Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконалити цю статтю погодивши с

Чайковичі

Чайковичі
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (березень 2017)

Ча́йковичі — село в Україні, в Самбірському районі Львівської області. Населення становить 1466 осіб. Орган місцевого самоврядування — Рудківська міська рада. З 29 жовтня 2017 року входить до складу Рудківської міської громади

село Чайковичі
image
старенька хата в Чайковичах
старенька хата в Чайковичах
Країна image Україна
Область Львівська область
Район Самбірський район
Громада Рудківська міська громада
Код КАТОТТГ UA46080110310070826
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1349
Населення 1466
Площа 35,43 км²
Густота населення 52,7 осіб/км²
Поштовий індекс 81442
Телефонний код +380 3236
Географічні дані
Географічні координати 49°35′51″ пн. ш. 23°31′16″ сх. д. / 49.59750° пн. ш. 23.52111° сх. д. / 49.59750; 23.52111Координати: 49°35′51″ пн. ш. 23°31′16″ сх. д. / 49.59750° пн. ш. 23.52111° сх. д. / 49.59750; 23.52111
Середня висота
над рівнем моря 		288 м
Водойми Дністер
Найближча залізнична станція Рудки
Місцева влада
Адреса ради 81440, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Рудки
Карта
image
image
Чайковичі
image
image
Чайковичі
Мапа

image Чайковичі у Вікісховищі

Географія

image
Місцеві назви околиць села Чайковичі

Чайковичі розміщені на лівому березі Дністра, за 8 км на південь від міста Рудки, на пагорбах у східній частині Сянсько-Дністровської вододільної рівнини, на межі Верхньодністровської улоговини. Поряд із селом проходить Головний європейський вододіл. На захід від села, на зниженій ділянці зазначеного вододілу, біля лісу "Діброва" спостерігається цікаве явище біфуркації (розділ потоків до різних морських басейнів). Це явище унікальне близкістю розташування (орієнтовно 200 м) до головної річки Дністер.

На північних, західних та східних околицях села поширені родючі чорноземи. На південь від села між високими (на 4-6 м) берегами тече Дністер. На цій ділянці його глибина сягає 3 м, трапляются і гальково-гравійні перекати. Збереглися залишки гідротехнічних споруд, збудованих у кінці 19-го століття за Австро-Угорщини. У заплаві річки лежить "велике" болото, згадуване ще Геродотом. Воно з давніх часів слугувало людям з навколишніх сіл місцем багатих сінокосів. У радянські часи частину болота намагалися осушити та пристосувати для потреб сільського господарства. У 50—80-ті роки на болоті видобували торф.

Прилеглі до села території та частини Дністра здавна мають місцеві назви.

Екологічні об'єкти

Історія

image
Місцеві назви частин села Чайковичі

Розвідкові роботи львівських археологів останніх десятиліть виявили сліди багатошарового поселення періоду енеоліту на околиці с. Чайковичі. Перша писемна згадка про село — 1349 рік. Його назва походить від перших поселенців — , рід яких згадується в грамоті польського короля Казимира III Великого від 1349 року. На 1464 рік у селі нараховувалось 20 хат. На 1938 рік у селі було близько 700 будинків, у яких проживало близько 3 тис. жителів (80% - українці-грекокатолики, польські родини та 8 єврейських родин). Населення здебільшого займалось хліборобством та скотарством. Важливе значення мало вирощування льону.

У радянські часи село було центром колгоспу "Прогрес" (утворений у 1959 році), до складу якого входило ще вісім сіл. На 1968 рік у Чайковичах проживало близько 3 тисяч людей. Село газифікували на початку 1960-их років одним з перших у Самбірському районі. У цей час головою колгоспу був Г. І. Богоніс.

Шляхта та Хлопи

З давніх часів Чайковичі були поділені на дві частини — в східній частині села — Хлопах — жили селяни-кріпаки , у західній — Шляхті — дрібна застінкова шляхта, рід Чайковських гербу Сас і Дебно, i гербу Корчак. Для ідентифікації відгалужень роду Чайковські використовували т. з. "придомки": Беринда, Дашкович, Кунько, Романович, Солонинка, Трумко, Тимкович. Сусідами Чайковських та Городиських у Чайковичах були як і представники роду Сас (Баранецькі, Бачинські, Білинські, Винницькі, Гординські, Кульчицькі, Ортинські, Погорецькі, Попелі, Саси, Турянські, Чоловські, Яблонські), так і представники інших родів (Круковські, Манецькі, Синицькі, Сороківські, Суходольські). Умовний територіальний поділ на "шляхту" і "хлопи" зберігся через радянські часи до сьогодення. "Шляхта" в свою чергу поділялася на частини: Беринди, Бриска, Вигін, Деречина, Діл, Загороди, "За церквою", Загомінок, Кутець та "Село" (центральна частина). З родини Чайковських походив український письменник, громадський діяч Чайковський Андрій Якович. За однією з версій, тут народився Памво Беринда. У селі досі живуть люди з таким прізвищем.

