Правосла́вна це́рква Че́ських земе́ль і Слова́ччини (словац. Pravoslávna cirkev v českých krajinách a na Slovensku, чеськ. Pravoslavná církev v českých zemích a na Slovensku) — автокефальна помісна православна церква, що має 14-те місце в диптиху автокефальних помісних Церков. Використовує у своїй літургії візантійський обряд, словацьку, чеську мови та новоюліанський календар, вона є частиною Східного християнства. За переписом 2011 року в ній було 20 533 віруючих. Однак інтерес до православних літургій високий в обох країнах, оскільки крім постійних відвідувачів, є велика кількість віруючих з числа туристів, тимчасових іноземців та робітників зі Східної Європи. У Чехії їх кількість оцінюється в сто тисяч.
Православна церква Чеських земель і Словаччини | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Кирило-Методіївський собор у Празі | ||||
Засновники | Рівноапостольні Кирило і Методій (згідно з церковним переданням) | |||
Дата заснування | 863 | |||
Статус | автокефальний | |||
У складі | Східної православної церкви | |||
Самостійність проголошена | 1951 | |||
Самостійність визнана | 1998 | |||
Перший предстоятель | Єлевтерій (Веніамін Воронцов) Митрополит Празький і Чешсьский | |||
Чинний предстоятель | Ростислав (Ґонт) Архиєпископ Пряшівський, Митрополит чеських земель та Словаччини | |||
Центр | Прага, Чехія Пряшів, Словаччина | |||
Резиденція предстоятеля | Пряшів | |||
Основна юрисдикція | Словаччина Чехія | |||
Літургічна мова |
| |||
Музична традиція | візантійська | |||
Церковний календар | новоюліанський | |||
Єпископів | 6 | |||
Єпархій | 4 | |||
Парафій | 172 | |||
Священиків | 197 | |||
Вірних | Близька 100,000 | |||
Офіційний сайт | Чеський офіційний вебсайт Словацький офіційний вебсайт |
Сьогоднішня назва церкві дана на підставі постанови парламенту від грудня 1992 року про зміну назви. До того часу вона носила назву Правосла́вної це́ркви в Че́хослова́ччині, під якою вона була автономним екзархатом Російської православної церкви з 1946 року, а з 1951 року отримала автокефалію від Російської православної церкви. У 1950–1968 рр. до неї також були включені словацькі греко-католики, оскільки Словацька греко-католицька церква була заборонена державою. 27 серпня 1998 року автокефальність православної церкви в Чехії та Словаччині була підтверджена Вселенським патріархатом. Церква має два митрополичі собори, але має лише одного митрополита, єдиний Священний Синод Єпископів та єдині місцеві збори.
Історія
На території Великоморавського князівства християнство прийшло у 863 році завдяки місіонерській діяльності рівноапостольних Кирила і Методія. Пізніше, однак, християнство на чеських і словацьких землях розвивалося під опікою Латинської церкви, а східне православ'я утрималось лише у Мукачівській єпархії, що охоплювала переважно територію Карпатської України. У результаті Ужгородської унії 1646 року більшість священнослужителів цієї єпархії ввійшли в унію з Католицькою церквою.
Заснування
Церква Чехії та Словаччини має як давню, так і дуже сучасну історію. Нинішня церква займає землю Великої Моравії, де брати св. Кирило і Методій розпочали свою місію серед слов'ян, запровадивши літургійний і канонічний порядок православної церкви, перекладений на церковнослов'янську мову, використовуючи переважно грецькі кальки для пояснення понять, для яких не існувало слов'янського терміну. перший слов’янський алфавіт, суміш грецьких та єврейських символів із кількома власними вигаданими символами, що представляють унікальні слов’янські звуки.
Це було зроблено на пряме запрошення могутнього правителя Моравії Растислава. Проте в межах Моравської держави серед дворянства існувала франкська партія, яка бажала тісніших зв'язків з Королівством Франція, правитель якої Людовик Німецький був номінальним сюзереном Ратислава, а франкський єпископ мав церковну юрисдикцію над невеликою частиною домену Ратислава, що раніше прийняли християнство. Незважаючи на фотіанський розкол, церкви Риму та Константинополя все ще зберігали деяку подобу єдности, і Папа Миколай I не хотів бачити утворення великої незалежної франкської церкви в Центральній Європі. Коли апеляція до церковної справи була подана до Риму, Микола викликав до свого суду і Кирила, і Методія, і скаржливі сторони франків, щоб вислухати їх. Микола помер до їхнього прибуття, але новий Папа Адріан II досяг компромісу, вислухавши обидві сторони: старослов'янська була затверджена як богослужбова мова поряд з грецькою, єврейською та латинською мовами, а Методій був затверджений єпископом із франкським співавтором, Вічінг. Адріан був переконаний Кириловим пристрасним захистом слов'янської літургії, в якому він цитував 1 Коринтянам 14:19 "І все-таки в церкві я скоріше говорив п'ять слів зі своїм розумінням, щоб своїм голосом міг навчити й інших, ніж десять тисяч слів невідомий язик". Кирило захворів, коли брати ще були в Римі, і на смертному одрі він попросив Методія присягнутися повернутися в Моравію і виконати місію до слов'ян, а не повертатися до монашого життя на горі Олімп, як він задумав.
Методій дотримав слова і повернувся, але його місія була перервана смертю Ратислава, оскільки новий правитель Сватоплук I Моравський виступив на стороні профранкської партії і віддав Методія у в'язницю майже на три роки, доки його не звільнили через заступництво папи Івана VIII. Протягом наступних десяти років Методій продовжував свою роботу, але смерть Івана VIII в 882 р. позбавила його папського захисту, і Методій помер у 885 р. Після цього Папа Римський Стефан V підтвердив свого швабського співавтора Вічінга як єпископа. Учні Методія були ув'язнені, вислані до Болгарії, як Ґоразд та багато інших, або поневолені. Вислані на чолі з Климентом Охридським та Наумом Преславським мали велике значення для православної віри в вже християнському з 864 року Болгарії, після того, як вони були звільнені з в'язниці та супроведені до Дунаю. У 870 році Вселенський патріархат надав болгарам право мати найстарішу організовану автокефальну слов'янську православну церкву, яка трохи пізніше, з автокефального болгарського архієпископства, стала патріархатом. Головною подією, яка посилює процес християнізації, був розвиток кирилиці в Болгарії в заснованій Літературною школою Наума та Климента Преслава в IX столітті. Кирилиця та літургія старослов’янською слов’янською мовою були оголошені офіційними в Болгарії в 893 році.
Виживання та відродження
Східно-православний церковний порядок вижив у сучасній Східній Словаччині та сусідніх регіонах завдяки своїй близькости та впливу на Київську Русь, особливо серед населення українців, до середини XVII століття, коли Ужгородська унія була підписана в Угорському королівстві. У часи придушення решта східних православних християн з регіону підтримували свої зв'язки із сусідньою східно-православною єпархією Буди Сербського патріархату Печі, а згодом і з Карловською митрополією. Одна із найбільш північних парафій Сербської православної церкви існувала у словацькому місті Комарно, а місцева церква, побудована в XVIII столітті, стоїть і сьогодні.
1863 року на території Словаччини та Чехії були організовані православні громади, що підлягали Буковинській митрополії. Проте більшість православних на території Чехії та Словаччини були підпорядковані Сербській православній церкві.
В 1903 у Празі виникло товариство «Православна бесіда». У роки Першої світової війни члени товариства були переслідувані Австро-угорською владою, що вважала їх небезпечними.
