Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Диптих (грец. δίπτυχον — складений удвічі, від δίς — двічі і πτύσσω — складаю) — перелік 16 православних автокефальних церков, імена предстоятелів яких поминаються під час літургії в усіх православних церквах. Диптих складений церквою-матір'ю всіх православних церков Православною Церквою Константинополя.
Це поняття позбавлене догматичного значення, а обумовлено історично. На формування сучасного диптиха вплинули різні чинники: давнина церков, хронологічна послідовність проголошення автокефалій, політичне значення міст із катедрами перших єпископів. Відповідно до диптиху розподіляються місця при співслужінні предстоятелів церков, на Соборах і всеправославних форумах.
Наразі йде протистояння між Православною Церквою Константинополя й Росії за право бути церквою-матір'ю для всіх православних церков; через це протистояння Московський патріархат не визнає диптих Вселенського патріархату.
Історія виникнення та вживання терміну "диптих"
| Цей розділ потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. |
Спочатку термін вживався стосовно табличок для письма. Подібні таблички використовувалися греками та римлянами для здійснення важливих записів. Такі таблички чимось нагадували відомі глиняні таблички, якими користувалися народи Межиріччя. Це були своєрідні "записні книги", що являли собою дві дерев'яні, кістяні, або металеві дощечки, з'єднані одна з одною. Для записів призначалася внутрішня сторона даної таблиці, коли зовнішня могла оздоблюватися різнорідними прикрасами. В залежності від етнічного регіону такі таблиці спочатку мали свої специфічні назви. Так, до прикладу, греки йменували подібні таблиці "пίνακες", а римляни назвивали їх "tabulae", "codices", "codicilli" та ін. Власне назви "диптих" (δίπτυχον), "триптих"(τρίπτυχα), "пентаптих" (πεντάπτυχα), чи навіть "поліптих" (πολύπτυχα) почали широко вживатися тільки за часів імператора св. Костянтина I Великого. Такі найменування залежали від кількості глиняних "сторінок" в тій, чи іншій книзі. Так, диптихом називалася книга з двома сторінками, а поліптихом — шістьма, й більше.
Поверхня диптихів являла собою чисте поле, густо вкрите воском, на якому було зручно писати, або дряпати сталевою загостреною паличкою — стилусом. Зовнішня сторона диптиха іноді могла декоруватися.
З V ст. н.е. слово "диптих" почало активно використовуватись у Церкві. Причому тут воно вживалося не тільки по відношенню до виробів певного виду, але й для позначення списків імен живих та покійних людей (типу перших метричних книг), призначених для церковного поминання під час здійснення богослужінь. Потім диптихами стали називатися поминальні списки незалежно від їх виду та використаного для їх запису матеріалу. Так, у стародавній Церкві існували диптихи таких видів:
1) мартирологи — списки мучеників та інших святих;
2) хрещальні, в яких вносилися імена новохрещених;
3) списки християн, куди зазвичай поміщалися імена місцевого єпископа та інших архієреїв, а також кліриків та ін. членів церковної громади;
4) списки покійних християн, що містили імена місцевих єпископів, а також та сусідніх, особливо: прилеглих, єпархій, пресвітерів, дияконів, і всіх кліриків місцевої громади взагалі, православних імператорів, мирян, які залишили по собі добру пам'ять;
5) єпископські списки, куди вносилися імена лише єпископів, окремо живих і покійних. Такі диптихи читалися за Божественною літургією.
В пізніший час записи, що мітилися на таких таблицях, оголошували з амвону під час Євхаристії. Сюди вносилися імена тих, що приносили дари в церкву, ряду інших членів громади, чільного єпископа і деяких інших архієреїв, імена святих, мучеників та сповідників і, нарешті, імена покійних членів певної громади, які провели праведне життя.
Диптихи виступали, таким чином, втіленням ідеї єдності церкви, з'єднання в церкві живих і покійних, визнаних святих і всіх вірних. Разом з тим з'єднання в диптихах імен святих з іменами інших вірних відповідало ідеї загальної святості Церкви, що з'єднується з Христом в результаті Євхаристії. Диптихи вживалися в церкві з найдавніших (можливо, з апостольських) часів. У всякому разі в III ст. вони були, за свідченням св. Кипріана, в загальному користуванні. У Західній Церкві диптихи застосовувалися ще до XII ст., у Східній — до XV ст. Диптихи могли бути різного розміру в залежності від числа тих, що поминаються.
