Єремія II Транос (близько 1530 — 1595, Константинополь) — константинопольський патріарх (1572–1579, 1580–1584, 1589-1595 роки).
Єремія II Транос | |||
| |||
---|---|---|---|
1587 — 1595 | |||
Церква: | Константинопольська православна церква | ||
Попередник: | Феолепт II | ||
Наступник: | Матфей II | ||
| |||
Діяльність: | священник, патріарх, богослов | ||
Народження: | 1536[1][2][…] Поморіє, Бургаська область, Болгарія | ||
Смерть: | 1595[1] Константинополь або Стамбул, Османська імперія[4] | ||
Єремія II Транос у Вікісховищі |
Життєпис
Він народився близько 1530 (або 1536) в Агіалосі. Він здобув освіту у вчителів Ієрофея Монемвасійського, Арсенія Торнового, Даміаноса Студіта, Матвія Крітікоса та Дамаскіна Навпактського.
За підтримки Михайла Кантакузіна він був обраний митрополитом Лариси близько 1568 року. Коли Кантакузину вдалося скинути патріарха Митрофана III, Єремія був обраний його наступником 5 травня 1572 року і залишався на престолі до 29 листопада 1579 року, коли його було скинуто і Митрофан повернувся на престол. Вдруге він став патріархом після смерті Митрофана, з серпня 1580 року. Під час його тривалості митрополит Філіппопольський Феолепт, племінник Митрофана, придивляючись до престолу, продовжував руйнувати його у співпраці з обраним Пахомієм Кесарійським. Вони звинуватили його в тому, що він зробив яничарів ченцями, а турецьких жінок — християнками, а також посилав листи до папи проти турків. Нарешті за допомогою підкупленої лесбійки йому вдалося заарештувати й ув’язнити Єремію. Про вбивство Патріарха відразу поповзли чутки, що його задушили у в'язниці. У березні 1584 року він був скинутий і засланий на Родос.
Востаннє він був патріархом у 1586 або 1588 роках до своєї смерті в 1595 році. Під час цього третього патріархату він подорожував Росією протягом двох років (1588-1590) у церковних справах. Під нестерпним тиском царя Феодора 26 січня 1589 року він визнав золотою буллою патріарше значення за митрополитом Московським Іовом з основною умовою, що «він завжди визнаватиме Вселенську Патріархію як главу Православ’я. Новий Патріархат Росії був визнаний спеціальним Синодом, який зібрався в Константинополі в лютому 1591 року, і рішенням іншого Синоду 12 лютого 1593 року він був зазначений у Диптихах Православної Церкви як п'ятий сан.
Він помер між вереснем і груднем 1595 року в Константинополі, залишивши багатий літературний доробок.
Доробок
Єремія II мав величний характер і був захисником православ'я. Він мав велику богословську освіту і намагався виховати освічених єпископів. Але його також описують як суворого та самовпевненого. Як тільки він зійшов на Вселенський престол, він скликав Синод, який постановив про необхідне дотримання правил, які раніше не застосовувалися належним чином. Він заборонив оплачувані свячення під страхом відлучення. Синодальним рішенням він намагався реорганізувати викладання «божественних і священних грамот».
Він листувався з папою Григорієм XIII і грецькою громадою Венеції на тему григоріанського календаря.
У 1583 році Римський папа Григорій XIII послав Єремії II листа, в якому пропонував прийняти новий календар і на його підставі нову пасхалію. У відповідь патріарх Єремія зібрав великий помісний Константинопольський собор у 1583 році, 20 листопада, на який запросив патріарха Олександрійського Сильвестра та патріарха Єрусалимського Софронія IV, на цьому соборі грецькі ієрархи підписали документ «Сингіліон» (Σιγγίλιον) в якому не тільки знову засудили та анафемствували католицькі догмати та звичаї: Філіокве; причастя мирян тільки Тілом Христовим і не причастя мирян Кров'ю Христовою; служіння літургії на опрісноках; вчення про те, що Христос судитиме лише душі у другому приході без тіла; вчення про чистилище; верховенство папи Римського та індульгенцію; але й анафемствували всіх тих, хто прийме Григоріанську пасхалію та Григоріанський календар.
