Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Рогоза Миха йло Васи льович Рагóза інколи Рогоза пол Michał Rahoz

Михайло (Рагоза)

Михайло (Рагоза)
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Рогоза.

Миха́йло Васи́льович Рагóза (інколи Рогоза, пол. Michał Rahoza) (після 1540, Мінськ — 18 липня/15 серпня 1599, Новгород-Литовський) — діяч Православної, а згодом Руської Унійної Церкви у Речі Посполитій, 1-ий Митрополит Київський, Галицький та всієї Русі, який увійшов в історію також і через своєю участь у Берестейській унії як один із її організаторів.

Михайло Рагоза
image
Митрополит Михайло (Рагоза)
Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси
27 липня 1589 — 1599
Церква: Руська православна церква, Руська унійна церква
Попередник: Онисифор Дівочка
Наступник: Іпатій Потій
 
Народження: після 1540
Мінськ, Велике князівство Литовське
Смерть: 18 липня/15 серпня 1599
Новгород-Литовський
Батько: Василь Рагоза
Єпископська хіротонія: 1 серпня 1588

Біографія

Михайло Рагоза походив з дрібної шляхти гербу Шренява Мінського повіту, сам був родом з Волині. Як припускає польський історик Лукашевич, Рагоза міг навчатись в єзуїтській колегії у Вільні. У 1576 р. був писарем волинського воєводи князя Богуша Корецького.

Згодом Михайло Рагоза вступив до Мінського Вознесенського монастиря, а у 1579 р. став його архімандритом. У цей час приятелює з новгородським воєводою Теодором Скумином-Тишкевичем, а також з князем Костянтином Василем Острозьким. У 1582 році отримує в управління Слуцький Свято-Троїцький монастир, а в 1589 — Слуцький Мороцький монастир.

У 1588 р. князь Костянтин Василь Острозький поручився за Михайла Рагозу як гідного кандидата на митрополичий престіл перед Константинопольським патріархом Єремією ІІ, коли той перебував у Русі та усунув з уряду митрополита Онисифора Дівочку. У 1588 р. польський король Сигізмунд ІІІ Ваза іменував Рагозу митрополитом. У 1589 р. в Успенському соборі Вільнюса Константинопольський патріарх Єремія II висвятив Михайла Рагозу на митрополита Київського, Галицького та всієї Руси.

Проводив реформи православної церкви з метою підвищення авторитету духовенства та зменшення втручання світської влади в церковні справи. З 1590 року ввів практику щорічних соборів з присутністю на них представників духовенства, шляхти і братств. При Рагозі було заборонено світським особам керувати монастирями, прийнята нова процедура призначення єпископів і митрополита: король затверджує 1 з 4 кандидатур, прийнятих на щорічному соборі. Собор 1594 року підпорядкував братства церковним ієрархам, що посилило суперечки поміж ними (наприклад, в 1595 митрополит заборонив виступати з казаннями проповіднику віленського братства Стефану Зизанію).

Хоча не належав до ініціаторів унії, підтримав цю ідею та відіграв істотну роль в приготуванні і реалізації собору в Бересті, що був скликаний на 6 жовтня 1596 року, де й було проголошено Берестейську унію, яка дала початок Унійній Церкві (з XVIII ст. знана як греко-католицька або Католицька Церква візантійського (східного) обряду чи Українська Греко-Католицька Церква). Православний собор, який у той самий час відбувся в Бересті, оголосив про позбавлення Рагози сану, однак ані ці, ані інші заходи православних діячів не мали ніякого впливу. Після прийняття унії митрополит почав візитувати свою єпархію. У деяких містах та селах, зокрема у Слуцьку, Вильні, Львові та Крехові, проти нього збунтувались церковні братства. Наприклад, коли митрополит Михайло проходив площею у Слуцьку.

Берестейська унія

Докладніше: Берестейська унія

Митрополиче служіння Рогоза розпочав з оновлення занепалого церковного життя, зокрема на єпископських синодах від 1590 року і згодом, з частиною православних єпископів почав переговори з польським королем Сігізмундом ІІІ про об'єднання (унію) православної церкви з католицькою.

28 жовтня 1595 р. митрополит видав грамоту на скликання церковного собору, в якій він згадує, що князь Острозький вимагав скликання собору перед від'їздом владик до Риму. Сам митрополит також цього бажав, але король не дозволив собор з огляду на «небезпечность», тому він не відважився. Тепер, очевидно, дозвіл був отриманий, оскільки собор призначався на 25 січня 1596 року в Новогрудку.

