Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Запит Сатир перенаправляє сюди див також інші значення Сати ри грец σάτυροι у давньогрецькій міфології лісові й гірські

Сатири

Сатири
Запит «Сатир» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Сати́ри (грец. σάτυροι) — у давньогрецькій міфології — лісові й гірські божества нижчого рангу, які уособлювали первісну, грубу силу природи; демони родючості, постійні супутники Діоніса. Зображалися як люди з тваринними рисами — первісно кінськими, пізніше козлиними, подібно до фавнів і силенів.

Образ і заняття

Сатири зображалися як чоловіки з тваринними рисами: шерстю на тілі, з кінськими хвостами й вухами чи з козлиними рогами та ногами. Їхні носи були кирпаті, сатири мали скуйовджене волосся та бороди. Козлині риси також мав лісовий бог Пан. Вони супроводжували бога вина Діоніса та вирізнялися пустотливістю, а часто й нестриманістю, хтивістю та жагою до вина.

Окремі сатири вирізнялися. Так, мудрий сатир Сілен був учителем Діоніса. За одним з варіантів міфу, саме Сілен наділив жадібного Мідаса здатністю перетворювати на золото все, чого він торкався. Марсій був управним музикою, що грав на флейті і перевершував у цьому самого Аполлона, за що той здер із нього шкіру.

Римляни ототожнювали сатирів із власними духами природи, фавнами. Фавни були загалом схожі на сатирів, з більш вираженими козлиними рисами, але зазвичай їх сприймали як сором'язливих лісових створінь, на відміну від буйних сатирів давніх греків.

У мистецтві

Образотворче мистецтво

Зображення Діоніса в грецькому архаїчному та класичному мистецтві часто показують його в компанії сатирів. Як правило, сатирів зображали оголеними з довгим волоссям, бородою, хвостом, як у коня, і ерегованими пенісами. Архаїчніші зображення показують сатирів з людськими ногами, тоді як на пізніших сатири з кінськими ногами. Разом з тим в цілому вони ставали з часом людиноподібніші, зливаючись із образом панів — множинних форм бога Пана.

Типово сатирів зображали як вони п'ють вино, танцюють, грають на флейтах або спілкуються з Діонісом. Менади, які часто супроводжують сатирів в архаїчних і класичних зображеннях, часто замінюються в елліністичних зображеннях лісовими німфами, до яких сатири залицяються. Іноді німфу замінює гермафродит, який відмовляє сатиру, що сприйняв гермарфродита за дівчину. Поширені також зображення як сатири мастурбують або злягаються з тваринами.

У зображеннях римської доби сатири та фавни часто асоціюються з музикою та зображуються, граючи на Пановій флейті.

Протягом Раннього Середньовіччя риси та характеристики сатирів і бога Пана увійшли до традиційної християнської іконографії Сатани.

В епоху Відродження сатири та фавни змішалися, і їм надавалися козлині риси в будь-якому співвідношенні, яке художник вважав доречним. Хоча сатири епохи Відродження все ще іноді з'являються в сценах п'яних гулянок, як у античності, вони також іноді з'являються в сімейних сценах, поряд із жінками та немовлятами чи дітьми сатирів. У Німеччини сатирів особливо часто зображували в мирному житті у пустелі. Найвідомішим зображенням домашнього типу є гравюра Альбрехта Дюрера «Родина сатира» (1505). Це популярне зображення сатирів і диких людей, можливо, також допомогло породити пізнішу європейську концепцію шляхетного дикуна.

Відносини між сатирами та німфами ранньомедреного періоду часто зображуються вже як згодні. Прикладом цієї тенденції є картина Герріта ван Гонтгорста «Сатир і німфа» 1623 року, на якій зображено задоволених сатира та німфу, які хтиво пестять одне одного.

Упродовж XIX ст. картини з сатирами набули функції допустимого зображення сексуальності. Картина Вільяма-Адольфа Бугро «Німфи та сатир» (1873), попри ризикований сюжет, була масово відтворена на керамічній плитці, порцелянових тарілках та інших предметах розкоші в Сполучених Штатах.