Після другого патріархату він був засланий своїм наступником, Пахомієм II, на Родос.
З 1576 по 1581 рік він провів перші важливі богословські бесіди між православ’ям і протестантами (протестантами) щодо можливої унії. Він вперше відповів протестантським теологам Тюбінгена «Викладом православної віри». Цим він заперечував зловживання «Сповіданням Августа», перекладений примірник якого був подарований йому 24 травня 1575 р. лютеранами Мартіном Крузіусом і Якобом Андреа. Ці листи збереглися, як і ще деякі його трактати на теологічні теми. У них він чітко дає зрозуміти, що Православна Церква не має наміру зазнавати Реформацію, і він припинив відповідні переговори з ними, коли виявив, що вони не збираються приймати православне вчення.
Він відновив монастир Паммакарістос, який тоді був резиденцією патріархату, і прикрасив і освятив патріархат чудовими будівлями та розкішним ремонтом, внутрішнім і зовнішнім. Він також домігся певних привілеїв для грецьких громад в Османській імперії, одним з яких було створення шкіл. До його часу єдиною грецькою школою в імперії була «Велика школа роду». Під впливом патріарха Єремії наприкінці XVI століття було відкрито сім шкіл в Афінах, Лівадії, Хіосі, Смірні, Кідонії, Патмосі та Яніні. Згодом було відкрито ще 40 шкіл по всій Греції та Малій Азії.
Єремія ІІ і Україна
Протягом 1586–1589 років двічі відвідав Україну. У листопаді 1586 року брав участь в Тернопільсько-Кам'янецькому соборі.
Перебуваючи на українських землях, провів ряд реформ: надав широкі права братствам, а Львівському Успенському братству надав право ставропігії (грудень 1586 року); зобов'язав митрополитів щорічно скликати церковні собори; позбавив сану всіх багатоженців, в тому числі київського митрополита Онисифора Дівочку, супрасльського архимандрита Т. Злобу.
У грудні 1589, повертаючись з Москви через міста Вільно (нині Вільнюс, Литва), Острог (нині Рівненської області; зустрічався з князем Костянитом-Василем Острозьким) і Збараж, прибув до Тернополя, де у дерев'яній церкві Різдва Христового (не збереглася) відслужив богослужіння; потім на майдані перед храмом до Єремії II звернувся проповідник із промовою на захист братств. Тоді Єремія II затвердив статут і права «Рождественського церковного братства» у Тернополі.
1589 року висвятив на Митрополита Київського, Галицького та всієї Русі Михайла Рогозу та призначив патріаршим екзархом луцького єпископа Кирила Терлецького.
Реформи, проведені ним (особливо надання широких прав братствам), викликали незадоволення серед українських єпископів, певною мірою дали поштовх до укладення Берестейської унії 1596 року.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118712101 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Faceted Application of Subject Terminology
- Енциклопедія Брокгауз
- Czech National Authority Database
- Бабій П., Ханас В. Єремія II Транос… — С. 567.
- Aubert, 2003.
- Μανουήλ Γεδεών.
- Μόσχου Κούκου - Ευαγγελίας Τσιακίρη, Η προσφορά των Θρακών εκπαιδευτικών στα γράμματα και στο Έθνος, Εταιρεία Μελετών Επιστημών Κομοτηνής, Κομοτηνή 1997, σ. 29.
- Janin, 1956.
- Petit, L. (1924). "Jérémie II Tranos". Dictionnaire de Théologie Catholique. 8. Paris: Letouzey et Ané. с. 886—894.
- Gudzi︠a︡k, Borys (2001). Crisis and reform : the Kyivan Metropolitanate, the Patriarchate of Constantinople, and the genesis of the Union of Brest. Cambridge, Mass.: Ukrainian Research Institute, Harvard University. с. 30—40. ISBN .