Після повернення єпископів Іпатія Потія і Кирила Терлецького з Риму, мотиви скликання собору значно змінилися. Своє бачення і одночасно згоду папа Климент VIII висловив у ряді документів, підписаних у Римі 7 лютого 1596. Про це було повідомлено у бреве митрополитові Михайлу і єпископам. У цьому документі наголошувалося на скликанні провінційного, тобто помісного собору за участю єпископату, який би мав прийняти віру Святого Петра у той самий спосіб, що й Іпатій Потій та Кирило Терлецький у Римі, тобто вчинити «правдиве послушенство». Про це митрополит і єпископи мали відзвітуватися в Рим. Про собор також повідомлялося в папському бреве королю, у зв'язку з призначенням на собор делегатів папи — латинських єпископів Польщі.

21 серпня 1596 р. митрополит вислав зі своєї резиденції в Новогрудку окружне послання до християнської людності грецького обряду, в якому оголосив про скликання собору на 6 жовтня 1596 р.

В іншому недатованому посланні митрополит звернувся до духовенства з проханням молитись за успішне проведення собору. У цьому ж посланні митрополит подає догматично-канонічне обґрунтування унії церков. На думку митрополита, єдність церкви заповів Ісус Христос (відомий біблійний вислів «да будетъ едино стадо и единъ пастырь»), розвинув Св. Апостол («абысмо одни были»). Єдність церкви, недопустимість розколу випливали також із Господніх заповідей про загальну любов (на відміну від учнів Магомета, котрі бажали християнам незгоди). Митрополит звернув також увагу на роль церковної єдності у поборенні єресей, утвердженні царської (тобто, державної) влади, примноженні православних церков, боротьбі з «супостатами» і т.ін. При цьому він обґрунтовує одну із головних причин унії: поширення єресей, розорення храмів та вівтарів, вигнання ієреїв, попрання святих церков, що, в свою чергу, є великим гріхом, свідченням занепаду та утисків Святої віри. Причиною цього митрополит чітко називає — незгоду церков, тобто, розкол. Далі вказується й інша причина: занепад Святої Константинопольської столиці, «грецького царства», як наслідок розірвання церковної єдності (а не завоювання турками, як стверджували римо-католицькі ідеологи та публіцисти).

Далі митрополит Михайло звертає увагу на те, що причин ненависті до західної церкви, фактично, не існує, оскільки обидві церкви визнають Бога у Тройці хвалимого, а незгоду на них наслав антихрист, «князь темноти» через своїх слуг. Таким чином, митрополит сформулював своє бачення теоретичних засад унії, базоване на православному розумінні ідеї (на користь цього є такий аргумент: митрополит навіть не згадує флорентійських ідей). У ньому жодним словом не звинувачуються ні папи, ні патріархи у розірванні єдності. Як зазначає історик Леонід Тимошенко, висловлені ідеї були розвинуті в головному документі Берестейського унійного собору, очолюваного митрополитом — декларації унії, текст якої цілком наведено в 22 главі твору. Проте там з'являються уже інші засади: визнання першості Апостольської Столиці і звинувачення патріархів у схизмі, що було характерно для позиції Іпатія Потія та римо-католицьких ідеологів унії, наприклад, Петра Скарги

Вшанування

Вулиця у Львові (тепер ).

Див. також

Примітки

  1. Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон, 1890–1907.
  2. Назарко І. Київські і Галицькі митрополити: біографічні нариси (1590-1960). – Рим, 1962. – С. 1.
  3. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie.— Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — 276 s.— mapa. (пол.)

