У давньоримській релігії та міфології Фавн був рогатим божеством лісу, рівнин та полів. Коли він зробив худобу плідною, його прозвали Інуєм. У літературі його почали асоціювати з грецьким богом Паном.
Фавн був одним із найдавніших римських божеств, відомих як di indigetes (рідні боги). Відповідно до Вергілія, він був легендарним царем латинян. Його тінь вважалася богинею пророцтва під іменем Фатуй, з оракулами у священному гаю Тіволі, навколо колодязя Альбунея та на Авентинському пагорбі в самому Стародавньому Римі.
Марк Теренцій Варрон стверджував, що відповіді пророцтва були дані в сатурніанських віршах . Фавн передбачав майбутнє у снах і голосах, які спілкувались з тими, хто прийшли спати у його околицях, лежачи на вовні принесених у жертву ягнят. Вільям Уорд Фаулер припустив, що Фавн це Фавоній, один з римських богів вітру.
Етимологія
Вважається, що ім'я Фавн походить від праіталійського *fawe чи *fawono, тому є спорідненим з умбрійськими fons, foner (милосердний). Зрештою, воно може походити від праіндоєвропейського (PIE) *bʰh₂u-n (сприятливий), що також відображає давньоірландське búan (добрий, сприятливий, твердий) і середньовалійський bun (діва, кохана).
Інша теорія стверджує, що Фавн є латинським похідним від PIE * dhau-no- («душитель», маючи на увазі «вовк»), пропозицію, яка висувається через той факт, що Луперкалії (від латинського lupus, «вовк») зазвичай є пов'язані з богом Фавном.
Походження
Фавн може бути індоєвропейського походження і пов'язаний з ведичним богом Рудрою . Вважається, що, перш ніж він став божеством природи, йому поклонялися традиційні римські фермери.
Подружжя і сім'я
У байці Фавн постає як старий цар Лація, онук Сатурна, син Піка та батько Латина від німфи Маріки (яку іноді згадували як матір Фавна). Після смерті, його підвищили до посади божества-охоронця землі за численні заслуги в сільському господарстві та скотарстві.
Богиня подібних атрибутів, так звана Фауна та Фатуа, була пов'язана з його поклонінням. Вона вважалась його дочкою, дружиною чи сестрою. Богиня Бона Деа часто ототожнювалося з Фауною.
Як Пана супроводжували Паниські, або маленькі Пани, так і крім головного Фавна передбачалося існування багатьох Фавнів. Фавни — це місцеві духи неприборканих лісів. Освічені, еллінізовані римляни пов'язували своїх фавнів з грецькими сатирами, що були дикими та оргіастичними п'яними послідовниками Діоніса, з чітким походженням.
Еквівалентність з Паном
З посиленням впливу грецької міфології на римську міфологію в 3-му і 2-му століттях до н. е. римляни прирівнювали своїх власних божеств до грецьких в тому, що називалося interpretatio romana . Фавна прирівнювали до бога Пана, що був богом пастухів, і, який, як вважалось, проживав в Аркадії . Пана завжди зображали рогатим, саме тому багато зображень Фавна також почали проявляти цю рису. Однак багато хто вважав ці два божества окремими, наприклад, Вергілій у своїй " Енеїді " згадав і Фавна, і Пана окремо.
Фестивалі
У втіленні Юстина Фавна прирівнюють до Луперка («той, хто відганяє вовка»), інакше жерця Фавна. Лівій назвав Інуя богом, якому спочатку поклонялися на Луперкаліях 15 лютого, коли його жерці носили козлячі шкури і били перехожих батогами з козячої шкіри.
Два фестивалі, названі Фауналією, відзначалися на його честь: одне 13 лютого в храмі Фавна на острові в Тіберіні, інше 5 грудня, коли селяни робили йому сільські підношення і розважалися танцями.
Евгемеристичний опис зробив Фавна латинським царем, сином Піка і Каненса. Після смерті його шанували як бога Фатуя, йому поклонялися в священному лісі за межами нинішнього Тіволі, але він був відомий з етруських часів як Тібур. Його нумінозну присутність впізнавали за вовчими шкурами з вінками та келихами.
Пізніше поклоніння
У Римській імперії Фавну поклонялися протягом багатьох століть. Прикладом цього був набір із тридцяти двох ложок 4-го століття, знайдений поблизу Тетфорда в Англії в 1979 році. На них було вигравірувано ім'я Фавна, і кожен мав різний епітет після імені бога. На ложках також були християнські символи, припускається, що вони спочатку були християнськими, але пізніше язичники присвятили їх Фавну. 4 століття було часом широкомасштабної християнізації, і це відкриття є доказом того, що навіть під час занепаду традиційної римської релігії богу Фавну все ще поклонялися.
