Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вулиця Замарсти нівська вулиця у Шевченківському районі Львова місцевості Підзамче та Замарстинів Починається від старов

Вулиця Замарстинівська

Вулиця Замарстинівська

Вулиця Замарсти́нівська — вулиця у Шевченківському районі Львова, місцевості Підзамче та Замарстинів. Починається від старовинної церкви святого Миколая при вулиці Богдана Хмельницького, тягнеться на північ та північний захід до меж міста (у напрямку смт Брюхович). Є однією з магістральних вулиць Львова.

Вулиця Замарстинівська
Львів
image
Початок Замарстинівської
(вигляд від роздоріжжя з вул. Б. Хмельницького)
Початок Замарстинівської
(вигляд від роздоріжжя з вул. Б. Хмельницького)
Місцевість Підзамче, Замарстинів
Район Шевченківський
Назва на честь місцевості Замарстинів
Колишні назви
Муровані мости, Замарстинівська, Львівська, Зомерштайнштрассе, Замарстинівська, Київська, Замарстинівська, Калініна
польського періоду (польською) Murowane Mosty, Zamarstynowska, Lwowska,
радянського періоду (українською) Замарстинівська, Київська, Замарстинівська, Калініна
Загальні відомості
Протяжність 4200 м.
Координати початку 49°50′50″ пн. ш. 24°01′43″ сх. д. / 49.8473028° пн. ш. 24.0287667° сх. д. / 49.8473028; 24.0287667Координати: 49°50′50″ пн. ш. 24°01′43″ сх. д. / 49.8473028° пн. ш. 24.0287667° сх. д. / 49.8473028; 24.0287667
Координати кінця 49°52′47″ пн. ш. 24°00′05″ сх. д. / 49.8798000° пн. ш. 24.0016278° сх. д. / 49.8798000; 24.0016278
поштові індекси 79019, 79051, 79068
Транспорт
Автобуси № 5а, № 8а; № 123 (приміський)
Трамваї № 6, № 9
Тролейбуси № 33
Маршрутні таксі № 7, № 8, № 20, № 22, № 31, № 34, № 41, № 46, № 51, № 55, № 56, № 57, № 63
Зупинки громадського транспорту «Вулиця Під Дубом», «Будинок культури імені Гната Хоткевича», «Вулиця Гайдамацька», «Фабрика „Динамо“», «Вулиця Городницька», «Вулиця Торф'яна», «Вулиця Замарстинівська», «Замарстинів», «Поліклініка УМВС», «Дитячий диспансер»
Найближчі залізничні станції платформа Гната Хоткевича
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1—270
Архітектурні пам'ятки № 11, 11а, 112, 134а, 197, 213
Пам'ятники пам'ятний знак жертвам Замарстинівської тюрми, пам'ятник жертвам політичних репресій
Храми Церква Священномученика Йосафата
Навчальні заклади ЛСЗОШ № 78, ЛСЗОШ № 87, Львівська державна музична школа № 3
Медичні заклади Медичний центр УМВС у Львівській області, Львівський шкірвенерологічний диспансер № 2, комунальна 5-а стоматологічна поліклініка м. Львова
Поштові відділення ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)
ВПЗ № 51 (вул. Лінкольна, 10а)
ВПЗ № 68 (вул. Мазепи, 11)
Забудова історизм, класицизм, сецесія, польський та радянський конструктивізм 1930-1970-х років
Підприємства Львівський інструментальний завод
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r3262230
Мапа
image Вулиця Замарстинівська у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Медова, , Під Дубом, , Долинського, Лемківська, , Гайдамацька, Заводська, Хімічна, Ткацька, Дашкевича, , , Східна, Баронча, Малинова, Городницька, Липинського, Торф'яна, Лінкольна, Шеремети, Грабова, Уманська, , Сріблиста, Сеньковича, Мазепи, Варшавська, Топольна та Рослинна

Історія

У 1386 році перший обраний війт Львова Андреас Зоммерштайн (нім. Andreas Sommerstein, теж Zommersteyn) разом з братом Йоганном (Яном) Зоммерштайном заложив за містом на площі 12 ланів маєток Sommersteinhof, довкола якого з часом виросло село, яке стали називати Замарстиновом.

Вулиця виникла на місці дороги, що вела від Волинського шляху до підміських осель Замарстинова, Голоска, Брюхович. З другої половини XVII століття (не пізніше 1659 року) і до середини XIX століття вулиця мала назву Муровані Мости, бо вела до кам'яного мосту через штучний, нині зниклий рукав річки Полтви (Нова Полтва, інша назва — Корито), який протікав уздовж північних меж міста. Міст розташовувався на розі сучасних вулиць Замарстинівської і Лемківської, при ньому також діяла Замарстинівська (Голосківська) рогатка (перенесена до 1844 року у місцевість поблизу рогу сучасних вулиць Замарстинівської та Городницької, де проіснувала до початку XX століття).

У 1871 році частина вулиці, що пролягала у межах міста, до залізниці, отримала офіційну назву Замарстинівська, на честь приміського села Замарстинів, яке заснував у 1389 році на Белзьких полях львівський міщанин Андреас Зоммерштайн. У ті часи межа між територією Львова та Замарстинова проходила нинішніми вулицями Романа Дашкевича та Хімічною. Частина вулиці, що пролягала територією Замарстинова до 1931 року (до включення села у межі міста) мала назву Львівська.

На Замарстинові було багато дрібних підприємств, місцеві мешканці також займалися садівництвом, тож одна з бічних вулиць була названа Городницькою. Тут була відкрита Огороднича школа, перетворена за радянських часів на технікум гідромеліорації (вул. Замарстинівська, 167). За незалежної України — Екологічний коледж Львівського національного аграрного університету.

У 1870 році над вулицею спорудили металевий міст — один з чотирьох мостів, прокладених під насипом збудованої у 1868—1870 роках залізничної колії через Підзамче на Броди та Підволочиськ (три інших мости пролягли над вулицями Джерельною, Клепарівською-Липинського та проспектом Чорновола).

У 1907 році вулицею Замарстинівською проклали лінію електричного трамваю, яка потім прямувала вулицею Бальоновою (тепер Гайдамацька) до станції Підзамче. Пізніше трамвайну лінію подовжили до вулиці На Торфах (нині — вулиця Торф'яна).

На початку XX століття у будинку № 26 розташувався комісаріат (ландвійтовський уряд) Жовківської дільниці м. Львова.

За часів німецької окупації вулиця Замарстинівська стала головною вулицею єврейського гетто, що було відокремлене від «арійської частини» міста колючим дротом. Через його територію продовжували курсувати трамваї, але без зупинок. Всього у гетто було загнано понад 100 тисяч євреїв, більшість з яких загинула у нацистських таборах смерті.

Після Другої світової війни вулиця у жовтні 1945 року отримала назву Київська, проте нова назва не прижилася, і вже в грудні того ж року вулиці повернули довоєнне іменування. Втім, уже наступного 1946 року вулицю перейменували на вулицю Калініна, на честь першого голови Верховної Ради СРСР Михайла Калініна (1875—1946). У 1990 році Львівська міська рада ухвалила рішення щодо повернення вулиці історичної назви Замарстинівська.

Забудова

Вулиця Замарстинівська від свого початку до вулиці Дашкевича забудована переважно дво- та триповерховими кам'яницями кінця XIX та першої половини XX століття. Цікаво, що нумерація вулиці починається не від самого початку, а з середини першого кварталу (між початком та вулицею Медовою).

Будинок № 1 — триповерхова чиншова кам'яниця, зведена близько 1902 року на місці старого будинку. Фасад оздоблений у стилях історизму та віденської сецесії, і прикрашений чотирма маскаронами у вигляді жіночих голів та двома пласкими маскаронами у вигляді голів сатирів. За часів Другої Польської республіки у будинку розташовувалося ательє жіночих капелюхів Папєра, перукарня Фішера та майстерня годинників Кранца. Сусідній триповерховий будинок № 3 зведений у ті ж часи та в подібному стилі, його фасад з боків прикрашений двома ризалітами, що завершуються аттиками із великим сецесійними маскаронами у вигляді жіночих голів. Чотириповерхова кам'яниця № 5 збудована у 1910-х роках на місці старої будівлі, у стилі раціональної постсецесії з мотивами неоготичного стилю. У будинку до 1939 року розташовувалася фабрика та склад паперових виробів Крігера та ще одна годинникарська майстерня, що належала майстрові Самуелю Кацу. У будинку № 4 у першій третині XX століття діяв магазин біжутерії Кюнстлера.

Під № 7 у 1824 році були зведені у стилі австрійського класицизму казарми для австрійського війська, які отримали назву «Великих» (на відміну від сусідніх Малих). На початку XX століття тут розташовувався штаб 1-го і 3-го батальйонів цісарського та королівського Галицького піхотного полку № 80, близько 70 % особового складу якого становили галицькі русини, зокрема у 1910-х роках тут служив хорунжий Іван Чмола, один із засновників «Пласту». У листопаді 1918 року тут перебувала група Українських січових стрільців на чолі із чотарем Рогуцьким. У будівлі збереглося внутрішнє первісне планування із довгими коридорами та півциркульними склепіннями, сходові клітки першої половини XIX століття.

Трохи далі, за перехрестям з вулицею Детька, під № 9 розташовані так звані Малі касарні, зведені на місці вірменського жіночого монастиря. Ще з княжих часів (на думку деяких істориків — з 1180-х років) на цьому місці стояла дерев'яна вірменська церква Святого Хреста, замість якої у 1629—1637 роках звели цілий комплекс, до складу якого входили кам'яний храм, жіночий монастир та цвинтар. У 1671 році вірмено-католицький єпископ Миколай Торосович передав монастирські келії римо-католицькому ордену театинців, залишивши за вірменською громадою церкву та цвинтар. У 1747 році театини продали монастирські будівлі ордену Лазаристів, яких називали ще Місіонерами. Місіонери переобладнали монастир та добудували при ньому костел Святого Казимира, за проєктом архітектора Бернарда Меретина. Під час реформ цісаря Йосифа II ченців-місіонерів виселили, а в колишньому монастирі улаштували спочатку шпиталь, а потім касарні та військову в'язницю, відому як Замарстинівська в'язниця. Костел Святого Казимира перебудували на гарнізонний суд. У червні 1941 року Замарстинівська в'язниця (тоді — Львівська тюрма НКВС № 2) стала місцем масового винищення органами НКВС сотень людей. Тепер комплекс Малих касарень належить до Львівського державного університету внутрішніх справ, а у відновленому храмі Святого Хреста відбуваються екуменічні богослужіння. Малі касарні також внесені у перелік пам'яток національного значення.

