Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Про природу богів лат De natura deorum назва твору написаного латинською мовою близько 45 року до н е римським державним

De Natura Deorum

De Natura Deorum

Про природу богів (лат. De natura deorum) — назва твору, написаного латинською мовою близько 45 року до н. е. римським державним діячем, письменником і філософом Марком Тулієм Цицероном, в якому обговорюються фундаментальні питання віри з точки зору трьох найважливіших античних філософських шкіл — стоїків, епікурейців та академіків.

«Про природу богів»
image
АвторЦицерон[1]
Мовакласична латина[1]
Темафілософія
Жанресей
Попередній твірd
Наступний твірd

Зміст

Твір, що складається з трьох книг і присвячений Бруту, по суті, є стенограмою філософської бесіди, яка відбулася приблизно за 30 років до цього, близько 76 року до н. е., в будинку Котти, який був другом Цицерона. У творі учасники бесіди — М. Тулій Цицерон, Квінт Луцилій Бальб, Гай Веллій і Гай Аврелій Котта — говорять один за одним, а Цицерон, якому на той час було близько 30 років, виступає переважно в ролі слухача. C. Веллей представляє епікурейську школу, К. Бальбус — стоїків, а Ц. Котта виступає від імені академічних скептиків, до яких належав і Цицерон. У першій книзі, після вступу Цицерона, подається погляд на епікурейську школу, представлений Веллієм, а також критика Котти. Друга книга містить виклад і захист теорії стоїків Бальбусом, а третя книга містить критику Котти стоїчного вчення Бальбуса.

Критика

Твір справив вагомий влив на мислителів, особливо у 18-му столітті. Кажуть, що Вольтер назвав «De natura deorum» «можливо, найкращою книгою в усій античності». Девід Юм у своїх [en] формально запозичив твір Цицерона: учень Клеанфа (лідера стоїків, представника природної релігії Юма) виступає в ролі слухача бесіди і приховує свою думку за думкою скептика Філона.

У 1811 році італійський священик-мінорит на ім'я Серафінус нібито опублікував четвертий том «De natura deorum», який, як він стверджував, знайшов у якомусь кодексі. Насправді рукопис був опублікований у видавництві [en] в Берліні, а його автором, ймовірно, можна вважати протестантського проповідника Германа Гаймарта Клудіуса.

Український переклад

Література

  • Christopher Diez: Ciceros emanzipatorische Leserführung. Studien zum Verhältnis von dialogisch-rhetorischer Inszenierung und skeptischer Philosophie in «De natura deorum» (= Palingenesia 128), Steiner, Stuttgart 2021, ISBN 978-3-515-13026-4.
  • Reinhold F. Glei: Cicero. C. De natura deorum. In: Christine Walde (Hrsg.): Die Rezeption der antiken Literatur. Kulturhistorisches Werklexikon (= Der Neue Pauly. Supplemente. Band 7). Metzler, Stuttgart/Weimar 2010, ISBN 978-3-476-02034-5, Sp. 245—252.

Посилання

  • Текст латиною
  1. PHI Latin Texts
    d:Track:Q64224598

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pro prirodu bogiv lat De natura deorum nazva tvoru napisanogo latinskoyu movoyu blizko 45 roku do n e rimskim derzhavnim diyachem pismennikom i filosofom Markom Tuliyem Ciceronom v yakomu obgovoryuyutsya fundamentalni pitannya viri z tochki zoru troh najvazhlivishih antichnih filosofskih shkil stoyikiv epikurejciv ta akademikiv Pro prirodu bogiv AvtorCiceron 1 Movaklasichna latina 1 TemafilosofiyaZhanresejPoperednij tvirdNastupnij tvirdZmistTvir sho skladayetsya z troh knig i prisvyachenij Brutu po suti ye stenogramoyu filosofskoyi besidi yaka vidbulasya priblizno za 30 rokiv do cogo blizko 76 roku do n e v budinku Kotti yakij buv drugom Cicerona U tvori uchasniki besidi M Tulij Ciceron Kvint Lucilij Balb Gaj Vellij i Gaj Avrelij Kotta govoryat odin za odnim a Ciceron yakomu na toj chas bulo blizko 30 rokiv vistupaye perevazhno v roli sluhacha C Vellej predstavlyaye epikurejsku shkolu K Balbus stoyikiv a C Kotta vistupaye vid imeni akademichnih skeptikiv do yakih nalezhav i Ciceron U pershij knizi pislya vstupu Cicerona podayetsya poglyad na epikurejsku shkolu predstavlenij Velliyem a takozh kritika Kotti Druga kniga mistit viklad i zahist teoriyi stoyikiv Balbusom a tretya kniga mistit kritiku Kotti stoyichnogo vchennya Balbusa KritikaTvir spraviv vagomij vliv na misliteliv osoblivo u 18 mu stolitti Kazhut sho Volter nazvav De natura deorum mozhlivo najkrashoyu knigoyu v usij antichnosti Devid Yum u svoyih en formalno zapozichiv tvir Cicerona uchen Kleanfa lidera stoyikiv predstavnika prirodnoyi religiyi Yuma vistupaye v roli sluhacha besidi i prihovuye svoyu dumku za dumkoyu skeptika Filona U 1811 roci italijskij svyashenik minorit na im ya Serafinus nibito opublikuvav chetvertij tom De natura deorum yakij yak vin stverdzhuvav znajshov u yakomus kodeksi Naspravdi rukopis buv opublikovanij u vidavnictvi en v Berlini a jogo avtorom jmovirno mozhna vvazhati protestantskogo propovidnika Germana Gajmarta Kludiusa Ukrayinskij perekladMark Tullij Ciceron Pro zakoni Pro derzhavu Pro prirodu bogiv Pereklav z latini V Litvinov Lviv Apriori 2019 392 s ISBN 978 617 629 506 8LiteraturaChristopher Diez Ciceros emanzipatorische Leserfuhrung Studien zum Verhaltnis von dialogisch rhetorischer Inszenierung und skeptischer Philosophie in De natura deorum Palingenesia 128 Steiner Stuttgart 2021 ISBN 978 3 515 13026 4 Reinhold F Glei Cicero C De natura deorum In Christine Walde Hrsg Die Rezeption der antiken Literatur Kulturhistorisches Werklexikon Der Neue Pauly Supplemente Band 7 Metzler Stuttgart Weimar 2010 ISBN 978 3 476 02034 5 Sp 245 252 PosilannyaTekst latinoyu PHI Latin Texts d Track Q64224598

Дата публікації:
Топ