Після створення Чехословаччини в 1918 році законодавчі обмеження для східного православ'я були зняті. У новій державі східно-православні громади були переважно розташовані у східних частинах країни, включаючи Карпато-Україну, яка була включена до складу Чехословаччини в 1919 році. Мукачівська православна єпархія, що існувала до Ужгородської унії. У дусі східного православного відродження багато людей у регіоні покинули греко-католицьку церкву. Оскільки східно-православних єпископів у Чехословаччині не було, місцеві лідери звернулись до Сербської православної церкви, оскільки серби історично та етнічно були близькими до чехів, словаків та українців. Цю думку також підтримали державні органи Чехословаччини (1920). З метою регулювання церковного порядку єпископ Ніський (Сербія) Доситей Васич прибув до Праги і зустрівся з керівниками східно-православної громади, прийнявши їх до повного причастя (1921).
Серед тих, хто прагнув відновити зв'язки зі Східною православною церквою, був католицький священик Матей Павлік, який роками цікавився східним православ'ям. Таким чином Сербська православна церква дала згоду прийняти його у повному спілкуванні, і він став архімандритом з ім'ям Ґоразд, на честь святого Ґоразда Моравського, учня та наступника святого Методія, архієпископа Моравського. 25 вересня 1921 року сербський патріарх Димитріє посвятив архімандрита Ґоразда в єпископа Моравії та Сілезії в соборі Святого Архангела Михаїла в Белграді, Югославія. Єпископ Ґоразд отримав юрисдикцію над чеськими землями.
Ще напередодні Першої світової війни канонічність сербської юрисдикції в Чехії, Словаччині та на Підкарпатській Русі була поставлена під сумнів Константинопольським та Московським патріархами. Ряд священників та монахів були висвячені в монастирях Росії та Константинополя. Крім того, Константинопольський патріарх Іоаким ІІІ призначив екзархом у Галичині й Угорській Русі архієпископа Антонія (Храповицького). Сучасники пояснювали діяльність патріарха тим, що СПЦ не могла виконувати своїх функцій у зв'язку з жорстким контролем австро-угорської влади, і, таким чином, залишила напризволяще православний рух в імперії.
1920 року в Празі адвокат Мілош Червінка реорганізував товариство «Православна бесіда» у «Православну Чеську релігійну громаду», статути якої затвердила 31 березня 1922 року чехословацька влада. Члени цієї православної громади хоча й визнавали верховенство СПЦ, але прагнули мати свого єпископа.
Одночасно, загальне невдоволення й критика Римського єпископату спровокувала до схизми, та створення у 1920 році гуситської церкви. В процесі її формування, відокремилася група, що поставила собі за мету відродження у Чехії та Словаччині Кирило-методіївської традиції і відродження слов'янського обряду (глаголичного). На чолі цього руху стояв ксьондз Матей Павлик (Matěj Pavlík), який 1921 року встановив контакт із Сербським патріархатом і прийнявши ім'я Горазда ІІ отримав єпископську хіротонію в Белграді.
У перші роки свого існування ця церква була підпорядкована Сербській православній церкві і переважно складалася з колишніх вірних католицької церкви.
15 червня 1922 року на загальних зборах православної громади було обрано єпископом для території Чехії, Моравії та Сілезії архімандрита Антоніна (Брабеца) (Antonín Jindřich Brabec), який до цього тривалий час був душпастирем Чехів Волині. 30 серпня 1922 року Міністерство шкіл і народної освіти затвердило рішення зборів. Цього ж дня було розіслано листи до Константинопольського патріарха Мелетія (Метаксакиса), сербського патріарха Димитрія (Павловича), голови РПЦ за кордоном митрополита Антонія (Храповицького), керуючого РПЦ в Західній Європі митрополита Євлогія (Георгієвського). Від двох останніх Савватій (Врабец) отримав вітальні телеграми.
Члени «Православної Чеської релігійної громади» звернулися до сербського патріарха з проханням висвятити Савватія єпископом. Синод сербської церкви відмовив. Тоді Антонін (Брабец), заручившись підтримкою жителів 28 сіл Підкарпатської Русі, подав 30 грудня 1922 року прохання про хіротонію до Константинополя. Константинопольський патріарх Мелетій (Метаксакис) 4 березня 1923 року висвятив Савватія в архієпископи з титулом «архієпископ Празький і всієї Чехословаччини». 6 березня 1923 року було видано томос, який затвердив це призначення.
Згідно з розпорядженням патріарха Мелетія, на території Чехословаччини мали утворюватися три єпархії: Празька, Моравська та Карпатська. Про видання томосу було повідомлено офіційним листом митрополита Антонія (Храповицького), а 1 червня 1923 року його взяв до відома архієрейський собор РПЦ. Сербський синод висловив рішучий протест проти дій Константинопольського патріарха. Таким чином, на території Чехословаччини декілька років діяли одночасно дві юрисдикції: сербська та константинопольська.
Згодом, під тиском уряду Югославії чехи були змушені визнати юрисдикцію сербської церкви.
Крім того, Чехословацька влада підтримувала саме Ґоразда II. 1925 року народний синод офіційно проголосив створення Чехословацької православної церкви, що залишалась під юрисдикцією Сербського патріархату. У 1926 до неї приєдналися і більшість вірних Константинопольського патріархату.
Як православний лідер нової нації Чехословаччини, єпископ Ґоразд заклав основи православної церкви по всій Богемії, Моравії, а також до Словаччини. У Богемії він керував будівництвом одинадцяти церков та двох каплиць. Він також видав основні книги для проведення церковних служб, які були перекладені на чеську мову. Він надавав допомогу тим, хто перебував у Словаччині та Карпато-Україні, яка тоді входила до складу Чехословаччини, і хто хотів повернутися до східно-православної віри з Унії з Римом. Таким чином, у міжвоєнний період єпископ Горазд побудував невеличку чеську церкву, яка під час Другої світової війни показала б, наскільки міцно вона пов’язана з чеською нацією.
До 1931 р. Східно-православне оновлення у східній Словаччині та Карпато-Україні прогресувало дуже добре, що дозволило створити другу єпархію, яка отримала назву: Мукачівська та Прешівська єпархія. Ця єпархія також була створена під егідою Сербської православної церкви. Першим єпископом Мукачева та Пряшева був Дамаскін Грданіцький. У 1938 році його змінив єпископ Володимир Раїч.
У 1938 р. Третьому рейху вдалося анексувати Судетську область від Чехословаччини під час Мюнхенської конференції. Того ж року, після Першої Віденської премії, південні частини Словаччини та Карпатської Русинії були анексовані Фашистською Угорщиною. Оскільки місто Мукачево було захоплено фашистською Угорщиною, єпископу Володимиру довелося переїхати до міста Хуст. У 1939 році Третій Рейх приєднав решту Чехії до протекторату Богемії та Моравії та встановив пронацистський режим у Словаччині. У той же час фашистська Угорщина окупувала решту Карпатської Русинії, а в 1941 році угорська влада заарештувала єпископа Володимира Раїча та депортувала його назад до Сербії.
