Пу́блій Ові́дій Назо́н (лат. Publius Ovidius Naso), або Овідій; 20 березня 43 до н. е. , Сульмона, сучасна Італія — 17, Томіс, сучасна Констанца, Румунія) — останній з поетів «золотої доби» римської літератури, твори якого мали суттєвий вплив на пізнішу європейську середньовічну літературу та по наш час.
Овідій | ||||
---|---|---|---|---|
лат. Publius Ovidius Naso | ||||
Народився | 20 березня 43 до н. е.[1] Сульмона, Італія (Стародавній Рим), Стародавній Рим[4] | |||
Помер | 17[5] Констанца[4] | |||
Країна | Стародавній Рим | |||
Місце проживання | Констанца | |||
Діяльність | поет | |||
Мова творів | латина | |||
Жанр | трагедія | |||
Magnum opus | Метаморфози, Героїди і d | |||
| ||||
Овідій у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Життя
Згідно з автобіографічним твором «Скорботні елегії», Овідій народився в забезпеченій провінційній сім'ї вершницького стану. Із братом Луцієм, який був на рік старший, спочатку навчався в граматичній школі в Римі, а потім отримав звичайну для того часу риторичну освіту. Виявивши непересічні здібності до риторики, займався політикою: був одним з нижчих міських урядників у колегії тріумвірів, а опісля, членом судової колегії децемвірів. Проте потяг до віршування узяв верх: став членом гуртка Марка Валерія Мессали, мав нагоду зустрітися з Вергілієм на декламуванні Горацієм його віршів, підтримував дружні зв'язки з Секстом Проперцієм й Тібуллом. Освіту завершив у Афінах, після чого здійснив подорож східним Середземномор'ям з поетом Емілієм Макром, а потім до повернення в Рим побував на Сицилії.
У грудні 8 року н. е. імператор Октавіан Август несподівано заслав поета у Томи — грецьку колонію біля гирла Дунаю (нині сучасне місто Констанца на території Румунії). Причинами для вигнання були «образа та помилка»: «образою» стала поема «Мистецтво кохання», яка з'явилась вісьмома роками раніше, що сам поет підкреслював неодноразово — вихід поеми випадково збігся зі скандалом, пов'язаним з подружньою невірністю дочки імператора Юлії. Проте натяк Овідія, в чому полягала «помилка», залишився нерозгаданим. Був якийсь безпосередній привід, щось «ненароком побачене», можливо, якийсь факт, який компрометував Октавіана Августа або його сім'ю. Дослідники вважають, що Овідій був довіреною особою в любовному зв'язку Юлії, інші — що він був утаємничений у династичні інтриги, з метою позбавити Тиберія, сина імператриці Лівії від попереднього шлюбу, прав спадкоємця.
Коли це сталося, Овідій перебував на острові Ельба. Невідомо, чи відбувся якийсь суд, можливо, таємний. Проте майно поета не конфісковано і його третя дружина Фабія, рідня імператора, залишилась у Римі, щоб домогтися помилування. Перед від'їздом вигнанець спалив «Метаморфози», хоча саме цей твір поет вважав запорукою свого безсмертя, своїм пам'ятником; на щастя, друзі зберегли копії твору. На засланні лише віра у відданість дружини та сподівання на милість імператора слугували Овідію єдиною втіхою. Після смерті Августа у 14 році з'явилась надія на швидке звільнення, проте у Тиберія, до якого поет звертався через його племінника Германіка, розуміння не знайшов через недовіру Тиберія до Германіка. Під кінець життя Овідій, вочевидь, змирився з долею.
Творчість
Овідій виховувався в атмосфері Римської імперії Октавіана Августа, коли по закінченню громадянських воєн надзвичайно зросла заможність італійських землевласників. Поет відобразив у своїй творчості ідеологію вершницького стану, який досяг у той час свого найвищого економічного розвитку. Соціальна та філософська проблематика, характерна для попереднього літературного покоління (Вергілій, Горацій), Овідієві чужа. У його творчості переважають еротичні теми, в яких головним є не глибокі почуття, а дотепна іронічна гра традиційними літературними мотивами, з постійними переспівами як попередників, так і самого себе. Твори Овідія відрізняються віртуозною легкістю і гнучкістю стилю, яким він володів досконало.
Блискучий поетичний дебют Овідія («Любовні елегії») пов'язаний з еротичною елегією, поширеним жанром у його час. У цьому жанрі відбилися настрої середніх верств суспільства, які поринали від суспільної діяльності в сферу особистого життя. Поет згадує своїх попередників — Корнелія Галла, Тібулла та Секста Проперція; однак він не був лише наслідувачем, свої елегії він створює в цілком іншій тональності, грайливого, часом легковажного трактування теми кохання. Публічні декламації «Любовних елегій» відразу принесли їх авторові загальне визнання.
Початок
Першими літературними дослідами Овідія, за винятком тих, які він, за його власними словами, віддавав вогню «для виправлення», були «Героїди» і любовні елегії. Яскравість поетичного обдарування Овідія втілилася і в «Героїдах», але найбільшу увагу римського суспільства він звернув на себе любовними елегіями, які вийшли, під заголовком «Amores», спочатку в п'яти книгах, але згодом, по виключенню багатьох творів самим поетом - три книги з 49 віршів, які збереглися донині. Ці любовні елегії, зміст яких у тій чи іншій мірі, можливо, ґрунтується на любовних пригодах, пережитих поетом особисто, пов'язані з вигаданим ім'ям його подруги, Корінни, яке і прогриміло на весь Рим, як про це заявляв сам поет (totam cantata per Urbem Corinna).
У цій досить поширеній формі в римській літературі, яка вже мала своїх класиків, Овідію вдалося проявити у повній силі яскраве обдарування. Вона одразу зробила його ім'я знаним. Закінчуючи останню з цих елегій, він зобразив себе настільки ж прославленим своїм народом пелігнів, скільки Мантуя зобов'язана своєю славою Віргілію, а Верона — Катуллу. Безперечно, поетичного обдарування, вільного, невимушеного, із блискучою дотепністю і влучністю виразу, в цих елегіях дуже багато, як багато точних життєвих спостережень, уваги до деталей та версифікаторського таланту, для якого, мабуть, не існувало ніяких метричних труднощів. Попри це велика частина творчого шляху Овідія була ще попереду.
