місто Львів.

Пізніше окружне староство Лемберг-Гродек було перейменовано на окружне староство Лемберг-Ланд-Схід (нім. Kreishauptmannschaft Lemberg-Land-Ost). 1 квітня 1942 шляхом об'єднання окружних староств Лемберг-Ланд-Схід і Лемберг-Ланд-Захід та крайскомісаріату Судова Вишня було утворено т. зв. «Львівську заміську округу» (нім. Kreishauptmannschaft Lemberg-Land) або ж «Львівське окружне староство». З 1 червня 1943 керівником об'єднаного окружного староства став оберландрат барон Йоахім фон дер Лаєн. 1 липня 1943 створено Бібрківський, Городоцький, Судововишнянський і Жовківський повітові комісаріати (нім. Landkommissariate Bóbrka, Gródek, Sadowa Wisznia, Zolkiew).

Після повторної радянської окупації на початку серпня 1944 р., радянською владою повіт знову був поділений на райони.

Примітки

  1. Powiat Rudecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 916. (пол.)
  2. Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД - ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
  3. Skorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej. Warszawa 1935.
  4. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów rudeckiego i gródeckiego w województwie lwowskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 426
  5. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 7 лютого 2016.
  6. Українці. Частка у населенні повітів
  7. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 69-71
  8. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945 (нім.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rudkivskij povit nim Bezirk Rudki pol Powiat rudecki istorichna administrativno teritorialna odinicya u skladi Korolivstva Galichini i Volodimiriyi ZUNR Polshi URSR i Tretogo Rejhu Administrativnim centrom povitu bulo misto Rudki Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiRudkivskij povit Okrug Sambirskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Rudki Stvorenij 1854 Plosha 692 34 km 1880 Naselennya 58 857 1880 Najbilshi mista Rudki Komarno Povit utvorenij u 1854 roci z 37 samovryadnih gromad gmin Benkova Vishnya Blozhev Dolna Blazhiv Vankovice Vankovichi Voshance Voshanci Vistovice Vistovichi Goshani Dubanovice Dubanevichi Dolobuv Dolobiv Zaguzhe Zagir ya Konyushki Syemyanovskye Konyushki Semenivski Kanafosti Kniginice Knyaginichi Kolbajovice Kolbayevichi Koropuzh Koscyelniki Kostilniki Kropyelniki Kropilniki Kupnovice Nove Kupnovichi Kupnovice Stare Kupnovichi Lyashki Zavonzane Zav yazanci Mihalyevice Mihajlevichi Novosyulki Goscinne Novosilki Gostinni Nigovice Nigovichi Ostruv Ostriv Podgajchiki Romanuvka Romanivka Rozdzyalovice Rozdilne Rudki Ugerce Vyenyaskye Hlopchice Hlopchici Chajkovice Chajkovichi Chernihuv Chernihiv Chishevice Chizhevichi Sheptice Sheptichi i 25 filvarkiv podilyavsya na 35 kadastralnih gmin Pislya administrativnoyi reformi 1867 roku buli skasovani okrugi i do Rudkivskogo povitu priyednanij Komarnickij povit yakij skladavsya z 38 samovryadnih gromad gmin Andrianuv Andriyaniv Bzhezyec Berezec Burche Birche Buchali Verbizh Gonyatiche Gonyatichi Gorbache Gorbachi Gorzhanna Mala Mala Gorozhanna Gorzhanna Vyelka Velika Gorozhanna Rumno Grimne Goloduvka Kaguyuv Kaguyiv Katarinice Katerinichi Kolodrubi Komarno Konyushki Krulyevskye Konyushki Korolivski Konyushki Tuliglovskye Konyushki Tuligolivski Lovchice Livchici Malinuv Maliniv Manastezhec Monastirec Mosti Nova Vyes Nove Selo Novosyulki Oparskye Novosilki Oparski Podzvyezhinyec Pidzvirinec