Плутарх (грец. Πλούταρχος, лат. Plutarch, близько 46 — 120/127 нашої ери) — давньогрецький письменник, історик і філософ-мораліст. Автор знаменитих «Порівняльних життєписів» і низки філософських творів, написаних у руслі традиції платонізму. Був одним із найвідоміших античних письменників, був творцем жанру біографії. Він народився в маленькому місті Херонії і здобув блискучу (освіту) в Афінах, Александрії та Римі. Він часто навідувався до Риму, де мав багатьох впливових друзів, насамперед — імператора Траяна. Жив Плутарх у ті часи, коли Еллада стала провінцією Риму і називалася Ахайєю, і якийсь час обіймав високу посаду її прокуратора. Про життя одного з таких видатних вчених — Плутарха — дещо відомо завдяки його особистим розповідям про його сім'ю і власну діяльність.
Плутарх | ||||
---|---|---|---|---|
дав.-гр. Πλούταρχος лат. L. Mestrius Plutarchus[1] | ||||
Народився | не раніше 45 і не пізніше 50 Херонея[d], Ахая, Стародавній Рим[2][3][…] | |||
Помер | 120[2][5][…] невідомо[6][7] | |||
Країна | Стародавній Рим | |||
Діяльність | есеїст, священник, магістрат, біограф, історик, письменник, філософ | |||
Сфера роботи | філософія[8], політологія[8] і історія[8] | |||
Мова творів | давньогрецька | |||
Напрямок | платонізм | |||
Жанр | біографія | |||
Magnum opus | «Порівняльні життєписи» | |||
У шлюбі з | d | |||
Діти | d і d | |||
| ||||
Плутарх у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Плутарх походив із заможної родини, що мешкала в невеликому містечку Херонея в Беотії. В Афінах вивчав математику, риторику і філософію, останню головним чином, у платоніка Амонія. У молодості багато подорожував. Відвідав Грецію, Малу Азію, Єгипет, був у Римі, де зустрівся з неопіфагорейцями, а також зав'язав дружбу з багатьма видатними людьми, у тому числі з Квінтом Сенеціоном (другом імператора Траяна), Аруленом Рустіком, , близьким соратником імператора Веспасіана, який допоміг Плутарху одержати римське громадянство. Однак, незабаром, Плутарх повернувся в Херонею. Він вірно служив своєму місту на громадських посадах, збирав у своєму будинку молодь, а навчаючи власних синів, створив свого роду «приватну академію», у якій відігравав роль наставника і лектора. Завдяки цій своєрідній філії афінської платонівської Академії беотійська Херонея стала одним з центрів платонізму в I ст. н. е. На п'ятдесятому році життя став жерцем Аполлона в Дельфах, намагався повернути святилищу і оракулові колишнє значення. Плутарх був типовим представником грецької міської аристократії цього часу: виступаючи іноді на ширшій політичній арені, він намагався залишатися переважно місцевим діячем рідної Херонеї.
Плутарх жив у ті часи, коли Еллада стала провінцією Риму і називалася Ахайєю, і якийсь час обіймав високу посаду її прокуратора.
Творчість
Він написав близько 200 творів різної тематики, найвідоміший з яких — «Порівняльні життєписи». У них він дав 50 біографій (з них 46 парних). Іноді «Порівняльні життєписи» називають також «Паралельними життєписами» оскільки портрети греків і римлян подані парами, наче «паралельно», за схожістю або контрастом. Подекуди таке порівняння закінчується «зіставленням», де підводиться певний підсумок, підкреслюється схоже і різне у видатних представників обох народів. Численні твори Плутарха не становлять собою скільки-небудь оригінальної творчості, проте є плодом величезної начитаності. Список творів Плутарха містить 207 назв; з них збереглося понад 150 (у тому числі кілька несправжніх). Їх прийнято поділяти на дві групи: 1) «популярно-філософські» (так зв. «Моралії») трактати на всілякі теми — релігійні, філософські, природно-наукові, антикварні, але найчастіше етичні (напр. про цікавість, про лестощі, про користолюбство, про балакучість, про чесноту і порок, подружні наставляння тощо) і 2) «біографії». Цей поділ походить від видання Плутарха, здійсненого візантійським ченцем Максимом Планудом (XIII ст.) і є досить умовний.
