Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Захаревич Альфред Владислав Захаре вич пол Alfred Władysław Zachariewi

Захаревич Альфред

Захаревич Альфред
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Захаревич.

Альфред Владислав Захаре́вич (пол. Alfred Władysław Zachariewicz; 26 серпня 1871, Львів — 11 липня 1937, Варшава) — польський, львівський архітектор, живописець і підприємець.

Альфред Захаревич
image
Народження 26 серпня 1871(1871-08-26)
Смерть 11 липня 1937(1937-07-11) (65 років)
Поховання Варшава
Країна
(підданство)		 image Польська Республіка
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів
Найважливіші споруди головний залізничний вокзал (Львів)
Батько Юліан Захаревич
image Альфред Захаревич у Вікісховищі

Біографія

Народився у Львові у сім'ї архітектора Юліана Захаревича. Навчався у Львівській гімназії ім. Франца Йосипа I, Вищій Реальній школі (1887–1890), у Львівській політехніці (1890–1895), Віденській політехніці (1895–1896). Асистент кафедри будівництва Львівської політехніки (1897–1900). Працював у проєктному бюро Івана Левинського 1892–1901. Від 1899 року член Політехнічного товариства у Львові. У 1902 заснував власне архітектурне бюро і будівельне підприємство у спілці з Юзефом Сосновським, за участю інженера Міхала Фінкельштейна. Після складення другого державного іспиту в Політехніці у 1903 отримав концесію на будівництво у Львові. У тому ж році заснував найбільшу в Галичині фабрику залізобетонних виробів, розгорнув діяльність у галузі промислового будівництва. До 1914 року, застосовуючи будівельні конструкції фірма спорудила понад 200 мостів по всій Галичині. Фабрика знаходилась на Оболоні 3 (нинішня вулиця Залізнична).1910 року взяв участь у виставці польських архітекторів у Львові. Був одним із засновників створеного в червні 1908 року .26 листопада 1926 року обраний до правління Кола, перед Першою світовою війною очолював його президію. Був одним із співвласників кондитерської фабрики «Dr. Jan Rucker i Sp.» на вулиці Замарстинівській у Львові.1929 року входив до складу журі конкурсу на проєкт будинку Міністерства закордонних справ Польщі. Виконував обов'язки почесного консула Данії у Львові (1908–1914). Був одружений із Мартою Амме родом із Гамбурга. 1934 року виїхав до Варшави. Помер у Варшаві, похований там же на євангелістському цвинтарі.