З розвитком загальноцерковного культу святих і утворенням великих церковних областей диптихи розросталися і могли змінювати свою форму. Наприклад, у церкві св. Лаврентія в Константинополі диптихи були записані на мармуровій колоні, і містили імена імператорів, патріархів, єпископів і т. д.
З розростанням диптихів пов'язана їх специфікація. Виділяються диптихи живих (грец. δίπτυχα ζώντων, лат. liber viventium) і диптихи покійних (грец. δίπτυχα νεχρών, лат. liber mortuorum). У диптихи живих включалися імена Пап і патріархів, єпископів і священиків, титарів даної церкви, кліриків різних чинів, імператорів, інших знатних осіб з мирян.
У диптихах живих згадувалися разом з тим Богородиця, мученики і інші святі. Включення останніх у диптихи живих вказує на таке розуміння святості, при якому святі — на відміну від інших праведно покійних — наділяються здатністю діяльно брати участь в житті Церкви — як заступники та покровителі. У диптихи покійних включалися перш за все ті, хто протягом свого життя був записаний в диптихах живих, в першу чергу сюди входили імена всіх єпископів, які померли у спілкуванні з Церквою.
Включення до диптиху було високою честю, визнанням праведного життя віруючого, його духовної гідності і вірності церковному вченню. У («Про церковну ієрархію») говориться про те, що при читанні священних таблиць оголошуються імена тих, хто жив святим життям і в своєму ревному служінні досяг досконалості. Виключення з диптихів було, навпаки, надзвичайно тяжким покаранням, показово, що виключена особа відпадала від спілкування з церквою. Так, наприклад, із церковних диптихів було викреслено ім'я імператора Анастасія (491-518), який відкинув рішення Халкідонського Собору.
Взагалі, звинувачення в єресі супроводжувалося виключенням з диптихів; наявність або відсутність імені в диптихах могло служити свідченням православ'я (або неправослав'я) померлих єпископів. Так, під час суперечок про православність Феодора Мопсуестійського при імператорі Юстиніані його неправославність доводили, зокрема, відсутністю його імені в диптихах Мопсуестійської церкви.
З диптихів живих згодом розвиваються мартирологи. З диптихів покійних виникають в ході церковно-літургійного розвитку поминальні книги. У візантійському чині літургії Диптих виголошується за архієрейським богослужінням у формі так званої великої похвали (проте за походженням це не диптих, а народні акламації, т. зв. φημί, в момент прибуття імператора і патріарха) і під час анафори.
У сучасній церкві вживається переважно для позначення списку імен предстоятелів автокефальних Церков, в якому імена перераховані в традиційному порядку честі. Перше місце в ньому займає Святійший Архієпископ Константинополя — Нового Риму і Вселенський Патріарх. У стародавньому християнстві найбільшим авторитетом користувалися кафедри Єрусалиму, як місця земного життя Ісуса Христа, і Риму, як столиці Римської імперії.
На Сході першість мали Олександрія і Антіохія, найбільші центри християнського світу того часу. За предстоятелями цих церков закріпився титул патріархів, а єпископи Риму і Олександрії шанобливо іменувалися Папами.
Після заснування нової столиці імперії Константинополя на Другому Вселенському Соборі (381) 3-м правилом за Константинопольським патріархом закріплено друга місце після Римського єпископа. Статус Константинополя був підтверджений 28-м правилом Четвертого Вселенського Собору (451). Так виникла стародавня «пентархія» — система 5 православних кафоличних патріархатів: Рим, Константинополь, Олександрія, Антіохія, Єрусалим. Теорія пентархії, позбавлена канонічних та історичних підстав, в деякі періоди історії використовувалася філетистами з Константинопольського Патріархату у відстоюванні церковної гегемонії над Грецькою православною Церквою. Подібна тенденція проявляється іноді і в сучасний час і служить причиною ускладнень у взаєминах східних Патріархатів і деяких інших Помісних Церков.
Згодом із цього числа випав Рим (1054), але додалися Московський, Грузинський, Сербський та інші патріархати. Всього у сучасному диптиху згадуються 15 автокефальних помісних церков: Константинополя, Александрії, Антіохії, Єрусалиму, Росії, Сербії, Румунії, Болгарії, Грузії, Кіпру, Греції, Польщі, Албанії, Чеських земель і Словаччини, та України.