Скульптури сатирів прикрашають будинок у Дніпрі, відомий як «Чортів дім», збудований наприкінці XIX ст.

Силует сатира має важливу роль у серії картин «Сім смертних гріхів» (2021—2023).

Література

Поет Вергілій у своїй шостій Еклозі описує двох хлопців, які зв'язали сатира Силена, коли він був п'яний, і змусили його співати їм пісню про початок всесвіту. Овідій розповідав, що Юпітер, цар богів, дав сатирам для проживання ліси й гори, де вони будуть у безпеці від людей.

Давньоримський натураліст Пліній Старший, описуючи жителів Індії, згадував сатирів: «розгнузданий і дикий народ; у них немає чіткого голосу й мови, попри те вони жахливо скрегочуть і жахливо шумлять: вони грубі й волохаті по всьому тілу, очі вони мають червоні, як у сов, і зубаті, як собаки».

Грецький філософ-платонік II століття Плутарх описував легендарний випадок у «Житті Сулли»: солдати римського полководця Сулли під час військової кампанії в Греції в 89 році до нашої ери буцімто схопили сатира, який спав. Сулла спробував допитати його, але той говорив лише нерозбірливим звуком, схожим на іржанням коня та мекання цапа. Зляканий Сулла наказав, щоб сатир забрався геть.

Грецький письменник-мандрівник II століття Павсаній повідомляв, що бачив гробниці померлих силенів у Юдеї та Пергамоні. З цього Павсаній зробив висновок, що силени повинні бути смертними.

Грецький біограф III століття Філострат записав легенду у «Житті Аполлонія Тіанського» про те, як привид ефіопського сатира був глибоко закоханий у жінок із місцевого села та вбив двох із них. Тоді філософ Аполлоній Тіанський влаштував сатиру пастку з вином, знаючи, що, випивши його, привид-сатир засне назавжди. Присутні побачили як вина меншає, хоча сам привид-сатир залишився невидимим. Коли все вино зникло, привид-сатир заснув і більше ніколи не турбував селян.

Починаючи з пізньої античності, християнські письменники почали зображувати сатирів і фавнів як представників злих і демонічних сил. Разом з тим іноді вважалося, що навіть сатир може досягти спасіння.

Едмунд Спенсер у своїй епічній поемі «Королева фей» (1590) описав сатирів слухняними та наївними істотами.

У романі «Мармуровий фавн» (1860) американського письменника Натаніеля Готорна описується, що італійський граф Донателло має дивовижну схожість зі статуєю сатира, що доповнюється його безтурботним характером і інтенсивним сексуальним потягом до американки Міріам. У 1876 році Стефан Малларме написав поему «Південь фавна» від імені самого фавна, який намагається поцілувати двох прекрасних німф, поки вони сплять разом, але вони тікають, перетворившись на птахів.

Фавн на ім'я Містер Тумнус фігурує в класичному дитячому фентезійному романі «» (1950) Клайва С. Льюїса. Тумнус носить шарф і парасольку та живе в затишній печері з книжковою полицею. Він розважає Люсі Певенсі, першу дитину, яка відвідала Нарнію, сподіваючись приспати її, щоб віддати її Білій Відьмі, але потім, через муки сумління, супроводжує її додому.

Сатир на ім'я Гроувер Андервуд з'являється в молодіжному фантастичному романі «Викрадач блискавок» (2005) американського письменника Ріка Ріордана, а також у наступних романах серії «Персі Джексон та Олімпійці». Він служить вірним захисником головного героя Персі Джексона, сина смертної жінки та бога Посейдона.

Кінематограф

Італійський німий фільм 1917 року «Фавн» режисера Фебо Марі розповідає про статую фавна, який оживає та закохується в модель.

Фавни з'являються в анімаційній інсценізації Симфонії № 6 Людвіга ван Бетховена (1808) у анімаційному фільмі Діснея «Фантазія» (1940). Вони грають на сопілках Пана і пустують, а також допомагають купідонам об'єднувати кентаврів у пари.