Роки нацистської окупації (1938/9-1944 / 5) ознаменувалися оновленими обмеженнями та переслідуваннями. До 1942 року Рейнхард Гейдріх, архітектор Остаточного рішення, став губернатором Чеського протекторату. Після замаху на машину Гейдріха в Празі 27 травня 1942 р. Чеські та словацькі партизани сховались у крипті Св. Кирило-Методіївський собор перед продовженням втечі. Їм допомагали старші церковні миряни, які постійно інформували єпископа Ґоразда. Однак їх присутність була виявлена нацистами, і 18 червня нацисти напали на їх схованку в соборі, змусивши їх покінчити життя самогубством. Православні священики, миряни та єпископ Ґоразд були заарештовані та вбиті розстрілами 4 вересня 1942 року.
У відповідь нацисти заборонили церкві діяти в Богемії та Моравії. Церкви та каплиці були закриті, проведено облаштування чехів, включаючи все село Лідіце, жителів якого або вбивали, або відправляли до таборів примусової праці. Для православних ціла церква зазнала нацистських переслідувань і була знищена. Загалом було страчено 256 православних священиків та мирян, церковне життя зупинилося.
Повоєнні події
У 1945 році, після включення Карпатської України до СРСР як Закарпатської області, східні частини Мукачівської та Прешівської єпархії були передані з верховної юрисдикції Сербської православної церкви під юрисдикцію Російської православної церкви, і на цій території нова Єпархія Мукачево та Ужгород були утворені, тоді як західна частина єпархії залишилася в Чехословаччині та була реорганізована як Прешовська єпархія.
Після Другої світової війни православна церква в Чехословаччині розпочала своє відновлення без свого єпископа. 9 грудня 1951 року Патріарх Московський надав автокефалію Православній церкві Чехословаччини, хоча Константинополь не визнав цю акцію автокефалію, яка розглядала Чехословацьку церкву як автономну під своєю владою. Пізніше Константинопольський патріарх видав Томос в 1998 році.
Коли комуністи захопили країну в квітні 1950 р., уряд скликав синод Словацької греко-католицької церкви в Пряшеві, на якому п'ять священиків і певна кількість мирян підписали документ, що заявляє, що унія з Римом розірвана і просить прийняти її в юрисдикція Московського патріархату, згодом православної церкви Чехословаччини. Потім уряд передав право управління греко-католицькими церквами та іншим майном православній церкві.
Під час Празької весни 1968 року колишнім греко-католицьким парафіям було дозволено відновити спілкування з Римом. Із 292 залучених парафій 205 проголосували «за». Це була одна з небагатьох реформ Дубчека, яка пережила радянське вторгнення того ж року. Однак більшість їх церковних споруд залишилися в руках православної церкви. Після повалення комунізму в «Оксамитовій революції» 1989 року більшість церковного майна була повернута Словацькій греко-католицькій церкві до 1993 року.
Мученицька смерть єпископа Ґоразда була визнана Сербською православною церквою 4 травня 1961 року, яка канонізувала Ґоразда як новомученика. Згодом, 24 серпня 1987 року, він був канонізований у соборі Святого Ґоразда в Оломоуці, Моравія.
XXI століття
Архиєпископ Прешовський Растислав був обраний Надзвичайним Синодом, який відбувся 11 січня 2014 року, новим предстоятелем. 9 грудня 2013 року Синод усунув архиєпископа Брно-Оломоуцького Симеона (Яковлевича) з посади Локума Тененса (тимчасового адміністратора після відставки попереднього предстоятеля, архієпископа Кристофа, через звинувачення у сексуальних стосунках з жінками) та призначив Архиєпископ Растислав на його місце, акція, проти якої протестував архієпископ Симеон і яка була розгорнута Вселенським Патріархом Константинопольським Вартоломієм І.
Відносини з Православною церквою України
Православна церква Чеський земель і Словаччини остаточно не визначилися щодо початку євхаристійного спілкування з Православною церквою України. У лютому 2019 року Синод Православної Церкви Чеських земель і Словаччини заявив про збереження «стриманого ставлення» до Православної церкви України до досягнення всеправославного консенсусу з питання її автокефалії. Однак 20 листопада 2019 року єпископ Шумперський ПЦЧЗС Ісая співслужив предстоятелю Православної церкви України митрополиту Епіфанію. Що цікаво, Св. Синод на своєму засіданні 17 грудня 2019 р. не став застосовувати щодо єп. Ісаї жодні санкції.
Організація та структура
Після розпаду Чехословаччини на незалежні країни Чехію та Словаччину в 1993 р. церковна діяльність продовжувалась у кожній країні як окремі юридичні особи: у Чехії як Православна Церква на Чеських землях і в Словаччини як Православна Церква в Словаччині, але канонічна єдність зберігалася як Православна церква Чеських земель і Словаччини. Зараз церква організована у чотири єпархії, розділені на два адміністративні центри: Митрополита Ради Чехії, що проживає у Празі, та Митрополита Ради Словацької Республіки в Пряшеві. Під Радою Чеських земель (Прага) знаходяться Празька та Оломоуцько-Брнська єпархії, тоді як Прешовська та Міхаловська єпархії знаходяться під Радою Словаччини (Пряшева).
Після смерті митрополита Праги та всієї Чехословаччини Доротея архієпископом Прешовським Миколою було обрано новим митрополитом, а первинний престол церкви перенесено з Праги до Пряшева. Митрополит Микола 30 січня 2006 р., а його місце замінив архієпископ Празький та Чеські землі Христофор (обраний 2 травня 2006 р.). У Чехії 82 парафії, 51 - у Богемії та 31 - у Моравії та Сілезії. У Словаччині налічується 90 парафій, з них 69 - в Прешовській та 21 - в Єпархії Михайлівці. Православний богословський факультет Прешівського університету забезпечує освіту для майбутніх священиків об’єднаної Церкви. Факультет підтримує відособлену філію в Оломоуці.
Монастир святого Прокопія Сазавського знаходиться в Мості, а Успенський у Вілемові.
Нинішнім предстоятелем Чехословацької православної церкви є Ростислав з Пряшева (народився Ондрей Ґонт), митрополит Чеських земель та Словаччини з 2014 року.
Предстоятелі
- (8 грудня 1951 — 28 листопада 1955)
- Іоан (Михайло Кухтін) (17 травня 1956–1964)
- Дорофей (Дмитро Филип) (25 жовтня 1964 — 30 грудня 1999)
- Миколай (Мікулаш Коцвар) (4 червня 2000 — 30 січня 2006)
- Христофор (Радім Пулець) (28 травня 2006 — 12 квітня 2013)
- Ростислав (Ондрей Ґонт) (з 11 січня 2014)
Архиєпархії й архиєпископи
- Архиєпархія Пряшева та Словаччини: Ростислав (Ґонт), Митрополит Чеських земель і Словаччини (з 2014)
- Архиєпархія Праги та Чеських земель: Михаїл (Дандар) (з 2015)
- Оломоуцько-Брненська єпархія: Сімеон (Яковлевич) (2000-2024)
- Михалівсько-Кошицька православна єпархія: Георгій (Странський) (з 2007)
Намісні єпархії та єпископи
- Бероунська єпархія: Йоаким (Грді) (з 2015), вікарний єпископ Праги
- Оломоуцько-Брненська єпархія: Ісаія (Сланінка) (з 2015) вікарний єпископ Шумперкський
Див. також
Примітки
- В. Ф. Хулап Реформа календаря і пасхалії: історія і сучасність.