У творах першої групи звичайно використовується форма діалогу, послання або діатриби, цікавого повідомлення на філософські теми і широко використовується у виписках і переказах філософська продукція минулих століть. Питання літератури цікавили Плутарха головним чином у зв'язку з моральними і педагогічними проблемами. Цінні історичні відомості містяться в трактаті «Про музику».
Крім суто художніх завдань, Плутарх талановито вирішив і завдання патріотичні. Як зазначалося вище, він, грек, був високим посадовцем Римської імперії і не піднімав проти неї жодних повстань, але прислужився Елладі іншим чином: створивши яскраві паралельні образи еллінів і римлян і об'єктивно змалювавши усіх, він возвеличив Елладу, не принизивши Риму «і навпаки».
У нові часи Плутарх став одним із найулюбленіших античних письменників. Його сюжети використовували в художній практиці Вільям Шекспір («Юлій Цезар», «Антоній і Клеопатра»), французькі класики П'єр Корнель і Жан Расін. Мішель Монтень називав «Порівняльні життєписи» своїм требником, а Наполеон постійно носив їх із собою (як А. Македонський — «Іліаду» Гомера).
Біографії — це головний твір Плутарха «Порівняльні біографії» грецьких і римських державних діячів. Історичні події є для Плутарха лише матеріалом для відтворення образів великих людей минулого як об'єктів наслідування; дрібні особисті риси приваблюють до себе особливу увагу моралиста-характеролога, який не нехтує й анекдотами. У розумінні критичного ставлення до джерел і розуміння причин історичних подій Плутарх не був на рівні навіть античної науки. Для сучасного історика його «біографії» цінні передовсім як багаті збірки матеріалів з історіографічної літератури, що не дійшла до нас. Сам Плутарх віддавав шану давньогрецькому історику Діоклу і римському Квінту Фабію Піктору, на твори яких посилався.
Хоча Плутарх не був оригінальним письменником, він збирав і обробляв те, що інші письменники і мислителі написали до нього. Але в обробці Плутарха ціла традиція отримала новий вигляд, і саме він визначав протягом багатьох століть європейську думку і літературу. Різноманітності інтересів Плутарха відповідало значне число його творів, від яких збереглося менше половини.
Хоч його твори й названі історіографічними, Плутарх передовсім мораліст, а не історик, тому наукову точність він навіть не мав на меті, його більше цікавили особистісні якості видатних людей (з метою дати позитивний приклад для наслідування, іноді він навіть прикрашає портрети своїх героїв). Загалом же «Порівняльні життєписи» є високохудожнім твором своєї доби, і перед читачем відкривається не музейний зал, а живі обличчя видатних греків і римлян.
Філософія
Філософія Плутарха еклектична: релігійно-консервативна спрямованість обумовлює звертання до пізнього Платона, і формально він був платоніком, однак переважно цікавився релігійними й етичними питаннями. Його інтерпретація Платона продовжувала лінію Посідонія і готувала ґрунт для неоплатонічного тлумачення Біблії. Полемізуючи зі стоїчним натуралізмом і стоїцизмом, Плутарх схилявся до розуміння матерії як космічного начала недовершеності, що дуалістично протистоїть трансцендентному Богу. Посередники між світом і Богом — демони (генії); демонологія надає можливість примирити філософський монотеїзм з традиційною грецькою міфологією.
Філософія для Плутарха — не систематична дисципліна, а засіб самоосвіти універсально розвинутої людини. Плутарх користується вченням скептиків про недостатність знання, а в питаннях прикладної моралі запозичив багато чого в стоїків, усуваючи радикальні моменти їхнього вчення, і навіть у ненависних йому епікурейців. Вищою етичною цінністю для Плутарха є «благодушність», щиросердечний спокій, досягти якого можна лише добрими справами, дружнім ставленням до людей («філантропія»), суворим виконанням обов'язків щодо оточуючих. В етиці Плутарх слідував за Арістотелем, хоча виходив з характерного платонічного розуміння мети життя як «уподібнення богові», що досягається через вправу в доброчесності. Стрижнем етичних поглядів були поняття освіченості і «філантропії» — центральні також і для біографічного циклу, що доповнює теоретичні трактати по етиці. Вимагаючи впровадження етичного змісту в усі області життєвої діяльності, Плутарх не виходив за межі повсякденного моралізування: типовий епігон, він цілком задоволений своєю культурою. Етичною нормою для нього виступає ідеалізована практика старої полісної Греції, що не заважало йому однак залишатися вірним громадянином Римської імперії; тиради проти деспотизму і гноблення залишаються політично необразливою фразеологією, тим більше, що й офіційна стоїчна теорія трактувала государя як слугу громадян, натхненого прагненням до спільного блага.