З точки зору православної еклезіології всі автокефальні Церкви рівноправні і місце в диптиху не обіцяє Помісній Церкві ніяких переваг і привілеїв в порівнянні з тими Церквами, які займають нижчі місця. Повною мірою це відноситься і до Церкви, головної в диптиху, яка має тільки першість честі, але не влади. Вона виражається лише в першості перед престолом при співслужінні першоієрархів Помісних Церков, в головуванні на церковних Соборах і на інших офіційних зборах, в 1-му місці в підписах під церковними актами, прийнятими всіма або деякими Помісними Церквами. Аналогічним чином і місце в диптиху всякої іншої Помісної Церкви визначає місце її предстоятеля біля вівтаря при співслужінні з іншими першоієрархами, а також місце його підпису в послідовності підписів. Тим не менше Вселенський патріарх має право приймати апеляції та надавати автокефалії своїм єпархіям чи митрополіям, що робить його вселенським суддею і дає йому вищі права, ніж у предстоятелів інших помісних церков.
Диптих
Нині існує 16 автокефальних церков, що перебувають у євхаристійному спілкуванні одна з одною і складають Вселенську православну церкву. Кожна з них посідає певне місце у диптиху за старшинством і честю, здебільшого це місце залежить від давнини заснування Церкви та її ролі в історії усієї Вселенської Церкви. Перші дев'ять автокефальних Церков очолюються патріархами, решта 7 — архієпископами або митрополитами.
Згідно з диптихом, спочатку у переліку йдуть давні патріархати (грец. Πρεσβυγενή Πατριαρχεία, 4 церков), потім йдуть нові патріархати (грец. Νεώτερα Πατριαρχεία, 5 церков), й вже потім просто автокефальні церкви (грец. Αυτοκέφαλες Εκκλησίες, 7 церков).
| № | Назва церкви | Тип диптиху | Рік визнання автокефалії |
|---|---|---|---|
| 1 | Вселенський патріархат | давній патріархат | — |
| 2 | Патріархат Александрії | давній патріархат | — |
| 3 | Патріархат Антіохії | давній патріархат | — |
| 4 | Патріархат Єрусалима | давній патріархат | — |
| 5 | Патріархат Росії | новий патріархат | самопроголошена у 1448 (розкольницький відрив від Київської митрополії). У 1589 році визнається Єремією II Траносом (з порушенням церковних канонів). У сучасному вигляді існує від вересня 1943 року (з дозволу найвищого державного керівництва СРСР). |
| 6 | Патріархат Сербії | новий патріархат | 1219, 1879 |
| 7 | Патріархат Румунії | новий патріархат | 1885 |
| 8 | Патріархат Болгарії | новий патріархат | 870, 1945 |
| 9 | Патріархат Грузії | новий патріархат | 486, 1990 |
| 10 | Церква Кіпру | автокефальна церква | 478 |
| 11 | Церква Греції | автокефальна церква | 1850 |
| 12 | Церква Польщі | автокефальна церква | 1924 |
| 13 | Церква Албанії | автокефальна церква | 1937 |
| 14 | Церква Чеських земель і Словаччини | автокефальна церква | 1998 |
| 15 | Церква України | автокефальна церква | 988, 2019 |
| 16 | Македонська православна церква — Охридська архієпископія | автокефальна церква | 2022 |
Зауваги
- Місце в диптиху
- Рік визнання Константинопольським патріархатом
- Дохалкедонські часи (входить до «пентархії»)
Джерела
- . www.ec-patr.org. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 1 лютого 2019. (гр.)
- Помісні православні церкви [ 17 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Людина і світ. 1996. №5. С. 11-15
- Serge Keleher. “Orthodox Rivalry in the Twentieth Century: Moscow Versus Constantinople, [ 17 листопада 2019 у Wayback Machine.]” Religion, State & Society, (1997), p. 130 (англ.)
- T Ware, K Ware (1993). The orthodox church [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.]. London: Penguin. 334 p. (англ.)
- Грецька церква першою визнала ПЦУ: чому це важливо для України [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.]. BBC News Ukrainian, 12 жовтня 2019,
- на офіційному сайті Вселенсього патріархату, 2021 (гр.)
- на офіційному сайті Вселенсього патріархату, 2021 (гр.)
- на офіційному сайті Вселенсього патріархату, 2021 (гр.)