- http://www.czso.cz/sldb2011/redakce.nsf/i/home.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|jméno=
,|místo=
,|jazyk=
,|odkaz na autora=
,|datum aktualizace=
та|příjmení=
(); Пропущений або порожній|title=
(); Проігноровано невідомий параметр|datum přístupu=
(); Проігноровано невідомий параметр|datum vydání=
(); Проігноровано невідомий параметр|titul=
(); Проігноровано невідомий параметр|vydavatel=
() - http://www.ekumenickarada.cz/index.php?ID=313.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|jméno=
,|datum vydání=
,|místo=
,|odkaz na autora=
,|datum aktualizace=
та|příjmení=
(); Пропущений або порожній|title=
(); Проігноровано невідомий параметр|datum přístupu=
(); Проігноровано невідомий параметр|jazyk=
(); Проігноровано невідомий параметр|titul=
(); Проігноровано невідомий параметр|vydavatel=
() - Historie církve [ 14 грудня 2013 у Wayback Machine.], web Pravoslavná církev
- Wells, Colin (2006). Sailing from Byzantium: How a Lost Empire Shaped the World. New York: Bantam Dell. ISBN .
- Richard P. McBrien, Lives of the Popes, (HarperCollins, 2000), 144
- Dvornik, Francis (1956). The Slavs: Their Early History and Civilization. Boston: American Academy of Arts and Sciences. с. 179.
The Psalter and the Book of Prophets were adapted or "modernized" with special regard to their use in Bulgarian churches, and it was in this school that glagolitic writing was replaced by the so-called Cyrillic writing, which was more akin to the Greek uncial, simplified matters considerably and is still used by the Orthodox Slavs.
- Florin Curta (2006). Southeastern Europe in the Middle Ages, 500–1250. Cambridge Medieval Textbooks. Cambridge University Press. с. 221–222. ISBN .
Cyrillic preslav.
- J. M. Hussey, Andrew Louth (2010). The Orthodox Church in the Byzantine Empire. Oxford History of the Christian Church. Oxford University Press. с. 100. ISBN .
- The Czechoslovak Heresy and Schism: The Emergence of a National Czechoslovak Church (1975), p. 43.
- Martyr Gorazd of Prague
- Константинопольский Томос о предоставлении автономии 1923 г. Илья Бей. 19 січня 2016. Процитовано 22 лютого 2020.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
() - . Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 16 червня 2021.
- Eastern Churches Journal: A Journal of Eastern Christendom, vol. 4 (1997), p. 61
- Christian Churches in Czechoslovakia: History, Mission, Organization, Statistics, Addresses (1992), p. 19-20.
- Memories of Lidice (2007), p. 71.
- Eastern Christianity and politics in the twentieth century, p. 255-256.
- Metropolitan Herman concludes Official Visit to the Orthodox Church of the Czech Lands and Slovakia. Orthodox Church in America. 11 жовтня 2004. Процитовано 25 серпня 2014.
- New head of Orthodox Church of Czech Lands and Slovakia elected. OrthoChristian.Com. Процитовано 31 грудня 2019.
- Prague Daily Monitor, "Czech Orthodox Church split over money, archbishop" [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Communiqué of the Holy Synod of the Orthodox Church in the Czech Land and in Slovakia [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Statement of Archbishop Simeon [ 3 січня 2014 у Wayback Machine.]
- . www.pravoslavnacirkev.info. Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 31 грудня 2019.
- Ієрарх Церкви Чеських земель і Словаччини співслужив Митрополиту Епіфанію напередодні дня пам’яті Архістратига Михаїла. PCU (укр.). 20 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019.
- . credo.press. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 22 лютого 2020.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
() - Prešovská pravoslávna eparchia - Oficiálna stránka - Pravoslávnej cirkvi na Slovensku (sk-SK) . Процитовано 6 січня 2019.
Посилання
- Православна церква Чехії та Словаччини // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Сайт Празької православної єпархії
- Сайт Православної церкви Словаччини
- Сайт Оломоуцько-Брненської єпархії
- Сайт єдиного чеського православного видання «Голос Православ'я» (Hlas Pravoslaví)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pravosla vna ce rkva Che skih zeme l i Slova chchini slovac Pravoslavna cirkev v ceskych krajinach a na Slovensku chesk Pravoslavna cirkev v ceskych zemich a na Slovensku avtokefalna pomisna pravoslavna cerkva sho maye 14 te misce v diptihu avtokefalnih pomisnih Cerkov Vikoristovuye u svoyij liturgiyi vizantijskij obryad slovacku chesku movi ta novoyulianskij kalendar vona ye chastinoyu Shidnogo hristiyanstva Za perepisom 2011 roku v nij bulo 20 533 viruyuchih Odnak interes do pravoslavnih liturgij visokij v oboh krayinah oskilki krim postijnih vidviduvachiv ye velika kilkist viruyuchih z chisla turistiv timchasovih inozemciv ta robitnikiv zi Shidnoyi Yevropi U Chehiyi yih kilkist ocinyuyetsya v sto tisyach Pravoslavna cerkva Cheskih zemel i Slovachchini chesk Pravoslavna cirkev v ceskych zemich a na Slovensku slovac Pravoslavna cirkev v ceskych krajinach a na Slovensku Kirilo Metodiyivskij sobor u PraziZasnovniki Rivnoapostolni Kirilo i Metodij zgidno z cerkovnim peredannyam Data zasnuvannya 863Status avtokefalnijU skladi Shidnoyi pravoslavnoyi cerkviSamostijnist progoloshena 1951Samostijnist viznana 1998Pershij predstoyatel Yelevterij Veniamin Voroncov Mitropolit Prazkij i CheshsskijChinnij predstoyatel Rostislav Gont Arhiyepiskop Pryashivskij Mitropolit cheskih zemel ta SlovachchiniCentr Praga Chehiya Pryashiv SlovachchinaRezidenciya predstoyatelya PryashivOsnovna yurisdikciya Slovachchina ChehiyaLiturgichna mova Golovni movi slovacka cheska Movi menshin ukrayinska karpato rusinskij dialekt ugorskaMuzichna tradiciya vizantijskaCerkovnij kalendar novoyulianskijYepiskopiv 6Yeparhij 4Parafij 172Svyashenikiv 197Virnih Blizka 100 000Oficijnij sajt Cheskij oficijnij vebsajt Slovackij oficijnij vebsajt Sogodnishnya nazva cerkvi dana na pidstavi postanovi parlamentu vid grudnya 1992 roku pro zminu nazvi Do togo chasu vona nosila nazvu Pravosla vnoyi ce rkvi v Che hoslova chchini pid yakoyu vona bula avtonomnim ekzarhatom Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi