Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Про закони (лат. De legibus) — філософська праця римського письменника Марка Тулія Цицерона (106-43 рр. до н. е.). Цей твір був доповненням до попередньої праці De re publica.
| Автор | Цицерон |
|---|---|
| Мова | класична латина |
| Тема | уряд |
| Жанр | есей |
| Видавництво | Тит Помпоній Аттік |
Час виникнення
Точна дата написання твору невідома. Однак Цицерон згадує в ньому, серед численних інших посилань на історичні події, свою посаду авгура (II, 31), яку він обіймав у 53 році до нашої ери. Крім того, згадується смерть Клодія († 52 р. до н. е.). Отже, цей період може слугувати terminus post quem написання твору. Однак він не міг бути написаний і після 46 року до н. е., що видно з листів Цицерона до Брута. Тому припускають, що Цицерон почав писати її наприкінці 53 року до н. е., але припинив писати на початку 51 року до н. е. (він поїхав у провінцію) і не опублікував твір.
Форма
De legibus, очевидно, був задуманий як доповнення до De re publica, опублікованого в 51 році до нашої ери. Вона має форму діалогу між Цицероном, його братом Квінтом і другом Аттіком в Арпінумі. Твір написаний у традиції подвійного твору Платона «Політей» і «Номої».
До нас дійшли три книги. Четверта анонсується в третій книзі, а з п'ятої цитується фрагмент Макробія. Як і у Платона, діалог має тривати цілий день. Після V книги настає лише полудень, отже, ймовірно, були заплановані подальші книги.
Зміст
У «De re publica» Цицерон описав найкращу державу, а тепер він мав намір розібратися з найкращими законами, яка мала випливати з природи людини.
У першій книзі представлена теорія «законів природи», натхненна стоєю, згідно з якою істинний закон відповідає божественному розуму. Оскільки всі люди також розумні, то, тренуючи свій розум, вони можуть зрештою долучитися до божественного розуму і жити згідно з істинним, вічним законом.
У другій книзі ці філософські думки знову піднімаються. Зокрема, пояснюється, що у світі існують фальшиві закони, які не діють за своєю природою і тому не заслуговують на назву «закон». Далі йде рамковий закон про релігію (constitutio religionum), який значною мірою натхненний римською традицією.
Нарешті, у Книзі ІІІ міститься відповідна збірка законів про магістратуру. Закони написані в античному стилі, і кожна з двох збірок супроводжується коментарями, в яких представлені закони розглядаються з різним ступенем вичерпності. Конкретні закони, як правило, спираються на римську традицію, з деякими посиланнями на Платона, а не на теорію природного права, викладену в першій книзі.
Книга IV, очевидно, містила доповнення до Книги III щодо судової системи. Зміст Книги V навряд чи можна реконструювати. Однак можна припустити, що, як і у випадку з Платоном, у ній обговорювалися інші галузі права.
Згадки
Діалог майже не згадується в античних текстах; виняток становлять Макробій, Лактанцій та Августин. У 5 столітті він був включений до корпусу, з якого були взяті два твори, і лише таким чином переданий нащадкам.
Український переклад
- Марк Туллій Ціцерон. Про закони. Про державу. Про природу богів. Переклав з латини В. Литвинов. — Львів: Апріорі, 2019. 392 с.
Література
- Robert Philippson: M. Tullius Cicero. In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band VII A,1, Stuttgart 1939, Sp. 1117—1121.
- Gustav Adolf Lehmann: Politische Reformvorschläge in der Krise der späten römischen Republik. Cicero, De legibus III und Sallusts Sendschreiben an Caesar, Meisenheim am Glan 1980.
- Klaus Martin Girardet: Die Ordnung der Welt. Ein Beitrag zur philosophischen und politischen Interpretation von Ciceros Schrift De legibus, Wiesbaden 1983.
- Inga Meyer: Von der Vision zur Reform. Der Staat der Gesetze: Ciceros Programm einer Neuordnung der Römischen Republik 56–51 v. Chr., München 2006.