На парному боці вулиці під № 8 розташована триповерхова чиншова кам'яниця, зведена в еклектичному стилі у 1886—1887 роках архітектором Якубом Соломоном Крохом та перебудована у 1920-х роках. Чотириповерхова кам'яниця під № 10 зведена у 1912 році у стилі постсецесії з елементами історизму, у 1920-х—1930-х роках тут розташовувалася фабрика свічок, мила і паперових торбинок Гальперіна. Будинки від № 12 до № 26 — типові кам'яниці 1880—1890 років, зведені в еклектичному стилі з елементами історизму. За польських часів у будинку № 16 діяв магазин біжутерії Фінкельштайна, у будинку № 20 — перукарня Грюнтиха, у будинку № 26 — фабрика корків Друкера. У будинку № 24 за польських часів містилася майстерня з виготовлення мастил Шрайбера, а також від початку XX століття у кількох корпусах діяла кондитерська фабрика «Dr. Jan Rucker i Sp.». Продукція фабрики продавалися в Угорщині, Моравії, Сілезії, Буковині. У Львові працювали дві фірмові крамниці на вулиці Кароля Людвіка і на площі Голуховських. Будинок № 28 — чиншова кам'яниця, яка мала два внутрішніх подвір'я та офіцини. Кам'яниця під № 30 зведена у 1870 році, фасад будинку має неглибокий ризаліт, прикрашений чотирма колонами коринфського ордеру та балконом. Сусідня двоповерхова чиншова кам'яниця (№ 32) також зведена у 1870-х роках. Триповерхова наріжна кам'яниця (№ 34) збудована на початку XX століття та оздоблена у стилях сецесії та історизму.

image
Будинок № 11

Під № 11 (стара адреса — Замарстинівська, 9а) розташована львівська середня загальноосвітня школа № 87 імені Ірини Калинець. Будівлю зведено на початку XX століття для міської народної виділової школи імені Яна Собеського. Будівля зведена у стилі неоренесансу, фасад будівлі прикрашено трьома аттиками. Два ренесансно-барокові портали-входи, що колись вели до хлопчачого і дівочого відділів школи, облаштовані симетрично та прикрашені картушами, у яких первісно були герби Львова. У 1950-х роках у будинку також містилися середня школа № 58 та неповна середня школа № 19 міського відділу народної освіти з російською мовою викладання, а також школа фабрично-заводського навчання № 20. 21 грудня 2017 року ухвалою ЛМР середній загальноосвітній школі № 87 присвоєно ім'я відомої української дисидентки, письменниці, поетеси Ірини Калинець.

За залізницею продовжується ділянка старої забудови вулиці Замарстинівської, переважно з непарного боку. Наріжний триповерховий будинок, що зберіг стару нумерацію — № 11, зведений близько 1910 року у стилі пізньої сецесії. Його фасад прикрашений ліпниною, трикутними (у наріжнику — круглими) фронтонами та шістьма балконами із сецесійною металевою огорожею. Сусідня кам'яниця № 11а зведена приблизно у ті ж часи та у подібному стилі, фасад будинку прикрашений меандровим орнаментом та двома парами жіночих маскаронів на бічних ризалітах. Обидва будинки з 1991 року внесені у перелік пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 2119-м та № 2120-м відповідно.

image
Будинок № 23

Наріжний будинок № 15 зведений у 1910-х роках у стилі раціональної постсецесії, за польських часів тут була торгівля худобою Каппера та цукерня Шумана. Фасад будинку прикрашений ризалітом із аттиком, оздобленим гірляндами; збереглася оригінальна брама із типовим для постсецесії віконцем-світликом у вигляді віяла. Триповерхові будинки № 17, № 19 та № 21 — типові сецесійні чиншові кам'яниці 1910-х років, у 1920-х—1930-х роках у будинку № 17 містилася перукарня Балана, у будинку № 21 — ательє дамських капелюхів Анни Штарк та магазин кухонного посуду Локера. Чотириповерховий будинок № 23 побудований у 1910-х роках у стилі раціональної постсецесії, фасад будинку має оригінальний декор у стилі середземноморської готики. До війни тут містилася перукарня Саландера. Поруч, під № 25 розташована невелика одноповерхова нежитлова будівля 1970-х років. Наприкінці XVIII століття на цьому місці був палац князів Четвертинських, позначений на плані Львова 1770 року під № 13. У XIX столітті на місці палацу стояла чиншова кам'яниця, в якій у 1902 року містився офіс архітектора Михайла Голейка, який будував у селах Галичини дерев'яні церкви у народному стилі. За часів Другої Польської республіки у будинку № 27 розташовувався ресторан Бріфера, у будинку № 30 — комісаріат народної поліції четвертого району, у будинку № 33 — перукарня Кьоніга, у будинку № 35 — фабрика газованої води Пордоса, у будинку № 45 — пекарня Вольтера. Триповерховий будинок № 39, збудований у міжвоєнний період у стилі конструктивізму, нині тут міститься комунальна 5-а стоматологічна поліклініка м. Львова. Триповерховий наріжний будинок № 49 зведений у 1910-х роках у стилі раціональної постсецесії. Фасад має стримане оздоблення пілястрами з іонічним завершенням. За польських часів тут містилася перукарня Фінка, у 1950-х—1980-х роках — технікум механічної обробки деревини, у наш час цю адресу має Львівська обласна станція захисту рослин.

Парний бік на цій ділянці вулиці забудований менш щільно. На розі з вулицею Долинського стоїть триповерхова наріжна кам'яниця (№ 36), зведена у 1910-х роках, в екстер'єрі якої поєднуються елементи історизму та пізньої сецесії. Наріжник будинку прикрашений аттиком із рельєфним зображенням вази, фасад оздоблений меандровим орнаментом на рівні вікон третього поверху, деякі з яких прикрашені знизу невеликим жіночими маскаронами. У першій половині XX століття тут містився магазин спілки «Волокно». Сусідній двоповерховий будинок № 38 зведений близько 1890 року у стилі історизму. Фасад будинку симетричний, на дев'ять вікон, в центрі розташована широка дерев'яна брама, над нею — балкон із бароковою кованою огорожею. Наприкінці XIX — на початку XX століття тут мешкав журналіст і письменник . Далі, до перехрестя з вулицею Гайдамацькою, на парному боці Замарстинівської простягається територія ветеринарної військової лабораторії № 186, за нею стоїть триповерхова сучасна офісна будівля та трохи далі — невеликий ринок. Триповерховий будинок № 50 зведений у 1890-х роках у стилі історизму. Фасад будинку на рівні першого поверху рустований, вище — викладений нетинькованою цеглою. Вікна другого і третього поверхів оздоблені ліпниною, фасад завершується карнизом із консолями. Наріжник прикрашений балконами із кованою огорожею у стилі бароко. У будинку № 54 з першої третини XX століття міститься аптека, яка за часів Польської республіки належала аптекареві Квартнеру. За польських часів у двоповерховій кам'яниці кінця XIX століття під № 51 діяло виробництво круп Дрекера, у будинку № 56 розташовувалася кондитерська Крамарчука, у будинку № 58 — картонна фабрика Герцога.

Приблизно від перехрестя із сучасними вулицями Дашкевича та Хімічною міська вулиця Замарстинівська до 1931 року переходила у вулицю Львівську, що територіально належала підміському селу Замарстинів. Під № 53 (колишня адреса — вулиця Львівська, 1) розташовувався триповерховий будинок початку XX століття та кілька одно- та двоповерхових прибудов. У 1910-х роках тут розташовувалися численні майстерні та склади, зокрема, майстерня з виробництва возів та екіпажів Яна Лісовського і майстерня з виготовлення овальних рам М. Вайцмана. За радянських часів тут діяв меблево-паркетний комбінат, у 1960-х—1980-х роках — цех № 1 м'яких меблів фірми «Карпати», за часів незалежності територію колишнього цеху зайняли різні дрібні підприємства. У 2019—2020 роках на місці цього будинку споруджена одна з багатоповерхівок житлового комплексу «Avalon Time». В будинку № 54 у міжвоєнний період містилася аптека Я. Квартнера «Під Зґодою».

image
Будинок № 67

Двоповерховий наріжний будинок № 67 — типова чиншова кам'яниця, побудована у 1890-х роках у стилі еклектичного історизму. Наріжник прикрашений балконом із кованою бароковою огорожею, над вікном другого поверху — табличка із датою будівництва кам'яниці, проте остання цифра пошкоджена. Збереглися старовинні дерев'яні двері із мереживними металевими ґратами. За Польщі в одному з приміщень будинку містився приватний медичний кабінет (екстрені випадки), що належав до шістнадцятого району дільничних лікарів м. Львова.

Наріжний будинок № 64 — триповерхова чиншова кам'яниця, зведена близько 1910 року у стилі раціональної постсецесії. У 1930-х роках тут містилися шинок Адольфа Крецера, а також поштове відділення № 23. За цією кам'яницею з парного боку вулиці простягається довгий ряд типових одно- та двоповерхових чиншових кам'яничок, зведених у 1890-х роках у типовому для тих часів стилі еклектичного історизму. Серед них виділяється будинок № 74, зведений у 1930-х роках у стилі функціоналізму. В будинку під № 68 містився притулок для безпритульних хлопців Замарстинівського міського комітету позашкільної допомоги (служба екстреної допомоги).

Під № 76, 78 до війни розташовувалася фабрика лиж та тенісних ракеток Яна Ассмана, за радянських часів тут була лижна експериментальна фабрика виробничого обладнання «Укрпромдинамо», за часів незалежності — ВАТ «Динамо-Інвест».

Будинок № 83 на розі із вулицею Малиновою споруджений на початку XX століття та оздоблений у стилі ранньої декоративної сецесії. Особливістю будинку є ніша для фігури Божої Матері над вхідною брамою. У 1930-х роках тут містилася аптека Й. Квантера, у 1950-х роках — 8-й районний відділення міліції. У будинку № 85, зведеному у 1972 році за типовим проєктом, за радянських часів містився ресторан «Червона рута», який серед місцевих мешканців мав неофіційну назву «Шантеклер». В будинку № 89 у міжвоєнний період містилася аптека «Санітас» Я. Рассової.

