Тершаків (Львівська область)

Тершакі́в — село в Україні, в Львівському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Комарнівська міська рада. Населення становить 112 осіб.

село Тершаків
Країна	Україна
Область	Львівська
Район	Львівський
Громада	Комарнівська міська
Код КАТОТТГ	UA46060210200076548
Облікова картка	с. Тершаків
Основні дані
Засноване	1480
Населення	112
Площа	2,3 км²
Густота населення	48,7 осіб/км²
Поштовий індекс	81557
Телефонний код	+380 3231
Географічні дані
Географічні координати	49°30′46″ пн. ш. 23°45′27″ сх. д. / 49.51278° пн. ш. 23.75750° сх. д. / 49.51278; 23.75750Координати: 49°30′46″ пн. ш. 23°45′27″ сх. д. / 49.51278° пн. ш. 23.75750° сх. д. / 49.51278; 23.75750
Середня висота над рівнем моря	256 м
Водойми	р. Верещиця, р. Бистриця, р. Тисмениця
Місцева влада
Адреса ради	81557, Львівська обл., Городоцький р-н, с. Монастирець
Карта
Тершаків
Тершаків
Мапа

Історія

Перша історична згадка про село Тершаків датується 1480 роком.

В селі ще на початку ХІХ століття існувала дерев'яна церква, про яку згадується в документах від 1803 року як таку, що грозить заваленням. Наступниця тої церкви була спалена у 1916 році при відступі російських військ. 1918 року громадою села Тершаків та навколишніх сіл розпочато збір коштів на будову нової церкви.

У 1922 році посвячено наріжний камінь під новий храм. Протягом 1922—1924 років майстром Шубою з села Гонятичі поставлена церква. У 1924 році новозбудований дерев'яний храм було посвячено єпископом Перемишльським на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Мешканці с. Грімне подарували Євангелію старослов'янською мовою, 4 хоругви Кирила і Мефодія, царські двері, ліхтар на свічки та 6 образів і хрест-розп'яття; 2 великих образи — «Матір Божа з сином» та «Сина Божого» подарувала вчителька Константина Вільчик з с. Повергів, а її учениці вишили 2 фани.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці належала до парохії церкви Обрізання Господнього с. Монастирець, службу правили кожної третьої неділі, крім свят; паску святили в неділю. Першими парохами місцевої церкви були отці Іван та Петро Комарницькі, які правили до 1930 року. Релігію вчили кожної середи, пароха привозили коштом села (отці мешкали у Монастирці). Дякував Знак Григорій та його син Михайло, старостою при церкві був Семен. 1930 року збудовано дзвіницю на три дзвони. Того ж року трагічно загинув о. Іван Комарницький та протягом 1930—1939 років парохами були о. Качмар Василовський, правив ще Лишевський (старости церкви були: Білик Іван, Малик Матвій і Гординський Михайло).

У 1932 році намалювали іконостас та кивот при старостуванні Гординського Михайла, 1938 року урочисто посвячено на річці Дністер Хрест, на честь 950-ліття Хрещення України-Русі, за участю гостей з сусідніх сіл. Церкві до 1939 року належало власне своє поле, сіножаті та ліс.

Після другого приходу радянської влади, у 1946 році було проведено так званий «Львівський собор», рішенням якого була ліквідація Української греко-католицької церкви, а парафії та храми, що їй належали віддано в користування Російській православній церкві. Українська греко-католицька церква пішла у підпілля. В підпіллю відправляли о. Йоан та о. Павло, який загинув за нез'ясованих обставин у Львові. Церква с. Тершаків також 1946 року перейшла до РПЦ, але вже 1960 року була зачинена.

Відновлення церкви відбулося вже за часів незалежної України, у 1990-х роках стараннями о. Любомира та о. Стефана. Коштом парафіян церкву відмалювали та провели освітлення всередині. До відбудови присвятився Кузь Дмитро (вже покійний), який служив церковним старостою, а до того Ганущак Михайло. У ремонтно-відновлювальних роботах брали участь всі мешканці села. Від того часу церква в користуванні громади УГКЦ.

Село, до якого веде єдина дорога з села Монастирець. Церква розташована на невисокому підвищенні північно-західної околиці Тершакова, в оточенні дерев, менше аніж за 200 метрів від правого берега Дністра. Тризрубна одноверха. Складається з гранчастого вівтаря, до якого з обидвох сторін прилягають ризниці, ширшої нави і вужчого бабинця, до якого по осі прибудований маленький присінок. Він і ризниці розривають піддашшя, що оточує церкву і опирається на випусти вінців зрубів.

Стіни під опасанням з відкритого зрубу, над опасанням — шальовані вертикально дошками. Крім головного входу до присінку існує бічний в південній стіні нави. Її завершує світловий восьмерик, вкритий шоломовою банею, увінчаною ліхтарем і маківкою. На захід від церкви розташована дерев`яна двоярусна дзвіниця, вкрита пірамідальним верхом. На прицерковному подвір'ї збереглися декілька кам`яних хрестів.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
2. Прогноз погоди в с. Тершаків
3. Облікова картка с. Тершаків. ВРУ. Процитовано 5 червня 2014.
4. Церкви України. Перемиська єпархія, с. 242—243.

Джерела

• Слободян В. с. Тершаків. Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1924) // Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів, 1998. — С. 242–243.
• Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель / Вісник ін-ту «Укрзахідпроектреставрація». — 1996 — т. 4. — С. 104.

Посилання

• Облікова картка с. Тершаків на сайті ВРУ