«Скорботні елегії» і «Понтійські листи»
Заслання на береги Чорного моря дало привід до написання цілого ряду творів, викликаних виключно новим місцеперебуванням поета. Засвідчуючи невичерпну силу таланту Овідія, вони носять зовсім інший колорит і представляють Овідія зовсім в іншому настрої, ніж до того, як його спіткала його катастрофа. Найближчим результатом цієї катастрофи були його «Скорботні Елегії» або просто «Скорботи» (Tristia), які він почав писати ще в дорозі й продовжував писати на місці заслання протягом трьох років, зображуючи своє сумне положення, скаржачись на долю і намагаючись схилити Августа до помилування. Елегії, які цілком відповідають своєму заголовку, вийшли в п'яти книгах, звернені в основному до дружини, деякі — до дочки і друзів, а одна з них, найбільша, частка другої книги — до Августа. Ця остання книга дуже цікава не тільки ставленням, в яке поет ставить себе до особистості імператора, виставляючи його велич і подвиги і принижено просячи прощення своїм гріхам, але й заявляє, що його звичаї зовсім не так погані, як про це можна думати, судячи зі змісту його віршів: навпаки, життя його цнотливе, а пустотлива тільки його муза (таку заяву згодом робив і Марціал, на виправдання змісту багатьох своїх епіграм). У цій же елегії приводиться цілий ряд поетів грецьких і римських, на яких хтивий зміст їхніх віршів не може накликати ніякої кари; вказується також на римські мімічні вистави, крайня непристойність яких дійсно служила школою розпусти для всієї маси населення.
За «Скорботними елегіями» були написані «Понтійські листи» (Ex Ponto), у чотирьох книгах. Зміст цих адресованих та іншим особам листів по суті той самий, що і в елегій, з тією тільки різницею, що в порівнянні з останніми, «Листи» виявляють помітне падіння таланту поета. Це відчувалося і самим Овідієм, який відверто зізнається, що перечитуючи, він соромиться написаного і пояснює слабкість своїх віршів тим, що муза не хоче йти до грубих гетів; виправляти ж написане — додає він — у нього не вистачає сил, тому що для його хворої душі важке всяке напруження. Цитата з Листів часто використовується авторами як прохання до читача про поблажливість. Тяжкість положення відбилася, очевидно, на свободі духу поета; постійний гніт несприятливої обстановки все більш і більш засмучував політ його фантазії. Звідси втомлива монотонність, яка в поєднанні з мінорним тоном складає в зрештою тяжке враження — загибелі першорядного таланту, поставленого в жалюгідні й неприродні умови і втрачає свою могутність навіть у мові та віршуванні. Однак, з берегів Чорного моря прийшли в Рим два твори Овідія, які свідчать про те, що таланту Овідія були під силу і предмети, обробка яких вимагала тривалого і серйозного вивчення.
«Наука кохання», «Засоби для краси» і «Ліки від кохання»
Не менший резонанс викликав і наступний твір поета, про написання якого він сповіщав своїм читачам ще у 18-й елегії II книги і який в рукописах і виданнях Овідія носить назву «Ars amatoria» («Любовна наука», «Наука кохання», «Мистецтво кохання»), а у творах самого поета — просто «Ars». Це дидактична поема у трьох книгах, написана, як майже всі твори Овідія, елегійним розміром і містить у собі настанови, спочатку для чоловіків, якими засобами можна купувати і зберігати за собою жіночу любов (1 і 2 книги), а потім для жінок, як вони можуть привертати до себе чоловіків і зберігати їхню прихильність.
Твір цей відрізняється в інших випадках відомою нескромністю змісту, яку автор змушений був виправдовувати перед офіційною мораллю тим приводом, що писав свої настанови для вільновідпущениць, які жили в Римі, та іноземок, на яких вимоги про суворість поведінки не поширювалися (Trist., II, 303). У літературному відношенні «Наука кохання» чудово розкриває повну зрілість таланту і руку майстра, яка вміє обробити кожну деталь і не втомлюється малювати одну картину за одною, з блиском, твердістю і самовладанням. Написано цей твір близько 2—1 років до н. е., коли поетові було 41—42 роки від народження.
Одночасно з «Наукою любові» з'явився твір Овідія, який належить до того самого розряду і від якого до нас дійшов лише уривок у 100 віршів. У виданнях він носить заголовок «Medicamina faciei». На цей твір, як на готове, вказує жінкам Овідій у III книзі «Науки кохання» (ст. 205), називаючи його «Medicamina formae» («Засоби для краси») і додаючи, що він хоч і невеликий за обсягом, але великий за старанням, яким написано (parvus, sed cura grande, libellus, opus). У збереженому уривку розглядаються засоби, пов'язані з доглядом за обличчям. Незабаром після «Науки кохання» Овідій видав «Ліки від кохання» («Remedia amoris») — поему в одній книзі, де він, не відмовляючись і на майбутній час від своєї служби Амуру, хоче полегшити становище тих, кому любов у тягар і які бажали б від неї позбутися. У напрямку, якого Овідій досі тримався, далі йому йти було нікуди, і він став шукати інші сюжети. Незабаром розробив міфологічні та релігійні перекази, результатом чого були два його капітальних твори: «Метаморфози» і «Фасти».
«Героїди», «Метаморфози», «Фасти»
Несподівано елегії отримали політичну забарвленість, коли поет полемізував проти тенденцій Октавіана Августа законодавчим шляхом відновити суворість сімейних звичаїв. Нову форму для варіації елегії поет створив у збірці «Героїди», де у вигляді скаржень міфічних героїнь на своїх коханців та чоловіків, з якими вони були в розлуці, майстерно розкрита психологія окремих героїнь. Овідій взяв матеріал із трагедій Евріпіда та творів еліністичної літератури й мистецтва, проте міфологічні образи модернізував, зберігаючи лише традиційні імена та ситуації.
Присвятивши любовній елегії майже десять років, Овідій закінчив три книги дидактичної поеми «Наука кохання», яка містить практичні поради для закоханих, й «Засоби від кохання». Елегії написані в іронічно-повчальному тоні у витонченій риторичній техніці своєю композицією пародіюють наукові трактати. Поет не приховував свого зверхнього ставлення до офіційного прославляння стародавніх чеснот. Суто практичним твором «Про косметику», Овідій підбив підсумок своїй діяльності як поета любові й звернувся до серйозніших тем.