- Πανώτης, 2008.
- Εμμανουήλ Καλλίγερος. Συνοπτική ιστορία των Κυθήρων. Εκδόσεις Κυθηραϊκά. с. 122. ISBN .
- Μπακούρος, 1998.
- Τσικνάκης, Κώστας Γ. (1993). H συνεργασία του Iωάννη Mποναφέ με τον οικουμενικό πατριάρχη Iερεμία B΄ τον Tρανό κατά το 1574. Πάτρα. с. 826.
- Байцар Андрій. РІЗДВО 7 СІЧНЯ - сакральний день для УКРАЇНЦІВ. https://baitsar.blogspot.com/2023/01/7.html
- Διοκλείας, Κάλλιστος (1993). The Orthodox Church. London, England: Penguin Books. с. 94. ISBN .
- Παπαδόπουλος, Χρυσόστομος. Επί των σχέσεων των ορθοδόξων προς τους ετεροδόξους κατά τον ιστ' αιώνα (PDF). Περιοδικό «Θεολογία». Εκκλησία της Ελλάδος. Процитовано 12 Σεπτεμβρίου 2020.
- Κοµνηνός Υψηλάντης, 1870.
- Бендза Мар'ян. З історії православної культури Сяноцької землі // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 5 (482) (вересень—жовтень. — С. 178. — ISSN 0130-5247.
Джерела
- Бабій П., Ханас В. Єремія II Транос // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 567. — .
- Γεδεών, Μανουήλ (1885). Πατριαρχικοί Πίνακες: Ειδήσεις ιστορικαί βιογραφικαί περί των Πατριαρχών Κωνσταντινουπόλεως: από Ανδρέου του Πρωτοκλήτου μέχρις Ιωακείμ Γ' του από Θεσσαλονίκης, 36-1884. Κωνσταντινούπολη: Lorenz & Keil.
- Aubert, R. (2003). Dictionnaire d'histoire et de géographie ecclésiastiques / 28, Jérémie II. Paris: Letouzey et Ané. с. 995—1001. ISBN .
- Janin, R. (1956). Dictionnaire d'histoire et de géographie ecclésiastiques / 13, Costantinople, Patriarcat grec. Paris: Letouzey et Ané. с. 632, 677.
- Αριστείδης Πανώτης (27 Ιουλίου 2008). . «Η Καθημερινή». Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 8 Μαΐου 2013.
- Προκόπιος Τσιμάνης, ред. (1981). Από υψηλή σκοπιά οι Πατριάρχαι Κωνσταντινουπόλεως, τόμ. Α΄. Αθήνα. с. 151—163.
- Κωνσταντίνος Σάθας (1868). Νεοελληνική Φιλολογία: Βιογραφία των εν τοις γράμμασι διαλαμψάντων Ελλήνων, από της καταλύσεως της Βυζαντινής Αυτοκρατορίας μέχρι της Ελληνικής εθνεγερσίας (1453-1821). Αθήνα: Τυπογραφείο των τέκνων Ανδρέου Κορομηλά. Процитовано 15 Οκτωβρίου 2009.
- Εμμανουήλ Καλλίγερος. Συνοπτική ιστορία των Κυθήρων. Εκδόσεις Κυθηραϊκά. с. 122. ISBN .
- Πανώτης, Αριστείδης (2008). Το Συνοδικόν της εν Ελλάδι Εκκλησίας. Т. A. Εκδόσεις Σταμούλη. ISBN .
- Κοµνηνός Υψηλάντης, Αθανάσιος (1870). Εκκλησιαστικών και πολιτικών των εις δώδεκα, Βιβλίον Η, Θ΄και Ι΄ ήτοι Τα µετά την Άλωσιν (1453-1789), (Εκ χειρογράφου της ιεράς µονής του Σινά). Κωνσταντινούπολη: εκδιδόντος Αρχιµ. Γερµανού Αφθονίδου Σιναΐτου.
