Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пло ща Шашке вича площа у Галицькому районі міста Львова у місцевості Цитадель Розташована на стику вулиць Дорошенка та

Площа Шашкевича

Площа Шашкевича

Пло́ща Шашке́вича — площа у Галицькому районі міста Львова, у місцевості Цитадель. Розташована на стику вулиць Дорошенка та Бандери. Східний кут площі переходить у коротку вуличку, яка прямує на північний схід та Y-подібним перехрестям розділяється на дві невеличких вулички, що завершуються глухими кутами. Названа на честь видатного діяча українського галицького культурного відродження Маркіяна Шашкевича.

Площа Шашкевича
Львів
image
Вигляд на площу із заходу
Вигляд на площу із заходу
Місцевість Цитадель
Район Галицький район
Назва на честь Маркіяна Шашкевича
Колишні назви
Шашкевича, Одеонштрассе, Бергбауштрассе, Шашкевича, пл. Мельничука; пл. Шашкевича, Котляревського, Бергбауштрассе, Шашкевича, Мельничука, пл. Мельничука
польського періоду (польською) Szaszkiewicza; plac Szaszkiewicza, Kotlarewskiego
радянського періоду (українською) Шашкевича, Мельничука, пл. Мельничука
радянського періоду (російською) Шашкевича, Мельничука, пл. Мельничука
Загальні відомості
Протяжність 80 м.
поштові індекси 79013
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6
Пам'ятники жертвам комуністичних злочинів
Державні установи Головне територіальне управління юстиції у Львівській області
Навчальні заклади Львівське державне музичне училище ім. С.Людкевича
Поштові відділення ВПЗ № 13 (вул. Бандери, 24)
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
image Площа Шашкевича у Вікісховищі

Історія

Площа сучасної форми утворилася поруч із костелом святої Марії Магдалини на початку XX століття, коли ґрунти на кінці вулиць Сикстуської та Коперника розпарцелювали та забудували житловими кам'яницями. Більшість кам'яниць зведено у 1911—1912 роках українськими архітекторами, зокрема Філемоном Левицьким та Йосипом Делькевичем. На початку XX століття це місце також розглядалося як ділянка для будівництва українського театру, проте проєкт розроблений архітектором Іваном Левинським не було реалізовано.

Назва

Від 1913 року — площа Шашкевича, названа на честь видатного діяча українського галицького культурного відродження Маркіяна Шашкевича, а також вулицю, що прямувала від вул. Сапєги у напрямку музичного інституту імені Миколи Лисенка, названо на честь М. Шашкевича. Від 1916 року — площа Котляревського, на честь українського письменника Івана Котляревського. Під час німецької окупації, від грудня 1941 року вулиця мала назву Одеонштрассе, у травні 1942 року вулицю і площу об'єднано під назвою Берґбауштрассе. У липні 1944 році площа отримала довоєнну назву — Шашкевича. Від 1964 року — площа Мельничука, на честь радянського публіциста, депутата Верховної ради СРСР Юрія Мельничука. І нарешті 1991 року площі повернено її історичну назву — Шашкевича.

Забудова

Усі будинки на площі Шашкевича внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

№ 1, 2, 3

Пам'ятки архітектури місцевого значення № 743-м, 744-м, 745-м
Будинки споруджені у 1910—1912 роках за спільним проєктом архітектора Філемона Левицького та львівського будівничого Йосипа Делькевича. У будинку № 1 наприкінці 1940-х років містилися райкоми КП(б)У і ЛКСМУ та райвиконком Червоноармійського району м. Львова. На фасаді будинку 1986 року, на честь 175-ї річниці з дня народження Маркіяна Шашкевича встановлено меморіальну таблицю. Нині в будинку міститься Головне територіальне управління юстиції у Львівській області. Будинок № 3 — колишній прибутковий дім Делькевича.

№ 4

Пам'ятка архітектури місцевого значення № 746-м
Житловий будинок.

№ 5. Будинок Українського музичного товариства імені Миколи Лисенка

Пам'ятка архітектури місцевого значення № 390
Будинок споруджено у 1913—1916 роках у стилі українського модерну, за проєктом групи архітекторів у складі: Івана Левинського, Олександра Лушпинського, Євгена Червінського і Тадея Обмінського. Розписи виконав художник Модест Сосенко, автором скульптурного оздоблення будинку є скульптор Григорій Кузневич.

За Польщі тут був будинок Українського музичного товариства імені Миколи Лисенка, а нині тут розташований головний корпус Львівського коледжу імені Станіслава Людкевича.