Овідій взявся до здійснення справді величезного задуму: розпочав поему «Фасти», де, йдучи за календарем, від свята до свята, хотів описати сотні міфів та історичних подій, пов'язаних з історією Риму. Цей твір набув державної ваги, тому що імператор Октавіан Август дбав про відновлення храмів та релігійних свят, відчуваючи себе послідовником Юлія Цезаря. Овідій виступив у ролі охоронця державної ідеології. Одночасно з «Фастами», які мали включати дванадцять книг, поет створив ще обширніший епічний твір — поему «Метаморфози», в якій у вигляді зв'язної поеми на матеріалі міфів про різноманітні перевтілення автор задумав пояснити все, що відбувається в мінливому світі природи. У цьому творі Овідій розгорнув понад двісті сказань про чудесні метаморфози, починаючи від створення світу як першого «перетворення» хаосу на космос і закінчуючи офіційним міфом про перетворення Юлія Цезаря на зірку.
Через заслання «Метаморфози» залишились не відшліфованими остаточно, а «Фасти» були завершені тільки наполовину. Сумна метаморфоза спіткала самого поета, на засланні творчість носила переважно ліричний характер. П'ять книг твору «Скорботні елегії» та чотири книги «Послань з Понту» містять переважно нарікання на долю вигнанця; «Ібіс» — гнівна відповідь проти якогось недоброзичливця; дидактична поема «Наука рибальства», яка залишилась незавершеною.
З творів Овідія, які не дійшли до XXI століття, в античності високо цінувалася трагедія «Медея», де розкривається постать невгамовної в своїх пристрастях жінки. Популярність Овідія в античності та в середні віки була величезною. «Метаморфози» сприймалися як язичницька Біблія, яка підлягала алегоричному тлумаченню. Для світської поезії Овідій був вчителем любові, а навколо життя складалися легенди. Епоха Відродження принесла з собою численні новелістичні переробки овідієвих міфів, а в XVII—XVIII ст. ці міфи слугували невичерпним джерелом оперних та балетних тем. Цитуваннями з Овідія підкріплювали свої настанови автори поетик, читаних в Києво-Могилянській академії. У цьому середовищі (свідоцтва , Шерера) вважалося, що могила Овідія знаходиться десь на території України, і це переконання дожило до доби Просвітництва. Овідія наслідував Григорій Сковорода («Похвала астрономії»)
Захоплено відгукувався про нього Т. Шевченко, називаючи «найдосконалішим творінням всемогутнього творця вселенної».
Втрачені твори
Хоча збереглися ці два твори, але до XXI століття не дійшла трагедія Овідія, під заголовком «Медея», яка хоч і була твором юності поета, але вважалася в римській літературі одним з найкращих зразків цього літературного виду. На ній із задоволенням зупинявся Квінтіліан (X, 1, 98), про неї згадував і Тацит у «Розмові про ораторів» (гл. 12). Не дійшло і ще декількох творів, написаних частиною в Римі, частиною в Томах і в числі останніх — панегірик Августу, писаний гетською мовою, про що сповіщає в одному зі своїх «Понтійських листів» (IV, 13, 19 і сл.) сам Овідій, все ще не втрачаючи надії на полегшення своєї долі, якщо не на повне помилування. Однак цим надіям збутися не судилося. Не тільки Август, але і Тиберій, до якого він також звертався з благаннями, не повернули його із заслання: поет помер у Томах в 17 році, був похований на околицях міста.
Перелік творів
Твори, що дійшли до XXI століття
- (10 до н. е.) Любовні елегії (Amores), п'ять книг, пізніше (бл. 1 н. е.) перероблених в три.
- (5 до н. е.) Героїди (Heroides або Epistulae Heroidum, «Послання героїнь»), 21 послання (листи 16-21 складені бл. 4-8 рр. н. е.).
- (5 до н. е.) Ліки від кохання (Remedia amoris).
- (5 до н. е.) Про косметику (Про жіночі косметики або Засіб з догляду за жіночим обличчям) (Medicamina faciei femineae), збереглося 100 рядків.
- (2 до н. е.) Мистецтво кохання (Ars amatoria ), три книги (частково написані пізніше).
- (8 н. е.) Метаморфози (Methamorphoseon), 15 книг.
- (9 н. е.) Ібіс (Ibis), поема.
- (10 н. е.) Скорботні елегії (Tristia ), п'ять книг.
- (10 н. е.) Послання з Понта (Epistulae ex Ponto), чотири книги.
- (12 н. е.) Фасти, або Римський календар (Fasti), збереглося шість книжок, перші шість місяців року.
(Дати досить приблизні)
Твори втрачені або сумнівного походження
- Медея (Medea), втрачена трагедія про Медею.
- Горіхове дерево (Nux) — вважається сумнівним.
- Втішення, адресоване Лівії або Траурна пісня на смерть Друза (Consolatio ad Liviam або Epicedium Drusi ) — часто помилково приписується Овідію.
- Наука рибальства (Haleutica) — твір сумнівного походження.
Українські переклади
У журналі «Зоря» (Львів, 1880-97) було опубліковано декілька перекладів з «Метаморфоз»; перекл. Олена Пчілка та О. Маковей. у 1920-х роках виконав переклад першої пісні шумковим віршем, в якому твір набував української народної форми, яка посилювалося переробленням імен (напр. «батько Сатурненко», «Дафна Пенеївна» тощо). Суттєвим кроком стали переклади елегій Миколи Зерова, гекзаметр під рукою майстра став могутнім виражальним засобом, а не лише монотонним поєднанням дактилів. Окремі уривки з «Метаморфоз» переклала . Повний і довершений переклад «Метаморфоз» належить А. Содоморі. Також А. Содомора переклав повністю «Любовні елегії», «Мистецтво кохання» та «Скорботні елегії». Кілька елегій Овідія також переклав Григорій Кочур.
Афоризми
- «Сказано — зроблено»
- «Навчатися дозволено й у ворога»
- «Заборонений плід солодкий»
- «Мистецтво полягає в тому, щоб в творі мистецтва його не було помітно»
- «Ми захоплюємося старовиною, але живемо сучасністю»
- «Ніщо так не приваблює жінок, як обіцянки»
- «Добре прожив той, хто добре заховався»
Спадщина
Овідій був останній з відомих поетів Августової доби, зі смертю якого закінчилося золоте століття римської поезії. Зловживання талантом у період його найбільшого розвитку позбавило його права стояти поряд з Вергілієм і Горацієм, але джерелом вирували в ньому поетичне обдарування і віртуозність його віршової техніки, що робили його улюбленцем не тільки між сучасниками, але і за весь час Римської імперії. Безперечно, Овідієві як поету має бути віддано одне з чільних місць у римській літературі. Його «Метаморфози» і «Фасти» досі читаються в школах, як твору зразкові з погляду латинської мови і віршування.