Посилання
- Текст латиною
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pro zakoni lat De legibus filosofska pracya rimskogo pismennika Marka Tuliya Cicerona 106 43 rr do n e Cej tvir buv dopovnennyam do poperednoyi praci De re publica Pro zakoni AvtorCiceronMovaklasichna latinaTemauryadZhanresejVidavnictvoTit Pomponij AttikChas viniknennyaTochna data napisannya tvoru nevidoma Odnak Ciceron zgaduye v nomu sered chislennih inshih posilan na istorichni podiyi svoyu posadu avgura II 31 yaku vin obijmav u 53 roci do nashoyi eri Krim togo zgaduyetsya smert Klodiya 52 r do n e Otzhe cej period mozhe sluguvati terminus post quem napisannya tvoru Odnak vin ne mig buti napisanij i pislya 46 roku do n e sho vidno z listiv Cicerona do Bruta Tomu pripuskayut sho Ciceron pochav pisati yiyi naprikinci 53 roku do n e ale pripiniv pisati na pochatku 51 roku do n e vin poyihav u provinciyu i ne opublikuvav tvir FormaDe legibus ochevidno buv zadumanij yak dopovnennya do De re publica opublikovanogo v 51 roci do nashoyi eri Vona maye formu dialogu mizh Ciceronom jogo bratom Kvintom i drugom Attikom v Arpinumi Tvir napisanij u tradiciyi podvijnogo tvoru Platona Politej i Nomoyi Do nas dijshli tri knigi Chetverta anonsuyetsya v tretij knizi a z p yatoyi cituyetsya fragment Makrobiya Yak i u Platona dialog maye trivati cilij den Pislya V knigi nastaye lishe poluden otzhe jmovirno buli zaplanovani podalshi knigi ZmistU De re publica Ciceron opisav najkrashu derzhavu a teper vin mav namir rozibratisya z najkrashimi zakonami yaka mala viplivati z prirodi lyudini U pershij knizi predstavlena teoriya zakoniv prirodi nathnenna stoyeyu zgidno z yakoyu istinnij zakon vidpovidaye bozhestvennomu rozumu Oskilki vsi lyudi takozh rozumni to trenuyuchi svij rozum voni mozhut zreshtoyu doluchitisya do bozhestvennogo rozumu i zhiti zgidno z istinnim vichnim zakonom U drugij knizi ci filosofski dumki znovu pidnimayutsya Zokrema poyasnyuyetsya sho u sviti isnuyut falshivi zakoni yaki ne diyut za svoyeyu prirodoyu i tomu ne zaslugovuyut na nazvu zakon Dali jde ramkovij zakon pro religiyu constitutio religionum yakij znachnoyu miroyu nathnennij rimskoyu tradiciyeyu Nareshti u Knizi III mistitsya vidpovidna zbirka zakoniv pro magistraturu Zakoni napisani v antichnomu stili i kozhna z dvoh zbirok suprovodzhuyetsya komentaryami v yakih predstavleni zakoni rozglyadayutsya z riznim stupenem vicherpnosti Konkretni zakoni yak pravilo spirayutsya na rimsku tradiciyu z deyakimi posilannyami na Platona a ne na teoriyu prirodnogo prava vikladenu v pershij knizi Kniga IV ochevidno mistila dopovnennya do Knigi III shodo sudovoyi sistemi Zmist Knigi V navryad chi mozhna rekonstruyuvati Odnak mozhna pripustiti sho yak i u vipadku z Platonom u nij obgovoryuvalisya inshi galuzi prava ZgadkiDialog majzhe ne zgaduyetsya v antichnih tekstah vinyatok stanovlyat Makrobij Laktancij ta Avgustin U 5 stolitti vin buv vklyuchenij do korpusu z yakogo buli vzyati dva tvori i lishe takim chinom peredanij nashadkam Ukrayinskij perekladMark Tullij Ciceron Pro zakoni Pro derzhavu Pro prirodu bogiv Pereklav z latini V Litvinov Lviv Apriori 2019 392 s ISBN 978 617 629 506 8LiteraturaRobert Philippson M Tullius Cicero In Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft RE Band VII A 1 Stuttgart 1939 Sp 1117 1121 Gustav Adolf Lehmann Politische Reformvorschlage in der Krise der spaten romischen Republik Cicero De legibus III und Sallusts Sendschreiben an Caesar Meisenheim am Glan 1980 Klaus Martin Girardet Die Ordnung der Welt Ein Beitrag zur philosophischen und politischen Interpretation von Ciceros Schrift De legibus Wiesbaden 1983 Inga Meyer Von der Vision zur Reform Der Staat der Gesetze Ciceros Programm einer Neuordnung der Romischen Republik 56 51 v Chr Munchen 2006 PosilannyaTekst latinoyu