Poverhuv Povergiv Podolce Podilci Pogorce Pogirci Pozheche Porichchya Susuluv Susoliv Tuliglovi Tuligolovi Richihuv Richagiv Tatarinuv Tatariniv Tershakuv Tershakiv Hlopi Cherkasi Chulovice Chulovichi Yakimchice Yakimchici i 28 filvarkiv podilyavsya na 35 kadastralnih gmin Komarnickij povit zberigsya v strukturi sudovoyi administraciyi Na 1880 r v poviti bulo 39554 greko katoliki 13847 rimo katolikiv 475 lyuteran 2 kalvinistiv 67 menonitiv 4911 yudeyiv i 1 ateyist U tovariskih stosunkah koristuvalis perevazhno ukrayinskoyu movoyu 37058 osib polskoyu 19020 nimeckoyu 2737 inshimi 2 U 1883 r sela Cherkasi i Gorbachi peredani z Rudkivskogo povitu do Lvivskogo V 1888 r povit skladavsya zi 72 samovryadnih gromad gmin i 53 filvarkiv podilyavsya na 73 kadastralni gmini ZUNRPovitovim komisarom i delegatom do UNRadi buv obranij advokat d r Oleksander Maritchak UNDP Miskim komisarom burgomistrom Rudkiv buv obranij poruchnik Zenon Kulchickij Cherez veliku protyazhnist povitu na Sudovij okrug Komarno buv priznachenij okremij komisar d r Ivan Kos shtabnij likar ta advokat Miskim komisarom Komarna buv obranij Dmitro Olhovij direktor Tovaristva Zadatkovogo Povit vhodiv do Lvivskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Pid polskoyu okupaciyeyuRudkivskij povit Osnovni dani Krayina Polska respublika 1918 1939 Voyevodstvo Lvivske Utvorenij 1867 Naselennya 79 200 1931 r Plosha 670 km Gustota 118 osib km Naseleni punkti ta gmini Povitovij centr Rudki Miski gmini 2 Silski gmini 6 Mapa povitu Povitova vlada Vklyuchenij do skladu Lvivskogo voyevodstva Polshi pri utvorenni voyevodstva 3 grudnya 1920 roku na okupovanih zemlyah ZUNR Stanom na 1934 rik plosha Rudkivskogo povitu stanovila 670 km naselennya 1931 r 79 200 osib Zmini administrativnogo podilu Rudkivskij povit 15 chervnya 1934 r z Rudkivskogo povitu do Grudeckogo peredano selo Godvishnya 1 serpnya 1934 r zdijsneno novij podil na silski gmini vnaslidok ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil i v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Mista Miski gmini m Komarno mistechko Rudki misto z 1934 r Silski gmini Kilkist 1920 1934 rr 69 1934 1939 rr 6 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 Gmina Goshani Benkova Vishnya Chishevice Chizhevichi Goshani Dubanovice Dubanevichi Koropuzh Milchice Milchici Podgajchiki Romanuvka Romanivka Ugerce Vyenyaskye Sholomyenice Sholominichi Yaremkuv Yaremkiv Yatvyengi Yatvyagi 12 2 Gmina Komarno Andrianuv Andriyaniv Buchali Burche Birche Bzhezyec Berezec Rumno Grimne Katarinice Katerinichi Pozheche Porichchya Tuliglovi Tuligolovi Hlopi Chulovice Chulovichi Yakimchice Yakimchici 11 3 Gmina Konyushki Syemyanovskye Vistovice Vistovichi Dolobuv Dolobiv Zaguzhe Zagir ya Konyushki Syemyanovskye Konyushki Semenivski Mihalyevice Mihajlevichi Novosyulki Goscinne Novosilki Gostinni Hlopchice Hlopchici Chernihuv Chernihiv 8 4 Gmina Kupnovice Nove Blozhev Dolna Blazhiv Vankovice Vankovichi Voshance Voshanci Kanafosti Kniginice Knyaginichi Koscyelniki Kostilniki Kropyelniki Kropilniki Kupnovice Nove Kupnovichi Kupnovice Stare Kupnovichi Lyashki Zavonzane Zav yazanci Nigovice Nigovichi Ostruv Ostriv Rozdzyalovice Rozdilne Sheptice Sheptichi 14 5 Gmina Podzvyezhinyec Gorzhanna Mala Mala Gorozhanna Gorzhanna Vyelka Velika Gorozhanna Kolodrubi Lovchice Livchici Manastezhec Monastirec Mosti Nova Vyes Nove Selo Novosyulki Oparskye Novosilki Oparski Podzvyezhinyec Pidzvirinec Poverhuv Povergiv Richihuv Richagiv