Роботи Альфреда Захаревича

  • Житловий будинок № 7 на вулиці Валовій у Львові.
  • Вхідні ворота зі сторони Стрийського парку на Загальній крайовій виставці у Львові (1894).
  • 1899–1900 — будинок на вул. Сикстуській, 9 (Дорошенка).
  • 1900 р. — будинок на вул. К. Танської, 3 (нині — вулиця Руданського)
  • Архітектурна частина пам'ятника Станіславові Щепановському на Личаківському цвинтарі, спорудженого 1904 року. Скульптор Григорій Кузневич.
  • 1904–1905 — будинок родини Бромільських на вул. Кшижовій, 48 (нині вул. Чупринки). Фасад із рисами модернізованої готики і романського стилю. Пізніше належав Українському товариству допомоги інвалідам.
  • 1905 — вілла на вул. Барвінських 10.
  • 1905 — вілли на вул. Метрологічній 2, 4 (1905).
  • Конкурсний проєкт українського театру на нинішній площі Шашкевича у Львові (1905).
  • Конкурсний проєкт будинку Політехнічного товариства у Львові. На конкурсі 1905 року не здобув відзнак.
  • Будівля «Польського академічного дому» в закопанському стилі на нинішній вулиці Герцена 7 (1906—1907).
  • 1909 — Академічний дім єврейської студентської громади на нинішній вул. Ангеловича, 28 у співавторстві з Юзефом Авіном. Нині це Львівський професійний ліцей залізничного транспорту.
  • Будинок Торгово-промислової палати на вул. Академічній, 17 (нині Проспект Шевченка) у Львові. Споруджено у 1907–1910, за проєктом Захаревича, за участю архітектора Тадея Обмінського, після здобуття першої премії на конкурсі проєктів. Фотографії інтер'єрів будівлі Захаревич експонував на архітектурній виставці у Львові 1910 року.
  • Будинок страхової компанії Assicurazioni Generali di Trieste на вулиці Коперника, 3 у Львові. Спорудженню передували два проєкти від 1908 і 1910 років, створені спільно з Юзефом Сосновським. Керував спорудженням Антоній Рудольф Фляйшль. Скульптурний декор Зигмунта Курчинського.
  • Будинок Теодора Балабана на вулиці Галицькій, 21 у Львові. Спроєктований спільно із Сосновським у 1908—1909 роках. Будівництво завершено 1910 року. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського. Дім є однією з найкращих пам'яток архітектури модерну у Львові.
  • 1909–1911 — колишня бурса на вул. Йосифа Сліпого, 33, у співавторстві із Адольфом Піллером.
  • Реконструкція та надбудова сходових кліток Великої міської синагоги, перебудова даху над ними. Проєкт створений 1910 року спільно з Юзефом Сосновським.
  • 1909–1911 — будинок Акційного кооперативного банку на пл. Смольки, 3 (нині пл. Григоренка). Отримав другу нагороду на конкурсі проєктів, однак прийнятий до реалізації. Проєкт і модель будівлі Захаревич експонував на архітектурній виставці у Львові 1910 року.
  • 1912–1913 — дім Кредитного товариства землевласників на вулиці Коперника, 4.
  • Міст через ріку Рибницю на дорозі Косів—Ясенів.
  • 1911–1912 перебудова головної будівлі фабрики консерв Зигмунта Рукера на Знесінні (вул. Б. Хмельницького).
  • 1911–1913 — жіноча гімназія ім. З. Стшалковської на вул. Зеленій, 22. Нині львівська середня загальноосвітня школа I—III ступенів № 6 з російською мовою навчання. В основу планування ліг проєкт Адама Опольського та Ігнатія Кендзерського.
  • Галицький акційний купецький банк на вулиці Галицькій, 19 у Львові. Проєкт, виконаний спільно із Сосновським, датується 1913 роком. Керував спорудженням Ян Шульц, який вніс зміни, затверджені додатковим планом 1916 року.
  • 1914 — будівля XI міської математично-природничої гімназії імені Снядецьких. Нині львівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 17 на (вул. Мельника), 1/3.
  • Залізобетонні конструкції куполу, проєкт орнаментальних ліпних оздоб і розписів вестибюля, сецесійних інтер'єрів залів першого і другого класів Головного залізничного вокзалу у Львові.
  • Залізобетонний фундамент пам'ятника Міцкевичу у Львові.
  • Залізобетонний залізничний міст над вулицею Купільною (нині вул. Опришківська) у Львові. Збудований фірмою Захаревича і Сосновського за проєктом інженера Єжи Венгерського.
  • Пекарня «Меркурій» на вул. Городоцькій. Нині хлібозавод № 1.
  • Взуттєва фабрика «Гафота» на вул. Жовківській 136 (нині Б. Хмельницького), спільно з інженером Станіславом Беньковським у 1912–1913 роках.
  • Реставрація інтер'єру костелу домініканців Львова спільно з Юзефом Сосновським у 1905-1914 роках.
  • Вілла родини Юрашів на вулиці Горбачевського, 19. Спроєктована Адамом Мсцівуєвським на фірмі Захаревича і Юраша., збудована фірмою у 1929–1930 роках.
  • Санаторій «Львігруд» у Криниці на вулиці Нітрібітта, 6. Споруджено за конкурсним проєктом 1926 року, який здобув одне з трьох перших місць. Співавтор Євген Червінський.

Нереалізовані проєкти

  • Конкурсний проєкт греко-католицької церкви у візантійському стилі 1902.
  • Конкурсний проєкт будинку страхового товариства «Дністер» 1903.
  • Конкурсний проєкт будинку Дирекції залізниць, що на нинішній вулиці Листопадового чину (друга нагорода). Співавтори проєкту — Людвік Соколовський, Станіслав Пьотровський і Станіслав Фертнер.
  • Проєкт будинку Банку крайового господарства і Міністерства публічних робіт у Варшаві. Четверта нагорода на конкурсі 1927 року. Співавтор Адам Мсцівуєвський.