Двоповерхова наріжна кам'яниця під № 90, зведена у 1890-х роках у стилі історизму — останній на цій вулиці зразок замарстинівських будинків «міського характеру». Далі простягається переважно одноповерхова приміська забудова першої половини XX століття. Одноповерховий будинок № 100 зведений у 1890-х роках у стилі еклектики. У будинку № 108 у 1910-х роках містився масарський заклад Адольфа Теличка. Серед одноповерхової забудови виділяється двоповерховий будинок № 112, зведений у 1920-х роках у стилі дворкового неокласицизму для замарстинівської школи імені Юліуша Словацького. Фасад будинку має вигляд трикутного портику на чотирьох . Ніша, де розташоване центральне вікно, вказує на місце первісного входу до будівлі. У 1980-х роках тут перебував міський Палац піонерів. У 1993 році цей будинок внесли до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2437-м.

image
Будинок № 132а

Будинок № 127 зведений у 1930-х роках у стилі функціоналізму. У 1950-х роках тут містилася 2-а міська пожежна команда, пізніше розташувалася Львівська фабрика швейних спортивних виробів. Будинок № 130 побудований на межі XIX—XX століть у стилі історизму та значно перебудований у 1980-х роках. В одноповерховому будинку № 132, зведеному на початку XX століття, до 1938 року містилася стара школа Замарстинова. За цим будинком у 1936—1938 роках спорудили нову, чотириповерхову шкільну будівлю у стилі функціоналізму. Вежа будівлі, де розташовані сходовий майданчик та спортзал, мала слугувати також і спостережним пунктом для пожежної охорони. Нині в будівлі міститься львівська середня загальноосвітня школа № 78. За будинком № 132 до 1970-х років вулиця Замарстинівська перетинала русло Полтви, пізніше забране у колектор.

За церквою Священомученика Йосафата (№ 134а) з парного боку простягається сквер, з непарного — ряд малоповерхових будинків 1910-х—1930-х років. За сквером височіють дві десятиповерхівки з білої силікатної цегли, зведені на межі 1970-х—1980-х років. За цими багатоповерхівками залишилася ділянка старої забудови Замарстинова, серед якої виділяються будинок з мезоніном 1920-х років (№ 166) та двоповерховий будинок межі XIX—XX століть (№ 168), що первісно належав Виховному закладу для хлопчиків отців Альбертинів, а пізніше тут розташувався львівський сільськогосподарський технікум плодоовочівництва. Згідно наказу Міністерства сільського господарства УРСР від 13 вересня 1958 року № 750, Львівський сільськогосподарський технікум плодоовочівництва переведений зі Львова у с. Новоселище на Золочівщині. Нині — Золочівський коледж Львівського національного аграрного університету. В будинку № 153 за Польщі містився приватний медичний кабінет (екстрені випадки), що належав до сімнадцятого району дільничних лікарів м. Львова.

Трохи далі, житловий будинок під № 168, в якому у радянський час містився гуртожиток львівського інструментального заводу. У липні 2012 року цей будинок переданий заводом у комунальну власність міста Львова. Під № 170 у 1903 році збудували Першу львівську фабрику пресованих дріжджів, солоду і спирту (автори проєкту — архітектори Альберт Захарієвич та Юзеф Сосновський), що належала родині Бачевських. У 1920-х роках власники переобладнали її на фабрику горілок та лікерів. З приходом радянської влади у 1939 році фабрику було націоналізовано, а вже по закінченню другої світової війни, у 1946 році, на базі приміщень колишньої фабрики та корпусів комерційного банку, ліквідованого 1945 року, створено львівський інструментальний завод. Підприємство спеціалізувалося на виробництві металорізального інструменту — фрез, мітчиків та плашок. 22 червня 2018 року виконавчим комітетом Львівської міської ради погоджено будівництво офісно-житлового комплексу з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом ПрАТ «Львівський інструментальний завод» на території колишнього заводу.

При перехресті з сучасною вулицею Мазепи у 1930—1937 роках був споруджений комплекс відпочинку і спорту з відкритими басейнами «Замарстинів», що складався з стрілецького комплексу, збудованого у 1930–1931 роках, відкритого басейну, збудованого у 1934—1937 роках, на кошти Фонду праці та частково з коштів громади м. Львова. та за проектом інженерів Юзефа Мостовського та Яна Ковальського, будівлі купальні й трампліну — за проектом інженера-архітектора Тадеуша Карасинського, статичний розрахунок конструкцій трампліну — Станіслав Дулемба. Будівельні роботи провів Юзеф Мостовський. Інсталяцію водогінно-насосної станції басейну виконала у січні 1935 року фірма Антонія Кунца. За радянських часів це була навчально-спортивна база «Спартак», яка у 2000-х роках перетворилася на руїну. На місці колишнього спорткомплексу «Спартак» у 2017—2019 роках спорудили сучасний мультифункційний комплекс «Спартак» з льодовою ареною, басейном, готелем та торговими площами.

image
Будинок № 197

Непарний бік від вулиці Яніса Райніса до вулиці Варшавської забудований одноповерховими садибами першої половини XX століття. Серед них можна виділити зведений наприкінці XIX століття у «швейцарському» стилі одноповерховий будинок № 197, у якому розташовувалася школа для дітей з підміських сіл Голоско та Замарстинова. 1993 року будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2438-м. Ще однією пам'яткою архітектури місцевого значення під охоронним № 2439-м на цій ділянці є триповерховий будинок № 213, споруджений на початку XX століття. Належав подружжю меценатів Михайлові та Олімпії Стецкевичам (Стеткевичам). Тут у міжвоєнний період містився Народний дім «Просвіта» підміського села Голоско.

Від перехрестя з вулицею Топольною простягається ділянка малоповерхової забудови різних часів. Будинки № 180, 184, 190, 196, 243, 252, 253, 260, 270 зведені наприкінці XIX — на початку XX століття. Будинок № 212 — дерев'яний, зведений наприкінці XIX століття. У будинку № 219, спорудженому у 1960-х роках, до 1980-х років містився будинок культури Шевченківського району, від часів незалежності — Львівська державна музична школа № 3.

Під № 233 міститься споруджений у 1990-х роках комплекс лікарні із поліклінікою відділу медичного забезпечення Головного управління МВС України у Львівській області. Поряд з лікарнею упродовж 2014—2019 років споруджений сучасний багатоквартирний житловий комплекс «Моне».

Наприкінці вулиці Замарстинівської, в будинку № 274, що біля міської межі з 1910 року діє санаторій для легеневих хворих, у другій половині XX століття перетворений на дитяче стаціонарне протитуберкульозне відділення, від 2010 року — дитяче стаціонарне протитуберкульозне відділення комунального закладу ЛОР медичного об'єднання «Фтизіопульмонологія».

Релігійні заклади

На розі нинішніх вулиць Замарстинівської та Долинського розташовувалася дерев'яна церква Воскресіння Христового, вперше згадана у 1453 році. З 1529 року церква стала крилошанською, при ній відкрили школу та Воскресенське братство; парафія церкви у XVI столітті складалась з близька тридцяти парафіян. Церква часто ставала жертвою пожеж та ворожих набігів: у 1623 році вона згоріла вщент разом із навколишніми будинками, у 1695 році відбудовану церкву спалили татари під час свого останнього нападу на Львів. Зрештою під час касаційних реформ австрійського уряду кінця XVII століття, а саме 1784 року храм був закритий та згодом розібраний. За дослідженнями істориків церква у своєму останньому варіанті була дерев'яною, тридільною, з великою центральною банею, меншою банею над бабинцем та сигнатуркою над вівтарною частиною. Церква мала дерев'яний різьблений іконостас із 40 намісними образами. Біля церкви розташовувався цвинтар, оточений парканом із дерев'яною дзвіницею.

Між вулицями Замарстинівською, Долинського та Гайдамацькою стояла дерев'яна церква Введення Пресвятої Богородиці, що належала до жіночого монастиря святої Святої Ка­те­ри­ни Олек­сан­дрійсь­кої. Благословення на будівництво монастиря та церкви дав у 1591 році київський митрополит Михайло Рогоза, а у 1646 році молдовський господар Василь Лупул надав землю для будівництва. Церква постраждала під час Хмельниччини, проте була відбудована у 1659 році. Монастир розформували у 1784 році наказом цісаря Йосифа II, а церква простояла до 1809 року, після чого її розібрали і перевезли до села Мацошин, де вона згоріла у 1886 році.

image
Церква Святого Йосафата

Під № 134 стоїть греко-католицька церква Священомученика Йосафата. У 1904 році на цьому місці розпочалося спорудження монастиря отців Капуцинів. У 1925—1930 роках при монастирі було споруджено костел Святого Франциска Асизького у стилі неоренесансу за проектом архітектора Яна Сас-Зубрицького. З 1990-х років храмовий комплекс належить оо. Редемптористам та включений до переліку пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1328-м. У храмі покояться мощі Блаженного Миколая Чарнецького.

Під № 225, між Замарстинівською та вулицею Заозерною розташований греко-католицький монастир Чину Найсвятішого Ізбавителя (оо. Редемптористів) із церквою святого Альфонса. Будівництво монастирського комплексу почалося у 1920-х роках, з 1927 року тут була резиденція настоятеля Львівської віце-провінції ЧНІ о. Йосифа Схрейверса, у 1936 році сюди перенесли семінарію Редемптористів. За радянських часів, у 1948 році монастир ліквідували, у його приміщення функціював протитуберкульозний диспансер № 2. У 1990 році колишній монастир повернули редемптористам.

Пам'ятники та меморіальні таблиці

У 1895 році на бічній опорі мосту над вулицею Замарстинівською, зведеного у 1870 році, відкрили меморіальну таблицю з чорного мармуру, на знак вшанування битви із татарами, що відбулася у цій місцевості у лютому 1695 року. У битві перемогли мешканці міста та коронне військо на чолі з гетьманом Станіславом Яблоновським; цей напад татар став останнім в історії Львова. За радянських часів, під час реконструкції мосту, меморіальну таблицю прибрали. 1925 року у річницю листопадових боїв 1918 року відбулося урочисте відкриття пам'ятного знаку «Хрест малопольських відділів добровольчої армії», встановленого на фасаді будинку колишніх військових касарень на вулиці Замарстинівській, 7. До наших днів не зберігся.

Біля стіни колишнього костелу Святого Казимира (буд. № 9) у 1995 році за ініціативи Григорія Лупія відкрився пам'ятний знак з барельєфом скорботного янгола та меморіальна таблиця на згадку про жертв НКВС, закатованих у Замарстинівській тюрмі. У 2002 році поряд встановили пам'ятник жертвам політичних репресій (скульптори Іван Самотос та О. Криськів, архітектор Василь Каменщик).

На фасаді будівлі львівської середньої загальноосвітньої школи № 87, що на вул. Замарстинівській, 11, встановлено дві меморіальних таблиці: одна — відомій українській поетесі Ірині Калинець, відкрита 25 грудня 2015 року, а друга — випускнику школи, герою АТО Володимиру Павліву, відкрита 4 липня 2018 року.