z 1946 roku a z 1951 roku otrimala avtokefaliyu vid Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi U 1950 1968 rr do neyi takozh buli vklyucheni slovacki greko katoliki oskilki Slovacka greko katolicka cerkva bula zaboronena derzhavoyu 27 serpnya 1998 roku avtokefalnist pravoslavnoyi cerkvi v Chehiyi ta Slovachchini bula pidtverdzhena Vselenskim patriarhatom Cerkva maye dva mitropolichi sobori ale maye lishe odnogo mitropolita yedinij Svyashennij Sinod Yepiskopiv ta yedini miscevi zbori IstoriyaDokladnishe Istoriya Pravoslavnoyi cerkvi Cheskih zemel i Slovachchini Na teritoriyi Velikomoravskogo knyazivstva hristiyanstvo prijshlo u 863 roci zavdyaki misionerskij diyalnosti rivnoapostolnih Kirila i Metodiya Piznishe odnak hristiyanstvo na cheskih i slovackih zemlyah rozvivalosya pid opikoyu Latinskoyi cerkvi a shidne pravoslav ya utrimalos lishe u Mukachivskij yeparhiyi sho ohoplyuvala perevazhno teritoriyu Karpatskoyi Ukrayini U rezultati Uzhgorodskoyi uniyi 1646 roku bilshist svyashennosluzhiteliv ciyeyi yeparhiyi vvijshli v uniyu z Katolickoyu cerkvoyu Zasnuvannya Katedralnij sobor sv Kirila i Metodiya u Prazi Cerkva Chehiyi ta Slovachchini maye yak davnyu tak i duzhe suchasnu istoriyu Ninishnya cerkva zajmaye zemlyu Velikoyi Moraviyi de brati sv Kirilo i Metodij rozpochali svoyu misiyu sered slov yan zaprovadivshi liturgijnij i kanonichnij poryadok pravoslavnoyi cerkvi perekladenij na cerkovnoslov yansku movu vikoristovuyuchi perevazhno grecki kalki dlya poyasnennya ponyat dlya yakih ne isnuvalo slov yanskogo terminu pershij slov yanskij alfavit sumish greckih ta yevrejskih simvoliv iz kilkoma vlasnimi vigadanimi simvolami sho predstavlyayut unikalni slov yanski zvuki 190 191 Ce bulo zrobleno na pryame zaproshennya mogutnogo pravitelya Moraviyi Rastislava Prote v mezhah Moravskoyi derzhavi sered dvoryanstva isnuvala frankska partiya yaka bazhala tisnishih zv yazkiv z Korolivstvom Franciya pravitel yakoyi Lyudovik Nimeckij buv nominalnim syuzerenom Ratislava a frankskij yepiskop mav cerkovnu yurisdikciyu nad nevelikoyu chastinoyu domenu Ratislava sho ranishe prijnyali hristiyanstvo Nezvazhayuchi na fotianskij rozkol cerkvi Rimu ta Konstantinopolya vse she zberigali deyaku podobu yednosti i Papa Mikolaj I ne hotiv bachiti utvorennya velikoyi nezalezhnoyi frankskoyi cerkvi v Centralnij Yevropi Koli apelyaciya do cerkovnoyi spravi bula podana do Rimu Mikola viklikav do svogo sudu i Kirila i Metodiya i skarzhlivi storoni frankiv shob visluhati yih Mikola pomer do yihnogo pributtya ale novij Papa Adrian II dosyag kompromisu visluhavshi obidvi storoni staroslov yanska bula zatverdzhena yak bogosluzhbova mova poryad z greckoyu yevrejskoyu ta latinskoyu movami a Metodij buv zatverdzhenij yepiskopom iz frankskim spivavtorom Viching Adrian buv perekonanij Kirilovim pristrasnim zahistom slov yanskoyi liturgiyi v yakomu vin cituvav 1 Korintyanam 14 19 I vse taki v cerkvi ya skorishe govoriv p yat sliv zi svoyim rozuminnyam shob svoyim golosom mig navchiti j inshih nizh desyat tisyach sliv nevidomij yazik Kirilo zahvoriv koli brati she buli v Rimi i na smertnomu odri vin poprosiv Metodiya prisyagnutisya povernutisya v Moraviyu i vikonati misiyu do slov yan a ne povertatisya do monashogo zhittya na gori Olimp yak vin zadumav 192 4 Metodij dotrimav slova i povernuvsya ale jogo misiya bula perervana smertyu Ratislava oskilki novij pravitel Svatopluk I Moravskij vistupiv na storoni profrankskoyi partiyi i viddav Metodiya u v yaznicyu majzhe na tri roki doki jogo ne zvilnili cherez zastupnictvo papi Ivana VIII Protyagom nastupnih desyati rokiv Metodij prodovzhuvav svoyu robotu ale smert Ivana VIII v 882 r pozbavila jogo papskogo zahistu i Metodij pomer u 885 r Pislya cogo Papa Rimskij Stefan V pidtverdiv svogo shvabskogo spivavtora Vichinga yak yepiskopa Uchni Metodiya buli uv yazneni vislani do Bolgariyi yak Gorazd ta bagato inshih abo ponevoleni Vislani na choli z Klimentom Ohridskim ta Naumom Preslavskim mali velike znachennya dlya pravoslavnoyi viri v vzhe hristiyanskomu z 864 roku Bolgariyi pislya togo yak voni buli zvilneni z v yaznici ta suprovedeni do Dunayu U 870 roci Vselenskij patriarhat nadav bolgaram pravo mati najstarishu organizovanu avtokefalnu slov yansku pravoslavnu cerkvu yaka trohi piznishe z avtokefalnogo bolgarskogo arhiyepiskopstva stala patriarhatom Golovnoyu podiyeyu yaka posilyuye proces hristiyanizaciyi buv rozvitok kirilici v Bolgariyi v zasnovanij Literaturnoyu shkoloyu Nauma ta Klimenta Preslava v IX stolitti Kirilicya ta liturgiya staroslov yanskoyu slov yanskoyu movoyu buli ogolosheni oficijnimi v Bolgariyi v 893 roci Vizhivannya ta vidrodzhennya Shidna pravoslavna cerkva v m Komarno Slovachchina pobudovana v seredini XVIII stolittya pid yurisdikciyeyu Serbskoyi pravoslavnoyi yeparhiyi Budi Shidno pravoslavnij yepiskop Prazkij Gorazd 1921 1942 Shidno pravoslavnij cerkovnij poryadok vizhiv u suchasnij Shidnij Slovachchini ta susidnih regionah zavdyaki svoyij blizkosti ta vplivu na Kiyivsku Rus osoblivo sered naselennya ukrayinciv do seredini XVII stolittya koli Uzhgorodska uniya bula pidpisana v Ugorskomu korolivstvi U chasi pridushennya reshta shidnih pravoslavnih hristiyan z regionu pidtrimuvali svoyi zv yazki iz susidnoyu shidno pravoslavnoyu yeparhiyeyu Budi Serbskogo patriarhatu Pechi a zgodom i z Karlovskoyu mitropoliyeyu Odna iz najbilsh pivnichnih parafij Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi isnuvala u slovackomu misti Komarno a misceva cerkva pobudovana v XVIII stolitti stoyit i sogodni 1863 roku na teritoriyi Slovachchini ta Chehiyi buli organizovani pravoslavni gromadi sho pidlyagali Bukovinskij mitropoliyi Prote bilshist pravoslavnih na teritoriyi Chehiyi ta Slovachchini buli pidporyadkovani Serbskij pravoslavnij cerkvi V 1903 u Prazi viniklo tovaristvo Pravoslavna besida U roki Pershoyi svitovoyi vijni chleni tovaristva buli peresliduvani Avstro ugorskoyu vladoyu sho vvazhala yih nebezpechnimi Pislya stvorennya Chehoslovachchini v 1918 roci zakonodavchi obmezhennya dlya shidnogo pravoslav ya buli