Галерея

  • image
    Статуя Сілена з Додони, 540—530 рр. до н. е.
  • image
    Сатир з рогом для пиття на червонофігурному кіліку, кінець VI ст. до н. е.
  • image
    Чорнофігурна чаша з сатиром і менадою-танцівницею, бл. 500 р. до н. е.
  • image
    Силен і цап, фрагмент чорнофігурного кіафа, бл. 520 року до н. е.
  • image
    Ваза у вигляді голови сатира, близько 420 р. до н. е.
  • image
    Гравець на авлосі та сатир. Фреска з Пестума, IV ст. до н. е.
  • image
    Сатири в бестіарії Гарлі, кінець XII — початок XIII ст.
  • image
    Сатир і цап, гравюра Марко Денте, між 1498 і 1532 рр.
  • image
    «Родина сатира», гравюра Альбрехта Дюрера, 1505 р.
  • image
    «Закоханий сатир», картина Герріта ван Гонтгорста, 1632 р.
  • image
    Сатир із флейтою, картина Якоба Йорданса, XVII ст.
  • image
    Напад Купідона на сатира, картина Франческо Мансіні, між 1758 і 1760 рр.
  • image
    «Німфи та сатир», картина Вільяма-Адольфа Бугро, 1873 р.
  • image
    Пан і сатир на обкладинці журналу «LIFE», 1923 р.