Діалект

Мешканці села розмовляють на наддністрянському говорі (опільському діалекті).

Населення

Згідно з переписом 1857 р. в селі Чайковичі мешкало: 2278 чоловік, з них 1938 (85%) українці греко-католики, 226 (10%) поляків та 112(5%) євреїв. На початок 1938 р. в Чайковичах було 700 будинків, в яких мешкало 2785 чоловік, з них 2478 (88%) - українці греко-католики, 276 (10%)-поляки та 31 (8 родин) (1,1 %) - жиди.

Жителі Чайкович були вірними української греко-католицької церкви до 1946 р., коли примусово здійснено перехід до російської православної церкви (РПЦ) за часів радянської влади. У 1996 р. 73% мешканців Чайкович – вірні УПЦ КП, 19% - УГКЦ, 3% - поляки римо-католики, 5% - не визначилися. На початок 2013 р. в Чайковичах мешкало 1545 чоловік, з них 216 (14%) - українці греко-католики, 1326 (85 %) – вірні УПЦ КП та (2 %) інші.

Релігія

image
Чудотворна ікона Богоматері Чайковицькоі

Церква святого Івана Хрестителя

Докладніше: Церква святого Івана Хрестителя (Чайковичі)

Відповідно до поділу села на Шляхту і Хлопи існувало дві окремі церкви.

У центрі села стоїть дерев'яна церква Різдва Івана Хрестителя. Перша згадка про місцевий храм датується 1468 роком. Також відомо про храм зведений у другій половині XVII ст. У 1842 році на його місці збудували існуючу дерев'яну церкву Різдва Івана Хрестителя, яка була освячена 1850 року. В другій половині XIX ст. її підмурували та обновили. В 1946 р., коли поставало питання про закриття церкви в селі, чайковичани прийняли важке для них рішення перейти разом з о. Р. Ганчуком на російське православ'я, але тільки щоб церква була діюча. Після цього місцеві комуністи спробували підпалити храм, однак вона завершилась невдачею.

До 1946 р. — матірна церква парафії Різдва Івана Хрестителя (до складу парафії входила дочірня церква святого Миколая) — деканат Рудецький (до І світової війни — деканат Комарнянський), єпархія — Перемишльсько-Самбірсько-Сяницька УГКЦ. Радянський період (1946—1990 рр.) — деканат Дрогобицький, єпархія Дрогобицько-Самбірська РПЦ, з 1959 р. — єпархія Львівська РПЦ.

Хрещата у плані будівля має прибудовані до вівтаря ризниці, а до бабинця — великий присінок. Традиційне піддашшя відсутнє. Стіни храму мають невеликі вікна стрільчастої форми. Середхрестя нави завершує високий восьмерик з шоломовою банею, ліхтарем і маківкою. У 1990-их верх витягнули вгору і ліхтар зробили більших розмірів. Раніше восьмерик нави був покритий бляхою, тепер його покрили пластиковою вагонкою. На захід від церкви, навпроти її головного входу, стоїть дерев'яна чотириярусна дзвіниця, накрита шатровим дахом. Прицерковна ділянка малої площі, затиснута між сільськими вулицями та оточена деревами.

На околиці присілку Хлопи неподалік Дністра на пеньку з'явився образ Миколая — Чудотворця. Цю подію увіковічили у 1801 році збудувавши храм Миколая Чудотворця, а у 1850 р. на його місці поставили нову дерев'яну церкву святого Миколая, яку на поч. 1990-х рр. почали обмуровувати цеглою. Біля храму є також мурована дзвіниця збудована у 1996 р. та капличка над криницею. Храм Святого Миколая до 1946 був власністю УГКЦ, у 1946 р. перехід до РПЦ, у 1962 р. церкву святого Миколая було закрито. У 1989 р. за часів відродження України церкву святого Миколая було відкрито РПЦ, тоді здійснено перехід до УПЦ КП.

У грудні 1937 року на склі вікна хати шляхтича Якова Городиського з'явився нерукотворний образ Матері Божої з Ісусом. Чайковичі стали місцем паломництва. У 1950-х роках хату було розвалено. У 1998 році на місці з'яви побудовано капличку.

УГКЦ

Греко-католицька громада села вийшла з підпілля у 1989—1992 рр., вона належала до Львівської архиєпархії УГКЦ, 1993 — Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ, 1995 р. — Рудківський деканат.

