Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Публій Корнелій Сципіон У Вікіпедії є статті про інших людей з таким

Публій Корнелій Сципіон Еміліан Африканський Молодший

Публій Корнелій Сципіон Еміліан Африканський Молодший
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Публій Корнелій Сципіон.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Публій Корнелій.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Публій.

Публій Корнелій Сципіон Еміліан Африканський Молодший (лат. Publius Cornelius Scipio Aemilianus Africanus (Iunior) Numantinus, 185 до н. е. — 129 до н. е.) — видатний римський полководець, який брав участь у Третій Пунічній війні і зруйнуванні Карфагену.

Публій Корнелій Сципіон Еміліан Африканський Молодший
лат. P. Cornelius P.f.P.n. Scipio Aemilianus
image
Народився185 до н. е.[1]
Стародавній Рим
Помер129 до н. е.[1]
Рим, Римська республіка
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьдавньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мовлатина
Суспільний станпатрицій[d][1] і нобілітет[1]
Посадацензор Стародавнього Риму[1], давньоримський сенатор[d][2], консул[2], консул[1], проконсул[1], проконсул[1] і військовий трибун[1]
Військове званнялегат
Рідd
БатькоПублій Корнелій Сципіон або Луцій Емілій Павло Македонський[1][1]
МатиПапірія Мазонія
РодичіПублій Корнелій Сципіон[1][1]
Брати, сестриКвінт Фабій Максим Еміліан[1][1], d, d і d
У шлюбі зСемпронія[1][1]
Нагороди

Життєпис

Був сином Луція Емілія Павла, проте у дворічному віці був усиновлений Публієм Корнелієм Сципіоном Африканським, який свого часу переміг Ганнібала.

Під час подорожі по Греції Публій, а згодом і його старший брат Квінт, супроводжували свого рідного батька. Він дозволив їм забрати бібліотеку македонського царя. Так у Публія виникла велика любов до книг. Протягом цієї ж подорожі у нього також зав'язались хороші стосунки з Полібієм — майбутнім римським істориком. Він потім згадував про мужність, стриманість, відвагу молодого Сципіона та його любов до прекрасного.

У 152 до н. е. іспанці відновили воєнні дії проти римлян. Полібій писав, що дуже невелика кількість людей погоджувалися стати військовими трибунами. Проте мужній Публій сам попросив взяти його в Іберію. Проте повстання невдовзі було придушене і Сципіонові не вдалося нічим відзначитися. Проте у тому ж році виник конфлікт між Карфагеном та колишнім союзником Риму Нумідією. Марк Катон за дорученням сенату був відправлений туди для вирішення конфлікту. Проте прибувши туди він зауважив розквіт Карфагену і налякався можливої загрози з його сторони. Він закликав зруйнувати місто. Його пропозицію було підтримано, потрібно було лише проводу до війни. Ним став напад Карфагену на Нумідію. Римляни висунули карфагенянам три ультиматуми: видача 300 заручників із знатних громадян, здача всієї зброї та боєприпасів, а також знищення самого міста. Вони виконали всі вимоги і попросили перемир'я на місяць, аби виграти трохи часу. Самовпевнені римляни погодились, а тим часом карфагеняни амністували Газдрубала і добре підготувалися до оборони. Тому облоги 149—148 до н. е. нічого не дали. Римська армія стала недисциплінованою.

У цей же час Публій Корнелій Сципіон Еміліан став консулом, незважаючи на свій молодий вік. Йому також доручили командування армією у Африці та ведення військової кампанії. Прибувши до Карфагену, він навів порядок у римському війську, відновив дисципліну, оволодів передмістям Карфагену, домігся того, що місто було оточене зі всіх сторін. Проте зі штурмом не поспішав. Внаслідок довгої облоги у місті розпочався голод і хвороби. Навесні 146 до н. е. Сципіон розпочав штурм карфагенської цитаделі — Бірси. Його солдати протягом 6 днів пересувались по дахах, скидаючи колоди на людей, які проходили під будівлями. Врешті 50-тисячне населення Бірси вибрало п'ятьох представників, які просили про помилування. Сципіон погодився залишити живими усіх крім 900 перебіжчиків, які підпалили храм і кинулись у вогонь. Усі ж, хто здались у полон, були продані у рабство. Сципіон хотів зберегти місто, але з сенату прийшла постанова знищити місто. Карфаген підпалили, і горів він 17 днів. За хоробрість і військову доблесть йому також було присвоєно агномен та Африканський.

image
Сципіон та Полібій оглядають руїни Карфагена

У 145 до н. е. Публій на деякий час припинив всяку військову і політичну діяльність і зайнявся філософією.