- Μπακούρος, Βασίλειος (1998). Ο Οικουμενικός Πατριάρχης Σαμουήλ Α΄ Χαντζερής ο βυζάντιος: ο βίος και το έργο του (1700-1775). Διδακτορική Διατριβή, Εθνικό και Καποδιστριακό Πανεπιστήμιο Αθηνών (ΕΚΠΑ).
Посилання
- Єремія [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 428. — 1000 екз.
Подальше читання
- Κωνσταντίνου Σάθα, Βιογραφικόν σχεδίασμα περί του πατριάρχου Ιερεμία Β΄ (1870)
- Κατελής Βίγκλας (2017). Ιερεμίας Β’ Τρανός Αρχιεπίσκοπος Κωνσταντινουπόλεως, Νέας Ρώμης και Οικουμενικός Πατριάρχης (1536-1595). Σύλλογος των Αγχιαλιτών της Αθήνας «Η Αγχίαλος», Αθήνα. ISBN .
- Acta et scripta theologorum Wirtembergensium et Patriarchae Constantinopolitani D. Hieremiae : quae vtriq(ue) ab anno M.D.LXXVI. vsque ad annum M.D.LXXXI. de Augustana Confessione inter se miserunt / Graecè & Latinè ab ijsdem theologis edita, University of Essex
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yeremiya II Tranos blizko 1530 1595 Konstantinopol konstantinopolskij patriarh 1572 1579 1580 1584 1589 1595 roki Yeremiya II Tranos Prapor Jogo Bozhestvenna Vsesvyatist Arhiyepiskop Konstantinopolya Novogo Rima i Vselenskij Patriarh 1587 1595 Cerkva Konstantinopolska pravoslavna cerkva Poperednik Feolept II Nastupnik Matfej II Prapor Jogo Bozhestvenna Vsesvyatist Arhiyepiskop Konstantinopolya Novogo Rima i Vselenskij Patriarh Diyalnist svyashennik patriarh bogoslov Narodzhennya 1536 1 2 Pomoriye Burgaska oblast Bolgariya Smert 1595 1 Konstantinopol abo Stambul Osmanska imperiya 4 Yeremiya II Tranos u VikishovishiZhittyepisVin narodivsya blizko 1530 abo 1536 v Agialosi Vin zdobuv osvitu u vchiteliv Iyerofeya Monemvasijskogo Arseniya Tornovogo Damianosa Studita Matviya Kritikosa ta Damaskina Navpaktskogo Za pidtrimki Mihajla Kantakuzina vin buv obranij mitropolitom Larisi blizko 1568 roku Koli Kantakuzinu vdalosya skinuti patriarha Mitrofana III Yeremiya buv obranij jogo nastupnikom 5 travnya 1572 roku i zalishavsya na prestoli do 29 listopada 1579 roku koli jogo bulo skinuto i Mitrofan povernuvsya na prestol Vdruge vin stav patriarhom pislya smerti Mitrofana z serpnya 1580 roku Pid chas jogo trivalosti mitropolit Filippopolskij Feolept pleminnik Mitrofana pridivlyayuchis do prestolu prodovzhuvav rujnuvati jogo u spivpraci z obranim Pahomiyem Kesarijskim Voni zvinuvatili jogo v tomu sho vin zrobiv yanichariv chencyami a tureckih zhinok hristiyankami a takozh posilav listi do papi proti turkiv Nareshti za dopomogoyu pidkuplenoyi lesbijki jomu vdalosya zaareshtuvati j uv yazniti Yeremiyu Pro vbivstvo Patriarha vidrazu popovzli chutki sho jogo zadushili u v yaznici U berezni 1584 roku vin buv skinutij i zaslanij na Rodos Vostannye vin buv patriarhom u 1586 abo 1588 rokah do svoyeyi smerti v 1595 roci Pid chas cogo tretogo patriarhatu vin podorozhuvav Rosiyeyu protyagom dvoh rokiv 1588 1590 u cerkovnih spravah Pid nesterpnim tiskom carya Feodora 26 sichnya 1589 roku vin viznav