У 1990-х роках місцевою громадою УГКЦ збудовано церкву Преображення Господнього (освячена 1998 р) яка розташована поруч з церквою Різдва Івана Хрестителя.

Священики, які обслуговували громаду, їх уряди

  • Ільницький Степан 1828 + парох
  • Максимович Григорій 1829 1834 адміністратор
  • Струсевич Дмитро 1834 1842 + парох
  • Новаковський Антін 1842 1843 адміністратор
  • Левицький Михайло 1843 1883 + пох. парох
  • Стецев Михайло 1884 1909 + пох. парох
  • Стеців Роман 1901 1902 сотрудник
  • Давидович Карло 1907 1908 сотрудник
  • Котис Володимир 1908 1909 сотрудник
  • Котис Володимир 1909 1910 адміністратор
  • Кміт Юрій 1910 1939 парох
  • Ганчук Роман — перейшов до РПЦ в 1946 р. 1941 1986 настоятель
  • Ганчук Роман 1986 - 1996 + пох. емерит
  • Кукурудзяк Юрій — перейшов до УПЦ-КП 1986 1996 настоятель
  • Федьків Андрій — УПЦ-КП 1996 1998 + настоятель
  • Синяк Микола — УПЦ-КП 1998 2013 настоятель
  • Попович Василь — УПЦ-КП 2013 по даний час настоятель
  • Єсип Роман 1991 1993 завідатель
  • Боцьора Михайло 1993 по даний час завідатель

+ - священики, які померли при священстві у селі. + пох. — священики, які поховані у селі Чайковичі.

У міжвоєнний період та інші часи село інтенсивно долучалось до процесу національного відродження, розвитку церкви. Великий внесок належить отцю Юрію Кміту, який був парохом В Чайковичах, та місцевій жительці, вчительці Романович Ганні Іванівні.

В селі активно діяв Союз українок, для мужчин організація «Добрий господар», значна роль приділялася освіті жителів Чайкович. Після недільних літургій жінки збиралися біля церкви де ділилися досвідом господарювання та куховарства. Велика увага приділялася співу в церковному хорі який налічував понад 50 осіб.

Відродження греко-католицької віри в селі Чайковичі

  • Докладніше

У 90-х рр. XX ст. почалося відновлення України, як держави, а одночасно традицій, звичаїв, та й зрештою греко-католицької віри, які були надовго забуті за часів радянської влади. Чайковичан активно приєдналися до відновлення Української держа, віри, звичаїв та тридицій. Але, на жаль, громада Чайкович поділилася на дві частини (на вірних православної і греко-католицької віри). Одна частина (а це понад 75 % жителів) залишилася у православній вірі, а друга (дещо більше 15 % жителів) перейшла на греко-католицьку віру.

Окремі мешканці Чайкович, почали збиратися на богослужіння у помешканні сестер Курляк Катерини та Марії, куди прїздили отці Роман Єсип та Богдан Гірський. Поштовхом до переходу у греко-католицьку парафію, було і те, що настоятель церков у Чайковичах о. Юрій Кукурудзяк, невміло здійснював служіння, що обурювало парафіян і одночасно відвертало від церкви. Греко-католицька громада чисельно поповнювалась і тоді вирішили звертатися до урядовців села, району, області про повернення храму Різдва Івана Хрестителя греко-католицькій громаді, як повноправному власнику, про що свідчать документи, що церква є до сьогоднішнього часу зокрема, греко-католицькою, такою, як вона була збудована.

У 1991 р. прийнято рішення Самбірською РДА, за масовими звертаннями греко-католицької громади, про почергове богослужіння у церквах Різдва Івана Хрестителя та святого Миколая, але воно не було виконане, хоча до цього залучалася влада та міліція. В одну з неділь, при спробі повернути церкву Різдва Івана Хрестителя, о. Роман Єсип розпочав богослужіння, проте воно не завершилося, дійшовши до половини, бо відбулася бійка всередині храму. Намагання служити почергово в церкві, на-жаль, не дало ніякого результату, хоча пробували, навіть, і таємним голосуванням це підтвердити, але марно і греко-католицька громада, почала служити літургії біля могили Січовим Стрільцям в центрі села на вулиці. Першого покійного парафіянина греко-католицької церкви Дашковича Корнелія Васильовича, ховали без відспівування в церкві, до якої не допустили. Служіння на вулиці не було прийнятним, і тоді греко-католицька громада неодноразово зверталася до тодішнього сільського голови Михайла Іванишина, який відпустив кабінет урочистих подій у сільській раді для богослужінь. На той час почергово з о. Романом Єсипом почав служіння о. Михайло Боцьора, який є завідателем храму Преображення Господнього по даний час. Отець Роман Єсип, часто їздив по селах і містах України з проповідями на тему відродження греко-католицької віри, маючи одночасно парафію у місті Рудки, і тому не зміг служити в Чайковичах, і єдиним священиком парафії УГКЦ залишився о. Михайло Боцьора, який одночасно ще служив і служить в сусідньому селі Колбаєвичі. Ведучи богослужіння в сільській раді греко-католицька громада вирішила поновити спробу повернути церкву Різдва Івана Хрестителя, і знову почалися дискусії та перепалки, які в один з вечорів, після служіння хресної дороги, переросли в масове протистояння і вірні православної громади, оточили сільську раду в якій були вірні греко-католицької громади.