Tatarinuv Tatariniv Tershakuv Tershakiv 13 6 Gmina Pogorce Goloduvka Kolbajovice Kolbayevichi Konyushki Krulyevskye Konyushki Korolivski Konyushki Tuliglovskye Konyushki Tuligolivski Malinuv Maliniv Ostruv Novi Novij Ostriv Podolce Podilci Pogorce Pogirci Susuluv Susoliv Chajkovice Chajkovichi 10 peredano do Grudeckogo povitu Godvishnya do 15 06 1934 1 Naselennya U 1907 roci ukrayinci grekokatoliki stanovili 65 naselennya povitu U 1939 roci v poviti prozhivalo 85 870 meshkanciv 55 090 ukrayinciv grekokatolikiv 64 16 10 145 ukrayinciv latinnikiv 11 81 13 670 polyakiv 15 92 1 040 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 1 21 5 655 yevreyiv 6 59 i 270 nimciv ta inshih nacionalnostej 0 31 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 79 170 naselennya nibi to bulo azh 38 417 48 52 polyakiv pri 36 254 45 79 ukrayinciv 4 247 5 36 yevreyiv i 22 0 03 nimciv superechat danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe ta proporciyam za dopolskimi avstrijskim 1910 roku ta pislyapolskimi radyanskim 1940 i nimeckim 1943 perepisami Radyanskij period27 listopada 1939 r povit vklyucheno do novoutvorenoyi Drogobickoyi oblasti 17 sichnya 1940 r povit likvidovanij shlyahom podilu na rajoni kozhen iz kilkoh gmin Rudkivskij z miskoyi gmini Rudki ta silskih gmin Goshani Konyushki Syemyanovskye Kupnovici Nove i Pogorce Komarnivskij z miskoyi gmini Komarno ta silskih gmin Komarno i Podzvyezhinyec Tretij RajhNimeckoyu okupacijnoyu vladoyu 1 08 1941 vidnovlenij povit vidnovlenij buv takozh i podil na gmini Rudkivskij povit 11 08 1941 razom z Mostiskim povitom pidporyadkovano krajskomisariatu Sudova Vishnya nim Kreiskommissariat Sadowa Wisznia Na choli stoyav krajsgauptman krajskomisariatu Sudova Vishnya cyu posadu z 15 veresnya 1941 zajmav advokat Shtokgek nim Stockhoeck yakij vodnochas buv okruzhnim starostoyu okruzhnogo starostva Lemberg Grodek krajsgauptmanom Administrativnim centrom bulo misto Lviv Piznishe okruzhne starostvo Lemberg Grodek bulo perejmenovano na okruzhne starostvo Lemberg Land Shid nim Kreishauptmannschaft Lemberg Land Ost 1 kvitnya 1942 shlyahom ob yednannya okruzhnih starostv Lemberg Land Shid i Lemberg Land Zahid ta krajskomisariatu Sudova Vishnya bulo utvoreno t zv Lvivsku zamisku okrugu nim Kreishauptmannschaft Lemberg Land abo zh Lvivske okruzhne starostvo Z 1 chervnya 1943 kerivnikom ob yednanogo okruzhnogo starostva stav oberlandrat baron Joahim fon der Layen 1 lipnya 1943 stvoreno Bibrkivskij Gorodockij Sudovovishnyanskij i Zhovkivskij povitovi komisariati nim Landkommissariate Bobrka Grodek Sadowa Wisznia Zolkiew Pislya povtornoyi radyanskoyi okupaciyi na pochatku serpnya 1944 r radyanskoyu vladoyu povit znovu buv podilenij na rajoni PrimitkiPowiat Rudecki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 916 pol Oleg PAVLIShIN ORGANIZACIYa CIVILNOYi VLADI ZUNR U POVITAH GALIChINI LISTOPAD GRUDEN 1918 ROKU Skorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej Warszawa 1935 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow rudeckiego i grodeckiego w wojewodztwie lwowskiem Dz U 1934 nr 48 poz 426 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 7 lyutogo 2016 Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 69 71 Ukaz PREZIDIUMA VERHOVNOGO SOVETA USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 2016 11 26 u Wayback Machine ros Territoriale Veranderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 1945 nim

Дата публікації:
Топ