Спадок
Цікавий і добросердий виклад, що не загострює спірних проблем, збирання культурної спадщини еллінізму в примирливій еклектиці «філантропічного» світогляду дозволяли представникам різних епох і напрямів знаходити в Плутарха цінний для них матеріал і забезпечили йому велике зацікавлення з боку пізніших століть, яким користувалися далеко не всі стародавні автори. Батьки церкви знаходили в релігійності й етиці Плутарха багато рис християнського вчення, і називали його «напівхристиянином»; візантійці цінували його як ерудита, який зберіг величезну кількість відомостей (звідси і відносна збереженість значної частини спадщини Плутарха). Ворожа до всіляких крайнощів, у тому числі й аскетизму, етика Плутарха привертала увагу вождів Реформації (, Цвінґлі); у Німеччині його популяризували і , у Франції — Рабле і Монтень. Плутарх стає улюбленим читанням у Новий час. Шекспір («Юлій Цезар», «Коріолан», «Антоній і Клеопатра»), Корнель («Серторій», «Агесілай»), Расін («Мітридат») знаходять у Плутарха сюжети своїх драм. Прагнення аристократії до показу своїх героїв породило в XVII ст. численні «життєписи» знаменитих людей за зразком Плутарха. Але особливо близький був Плутарх віку Просвітництва своєю «філантропією» (Ж. Ж. Руссо, Мірабо), а ідеологія французької революції знаходила в «Біографіях» Плутарха прославляння республіканських чеснот і ненависть до тиранів (у Росії Плутарх цікавив з цього боку декабристів). Сліди захоплення Плутархом помітні у Шіллера. У XIX ст. інтерес до Плутарха падає, для соціальної і філософської проблематики наївний еклектизм Плутарха не міг становити скільки-небудь актуального інтересу.
Див. також
- Alea iacta est
- 6615 Плутарх — астероїд, названий на честь філософа.
Примітки
- World History Encyclopedia — 2009.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Енциклопедія Брокгауз
- Walbank F. W. Encyclopædia Britannica
- Catalog of the German National Library
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Czech National Authority Database
- LIBRIS — 2012.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела
- Плутарх [ 17 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — С. 578. — .
Посилання
- Плутарх // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 353. — .
- Плутарх // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 171.
- Плутарх [ 11 вересня 2011 у Wayback Machine.](гр.)
- Плутарх в бібліотеці Мошкова [ 26 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Плутарх [ 27 травня 2010 у Wayback Machine.] на ancientrome.ru
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plutarh grec Ploytarxos lat Plutarch blizko 46 120 127 nashoyi eri davnogreckij pismennik istorik i filosof moralist Avtor znamenitih Porivnyalnih zhittyepisiv i nizki filosofskih tvoriv napisanih u rusli tradiciyi platonizmu Buv odnim iz najvidomishih antichnih pismennikiv buv tvorcem zhanru biografiyi Vin narodivsya v malenkomu misti Heroniyi i zdobuv bliskuchu osvitu v Afinah Aleksandriyi ta Rimi Vin chasto naviduvavsya do Rimu de mav bagatoh vplivovih druziv nasampered imperatora Trayana Zhiv Plutarh u ti chasi koli Ellada stala provinciyeyu Rimu i nazivalasya Ahajyeyu i yakijs chas obijmav visoku posadu yiyi prokuratora Pro zhittya odnogo z takih vidatnih vchenih Plutarha desho vidomo zavdyaki jogo osobistim rozpovidyam pro jogo sim yu i vlasnu diyalnist Plutarhdav gr Ploytarxos lat L Mestrius Plutarchus 1 Narodivsyane ranishe 45 i ne piznishe 