Див. також

Примітки

  1. Cartwright, Mark. Satyr. World History Encyclopedia (англ.). Процитовано 27 липня 2023.
  2. March, Jennifer R. (31 травня 2014). Dictionary of Classical Mythology (англ.). Oxbow Books. с. 436. ISBN .
  3. Frecer, Robert (1 червня 2015). Gerulata: The Lamps (англ.). Charles University in Prague, Karolinum Press. с. 326. ISBN .
  4. Room, Adrian (1983). Room's Classical Dictionary: The Origins of the Names of Characters in Classical Mythology (англ.). Routledge & Kegan Paul. с. 270. ISBN .
  5. Miles, Geoffrey (11 вересня 2002). Classical Mythology in English Literature: A Critical Anthology (англ.). Routledge. с. 110. ISBN .
  6. Weinstock, Jeffrey Andrew (2014). The Ashgate encyclopedia of literary and cinematic monsters. Farnham, Surrey, England Burlington, VT: Ashgate. с. 233-236. ISBN .
  7. March, Jennifer R., ред. (2014). Dictionary of classical mythology. Oxford: Oxbow Books. с. 435—436. ISBN .
  8. Hansen, William F. (2005). Classical mythology: a guide to the mythical world of the Greeks and Romans. Oxford: Oxford Univ. Press. с. 279. ISBN .
  9. Hansen, William F. (2005). Classical Mythology: A Guide to the Mythical World of the Greeks and Romans (англ.). Oxford University Press. с. 279. ISBN .
  10. Frecer, Robert (2015). Gerulata: the lamps: Roman lamps in a provincial context (вид. 1. ed). Prague: Karolinum. с. 325—328. ISBN .
  11. Burn, Lucilla (2004). Hellenistic Art: From Alexander the Great to Augustus (англ.). Getty Publications. с. 145. ISBN .
  12. Lambert, S. D. (31 грудня 2011). Sociable Man: Essays on Ancient Greek Social Behaviour in Honour of Nick Fisher (англ.). Classical Press of Wales. с. 337—364. ISBN .
  13. Frecer, Robert (1 червня 2015). Gerulata: The Lamps (англ.). Charles University in Prague, Karolinum Press. с. 325—326. ISBN .
  14. Link, Luther (1995). The devil: a mask without a face. Picturing history series (вид. 1. publ). London: Reaktion Books. с. 44—45. ISBN .
  15. Link, Luther (1995). Devil: A Mask Without a Face (англ.). Reaktion Books. с. 52. ISBN .
  16. Campana, Joseph; Maisano, Scott (1 березня 2016). Renaissance Posthumanism (англ.). Fordham University Press. с. 70. ISBN .
  17. Jahoda, Gustav (3 жовтня 2018). Images of Savages: Ancient Roots of Modern Prejudice in Western Culture (англ.). Routledge. с. 6—7. ISBN .
  18. Florence, Penny (21 травня 2012). Sexed Universals in Contemporary Art (англ.). Allworth Press. с. 98. ISBN .
  19. Luta, Isabella (19 лютого 2017). Nymphs and Nymphomania: Mythological Medicine and Classical Nudity in Nineteenth Century Britain. Journal of International Women's Studies. Т. 18, № 3. с. 35—50. ISSN 1539-8706. Процитовано 2 серпня 2023.
  20. Baguley, David (1 листопада 2000). Napoleon III and His Regime: An Extravaganza (англ.). LSU Press. с. 317—318. ISBN .
  21. Scobey, David (2002-03). Nymphs and Satyrs: Sex and the Bourgeois Public Sphere in Victorian New York. Winterthur Portfolio (англ.). Т. 37, № 1. с. 43—66. doi:10.1086/376342. ISSN 0084-0416. Процитовано 2 серпня 2023.
  22. Атланти, Бетховен та Амури: ТОП-10 будівель Дніпра з незвичайними фасадами (ФОТО) - Днепр Инфо. Днепр Инфо - Новости Днепра (укр.). 31 серпня 2022. Процитовано 7 серпня 2023.
  23. Frankel, Eddy (9 червня 2023). Chris Ofili: ‘The Seven Deadly Sins’ at Victoria Miro review. Time Out London (брит.). Процитовано 7 серпня 2023.
  24. West, M. L. (24 травня 2007). Indo-European Poetry and Myth (англ.). OUP Oxford. с. 292. ISBN .
  25. Roman, Luke; Roman, Monica (2010). Encyclopedia of Greek and Roman mythology. Facts on File library of religion and mythology. New York: Facts On File. с. 432. ISBN .
  26. Пліній Старший. Природнича історія. Книга VIII. Сухопутні тварини.
  27. Плутарх. Життя Сулли, 27
  28. Павсаній. Опис Еллади 6.24.8
  29. Філострат. Житті Аполлонія Тіанського 6.26-30
  30. Link, Luther (1995). The devil: a mask without a face. Picturing history series (вид. 1. publ). London: Reaktion Books. с. 44. ISBN .
  31. Link, Luther (1995). The devil: a mask without a face. Picturing history series (вид. 1. publ). London: Reaktion Books. с. 51. ISBN .
  32. LibriVox. librivox.org. Процитовано 2 серпня 2023.
  33. Weinstock, Jeffrey Andrew (1 квітня 2016). The Ashgate Encyclopedia of Literary and Cinematic Monsters (англ.). Routledge. с. 235. ISBN .
  34. Grafton, Anthony; Most, Glenn W.; Settis, Salvatore (2010). The classical tradition. Harvard University Press reference library. Cambridge (Mass.): Belknap press of Harvard University Press. с. 359. ISBN .
  35. Weinstock, Jeffrey Andrew (1 квітня 2016). The Ashgate Encyclopedia of Literary and Cinematic Monsters (англ.). Routledge. с. 233—236. ISBN .
  36. Grafton, Anthony; Most, Glenn W.; Settis, Salvatore (2010). The classical tradition. Harvard University Press reference library. Cambridge (Mass.): Belknap press of Harvard University Press. с. 359-360. ISBN .