znyati U novij derzhavi shidno pravoslavni gromadi buli perevazhno roztashovani u shidnih chastinah krayini vklyuchayuchi Karpato Ukrayinu yaka bula vklyuchena do skladu Chehoslovachchini v 1919 roci Mukachivska pravoslavna yeparhiya sho isnuvala do Uzhgorodskoyi uniyi U dusi shidnogo pravoslavnogo vidrodzhennya bagato lyudej u regioni pokinuli greko katolicku cerkvu Oskilki shidno pravoslavnih yepiskopiv u Chehoslovachchini ne bulo miscevi lideri zvernulis do Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi oskilki serbi istorichno ta etnichno buli blizkimi do chehiv slovakiv ta ukrayinciv Cyu dumku takozh pidtrimali derzhavni organi Chehoslovachchini 1920 Z metoyu regulyuvannya cerkovnogo poryadku yepiskop Niskij Serbiya Dositej Vasich pribuv do Pragi i zustrivsya z kerivnikami shidno pravoslavnoyi gromadi prijnyavshi yih do povnogo prichastya 1921 Sered tih hto pragnuv vidnoviti zv yazki zi Shidnoyu pravoslavnoyu cerkvoyu buv katolickij svyashenik Matej Pavlik yakij rokami cikavivsya shidnim pravoslav yam Takim chinom Serbska pravoslavna cerkva dala zgodu prijnyati jogo u povnomu spilkuvanni i vin stav arhimandritom z im yam Gorazd na chest svyatogo Gorazda Moravskogo uchnya ta nastupnika svyatogo Metodiya arhiyepiskopa Moravskogo 25 veresnya 1921 roku serbskij patriarh Dimitriye posvyativ arhimandrita Gorazda v yepiskopa Moraviyi ta Sileziyi v sobori Svyatogo Arhangela Mihayila v Belgradi Yugoslaviya Yepiskop Gorazd otrimav yurisdikciyu nad cheskimi zemlyami She naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni kanonichnist serbskoyi yurisdikciyi v Chehiyi Slovachchini ta na Pidkarpatskij Rusi bula postavlena pid sumniv Konstantinopolskim ta Moskovskim patriarhami Ryad svyashennikiv ta monahiv buli visvyacheni v monastiryah Rosiyi ta Konstantinopolya Krim togo Konstantinopolskij patriarh Ioakim III priznachiv ekzarhom u Galichini j Ugorskij Rusi arhiyepiskopa Antoniya Hrapovickogo Suchasniki poyasnyuvali diyalnist patriarha tim sho SPC ne mogla vikonuvati svoyih funkcij u zv yazku z zhorstkim kontrolem avstro ugorskoyi vladi i takim chinom zalishila naprizvolyashe pravoslavnij ruh v imperiyi 1920 roku v Prazi advokat Milosh Chervinka reorganizuvav tovaristvo Pravoslavna besida u Pravoslavnu Chesku religijnu gromadu statuti yakoyi zatverdila 31 bereznya 1922 roku chehoslovacka vlada Chleni ciyeyi pravoslavnoyi gromadi hocha j viznavali verhovenstvo SPC ale pragnuli mati svogo yepiskopa Odnochasno zagalne nevdovolennya j kritika Rimskogo yepiskopatu sprovokuvala do shizmi ta stvorennya u 1920 roci gusitskoyi cerkvi V procesi yiyi formuvannya vidokremilasya grupa sho postavila sobi za metu vidrodzhennya u Chehiyi ta Slovachchini Kirilo metodiyivskoyi tradiciyi i vidrodzhennya slov yanskogo obryadu glagolichnogo Na choli cogo ruhu stoyav ksondz Matej Pavlik Matej Pavlik yakij 1921 roku vstanoviv kontakt iz Serbskim patriarhatom i prijnyavshi im ya Gorazda II otrimav yepiskopsku hirotoniyu v Belgradi U pershi roki svogo isnuvannya cya cerkva bula pidporyadkovana Serbskij pravoslavnij cerkvi i perevazhno skladalasya z kolishnih virnih katolickoyi cerkvi 15 chervnya 1922 roku na zagalnih zborah pravoslavnoyi gromadi bulo obrano yepiskopom dlya teritoriyi Chehiyi Moraviyi ta Sileziyi arhimandrita Antonina Brabeca Antonin Jindrich Brabec yakij do cogo trivalij chas buv dushpastirem Chehiv Volini 30 serpnya 1922 roku Ministerstvo shkil i narodnoyi osviti zatverdilo rishennya zboriv Cogo zh dnya bulo rozislano listi do Konstantinopolskogo patriarha Meletiya Metaksakisa serbskogo patriarha Dimitriya Pavlovicha golovi RPC za kordonom mitropolita Antoniya Hrapovickogo keruyuchogo RPC v Zahidnij Yevropi mitropolita Yevlogiya Georgiyevskogo Vid dvoh ostannih Savvatij Vrabec otrimav vitalni telegrami Chleni Pravoslavnoyi Cheskoyi religijnoyi gromadi zvernulisya do serbskogo patriarha z prohannyam visvyatiti Savvatiya yepiskopom Sinod serbskoyi cerkvi vidmoviv Todi Antonin Brabec zaruchivshis pidtrimkoyu zhiteliv 28 sil Pidkarpatskoyi Rusi podav 30 grudnya 1922 roku prohannya pro hirotoniyu do Konstantinopolya Konstantinopolskij patriarh Meletij Metaksakis 4 bereznya 1923 roku visvyativ Savvatiya v arhiyepiskopi z titulom arhiyepiskop Prazkij i vsiyeyi Chehoslovachchini 6 bereznya 1923 roku bulo vidano tomos yakij zatverdiv ce priznachennya Zgidno z rozporyadzhennyam patriarha Meletiya na teritoriyi Chehoslovachchini mali utvoryuvatisya tri yeparhiyi Prazka Moravska ta Karpatska Pro vidannya tomosu bulo povidomleno oficijnim listom mitropolita Antoniya Hrapovickogo a 1 chervnya 1923 roku jogo vzyav do vidoma arhiyerejskij sobor RPC Serbskij sinod visloviv rishuchij protest proti dij Konstantinopolskogo patriarha Takim chinom na teritoriyi Chehoslovachchini dekilka rokiv diyali odnochasno dvi yurisdikciyi serbska ta konstantinopolska Zgodom pid tiskom uryadu Yugoslaviyi chehi buli zmusheni viznati yurisdikciyu serbskoyi cerkvi Krim togo Chehoslovacka vlada pidtrimuvala same Gorazda II 1925 roku narodnij sinod oficijno progolosiv stvorennya Chehoslovackoyi pravoslavnoyi cerkvi sho zalishalas pid yurisdikciyeyu Serbskogo patriarhatu U 1926 do neyi priyednalisya i bilshist virnih Konstantinopolskogo patriarhatu Yak pravoslavnij lider novoyi naciyi Chehoslovachchini yepiskop Gorazd zaklav osnovi pravoslavnoyi cerkvi po vsij Bogemiyi Moraviyi a takozh do Slovachchini U Bogemiyi vin keruvav budivnictvom odinadcyati cerkov ta dvoh kaplic Vin takozh vidav osnovni knigi dlya provedennya cerkovnih sluzhb yaki buli perekladeni na chesku movu Vin nadavav dopomogu tim hto perebuvav u Slovachchini ta Karpato Ukrayini yaka todi vhodila do skladu Chehoslovachchini i hto hotiv povernutisya do shidno pravoslavnoyi viri z Uniyi z Rimom Takim chinom u mizhvoyennij period yepiskop Gorazd pobuduvav nevelichku chesku cerkvu yaka pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pokazala b naskilki micno vona pov yazana z cheskoyu naciyeyu Do 1931 r Shidno pravoslavne onovlennya u shidnij Slovachchini ta Karpato Ukrayini progresuvalo duzhe dobre sho dozvolilo stvoriti drugu yeparhiyu yaka otrimala