10 жовтня 1926 року в актовій залі Українського музичного товариства імені Миколи Лисенка відбувся об'єднавчий з'їзд двох селянських організацій — волинсько-холмського національно-соціалістичного «Сель-Союзу» та галицької ліво-москвофільської «Народної Волі», за результатами якого відбулося їх об'єднання в одну організацію — «Сель-Роб».

У цьому ж будинку, як за Польщі, так за радянських часів, діяв кінотеатр, який за весь час свого існування двічі змінював свою назву та власників:

  • Кінотеатр «Кіно військової кухні» був заснований Іваном Мельником у 1916 році та діяв протягом 1916—1918 років у приміщенні Музичного інституту імені Миколи Лисенка. У кінотеатрі, між іншим, демонстрували фронтову хроніку, а прибутки від роботи кінотеатру йшли на допомогу військовій кухні.
  • Кінотеатр «Стильний» відкрився 1928 року у залі Музичного інституту імені Миколи Лисенка та був власністю інституту, а керував ним Здіслав Хмура. Зал кінотеатру був розрахований на 600 глядацьких місць. Викладачі вишу та члени їх родин могли безкоштовно відвідувати кіносеанси та займати місця у ложі. У 1929—1931 роках власником кінотеатру був Спілка військових інвалідів, а керували ним Ярослав Мельник, Теодор Сівак, Роза та Маврицій Фіш (саме він у 1931—1939 роках був власником «Стильного»). У липні — серпні 1933 року кінотеатр перебував на ремонті. У січні 1939 року у «Стильному» відбувався прем'єрний показ фільму Юліана Дороша «До добра і краси» — перший український повнометражний художній фільм в Галичині, був знятий 1938 року за сценарієм Василя (Софроніва) Левицького та Романа Купчинського на студії «Фото-фільм».
  • Кінолекторій «Комсомолець», що діяв тут у 1946—1965 роках.

№ 6

Пам'ятка архітектури місцевого значення № 747
Житловий будинок

Світлини

  • image
    Східна частина площі
  • image
    Кам'яниця (пл. Шашкевича, 1)
  • image
    Костел святої Марії Магдалини (вигляд з пл. Шашкевича)
  • image
    Офісний будинок (пл. Шашкевича, 1)
  • image
    Житловий будинок (пл. Шашкевича, 2)
  • image
    Житловий будинок (пл. Шашкевича, 3)
  • image
    Житловий будинок (пл. Шашкевича, 4)
  • image
    Будинок Українського музичного товариства ім. М. Лисенка (пл. Шашкевича, 5)
  • image
    Житловий будинок (пл. Шашкевича, 6)
  • image
    Пам'ятник жертвам комуністичних злочинів

Пам'ятники, монументи

У 1973 році посеред скверу було споруджено пам'ятник радянському публіцисту Юрію Мельничуку, роботи скульптора Якова Чайки та архітектора Василя Каменщика. У 1991 році пам'ятник був демонтований.

1992 року, за ініціативи радянського політв'язня Василя Кубіва, тут встановили кам'яну брилу з написом: «Тут буде встановлено пам'ятник жертвам комуністичних злочинів». Вибір місця під цей монумент зумовлений безпосередньою близькістю до будівлі тюрми на Лонцького, що була місцем злочинів різних тоталітарних режимів.

Пам'ятник, роботи скульптора Петра Штаєра та архітектора Романа Сивенького, відкритий у 1997 році. Його композиція складається з експресивної бронзової фігури чоловіка, що пробиває масивні ґрати, а стоїть фігура на гранітному п'єдесталі складної форми. Внизу розміщений підпис «Жертвам комуністичних злочинів», поруч зображений тризуб оточений вінком із дубового листя на тлі рівноконечного козацького хреста. Разом із встановленням пам'ятника була облаштована територія із замощенням великої площі бруківкою, гранітними і бетонними плитками, довкола пам'ятника по колу висаджені дерева.

  • image
    Пам'ятник жертвам комуністичних злочинів

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 7 вересня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  2. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 7 вересня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  3. Ілько Лемко. Шашкевича пл. pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 7 вересня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  4. Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Шашкевича — пам'ятник Жертвам комуністичних злочинів. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 7 вересня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  5. Бірюльов Ю. Делькевич Йосип // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .
  6. Львов: справочник, 1949.
  7. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Шашкевича, 5 — Львівське державне музичне училище ім. Ст. Людкевича. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 17 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  8. Драк, 1977.
  9. Історія кіно у Львові, 2014.
  10. Ґєршевска, 2004.
  11. Львов. Атлас туриста, 1989.