10 липня 1993 року, в суботу, громада вперше чисельно зібралася на роботу і почали тягнути каміння та шутер з річки Дністер на фундамент церкви. Тоді на річці було більше 100 людей. Тоді парафіяни приступили до копання рову й заливання фундаменту. Біля хреста поставили з дощок і картону намет, накрили його, щоб було де заховатися від дощу і вітру і в якому служили літургії. Для будівництва церкви Іван Богдан, виходець з Чайкович, який працював виконробом в одній з будівельних фірм, запропонував панелі, які можна використати для будівництва церкви, і їх таки було закуплено.

19 серпня 1998 року відбулося освячення церкви Преображення Господнього владикою Юліяном Вороновським (нижній ряд другий справа).

Паламарями церкви були: Тимкович Іван Петрович (1991—2002 рр.) при будівництві церкви та Трумко Ярослав Іванович (2003—2015 рр).

Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (вересень 2018)

Статистика греко-католицької парафії

Згідно записів у книгах похоронів, хрещень та вінчань за 1996—2015 рр.(20 років) парафії греко — католицької церкви Преображення Господнього с. Чайковичі наводяться наступні дані: Загальна кількість померлих за 20 років (1996—2015) — 266 осіб

Загальна кількість охрещених дітей за 20 років (1996—2015) — 91.

Загальна кількість вінчань за 20 років (1996—2015) — 38.

За давньою традицією церкви тривалий час (5 років) освячували воду на Йордан в річці Дністер, однак через старший вік більшості парафіян цю традицію неможливо підтримувати.

Відомі люди

Література

  • Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. Київ — 1978
  • О. Петрук. Історія нерукотворного образу в Чайковичах. Львів — 2002. 96 с.: іл. Серія «Божі Сліди». Бібліогр.: с. 90-93.
  • Машура Г. М., Каднічанський Д. А., Каднічанський А. Г., Козар О. П. Самбір і Самбірщина. — Дрогобич : Коло, 2005.
  • Матеріали з польської вікіпедії