  • image
    Вулиця Замарстинівська біля перехресті
    з вул. Татарською та пл. 700-ліття Львова
  • image
    Біля вулиці Хімічної
  • image
    Перехрестя Замарстинівської та Липинського
  • image
    Кінцева (петля) трамваїв № 4 і 5 на Замарстинівській

Див. також

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
  2. Автобус № 5а. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2019.
  3. Автобус № 8а. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 30 вересня 2019.
  4. Приміський автобус № 123. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2019.
  5. Трамвай № 6. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 2 квітня 2017.
  6. Трамвай № 9. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 30 вересня 2019.
  7. Тролейбус № 33. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 30 вересня 2019.
  8. Маршрутне таксі № 7. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.
  9. Маршрутне таксі № 8. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2019.
  10. Маршрутне таксі № 20. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 2 квітня 2017.
  11. Маршрутне таксі № 22. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 30 вересня 2019.
  12. Маршрутне таксі № 31. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 12 серпня 2022.
  13. Маршрутне таксі № 34. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 2 квітня 2017.
  14. Маршрутне таксі № 41. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 2 квітня 2017.
  15. Маршрутне таксі № 46. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 12 серпня 2022.
  16. Маршрутне таксі № 51. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 2 квітня 2017.
  17. Маршрутне таксі № 55. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2022.
  18. Маршрутне таксі № 56. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 12 серпня 2022.
  19. Маршрутне таксі № 57. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 12 серпня 2022.
  20. Маршрутне таксі № 63. eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 12 серпня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  21. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 4 листопада 2023.
  22. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 9 листопада 2020.
  23. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 23.
  24. Довкола Високого Замку, 2010, с. 7.
  25. Довкола Високого Замку, 2010, с. 57.
  26. Вулицями старовинного Львова, 2006, с. 214.
  27. Довкола Високого Замку, 2010, с. 181.
  28. Довкола Високого Замку, 2010, с. 185.
  29. Тетяна Гошко. Маґдебурзьке право Львова // Нариси з історії магдебурзького права в Україні XIV — поч. XVII ст. — Львів : Афіша. — Т. 2002.
  30. Вулицями старовинного Львова, 2006, с. 215.
  31. Довкола Високого Замку, 2010, с. 135.
  32. Довкола Високого Замку, 2010, с. 146.
  33. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 465.
  34. Довкола Високого Замку, 2010, с. 183.
  35. Довкола Високого Замку, 2010, с. 58.
  36. Medyński A. Lwów: ilustrowany przewodnik dla zwiedzających… — S. 98.
  37. Андрій Яремко (31 січня 2011). . city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
  38. Довкола Високого Замку, 2010, с. 59.
  39. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 466.
  40. Dział ekonomiczny // Słowo Polskie. — 10 grudnia 1906. — № 561. — S. 9. (пол.)
  41. Довкола Високого Замку, 2010, с. 60.
  42. Львов: справочник, 1949, с. 121.
  43. Львов: справочник, 1949, с. 120.
  44. Львівським школам присвоїли імена Квітки Цісик та Ірини Калинець. forpost.lviv.ua. 21 грудня 2017. оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 9 листопада 2020.
  45. Довкола Високого Замку, 2010, с. 136.
  46. Medyński A. Lwów: ilustrowany przewodnik dla zwiedzających… — S. 17.
  47. Комунальна 5-та стоматологічна поліклініка м. Львова. dlab.com.ua. Універсальний львівський довідник. оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 4 листопада 2023.
  48. Довкола Високого Замку, 2010, с. 137.
  49. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 467.
  50. Наталя Дуляба (21 грудня 2018). «Авалон» перебудує будівлю на Замарстинівській під житло. portal.lviv.ua. оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
  51. Вікторія Ейсмунт (21 грудня 2018). Avalon збудує ще одну багатоповерхівку на Замарстинівській. Візуалізація. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». оригіналу за 22 липня 2022. Процитовано 22 липня 2022.
  52. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 21.
  53. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 19.
  54. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 16.
  55. Medyński A. Lwów: ilustrowany przewodnik dla zwiedzających… — S. 23.
  56. Medyński A. Lwów: ilustrowany przewodnik dla zwiedzających… — S. 172.
  57. Довкола Високого Замку, 2010, с. 184.
  58. Львов: справочник, 1949, с. 140.
  59. Довкола Високого Замку, 2010, с. 186.
  60. Довкола Високого Замку, 2010, с. 191.
  61. Довкола Високого Замку, 2010, с. 192.
  62. Два будинки і два гуртожитки стали комунальними. portal.lviv.ua. Львівський портал. 20 липня 2012. оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
  63. М. Я. Шингельський. Львівський інструментальний завод. esu.com.ua. ЕСУ. оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 30 вересня 2019.
  64. Львівський виконком дозволив звести багатоквартирний будинок на місці інструментального заводу. galinfo.com.ua. Інформаційна агенція «ГалІнфо». 22 червня 2018. оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2019.
  65. Gieryński J. Lwów nie znany / J. Gieryński. — Lwów: Nakładem księgarni Krawczyńskiego, 1938. — S. 29. (пол.)
  66. Serafin S., Kowalski J. Budowa kąpieliska «Zamarstynów» we Lwowie / Czasopismo techniczne. — 1936. — № 3. — S. 59. (пол.)
  67. Довкола Високого Замку, 2010, с. 220.
  68. Довкола Високого Замку, 2010, с. 222.
  69. Довкола Високого Замку, 2010, с. 9.
  70. Крип'якевич, 2009, с. 99.
  71. Довкола Високого Замку, 2010, с. 147.
  72. Крип'якевич, 2009, с. 100.
  73. Довкола Високого Замку, 2010, с. 221.
  74. Medyński A. Lwów: ilustrowany przewodnik dla zwiedzających… — S. 131.
  75. У Львові відкрили меморіальну таблицю Ірині Калинець. galinfo.com.ua. Інформаційна агенція «ГалІнфо». 25 грудня 2015. оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 8 квітня 2017.
  76. Ольга Перехрест (25 грудня 2015). У Львові відкрили меморіальну дошку Ірині Калинець. zaxid.net. Zaxid.net. оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
  77. Тетяна Козирєва (26 грудня 2015). У Львові вшанували пам'ять Ірини Стасів-Калинець. day.kyiv.ua. День. оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
  78. Відкриття меморіальної дошки у школі. school-87.lviv.ua. 11 липня 2018. оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 3 жовтня 2019.

Джерела

Вулиця Замарстинівська
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Вулиця Замарстинівська у Вікісховищі?
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Замарстинівська вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 465—469. — .
  • Крип'якевич І. П. Історичні проходи по Львові: книжка-путівник / Іван Крип'якевич; упоряд. тексту, опрац. та прим. Б. Якимовича. — Львів : Апріорі, 2007. — 116 с. — .
  • Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — С. 120. (рос.)
  • Мельник Б. В. Вісім променів // Вулицями старовинного Львова. — 3-тє. — Львів : Світ, 2006. — С. 168. — (Історичні місця України) — .
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 23. — .
  • Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 47, 373—375, 391, 393, 409—413, 415, 560—565, 571. — .
  • Мельник І. В. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. — Львів : Апріорі, 2010. — 288 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — .
  • Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — 384 с. — .
  • Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
  • Medyński A. Lwów: ilustrowany przewodnik dla zwiedzających / Aleksander Medyński. — Wyd. 2, przejrz. i uzupeł. — Lwów, 1937. — 216 s. (пол.)