50 Heroneya d Ahaya Starodavnij Rim 2 3 Pomer120 2 5 nevidomo 6 7 KrayinaStarodavnij RimDiyalnisteseyist svyashennik magistrat biograf istorik pismennik filosofSfera robotifilosofiya 8 politologiya 8 i istoriya 8 Mova tvorivdavnogreckaNapryamokplatonizmZhanrbiografiyaMagnum opus Porivnyalni zhittyepisi U shlyubi zdDitid i d Plutarh u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Plutarh znachennya BiografiyaPlutarh pohodiv iz zamozhnoyi rodini sho meshkala v nevelikomu mistechku Heroneya v Beotiyi V Afinah vivchav matematiku ritoriku i filosofiyu ostannyu golovnim chinom u platonika Amoniya U molodosti bagato podorozhuvav Vidvidav Greciyu Malu Aziyu Yegipet buv u Rimi de zustrivsya z neopifagorejcyami a takozh zav yazav druzhbu z bagatma vidatnimi lyudmi u tomu chisli z Kvintom Senecionom drugom imperatora Trayana Arulenom Rustikom blizkim soratnikom imperatora Vespasiana yakij dopomig Plutarhu oderzhati rimske gromadyanstvo Odnak nezabarom Plutarh povernuvsya v Heroneyu Vin virno sluzhiv svoyemu mistu na gromadskih posadah zbirav u svoyemu budinku molod a navchayuchi vlasnih siniv stvoriv svogo rodu privatnu akademiyu u yakij vidigravav rol nastavnika i lektora Zavdyaki cij svoyeridnij filiyi afinskoyi platonivskoyi Akademiyi beotijska Heroneya stala odnim z centriv platonizmu v I st n e Na p yatdesyatomu roci zhittya stav zhercem Apollona v Delfah namagavsya povernuti svyatilishu i orakulovi kolishnye znachennya Plutarh buv tipovim predstavnikom greckoyi miskoyi aristokratiyi cogo chasu vistupayuchi inodi na shirshij politichnij areni vin namagavsya zalishatisya perevazhno miscevim diyachem ridnoyi Heroneyi Plutarh zhiv u ti chasi koli Ellada stala provinciyeyu Rimu i nazivalasya Ahajyeyu i yakijs chas obijmav visoku posadu yiyi prokuratora TvorchistPorivnyalni zhittyepisi vidannya 1470 roku Vin napisav blizko 200 tvoriv riznoyi tematiki najvidomishij z yakih Porivnyalni zhittyepisi U nih vin dav 50 biografij z nih 46 parnih Inodi Porivnyalni zhittyepisi nazivayut takozh Paralelnimi zhittyepisami oskilki portreti grekiv i rimlyan podani parami nache paralelno za shozhistyu abo kontrastom Podekudi take porivnyannya zakinchuyetsya zistavlennyam de pidvoditsya pevnij pidsumok pidkreslyuyetsya shozhe i rizne u vidatnih predstavnikiv oboh narodiv Chislenni tvori Plutarha ne stanovlyat soboyu skilki nebud originalnoyi tvorchosti prote ye plodom velicheznoyi nachitanosti Spisok tvoriv Plutarha mistit 207 nazv z nih zbereglosya ponad 150 u tomu chisli kilka nespravzhnih Yih prijnyato podilyati na dvi grupi 1 populyarno filosofski tak zv Moraliyi traktati na vsilyaki temi religijni filosofski prirodno naukovi antikvarni ale najchastishe etichni napr pro cikavist pro lestoshi pro koristolyubstvo pro balakuchist pro chesnotu i porok podruzhni nastavlyannya tosho i 2 biografiyi Cej podil pohodit vid vidannya Plutarha zdijsnenogo vizantijskim chencem Maksimom Planudom XIII st i ye dosit umovnij U tvorah pershoyi grupi zvichajno vikoristovuyetsya forma dialogu poslannya abo diatribi cikavogo povidomlennya na filosofski temi i shiroko vikoristovuyetsya u vipiskah i perekazah filosofska produkciya minulih stolit Pitannya literaturi cikavili Plutarha golovnim chinom u zv yazku z moralnimi i pedagogichnimi problemami Cinni istorichni vidomosti mistyatsya v traktati Pro muziku Krim suto hudozhnih zavdan Plutarh talanovito virishiv i zavdannya patriotichni Yak zaznachalosya vishe vin