Джерела

    Посилання

    1. https://rudkivska-gromada.gov.ua/pasport-17-27-05-03-07-2018/

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2017 Cha jkovichi selo v Ukrayini v Sambirskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1466 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Rudkivska miska rada Z 29 zhovtnya 2017 roku vhodit do skladu Rudkivskoyi miskoyi gromadiselo Chajkovichistarenka hata v Chajkovichahstarenka hata v ChajkovichahKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Sambirskij rajonGromada Rudkivska miska gromadaKod KATOTTG UA46080110310070826Oblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1349Naselennya 1466Plosha 35 43 km Gustota naselennya 52 7 osib km Poshtovij indeks 81442Telefonnij kod 380 3236Geografichni daniGeografichni koordinati 49 35 51 pn sh 23 31 16 sh d 49 59750 pn sh 23 52111 sh d 49 59750 23 52111 Koordinati 49 35 51 pn sh 23 31 16 sh d 49 59750 pn sh 23 52111 sh d 49 59750 23 52111Serednya visota nad rivnem morya 288 mVodojmi DnisterNajblizhcha zaliznichna stanciya RudkiMisceva vladaAdresa radi 81440 Lvivska obl Sambirskij r n m RudkiKartaChajkovichiChajkovichiMapa Chajkovichi u VikishovishiGeografiyaMiscevi nazvi okolic sela Chajkovichi Chajkovichi rozmisheni na livomu berezi Dnistra za 8 km na pivden vid mista Rudki na pagorbah u shidnij chastini Syansko Dnistrovskoyi vododilnoyi rivnini na mezhi Verhnodnistrovskoyi ulogovini Poryad iz selom prohodit Golovnij yevropejskij vododil Na zahid vid sela na znizhenij dilyanci zaznachenogo vododilu bilya lisu Dibrova sposterigayetsya cikave yavishe bifurkaciyi rozdil potokiv do riznih morskih basejniv Ce yavishe unikalne blizkistyu roztashuvannya oriyentovno 200 m do golovnoyi richki Dnister Na pivnichnih zahidnih ta shidnih okolicyah sela poshireni rodyuchi chornozemi Na pivden vid sela mizh visokimi na 4 6 m beregami teche Dnister Na cij dilyanci jogo glibina syagaye 3 m traplyayutsya i galkovo gravijni perekati Zbereglisya zalishki gidrotehnichnih sporud zbudovanih u kinci 19 go stolittya za Avstro Ugorshini U zaplavi richki lezhit velike boloto zgaduvane she Gerodotom Vono z davnih chasiv sluguvalo lyudyam z navkolishnih sil miscem bagatih sinokosiv U radyanski chasi chastinu bolota namagalisya osushiti ta pristosuvati dlya potreb silskogo gospodarstva U 50 80 ti roki na boloti vidobuvali torf Prilegli do sela teritoriyi ta chastini Dnistra zdavna mayut miscevi nazvi Ekologichni ob yekti Na pivden vid sela roztashovanij Chajkovickij zakaznik U mezhah sela roztashovana pam yatka prirodi Vikovij dub IstoriyaMiscevi nazvi chastin sela Chajkovichi Rozvidkovi roboti lvivskih arheologiv ostannih desyatilit viyavili slidi bagatosharovogo poselennya periodu eneolitu na okolici s Chajkovichi Persha pisemna zgadka pro selo 1349 rik Jogo nazva pohodit vid pershih poselenciv rid yakih zgaduyetsya v gramoti polskogo korolya Kazimira III Velikogo vid 1349 roku Na 1464 rik u seli narahovuvalos 20 hat Na 1938 rik u seli bulo blizko 700 budinkiv u yakih prozhivalo blizko 3 tis zhiteliv 80 ukrayinci grekokatoliki polski rodini ta 8 yevrejskih rodin Naselennya zdebilshogo zajmalos hliborobstvom ta skotarstvom Vazhlive znachennya malo viroshuvannya lonu U radyanski chasi selo bulo centrom kolgospu Progres utvorenij u 1959 roci do skladu yakogo vhodilo she visim sil Na 1968 rik u Chajkovichah prozhivalo blizko 3 tisyach lyudej Selo gazifikuvali na pochatku 1960 ih rokiv odnim z pershih u Sambirskomu rajoni U cej chas golovoyu kolgospu buv G I Bogonis Shlyahta ta Hlopi Z davnih chasiv Chajkovichi buli podileni na dvi chastini v shidnij chastini sela Hlopah zhili selyani kripaki u zahidnij Shlyahti dribna zastinkova shlyahta rid Chajkovskih gerbu Sas i Debno i gerbu Korchak Dlya identifikaciyi vidgaluzhen rodu Chajkovski vikoristovuvali t z pridomki Berinda Dashkovich Kunko Romanovich Soloninka Trumko Timkovich Susidami Chajkovskih