Посилання

  • image Ухвала Львівської міської ради від 10.07.1990 р. Про відновлення історичних назв вулиць і площ м. Львова
  • Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Замарстинівська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 17 лютого 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vulicya Zamarsti nivska vulicya u Shevchenkivskomu rajoni Lvova miscevosti Pidzamche ta Zamarstiniv Pochinayetsya vid starovinnoyi cerkvi svyatogo Mikolaya pri vulici Bogdana Hmelnickogo tyagnetsya na pivnich ta pivnichnij zahid do mezh mista u napryamku smt Bryuhovich Ye odniyeyu z magistralnih vulic Lvova Vulicya Zamarstinivska LvivPochatok Zamarstinivskoyi viglyad vid rozdorizhzhya z vul B Hmelnickogo Pochatok Zamarstinivskoyi viglyad vid rozdorizhzhya z vul B Hmelnickogo Miscevist Pidzamche ZamarstinivRajon ShevchenkivskijNazva na chest miscevosti ZamarstinivKolishni nazviMurovani mosti Zamarstinivska Lvivska Zomershtajnshtrasse Zamarstinivska Kiyivska Zamarstinivska Kalininapolskogo periodu polskoyu Murowane Mosty Zamarstynowska Lwowska radyanskogo periodu ukrayinskoyu Zamarstinivska Kiyivska Zamarstinivska KalininaZagalni vidomostiProtyazhnist 4200 m Koordinati pochatku 49 50 50 pn sh 24 01 43 sh d 49 8473028 pn sh 24 0287667 sh d 49 8473028 24 0287667 Koordinati 49 50 50 pn sh 24 01 43 sh d 49 8473028 pn sh 24 0287667 sh d 49 8473028 24 0287667Koordinati kincya 49 52 47 pn sh 24 00 05 sh d 49 8798000 pn sh 24 0016278 sh d 49 8798000 24 0016278poshtovi indeksi 79019 79051 79068TransportAvtobusi 5a 8a 123 primiskij Tramvayi 6 9Trolejbusi 33Marshrutni taksi 7 8 20 22 31 34 41 46 51 55 56 57 63Zupinki gromadskogo transportu Vulicya Pid Dubom Budinok kulturi imeni Gnata Hotkevicha Vulicya Gajdamacka Fabrika Dinamo Vulicya Gorodnicka Vulicya Torf yana Vulicya Zamarstinivska Zamarstiniv Poliklinika UMVS Dityachij dispanser Najblizhchi zaliznichni stanciyi platforma Gnata HotkevichaRuh dvostoronnijBudivli pam yatki infrastrukturaBudivli 1 270Arhitekturni pam yatki 11 11a 112 134a 197 213Pam yatniki pam yatnij znak zhertvam Zamarstinivskoyi tyurmi pam yatnik zhertvam politichnih represijHrami Cerkva Svyashennomuchenika JosafataNavchalni zakladi LSZOSh 78 LSZOSh 87 Lvivska derzhavna muzichna shkola 3Medichni zakladi Medichnij centr UMVS u Lvivskij oblasti Lvivskij shkirvenerologichnij dispanser 2 komunalna 5 a stomatologichna poliklinika m LvovaPoshtovi viddilennya VPZ 19 vul Zamarstinivska 30 VPZ 51 vul Linkolna 10a VPZ 68 vul Mazepi 11 Zabudova istorizm klasicizm secesiya polskij ta radyanskij konstruktivizm 1930 1970 h rokivPidpriyemstva Lvivskij instrumentalnij zavodZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap r3262230Mapa Vulicya Zamarstinivska u Vikishovishi Priluchayutsya vulici Medova Pid Dubom Dolinskogo Lemkivska Gajdamacka Zavodska Himichna Tkacka Dashkevicha Shidna Baroncha Malinova Gorodnicka Lipinskogo Torf yana Linkolna Sheremeti Grabova Umanska Sriblista Senkovicha Mazepi Varshavska Topolna ta RoslinnaIstoriyaU 1386 roci pershij obranij vijt Lvova Andreas Zommershtajn nim Andreas Sommerstein tezh Zommersteyn razom z bratom Jogannom Yanom Zommershtajnom zalozhiv za mistom na ploshi 12 laniv mayetok Sommersteinhof dovkola yakogo z chasom viroslo selo yake stali nazivati Zamarstinovom Vulicya vinikla na misci dorogi sho vela vid Volinskogo shlyahu do pidmiskih osel Zamarstinova Goloska Bryuhovich Z drugoyi polovini XVII stolittya ne piznishe 1659 roku i do seredini XIX stolittya vulicya mala nazvu Murovani Mosti bo vela do kam yanogo mostu cherez shtuchnij nini zniklij rukav richki Poltvi Nova Poltva insha nazva Korito yakij protikav uzdovzh pivnichnih mezh mista Mist roztashovuvavsya na rozi suchasnih vulic Zamarstinivskoyi i Lemkivskoyi pri nomu takozh diyala Zamarstinivska Goloskivska rogatka perenesena do 1844 roku u miscevist poblizu rogu suchasnih vulic Zamarstinivskoyi ta Gorodnickoyi de proisnuvala do pochatku XX stolittya U 1871 roci chastina vulici sho prolyagala u mezhah mista do zaliznici otrimala oficijnu nazvu Zamarstinivska na chest primiskogo sela Zamarstiniv yake zasnuvav u 1389 roci na Belzkih polyah lvivskij mishanin Andreas Zommershtajn U ti chasi mezha mizh teritoriyeyu Lvova ta Zamarstinova prohodila ninishnimi vulicyami Romana Dashkevicha ta Himichnoyu Chastina vulici sho prolyagala teritoriyeyu Zamarstinova do 1931 roku do vklyuchennya sela u mezhi mista mala nazvu Lvivska Na Zamarstinovi bulo bagato dribnih pidpriyemstv miscevi meshkanci takozh zajmalisya sadivnictvom tozh odna z bichnih vulic bula nazvana Gorodnickoyu Tut bula vidkrita Ogorodnicha shkola peretvorena za radyanskih chasiv na tehnikum gidromelioraciyi vul Zamarstinivska 167 Za nezalezhnoyi Ukrayini Ekologichnij koledzh Lvivskogo nacionalnogo agrarnogo universitetu U 1870 roci nad vuliceyu sporudili metalevij mist odin z chotiroh mostiv prokladenih pid nasipom zbudovanoyi u 1868 1870 rokah zaliznichnoyi koliyi cherez Pidzamche na Brodi ta Pidvolochisk tri inshih mosti prolyagli nad vulicyami Dzherelnoyu Kleparivskoyu Lipinskogo ta prospektom Chornovola U 1907 roci vuliceyu Zamarstinivskoyu proklali liniyu elektrichnogo tramvayu yaka potim pryamuvala vuliceyu Balonovoyu teper Gajdamacka do stanciyi Pidzamche Piznishe tramvajnu liniyu podovzhili do vulici Na Torfah nini vulicya Torf yana Na pochatku XX stolittya u budinku 26 roztashuvavsya komisariat landvijtovskij uryad Zhovkivskoyi dilnici m Lvova Za chasiv nimeckoyi okupaciyi vulicya Zamarstinivska stala golovnoyu vuliceyu yevrejskogo getto sho bulo vidokremlene vid arijskoyi chastini mista kolyuchim drotom Cherez jogo teritoriyu prodovzhuvali kursuvati tramvayi ale bez zupinok Vsogo u getto bulo zagnano ponad 100 tisyach yevreyiv bilshist z yakih zaginula u nacistskih taborah smerti Pislya Drugoyi svitovoyi vijni vulicya u zhovtni 1945 roku otrimala nazvu Kiyivska prote nova nazva ne prizhilasya i vzhe v grudni togo zh roku vulici povernuli dovoyenne imenuvannya Vtim uzhe nastupnogo 1946 roku vulicyu perejmenuvali na vulicyu Kalinina na chest pershogo golovi Verhovnoyi Radi SRSR Mihajla Kalinina 1875 1946 U 1990 roci Lvivska miska rada uhvalila rishennya shodo povernennya vulici istorichnoyi nazvi Zamarstinivska ZabudovaVulicya Zamarstinivska vid svogo pochatku do vulici Dashkevicha zabudovana perevazhno dvo ta tripoverhovimi kam yanicyami kincya XIX ta pershoyi polovini XX stolittya Cikavo sho numeraciya vulici pochinayetsya ne vid samogo pochatku a z seredini pershogo kvartalu mizh pochatkom ta vuliceyu Medovoyu Budinok 1 tripoverhova chinshova kam yanicya zvedena blizko 1902 roku na misci starogo budinku Fasad ozdoblenij u stilyah istorizmu ta videnskoyi secesiyi i prikrashenij chotirma maskaronami u viglyadi zhinochih goliv ta dvoma plaskimi maskaronami u viglyadi goliv satiriv Za chasiv Drugoyi Polskoyi respubliki u budinku roztashovuvalosya atelye zhinochih kapelyuhiv Papyera perukarnya Fishera ta majsternya godinnikiv Kranca Susidnij tripoverhovij budinok 3 zvedenij u ti zh chasi ta v podibnomu stili jogo fasad z bokiv prikrashenij dvoma rizalitami sho zavershuyutsya attikami iz velikim secesijnimi maskaronami u viglyadi zhinochih goliv Chotiripoverhova kam yanicya 5 zbudovana u 1910 h rokah na misci staroyi budivli u stili racionalnoyi postsecesiyi z motivami neogotichnogo stilyu U budinku do 1939 roku roztashovuvalasya fabrika ta sklad paperovih virobiv Krigera ta she odna godinnikarska majsternya sho nalezhala majstrovi Samuelyu Kacu U budinku 4 u pershij tretini XX stolittya diyav magazin bizhuteriyi Kyunstlera Pid 7 u 1824 roci buli zvedeni u stili avstrijskogo klasicizmu kazarmi dlya avstrijskogo vijska yaki otrimali nazvu Velikih na vidminu vid susidnih Malih Na pochatku XX stolittya tut roztashovuvavsya shtab 1 go i 3 go bataljoniv cisarskogo ta korolivskogo Galickogo pihotnogo polku 80 blizko 70 osobovogo skladu yakogo stanovili galicki rusini zokrema u 1910 h rokah tut sluzhiv horunzhij Ivan Chmola odin iz zasnovnikiv Plastu U listopadi 1918 roku tut perebuvala grupa Ukrayinskih sichovih strilciv na choli iz chotarem Roguckim U budivli zbereglosya vnutrishnye pervisne planuvannya iz dovgimi koridorami ta pivcirkulnimi sklepinnyami shodovi klitki pershoyi polovini XIX stolittya Trohi dali za perehrestyam z vuliceyu Detka pid 9 roztashovani tak zvani Mali kasarni zvedeni na misci virmenskogo zhinochogo monastirya She z knyazhih chasiv na dumku deyakih istorikiv z 1180 h rokiv na comu misci stoyala derev yana virmenska cerkva Svyatogo Hresta zamist yakoyi u 1629 1637 rokah zveli cilij kompleks do skladu yakogo vhodili kam yanij hram zhinochij monastir ta cvintar U 1671 roci virmeno katolickij yepiskop Mikolaj Torosovich peredav monastirski keliyi rimo katolickomu ordenu teatinciv zalishivshi za virmenskoyu gromadoyu cerkvu ta cvintar U 1747 roci teatini prodali monastirski budivli ordenu Lazaristiv yakih nazivali she Misionerami Misioneri pereobladnali monastir ta dobuduvali pri nomu kostel Svyatogo Kazimira za proyektom arhitektora Bernarda Meretina Pid chas reform cisarya Josifa II chenciv misioneriv viselili a v kolishnomu monastiri ulashtuvali spochatku shpital a potim kasarni ta vijskovu v yaznicyu vidomu yak Zamarstinivska v yaznicya Kostel Svyatogo Kazimira perebuduvali na garnizonnij sud U chervni 1941 roku Zamarstinivska v yaznicya todi Lvivska tyurma NKVS 2 stala miscem masovogo vinishennya organami NKVS soten lyudej Teper kompleks Malih kasaren nalezhit do Lvivskogo derzhavnogo universitetu vnutrishnih sprav a u vidnovlenomu hrami Svyatogo Hresta vidbuvayutsya ekumenichni bogosluzhinnya Mali kasarni