Посилання
- на офіційному сайті Вселенського Патріархату (архівна версія) (гр.)
- Диптих за типом
- Диптих: перелік давніх патріархатів [ 20 лютого 2021 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Вселенського Патріархату (гр.)
- Диптих: перелік нових патріархатів [ 20 лютого 2021 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Вселенського Патріархату (гр.)
- Диптих: перелік автокефальних церков [ 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Вселенського Патріархату (гр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Diptih Diptih grec diptyxon skladenij udvichi vid dis dvichi i ptyssw skladayu perelik 16 pravoslavnih avtokefalnih cerkov imena predstoyateliv yakih pominayutsya pid chas liturgiyi v usih pravoslavnih cerkvah Diptih skladenij cerkvoyu matir yu vsih pravoslavnih cerkov Pravoslavnoyu Cerkvoyu Konstantinopolya Diptih Ce ponyattya pozbavlene dogmatichnogo znachennya a obumovleno istorichno Na formuvannya suchasnogo diptiha vplinuli rizni chinniki davnina cerkov hronologichna poslidovnist progoloshennya avtokefalij politichne znachennya mist iz katedrami pershih yepiskopiv Vidpovidno do diptihu rozpodilyayutsya miscya pri spivsluzhinni predstoyateliv cerkov na Soborah i vsepravoslavnih forumah Narazi jde protistoyannya mizh Pravoslavnoyu Cerkvoyu Konstantinopolya j Rosiyi za pravo buti cerkvoyu matir yu dlya vsih pravoslavnih cerkov cherez ce protistoyannya Moskovskij patriarhat ne viznaye diptih Vselenskogo patriarhatu Istoriya viniknennya ta vzhivannya terminu diptih Cej rozdil potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi jogo Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Spochatku termin vzhivavsya stosovno tablichok dlya pisma Podibni tablichki vikoristovuvalisya grekami ta rimlyanami dlya zdijsnennya vazhlivih zapisiv Taki tablichki chimos nagaduvali vidomi glinyani tablichki yakimi koristuvalisya narodi Mezhirichchya Ce buli svoyeridni zapisni knigi sho yavlyali soboyu dvi derev yani kistyani abo metalevi doshechki z yednani odna z odnoyu Dlya zapisiv priznachalasya vnutrishnya storona danoyi tablici koli zovnishnya mogla ozdoblyuvatisya riznoridnimi prikrasami V zalezhnosti vid etnichnogo regionu taki tablici spochatku mali svoyi specifichni nazvi Tak do prikladu greki jmenuvali podibni tablici pinakes a rimlyani nazvivali yih tabulae codices codicilli ta in Vlasne nazvi diptih diptyxon triptih triptyxa pentaptih pentaptyxa chi navit poliptih polyptyxa pochali shiroko vzhivatisya tilki za chasiv imperatora sv Kostyantina I Velikogo Taki najmenuvannya zalezhali vid kilkosti glinyanih storinok v tij chi inshij knizi Tak diptihom nazivalasya kniga z dvoma storinkami a poliptihom shistma j bilshe Poverhnya diptihiv yavlyala soboyu chiste pole gusto vkrite voskom na yakomu bulo zruchno pisati abo dryapati stalevoyu zagostrenoyu palichkoyu stilusom Zovnishnya storona diptiha inodi mogla dekoruvatisya Z V st n e slovo diptih pochalo aktivno vikoristovuvatis u Cerkvi Prichomu tut vono vzhivalosya ne tilki po vidnoshennyu do virobiv pevnogo vidu ale j dlya poznachennya spiskiv imen zhivih ta pokijnih lyudej tipu pershih metrichnih knig priznachenih dlya cerkovnogo pominannya pid chas zdijsnennya bogosluzhin Potim diptihami stali nazivatisya pominalni spiski nezalezhno vid yih vidu ta vikoristanogo dlya yih zapisu materialu Tak u