ta Gorodiskih u Chajkovichah buli yak i predstavniki rodu Sas Baranecki Bachinski Bilinski Vinnicki Gordinski Kulchicki Ortinski Pogorecki Popeli Sasi Turyanski Cholovski Yablonski tak i predstavniki inshih rodiv Krukovski Manecki Sinicki Sorokivski Suhodolski Umovnij teritorialnij podil na shlyahtu i hlopi zberigsya cherez radyanski chasi do sogodennya Shlyahta v svoyu chergu podilyalasya na chastini Berindi Briska Vigin Derechina Dil Zagorodi Za cerkvoyu Zagominok Kutec ta Selo centralna chastina Z rodini Chajkovskih pohodiv ukrayinskij pismennik gromadskij diyach Chajkovskij Andrij Yakovich Za odniyeyu z versij tut narodivsya Pamvo Berinda U seli dosi zhivut lyudi z takim prizvishem Dialekt Meshkanci sela rozmovlyayut na naddnistryanskomu govori opilskomu dialekti NaselennyaZgidno z perepisom 1857 r v seli Chajkovichi meshkalo 2278 cholovik z nih 1938 85 ukrayinci greko katoliki 226 10 polyakiv ta 112 5 yevreyiv Na pochatok 1938 r v Chajkovichah bulo 700 budinkiv v yakih meshkalo 2785 cholovik z nih 2478 88 ukrayinci greko katoliki 276 10 polyaki ta 31 8 rodin 1 1 zhidi Zhiteli Chajkovich buli virnimi ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi do 1946 r koli primusovo zdijsneno perehid do rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi RPC za chasiv radyanskoyi vladi U 1996 r 73 meshkanciv Chajkovich virni UPC KP 19 UGKC 3 polyaki rimo katoliki 5 ne viznachilisya Na pochatok 2013 r v Chajkovichah meshkalo 1545 cholovik z nih 216 14 ukrayinci greko katoliki 1326 85 virni UPC KP ta 2 inshi ReligiyaChudotvorna ikona Bogomateri ChajkovickoiCerkva svyatogo Ivana Hrestitelya Dokladnishe Cerkva svyatogo Ivana Hrestitelya Chajkovichi Vidpovidno do podilu sela na Shlyahtu i Hlopi isnuvalo dvi okremi cerkvi U centri sela stoyit derev yana cerkva Rizdva Ivana Hrestitelya Persha zgadka pro miscevij hram datuyetsya 1468 rokom Takozh vidomo pro hram zvedenij u drugij polovini XVII st U 1842 roci na jogo misci zbuduvali isnuyuchu derev yanu cerkvu Rizdva Ivana Hrestitelya yaka bula osvyachena 1850 roku V drugij polovini XIX st yiyi pidmuruvali ta obnovili V 1946 r koli postavalo pitannya pro zakrittya cerkvi v seli chajkovichani prijnyali vazhke dlya nih rishennya perejti razom z o R Ganchukom na rosijske pravoslav ya ale tilki shob cerkva bula diyucha Pislya cogo miscevi komunisti sprobuvali pidpaliti hram odnak vona zavershilas nevdacheyu Do 1946 r matirna cerkva parafiyi Rizdva Ivana Hrestitelya do skladu parafiyi vhodila dochirnya cerkva svyatogo Mikolaya dekanat Rudeckij do I svitovoyi vijni dekanat Komarnyanskij yeparhiya Peremishlsko Sambirsko Syanicka UGKC Radyanskij period 1946 1990 rr dekanat Drogobickij yeparhiya Drogobicko Sambirska RPC z 1959 r yeparhiya Lvivska RPC Hreshata u plani budivlya maye pribudovani do vivtarya riznici a do babincya velikij prisinok Tradicijne piddashshya vidsutnye Stini hramu mayut neveliki vikna strilchastoyi formi Seredhrestya navi zavershuye visokij vosmerik z sholomovoyu baneyu lihtarem i makivkoyu U 1990 ih verh vityagnuli vgoru i lihtar zrobili bilshih rozmiriv Ranishe vosmerik navi buv pokritij blyahoyu teper jogo pokrili plastikovoyu vagonkoyu Na zahid vid cerkvi navproti yiyi golovnogo vhodu stoyit derev yana chotiriyarusna dzvinicya nakrita shatrovim dahom Pricerkovna dilyanka maloyi ploshi zatisnuta mizh silskimi vulicyami ta otochena derevami Na okolici prisilku Hlopi nepodalik Dnistra na penku z yavivsya obraz Mikolaya Chudotvorcya Cyu podiyu uvikovichili u 1801 roci zbuduvavshi hram Mikolaya Chudotvorcya a u 1850 r na jogo misci postavili novu derev yanu cerkvu svyatogo Mikolaya yaku na poch 1990 h rr pochali obmurovuvati cegloyu Bilya hramu ye takozh murovana dzvinicya zbudovana u 1996 r ta kaplichka nad kriniceyu Hram Svyatogo Mikolaya do 1946 buv vlasnistyu UGKC u 1946 r perehid do RPC u 1962 r cerkvu svyatogo Mikolaya bulo zakrito U 1989 r za chasiv vidrodzhennya