Примітки

  1. Архітектура Львова… — С. 396.
  2. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 97.
  3. Архітектура Львова… — С. 460.
  4. Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
  5. Ruch budowlany i rozmaitości // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 30. — S. 376.
  6. Różne sprawy // Czasopismo Techniczne. — 1926. — № 24. — S. 416.
  7. Архітектура Львова… — С. 404.
  8. Dział ekonomiczny // Słowo Polskie. — 10 grudnia 1906. — № 561. — S. 9.
  9. Konkurs na Gmach Ministerstwa Spraw Zagranicznych // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 7. — S. 277.
  10. Архітектура Львова… — С. 483.
  11. Архітектура Львова… — С. 407.
  12. Архітектура Львова… — С. 482.
  13. Pomnik ś. p. Stanisława Szczepanowskiego // Słowo Polskie. — 4 listopada 1904. — № 519. — S. 6.
  14. Архітектура Львова… — С. 438.
  15. Левицький К. Чому припізнилася у нас перед світовою війною будова українського театру у Львові? // Діло. — 1937. — 4 листопада. — № 243 (14787). — С. 3.
  16. W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 26.
  17. Архітектура Львова… — С. 409, 434.
  18. Архітектура Львова… — С. 436.
  19. Архітектура Львова… — С. 415—417; Konkurs na dom izby handlowej i przemysłowej we Lwowie // Architekt. — 1907. — № 7; Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1907. — № 6. — S. 107.
  20. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 300. — .
  21. Вуйцик В. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1999. — № 10. — С. 59—61.
  22. Архітектура Львова… — С. 435.
  23. Бойко О. Велика міська синагога // Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 88—89. — .
  24. Архітектура Львова… — С. 421.
  25. Архітектура Львова… — С. 500.
  26. Архітектура Львова… — С. 420.
  27. Архітектура Львова… — С. 413.
  28. Архітектура Львова… — С. 463.
  29. Архітектура Львова… — С. 430.
  30. Lewicki J. Między tradycją… — S. 309—310.
  31. Вуйцик В. С. Вулиця Галицька… — С. 58.
  32. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 17.
  33. Архітектура Львова… — С. 429.
  34. Архітектура Львова… — С. 456—457.
  35. Архітектура Львова… — С. 504.
  36. Архітектура Львова… — С. 458.
  37. Архітектура Львова… — С. 461.
  38. Архітектура Львова… — С. 462.
  39. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie. — Wyd. drugie, rozszerzone. — Lwów-Warszawa: Książnica-Atlas, 1925. — S. 108.
  40. Ćwiklińska B. Konkurs architektoniczny na pensjonat w Krynicy (1926) Jego postaci i pokłosie // Almanach Muszyny. — 2005. — S. 159. — ISSN 1234-6276.
  41. Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 315. — .
  42. Lwów dla Krynicy // Cracovia Leopolis. — 2007. — № 3. — S. 59. — ISSN 1234-8600; Protokół // Architekt. — 1926. — № 6—7. — S. 8, 10, 31.
  43. Архітектура Львова… — С. 501.
  44. Norwerth E. Konkurs na budowę gmachu Ministerstwa Robót Publicznych i Banku Gospodarstwa Krajowego // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 10. — S. 315—317, 320—321, 325.

Джерела

  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
  • Бірюльов Ю. Захаревич Альфред Владислав // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 412—415. — .
  • Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — 336 с. — .
  • Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)