Джерела

Площа Шашкевича
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Площа Шашкевича у Вікісховищі?
  • Ґєршевска Б. З історії культури кіно у Львові 1918-1939 років. — Львів : часопис «Ї», 2004. — С. 35. — ISBN 966-7790-07-Х.
  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 142. — .
  • Драк М. Революції безсмертя. Місцями революційної слави на Львівщині. — Львів : Каменяр, 1977. — С. 48.
  • Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — С. 120. (рос.)
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 80. — .
  • Котбулатова І. Історія кіно у Львові. 1896—1939 = Historia kina we Lwowie. 1896—1939. — Львів : Ладекс, 2014. — С. 24. — .
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 69, 83, 99, 109, 114, 121. — .
  • Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 82, 141, 247. — .
  • Мельник І. В., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — 320 с. — .
  • Сосса Р. Львов. Атлас туриста. — Москва : Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР, 1989. — С. 52. (рос.)
  • Львів — туристичний путівник / Lviv — sightseeing guide / Рудницький А. — Львів : Центр Європи, 1999. — С. 194—195. — .
  • Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — S. 161—162. (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Plo sha Shashke vicha plosha u Galickomu rajoni mista Lvova u miscevosti Citadel Roztashovana na stiku vulic Doroshenka ta Banderi Shidnij kut ploshi perehodit u korotku vulichku yaka pryamuye na pivnichnij shid ta Y podibnim perehrestyam rozdilyayetsya na dvi nevelichkih vulichki sho zavershuyutsya gluhimi kutami Nazvana na chest vidatnogo diyacha ukrayinskogo galickogo kulturnogo vidrodzhennya Markiyana Shashkevicha Plosha Shashkevicha LvivViglyad na ploshu iz zahoduViglyad na ploshu iz zahoduMiscevist CitadelRajon Galickij rajonNazva na chest Markiyana ShashkevichaKolishni nazviShashkevicha Odeonshtrasse Bergbaushtrasse Shashkevicha pl Melnichuka pl Shashkevicha Kotlyarevskogo Bergbaushtrasse Shashkevicha Melnichuka pl Melnichukapolskogo periodu polskoyu Szaszkiewicza plac Szaszkiewicza Kotlarewskiegoradyanskogo periodu ukrayinskoyu Shashkevicha Melnichuka pl Melnichukaradyanskogo periodu rosijskoyu Shashkevicha Melnichuka pl MelnichukaZagalni vidomostiProtyazhnist 80 m poshtovi indeksi 79013TransportRuh dvostoronnijBudivli pam yatki infrastrukturaArhitekturni pam yatki 1 2 3 4 5 6Pam yatniki zhertvam komunistichnih zlochinivDerzhavni ustanovi Golovne teritorialne upravlinnya yusticiyi u Lvivskij oblastiNavchalni zakladi Lvivske derzhavne muzichne uchilishe im S LyudkevichaPoshtovi viddilennya VPZ 13 vul Banderi 24 Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap poshuk u NominatimMapa Plosha Shashkevicha u VikishovishiIstoriyaPlosha suchasnoyi formi utvorilasya poruch iz kostelom svyatoyi Mariyi Magdalini na pochatku XX stolittya koli grunti na kinci vulic Sikstuskoyi ta Kopernika rozparcelyuvali ta zabuduvali zhitlovimi kam yanicyami Bilshist kam yanic zvedeno u 1911 1912 rokah ukrayinskimi arhitektorami zokrema Filemonom Levickim ta Josipom Delkevichem Na pochatku XX stolittya ce misce takozh rozglyadalosya yak dilyanka dlya budivnictva ukrayinskogo teatru prote proyekt rozroblenij arhitektorom Ivanom Levinskim ne bulo realizovano NazvaVid 1913 roku plosha Shashkevicha nazvana na chest vidatnogo diyacha ukrayinskogo galickogo kulturnogo vidrodzhennya Markiyana Shashkevicha a takozh vulicyu sho pryamuvala vid vul Sapyegi u napryamku muzichnogo institutu imeni Mikoli Lisenka nazvano na chest M Shashkevicha Vid 1916 roku plosha Kotlyarevskogo na chest ukrayinskogo pismennika Ivana Kotlyarevskogo Pid chas nimeckoyi okupaciyi vid grudnya 1941 roku vulicya mala nazvu Odeonshtrasse