У 142 до н. е. обрано цензором.

У 135 до н. е. вдруге обрано консулом, для придушення повстання у місті Нуманція на півночі Іспанії. Він знову організував тривалу облогу, і жителі, які потерпали від голоду, були змушені здатися. Вони також були продані в рабство, місто знищене у 133 до н. е.

Через рік у Римі Публій Корнелій Сципіон Африканський був або задушений у власному ліжку, або вчинив самогубство, або помер передчасною смертю. Через півтора століття Гай Веллей Патеркул написав, що «смерть Сципіона вважають насильницькою лише деякі».

Література

  • Балух В. О., Коцур В. П. Історія Стародавнього Риму: Курс лекцій. — Чернівці: Книги ХХІ, 2005. — 680 с.
  • Остерман Л. Римская история в лицах. — Москва, 1997. — 623 с. (рос.)
  1. Digital Prosopography of the Roman Republic
    d:Track:Q100166489
  2. Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — , 0-89130-811-3
    d:Track:Q31350139d:Track:Q980809d:Track:Q466021
  3. Любкер Ф. Papirii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 983–984.
    d:Track:Q45259603d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q1459210d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q656

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Publij Kornelij Scipion U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Publij Kornelij U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Publij Publij Kornelij Scipion Emilian Afrikanskij Molodshij lat Publius Cornelius Scipio Aemilianus Africanus Iunior Numantinus 185 do n e 129 do n e vidatnij rimskij polkovodec yakij brav uchast u Tretij Punichnij vijni i zrujnuvanni Karfagenu Publij Kornelij Scipion Emilian Afrikanskij Molodshijlat P Cornelius P f P n Scipio AemilianusNarodivsya185 do n e 1 Starodavnij RimPomer129 do n e 1 Rim Rimska respublikaKrayinaStarodavnij RimDiyalnistdavnorimskij politik davnorimskij vijskovijZnannya movlatinaSuspilnij stanpatricij d 1 i nobilitet 1 Posadacenzor Starodavnogo Rimu 1 davnorimskij senator d 2 konsul 2 konsul 1 prokonsul 1 prokonsul 1 i vijskovij tribun 1 Vijskove zvannyalegatRiddBatkoPublij Kornelij Scipion abo Lucij Emilij Pavlo Makedonskij 1 1 MatiPapiriya MazoniyaRodichiPublij Kornelij Scipion 1 1 Brati sestriKvint Fabij Maksim Emilian 1 1 d d i dU shlyubi zSemproniya 1 1 NagorodiTriumf Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBuv sinom Luciya Emiliya Pavla prote u dvorichnomu vici buv usinovlenij Publiyem Korneliyem Scipionom Afrikanskim yakij svogo chasu peremig Gannibala Pid chas podorozhi po Greciyi Publij a zgodom i jogo starshij brat Kvint suprovodzhuvali svogo ridnogo batka Vin dozvoliv yim zabrati biblioteku makedonskogo carya Tak u Publiya vinikla velika lyubov do knig Protyagom ciyeyi zh podorozhi u nogo takozh zav yazalis horoshi stosunki z Polibiyem majbutnim rimskim istorikom Vin potim zgaduvav pro muzhnist strimanist vidvagu molodogo Scipiona ta jogo lyubov do prekrasnogo U 152 do n e ispanci vidnovili voyenni diyi proti rimlyan Polibij pisav sho duzhe nevelika kilkist lyudej pogodzhuvalisya stati vijskovimi tribunami Prote muzhnij Publij sam poprosiv vzyati jogo v Iberiyu Prote povstannya nevdovzi bulo pridushene i Scipionovi ne vdalosya nichim vidznachitisya Prote u tomu zh roci vinik konflikt