zolotoyu bulloyu patriarshe znachennya za mitropolitom Moskovskim Iovom z osnovnoyu umovoyu sho vin zavzhdi viznavatime Vselensku Patriarhiyu yak glavu Pravoslav ya Novij Patriarhat Rosiyi buv viznanij specialnim Sinodom yakij zibravsya v Konstantinopoli v lyutomu 1591 roku i rishennyam inshogo Sinodu 12 lyutogo 1593 roku vin buv zaznachenij u Diptihah Pravoslavnoyi Cerkvi yak p yatij san Vin pomer mizh veresnem i grudnem 1595 roku v Konstantinopoli zalishivshi bagatij literaturnij dorobok DorobokYeremiya II mav velichnij harakter i buv zahisnikom pravoslav ya Vin mav veliku bogoslovsku osvitu i namagavsya vihovati osvichenih yepiskopiv Ale jogo takozh opisuyut yak suvorogo ta samovpevnenogo Yak tilki vin zijshov na Vselenskij prestol vin sklikav Sinod yakij postanoviv pro neobhidne dotrimannya pravil yaki ranishe ne zastosovuvalisya nalezhnim chinom Vin zaboroniv oplachuvani svyachennya pid strahom vidluchennya Sinodalnim rishennyam vin namagavsya reorganizuvati vikladannya bozhestvennih i svyashennih gramot Vin listuvavsya z papoyu Grigoriyem XIII i greckoyu gromadoyu Veneciyi na temu grigorianskogo kalendarya U 1583 roci Rimskij papa Grigorij XIII poslav Yeremiyi II lista v yakomu proponuvav prijnyati novij kalendar i na jogo pidstavi novu pashaliyu U vidpovid patriarh Yeremiya zibrav velikij pomisnij Konstantinopolskij sobor u 1583 roci 20 listopada na yakij zaprosiv patriarha Oleksandrijskogo Silvestra ta patriarha Yerusalimskogo Sofroniya IV na comu sobori grecki iyerarhi pidpisali dokument Singilion Siggilion v yakomu ne tilki znovu zasudili ta anafemstvuvali katolicki dogmati ta zvichayi Filiokve prichastya miryan tilki Tilom Hristovim i ne prichastya miryan Krov yu Hristovoyu sluzhinnya liturgiyi na oprisnokah vchennya pro te sho Hristos suditime lishe dushi u drugomu prihodi bez tila vchennya pro chistilishe verhovenstvo papi Rimskogo ta indulgenciyu ale j anafemstvuvali vsih tih hto prijme Grigoriansku pashaliyu ta Grigorianskij kalendar Pislya drugogo patriarhatu vin buv zaslanij svoyim nastupnikom Pahomiyem II na Rodos Z 1576 po 1581 rik vin proviv pershi vazhlivi bogoslovski besidi mizh pravoslav yam i protestantami protestantami shodo mozhlivoyi uniyi Vin vpershe vidpoviv protestantskim teologam Tyubingena Vikladom pravoslavnoyi viri Cim vin zaperechuvav zlovzhivannya Spovidannyam Avgusta perekladenij primirnik yakogo buv podarovanij jomu 24 travnya 1575 r lyuteranami Martinom Kruziusom i Yakobom Andrea Ci listi zbereglisya yak i she deyaki jogo traktati na teologichni temi U nih vin chitko daye zrozumiti sho Pravoslavna Cerkva ne maye namiru zaznavati Reformaciyu i vin pripiniv vidpovidni peregovori z nimi koli viyaviv sho voni ne zbirayutsya prijmati pravoslavne vchennya Vin vidnoviv monastir Pammakaristos yakij todi buv rezidenciyeyu patriarhatu i prikrasiv i osvyativ patriarhat chudovimi budivlyami ta rozkishnim remontom vnutrishnim i