starodavnij Cerkvi isnuvali diptihi takih vidiv 1 martirologi spiski muchenikiv ta inshih svyatih 2 hreshalni v yakih vnosilisya imena novohreshenih 3 spiski hristiyan kudi zazvichaj pomishalisya imena miscevogo yepiskopa ta inshih arhiyereyiv a takozh klirikiv ta in chleniv cerkovnoyi gromadi 4 spiski pokijnih hristiyan sho mistili imena miscevih yepiskopiv a takozh ta susidnih osoblivo prileglih yeparhij presviteriv diyakoniv i vsih klirikiv miscevoyi gromadi vzagali pravoslavnih imperatoriv miryan yaki zalishili po sobi dobru pam yat 5 yepiskopski spiski kudi vnosilisya imena lishe yepiskopiv okremo zhivih i pokijnih Taki diptihi chitalisya za Bozhestvennoyu liturgiyeyu V piznishij chas zapisi sho mitilisya na takih tablicyah ogoloshuvali z amvonu pid chas Yevharistiyi Syudi vnosilisya imena tih sho prinosili dari v cerkvu ryadu inshih chleniv gromadi chilnogo yepiskopa i deyakih inshih arhiyereyiv imena svyatih muchenikiv ta spovidnikiv i nareshti imena pokijnih chleniv pevnoyi gromadi yaki proveli pravedne zhittya Diptihi vistupali takim chinom vtilennyam ideyi yednosti cerkvi z yednannya v cerkvi zhivih i pokijnih viznanih svyatih i vsih virnih Razom z tim z yednannya v diptihah imen svyatih z imenami inshih virnih vidpovidalo ideyi zagalnoyi svyatosti Cerkvi sho z yednuyetsya z Hristom v rezultati Yevharistiyi Diptihi vzhivalisya v cerkvi z najdavnishih mozhlivo z apostolskih chasiv U vsyakomu razi v III st voni buli za svidchennyam sv Kipriana v zagalnomu koristuvanni U Zahidnij Cerkvi diptihi zastosovuvalisya she do XII st u Shidnij do XV st Diptihi mogli buti riznogo rozmiru v zalezhnosti vid chisla tih sho pominayutsya Z rozvitkom zagalnocerkovnogo kultu svyatih i utvorennyam velikih cerkovnih oblastej diptihi rozrostalisya i mogli zminyuvati svoyu formu Napriklad u cerkvi sv Lavrentiya v Konstantinopoli diptihi buli zapisani na marmurovij koloni i mistili imena imperatoriv patriarhiv yepiskopiv i t d Z rozrostannyam diptihiv pov yazana yih specifikaciya Vidilyayutsya diptihi zhivih grec diptyxa zwntwn lat liber viventium i diptihi pokijnih grec diptyxa nexrwn lat liber mortuorum U diptihi zhivih vklyuchalisya imena Pap i patriarhiv yepiskopiv i svyashenikiv titariv danoyi cerkvi klirikiv riznih chiniv imperatoriv inshih znatnih osib z miryan U diptihah zhivih zgaduvalisya razom z tim Bogorodicya mucheniki i inshi svyati Vklyuchennya ostannih u diptihi zhivih vkazuye na take rozuminnya svyatosti pri yakomu svyati na vidminu vid inshih pravedno pokijnih nadilyayutsya zdatnistyu diyalno brati uchast v zhitti Cerkvi yak zastupniki ta pokroviteli U diptihi pokijnih vklyuchalisya persh za vse ti hto protyagom svogo zhittya buv zapisanij v diptihah zhivih v pershu chergu syudi vhodili imena vsih yepiskopiv yaki pomerli u spilkuvanni z Cerkvoyu Vklyuchennya do diptihu bulo visokoyu chestyu viznannyam pravednogo zhittya viruyuchogo jogo duhovnoyi gidnosti i virnosti cerkovnomu vchennyu U Pro cerkovnu iyerarhiyu govoritsya pro te sho pri chitanni svyashennih tablic ogoloshuyutsya imena tih hto zhiv svyatim zhittyam i v svoyemu revnomu sluzhinni dosyag doskonalosti Viklyuchennya z diptihiv bulo navpaki nadzvichajno tyazhkim pokarannyam pokazovo sho viklyuchena osoba vidpadala vid spilkuvannya z cerkvoyu Tak napriklad iz cerkovnih diptihiv bulo vikresleno im ya imperatora Anastasiya 491 518 