grek buv visokim posadovcem Rimskoyi imperiyi i ne pidnimav proti neyi zhodnih povstan ale prisluzhivsya Elladi inshim chinom stvorivshi yaskravi paralelni obrazi elliniv i rimlyan i ob yektivno zmalyuvavshi usih vin vozvelichiv Elladu ne prinizivshi Rimu i navpaki U novi chasi Plutarh stav odnim iz najulyublenishih antichnih pismennikiv Jogo syuzheti vikoristovuvali v hudozhnij praktici Vilyam Shekspir Yulij Cezar Antonij i Kleopatra francuzki klasiki P yer Kornel i Zhan Rasin Mishel Monten nazivav Porivnyalni zhittyepisi svoyim trebnikom a Napoleon postijno nosiv yih iz soboyu yak A Makedonskij Iliadu Gomera Biografiyi ce golovnij tvir Plutarha Porivnyalni biografiyi greckih i rimskih derzhavnih diyachiv Istorichni podiyi ye dlya Plutarha lishe materialom dlya vidtvorennya obraziv velikih lyudej minulogo yak ob yektiv nasliduvannya dribni osobisti risi privablyuyut do sebe osoblivu uvagu moralista harakterologa yakij ne nehtuye j anekdotami U rozuminni kritichnogo stavlennya do dzherel i rozuminnya prichin istorichnih podij Plutarh ne buv na rivni navit antichnoyi nauki Dlya suchasnogo istorika jogo biografiyi cinni peredovsim yak bagati zbirki materialiv z istoriografichnoyi literaturi sho ne dijshla do nas Sam Plutarh viddavav shanu davnogreckomu istoriku Dioklu i rimskomu Kvintu Fabiyu Piktoru na tvori yakih posilavsya Hocha Plutarh ne buv originalnim pismennikom vin zbirav i obroblyav te sho inshi pismenniki i misliteli napisali do nogo Ale v obrobci Plutarha cila tradiciya otrimala novij viglyad i same vin viznachav protyagom bagatoh stolit yevropejsku dumku i literaturu Riznomanitnosti interesiv Plutarha vidpovidalo znachne chislo jogo tvoriv vid yakih zbereglosya menshe polovini Hoch jogo tvori j nazvani istoriografichnimi Plutarh peredovsim moralist a ne istorik tomu naukovu tochnist vin navit ne mav na meti jogo bilshe cikavili osobistisni yakosti vidatnih lyudej z metoyu dati pozitivnij priklad dlya nasliduvannya inodi vin navit prikrashaye portreti svoyih geroyiv Zagalom zhe Porivnyalni zhittyepisi ye visokohudozhnim tvorom svoyeyi dobi i pered chitachem vidkrivayetsya ne muzejnij zal a zhivi oblichchya vidatnih grekiv i rimlyan FilosofiyaFilosofiya Plutarha eklektichna religijno konservativna spryamovanist obumovlyuye zvertannya do piznogo Platona i formalno vin buv platonikom odnak perevazhno cikavivsya religijnimi j etichnimi pitannyami Jogo interpretaciya Platona prodovzhuvala liniyu Posidoniya i gotuvala grunt dlya neoplatonichnogo tlumachennya Bibliyi Polemizuyuchi zi stoyichnim naturalizmom i stoyicizmom Plutarh shilyavsya do rozuminnya materiyi yak kosmichnogo nachala nedovershenosti sho dualistichno protistoyit transcendentnomu Bogu Poseredniki mizh svitom i Bogom demoni geniyi demonologiya nadaye mozhlivist primiriti filosofskij monoteyizm z tradicijnoyu greckoyu mifologiyeyu Filosofiya dlya Plutarha ne sistematichna disciplina a zasib samoosviti universalno rozvinutoyi lyudini Plutarh koristuyetsya vchennyam skeptikiv pro nedostatnist znannya a v pitannyah prikladnoyi morali zapozichiv bagato chogo v stoyikiv usuvayuchi radikalni momenti yihnogo vchennya i navit u nenavisnih jomu epikurejciv Vishoyu etichnoyu cinnistyu dlya Plutarha ye blagodushnist shiroserdechnij spokij dosyagti yakogo mozhna lishe dobrimi spravami druzhnim stavlennyam do lyudej filantropiya suvorim vikonannyam obov yazkiv shodo otochuyuchih V etici Plutarh sliduvav za Aristotelem