takozh vneseni u perelik pam yatok nacionalnogo znachennya Na parnomu boci vulici pid 8 roztashovana tripoverhova chinshova kam yanicya zvedena v eklektichnomu stili u 1886 1887 rokah arhitektorom Yakubom Solomonom Krohom ta perebudovana u 1920 h rokah Chotiripoverhova kam yanicya pid 10 zvedena u 1912 roci u stili postsecesiyi z elementami istorizmu u 1920 h 1930 h rokah tut roztashovuvalasya fabrika svichok mila i paperovih torbinok Galperina Budinki vid 12 do 26 tipovi kam yanici 1880 1890 rokiv zvedeni v eklektichnomu stili z elementami istorizmu Za polskih chasiv u budinku 16 diyav magazin bizhuteriyi Finkelshtajna u budinku 20 perukarnya Gryuntiha u budinku 26 fabrika korkiv Drukera U budinku 24 za polskih chasiv mistilasya majsternya z vigotovlennya mastil Shrajbera a takozh vid pochatku XX stolittya u kilkoh korpusah diyala konditerska fabrika Dr Jan Rucker i Sp Produkciya fabriki prodavalisya v Ugorshini Moraviyi Sileziyi Bukovini U Lvovi pracyuvali dvi firmovi kramnici na vulici Karolya Lyudvika i na ploshi Goluhovskih Budinok 28 chinshova kam yanicya yaka mala dva vnutrishnih podvir ya ta oficini Kam yanicya pid 30 zvedena u 1870 roci fasad budinku maye neglibokij rizalit prikrashenij chotirma kolonami korinfskogo orderu ta balkonom Susidnya dvopoverhova chinshova kam yanicya 32 takozh zvedena u 1870 h rokah Tripoverhova narizhna kam yanicya 34 zbudovana na pochatku XX stolittya ta ozdoblena u stilyah secesiyi ta istorizmu Budinok 11 Pid 11 stara adresa Zamarstinivska 9a roztashovana lvivska serednya zagalnoosvitnya shkola 87 imeni Irini Kalinec Budivlyu zvedeno na pochatku XX stolittya dlya miskoyi narodnoyi vidilovoyi shkoli imeni Yana Sobeskogo Budivlya zvedena u stili neorenesansu fasad budivli prikrasheno troma attikami Dva renesansno barokovi portali vhodi sho kolis veli do hlopchachogo i divochogo viddiliv shkoli oblashtovani simetrichno ta prikrasheni kartushami u yakih pervisno buli gerbi Lvova U 1950 h rokah u budinku takozh mistilisya serednya shkola 58 ta nepovna serednya shkola 19 miskogo viddilu narodnoyi osviti z rosijskoyu movoyu vikladannya a takozh shkola fabrichno zavodskogo navchannya 20 21 grudnya 2017 roku uhvaloyu LMR serednij zagalnoosvitnij shkoli 87 prisvoyeno im ya vidomoyi ukrayinskoyi disidentki pismennici poetesi Irini Kalinec Za zalizniceyu prodovzhuyetsya dilyanka staroyi zabudovi vulici Zamarstinivskoyi perevazhno z neparnogo boku Narizhnij tripoverhovij budinok sho zberig staru numeraciyu 11 zvedenij blizko 1910 roku u stili piznoyi secesiyi Jogo fasad prikrashenij lipninoyu trikutnimi u narizhniku kruglimi frontonami ta shistma balkonami iz secesijnoyu metalevoyu ogorozheyu Susidnya kam yanicya 11a zvedena priblizno u ti zh chasi ta u podibnomu stili fasad budinku prikrashenij meandrovim ornamentom ta dvoma parami zhinochih maskaroniv na bichnih rizalitah Obidva budinki z 1991 roku vneseni u perelik pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnimi 2119 m ta 2120 m vidpovidno Budinok 23 Narizhnij budinok 15 zvedenij u 1910 h rokah u stili racionalnoyi postsecesiyi za polskih chasiv tut bula torgivlya hudoboyu Kappera ta cukernya Shumana Fasad budinku prikrashenij rizalitom iz attikom ozdoblenim girlyandami zbereglasya originalna brama iz tipovim dlya postsecesiyi vikoncem svitlikom u viglyadi viyala Tripoverhovi budinki 17 19 ta 21 tipovi secesijni chinshovi kam yanici 1910 h rokiv u 1920 h 1930 h rokah u budinku 17 mistilasya perukarnya Balana u budinku 21 atelye damskih kapelyuhiv Anni Shtark ta magazin kuhonnogo posudu Lokera Chotiripoverhovij budinok 23 pobudovanij u 1910 h rokah u stili racionalnoyi postsecesiyi fasad budinku maye originalnij dekor u stili seredzemnomorskoyi gotiki Do vijni tut mistilasya perukarnya Salandera Poruch pid 25 roztashovana nevelika odnopoverhova nezhitlova budivlya 1970 h rokiv Naprikinci XVIII stolittya na comu misci buv palac knyaziv Chetvertinskih poznachenij na plani Lvova 1770 roku pid 13 U XIX stolitti na misci palacu stoyala chinshova kam yanicya v yakij u 1902 roku mistivsya ofis arhitektora Mihajla Golejka yakij buduvav u selah Galichini derev yani cerkvi u narodnomu stili Za chasiv Drugoyi Polskoyi respubliki u budinku 27 roztashovuvavsya restoran Brifera u budinku 30 komisariat narodnoyi policiyi chetvertogo rajonu u budinku 33 perukarnya Koniga u budinku 35 fabrika gazovanoyi vodi Pordosa u budinku 45 pekarnya Voltera Tripoverhovij budinok 39 zbudovanij u mizhvoyennij period u stili konstruktivizmu nini tut mistitsya komunalna 5 a stomatologichna poliklinika m Lvova Tripoverhovij narizhnij budinok 49 zvedenij u 1910 h rokah u stili racionalnoyi postsecesiyi Fasad maye strimane ozdoblennya pilyastrami z ionichnim zavershennyam Za polskih chasiv tut mistilasya perukarnya Finka u 1950 h 1980 h rokah tehnikum mehanichnoyi obrobki derevini u nash chas cyu adresu maye Lvivska oblasna stanciya zahistu roslin Parnij bik na cij dilyanci vulici zabudovanij mensh shilno Na rozi z vuliceyu Dolinskogo stoyit tripoverhova narizhna kam yanicya 36 zvedena u 1910 h rokah v ekster yeri yakoyi poyednuyutsya elementi istorizmu ta piznoyi secesiyi Narizhnik budinku prikrashenij attikom iz relyefnim zobrazhennyam vazi fasad ozdoblenij meandrovim ornamentom na rivni vikon tretogo poverhu deyaki z yakih prikrasheni znizu nevelikim zhinochimi maskaronami U pershij polovini XX stolittya tut mistivsya magazin spilki Volokno Susidnij dvopoverhovij budinok 38 zvedenij blizko 1890 roku u stili istorizmu Fasad budinku simetrichnij na dev yat vikon v centri roztashovana shiroka derev yana brama nad neyu balkon iz barokovoyu kovanoyu ogorozheyu Naprikinci XIX na pochatku XX stolittya tut meshkav zhurnalist i pismennik Dali do perehrestya z vuliceyu Gajdamackoyu na parnomu boci Zamarstinivskoyi prostyagayetsya teritoriya veterinarnoyi vijskovoyi laboratoriyi 186 za neyu stoyit tripoverhova suchasna ofisna budivlya ta trohi dali nevelikij rinok Tripoverhovij budinok 50 zvedenij u 1890 h rokah u stili istorizmu Fasad budinku na rivni pershogo poverhu rustovanij vishe vikladenij netinkovanoyu cegloyu Vikna drugogo i tretogo poverhiv ozdobleni lipninoyu fasad zavershuyetsya karnizom iz konsolyami Narizhnik prikrashenij balkonami iz kovanoyu ogorozheyu u stili baroko U budinku 54 z pershoyi tretini XX stolittya mistitsya apteka yaka za chasiv Polskoyi respubliki nalezhala aptekarevi Kvartneru Za polskih chasiv u dvopoverhovij kam yanici kincya XIX stolittya pid 51 diyalo virobnictvo krup Drekera u budinku 56 roztashovuvalasya konditerska Kramarchuka u budinku 58 kartonna fabrika Gercoga Priblizno vid perehrestya iz suchasnimi vulicyami Dashkevicha ta Himichnoyu miska vulicya Zamarstinivska do 1931 roku perehodila u vulicyu Lvivsku sho teritorialno nalezhala pidmiskomu selu Zamarstiniv Pid 53 kolishnya adresa vulicya Lvivska 1 roztashovuvavsya tripoverhovij budinok pochatku XX stolittya ta kilka odno ta dvopoverhovih pribudov U 1910 h rokah tut roztashovuvalisya chislenni majsterni ta skladi zokrema majsternya z virobnictva voziv ta ekipazhiv Yana Lisovskogo i majsternya z vigotovlennya ovalnih ram M Vajcmana Za radyanskih chasiv tut diyav meblevo parketnij kombinat u 1960 h 1980 h rokah ceh 1 m yakih mebliv firmi Karpati za chasiv nezalezhnosti teritoriyu kolishnogo cehu zajnyali rizni dribni pidpriyemstva U 2019 2020 rokah na misci cogo budinku sporudzhena odna z bagatopoverhivok zhitlovogo kompleksu Avalon Time V budinku 54 u mizhvoyennij period mistilasya apteka Ya Kvartnera Pid Zgodoyu Budinok 67 Dvopoverhovij narizhnij budinok 67 tipova chinshova kam yanicya pobudovana u 1890 h rokah u stili eklektichnogo istorizmu Narizhnik prikrashenij balkonom iz kovanoyu barokovoyu ogorozheyu nad viknom drugogo poverhu tablichka iz datoyu budivnictva kam yanici prote ostannya cifra poshkodzhena Zbereglisya starovinni derev yani dveri iz merezhivnimi metalevimi gratami Za Polshi v odnomu z primishen budinku mistivsya privatnij medichnij kabinet ekstreni vipadki sho nalezhav do shistnadcyatogo rajonu dilnichnih likariv m Lvova Narizhnij budinok 64 tripoverhova chinshova kam yanicya zvedena blizko 1910 roku u stili racionalnoyi postsecesiyi U 1930 h rokah tut mistilisya shinok Adolfa Krecera a takozh poshtove viddilennya 23 Za ciyeyu kam yaniceyu z parnogo boku vulici prostyagayetsya dovgij ryad tipovih odno ta dvopoverhovih chinshovih kam yanichok zvedenih u 1890 h rokah u tipovomu dlya tih chasiv stili eklektichnogo istorizmu Sered nih vidilyayetsya budinok 74 zvedenij u 1930 h rokah u stili funkcionalizmu V budinku pid 68 mistivsya pritulok dlya bezpritulnih hlopciv Zamarstinivskogo miskogo komitetu pozashkilnoyi dopomogi sluzhba ekstrenoyi dopomogi Pid 76 78 do vijni roztashovuvalasya fabrika lizh ta tenisnih raketok Yana Assmana za radyanskih chasiv tut bula lizhna eksperimentalna fabrika virobnichogo obladnannya Ukrpromdinamo za chasiv nezalezhnosti VAT Dinamo Invest Budinok 83 na rozi iz vuliceyu Malinovoyu sporudzhenij na pochatku XX stolittya ta ozdoblenij u stili rannoyi dekorativnoyi secesiyi Osoblivistyu budinku ye nisha dlya figuri Bozhoyi Materi nad vhidnoyu bramoyu U 1930 h rokah tut mistilasya apteka J Kvantera u 1950 h rokah 8 j rajonnij viddilennya miliciyi U budinku 85 zvedenomu u 1972 roci za tipovim proyektom za radyanskih chasiv mistivsya restoran Chervona ruta yakij sered miscevih meshkanciv mav neoficijnu nazvu Shantekler V budinku 89 u mizhvoyennij period mistilasya apteka Sanitas Ya Rassovoyi Dvopoverhova narizhna kam yanicya pid 90 zvedena u 1890 h rokah u stili istorizmu ostannij na cij vulici zrazok zamarstinivskih