nazvu Mukachivska ta Preshivska yeparhiya Cya yeparhiya takozh bula stvorena pid egidoyu Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi Pershim yepiskopom Mukacheva ta Pryasheva buv Damaskin Grdanickij U 1938 roci jogo zminiv yepiskop Volodimir Rayich Chehoslovachchina z 1920 do 1938 roku U 1938 r Tretomu rejhu vdalosya aneksuvati Sudetsku oblast vid Chehoslovachchini pid chas Myunhenskoyi konferenciyi Togo zh roku pislya Pershoyi Videnskoyi premiyi pivdenni chastini Slovachchini ta Karpatskoyi Rusiniyi buli aneksovani Fashistskoyu Ugorshinoyu Oskilki misto Mukachevo bulo zahopleno fashistskoyu Ugorshinoyu yepiskopu Volodimiru dovelosya pereyihati do mista Hust U 1939 roci Tretij Rejh priyednav reshtu Chehiyi do protektoratu Bogemiyi ta Moraviyi ta vstanoviv pronacistskij rezhim u Slovachchini U toj zhe chas fashistska Ugorshina okupuvala reshtu Karpatskoyi Rusiniyi a v 1941 roci ugorska vlada zaareshtuvala yepiskopa Volodimira Rayicha ta deportuvala jogo nazad do Serbiyi Roki nacistskoyi okupaciyi 1938 9 1944 5 oznamenuvalisya onovlenimi obmezhennyami ta peresliduvannyami Do 1942 roku Rejnhard Gejdrih arhitektor Ostatochnogo rishennya stav gubernatorom Cheskogo protektoratu Pislya zamahu na mashinu Gejdriha v Prazi 27 travnya 1942 r Cheski ta slovacki partizani shovalis u kripti Sv Kirilo Metodiyivskij sobor pered prodovzhennyam vtechi Yim dopomagali starshi cerkovni miryani yaki postijno informuvali yepiskopa Gorazda Odnak yih prisutnist bula viyavlena nacistami i 18 chervnya nacisti napali na yih shovanku v sobori zmusivshi yih pokinchiti zhittya samogubstvom Pravoslavni svyasheniki miryani ta yepiskop Gorazd buli zaareshtovani ta vbiti rozstrilami 4 veresnya 1942 roku U vidpovid nacisti zaboronili cerkvi diyati v Bogemiyi ta Moraviyi Cerkvi ta kaplici buli zakriti provedeno oblashtuvannya chehiv vklyuchayuchi vse selo Lidice zhiteliv yakogo abo vbivali abo vidpravlyali do taboriv primusovoyi praci Dlya pravoslavnih cila cerkva zaznala nacistskih peresliduvan i bula znishena Zagalom bulo stracheno 256 pravoslavnih svyashenikiv ta miryan cerkovne zhittya zupinilosya Povoyenni podiyi U 1945 roci pislya vklyuchennya Karpatskoyi Ukrayini do SRSR yak Zakarpatskoyi oblasti shidni chastini Mukachivskoyi ta Preshivskoyi yeparhiyi buli peredani z verhovnoyi yurisdikciyi Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi pid yurisdikciyu Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi i na cij teritoriyi nova Yeparhiya Mukachevo ta Uzhgorod buli utvoreni todi yak zahidna chastina yeparhiyi zalishilasya v Chehoslovachchini ta bula reorganizovana yak Preshovska yeparhiya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni pravoslavna cerkva v Chehoslovachchini rozpochala svoye vidnovlennya bez svogo yepiskopa 9 grudnya 1951 roku Patriarh Moskovskij nadav avtokefaliyu Pravoslavnij cerkvi Chehoslovachchini hocha Konstantinopol ne viznav cyu akciyu avtokefaliyu yaka rozglyadala Chehoslovacku cerkvu yak avtonomnu pid svoyeyu vladoyu Piznishe Konstantinopolskij patriarh vidav Tomos v 1998 roci Koli komunisti zahopili krayinu v kvitni 1950 r uryad sklikav sinod Slovackoyi greko katolickoyi cerkvi v Pryashevi na yakomu p yat svyashenikiv i pevna kilkist miryan pidpisali dokument sho zayavlyaye sho uniya z Rimom rozirvana i prosit prijnyati yiyi v yurisdikciya Moskovskogo patriarhatu zgodom pravoslavnoyi cerkvi Chehoslovachchini Potim uryad peredav pravo upravlinnya greko katolickimi cerkvami ta inshim majnom pravoslavnij cerkvi Pid chas Prazkoyi vesni 1968 roku kolishnim greko katolickim parafiyam bulo dozvoleno vidnoviti spilkuvannya z Rimom Iz 292 zaluchenih parafij 205 progolosuvali za Ce bula odna z nebagatoh reform Dubcheka yaka perezhila radyanske vtorgnennya togo zh roku Odnak bilshist yih cerkovnih sporud zalishilisya v rukah pravoslavnoyi cerkvi Pislya povalennya komunizmu v Oksamitovij revolyuciyi 1989 roku bilshist cerkovnogo majna bula povernuta Slovackij greko katolickij cerkvi do 1993 roku Muchenicka smert yepiskopa Gorazda bula viznana Serbskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu 4 travnya 1961 roku yaka kanonizuvala Gorazda yak novomuchenika Zgodom 24 serpnya 1987 roku vin buv kanonizovanij u sobori Svyatogo Gorazda v Olomouci Moraviya XXI stolittya Arhiyepiskop Preshovskij Rastislav buv obranij Nadzvichajnim Sinodom yakij vidbuvsya 11 sichnya 2014 roku novim predstoyatelem 9 grudnya 2013 roku Sinod usunuv arhiyepiskopa Brno Olomouckogo Simeona Yakovlevicha z posadi Lokuma Tenensa timchasovogo administratora pislya vidstavki poperednogo predstoyatelya arhiyepiskopa Kristofa cherez zvinuvachennya u seksualnih stosunkah z zhinkami ta priznachiv Arhiyepiskop Rastislav na jogo misce akciya proti yakoyi protestuvav arhiyepiskop Simeon i yaka bula rozgornuta Vselenskim Patriarhom Konstantinopolskim Vartolomiyem I Vidnosini z Pravoslavnoyu cerkvoyu Ukrayini Div takozh Moskovsko Konstantinopolska shizma 2018 Pravoslavna cerkva Cheskij zemel i Slovachchini ostatochno ne viznachilisya shodo pochatku yevharistijnogo spilkuvannya z Pravoslavnoyu cerkvoyu Ukrayini U lyutomu 2019 roku Sinod Pravoslavnoyi Cerkvi Cheskih zemel i Slovachchini zayaviv pro zberezhennya strimanogo stavlennya do Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini do dosyagnennya vsepravoslavnogo konsensusu z pitannya yiyi avtokefaliyi Odnak 20 listopada 2019 roku yepiskop Shumperskij PCChZS Isaya spivsluzhiv predstoyatelyu Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini mitropolitu Epifaniyu Sho cikavo Sv Sinod na svoyemu zasidanni 17 grudnya 2019 r ne stav zastosovuvati shodo yep Isayi zhodni sankciyi Organizaciya ta strukturaDokladnishe Mitropolit cheskih zemel i Slovachchini ta Yeparhiyi Pravoslavnoyi cerkvi Cheskih zemel i Slovachchini Pislya rozpadu Chehoslovachchini na nezalezhni krayini Chehiyu ta Slovachchinu v 1993 r cerkovna diyalnist prodovzhuvalas u kozhnij krayini yak okremi yuridichni osobi u Chehiyi yak Pravoslavna Cerkva na Cheskih zemlyah i v Slovachchini yak Pravoslavna Cerkva v Slovachchini ale kanonichna yednist zberigalasya yak Pravoslavna