Вшанування пам'яті
- Пам'ятник Овідію у Києві.
- На честь Овідія названо селище міського типу в Одеській області — Овідіополь.
- У смт Овідіополь провулок Маяковського перейменували на провулок Овідія.
- На честь Овідія названо кратер на Меркурії.
Див. також
- Зона Овідія
- «Метаморфози»
- Премія Овідія
- 2800 Овідіус — астероїд, названий на честь поета.
- Bene qui latuit, bene vixit
Примітки
- OVIDIO Nasone, Publio
- autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1929.
- Любкер Ф. Ovidius // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 964–967.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Bibliothèque nationale de France Record #119183166 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- В. Модестов Овидий // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1897. — Т. XXIа. — С. 661–664.
- BeWeB
Джерела та література
- М. В. Скржинська. Овідій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 515. — .
- Переклади творів українською
- Публій Овідій Назон. Метаморфози / Пер. з латинської А. Содомори. — Київ : Дніпро, 1985. — 302 с.
- Метаморфози: [поема] / Публій Овідій Назон ; пер. з латини Андрій Содомора. — Львів: Апріорі, 2019. — 519 с. : іл. — (Бібліотека античної літератури). — Пер. вид. : Metamorphoses / P. Ovidius Naso. — Teubner, 1915. —
- Публій Овідій Назон. Любовні елегії. Мистецтво кохання. Скорботні елегії / Пер. з латинської А. Содомори. — Київ : Основи, 1999. — 299 с. — .
- Любовні елегії. Мистецтво кохання / Публій Овідій Назон ; пер. з латини Андрій Содомора. — Львів: Апріорі, 2019. — 194, [1] с. — (Бібліотека античної літератури). — Пер. вид. : De arte amatoria libri tres. Amores. Epistulae / Ovidius Naso Publius. — 1902 ; 1916. —
- Публій Овідій Назон. Переклади А. Содомори, М. Зерова, Г. Кочура, Ю. Кузьми, І. Франка
- Дослідження життя і творчості Овідія
- Charles Martindale. Ovid renewed: Ovidian influences on literature and art from the Middle Ages to the twentieth century. — CUP Archive, 1990. — 298 с. — .
- Hermann Ferdinand Fränkel. Ovid: a poet between two worlds. — University of California Press, 1956. — 282 с. — (Sather classical lectures)
- Peter E. Knox. Oxford readings in Ovid. — Oxford University Press, 2006. — 541 с. — (Oxford readings in classical studies) — .
- Niklas Holzberg. Ovid. — Cornell University Press, 2002. — 217 с. — .
Посилання
- Овідій Насон // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1182. — 1000 екз.
- Овідій, Публій Овідій Назон // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 276. — .
- Овідій // Україна і українці очима світу: бібліогр. покажч. / НПБУ; упоряд.: О. І. Білик, К. М. Науменко; літ. ред. О. І. Бохан; наук. ред. В. О. Кононенко; — Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2018. — С. 37—38. — 248 с.
- Овідій. Елегія Х з Книги ІІІ «Сумних елегій». Переклад Г. Кочура. Читає В. Білоцерківський (аудіофайл)
- Овідій. Елегія І з Книги І «Любовних елегій». Переклад Г. Кочура. Читає В. Білоцерківський (аудіофайл)
- Овідій. Елегія IX з Книги І «Любовних елегій». Переклад Г. Кочура. Читає В. Білоцерківський (аудіофайл)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Publij Pu blij Ovi dij Nazo n lat Publius Ovidius Naso abo Ovidij 20 bereznya 43 do n e Sulmona suchasna Italiya 17 Tomis suchasna Konstanca Rumuniya ostannij z poetiv zolotoyi dobi rimskoyi literaturi tvori yakogo mali suttyevij vpliv na piznishu yevropejsku serednovichnu literaturu ta po nash chas Ovidijlat Publius Ovidius NasoNarodivsya20 bereznya 43 do n e 1 Sulmona Italiya Starodavnij Rim Starodavnij Rim 4 Pomer17 5 Konstanca 4 KrayinaStarodavnij RimMisce prozhivannyaKonstancaDiyalnistpoetMova tvorivlatinaZhanrtragediyaMagnum opusMetamorfozi Geroyidi i d Ovidij u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahZhittyaZgidno z avtobiografichnim tvorom Skorbotni elegiyi Ovidij narodivsya v zabezpechenij provincijnij sim yi vershnickogo stanu Iz bratom Luciyem yakij buv na rik starshij spochatku navchavsya v gramatichnij shkoli v Rimi a potim otrimav zvichajnu dlya togo chasu ritorichnu osvitu Viyavivshi neperesichni zdibnosti do ritoriki zajmavsya politikoyu buv odnim z nizhchih miskih uryadnikiv u kolegiyi triumviriv a opislya chlenom sudovoyi kolegiyi decemviriv Prote potyag do virshuvannya uzyav verh stav chlenom gurtka Marka Valeriya Messali mav nagodu zustritisya z Vergiliyem na deklamuvanni Goraciyem jogo virshiv pidtrimuvav druzhni zv yazki z Sekstom Properciyem j Tibullom Osvitu zavershiv u Afinah pislya chogo zdijsniv podorozh shidnim Seredzemnomor yam z poetom Emiliyem Makrom a potim do povernennya v Rim pobuvav na Siciliyi U grudni 8 roku n e imperator Oktavian Avgust nespodivano zaslav poeta u Tomi grecku koloniyu bilya girla Dunayu nini suchasne misto Konstanca na teritoriyi Rumuniyi Prichinami dlya vignannya buli obraza ta pomilka obrazoyu stala poema Mistectvo kohannya yaka z yavilas vismoma rokami ranishe sho sam poet pidkreslyuvav neodnorazovo vihid poemi vipadkovo zbigsya