В іншому мовному розділі є повніша стаття De re publica(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Про державу (лат. De re publica) — діалог Цицерона присвячений римській політиці, написаний у шести книгах між 54 і 51 роками до нашої ери. Твір не дійшов до нас у повному обсязі, і значна частина його відсутня. Уцілілі розділи походять від уривків, збережених у пізніших творах, а також від неповного палімпсесту, знайденого у 1819 році. Твір написаний у формі сократівського діалогу, в якому Сципіон Еміліан виступає в ролі мудрого старця, імітуючи «Державу» Платона.
Автор | Цицерон |
---|---|
Мова | латина[1] |
Тема | політична філософія |
Жанр | есей |
У роботі розглядається тип правління, який був встановлений у Римі з часів царів, і який був оскаржений, зокрема, Юлієм Цезарем. Пояснюється розвиток конституції, і Цицерон досліджує різні типи конституцій та ролі, які відіграють громадяни в управлінні державою. Твір також відомий завдяки «Сну Сципіона», вигаданому сновидінню з шостої книги.
Назва
Якщо вже латинська версія назви цієї роботи подається у двох варіантах (De re publica та De Republica), залежно від джерела, то переклад назви цієї роботи демонструє ще більше варіантів, часто заснованих на виборі перекладача: вираз «res publica» (який з'являється у назві цієї роботи), як відомо, є складним для перекладу. Його сучасний відповідник «республіка» набув зовсім інших конотацій, ніж початкове латинське значення (res publica = дослівно «публічна справа»), що робить цей термін проблематичним, якщо не відверто анахронічним за своїми наслідками. Через труднощі, пов'язані з назвою, не існує загального консенсусу щодо того, як найкраще зберегти сенс латинської мови при перекладі назви. Варто зазначити, що Цицерон майже напевно мав на увазі назву знаменитого діалогу Платона «Державу» (грец. Πολιτεία, Politeia), коли давав назву своєму діалогу. Хоча діалог Платона часто перекладають як «Республіка», politeia перекладається більш буквально як «конституція», «режим» або «устрій», і давня традиція називати діалог «Республіка» може бути віднесена до трактату і лікування самого Цицерона латинською мовою.
Зміст
Окрім згаданих вище грецьких філософів, Полібій також був важливим джерелом натхнення для політичних поглядів Цицерона.
Оскільки до нас дійшла не вся робота, про її зміст можна здогадатися з посилань інших античних авторів.
- Книга перша: містить дискусію між головними героями про політичну ситуацію їхнього часу. Вказано тему твору та зроблено деякі коментарі щодо теорії конституцій.
- Книга друга: нарис римської історії та розвитку конституції.
- Книга третя: Розглядається роль правосуддя в управлінні державою, а також різні типи конституцій.
- Книга четверта: Дискурс про освіту.
- П'ята книга: Персонажі розмовляють про якості ідеального громадянина в уряді.
- Книга шоста: Мало що з цієї книги збереглося, окрім «Somnium Scipionis», що є висновком до твору.
Український переклад
- Марк Туллій Ціцерон. Про закони. Про державу. Про природу богів. Переклав з латини В. Литвинов. — Львів: Апріорі, 2019. 392 с.
Посилання
- De re publica на сайті The Latin Library.
- PHI Latin Texts
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya De re publica angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Pro derzhavu lat De re publica dialog Cicerona prisvyachenij rimskij politici napisanij u shesti knigah mizh 54 i 51 rokami do nashoyi eri Tvir ne dijshov do nas u povnomu obsyazi i znachna chastina jogo vidsutnya Ucilili rozdili pohodyat vid urivkiv zberezhenih u piznishih tvorah a takozh vid nepovnogo palimpsestu znajdenogo u 1819 roci Tvir napisanij u formi sokrativskogo dialogu v yakomu Scipion Emilian vistupaye v roli mudrogo starcya imituyuchi Derzhavu Platona Pro derzhavu AvtorCiceronMovalatina 1 Temapolitichna filosofiyaZhanresej U roboti rozglyadayetsya tip pravlinnya yakij buv vstanovlenij u Rimi z chasiv cariv i yakij buv oskarzhenij zokrema Yuliyem Cezarem Poyasnyuyetsya rozvitok konstituciyi i Ciceron doslidzhuye rizni tipi konstitucij ta roli yaki vidigrayut gromadyani v upravlinni derzhavoyu Tvir takozh vidomij zavdyaki Snu Scipiona vigadanomu snovidinnyu z shostoyi knigi NazvaYaksho vzhe latinska versiya nazvi ciyeyi roboti podayetsya u dvoh variantah De re publica ta De Republica zalezhno vid dzherela to pereklad nazvi ciyeyi roboti demonstruye she bilshe variantiv chasto zasnovanih na vibori perekladacha viraz res publica yakij z yavlyayetsya u nazvi ciyeyi roboti yak vidomo ye skladnim dlya perekladu Jogo suchasnij vidpovidnik respublika nabuv zovsim inshih konotacij nizh pochatkove latinske znachennya res publica doslivno publichna sprava sho robit cej termin problematichnim yaksho ne vidverto anahronichnim za svoyimi naslidkami Cherez trudnoshi pov yazani z nazvoyu ne isnuye zagalnogo konsensusu shodo togo yak najkrashe zberegti sens latinskoyi movi pri perekladi nazvi Varto zaznachiti sho Ciceron majzhe napevno mav na uvazi nazvu znamenitogo dialogu Platona Derzhavu grec Politeia Politeia koli davav nazvu svoyemu dialogu Hocha dialog Platona chasto perekladayut yak Respublika politeia perekladayetsya bilsh bukvalno yak konstituciya rezhim abo ustrij i davnya tradiciya nazivati dialog Respublika mozhe buti vidnesena do traktatu i likuvannya samogo Cicerona latinskoyu movoyu ZmistOkrim zgadanih vishe greckih filosofiv Polibij takozh buv vazhlivim dzherelom nathnennya dlya politichnih poglyadiv Cicerona Oskilki do nas dijshla ne vsya robota pro yiyi zmist mozhna zdogadatisya z posilan inshih antichnih avtoriv Kniga persha mistit diskusiyu mizh golovnimi geroyami pro politichnu situaciyu yihnogo chasu Vkazano temu tvoru ta zrobleno deyaki komentari shodo teoriyi konstitucij Kniga druga naris rimskoyi istoriyi ta rozvitku konstituciyi Kniga tretya Rozglyadayetsya rol pravosuddya v upravlinni derzhavoyu a takozh rizni tipi konstitucij Kniga chetverta Diskurs pro osvitu P yata kniga Personazhi rozmovlyayut pro yakosti idealnogo gromadyanina v uryadi Kniga shosta Malo sho z ciyeyi knigi zbereglosya okrim Somnium Scipionis sho ye visnovkom do tvoru Ukrayinskij perekladMark Tullij Ciceron Pro zakoni Pro derzhavu Pro prirodu bogiv Pereklav z latini V Litvinov Lviv Apriori 2019 392 s ISBN 978 617 629 506 8PosilannyaDe re publica na sajti The Latin Library PHI Latin Texts d Track Q64224598