yakij vidkinuv rishennya Halkidonskogo Soboru Vzagali zvinuvachennya v yeresi suprovodzhuvalosya viklyuchennyam z diptihiv nayavnist abo vidsutnist imeni v diptihah moglo sluzhiti svidchennyam pravoslav ya abo nepravoslav ya pomerlih yepiskopiv Tak pid chas superechok pro pravoslavnist Feodora Mopsuestijskogo pri imperatori Yustiniani jogo nepravoslavnist dovodili zokrema vidsutnistyu jogo imeni v diptihah Mopsuestijskoyi cerkvi Z diptihiv zhivih zgodom rozvivayutsya martirologi Z diptihiv pokijnih vinikayut v hodi cerkovno liturgijnogo rozvitku pominalni knigi U vizantijskomu chini liturgiyi Diptih vigoloshuyetsya za arhiyerejskim bogosluzhinnyam u formi tak zvanoyi velikoyi pohvali prote za pohodzhennyam ce ne diptih a narodni aklamaciyi t zv fhmi v moment pributtya imperatora i patriarha i pid chas anafori U suchasnij cerkvi vzhivayetsya perevazhno dlya poznachennya spisku imen predstoyateliv avtokefalnih Cerkov v yakomu imena pererahovani v tradicijnomu poryadku chesti Pershe misce v nomu zajmaye Svyatijshij Arhiyepiskop Konstantinopolya Novogo Rimu i Vselenskij Patriarh U starodavnomu hristiyanstvi najbilshim avtoritetom koristuvalisya kafedri Yerusalimu yak miscya zemnogo zhittya Isusa Hrista i Rimu yak stolici Rimskoyi imperiyi Na Shodi pershist mali Oleksandriya i Antiohiya najbilshi centri hristiyanskogo svitu togo chasu Za predstoyatelyami cih cerkov zakripivsya titul patriarhiv a yepiskopi Rimu i Oleksandriyi shanoblivo imenuvalisya Papami Pislya zasnuvannya novoyi stolici imperiyi Konstantinopolya na Drugomu Vselenskomu Sobori 381 3 m pravilom za Konstantinopolskim patriarhom zakripleno druga misce pislya Rimskogo yepiskopa Status Konstantinopolya buv pidtverdzhenij 28 m pravilom Chetvertogo Vselenskogo Soboru 451 Tak vinikla starodavnya pentarhiya sistema 5 pravoslavnih kafolichnih patriarhativ Rim Konstantinopol Oleksandriya Antiohiya Yerusalim Teoriya pentarhiyi pozbavlena kanonichnih ta istorichnih pidstav v deyaki periodi istoriyi vikoristovuvalasya filetistami z Konstantinopolskogo Patriarhatu u vidstoyuvanni cerkovnoyi gegemoniyi nad Greckoyu pravoslavnoyu Cerkvoyu Podibna tendenciya proyavlyayetsya inodi i v suchasnij chas i sluzhit prichinoyu uskladnen u vzayeminah shidnih Patriarhativ i deyakih inshih Pomisnih Cerkov Zgodom iz cogo chisla vipav Rim 1054 ale dodalisya Moskovskij Gruzinskij Serbskij ta inshi patriarhati Vsogo u suchasnomu diptihu zgaduyutsya 15 avtokefalnih pomisnih cerkov Konstantinopolya Aleksandriyi Antiohiyi Yerusalimu Rosiyi Serbiyi Rumuniyi Bolgariyi Gruziyi Kipru Greciyi Polshi Albaniyi Cheskih zemel i Slovachchini ta Ukrayini Z tochki zoru pravoslavnoyi ekleziologiyi vsi avtokefalni Cerkvi rivnopravni i misce v diptihu ne obicyaye Pomisnij Cerkvi niyakih perevag i privileyiv v porivnyanni z timi Cerkvami yaki zajmayut nizhchi miscya Povnoyu miroyu ce vidnositsya i do Cerkvi golovnoyi v diptihu yaka maye tilki pershist chesti ale ne vladi Vona virazhayetsya lishe v pershosti pered prestolom pri spivsluzhinni pershoiyerarhiv Pomisnih Cerkov v golovuvanni na cerkovnih Soborah i na inshih oficijnih zborah v 1 mu misci v pidpisah pid cerkovnimi aktami prijnyatimi vsima abo deyakimi Pomisnimi Cerkvami Analogichnim chinom i misce v diptihu vsyakoyi inshoyi Pomisnoyi Cerkvi viznachaye misce yiyi predstoyatelya bilya vivtarya pri spivsluzhinni z inshimi