Джерела та література

Посилання

  • свящ. Алексий Хотеев. Жизнь и деятельность митрополита Михаила Рагозы [ 23 серпня 2021 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Rogoza Miha jlo Vasi lovich Ragoza inkoli Rogoza pol Michal Rahoza pislya 1540 Minsk 18 lipnya 15 serpnya 1599 Novgorod Litovskij diyach Pravoslavnoyi a zgodom Ruskoyi Unijnoyi Cerkvi u Rechi Pospolitij 1 ij Mitropolit Kiyivskij Galickij ta vsiyeyi Rusi yakij uvijshov v istoriyu takozh i cherez svoyeyu uchast u Berestejskij uniyi yak odin iz yiyi organizatoriv Mihajlo Ragoza Mitropolit Mihajlo Ragoza Mitropolit Kiyivskij Galickij ta vsiyeyi Rusi 27 lipnya 1589 1599 Cerkva Ruska pravoslavna cerkva Ruska unijna cerkva Poperednik Onisifor Divochka Nastupnik Ipatij Potij Narodzhennya pislya 1540 Minsk Velike knyazivstvo Litovske Smert 18 lipnya 15 serpnya 1599 Novgorod Litovskij Batko Vasil Ragoza Yepiskopska hirotoniya 1 serpnya 1588BiografiyaMihajlo Ragoza pohodiv z dribnoyi shlyahti gerbu Shrenyava Minskogo povitu sam buv rodom z Volini Yak pripuskaye polskij istorik Lukashevich Ragoza mig navchatis v yezuyitskij kolegiyi u Vilni U 1576 r buv pisarem volinskogo voyevodi knyazya Bogusha Koreckogo Zgodom Mihajlo Ragoza vstupiv do Minskogo Voznesenskogo monastirya a u 1579 r stav jogo arhimandritom U cej chas priyatelyuye z novgorodskim voyevodoyu Teodorom Skuminom Tishkevichem a takozh z knyazem Kostyantinom Vasilem Ostrozkim U 1582 roci otrimuye v upravlinnya Sluckij Svyato Troyickij monastir a v 1589 Sluckij Morockij monastir U 1588 r knyaz Kostyantin Vasil Ostrozkij poruchivsya za Mihajla Ragozu yak gidnogo kandidata na mitropolichij prestil pered Konstantinopolskim patriarhom Yeremiyeyu II koli toj perebuvav u Rusi ta usunuv z uryadu mitropolita Onisifora Divochku U 1588 r polskij korol Sigizmund III Vaza imenuvav Ragozu mitropolitom U 1589 r v Uspenskomu sobori Vilnyusa Konstantinopolskij patriarh Yeremiya II visvyativ Mihajla Ragozu na mitropolita Kiyivskogo Galickogo ta vsiyeyi Rusi Provodiv reformi pravoslavnoyi cerkvi z metoyu pidvishennya avtoritetu duhovenstva ta zmenshennya vtruchannya svitskoyi vladi v cerkovni spravi Z 1590 roku vviv praktiku shorichnih soboriv z prisutnistyu na nih predstavnikiv duhovenstva shlyahti i bratstv Pri Ragozi bulo zaboroneno svitskim osobam keruvati monastiryami prijnyata nova procedura priznachennya yepiskopiv i mitropolita korol zatverdzhuye 1 z 4 kandidatur prijnyatih na shorichnomu sobori Sobor 1594 roku pidporyadkuvav bratstva cerkovnim iyerarham sho posililo superechki pomizh nimi napriklad v 1595 mitropolit zaboroniv vistupati z kazannyami propovidniku vilenskogo bratstva Stefanu Zizaniyu Hocha ne nalezhav do iniciatoriv uniyi pidtrimav cyu ideyu ta vidigrav istotnu rol v prigotuvanni i realizaciyi soboru v Beresti sho buv sklikanij na 6 zhovtnya 1596 roku de j bulo progolosheno Berestejsku uniyu yaka dala pochatok Unijnij Cerkvi z XVIII st znana yak greko katolicka abo Katolicka Cerkva vizantijskogo shidnogo obryadu chi Ukrayinska Greko Katolicka Cerkva Pravoslavnij sobor yakij u toj samij chas vidbuvsya v Beresti ogolosiv pro pozbavlennya Ragozi sanu odnak ani ci ani inshi zahodi pravoslavnih diyachiv ne mali niyakogo vplivu Pislya prijnyattya uniyi mitropolit pochav vizituvati svoyu yeparhiyu U deyakih mistah ta selah zokrema u Slucku Vilni Lvovi ta Krehovi proti nogo zbuntuvalis cerkovni bratstva Napriklad koli mitropolit Mihajlo prohodiv plosheyu u Slucku Berestejska uniyaDokladnishe Berestejska uniya Mitropoliche sluzhinnya Rogoza rozpochav z onovlennya zanepalogo cerkovnogo zhittya zokrema na yepiskopskih sinodah vid 1590 roku i zgodom z chastinoyu pravoslavnih yepiskopiv pochav peregovori z polskim korolem Sigizmundom III pro ob yednannya uniyu pravoslavnoyi cerkvi z katolickoyu 28 zhovtnya 1595 r mitropolit vidav gramotu na sklikannya cerkovnogo soboru v yakij vin zgaduye sho knyaz Ostrozkij vimagav sklikannya soboru pered vid yizdom vladik do Rimu Sam mitropolit takozh cogo bazhav ale korol ne dozvoliv sobor z oglyadu na nebezpechnost tomu vin ne vidvazhivsya Teper ochevidno dozvil buv otrimanij oskilki sobor