Посилання

  • Юліан і Альфред Захаревичі — славні архітектори Львова [ 11 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zaharevich Alfred Vladislav Zahare vich pol Alfred Wladyslaw Zachariewicz 26 serpnya 1871 Lviv 11 lipnya 1937 Varshava polskij lvivskij arhitektor zhivopisec i pidpriyemec Alfred ZaharevichNarodzhennya 26 serpnya 1871 1871 08 26 LvivSmert 11 lipnya 1937 1937 07 11 65 rokiv VarshavaPohovannya VarshavaKrayina piddanstvo Polska RespublikaNavchannya Nacionalnij universitet Lvivska politehnika Diyalnist arhitektorPracya v mistah LvivNajvazhlivishi sporudi golovnij zaliznichnij vokzal Lviv Batko Yulian Zaharevich Alfred Zaharevich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u Lvovi u sim yi arhitektora Yuliana Zaharevicha Navchavsya u Lvivskij gimnaziyi im Franca Josipa I Vishij Realnij shkoli 1887 1890 u Lvivskij politehnici 1890 1895 Videnskij politehnici 1895 1896 Asistent kafedri budivnictva Lvivskoyi politehniki 1897 1900 Pracyuvav u proyektnomu byuro Ivana Levinskogo 1892 1901 Vid 1899 roku chlen Politehnichnogo tovaristva u Lvovi U 1902 zasnuvav vlasne arhitekturne byuro i budivelne pidpriyemstvo u spilci z Yuzefom Sosnovskim za uchastyu inzhenera Mihala Finkelshtejna Pislya skladennya drugogo derzhavnogo ispitu v Politehnici u 1903 otrimav koncesiyu na budivnictvo u Lvovi U tomu zh roci zasnuvav najbilshu v Galichini fabriku zalizobetonnih virobiv rozgornuv diyalnist u galuzi promislovogo budivnictva Do 1914 roku zastosovuyuchi budivelni konstrukciyi firma sporudila ponad 200 mostiv po vsij Galichini Fabrika znahodilas na Oboloni 3 ninishnya vulicya Zaliznichna 1910 roku vzyav uchast u vistavci polskih arhitektoriv u Lvovi Buv odnim iz zasnovnikiv stvorenogo v chervni 1908 roku 26 listopada 1926 roku obranij do pravlinnya Kola pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu ocholyuvav jogo prezidiyu Buv odnim iz spivvlasnikiv konditerskoyi fabriki Dr Jan Rucker i Sp na vulici Zamarstinivskij u Lvovi 1929 roku vhodiv do skladu zhuri konkursu na proyekt budinku Ministerstva zakordonnih sprav Polshi Vikonuvav obov yazki pochesnogo konsula Daniyi u Lvovi 1908 1914 Buv odruzhenij iz Martoyu Amme rodom iz Gamburga 1934 roku viyihav do Varshavi Pomer u Varshavi pohovanij tam zhe na yevangelistskomu cvintari Roboti Alfreda ZaharevichaZhitlovij budinok 7 na vulici Valovij u Lvovi Vhidni vorota zi storoni Strijskogo parku na Zagalnij krajovij vistavci u Lvovi 1894 1899 1900 budinok na vul Sikstuskij 9 Doroshenka 1900 r budinok na vul K Tanskoyi 3 nini vulicya Rudanskogo Arhitekturna chastina pam yatnika Stanislavovi Shepanovskomu na Lichakivskomu cvintari sporudzhenogo 1904 roku Skulptor Grigorij Kuznevich 1904 1905 budinok rodini Bromilskih na vul Kshizhovij 48 nini vul Chuprinki Fasad iz risami modernizovanoyi gotiki i romanskogo stilyu Piznishe nalezhav Ukrayinskomu tovaristvu dopomogi invalidam 1905 villa na vul Barvinskih 10 1905 villi na vul Metrologichnij 2 4 1905 Konkursnij proyekt ukrayinskogo teatru na ninishnij ploshi Shashkevicha u Lvovi 1905 Konkursnij proyekt budinku Politehnichnogo tovaristva u Lvovi Na konkursi 1905 roku ne zdobuv vidznak Budivlya Polskogo akademichnogo domu v zakopanskomu stili na ninishnij vulici Gercena 7 1906 1907 1909 Akademichnij dim yevrejskoyi studentskoyi gromadi na ninishnij vul Angelovicha 28 u spivavtorstvi z Yuzefom Avinom Nini ce Lvivskij profesijnij licej zaliznichnogo transportu