Ukrayini cerkvu svyatogo Mikolaya bulo vidkrito RPC todi zdijsneno perehid do UPC KP U grudni 1937 roku na skli vikna hati shlyahticha Yakova Gorodiskogo z yavivsya nerukotvornij obraz Materi Bozhoyi z Isusom Chajkovichi stali miscem palomnictva U 1950 h rokah hatu bulo rozvaleno U 1998 roci na misci z yavi pobudovano kaplichku UGKC Greko katolicka gromada sela vijshla z pidpillya u 1989 1992 rr vona nalezhala do Lvivskoyi arhiyeparhiyi UGKC 1993 Sambirsko Drogobicka yeparhiya UGKC 1995 r Rudkivskij dekanat U 1990 h rokah miscevoyu gromadoyu UGKC zbudovano cerkvu Preobrazhennya Gospodnogo osvyachena 1998 r yaka roztashovana poruch z cerkvoyu Rizdva Ivana Hrestitelya Svyasheniki yaki obslugovuvali gromadu yih uryadi Ilnickij Stepan 1828 paroh Maksimovich Grigorij 1829 1834 administrator Strusevich Dmitro 1834 1842 paroh Novakovskij Antin 1842 1843 administrator Levickij Mihajlo 1843 1883 poh paroh Stecev Mihajlo 1884 1909 poh paroh Steciv Roman 1901 1902 sotrudnik Davidovich Karlo 1907 1908 sotrudnik Kotis Volodimir 1908 1909 sotrudnik Kotis Volodimir 1909 1910 administrator Kmit Yurij 1910 1939 paroh Ganchuk Roman perejshov do RPC v 1946 r 1941 1986 nastoyatel Ganchuk Roman 1986 1996 poh emerit Kukurudzyak Yurij perejshov do UPC KP 1986 1996 nastoyatel Fedkiv Andrij UPC KP 1996 1998 nastoyatel Sinyak Mikola UPC KP 1998 2013 nastoyatel Popovich Vasil UPC KP 2013 po danij chas nastoyatel Yesip Roman 1991 1993 zavidatel Bocora Mihajlo 1993 po danij chas zavidatel svyasheniki yaki pomerli pri svyashenstvi u seli poh svyasheniki yaki pohovani u seli Chajkovichi U mizhvoyennij period ta inshi chasi selo intensivno doluchalos do procesu nacionalnogo vidrodzhennya rozvitku cerkvi Velikij vnesok nalezhit otcyu Yuriyu Kmitu yakij buv parohom V Chajkovichah ta miscevij zhitelci vchitelci Romanovich Ganni Ivanivni V seli aktivno diyav Soyuz ukrayinok dlya muzhchin organizaciya Dobrij gospodar znachna rol pridilyalasya osviti zhiteliv Chajkovich Pislya nedilnih liturgij zhinki zbiralisya bilya cerkvi de dililisya dosvidom gospodaryuvannya ta kuhovarstva Velika uvaga pridilyalasya spivu v cerkovnomu hori yakij nalichuvav ponad 50 osib Vidrodzhennya greko katolickoyi viri v seli Chajkovichi Dokladnishe U 90 h rr XX st pochalosya vidnovlennya Ukrayini yak derzhavi a odnochasno tradicij zvichayiv ta j zreshtoyu greko katolickoyi viri yaki buli nadovgo zabuti za chasiv radyanskoyi vladi Chajkovichan aktivno priyednalisya do vidnovlennya Ukrayinskoyi derzha viri zvichayiv ta tridicij Ale na zhal gromada Chajkovich podililasya na dvi chastini na virnih pravoslavnoyi i greko katolickoyi viri Odna chastina a ce ponad 75 zhiteliv zalishilasya u pravoslavnij viri a druga desho bilshe 15 zhiteliv perejshla na greko katolicku viru Okremi meshkanci Chajkovich pochali zbiratisya na bogosluzhinnya u pomeshkanni sester Kurlyak Katerini ta Mariyi kudi pryizdili otci Roman Yesip ta Bogdan Girskij Poshtovhom do perehodu u greko katolicku parafiyu bulo i te sho nastoyatel cerkov u Chajkovichah o Yurij Kukurudzyak nevmilo zdijsnyuvav sluzhinnya sho oburyuvalo parafiyan i odnochasno vidvertalo vid cerkvi Greko katolicka gromada chiselno popovnyuvalas i todi virishili zvertatisya do uryadovciv sela rajonu oblasti pro povernennya hramu Rizdva Ivana Hrestitelya greko katolickij gromadi yak povnopravnomu vlasniku pro sho svidchat dokumenti sho cerkva ye do sogodnishnogo chasu zokrema greko katolickoyu takoyu yak vona bula zbudovana U 1991 r prijnyato rishennya Sambirskoyu RDA za masovimi zvertannyami greko katolickoyi gromadi pro pochergove bogosluzhinnya u cerkvah Rizdva Ivana Hrestitelya ta svyatogo Mikolaya ale vono ne bulo vikonane hocha do cogo zaluchalasya vlada ta miliciya V odnu z nedil pri sprobi povernuti cerkvu Rizdva Ivana Hrestitelya o Roman Yesip rozpochav bogosluzhinnya prote vono ne zavershilosya dijshovshi do polovini bo vidbulasya bijka vseredini