u travni 1942 roku vulicyu i ploshu ob yednano pid nazvoyu Bergbaushtrasse U lipni 1944 roci plosha otrimala dovoyennu nazvu Shashkevicha Vid 1964 roku plosha Melnichuka na chest radyanskogo publicista deputata Verhovnoyi radi SRSR Yuriya Melnichuka I nareshti 1991 roku ploshi poverneno yiyi istorichnu nazvu Shashkevicha ZabudovaUsi budinki na ploshi Shashkevicha vneseni do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya 1 2 3 Pam yatki arhitekturi miscevogo znachennya 743 m 744 m 745 m Budinki sporudzheni u 1910 1912 rokah za spilnim proyektom arhitektora Filemona Levickogo ta lvivskogo budivnichogo Josipa Delkevicha U budinku 1 naprikinci 1940 h rokiv mistilisya rajkomi KP b U i LKSMU ta rajvikonkom Chervonoarmijskogo rajonu m Lvova Na fasadi budinku 1986 roku na chest 175 yi richnici z dnya narodzhennya Markiyana Shashkevicha vstanovleno memorialnu tablicyu Nini v budinku mistitsya Golovne teritorialne upravlinnya yusticiyi u Lvivskij oblasti Budinok 3 kolishnij pributkovij dim Delkevicha 4 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 746 m Zhitlovij budinok 5 Budinok Ukrayinskogo muzichnogo tovaristva imeni Mikoli Lisenka Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 390 Budinok sporudzheno u 1913 1916 rokah u stili ukrayinskogo modernu za proyektom grupi arhitektoriv u skladi Ivana Levinskogo Oleksandra Lushpinskogo Yevgena Chervinskogo i Tadeya Obminskogo Rozpisi vikonav hudozhnik Modest Sosenko avtorom skulpturnogo ozdoblennya budinku ye skulptor Grigorij Kuznevich Za Polshi tut buv budinok Ukrayinskogo muzichnogo tovaristva imeni Mikoli Lisenka a nini tut roztashovanij golovnij korpus Lvivskogo koledzhu imeni Stanislava Lyudkevicha 10 zhovtnya 1926 roku v aktovij zali Ukrayinskogo muzichnogo tovaristva imeni Mikoli Lisenka vidbuvsya ob yednavchij z yizd dvoh selyanskih organizacij volinsko holmskogo nacionalno socialistichnogo Sel Soyuzu ta galickoyi livo moskvofilskoyi Narodnoyi Voli za rezultatami yakogo vidbulosya yih ob yednannya v odnu organizaciyu Sel Rob U comu zh budinku yak za Polshi tak za radyanskih chasiv diyav kinoteatr yakij za ves chas svogo isnuvannya dvichi zminyuvav svoyu nazvu ta vlasnikiv Kinoteatr Kino vijskovoyi kuhni buv zasnovanij Ivanom Melnikom u 1916 roci ta diyav protyagom 1916 1918 rokiv u primishenni Muzichnogo institutu imeni Mikoli Lisenka U kinoteatri mizh inshim demonstruvali frontovu hroniku a pributki vid roboti kinoteatru jshli na dopomogu vijskovij kuhni Kinoteatr Stilnij vidkrivsya 1928 roku u zali Muzichnogo institutu imeni Mikoli Lisenka ta buv vlasnistyu institutu a keruvav nim Zdislav Hmura Zal kinoteatru buv rozrahovanij na 600 glyadackih misc Vikladachi vishu ta chleni yih rodin mogli bezkoshtovno vidviduvati kinoseansi ta zajmati miscya u lozhi U 1929 1931 rokah vlasnikom kinoteatru buv Spilka vijskovih invalidiv a keruvali nim Yaroslav Melnik Teodor Sivak Roza ta Mavricij Fish same vin u 1931 1939 rokah buv vlasnikom Stilnogo U lipni serpni 1933 roku kinoteatr perebuvav na remonti U sichni 1939 roku u Stilnomu vidbuvavsya prem yernij pokaz filmu Yuliana Dorosha Do dobra i krasi pershij ukrayinskij povnometrazhnij hudozhnij film v Galichini buv znyatij 1938 roku za scenariyem Vasilya Sofroniva Levickogo ta Romana Kupchinskogo na studiyi Foto film Kinolektorij Komsomolec sho diyav tut u 1946 1965 rokah 6 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 747 Zhitlovij budinokSvitliniShidna chastina ploshi Kam yanicya pl Shashkevicha 1 Kostel svyatoyi Mariyi Magdalini viglyad z pl Shashkevicha Ofisnij budinok pl Shashkevicha 1 Zhitlovij budinok pl Shashkevicha 2 Zhitlovij budinok pl Shashkevicha 3 Zhitlovij budinok pl Shashkevicha 4 Budinok Ukrayinskogo muzichnogo tovaristva