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сатири

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zapit Satir perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Sati ri grec satyroi u davnogreckij mifologiyi lisovi j girski bozhestva nizhchogo rangu yaki uosoblyuvali pervisnu grubu silu prirodi demoni rodyuchosti postijni suputniki Dionisa Zobrazhalisya yak lyudi z tvarinnimi risami pervisno kinskimi piznishe kozlinimi podibno do favniv i sileniv Obraz i zanyattyaSatiri zobrazhalisya yak choloviki z tvarinnimi risami sherstyu na tili z kinskimi hvostami j vuhami chi z kozlinimi rogami ta nogami Yihni nosi buli kirpati satiri mali skujovdzhene volossya ta borodi Kozlini risi takozh mav lisovij bog Pan Voni suprovodzhuvali boga vina Dionisa ta viriznyalisya pustotlivistyu a chasto j nestrimanistyu htivistyu ta zhagoyu do vina Okremi satiri viriznyalisya Tak mudrij satir Silen buv uchitelem Dionisa Za odnim z variantiv mifu same Silen nadiliv zhadibnogo Midasa zdatnistyu peretvoryuvati na zoloto vse chogo vin torkavsya Marsij buv upravnim muzikoyu sho grav na flejti i perevershuvav u comu samogo Apollona za sho toj zder iz nogo shkiru Rimlyani ototozhnyuvali satiriv iz vlasnimi duhami prirodi favnami Favni buli zagalom shozhi na satiriv z bilsh virazhenimi kozlinimi risami ale zazvichaj yih sprijmali yak sorom yazlivih lisovih stvorin na vidminu vid bujnih satiriv davnih grekiv U mistectviObrazotvorche mistectvo Zobrazhennya Dionisa v greckomu arhayichnomu ta klasichnomu mistectvi chasto pokazuyut jogo v kompaniyi satiriv Yak pravilo satiriv zobrazhali ogolenimi z dovgim volossyam borodoyu hvostom yak u konya i eregovanimi penisami Arhayichnishi zobrazhennya pokazuyut satiriv z lyudskimi nogami todi yak na piznishih satiri z kinskimi nogami Razom z tim v cilomu voni stavali z chasom lyudinopodibnishi zlivayuchis iz obrazom paniv mnozhinnih form boga Pana Tipovo satiriv zobrazhali yak voni p yut vino tancyuyut grayut na flejtah abo spilkuyutsya z Dionisom Menadi yaki chasto suprovodzhuyut satiriv v arhayichnih i klasichnih zobrazhennyah chasto zaminyuyutsya v ellinistichnih zobrazhennyah lisovimi nimfami do yakih satiri zalicyayutsya Inodi nimfu zaminyuye germafrodit yakij vidmovlyaye satiru sho sprijnyav germarfrodita za divchinu Poshireni takozh zobrazhennya yak satiri masturbuyut abo zlyagayutsya z tvarinami U zobrazhennyah rimskoyi dobi satiri ta favni chasto asociyuyutsya z muzikoyu ta zobrazhuyutsya grayuchi na Panovij flejti Protyagom Rannogo Serednovichchya risi ta harakteristiki satiriv i boga Pana uvijshli do tradicijnoyi hristiyanskoyi ikonografiyi Satani V epohu Vidrodzhennya satiri ta favni zmishalisya i yim nadavalisya kozlini risi v bud yakomu spivvidnoshenni yake hudozhnik vvazhav dorechnim Hocha satiri epohi Vidrodzhennya vse she inodi z yavlyayutsya v scenah p yanih gulyanok yak u antichnosti voni takozh inodi z yavlyayutsya v simejnih scenah poryad iz zhinkami ta nemovlyatami chi ditmi satiriv U Nimechchini satiriv osoblivo chasto zobrazhuvali v mirnomu zhitti u pusteli Najvidomishim zobrazhennyam domashnogo tipu ye gravyura Albrehta Dyurera Rodina satira 1505 Ce populyarne zobrazhennya satiriv i dikih lyudej mozhlivo takozh dopomoglo poroditi piznishu yevropejsku koncepciyu shlyahetnogo dikuna Vidnosini mizh satirami