mizh Karfagenom ta kolishnim soyuznikom Rimu Numidiyeyu Mark Katon za doruchennyam senatu buv vidpravlenij tudi dlya virishennya konfliktu Prote pribuvshi tudi vin zauvazhiv rozkvit Karfagenu i nalyakavsya mozhlivoyi zagrozi z jogo storoni Vin zaklikav zrujnuvati misto Jogo propoziciyu bulo pidtrimano potribno bulo lishe provodu do vijni Nim stav napad Karfagenu na Numidiyu Rimlyani visunuli karfagenyanam tri ultimatumi vidacha 300 zaruchnikiv iz znatnih gromadyan zdacha vsiyeyi zbroyi ta boyepripasiv a takozh znishennya samogo mista Voni vikonali vsi vimogi i poprosili peremir ya na misyac abi vigrati trohi chasu Samovpevneni rimlyani pogodilis a tim chasom karfagenyani amnistuvali Gazdrubala i dobre pidgotuvalisya do oboroni Tomu oblogi 149 148 do n e nichogo ne dali Rimska armiya stala nedisciplinovanoyu U cej zhe chas Publij Kornelij Scipion Emilian stav konsulom nezvazhayuchi na svij molodij vik Jomu takozh doruchili komanduvannya armiyeyu u Africi ta vedennya vijskovoyi kampaniyi Pribuvshi do Karfagenu vin naviv poryadok u rimskomu vijsku vidnoviv disciplinu ovolodiv peredmistyam Karfagenu domigsya togo sho misto bulo otochene zi vsih storin Prote zi shturmom ne pospishav Vnaslidok dovgoyi oblogi u misti rozpochavsya golod i hvorobi Navesni 146 do n e Scipion rozpochav shturm karfagenskoyi citadeli Birsi Jogo soldati protyagom 6 dniv peresuvalis po dahah skidayuchi kolodi na lyudej yaki prohodili pid budivlyami Vreshti 50 tisyachne naselennya Birsi vibralo p yatoh predstavnikiv yaki prosili pro pomiluvannya Scipion pogodivsya zalishiti zhivimi usih krim 900 perebizhchikiv yaki pidpalili hram i kinulis u vogon Usi zh hto zdalis u polon buli prodani u rabstvo Scipion hotiv zberegti misto ale z senatu prijshla postanova znishiti misto Karfagen pidpalili i goriv vin 17 dniv Za horobrist i vijskovu doblest jomu takozh bulo prisvoyeno agnomen ta Afrikanskij Scipion ta Polibij oglyadayut ruyini Karfagena U 145 do n e Publij na deyakij chas pripiniv vsyaku vijskovu i politichnu diyalnist i zajnyavsya filosofiyeyu U 142 do n e obrano cenzorom U 135 do n e vdruge obrano konsulom dlya pridushennya povstannya u misti Numanciya na pivnochi Ispaniyi Vin znovu organizuvav trivalu oblogu i zhiteli yaki poterpali vid golodu buli zmusheni zdatisya Voni takozh buli prodani v rabstvo misto znishene u 133 do n e Cherez rik u Rimi Publij Kornelij Scipion Afrikanskij buv abo zadushenij u vlasnomu lizhku abo vchiniv samogubstvo abo pomer peredchasnoyu smertyu Cherez pivtora stolittya Gaj Vellej Paterkul napisav sho smert Scipiona vvazhayut nasilnickoyu lishe deyaki LiteraturaBaluh V O Kocur V P Istoriya Starodavnogo Rimu Kurs lekcij Chernivci Knigi HHI 2005 680 s Osterman L Rimskaya istoriya v licah Moskva 1997 623 s ros Digital Prosopography of the Roman Republic d Track Q100166489 Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic Society for Classical Studies 1951 ISBN 0 89130 812 1 0 89130 811 3 d Track Q31350139d Track Q980809d Track Q466021 Lyubker F Papirii Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 983 984 d Track Q45259603d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q1459210d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q656

Дата публікації:
Топ