zovnishnim Vin takozh domigsya pevnih privileyiv dlya greckih gromad v Osmanskij imperiyi odnim z yakih bulo stvorennya shkil Do jogo chasu yedinoyu greckoyu shkoloyu v imperiyi bula Velika shkola rodu Pid vplivom patriarha Yeremiyi naprikinci XVI stolittya bulo vidkrito sim shkil v Afinah Livadiyi Hiosi Smirni Kidoniyi Patmosi ta Yanini Zgodom bulo vidkrito she 40 shkil po vsij Greciyi ta Malij Aziyi Yeremiya II i UkrayinaProtyagom 1586 1589 rokiv dvichi vidvidav Ukrayinu U listopadi 1586 roku brav uchast v Ternopilsko Kam yaneckomu sobori Perebuvayuchi na ukrayinskih zemlyah proviv ryad reform nadav shiroki prava bratstvam a Lvivskomu Uspenskomu bratstvu nadav pravo stavropigiyi gruden 1586 roku zobov yazav mitropolitiv shorichno sklikati cerkovni sobori pozbaviv sanu vsih bagatozhenciv v tomu chisli kiyivskogo mitropolita Onisifora Divochku supraslskogo arhimandrita T Zlobu U grudni 1589 povertayuchis z Moskvi cherez mista Vilno nini Vilnyus Litva Ostrog nini Rivnenskoyi oblasti zustrichavsya z knyazem Kostyanitom Vasilem Ostrozkim i Zbarazh pribuv do Ternopolya de u derev yanij cerkvi Rizdva Hristovogo ne zbereglasya vidsluzhiv bogosluzhinnya potim na majdani pered hramom do Yeremiyi II zvernuvsya propovidnik iz promovoyu na zahist bratstv Todi Yeremiya II zatverdiv statut i prava Rozhdestvenskogo cerkovnogo bratstva u Ternopoli 1589 roku visvyativ na Mitropolita Kiyivskogo Galickogo ta vsiyeyi Rusi Mihajla Rogozu ta priznachiv patriarshim ekzarhom luckogo yepiskopa Kirila Terleckogo Reformi provedeni nim osoblivo nadannya shirokih prav bratstvam viklikali nezadovolennya sered ukrayinskih yepiskopiv pevnoyu miroyu dali poshtovh do ukladennya Berestejskoyi uniyi 1596 roku PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118712101 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Faceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Babij P Hanas V Yeremiya II Tranos S 567 Aubert 2003 Manoyhl Gedewn Mosxoy Koykoy Eyaggelias Tsiakirh H prosfora twn 8rakwn ekpaideytikwn sta grammata kai sto E8nos Etaireia Meletwn Episthmwn Komothnhs Komothnh 1997 s 29 Janin 1956 Petit L 1924 Jeremie II Tranos Dictionnaire de Theologie Catholique 8 Paris Letouzey et Ane s 886 894 Gudzi a k Borys 2001 Crisis and reform the Kyivan Metropolitanate the Patriarchate of Constantinople and the genesis of the Union of Brest Cambridge Mass Ukrainian Research Institute Harvard University s 30 40 ISBN 0 916458 92 X Panwths 2008 Emmanoyhl Kalligeros Synoptikh istoria twn Ky8hrwn Ekdoseis Ky8hraika s 122 ISBN 9789608621848 Mpakoyros 1998 Tsiknakhs Kwstas G 1993 H synergasia toy Iwannh Mponafe me ton oikoymeniko patriarxh Ieremia B ton Trano kata to 1574 Patra s 826 Bajcar Andrij RIZDVO 7 SIChNYa sakralnij den dlya UKRAYiNCIV https baitsar blogspot com 2023 01 7 html Diokleias Kallistos 1993 The Orthodox Church London England Penguin Books s 94 ISBN 0 14 014656 3 Papadopoylos