ta nimfami rannomedrenogo periodu chasto zobrazhuyutsya vzhe yak zgodni Prikladom ciyeyi tendenciyi ye kartina Gerrita van Gontgorsta Satir i nimfa 1623 roku na yakij zobrazheno zadovolenih satira ta nimfu yaki htivo pestyat odne odnogo Uprodovzh XIX st kartini z satirami nabuli funkciyi dopustimogo zobrazhennya seksualnosti Kartina Vilyama Adolfa Bugro Nimfi ta satir 1873 popri rizikovanij syuzhet bula masovo vidtvorena na keramichnij plitci porcelyanovih tarilkah ta inshih predmetah rozkoshi v Spoluchenih Shtatah Skulpturi satiriv prikrashayut budinok u Dnipri vidomij yak Chortiv dim zbudovanij naprikinci XIX st Siluet satira maye vazhlivu rol u seriyi kartin Sim smertnih grihiv 2021 2023 Literatura Poet Vergilij u svoyij shostij Eklozi opisuye dvoh hlopciv yaki zv yazali satira Silena koli vin buv p yanij i zmusili jogo spivati yim pisnyu pro pochatok vsesvitu Ovidij rozpovidav sho Yupiter car bogiv dav satiram dlya prozhivannya lisi j gori de voni budut u bezpeci vid lyudej Davnorimskij naturalist Plinij Starshij opisuyuchi zhiteliv Indiyi zgaduvav satiriv rozgnuzdanij i dikij narod u nih nemaye chitkogo golosu j movi popri te voni zhahlivo skregochut i zhahlivo shumlyat voni grubi j volohati po vsomu tilu ochi voni mayut chervoni yak u sov i zubati yak sobaki Greckij filosof platonik II stolittya Plutarh opisuvav legendarnij vipadok u Zhitti Sulli soldati rimskogo polkovodcya Sulli pid chas vijskovoyi kampaniyi v Greciyi v 89 roci do nashoyi eri bucimto shopili satira yakij spav Sulla sprobuvav dopitati jogo ale toj govoriv lishe nerozbirlivim zvukom shozhim na irzhannyam konya ta mekannya capa Zlyakanij Sulla nakazav shob satir zabravsya get Greckij pismennik mandrivnik II stolittya Pavsanij povidomlyav sho bachiv grobnici pomerlih sileniv u Yudeyi ta Pergamoni Z cogo Pavsanij zrobiv visnovok sho sileni povinni buti smertnimi Greckij biograf III stolittya Filostrat zapisav legendu u Zhitti Apolloniya Tianskogo pro te yak privid efiopskogo satira buv gliboko zakohanij u zhinok iz miscevogo sela ta vbiv dvoh iz nih Todi filosof Apollonij Tianskij vlashtuvav satiru pastku z vinom znayuchi sho vipivshi jogo privid satir zasne nazavzhdi Prisutni pobachili yak vina menshaye hocha sam privid satir zalishivsya nevidimim Koli vse vino zniklo privid satir zasnuv i bilshe nikoli ne turbuvav selyan Pochinayuchi z piznoyi antichnosti hristiyanski pismenniki pochali zobrazhuvati satiriv i favniv yak predstavnikiv zlih i demonichnih sil Razom z tim inodi vvazhalosya sho navit satir mozhe dosyagti spasinnya Edmund Spenser u svoyij epichnij poemi Koroleva fej 1590 opisav satiriv sluhnyanimi ta nayivnimi istotami U romani Marmurovij favn 1860 amerikanskogo pismennika Natanielya Gotorna opisuyetsya sho italijskij graf Donatello maye divovizhnu shozhist zi statuyeyu satira sho dopovnyuyetsya jogo bezturbotnim harakterom i intensivnim seksualnim potyagom do amerikanki Miriam U 1876 roci Stefan Mallarme napisav poemu Pivden favna vid imeni samogo favna yakij namagayetsya pociluvati dvoh prekrasnih nimf poki voni splyat razom ale voni tikayut peretvorivshis na ptahiv Favn na im ya Mister Tumnus figuruye v klasichnomu dityachomu fentezijnomu romani 1950 Klajva S Lyuyisa Tumnus nosit sharf i parasolku ta zhive v zatishnij pecheri z knizhkovoyu policeyu Vin rozvazhaye Lyusi