priznachavsya na 25 sichnya 1596 roku v Novogrudku Pislya povernennya yepiskopiv Ipatiya Potiya i Kirila Terleckogo z Rimu motivi sklikannya soboru znachno zminilisya Svoye bachennya i odnochasno zgodu papa Kliment VIII visloviv u ryadi dokumentiv pidpisanih u Rimi 7 lyutogo 1596 Pro ce bulo povidomleno u breve mitropolitovi Mihajlu i yepiskopam U comu dokumenti nagoloshuvalosya na sklikanni provincijnogo tobto pomisnogo soboru za uchastyu yepiskopatu yakij bi mav prijnyati viru Svyatogo Petra u toj samij sposib sho j Ipatij Potij ta Kirilo Terleckij u Rimi tobto vchiniti pravdive poslushenstvo Pro ce mitropolit i yepiskopi mali vidzvituvatisya v Rim Pro sobor takozh povidomlyalosya v papskomu breve korolyu u zv yazku z priznachennyam na sobor delegativ papi latinskih yepiskopiv Polshi 21 serpnya 1596 r mitropolit vislav zi svoyeyi rezidenciyi v Novogrudku okruzhne poslannya do hristiyanskoyi lyudnosti greckogo obryadu v yakomu ogolosiv pro sklikannya soboru na 6 zhovtnya 1596 r V inshomu nedatovanomu poslanni mitropolit zvernuvsya do duhovenstva z prohannyam molitis za uspishne provedennya soboru U comu zh poslanni mitropolit podaye dogmatichno kanonichne obgruntuvannya uniyi cerkov Na dumku mitropolita yednist cerkvi zapoviv Isus Hristos vidomij biblijnij visliv da budet edino stado i edin pastyr rozvinuv Sv Apostol abysmo odni byli Yednist cerkvi nedopustimist rozkolu viplivali takozh iz Gospodnih zapovidej pro zagalnu lyubov na vidminu vid uchniv Magometa kotri bazhali hristiyanam nezgodi Mitropolit zvernuv takozh uvagu na rol cerkovnoyi yednosti u poborenni yeresej utverdzhenni carskoyi tobto derzhavnoyi vladi primnozhenni pravoslavnih cerkov borotbi z supostatami i t in Pri comu vin obgruntovuye odnu iz golovnih prichin uniyi poshirennya yeresej rozorennya hramiv ta vivtariv vignannya iyereyiv poprannya svyatih cerkov sho v svoyu chergu ye velikim grihom svidchennyam zanepadu ta utiskiv Svyatoyi viri Prichinoyu cogo mitropolit chitko nazivaye nezgodu cerkov tobto rozkol Dali vkazuyetsya j insha prichina zanepad Svyatoyi Konstantinopolskoyi stolici greckogo carstva yak naslidok rozirvannya cerkovnoyi yednosti a ne zavoyuvannya turkami yak stverdzhuvali rimo katolicki ideologi ta publicisti Dali mitropolit Mihajlo zvertaye uvagu na te sho prichin nenavisti do zahidnoyi cerkvi faktichno ne isnuye oskilki obidvi cerkvi viznayut Boga u Trojci hvalimogo a nezgodu na nih naslav antihrist knyaz temnoti cherez svoyih slug Takim chinom mitropolit sformulyuvav svoye bachennya teoretichnih zasad uniyi bazovane na pravoslavnomu rozuminni ideyi na korist cogo ye takij argument mitropolit navit ne zgaduye florentijskih idej U nomu zhodnim slovom ne zvinuvachuyutsya ni papi ni patriarhi u rozirvanni yednosti Yak zaznachaye istorik Leonid Timoshenko vislovleni ideyi buli rozvinuti v golovnomu dokumenti Berestejskogo unijnogo soboru ocholyuvanogo mitropolitom deklaraciyi uniyi tekst yakoyi cilkom navedeno v 22 glavi tvoru Prote tam z yavlyayutsya uzhe inshi zasadi viznannya pershosti Apostolskoyi Stolici i zvinuvachennya patriarhiv u shizmi sho bulo harakterno dlya poziciyi Ipatiya Potiya ta rimo katolickih ideologiv uniyi napriklad Petra SkargiVshanuvannyaVulicya u Lvovi teper Div takozhRagoza pisar gospodarskij PrimitkiEnciklopedicheskij slovar F A Brokgauza i I A Efrona S Pb Brokgauz Efron 1890 1907 Nazarko I Kiyivski i Galicki mitropoliti biografichni narisi 1590 1960 Rim 1962 S 1 Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta Wydanie drugie Lwow Warszawa Ksiaznica Atlas 1925 276 s mapa pol Dzherela ta literaturaGolovata N A Ragoza Mihayil 1 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 89 ISBN 978 966 00 1290 5 Nazarko I Kiyivski i Galicki mitropoliti biografichni narisi 1590 1960 Rim 1962 Nazarko I Kiyivski i galicki mitropoliti Biografichni narisi 1590 1960 Toronto 1962 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini K 1969 t 3 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Posilannyasvyash Aleksij Hoteev Zhizn i deyatelnost mitropolita Mihaila Ragozy 23 serpnya 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