Xrysostomos Epi twn sxesewn twn or8odo3wn pros toys eterodo3oys kata ton ist aiwna PDF Periodiko 8eologia Ekklhsia ths Ellados Procitovano 12 Septembrioy 2020 Koµnhnos Ypshlanths 1870 Bendza Mar yan Z istoriyi pravoslavnoyi kulturi Syanockoyi zemli Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2009 5 482 veresen zhovten S 178 ISSN 0130 5247 DzherelaBabij P Hanas V Yeremiya II Tranos Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 567 ISBN 966 528 197 6 Gedewn Manoyhl 1885 Patriarxikoi Pinakes Eidhseis istorikai biografikai peri twn Patriarxwn Kwnstantinoypolews apo Andreoy toy Prwtoklhtoy mexris Iwakeim G toy apo 8essalonikhs 36 1884 Kwnstantinoypolh Lorenz amp Keil Aubert R 2003 Dictionnaire d histoire et de geographie ecclesiastiques 28 Jeremie II Paris Letouzey et Ane s 995 1001 ISBN 2 7063 0210 0 Janin R 1956 Dictionnaire d histoire et de geographie ecclesiastiques 13 Costantinople Patriarcat grec Paris Letouzey et Ane s 632 677 Aristeidhs Panwths 27 Ioylioy 2008 H Ka8hmerinh Arhiv originalu za 25 bereznya 2012 Procitovano 8 Maioy 2013 Prokopios Tsimanhs red 1981 Apo ypshlh skopia oi Patriarxai Kwnstantinoypolews tom A A8hna s 151 163 Kwnstantinos Sa8as 1868 Neoellhnikh Filologia Biografia twn en tois grammasi dialampsantwn Ellhnwn apo ths katalysews ths Byzantinhs Aytokratorias mexri ths Ellhnikhs e8negersias 1453 1821 A8hna Typografeio twn teknwn Andreoy Koromhla Procitovano 15 Oktwbrioy 2009 Emmanoyhl Kalligeros Synoptikh istoria twn Ky8hrwn Ekdoseis Ky8hraika s 122 ISBN 9789608621848 Panwths Aristeidhs 2008 To Synodikon ths en Elladi Ekklhsias T A Ekdoseis Stamoylh ISBN 978 960 8116 17 7 Koµnhnos Ypshlanths A8anasios 1870 Ekklhsiastikwn kai politikwn twn eis dwdeka Biblion H 8 kai I htoi Ta µeta thn Alwsin 1453 1789 Ek xeirografoy ths ieras µonhs toy Sina Kwnstantinoypolh ekdidontos Arxiµ Gerµanoy Af8onidoy Sinaitoy Mpakoyros Basileios 1998 O Oikoymenikos Patriarxhs Samoyhl A Xantzerhs o byzantios o bios kai to ergo toy 1700 1775 Didaktorikh Diatribh E8niko kai Kapodistriako Panepisthmio A8hnwn EKPA PosilannyaYeremiya 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 428 1000 ekz Podalshe chitannyaKwnstantinoy Sa8a Biografikon sxediasma peri toy patriarxoy Ieremia B 1870 Katelhs Bigklas 2017 Ieremias B Tranos Arxiepiskopos Kwnstantinoypolews Neas Rwmhs kai Oikoymenikos Patriarxhs 1536 1595 Syllogos twn Agxialitwn ths A8hnas H Agxialos A8hna ISBN 978 960 99160 4 2 Acta et scripta theologorum Wirtembergensium et Patriarchae Constantinopolitani D Hieremiae quae vtriq ue ab anno M D LXXVI vsque ad annum M D LXXXI de Augustana Confessione inter se miserunt Graece amp Latine ab ijsdem theologis edita University of Essex Poperednik Mitrofan III Konstantinopolskij patriarh 1572 1579 Nastupnik Mitrofan III Konstantinopolskij patriarh 1580 1584 Nastupnik Pahomij II Poperednik Feolept II Konstantinopolskij patriarh 1587 1595 Nastupnik Matvij II