Budinok Torgovo promislovoyi palati na vul Akademichnij 17 nini Prospekt Shevchenka u Lvovi Sporudzheno u 1907 1910 za proyektom Zaharevicha za uchastyu arhitektora Tadeya Obminskogo pislya zdobuttya pershoyi premiyi na konkursi proyektiv Fotografiyi inter yeriv budivli Zaharevich eksponuvav na arhitekturnij vistavci u Lvovi 1910 roku Budinok strahovoyi kompaniyi Assicurazioni Generali di Trieste na vulici Kopernika 3 u Lvovi Sporudzhennyu pereduvali dva proyekti vid 1908 i 1910 rokiv stvoreni spilno z Yuzefom Sosnovskim Keruvav sporudzhennyam Antonij Rudolf Flyajshl Skulpturnij dekor Zigmunta Kurchinskogo Budinok Teodora Balabana na vulici Galickij 21 u Lvovi Sproyektovanij spilno iz Sosnovskim u 1908 1909 rokah Budivnictvo zaversheno 1910 roku Skulpturne ozdoblennya Zigmunta Kurchinskogo Dim ye odniyeyu z najkrashih pam yatok arhitekturi modernu u Lvovi 1909 1911 kolishnya bursa na vul Josifa Slipogo 33 u spivavtorstvi iz Adolfom Pillerom Rekonstrukciya ta nadbudova shodovih klitok Velikoyi miskoyi sinagogi perebudova dahu nad nimi Proyekt stvorenij 1910 roku spilno z Yuzefom Sosnovskim 1909 1911 budinok Akcijnogo kooperativnogo banku na pl Smolki 3 nini pl Grigorenka Otrimav drugu nagorodu na konkursi proyektiv odnak prijnyatij do realizaciyi Proyekt i model budivli Zaharevich eksponuvav na arhitekturnij vistavci u Lvovi 1910 roku 1912 1913 dim Kreditnogo tovaristva zemlevlasnikiv na vulici Kopernika 4 Mist cherez riku Ribnicyu na dorozi Kosiv Yaseniv 1911 1912 perebudova golovnoyi budivli fabriki konserv Zigmunta Rukera na Znesinni vul B Hmelnickogo 1911 1913 zhinocha gimnaziya im Z Stshalkovskoyi na vul Zelenij 22 Nini lvivska serednya zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 6 z rosijskoyu movoyu navchannya V osnovu planuvannya lig proyekt Adama Opolskogo ta Ignatiya Kendzerskogo Galickij akcijnij kupeckij bank na vulici Galickij 19 u Lvovi Proyekt vikonanij spilno iz Sosnovskim datuyetsya 1913 rokom Keruvav sporudzhennyam Yan Shulc yakij vnis zmini zatverdzheni dodatkovim planom 1916 roku 1914 budivlya XI miskoyi matematichno prirodnichoyi gimnaziyi imeni Snyadeckih Nini lvivska serednya zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 17 na vul Melnika 1 3 Zalizobetonni konstrukciyi kupolu proyekt ornamentalnih lipnih ozdob i rozpisiv vestibyulya secesijnih inter yeriv zaliv pershogo i drugogo klasiv Golovnogo zaliznichnogo vokzalu u Lvovi Zalizobetonnij fundament pam yatnika Mickevichu u Lvovi Zalizobetonnij zaliznichnij mist nad vuliceyu Kupilnoyu nini vul Oprishkivska u Lvovi Zbudovanij firmoyu Zaharevicha i Sosnovskogo za proyektom inzhenera Yezhi Vengerskogo Pekarnya Merkurij na vul Gorodockij Nini hlibozavod 1 Vzuttyeva fabrika Gafota na vul Zhovkivskij 136 nini B Hmelnickogo spilno z inzhenerom Stanislavom Benkovskim u 1912 1913 rokah Restavraciya inter yeru kostelu dominikanciv Lvova spilno z Yuzefom Sosnovskim u 1905 1914 rokah Villa rodini Yurashiv na vulici Gorbachevskogo 19 Sproyektovana Adamom Mscivuyevskim na firmi Zaharevicha i Yurasha zbudovana firmoyu u 1929 1930 rokah Sanatorij Lvigrud u Krinici na vulici Nitribitta 6 Sporudzheno za konkursnim proyektom 1926 roku yakij zdobuv odne z troh pershih misc Spivavtor Yevgen Chervinskij Nerealizovani proyektiKonkursnij proyekt greko katolickoyi cerkvi u vizantijskomu stili 1902 Konkursnij proyekt budinku strahovogo tovaristva Dnister 1903 Konkursnij proyekt budinku Direkciyi