cerkva Cheskih zemel i Slovachchini Zaraz cerkva organizovana u chotiri yeparhiyi rozdileni na dva administrativni centri Mitropolita Radi Chehiyi sho prozhivaye u Prazi ta Mitropolita Radi Slovackoyi Respubliki v Pryashevi Pid Radoyu Cheskih zemel Praga znahodyatsya Prazka ta Olomoucko Brnska yeparhiyi todi yak Preshovska ta Mihalovska yeparhiyi znahodyatsya pid Radoyu Slovachchini Pryasheva Pislya smerti mitropolita Pragi ta vsiyeyi Chehoslovachchini Doroteya arhiyepiskopom Preshovskim Mikoloyu bulo obrano novim mitropolitom a pervinnij prestol cerkvi pereneseno z Pragi do Pryasheva Mitropolit Mikola 30 sichnya 2006 r a jogo misce zaminiv arhiyepiskop Prazkij ta Cheski zemli Hristofor obranij 2 travnya 2006 r U Chehiyi 82 parafiyi 51 u Bogemiyi ta 31 u Moraviyi ta Sileziyi U Slovachchini nalichuyetsya 90 parafij z nih 69 v Preshovskij ta 21 v Yeparhiyi Mihajlivci Pravoslavnij bogoslovskij fakultet Preshivskogo universitetu zabezpechuye osvitu dlya majbutnih svyashenikiv ob yednanoyi Cerkvi Fakultet pidtrimuye vidosoblenu filiyu v Olomouci Monastir svyatogo Prokopiya Sazavskogo znahoditsya v Mosti a Uspenskij u Vilemovi Ninishnim predstoyatelem Chehoslovackoyi pravoslavnoyi cerkvi ye Rostislav z Pryasheva narodivsya Ondrej Gont mitropolit Cheskih zemel ta Slovachchini z 2014 roku Predstoyateli 8 grudnya 1951 28 listopada 1955 Ioan Mihajlo Kuhtin 17 travnya 1956 1964 Dorofej Dmitro Filip 25 zhovtnya 1964 30 grudnya 1999 Mikolaj Mikulash Kocvar 4 chervnya 2000 30 sichnya 2006 Hristofor Radim Pulec 28 travnya 2006 12 kvitnya 2013 Rostislav Ondrej Gont z 11 sichnya 2014 Arhiyeparhiyi j arhiyepiskopi Arhiyeparhiya Pryasheva ta Slovachchini Rostislav Gont Mitropolit Cheskih zemel i Slovachchini z 2014 Arhiyeparhiya Pragi ta Cheskih zemel Mihayil Dandar z 2015 Olomoucko Brnenska yeparhiya Simeon Yakovlevich 2000 2024 Mihalivsko Koshicka pravoslavna yeparhiya Georgij Stranskij z 2007 Namisni yeparhiyi ta yepiskopi Berounska yeparhiya Joakim Grdi z 2015 vikarnij yepiskop Pragi Olomoucko Brnenska yeparhiya Isaiya Slaninka z 2015 vikarnij yepiskop ShumperkskijDiv takozhTeodor GejdaPrimitkiV F Hulap Reforma kalendarya i pashaliyi istoriya i suchasnist http www czso cz sldb2011 redakce nsf i home a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri jmeno misto jazyk odkaz na autora datum aktualizace ta prijmeni dovidka Propushenij abo porozhnij title dovidka Proignorovano nevidomij parametr datum pristupu dovidka Proignorovano nevidomij parametr datum vydani dovidka Proignorovano nevidomij parametr titul dovidka Proignorovano nevidomij parametr vydavatel dovidka http www ekumenickarada cz index php ID 313 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri jmeno datum vydani misto odkaz na autora datum aktualizace ta prijmeni dovidka Propushenij abo porozhnij title dovidka Proignorovano nevidomij parametr datum pristupu dovidka Proignorovano nevidomij parametr jazyk dovidka Proignorovano nevidomij parametr titul dovidka Proignorovano nevidomij parametr vydavatel dovidka Historie cirkve 14 grudnya 2013 u Wayback Machine web Pravoslavna cirkev Wells Colin 2006 Sailing from Byzantium How a Lost Empire Shaped the World New York Bantam Dell ISBN 9780553382730 Richard P McBrien Lives of the Popes HarperCollins 2000 144 Dvornik Francis 1956 The Slavs Their Early History and Civilization Boston American Academy of Arts and Sciences s 179 The Psalter and the Book of Prophets were adapted or modernized with special regard to their use in Bulgarian churches and it was in this school that glagolitic writing was replaced by the so called Cyrillic writing which was more akin to the Greek uncial simplified matters considerably and is still used by the Orthodox Slavs Florin Curta 2006 Southeastern Europe in the Middle Ages 500 1250 Cambridge Medieval Textbooks Cambridge University Press s 221 222 ISBN 978 0 521 81539 0 Cyrillic preslav J M Hussey Andrew Louth 2010 The Orthodox Church in the Byzantine Empire Oxford History of the Christian Church Oxford University Press s 100 ISBN 978 0 19 161488 0 The Czechoslovak Heresy and Schism The Emergence of a National Czechoslovak Church 1975 p 43 Martyr Gorazd of Prague Konstantinopolskij Tomos o predostavlenii avtonomii 1923 g Ilya Bej 19 sichnya 2016 Procitovano 22 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka Arhiv originalu za 17 kvitnya 2017 Procitovano 16 chervnya 2021 Eastern Churches Journal A Journal of Eastern Christendom vol 4 1997 p 61 Christian Churches in Czechoslovakia History Mission Organization Statistics Addresses 1992 p 19 20 Memories of Lidice 2007 p 71 Eastern Christianity and politics in the twentieth century p 255 256 Metropolitan Herman concludes Official Visit to the Orthodox Church of the Czech Lands and Slovakia Orthodox Church in America 11 zhovtnya 2004 Procitovano 25 serpnya 2014 New head of Orthodox Church of Czech Lands and Slovakia elected OrthoChristian Com Procitovano 31 grudnya 2019 Prague Daily Monitor Czech Orthodox Church split over money archbishop 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine Communique of the Holy Synod of the Orthodox Church in the Czech Land and in Slovakia 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine Statement of Archbishop Simeon 3 sichnya 2014 u Wayback Machine www pravoslavnacirkev info Arhiv originalu za 11 lyutogo 2015 Procitovano 31 grudnya 2019 Iyerarh Cerkvi Cheskih zemel i Slovachchini spivsluzhiv Mitropolitu Epifaniyu naperedodni dnya pam yati Arhistratiga Mihayila PCU ukr 20 listopada 2019 Procitovano 20 listopada 2019 credo press Arhiv originalu za 19 grudnya 2019 Procitovano 22 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka Presovska pravoslavna eparchia Oficialna stranka Pravoslavnej cirkvi na Slovensku sk SK Procitovano 6 sichnya 2019 PosilannyaPravoslavna cerkva Chehiyi ta Slovachchini Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Sajt Prazkoyi pravoslavnoyi yeparhiyi Sajt Pravoslavnoyi cerkvi Slovachchini Sajt Olomoucko Brnenskoyi yeparhiyi Sajt yedinogo cheskogo pravoslavnogo vidannya Golos Pravoslav ya Hlas Pravoslavi