zi skandalom pov yazanim z podruzhnoyu nevirnistyu dochki imperatora Yuliyi Prote natyak Ovidiya v chomu polyagala pomilka zalishivsya nerozgadanim Buv yakijs bezposerednij privid shos nenarokom pobachene mozhlivo yakijs fakt yakij komprometuvav Oktaviana Avgusta abo jogo sim yu Doslidniki vvazhayut sho Ovidij buv dovirenoyu osoboyu v lyubovnomu zv yazku Yuliyi inshi sho vin buv utayemnichenij u dinastichni intrigi z metoyu pozbaviti Tiberiya sina imperatrici Liviyi vid poperednogo shlyubu prav spadkoyemcya Koli ce stalosya Ovidij perebuvav na ostrovi Elba Nevidomo chi vidbuvsya yakijs sud mozhlivo tayemnij Prote majno poeta ne konfiskovano i jogo tretya druzhina Fabiya ridnya imperatora zalishilas u Rimi shob domogtisya pomiluvannya Pered vid yizdom vignanec spaliv Metamorfozi hocha same cej tvir poet vvazhav zaporukoyu svogo bezsmertya svoyim pam yatnikom na shastya druzi zberegli kopiyi tvoru Na zaslanni lishe vira u viddanist druzhini ta spodivannya na milist imperatora sluguvali Ovidiyu yedinoyu vtihoyu Pislya smerti Avgusta u 14 roci z yavilas nadiya na shvidke zvilnennya prote u Tiberiya do yakogo poet zvertavsya cherez jogo pleminnika Germanika rozuminnya ne znajshov cherez nedoviru Tiberiya do Germanika Pid kinec zhittya Ovidij vochevid zmirivsya z doleyu TvorchistPublij Ovidij Nazon kartina Antona van Vernera Ovidij vihovuvavsya v atmosferi Rimskoyi imperiyi Oktaviana Avgusta koli po zakinchennyu gromadyanskih voyen nadzvichajno zrosla zamozhnist italijskih zemlevlasnikiv Poet vidobraziv u svoyij tvorchosti ideologiyu vershnickogo stanu yakij dosyag u toj chas svogo najvishogo ekonomichnogo rozvitku Socialna ta filosofska problematika harakterna dlya poperednogo literaturnogo pokolinnya Vergilij Goracij Ovidiyevi chuzha U jogo tvorchosti perevazhayut erotichni temi v yakih golovnim ye ne gliboki pochuttya a dotepna ironichna gra tradicijnimi literaturnimi motivami z postijnimi perespivami yak poperednikiv tak i samogo sebe Tvori Ovidiya vidriznyayutsya virtuoznoyu legkistyu i gnuchkistyu stilyu yakim vin volodiv doskonalo Bliskuchij poetichnij debyut Ovidiya Lyubovni elegiyi pov yazanij z erotichnoyu elegiyeyu poshirenim zhanrom u jogo chas U comu zhanri vidbilisya nastroyi serednih verstv suspilstva yaki porinali vid suspilnoyi diyalnosti v sferu osobistogo zhittya Poet zgaduye svoyih poperednikiv Korneliya Galla Tibulla ta Seksta Properciya odnak vin ne buv lishe nasliduvachem svoyi elegiyi vin stvoryuye v cilkom inshij tonalnosti grajlivogo chasom legkovazhnogo traktuvannya temi kohannya Publichni deklamaciyi Lyubovnih elegij vidrazu prinesli yih avtorovi zagalne viznannya Pochatok Pershimi literaturnimi doslidami Ovidiya za vinyatkom tih yaki vin za jogo vlasnimi slovami viddavav vognyu dlya vipravlennya buli Geroyidi i lyubovni elegiyi Yaskravist poetichnogo obdaruvannya Ovidiya vtililasya i v Geroyidah ale najbilshu uvagu rimskogo suspilstva vin zvernuv na sebe lyubovnimi elegiyami yaki vijshli pid zagolovkom Amores spochatku v p yati knigah ale zgodom po viklyuchennyu bagatoh tvoriv samim poetom tri knigi z 49 virshiv yaki zbereglisya donini Ci lyubovni elegiyi zmist yakih u tij chi inshij miri mozhlivo gruntuyetsya na lyubovnih prigodah perezhitih poetom osobisto pov yazani z vigadanim im yam jogo podrugi Korinni yake i progrimilo na ves Rim yak pro ce zayavlyav sam poet totam cantata per Urbem Corinna U cij dosit poshirenij formi v rimskij literaturi yaka vzhe mala svoyih klasikiv Ovidiyu vdalosya proyaviti u povnij sili yaskrave obdaruvannya Vona odrazu zrobila jogo im ya znanim Zakinchuyuchi ostannyu z cih elegij vin zobraziv sebe nastilki zh proslavlenim svoyim narodom peligniv skilki Mantuya zobov yazana svoyeyu slavoyu Virgiliyu a Verona Katullu Bezperechno poetichnogo obdaruvannya vilnogo nevimushenogo iz bliskuchoyu dotepnistyu i vluchnistyu virazu v cih elegiyah duzhe bagato yak bagato tochnih zhittyevih sposterezhen uvagi do detalej ta versifikatorskogo talantu dlya yakogo mabut ne isnuvalo niyakih metrichnih trudnoshiv Popri ce velika chastina tvorchogo shlyahu Ovidiya bula she poperedu Skorbotni elegiyi i Pontijski listi Ovidij u vignanni kartina en Zaslannya na beregi Chornogo morya dalo privid do napisannya cilogo ryadu tvoriv viklikanih viklyuchno novim misceperebuvannyam poeta Zasvidchuyuchi nevicherpnu silu talantu Ovidiya voni nosyat zovsim inshij kolorit i predstavlyayut Ovidiya zovsim v inshomu nastroyi nizh do togo yak jogo spitkala jogo katastrofa Najblizhchim rezultatom ciyeyi katastrofi buli jogo Skorbotni Elegiyi abo prosto Skorboti Tristia yaki vin pochav pisati she v dorozi j prodovzhuvav pisati na misci zaslannya protyagom troh rokiv zobrazhuyuchi svoye sumne polozhennya skarzhachis na dolyu i namagayuchis shiliti Avgusta do pomiluvannya Elegiyi yaki cilkom vidpovidayut svoyemu zagolovku vijshli v p yati knigah zverneni v osnovnomu do druzhini deyaki do dochki i druziv a odna z nih najbilsha chastka drugoyi knigi do Avgusta Cya ostannya