Посилання
- For oracular Faunus, see Virgil, Aeneid vii.81; Ovid, [en] iv.649; Cicero, De Natura Deorum ii.6, iii.15 and [en] i.101; Dionysius of Halicarnassus v.16; Plutarch, Numa Pompilius xv.3; Lactantius Institutiones i.22.9; Servius on the Aeneid viii.314.
- Peck 1898
- Varro, De lingua latina vii. 36.
- (1899). The Roman Festivals of the Period of the Republic: An Introduction to the Study of the Religion of the Romans. London: Macmillan and Co. с. 259. Процитовано 7 червня 2007.
- de Vaan, 2008, с. 205—206.
- Nečas Hraste, Daniel; Vuković, Krešimir. Rudra-Shiva and Silvanus-Faunus: Savage and Propitious. Journal of Indo-European Studies. 39 (1–2): 102.
- Briquel, 1974, с. 31.
- Sergent, 1991, с. 18.
- Nečas Hraste, Daniel; Vuković, Krešimir. Rudra-Shiva and Silvanus-Faunus: Savage and Propitious. The Journal of Indo-European Studies. 39 (1/2): 100—15.
- Faunus | ancient Italian god. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 23 жовтня 2020.
- Peck 1898.
- Ronald Hutton (1988) Antiquaries Journal
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Favn U davnorimskij religiyi ta mifologiyi Favn buv rogatim bozhestvom lisu rivnin ta poliv Koli vin zrobiv hudobu plidnoyu jogo prozvali Inuyem U literaturi jogo pochali asociyuvati z greckim bogom Panom Favn i Dafnis grayut na flejti Pana rimska kopiya greckogo originalu Favn buv odnim iz najdavnishih rimskih bozhestv vidomih yak di indigetes ridni bogi Vidpovidno do Vergiliya vin buv legendarnim carem latinyan Jogo tin vvazhalasya bogineyu proroctva pid imenem Fatuj z orakulami u svyashennomu gayu Tivoli navkolo kolodyazya Albuneya ta na Aventinskomu pagorbi v samomu Starodavnomu Rimi Mark Terencij Varron stverdzhuvav sho vidpovidi proroctva buli dani v saturnianskih virshah Favn peredbachav majbutnye u snah i golosah yaki spilkuvalis z timi hto prijshli spati u jogo okolicyah lezhachi na vovni prinesenih u zhertvu yagnyat Vilyam Uord Fauler pripustiv sho Favn ce Favonij odin z rimskih bogiv vitru EtimologiyaVvazhayetsya sho im ya Favn pohodit vid praitalijskogo fawe chi fawono tomu ye sporidnenim z umbrijskimi fons foner miloserdnij Zreshtoyu vono mozhe pohoditi vid praindoyevropejskogo PIE bʰh u n spriyatlivij sho takozh vidobrazhaye davnoirlandske buan dobrij spriyatlivij tverdij i serednovalijskij bun diva kohana Insha teoriya stverdzhuye sho Favn ye latinskim pohidnim vid PIE dhau no dushitel mayuchi na uvazi vovk propoziciyu yaka visuvayetsya cherez toj fakt sho Luperkaliyi vid latinskogo lupus vovk zazvichaj ye pov yazani z bogom Favnom PohodzhennyaFavn mozhe buti indoyevropejskogo pohodzhennya i pov yazanij z vedichnim bogom Rudroyu Vvazhayetsya sho persh nizh vin stav bozhestvom prirodi jomu poklonyalisya tradicijni rimski fermeri Podruzhzhya i sim yaFavn zobrazhenij yak car Laciyu Nyurnberzka hronika 1493 r Zobrazhennya Favna zroblene bilya fontanu Neptuna u Florenciyi Italiya Skulptura Bartolomeo Ammanati U bajci Favn postaye yak starij car Laciya onuk Saturna sin Pika ta batko Latina vid nimfi Mariki yaku inodi zgaduvali yak matir Favna Pislya smerti jogo pidvishili do posadi bozhestva ohoroncya zemli za chislenni zaslugi v silskomu gospodarstvi ta skotarstvi Boginya podibnih atributiv tak zvana Fauna ta Fatua bula pov yazana z jogo pokloninnyam Vona vvazhalas jogo dochkoyu