budinkiv miskogo harakteru Dali prostyagayetsya perevazhno odnopoverhova primiska zabudova pershoyi polovini XX stolittya Odnopoverhovij budinok 100 zvedenij u 1890 h rokah u stili eklektiki U budinku 108 u 1910 h rokah mistivsya masarskij zaklad Adolfa Telichka Sered odnopoverhovoyi zabudovi vidilyayetsya dvopoverhovij budinok 112 zvedenij u 1920 h rokah u stili dvorkovogo neoklasicizmu dlya zamarstinivskoyi shkoli imeni Yuliusha Slovackogo Fasad budinku maye viglyad trikutnogo portiku na chotiroh Nisha de roztashovane centralne vikno vkazuye na misce pervisnogo vhodu do budivli U 1980 h rokah tut perebuvav miskij Palac pioneriv U 1993 roci cej budinok vnesli do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 2437 m Budinok 132a Budinok 127 zvedenij u 1930 h rokah u stili funkcionalizmu U 1950 h rokah tut mistilasya 2 a miska pozhezhna komanda piznishe roztashuvalasya Lvivska fabrika shvejnih sportivnih virobiv Budinok 130 pobudovanij na mezhi XIX XX stolit u stili istorizmu ta znachno perebudovanij u 1980 h rokah V odnopoverhovomu budinku 132 zvedenomu na pochatku XX stolittya do 1938 roku mistilasya stara shkola Zamarstinova Za cim budinkom u 1936 1938 rokah sporudili novu chotiripoverhovu shkilnu budivlyu u stili funkcionalizmu Vezha budivli de roztashovani shodovij majdanchik ta sportzal mala sluguvati takozh i sposterezhnim punktom dlya pozhezhnoyi ohoroni Nini v budivli mistitsya lvivska serednya zagalnoosvitnya shkola 78 Za budinkom 132 do 1970 h rokiv vulicya Zamarstinivska peretinala ruslo Poltvi piznishe zabrane u kolektor Za cerkvoyu Svyashenomuchenika Josafata 134a z parnogo boku prostyagayetsya skver z neparnogo ryad malopoverhovih budinkiv 1910 h 1930 h rokiv Za skverom visochiyut dvi desyatipoverhivki z biloyi silikatnoyi cegli zvedeni na mezhi 1970 h 1980 h rokiv Za cimi bagatopoverhivkami zalishilasya dilyanka staroyi zabudovi Zamarstinova sered yakoyi vidilyayutsya budinok z mezoninom 1920 h rokiv 166 ta dvopoverhovij budinok mezhi XIX XX stolit 168 sho pervisno nalezhav Vihovnomu zakladu dlya hlopchikiv otciv Albertiniv a piznishe tut roztashuvavsya lvivskij silskogospodarskij tehnikum plodoovochivnictva Zgidno nakazu Ministerstva silskogo gospodarstva URSR vid 13 veresnya 1958 roku 750 Lvivskij silskogospodarskij tehnikum plodoovochivnictva perevedenij zi Lvova u s Novoselishe na Zolochivshini Nini Zolochivskij koledzh Lvivskogo nacionalnogo agrarnogo universitetu V budinku 153 za Polshi mistivsya privatnij medichnij kabinet ekstreni vipadki sho nalezhav do simnadcyatogo rajonu dilnichnih likariv m Lvova Trohi dali zhitlovij budinok pid 168 v yakomu u radyanskij chas mistivsya gurtozhitok lvivskogo instrumentalnogo zavodu U lipni 2012 roku cej budinok peredanij zavodom u komunalnu vlasnist mista Lvova Pid 170 u 1903 roci zbuduvali Pershu lvivsku fabriku presovanih drizhdzhiv solodu i spirtu avtori proyektu arhitektori Albert Zahariyevich ta Yuzef Sosnovskij sho nalezhala rodini Bachevskih U 1920 h rokah vlasniki pereobladnali yiyi na fabriku gorilok ta likeriv Z prihodom radyanskoyi vladi u 1939 roci fabriku bulo nacionalizovano a vzhe po zakinchennyu drugoyi svitovoyi vijni u 1946 roci na bazi primishen kolishnoyi fabriki ta korpusiv komercijnogo banku likvidovanogo 1945 roku stvoreno lvivskij instrumentalnij zavod Pidpriyemstvo specializuvalosya na virobnictvi metalorizalnogo instrumentu frez mitchikiv ta plashok 22 chervnya 2018 roku vikonavchim komitetom Lvivskoyi miskoyi radi pogodzheno budivnictvo ofisno zhitlovogo kompleksu z vbudovanimi primishennyami gromadskogo priznachennya ta pidzemnim parkingom PrAT Lvivskij instrumentalnij zavod na teritoriyi kolishnogo zavodu Pri perehresti z suchasnoyu vuliceyu Mazepi u 1930 1937 rokah buv sporudzhenij kompleks vidpochinku i sportu z vidkritimi basejnami Zamarstiniv sho skladavsya z strileckogo kompleksu zbudovanogo u 1930 1931 rokah vidkritogo basejnu zbudovanogo u 1934 1937 rokah na koshti Fondu praci ta chastkovo z koshtiv gromadi m Lvova ta za proektom inzheneriv Yuzefa Mostovskogo ta Yana Kovalskogo budivli kupalni j tramplinu za proektom inzhenera arhitektora Tadeusha Karasinskogo statichnij rozrahunok konstrukcij tramplinu Stanislav Dulemba Budivelni roboti proviv Yuzef Mostovskij Instalyaciyu vodoginno nasosnoyi stanciyi basejnu vikonala u sichni 1935 roku firma Antoniya Kunca Za radyanskih chasiv ce bula navchalno sportivna baza Spartak yaka u 2000 h rokah peretvorilasya na ruyinu Na misci kolishnogo sportkompleksu Spartak u 2017 2019 rokah sporudili suchasnij multifunkcijnij kompleks Spartak z lodovoyu arenoyu basejnom gotelem ta torgovimi ploshami Budinok 197 Neparnij bik vid vulici Yanisa Rajnisa do vulici Varshavskoyi zabudovanij odnopoverhovimi sadibami pershoyi polovini XX stolittya Sered nih mozhna vidiliti zvedenij naprikinci XIX stolittya u shvejcarskomu stili odnopoverhovij budinok 197 u yakomu roztashovuvalasya shkola dlya ditej z pidmiskih sil Golosko ta Zamarstinova 1993 roku budinok vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 2438 m She odniyeyu pam yatkoyu arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 2439 m na cij dilyanci ye tripoverhovij budinok 213 sporudzhenij na pochatku XX stolittya Nalezhav podruzhzhyu mecenativ Mihajlovi ta Olimpiyi Steckevicham Stetkevicham Tut u mizhvoyennij period mistivsya Narodnij dim Prosvita pidmiskogo sela Golosko Vid perehrestya z vuliceyu Topolnoyu prostyagayetsya dilyanka malopoverhovoyi zabudovi riznih chasiv Budinki 180 184 190 196 243 252 253 260 270 zvedeni naprikinci XIX na pochatku XX stolittya Budinok 212 derev yanij zvedenij naprikinci XIX stolittya U budinku 219 sporudzhenomu u 1960 h rokah do 1980 h rokiv mistivsya budinok kulturi Shevchenkivskogo rajonu vid chasiv nezalezhnosti Lvivska derzhavna muzichna shkola 3 Pid 233 mistitsya sporudzhenij u 1990 h rokah kompleks likarni iz poliklinikoyu viddilu medichnogo zabezpechennya Golovnogo upravlinnya MVS Ukrayini u Lvivskij oblasti Poryad z likarneyu uprodovzh 2014 2019 rokiv sporudzhenij suchasnij bagatokvartirnij zhitlovij kompleks Mone Naprikinci vulici Zamarstinivskoyi v budinku 274 sho bilya miskoyi mezhi z 1910 roku diye sanatorij dlya legenevih hvorih u drugij polovini XX stolittya peretvorenij na dityache stacionarne protituberkulozne viddilennya vid 2010 roku dityache stacionarne protituberkulozne viddilennya komunalnogo zakladu LOR medichnogo ob yednannya Ftiziopulmonologiya Religijni zakladiNa rozi ninishnih vulic Zamarstinivskoyi ta Dolinskogo roztashovuvalasya derev yana cerkva Voskresinnya Hristovogo vpershe zgadana u 1453 roci Z 1529 roku cerkva stala kriloshanskoyu pri nij vidkrili shkolu ta Voskresenske bratstvo parafiya cerkvi u XVI stolitti skladalas z blizka tridcyati parafiyan Cerkva chasto stavala zhertvoyu pozhezh ta vorozhih nabigiv u 1623 roci vona zgorila vshent razom iz navkolishnimi budinkami u 1695 roci vidbudovanu cerkvu spalili tatari pid chas svogo ostannogo napadu na Lviv Zreshtoyu pid chas kasacijnih reform avstrijskogo uryadu kincya XVII stolittya a same 1784 roku hram buv zakritij ta zgodom rozibranij Za doslidzhennyami istorikiv cerkva u svoyemu ostannomu varianti bula derev yanoyu tridilnoyu z velikoyu centralnoyu baneyu menshoyu baneyu nad babincem ta signaturkoyu nad vivtarnoyu chastinoyu Cerkva mala derev yanij rizblenij ikonostas iz 40 namisnimi obrazami Bilya cerkvi roztashovuvavsya cvintar otochenij parkanom iz derev yanoyu dzviniceyu Mizh vulicyami Zamarstinivskoyu Dolinskogo ta Gajdamackoyu stoyala derev yana cerkva Vvedennya Presvyatoyi Bogorodici sho nalezhala do zhinochogo monastirya svyatoyi Svyatoyi Ka te ri ni Olek san drijs koyi Blagoslovennya na budivnictvo monastirya ta cerkvi dav u 1591 roci kiyivskij mitropolit Mihajlo Rogoza a u 1646 roci moldovskij gospodar Vasil Lupul nadav zemlyu dlya budivnictva Cerkva postrazhdala pid chas Hmelnichchini prote bula vidbudovana u 1659 roci Monastir rozformuvali u 1784 roci nakazom cisarya Josifa II a cerkva prostoyala do 1809 roku pislya chogo yiyi rozibrali i perevezli do sela Macoshin de vona zgorila u 1886 roci Cerkva Svyatogo Josafata Pid 134 stoyit greko katolicka cerkva Svyashenomuchenika Josafata U 1904 roci na comu misci rozpochalosya sporudzhennya monastirya otciv Kapuciniv U 1925 1930 rokah pri monastiri bulo sporudzheno kostel Svyatogo Franciska Asizkogo u stili neorenesansu za proektom arhitektora Yana Sas Zubrickogo Z 1990 h rokiv hramovij kompleks nalezhit oo Redemptoristam ta vklyuchenij do pereliku pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1328 m U hrami pokoyatsya moshi Blazhennogo Mikolaya Charneckogo Pid 225 mizh Zamarstinivskoyu ta vuliceyu Zaozernoyu roztashovanij greko katolickij monastir Chinu Najsvyatishogo Izbavitelya oo Redemptoristiv iz cerkvoyu svyatogo Alfonsa Budivnictvo monastirskogo kompleksu pochalosya u 1920 h rokah z 1927 roku tut bula rezidenciya nastoyatelya Lvivskoyi vice provinciyi ChNI o Josifa Shrejversa u 1936 roci syudi perenesli seminariyu Redemptoristiv Za radyanskih chasiv u 1948 roci monastir likviduvali u jogo primishennya funkciyuvav protituberkuloznij dispanser 2 U 1990 roci kolishnij monastir povernuli redemptoristam Pam yatniki ta memorialni tabliciU 1895 roci na bichnij opori mostu nad vuliceyu Zamarstinivskoyu zvedenogo u 1870 roci vidkrili memorialnu tablicyu z chornogo marmuru na znak vshanuvannya bitvi iz tatarami sho vidbulasya u cij miscevosti u lyutomu 1695 roku U bitvi peremogli meshkanci mista ta koronne vijsko na choli z getmanom Stanislavom Yablonovskim cej napad tatar stav ostannim v istoriyi Lvova Za radyanskih chasiv