kniga duzhe cikava ne tilki stavlennyam v yake poet stavit sebe do osobistosti imperatora vistavlyayuchi jogo velich i podvigi i prinizheno prosyachi proshennya svoyim griham ale j zayavlyaye sho jogo zvichayi zovsim ne tak pogani yak pro ce mozhna dumati sudyachi zi zmistu jogo virshiv navpaki zhittya jogo cnotlive a pustotliva tilki jogo muza taku zayavu zgodom robiv i Marcial na vipravdannya zmistu bagatoh svoyih epigram U cij zhe elegiyi privoditsya cilij ryad poetiv greckih i rimskih na yakih htivij zmist yihnih virshiv ne mozhe naklikati niyakoyi kari vkazuyetsya takozh na rimski mimichni vistavi krajnya nepristojnist yakih dijsno sluzhila shkoloyu rozpusti dlya vsiyeyi masi naselennya en penzlya Ezhena Delakrua Za Skorbotnimi elegiyami buli napisani Pontijski listi Ex Ponto u chotiroh knigah Zmist cih adresovanih ta inshim osobam listiv po suti toj samij sho i v elegij z tiyeyu tilki rizniceyu sho v porivnyanni z ostannimi Listi viyavlyayut pomitne padinnya talantu poeta Ce vidchuvalosya i samim Ovidiyem yakij vidverto ziznayetsya sho perechituyuchi vin soromitsya napisanogo i poyasnyuye slabkist svoyih virshiv tim sho muza ne hoche jti do grubih getiv vipravlyati zh napisane dodaye vin u nogo ne vistachaye sil tomu sho dlya jogo hvoroyi dushi vazhke vsyake napruzhennya Citata z Listiv chasto vikoristovuyetsya avtorami yak prohannya do chitacha pro poblazhlivist Tyazhkist polozhennya vidbilasya ochevidno na svobodi duhu poeta postijnij gnit nespriyatlivoyi obstanovki vse bilsh i bilsh zasmuchuvav polit jogo fantaziyi Zvidsi vtomliva monotonnist yaka v poyednanni z minornim tonom skladaye v zreshtoyu tyazhke vrazhennya zagibeli pershoryadnogo talantu postavlenogo v zhalyugidni j neprirodni umovi i vtrachaye svoyu mogutnist navit u movi ta virshuvanni Odnak z beregiv Chornogo morya prijshli v Rim dva tvori Ovidiya yaki svidchat pro te sho talantu Ovidiya buli pid silu i predmeti obrobka yakih vimagala trivalogo i serjoznogo vivchennya Nauka kohannya Zasobi dlya krasi i Liki vid kohannya Vidannya Ars amatoria Nauka kohannya 1644 roku Frankfurt Ne menshij rezonans viklikav i nastupnij tvir poeta pro napisannya yakogo vin spovishav svoyim chitacham she u 18 j elegiyi II knigi i yakij v rukopisah i vidannyah Ovidiya nosit nazvu Ars amatoria Lyubovna nauka Nauka kohannya Mistectvo kohannya a u tvorah samogo poeta prosto Ars Ce didaktichna poema u troh knigah napisana yak majzhe vsi tvori Ovidiya elegijnim rozmirom i mistit u sobi nastanovi spochatku dlya cholovikiv yakimi zasobami mozhna kupuvati i zberigati za soboyu zhinochu lyubov 1 i 2 knigi a potim dlya zhinok yak voni mozhut privertati do sebe cholovikiv i zberigati yihnyu prihilnist Tvir cej vidriznyayetsya v inshih vipadkah vidomoyu neskromnistyu zmistu yaku avtor zmushenij buv vipravdovuvati pered oficijnoyu morallyu tim privodom sho pisav svoyi nastanovi dlya vilnovidpushenic yaki zhili v Rimi ta inozemok na yakih vimogi pro suvorist povedinki ne poshiryuvalisya Trist II 303 U literaturnomu vidnoshenni Nauka kohannya chudovo rozkrivaye povnu zrilist talantu i ruku majstra yaka vmiye obrobiti kozhnu detal i ne vtomlyuyetsya malyuvati odnu kartinu za odnoyu z bliskom tverdistyu i samovladannyam Napisano cej tvir blizko 2 1 rokiv do n e koli poetovi bulo 41 42 roki vid narodzhennya Odnochasno z Naukoyu lyubovi z yavivsya tvir Ovidiya yakij nalezhit do togo samogo rozryadu i vid yakogo do nas dijshov lishe urivok u 100 virshiv U vidannyah vin nosit zagolovok Medicamina faciei Na cej tvir yak na gotove vkazuye zhinkam Ovidij u III knizi Nauki kohannya st 205 nazivayuchi jogo Medicamina formae Zasobi dlya krasi i dodayuchi sho vin hoch i nevelikij za obsyagom ale velikij za starannyam yakim napisano parvus sed cura grande libellus opus U zberezhenomu urivku rozglyadayutsya zasobi pov yazani z doglyadom za oblichchyam Nezabarom pislya Nauki kohannya Ovidij vidav Liki vid kohannya Remedia amoris poemu v odnij knizi de vin ne vidmovlyayuchis i na majbutnij chas vid svoyeyi sluzhbi Amuru hoche polegshiti stanovishe tih komu lyubov u tyagar i yaki bazhali b vid neyi pozbutisya U napryamku yakogo Ovidij dosi trimavsya dali jomu jti bulo nikudi i vin stav shukati inshi syuzheti Nezabarom rozrobiv mifologichni ta religijni perekazi rezultatom chogo buli dva jogo kapitalnih tvori Metamorfozi i Fasti Geroyidi Metamorfozi Fasti Nespodivano elegiyi otrimali politichnu zabarvlenist koli poet polemizuvav proti tendencij Oktaviana Avgusta zakonodavchim shlyahom vidnoviti suvorist simejnih zvichayiv Novu formu dlya variaciyi elegiyi poet stvoriv u zbirci Geroyidi de u viglyadi skarzhen mifichnih geroyin na svoyih kohanciv ta cholovikiv z yakimi voni buli v rozluci majsterno rozkrita psihologiya okremih geroyin Ovidij vzyav material iz tragedij Evripida ta tvoriv elinistichnoyi literaturi j mistectva prote mifologichni obrazi modernizuvav zberigayuchi lishe tradicijni imena ta situaciyi Prisvyativshi lyubovnij elegiyi majzhe desyat rokiv