pershoiyerarhami a takozh misce jogo pidpisu v poslidovnosti pidpisiv Tim ne menshe Vselenskij patriarh maye pravo prijmati apelyaciyi ta nadavati avtokefaliyi svoyim yeparhiyam chi mitropoliyam sho robit jogo vselenskim suddeyu i daye jomu vishi prava nizh u predstoyateliv inshih pomisnih cerkov DiptihDokladnishe Avtokefalna cerkva Nini isnuye 16 avtokefalnih cerkov sho perebuvayut u yevharistijnomu spilkuvanni odna z odnoyu i skladayut Vselensku pravoslavnu cerkvu Kozhna z nih posidaye pevne misce u diptihu za starshinstvom i chestyu zdebilshogo ce misce zalezhit vid davnini zasnuvannya Cerkvi ta yiyi roli v istoriyi usiyeyi Vselenskoyi Cerkvi Pershi dev yat avtokefalnih Cerkov ocholyuyutsya patriarhami reshta 7 arhiyepiskopami abo mitropolitami Zgidno z diptihom spochatku u pereliku jdut davni patriarhati grec Presbygenh Patriarxeia 4 cerkov potim jdut novi patriarhati grec Newtera Patriarxeia 5 cerkov j vzhe potim prosto avtokefalni cerkvi grec Aytokefales Ekklhsies 7 cerkov Nazva cerkvi Tip diptihu Rik viznannya avtokefaliyi1 Vselenskij patriarhat davnij patriarhat 2 Patriarhat Aleksandriyi davnij patriarhat 3 Patriarhat Antiohiyi davnij patriarhat 4 Patriarhat Yerusalima davnij patriarhat 5 Patriarhat Rosiyi novij patriarhat samoprogoloshena u 1448 rozkolnickij vidriv vid Kiyivskoyi mitropoliyi U 1589 roci viznayetsya Yeremiyeyu II Tranosom z porushennyam cerkovnih kanoniv U suchasnomu viglyadi isnuye vid veresnya 1943 roku z dozvolu najvishogo derzhavnogo kerivnictva SRSR 6 Patriarhat Serbiyi novij patriarhat 1219 18797 Patriarhat Rumuniyi novij patriarhat 18858 Patriarhat Bolgariyi novij patriarhat 870 19459 Patriarhat Gruziyi novij patriarhat 486 199010 Cerkva Kipru avtokefalna cerkva 47811 Cerkva Greciyi avtokefalna cerkva 185012 Cerkva Polshi avtokefalna cerkva 192413 Cerkva Albaniyi avtokefalna cerkva 193714 Cerkva Cheskih zemel i Slovachchini avtokefalna cerkva 199815 Cerkva Ukrayini avtokefalna cerkva 988 201916 Makedonska pravoslavna cerkva Ohridska arhiyepiskopiya avtokefalna cerkva 2022ZauvagiMisce v diptihu Rik viznannya Konstantinopolskim patriarhatom Dohalkedonski chasi vhodit do pentarhiyi Dzherela www ec patr org Arhiv originalu za 23 sichnya 2019 Procitovano 1 lyutogo 2019 gr Pomisni pravoslavni cerkvi 17 listopada 2019 u Wayback Machine Lyudina i svit 1996 5 S 11 15 Serge Keleher Orthodox Rivalry in the Twentieth Century Moscow Versus Constantinople 17 listopada 2019 u Wayback Machine Religion State amp Society 1997 p 130 angl T Ware K Ware 1993 The orthodox church 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine London Penguin 334 p angl Grecka cerkva pershoyu viznala PCU chomu ce vazhlivo dlya Ukrayini 24 chervnya 2021 u Wayback Machine BBC News Ukrainian 12 zhovtnya 2019 na oficijnomu sajti Vselensogo patriarhatu 2021 gr na oficijnomu sajti Vselensogo patriarhatu 2021 gr na oficijnomu sajti Vselensogo patriarhatu 2021 gr Posilannyana oficijnomu sajti Vselenskogo Patriarhatu arhivna versiya gr Diptih za tipom Diptih perelik davnih patriarhativ 20 lyutogo 2021 u Wayback Machine na oficijnomu sajti Vselenskogo Patriarhatu gr Diptih perelik novih patriarhativ 20 lyutogo 2021 u Wayback Machine na oficijnomu sajti Vselenskogo Patriarhatu gr Diptih perelik avtokefalnih cerkov 8 zhovtnya 2020 u Wayback Machine na oficijnomu sajti Vselenskogo Patriarhatu gr