Pevensi pershu ditinu yaka vidvidala Narniyu spodivayuchis prispati yiyi shob viddati yiyi Bilij Vidmi ale potim cherez muki sumlinnya suprovodzhuye yiyi dodomu Satir na im ya Grouver Andervud z yavlyayetsya v molodizhnomu fantastichnomu romani Vikradach bliskavok 2005 amerikanskogo pismennika Rika Riordana a takozh u nastupnih romanah seriyi Persi Dzhekson ta Olimpijci Vin sluzhit virnim zahisnikom golovnogo geroya Persi Dzheksona sina smertnoyi zhinki ta boga Posejdona Kinematograf Italijskij nimij film 1917 roku Favn rezhisera Febo Mari rozpovidaye pro statuyu favna yakij ozhivaye ta zakohuyetsya v model Favni z yavlyayutsya v animacijnij inscenizaciyi Simfoniyi 6 Lyudviga van Bethovena 1808 u animacijnomu filmi Disneya Fantaziya 1940 Voni grayut na sopilkah Pana i pustuyut a takozh dopomagayut kupidonam ob yednuvati kentavriv u pari GalereyaStatuya Silena z Dodoni 540 530 rr do n e Satir z rogom dlya pittya na chervonofigurnomu kiliku kinec VI st do n e Chornofigurna chasha z satirom i menadoyu tancivniceyu bl 500 r do n e Silen i cap fragment chornofigurnogo kiafa bl 520 roku do n e Vaza u viglyadi golovi satira blizko 420 r do n e Gravec na avlosi ta satir Freska z Pestuma IV st do n e Satiri v bestiariyi Garli kinec XII pochatok XIII st Satir i cap gravyura Marko Dente mizh 1498 i 1532 rr Rodina satira gravyura Albrehta Dyurera 1505 r Zakohanij satir kartina Gerrita van Gontgorsta 1632 r Satir iz flejtoyu kartina Yakoba Jordansa XVII st Napad Kupidona na satira kartina Franchesko Mansini mizh 1758 i 1760 rr Nimfi ta satir kartina Vilyama Adolfa Bugro 1873 r Pan i satir na obkladinci zhurnalu LIFE 1923 r Div takozhFavn Pan bog Chort Satira SatiriazisPrimitkiCartwright Mark Satyr World History Encyclopedia angl Procitovano 27 lipnya 2023 March Jennifer R 31 travnya 2014 Dictionary of Classical Mythology angl Oxbow Books s 436 ISBN 978 1 78297 635 6 Frecer Robert 1 chervnya 2015 Gerulata The Lamps angl Charles University in Prague Karolinum Press s 326 ISBN 978 80 246 2678 9 Room Adrian 1983 Room s Classical Dictionary The Origins of the Names of Characters in Classical Mythology angl Routledge amp Kegan Paul s 270 ISBN 978 0 7100 9262 5 Miles Geoffrey 11 veresnya 2002 Classical Mythology in English Literature A Critical Anthology angl Routledge s 110 ISBN 978 1 134 75464 9 Weinstock Jeffrey Andrew 2014 The Ashgate encyclopedia of literary and cinematic monsters Farnham Surrey England Burlington VT Ashgate s 233 236 ISBN 978 1 4094 2562 5 March Jennifer R red 2014 Dictionary of classical mythology Oxford Oxbow Books s 435 436 ISBN 978 1 78297 635 6 Hansen William F 2005 Classical mythology a guide to the mythical world of the Greeks and Romans Oxford Oxford Univ Press s 279 ISBN 978 0 19 530035 2 Hansen William F 2005 Classical Mythology A Guide to the Mythical World of the Greeks and Romans angl Oxford University Press s 279 ISBN 978 0 19 530035 2 Frecer Robert 2015 Gerulata the lamps Roman lamps in a provincial context vid 1 ed Prague Karolinum s 325 328 ISBN 978 80 246 2710 6 Burn Lucilla 2004 Hellenistic Art From Alexander the Great to Augustus angl Getty Publications s 145 ISBN 978 0 89236 776 4 Lambert S D 31 grudnya 2011 Sociable Man Essays on Ancient Greek Social Behaviour in Honour of Nick Fisher angl Classical Press of Wales s 337 364 ISBN 978 