zaliznic sho na ninishnij vulici Listopadovogo chinu druga nagoroda Spivavtori proyektu Lyudvik Sokolovskij Stanislav Potrovskij i Stanislav Fertner Proyekt budinku Banku krajovogo gospodarstva i Ministerstva publichnih robit u Varshavi Chetverta nagoroda na konkursi 1927 roku Spivavtor Adam Mscivuyevskij PrimitkiArhitektura Lvova S 396 Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877 1902 Pamietnik jubileuszowy pod red E Grzebskiego Lwow 1902 S 97 Arhitektura Lvova S 460 Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektow polskich Czasopismo Techniczne 1910 24 S 387 Ruch budowlany i rozmaitosci Przeglad Techniczny 1908 30 S 376 Rozne sprawy Czasopismo Techniczne 1926 24 S 416 Arhitektura Lvova S 404 Dzial ekonomiczny Slowo Polskie 10 grudnia 1906 561 S 9 Konkurs na Gmach Ministerstwa Spraw Zagranicznych Architektura i Budownictwo 1929 7 S 277 Arhitektura Lvova S 483 Arhitektura Lvova S 407 Arhitektura Lvova S 482 Pomnik s p Stanislawa Szczepanowskiego Slowo Polskie 4 listopada 1904 519 S 6 Arhitektura Lvova S 438 Levickij K Chomu pripiznilasya u nas pered svitovoyu vijnoyu budova ukrayinskogo teatru u Lvovi Dilo 1937 4 listopada 243 14787 S 3 W Z Konkurs na budowe domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie Przeglad Techniczny 1906 3 S 26 Arhitektura Lvova S 409 434 Arhitektura Lvova S 436 Arhitektura Lvova S 415 417 Konkurs na dom izby handlowej i przemyslowej we Lwowie Architekt 1907 7 Rozmaitosci Czasopismo Techniczne 1907 6 S 107 Lewicki J Miedzy tradycja a nowoczesnoscia architektura Lwowa lat 1893 1918 Warszawa Neriton 2005 S 300 ISBN 83 88372 29 7 Vujcik V Vulicya Galicka u Lvovi Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 1999 10 S 59 61 Arhitektura Lvova S 435 Bojko O Velika miska sinagoga Sinagogi Lvova Lviv VNTL Klasika 2008 S 88 89 ISBN 966 8849 30 2 Arhitektura Lvova S 421 Arhitektura Lvova S 500 Arhitektura Lvova S 420 Arhitektura Lvova S 413 Arhitektura Lvova S 463 Arhitektura Lvova S 430 Lewicki J Miedzy tradycja S 309 310 Vujcik V S Vulicya Galicka S 58 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 17 Arhitektura Lvova S 429 Arhitektura Lvova S 456 457 Arhitektura Lvova S 504 Arhitektura Lvova S 458 Arhitektura Lvova S 461 Arhitektura Lvova S 462 Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie Wyd drugie rozszerzone Lwow Warszawa Ksiaznica Atlas 1925 S 108 Cwiklinska B Konkurs architektoniczny na pensjonat w Krynicy 1926 Jego postaci i poklosie Almanach Muszyny 2005 S 159 ISSN 1234 6276 Biryulov Yu O Zaharevichi Tvorci stolichnogo Lvova Lviv Centr Yevropi 2010 S 315 ISBN 978 966 7022 86 0 Lwow dla Krynicy Cracovia Leopolis 2007 3 S 59 ISSN 1234 8600 Protokol Architekt 1926 6 7 S 8 10 31 Arhitektura Lvova S 501 Norwerth E Konkurs na budowe gmachu Ministerstwa Robot Publicznych i Banku Gospodarstwa Krajowego Architektura i Budownictwo 1927 10 S 315 317 320 321 325 DzherelaArhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Biryulov Yu Zaharevich Alfred Vladislav Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 2 S 412 415 ISBN 978 966 7007 69 0 Biryulov Yu O Zaharevichi Tvorci stolichnogo Lvova Lviv Centr Yevropi 2010 336 s ISBN 978 966 7022 86 0 Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowosci wojewodztwa lwowskiego na rok 1939 Lwow 1939 146 s pol PosilannyaYulian i Alfred Zaharevichi slavni arhitektori Lvova 11 zhovtnya 2008 u Wayback Machine pol

Дата публікації:
Топ