Ovidij zakinchiv tri knigi didaktichnoyi poemi Nauka kohannya yaka mistit praktichni poradi dlya zakohanih j Zasobi vid kohannya Elegiyi napisani v ironichno povchalnomu toni u vitonchenij ritorichnij tehnici svoyeyu kompoziciyeyu parodiyuyut naukovi traktati Poet ne prihovuvav svogo zverhnogo stavlennya do oficijnogo proslavlyannya starodavnih chesnot Suto praktichnim tvorom Pro kosmetiku Ovidij pidbiv pidsumok svoyij diyalnosti yak poeta lyubovi j zvernuvsya do serjoznishih tem Ovidij vzyavsya do zdijsnennya spravdi velicheznogo zadumu rozpochav poemu Fasti de jduchi za kalendarem vid svyata do svyata hotiv opisati sotni mifiv ta istorichnih podij pov yazanih z istoriyeyu Rimu Cej tvir nabuv derzhavnoyi vagi tomu sho imperator Oktavian Avgust dbav pro vidnovlennya hramiv ta religijnih svyat vidchuvayuchi sebe poslidovnikom Yuliya Cezarya Ovidij vistupiv u roli ohoroncya derzhavnoyi ideologiyi Odnochasno z Fastami yaki mali vklyuchati dvanadcyat knig poet stvoriv she obshirnishij epichnij tvir poemu Metamorfozi v yakij u viglyadi zv yaznoyi poemi na materiali mifiv pro riznomanitni perevtilennya avtor zadumav poyasniti vse sho vidbuvayetsya v minlivomu sviti prirodi U comu tvori Ovidij rozgornuv ponad dvisti skazan pro chudesni metamorfozi pochinayuchi vid stvorennya svitu yak pershogo peretvorennya haosu na kosmos i zakinchuyuchi oficijnim mifom pro peretvorennya Yuliya Cezarya na zirku Cherez zaslannya Metamorfozi zalishilis ne vidshlifovanimi ostatochno a Fasti buli zaversheni tilki napolovinu Sumna metamorfoza spitkala samogo poeta na zaslanni tvorchist nosila perevazhno lirichnij harakter P yat knig tvoru Skorbotni elegiyi ta chotiri knigi Poslan z Pontu mistyat perevazhno narikannya na dolyu vignancya Ibis gnivna vidpovid proti yakogos nedobrozichlivcya didaktichna poema Nauka ribalstva yaka zalishilas nezavershenoyu Z tvoriv Ovidiya yaki ne dijshli do XXI stolittya v antichnosti visoko cinuvalasya tragediya Medeya de rozkrivayetsya postat nevgamovnoyi v svoyih pristrastyah zhinki Populyarnist Ovidiya v antichnosti ta v seredni viki bula velicheznoyu Metamorfozi sprijmalisya yak yazichnicka Bibliya yaka pidlyagala alegorichnomu tlumachennyu Dlya svitskoyi poeziyi Ovidij buv vchitelem lyubovi a navkolo zhittya skladalisya legendi Epoha Vidrodzhennya prinesla z soboyu chislenni novelistichni pererobki ovidiyevih mifiv a v XVII XVIII st ci mifi sluguvali nevicherpnim dzherelom opernih ta baletnih tem Cituvannyami z Ovidiya pidkriplyuvali svoyi nastanovi avtori poetik chitanih v Kiyevo Mogilyanskij akademiyi U comu seredovishi svidoctva Sherera vvazhalosya sho mogila Ovidiya znahoditsya des na teritoriyi Ukrayini i ce perekonannya dozhilo do dobi Prosvitnictva Ovidiya nasliduvav Grigorij Skovoroda Pohvala astronomiyi Zahopleno vidgukuvavsya pro nogo T Shevchenko nazivayuchi najdoskonalishim tvorinnyam vsemogutnogo tvorcya vselennoyi Vtracheni tvori Hocha zbereglisya ci dva tvori ale do XXI stolittya ne dijshla tragediya Ovidiya pid zagolovkom Medeya yaka hoch i bula tvorom yunosti poeta ale vvazhalasya v rimskij literaturi odnim z najkrashih zrazkiv cogo literaturnogo vidu Na nij iz zadovolennyam zupinyavsya Kvintilian X 1 98 pro neyi zgaduvav i Tacit u Rozmovi pro oratoriv gl 12 Ne dijshlo i she dekilkoh tvoriv napisanih chastinoyu v Rimi chastinoyu v Tomah i v chisli ostannih panegirik Avgustu pisanij getskoyu movoyu pro sho spovishaye v odnomu zi svoyih Pontijskih listiv IV 13 19 i sl sam Ovidij vse she ne vtrachayuchi nadiyi na polegshennya svoyeyi doli yaksho ne na povne pomiluvannya Odnak cim nadiyam zbutisya ne sudilosya Ne tilki Avgust ale i Tiberij do yakogo vin takozh zvertavsya z blagannyami ne povernuli jogo iz zaslannya poet pomer u Tomah v 17 roci buv pohovanij na okolicyah mista Perelik tvorivMetamorphoses 1643Tvori sho dijshli do XXI stolittya 10 do n e Lyubovni elegiyi Amores p yat knig piznishe bl 1 n e pereroblenih v tri 5 do n e Geroyidi Heroides abo Epistulae Heroidum Poslannya geroyin 21 poslannya listi 16 21 skladeni bl 4 8 rr n e 5 do n e Liki vid kohannya Remedia amoris 5 do n e Pro kosmetiku Pro zhinochi kosmetiki abo Zasib z doglyadu za zhinochim oblichchyam Medicamina faciei femineae zbereglosya 100 ryadkiv 2 do n e Mistectvo kohannya Ars amatoria tri knigi chastkovo napisani piznishe 8 n e Metamorfozi Methamorphoseon 15 knig 9 n e Ibis Ibis poema 10 n e Skorbotni elegiyi Tristia p yat knig 10 n e Poslannya z Ponta Epistulae ex Ponto chotiri knigi 12 n e Fasti abo Rimskij kalendar Fasti zbereglosya shist knizhok pershi shist misyaciv roku Dati dosit priblizni Tvori vtracheni abo sumnivnogo pohodzhennya Medeya Medea vtrachena tragediya pro Medeyu Gorihove derevo Nux vvazhayetsya sumnivnim Vtishennya adresovane Liviyi abo Traurna pisnya na smert Druza Consolatio ad Liviam abo Epicedium Drusi chasto pomilkovo pripisuyetsya Ovidiyu Nauka ribalstva Haleutica tvir sumnivnogo pohodzhennya Pam yatnik Ovidiyu u Kiyevi na teritoriyi MAUP Mizhregionalnoyi Akademiyi