druzhinoyu chi sestroyu Boginya Bona Dea chasto ototozhnyuvalosya z Faunoyu Yak Pana suprovodzhuvali Paniski abo malenki Pani tak i krim golovnogo Favna peredbachalosya isnuvannya bagatoh Favniv Favni ce miscevi duhi nepriborkanih lisiv Osvicheni ellinizovani rimlyani pov yazuvali svoyih favniv z greckimi satirami sho buli dikimi ta orgiastichnimi p yanimi poslidovnikami Dionisa z chitkim pohodzhennyam Ekvivalentnist z PanomZ posilennyam vplivu greckoyi mifologiyi na rimsku mifologiyu v 3 mu i 2 mu stolittyah do n e rimlyani pririvnyuvali svoyih vlasnih bozhestv do greckih v tomu sho nazivalosya interpretatio romana Favna pririvnyuvali do boga Pana sho buv bogom pastuhiv i yakij yak vvazhalos prozhivav v Arkadiyi Pana zavzhdi zobrazhali rogatim same tomu bagato zobrazhen Favna takozh pochali proyavlyati cyu risu Odnak bagato hto vvazhav ci dva bozhestva okremimi napriklad Vergilij u svoyij Eneyidi zgadav i Favna i Pana okremo FestivaliU vtilenni Yustina Favna pririvnyuyut do Luperka toj hto vidganyaye vovka inakshe zhercya Favna Livij nazvav Inuya bogom yakomu spochatku poklonyalisya na Luperkaliyah 15 lyutogo koli jogo zherci nosili kozlyachi shkuri i bili perehozhih batogami z kozyachoyi shkiri Dva festivali nazvani Faunaliyeyu vidznachalisya na jogo chest odne 13 lyutogo v hrami Favna na ostrovi v Tiberini inshe 5 grudnya koli selyani robili jomu silski pidnoshennya i rozvazhalisya tancyami Evgemeristichnij opis zrobiv Favna latinskim carem sinom Pika i Kanensa Pislya smerti jogo shanuvali yak boga Fatuya jomu poklonyalisya v svyashennomu lisi za mezhami ninishnogo Tivoli ale vin buv vidomij z etruskih chasiv yak Tibur Jogo numinoznu prisutnist vpiznavali za vovchimi shkurami z vinkami ta kelihami Piznishe pokloninnyaEskiz kostyuma Favna dlya operi Jozefa Gajdna Armida U Rimskij imperiyi Favnu poklonyalisya protyagom bagatoh stolit Prikladom cogo buv nabir iz tridcyati dvoh lozhok 4 go stolittya znajdenij poblizu Tetforda v Angliyi v 1979 roci Na nih bulo vigraviruvano im ya Favna i kozhen mav riznij epitet pislya imeni boga Na lozhkah takozh buli hristiyanski simvoli pripuskayetsya sho voni spochatku buli hristiyanskimi ale piznishe yazichniki prisvyatili yih Favnu 4 stolittya bulo chasom shirokomasshtabnoyi hristiyanizaciyi i ce vidkrittya ye dokazom togo sho navit pid chas zanepadu tradicijnoyi rimskoyi religiyi bogu Favnu vse she poklonyalisya PosilannyaFor oracular Faunus see Virgil Aeneid vii 81 Ovid en iv 649 Cicero De Natura Deorum ii 6 iii 15 and en i 101 Dionysius of Halicarnassus v 16 Plutarch Numa Pompilius xv 3 Lactantius Institutiones i 22 9 Servius on the Aeneid viii 314 Peck 1898 Varro De lingua latina vii 36 1899 The Roman Festivals of the Period of the Republic An Introduction to the Study of the Religion of the Romans London Macmillan and Co s 259 Procitovano 7 chervnya 2007 de Vaan 2008 s 205 206 Necas Hraste Daniel Vukovic Kresimir Rudra Shiva and Silvanus Faunus Savage and Propitious Journal of Indo European Studies 39 1 2 102 Briquel 1974 s 31 Sergent 1991 s 18 Necas Hraste Daniel Vukovic Kresimir Rudra Shiva and Silvanus Faunus Savage and Propitious The Journal of Indo European Studies 39 1 2 100 15 Faunus ancient Italian god Encyclopedia Britannica angl Procitovano 23 zhovtnya 2020 Peck 1898 Ronald Hutton 1988 Antiquaries Journal