hramu Namagannya sluzhiti pochergovo v cerkvi na zhal ne dalo niyakogo rezultatu hocha probuvali navit i tayemnim golosuvannyam ce pidtverditi ale marno i greko katolicka gromada pochala sluzhiti liturgiyi bilya mogili Sichovim Strilcyam v centri sela na vulici Pershogo pokijnogo parafiyanina greko katolickoyi cerkvi Dashkovicha Korneliya Vasilovicha hovali bez vidspivuvannya v cerkvi do yakoyi ne dopustili Sluzhinnya na vulici ne bulo prijnyatnim i todi greko katolicka gromada neodnorazovo zvertalasya do todishnogo silskogo golovi Mihajla Ivanishina yakij vidpustiv kabinet urochistih podij u silskij radi dlya bogosluzhin Na toj chas pochergovo z o Romanom Yesipom pochav sluzhinnya o Mihajlo Bocora yakij ye zavidatelem hramu Preobrazhennya Gospodnogo po danij chas Otec Roman Yesip chasto yizdiv po selah i mistah Ukrayini z propovidyami na temu vidrodzhennya greko katolickoyi viri mayuchi odnochasno parafiyu u misti Rudki i tomu ne zmig sluzhiti v Chajkovichah i yedinim svyashenikom parafiyi UGKC zalishivsya o Mihajlo Bocora yakij odnochasno she sluzhiv i sluzhit v susidnomu seli Kolbayevichi Veduchi bogosluzhinnya v silskij radi greko katolicka gromada virishila ponoviti sprobu povernuti cerkvu Rizdva Ivana Hrestitelya i znovu pochalisya diskusiyi ta perepalki yaki v odin z vechoriv pislya sluzhinnya hresnoyi dorogi pererosli v masove protistoyannya i virni pravoslavnoyi gromadi otochili silsku radu v yakij buli virni greko katolickoyi gromadi 10 lipnya 1993 roku v subotu gromada vpershe chiselno zibralasya na robotu i pochali tyagnuti kaminnya ta shuter z richki Dnister na fundament cerkvi Todi na richci bulo bilshe 100 lyudej Todi parafiyani pristupili do kopannya rovu j zalivannya fundamentu Bilya hresta postavili z doshok i kartonu namet nakrili jogo shob bulo de zahovatisya vid doshu i vitru i v yakomu sluzhili liturgiyi Dlya budivnictva cerkvi Ivan Bogdan vihodec z Chajkovich yakij pracyuvav vikonrobom v odnij z budivelnih firm zaproponuvav paneli yaki mozhna vikoristati dlya budivnictva cerkvi i yih taki bulo zakupleno 19 serpnya 1998 roku vidbulosya osvyachennya cerkvi Preobrazhennya Gospodnogo vladikoyu Yuliyanom Voronovskim nizhnij ryad drugij sprava Palamaryami cerkvi buli Timkovich Ivan Petrovich 1991 2002 rr pri budivnictvi cerkvi ta Trumko Yaroslav Ivanovich 2003 2015 rr Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2018 Statistika greko katolickoyi parafiyi Zgidno zapisiv u knigah pohoroniv hreshen ta vinchan za 1996 2015 rr 20 rokiv parafiyi greko katolickoyi cerkvi Preobrazhennya Gospodnogo s Chajkovichi navodyatsya nastupni dani Zagalna kilkist pomerlih za 20 rokiv 1996 2015 266 osib Zagalna kilkist ohreshenih ditej za 20 rokiv 1996 2015 91 Zagalna kilkist vinchan za 20 rokiv 1996 2015 38 Za davnoyu tradiciyeyu cerkvi trivalij chas 5 rokiv osvyachuvali vodu na Jordan v richci Dnister odnak cherez starshij vik bilshosti parafiyan cyu tradiciyu nemozhlivo pidtrimuvati Vidomi lyudiVinnicka Mariya Fedorivna deputat Verhovnoyi Radi URSR 5 go sklikannya doyarka kolgospu Vinnickij Bogdan Vasilovich doktor fiziko matematichnih nauk profesor Vinnickij Vasil Mihajlovich ukrayinskij movoznavec doktor filologichnih nauk profesor Krukovska Ganna Grigorivna deputat Verhovnoyi Radi URSR 6 7 go sklikan lankova kolgospu Lastovich Semen ukrayinskij bandurist LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Lvivska oblast Kiyiv 1978 O Petruk Istoriya nerukotvornogo obrazu v Chajkovichah Lviv 2002 96 s il Seriya Bozhi Slidi Bibliogr s 90 93 ISBN 966 8041 09 7 Mashura G M Kadnichanskij D A Kadnichanskij A G Kozar O P Sambir i Sambirshina Drogobich Kolo 2005 Materiali z polskoyi vikipediyiDzherelaPosilannyaCzajkowice Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 730 pol Pogoda v seli Chajkovichi 26 listopada 2020 u Wayback Machine https rudkivska gromada gov ua pasport 17 27 05 03 07 2018

    Дата публікації:
    Топ