im M Lisenka pl Shashkevicha 5 Zhitlovij budinok pl Shashkevicha 6 Pam yatnik zhertvam komunistichnih zlochinivPam yatniki monumentiU 1973 roci posered skveru bulo sporudzheno pam yatnik radyanskomu publicistu Yuriyu Melnichuku roboti skulptora Yakova Chajki ta arhitektora Vasilya Kamenshika U 1991 roci pam yatnik buv demontovanij 1992 roku za iniciativi radyanskogo politv yaznya Vasilya Kubiva tut vstanovili kam yanu brilu z napisom Tut bude vstanovleno pam yatnik zhertvam komunistichnih zlochiniv Vibir miscya pid cej monument zumovlenij bezposerednoyu blizkistyu do budivli tyurmi na Lonckogo sho bula miscem zlochiniv riznih totalitarnih rezhimiv Pam yatnik roboti skulptora Petra Shtayera ta arhitektora Romana Sivenkogo vidkritij u 1997 roci Jogo kompoziciya skladayetsya z ekspresivnoyi bronzovoyi figuri cholovika sho probivaye masivni grati a stoyit figura na granitnomu p yedestali skladnoyi formi Vnizu rozmishenij pidpis Zhertvam komunistichnih zlochiniv poruch zobrazhenij trizub otochenij vinkom iz dubovogo listya na tli rivnokonechnogo kozackogo hresta Razom iz vstanovlennyam pam yatnika bula oblashtovana teritoriya iz zamoshennyam velikoyi ploshi brukivkoyu granitnimi i betonnimi plitkami dovkola pam yatnika po kolu visadzheni dereva Pam yatnik zhertvam komunistichnih zlochinivPrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta Procitovano 7 veresnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org Procitovano 7 veresnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ilko Lemko Shashkevicha pl pslava info Pradidivska slava Procitovano 7 veresnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Proyekt Interaktivnij Lviv pl Shashkevicha pam yatnik Zhertvam komunistichnih zlochiniv lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 7 veresnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Biryulov Yu Delkevich Josip Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Lvov spravochnik 1949 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv pl Shashkevicha 5 Lvivske derzhavne muzichne uchilishe im St Lyudkevicha lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 17 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Drak 1977 Istoriya kino u Lvovi 2014 Gyershevska 2004 Lvov Atlas turista 1989 DzherelaPlosha Shashkevicha u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Plosha Shashkevicha u Vikishovishi Gyershevska B Z istoriyi kulturi kino u Lvovi 1918 1939 rokiv Lviv chasopis Yi 2004 S 35 ISBN 966 7790 07 H Gromov S Imena vidatnih lyudej u vulicyah Lvova Lviv NVF Ukrayinski tehnologiyi 2001 S 142 ISBN 978 617 629 077 3 Drak M Revolyuciyi bezsmertya Miscyami revolyucijnoyi slavi na Lvivshini Lviv Kamenyar 1977 S 48 Lvov spravochnik sost G Gerbilskij i dr obsh red B K Dudykevich Lviv Vilna Ukrayina 1949 S 120 ros Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 80 ISBN 978 966 2154 24 5 Kotbulatova I Istoriya kino u Lvovi 1896 1939 Historia kina we Lwowie 1896 1939 Lviv Ladeks 2014 S 24 ISBN 978 966 8233 60 9 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 69 83 99 109 114 121 ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti Korolivskogo stolichnogo mista Galichini Lviv Centr Yevropi 2008 S 82 141 247 ISBN 978 966 7022 79 2 Melnik I V Masik R Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova Lviv Apriori 2012 320 s ISBN 978 617 629 077 3 Sossa R Lvov Atlas turista Moskva Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii pri Sovete Ministrov SSSR 1989 S 52 ros Lviv turistichnij putivnik Lviv sightseeing guide Rudnickij A Lviv Centr Yevropi 1999 S 194 195 ISBN 966 7022 09 9 Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta Lwow Warszawa 1925 S 161 162 pol

Дата публікації:
Топ