1 910589 21 2 Frecer Robert 1 chervnya 2015 Gerulata The Lamps angl Charles University in Prague Karolinum Press s 325 326 ISBN 978 80 246 2678 9 Link Luther 1995 The devil a mask without a face Picturing history series vid 1 publ London Reaktion Books s 44 45 ISBN 978 0 948462 67 2 Link Luther 1995 Devil A Mask Without a Face angl Reaktion Books s 52 ISBN 978 0 948462 67 2 Campana Joseph Maisano Scott 1 bereznya 2016 Renaissance Posthumanism angl Fordham University Press s 70 ISBN 978 0 8232 6958 7 Jahoda Gustav 3 zhovtnya 2018 Images of Savages Ancient Roots of Modern Prejudice in Western Culture angl Routledge s 6 7 ISBN 978 1 317 72491 9 Florence Penny 21 travnya 2012 Sexed Universals in Contemporary Art angl Allworth Press s 98 ISBN 978 1 62153 120 3 Luta Isabella 19 lyutogo 2017 Nymphs and Nymphomania Mythological Medicine and Classical Nudity in Nineteenth Century Britain Journal of International Women s Studies T 18 3 s 35 50 ISSN 1539 8706 Procitovano 2 serpnya 2023 Baguley David 1 listopada 2000 Napoleon III and His Regime An Extravaganza angl LSU Press s 317 318 ISBN 978 0 8071 2624 0 Scobey David 2002 03 Nymphs and Satyrs Sex and the Bourgeois Public Sphere in Victorian New York Winterthur Portfolio angl T 37 1 s 43 66 doi 10 1086 376342 ISSN 0084 0416 Procitovano 2 serpnya 2023 Atlanti Bethoven ta Amuri TOP 10 budivel Dnipra z nezvichajnimi fasadami FOTO Dnepr Info Dnepr Info Novosti Dnepra ukr 31 serpnya 2022 Procitovano 7 serpnya 2023 Frankel Eddy 9 chervnya 2023 Chris Ofili The Seven Deadly Sins at Victoria Miro review Time Out London brit Procitovano 7 serpnya 2023 West M L 24 travnya 2007 Indo European Poetry and Myth angl OUP Oxford s 292 ISBN 978 0 19 928075 9 Roman Luke Roman Monica 2010 Encyclopedia of Greek and Roman mythology Facts on File library of religion and mythology New York Facts On File s 432 ISBN 978 0 8160 7242 2 Plinij Starshij Prirodnicha istoriya Kniga VIII Suhoputni tvarini Plutarh Zhittya Sulli 27 Pavsanij Opis Elladi 6 24 8 Filostrat Zhitti Apolloniya Tianskogo 6 26 30 Link Luther 1995 The devil a mask without a face Picturing history series vid 1 publ London Reaktion Books s 44 ISBN 978 0 948462 67 2 Link Luther 1995 The devil a mask without a face Picturing history series vid 1 publ London Reaktion Books s 51 ISBN 978 0 948462 67 2 LibriVox librivox org Procitovano 2 serpnya 2023 Weinstock Jeffrey Andrew 1 kvitnya 2016 The Ashgate Encyclopedia of Literary and Cinematic Monsters angl Routledge s 235 ISBN 978 1 317 04426 0 Grafton Anthony Most Glenn W Settis Salvatore 2010 The classical tradition Harvard University Press reference library Cambridge Mass Belknap press of Harvard University Press s 359 ISBN 978 0 674 03572 0 Weinstock Jeffrey Andrew 1 kvitnya 2016 The Ashgate Encyclopedia of Literary and Cinematic Monsters angl Routledge s 233 236 ISBN 978 1 317 04426 0 Grafton Anthony Most Glenn W Settis Salvatore 2010 The classical tradition Harvard University Press reference library Cambridge Mass Belknap press of Harvard University Press s 359 360 ISBN 978 0 674 03572 0 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Satiri Slovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 s Satiri na Theoi ProjectPosilannyaSatir Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1683 1000 ekz

Дата публікації:
Топ