hocha vihodiv z harakternogo platonichnogo rozuminnya meti zhittya yak upodibnennya bogovi sho dosyagayetsya cherez vpravu v dobrochesnosti Strizhnem etichnih poglyadiv buli ponyattya osvichenosti i filantropiyi centralni takozh i dlya biografichnogo ciklu sho dopovnyuye teoretichni traktati po etici Vimagayuchi vprovadzhennya etichnogo zmistu v usi oblasti zhittyevoyi diyalnosti Plutarh ne vihodiv za mezhi povsyakdennogo moralizuvannya tipovij epigon vin cilkom zadovolenij svoyeyu kulturoyu Etichnoyu normoyu dlya nogo vistupaye idealizovana praktika staroyi polisnoyi Greciyi sho ne zavazhalo jomu odnak zalishatisya virnim gromadyaninom Rimskoyi imperiyi tiradi proti despotizmu i gnoblennya zalishayutsya politichno neobrazlivoyu frazeologiyeyu tim bilshe sho j oficijna stoyichna teoriya traktuvala gosudarya yak slugu gromadyan nathnenogo pragnennyam do spilnogo blaga SpadokCikavij i dobroserdij viklad sho ne zagostryuye spirnih problem zbirannya kulturnoyi spadshini ellinizmu v primirlivij eklektici filantropichnogo svitoglyadu dozvolyali predstavnikam riznih epoh i napryamiv znahoditi v Plutarha cinnij dlya nih material i zabezpechili jomu velike zacikavlennya z boku piznishih stolit yakim koristuvalisya daleko ne vsi starodavni avtori Batki cerkvi znahodili v religijnosti j etici Plutarha bagato ris hristiyanskogo vchennya i nazivali jogo napivhristiyaninom vizantijci cinuvali jogo yak erudita yakij zberig velicheznu kilkist vidomostej zvidsi i vidnosna zberezhenist znachnoyi chastini spadshini Plutarha Vorozha do vsilyakih krajnoshiv u tomu chisli j asketizmu etika Plutarha privertala uvagu vozhdiv Reformaciyi Cvingli u Nimechchini jogo populyarizuvali i u Franciyi Rable i Monten Plutarh staye ulyublenim chitannyam u Novij chas Shekspir Yulij Cezar Koriolan Antonij i Kleopatra Kornel Sertorij Agesilaj Rasin Mitridat znahodyat u Plutarha syuzheti svoyih dram Pragnennya aristokratiyi do pokazu svoyih geroyiv porodilo v XVII st chislenni zhittyepisi znamenitih lyudej za zrazkom Plutarha Ale osoblivo blizkij buv Plutarh viku Prosvitnictva svoyeyu filantropiyeyu Zh Zh Russo Mirabo a ideologiya francuzkoyi revolyuciyi znahodila v Biografiyah Plutarha proslavlyannya respublikanskih chesnot i nenavist do tiraniv u Rosiyi Plutarh cikaviv z cogo boku dekabristiv Slidi zahoplennya Plutarhom pomitni u Shillera U XIX st interes do Plutarha padaye dlya socialnoyi i filosofskoyi problematiki nayivnij eklektizm Plutarha ne mig stanoviti skilki nebud aktualnogo interesu Div takozhAlea iacta est 6615 Plutarh asteroyid nazvanij na chest filosofa PrimitkiWorld History Encyclopedia 2009 d Track Q54817642 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Walbank F W Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Bolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Czech National Authority Database d Track Q13550863 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaPlutarh 17 grudnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P S 578 ISBN 966 7492 04 4 PosilannyaPlutarh Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 353 ISBN 966 692 744 6 Plutarh Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 171 Plutarh u sestrinskih VikiproyektahPortal Greciya Citati u Vikicitatah Plutarh u Vikishovishi Plutarh 11 veresnya 2011 u Wayback Machine gr Plutarh v biblioteci Moshkova 26 lipnya 2010 u Wayback Machine Plutarh 27 travnya 2010 u Wayback Machine na ancientrome ru angl