Upravlinnya Ukrayinski perekladiU zhurnali Zorya Lviv 1880 97 bulo opublikovano dekilka perekladiv z Metamorfoz perekl Olena Pchilka ta O Makovej u 1920 h rokah vikonav pereklad pershoyi pisni shumkovim virshem v yakomu tvir nabuvav ukrayinskoyi narodnoyi formi yaka posilyuvalosya pereroblennyam imen napr batko Saturnenko Dafna Peneyivna tosho Suttyevim krokom stali perekladi elegij Mikoli Zerova gekzametr pid rukoyu majstra stav mogutnim virazhalnim zasobom a ne lishe monotonnim poyednannyam daktiliv Okremi urivki z Metamorfoz pereklala Povnij i dovershenij pereklad Metamorfoz nalezhit A Sodomori Takozh A Sodomora pereklav povnistyu Lyubovni elegiyi Mistectvo kohannya ta Skorbotni elegiyi Kilka elegij Ovidiya takozh pereklav Grigorij Kochur Aforizmi Skazano zrobleno Navchatisya dozvoleno j u voroga Zaboronenij plid solodkij Mistectvo polyagaye v tomu shob v tvori mistectva jogo ne bulo pomitno Mi zahoplyuyemosya starovinoyu ale zhivemo suchasnistyu Nisho tak ne privablyuye zhinok yak obicyanki Dobre prozhiv toj hto dobre zahovavsya SpadshinaOvidij buv ostannij z vidomih poetiv Avgustovoyi dobi zi smertyu yakogo zakinchilosya zolote stolittya rimskoyi poeziyi Zlovzhivannya talantom u period jogo najbilshogo rozvitku pozbavilo jogo prava stoyati poryad z Vergiliyem i Goraciyem ale dzherelom viruvali v nomu poetichne obdaruvannya i virtuoznist jogo virshovoyi tehniki sho robili jogo ulyublencem ne tilki mizh suchasnikami ale i za ves chas Rimskoyi imperiyi Bezperechno Ovidiyevi yak poetu maye buti viddano odne z chilnih misc u rimskij literaturi Jogo Metamorfozi i Fasti dosi chitayutsya v shkolah yak tvoru zrazkovi z poglyadu latinskoyi movi i virshuvannya Vshanuvannya pam yatiPam yatnik Ovidiyu u Kiyevi Na chest Ovidiya nazvano selishe miskogo tipu v Odeskij oblasti Ovidiopol U smt Ovidiopol provulok Mayakovskogo perejmenuvali na provulok Ovidiya Na chest Ovidiya nazvano krater na Merkuriyi Div takozhZona Ovidiya Metamorfozi Premiya Ovidiya 2800 Ovidius asteroyid nazvanij na chest poeta Bene qui latuit bene vixitPrimitkiOVIDIO Nasone Publio autori vari Enciclopedia Treccani Istituto dell Enciclopedia Italiana 1929 d Track Q731361d Track Q3803714d Track Q2818964 Lyubker F Ovidius Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 964 967 d Track Q45188191d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Bibliotheque nationale de France Record 119183166 BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 V Modestov Ovidij Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1897 T XXIa S 661 664 d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892938d Track Q20991332d Track Q19908137 BeWeB d Track Q77541206Dzherela ta literaturaM V Skrzhinska Ovidij Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 515 ISBN 978 966 00 1061 1 Ovidij u sestrinskih VikiproyektahPortal Starodavnij Rim Portal Literatura Portal Biografiyi Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Genealogiya na Rodovodi Ovidij u Vikishovishi Perekladi tvoriv ukrayinskoyuPublij Ovidij Nazon Metamorfozi Per z latinskoyi A Sodomori Kiyiv Dnipro 1985 302 s Metamorfozi poema Publij Ovidij Nazon per z latini Andrij Sodomora Lviv Apriori 2019 519 s il Biblioteka antichnoyi literaturi Per vid Metamorphoses P Ovidius Naso Teubner 1915 ISBN 978 617 629 572 3 Publij Ovidij Nazon Lyubovni elegiyi Mistectvo kohannya Skorbotni elegiyi Per z latinskoyi A Sodomori Kiyiv Osnovi 1999 299 s ISBN 966 500 061 6 Lyubovni elegiyi Mistectvo kohannya Publij Ovidij Nazon per z latini Andrij Sodomora Lviv Apriori 2019 194 1 s Biblioteka antichnoyi literaturi Per vid De arte amatoria libri tres Amores Epistulae Ovidius Naso Publius 1902 1916 ISBN 978 617 629 571 6 Publij Ovidij Nazon Perekladi A Sodomori M Zerova G Kochura Yu Kuzmi I FrankaDoslidzhennya zhittya i tvorchosti OvidiyaCharles Martindale Ovid renewed Ovidian influences on literature and art from the Middle Ages to the twentieth century CUP Archive 1990 298 s ISBN 9780521397452 Hermann Ferdinand Frankel Ovid a poet between two worlds University of California Press 1956 282 s Sather classical lectures Peter E Knox Oxford readings in Ovid Oxford University Press 2006 541 s Oxford readings in classical studies ISBN 9780199281169 Niklas Holzberg Ovid Cornell University Press 2002 217 s ISBN 9780801437540 PosilannyaOvidij Nason Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1182 1000 ekz Ovidij Publij Ovidij Nazon Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 276 ISBN 966 692 744 6 Ovidij Ukrayina i ukrayinci ochima svitu bibliogr pokazhch NPBU uporyad O I Bilik K M Naumenko lit red O I Bohan nauk red V O Kononenko Kiyiv NBU im Yaroslava Mudrogo 2018 S 37 38 248 s Ovidij Elegiya H z Knigi III Sumnih elegij Pereklad G Kochura Chitaye V Bilocerkivskij audiofajl Ovidij Elegiya I z Knigi I Lyubovnih elegij Pereklad G Kochura Chitaye V Bilocerkivskij audiofajl Ovidij Elegiya IX z Knigi I Lyubovnih elegij Pereklad G Kochura Chitaye V Bilocerkivskij audiofajl