pid chas rekonstrukciyi mostu memorialnu tablicyu pribrali 1925 roku u richnicyu listopadovih boyiv 1918 roku vidbulosya urochiste vidkrittya pam yatnogo znaku Hrest malopolskih viddiliv dobrovolchoyi armiyi vstanovlenogo na fasadi budinku kolishnih vijskovih kasaren na vulici Zamarstinivskij 7 Do nashih dniv ne zberigsya Bilya stini kolishnogo kostelu Svyatogo Kazimira bud 9 u 1995 roci za iniciativi Grigoriya Lupiya vidkrivsya pam yatnij znak z barelyefom skorbotnogo yangola ta memorialna tablicya na zgadku pro zhertv NKVS zakatovanih u Zamarstinivskij tyurmi U 2002 roci poryad vstanovili pam yatnik zhertvam politichnih represij skulptori Ivan Samotos ta O Kriskiv arhitektor Vasil Kamenshik Na fasadi budivli lvivskoyi serednoyi zagalnoosvitnoyi shkoli 87 sho na vul Zamarstinivskij 11 vstanovleno dvi memorialnih tablici odna vidomij ukrayinskij poetesi Irini Kalinec vidkrita 25 grudnya 2015 roku a druga vipuskniku shkoli geroyu ATO Volodimiru Pavlivu vidkrita 4 lipnya 2018 roku Vulicya Zamarstinivska bilya perehresti z vul Tatarskoyu ta pl 700 littya Lvova Bilya vulici Himichnoyi Perehrestya Zamarstinivskoyi ta Lipinskogo Kinceva petlya tramvayiv 4 i 5 na ZamarstinivskijDiv takozhVulici Lvova ZamarstinivPrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 31 serpnya 2021 Avtobus 5a eway in ua EasyWay originalu za 30 veresnya 2019 Procitovano 30 veresnya 2019 Avtobus 8a eway in ua EasyWay originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 30 veresnya 2019 Primiskij avtobus 123 eway in ua EasyWay originalu za 30 veresnya 2019 Procitovano 30 veresnya 2019 Tramvaj 6 eway in ua EasyWay originalu za 19 kvitnya 2021 Procitovano 2 kvitnya 2017 Tramvaj 9 eway in ua EasyWay originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 30 veresnya 2019 Trolejbus 33 eway in ua EasyWay originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 30 veresnya 2019 Marshrutne taksi 7 eway in ua EasyWay originalu za 16 sichnya 2017 Procitovano 2 kvitnya 2017 Marshrutne taksi 8 eway in ua EasyWay originalu za 30 veresnya 2019 Procitovano 30 veresnya 2019 Marshrutne taksi 20 eway in ua EasyWay originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 2 kvitnya 2017 Marshrutne taksi 22 eway in ua EasyWay originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 30 veresnya 2019 Marshrutne taksi 31 eway in ua EasyWay originalu za 20 zhovtnya 2021 Procitovano 12 serpnya 2022 Marshrutne taksi 34 eway in ua EasyWay originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 2 kvitnya 2017 Marshrutne taksi 41 eway in ua EasyWay originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 2 kvitnya 2017 Marshrutne taksi 46 eway in ua EasyWay originalu za 30 bereznya 2022 Procitovano 12 serpnya 2022 Marshrutne taksi 51 eway in ua EasyWay originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 2 kvitnya 2017 Marshrutne taksi 55 eway in ua EasyWay originalu za 3 serpnya 2021 Procitovano 12 serpnya 2022 Marshrutne taksi 56 eway in ua EasyWay originalu za 31 lipnya 2021 Procitovano 12 serpnya 2022 Marshrutne taksi 57 eway in ua EasyWay originalu za 18 listopada 2016 Procitovano 12 serpnya 2022 Marshrutne taksi 63 eway in ua EasyWay Procitovano 12 serpnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Znajti adresu ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 25 grudnya 2022 Procitovano 4 listopada 2023 Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 9 listopada 2020 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 s 23 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 7 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 57 Vulicyami starovinnogo Lvova 2006 s 214 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 181 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 185 Tetyana Goshko Magdeburzke pravo Lvova Narisi z istoriyi magdeburzkogo prava v Ukrayini XIV poch XVII st Lviv Afisha T 2002 Vulicyami starovinnogo Lvova 2006 s 215 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 135 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 146 1243 vulici Lvova 2009 s 465 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 183 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 58 Medynski A Lwow ilustrowany przewodnik dla zwiedzajacych S 98 Andrij Yaremko 31 sichnya 2011 city adm lviv ua Lvivska miska rada Arhiv originalu za 18 sichnya 2017 Procitovano 8 kvitnya 2017 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 59 1243 vulici Lvova 2009 s 466 Dzial ekonomiczny Slowo Polskie 10 grudnia 1906 561 S 9 pol Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 60 Lvov spravochnik 1949 s 121 Lvov spravochnik 1949 s 120 Lvivskim shkolam prisvoyili imena Kvitki Cisik ta Irini Kalinec forpost lviv ua 21 grudnya 2017 originalu za 31 sichnya 2022 Procitovano 9 listopada 2020 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 136 Medynski A Lwow ilustrowany przewodnik dla zwiedzajacych S 17 Komunalna 5 ta stomatologichna poliklinika m Lvova dlab com ua Universalnij lvivskij dovidnik originalu za 18 sichnya 2022 Procitovano 4 listopada 2023 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 137 1243 vulici Lvova 2009 s 467 Natalya Dulyaba 21 grudnya 2018 Avalon perebuduye budivlyu na Zamarstinivskij pid zhitlo portal lviv ua originalu za 29 veresnya 2019 Procitovano 29 veresnya 2019 Viktoriya Ejsmunt 21 grudnya 2018 Avalon zbuduye she odnu bagatopoverhivku na Zamarstinivskij Vizualizaciya tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto originalu za 22 lipnya 2022 Procitovano 22 lipnya 2022 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 21 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 19 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 16 Medynski A Lwow ilustrowany przewodnik dla zwiedzajacych S 23 Medynski A Lwow ilustrowany przewodnik dla zwiedzajacych S 172 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 184 Lvov spravochnik 1949 s 140 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 186 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 191 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 192 Dva budinki i dva gurtozhitki stali komunalnimi portal lviv ua Lvivskij portal 20 lipnya 2012 originalu za 7 sichnya 2021 Procitovano 5 sichnya 2021 M Ya Shingelskij Lvivskij instrumentalnij zavod esu com ua ESU originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 30 veresnya 2019 Lvivskij vikonkom dozvoliv zvesti bagatokvartirnij budinok na misci instrumentalnogo zavodu galinfo com ua Informacijna agenciya GalInfo 22 chervnya 2018 originalu za 30 veresnya 2019 Procitovano 30 veresnya 2019 Gierynski J Lwow nie znany J Gierynski Lwow Nakladem ksiegarni Krawczynskiego 1938 S 29 pol Serafin S Kowalski J Budowa kapieliska Zamarstynow we Lwowie Czasopismo techniczne 1936 3 S 59 pol Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 220 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 222 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 9 Krip yakevich 2009 s 99 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 147 Krip yakevich 2009 s 100 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 221 Medynski A Lwow ilustrowany przewodnik dla zwiedzajacych S 131 U Lvovi vidkrili memorialnu tablicyu Irini Kalinec galinfo com ua Informacijna agenciya GalInfo 25 grudnya 2015 originalu za 31 serpnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2017 Olga Perehrest 25 grudnya 2015 U Lvovi vidkrili memorialnu doshku Irini Kalinec zaxid net Zaxid net originalu za 31 serpnya 2021 Procitovano 31 serpnya 2021 Tetyana Koziryeva 26 grudnya 2015 U Lvovi vshanuvali pam yat Irini Stasiv Kalinec day kyiv ua Den originalu za 31 serpnya 2021 Procitovano 31 serpnya 2021 Vidkrittya memorialnoyi doshki u shkoli school 87 lviv ua 11 lipnya 2018 originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 3 zhovtnya 2019 DzherelaVulicya Zamarstinivska u sestrinskih VikiproyektahPortal Lviv Vulicya Zamarstinivska u Vikishovishi Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Zamarstinivska vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 465 469 ISBN 978 966 2154 24 5 Krip yakevich I P Istorichni prohodi po Lvovi knizhka putivnik Ivan Krip yakevich uporyad tekstu oprac ta prim B Yakimovicha Lviv Apriori 2007 116 s ISBN 966 8256 32 8 Lvov spravochnik sost G Gerbilskij i dr obsh red B K Dudykevich Lviv Vilna Ukrayina 1949 S 120 ros Melnik B V Visim promeniv Vulicyami starovinnogo Lvova 3 tye Lviv Svit 2006 S 168 Istorichni miscya Ukrayini ISBN 966 603 393 3 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 23 ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Vulici Lvova Harkiv Folio 2017 S 47 373 375 391 393 409 413 415 560 565 571 ISBN 978 966 03 7863 6 Melnik I V Dovkola Visokogo Zamku shlyahami j vulicyami Zhovkivskogo peredmistya ta pivnichnih okolic mista Lvova Lviv Apriori 2010 288 s Lvivski vulici i kam yanici ISBN 978 966 2154 32 0 Melnik I V Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti Korolivskogo stolichnogo mista Galichini Lviv Centr Yevropi 2008 384 s ISBN 978 966 7022 79 2 Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowosci wojewodztwa lwowskiego na rok 1939 Lwow 1939 146 s pol Medynski A Lwow ilustrowany przewodnik dla zwiedzajacych Aleksander Medynski Wyd 2 przejrz i uzupel Lwow 1937 216 s pol PosilannyaUhvala Lvivskoyi miskoyi radi vid 10 07 1990 r Pro vidnovlennya istorichnih nazv vulic i plosh m Lvova Proyekt Vulici Lvova vulicya Zamarstinivska lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 17 lyutogo 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya

Дата публікації:
Топ