Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У жгородська у нія 1646 року акт церковного об єднання з Римом 63 закарпатських священників Мукачівської православної єп

Ужгородська унія

Ужгородська унія

У́жгородська у́нія 1646 року — акт церковного об'єднання з Римом 63 закарпатських священників Мукачівської православної єпархії на чолі з Василем Тарасовичем, укладений 24 квітня 1646 року в замковій церкві в Ужгороді з еґерським римо-католицьким єпископом Ю. Якушичем.

image
Руїни замкової церкви, в якій була укладена Ужгородська унія

Оригінал документу

image
Лицьова сторона Ужгородської унії з текстом документа та підписами священиків.
image
Зворотня сторона документа з підписами священиків.

4 травня 2016 року греко-католицький священник зі Словаччини Юрай Ґрадош виявив оригінал документу Ужгородської унії. Це аркуш паперу, на лицьовий частині якого написаний текст латинською мовою, де детально викладено умови унії. Під текстом і на зворотній стороні аркушу знаходяться підписи священників. Станом на 2016 рік документ знаходився в колекції Другетів з державного архіву міста Пряшів. Спочатку документ був частиною приватного архіву родини Другетів, розташованого в Гуменне. Дивом документ пережив численні переміщення під час світових війн і пожежі в 1947 році, перш ніж його передали державним установам, під керівництвом яких він був перевезений до Левочі в 1952 році, і нарешті в Пряшів у 1957 році.

Оригінальний текст латиною
Nos infra scripti, nostro et Successoru nostroru nomine fatemur, quod nos Illm et Rm D. D. Georgium Jakusith etc Eppu Agrien etc eiusq Legitimos Successores in Eppatu Agrien, pro ueris et legitimis nostris Eppis, Ordinarijs, Praelatis, et Dioecesanis agnoscentes, ei uel ijs omnem debitum honorem et obedientiam, quantum iurisdictio Sprualis et Ecclsca ipsius, uel eor requirit, fide etia ac iuramento mediante Promittimus et spondemus. Nullum etia pro Ordinario nro Eppo aliu praeter dictu, uel dictos Illm et Rm Eppm uel Eppos habentes, quam diu in eiusdem uel eorundem Dioecesi permanserimus. A nullo praeterea sine eiusdem, uel eorundem consensu, ratihabitione, dimissiorialibus Ordinem ullum Sacru suscipers Parochias mutars, uel quippiam agers, quod ipsius iurisdictioni contrauéniret atténtabimus. Eos etiam Superiores nostros Subordinatos sine Suffraganeos, Vicarios, siue Archidiaconos, quos id praefatus Illmus et Rms Eppus uel Successores nobis proposuerint, pro ueris et legitimis Superioribus habituros fide nostra Christiana interueniente spondemus. In cuius rei maiorem firmitatem ac robur has manus nrae subscriptione et Sigillo munitas lras dedimus. Vnguarini die 24 Apr. Anno 1646.

Передумови

Основна частина населення у всіх місцевостях підкарпатського регіону знаходилася у дуже складному соціально-економічному становищі. Більшість населення краю не мало доступу до освіти і працювало на панщині. Більшість парафій Мукачівської єпархії з 1588 року були розташовані на землях протестантських князів з роду Ракоці, які були войовниче налаштовані проти католицизму, а також надміру втручалися у церковне життя православної єпархії та намагалися різними способами навернути місцеве населення до протестантизму. Така ситуація спонукала духовенство разом із єпископом шукати шляхи виходу з кризи.

У житті православної церкви в Речі Посполитій корінну зміну внесла Берестейська унія 1596 р. Після її прийняття священики звільнились від кріпацької залежності, стало забезпеченим їх проживання, регулярної душпастирської діяльності. А єпископів король запросив до сейму. Укладення Унії з її позитивними соціально-політичними наслідками для руського населення та кліру сильно вплинули на православну частину Угорського королівства. На той час кілька парафій північно-східної Угорщини підпадали під юрисдикцію історичної Перемишльської єпархії і тому коли єпископ Атанасій Крупецький з Перемишля приніс новини про Унію в регіон, він згодом розпочав управління першими унійними парафіями в межах Угорського королівства. У 1605 р., під впливом великого угорського місіонера Пазмань Петера, граф Юрій ІІІ Другет навертається з протестантизму у католицизм. За пропозицією графа, який був володарем західної частини Закарпаття, Атаназій Крупецький проголосив унію в Краснобрідському монастирі (нині Словаччина). Певний поспіх з боку графа Юрія ІІІ Другета та незавершений процес підготовки не дали тривкого результату.

Мукачівський єпископ Петроній після того, як протестантський управитель Мукачева вигнав його з міста, вирушив до Польщі, де зустрів іншого монаха Івана Григоровича, який закінчив богословські студії у Вільнюсі під проводом Йосифа Рутського та Йосафата Кунцевича. Саме знайомство з останніми двома на думку істориків М. Лацка та О. Барана мало певний вплив на Петронія та Григоровича, які разом з єп. Василем Тарасовичем власними силами та завзяттям причинилися до підготовки, проголошення та укладання Ужгородської унії. Кожен із цих трьох були також Мукачівськими єпископами: Петроній другий раз 1623–1627, Іван Григорович 1627–1633, Василь Тарасович 1633–1651. Ці єпископи підготували добрий ґрунт на якому проросла та розрослася Ужгородська унія 1646 року.

Мукачівський єпископ Василь Тарасович продовжував готувати до унії усе духовенство і протягом двох років вів переговори з егерським єпископом Ліппої. 13 грудня 1640 року капітан мукачівського замку Іван Баллінг затримав та заточив владику у в'язниці замку. Після виходу з в'язниці єп. Тарасович не відмовився від унійних ідей і навіть спробував навести контакти з Апостольським нунцієм у Відні, за що і був знову ув'язнений у 1642 році й внаслідок судового процесу втратив юрисдикцію у власній єпархії та отримав заборону перебувати на територіях князя Юрія Ракоці. Після цього єпископ, будучи persona nongrata, поїхав до Відня в надії на підтримку імператора Фердинанда ІІІ та Апостольського нунція, який і повідомив Рим про ситуацію єпископа Тарасовича. Власне з Риму прийшов наказ про те, що єпископ Тарасович має повернутися у власну єпархію і продовжувати справу унії. Саме за час свого перебування у Відні єпископ склав у присутності нунція та всієї імператорської родини католицьке віровизнання. Спроби імператора переконати князя Юрія Ракоці про повернення єп. Тарасовича не дали жодного результату і тому, перебуваючи у містечку Каллов єпископ управляв тою частиною єпархії, яка була у володіннях католицьких правителів. Невдовзі війська князя Ракоці напали на Каллов, захопивши єпископа відправили його до Мукачева у в’язницю, де змушували зректися свого католицького віровизнання.

Укладення Унії

24 квітня 1646 року в каплиці Ужгородського замку 63 священники у присутності латинського єпископа Юрія Якушича урочисто проголосили об'єднання з католицькою церквою. Цей акт проголошення був плодом і наслідком довгої праці багатьох осіб і ввійшов в історію як Ужгородська унія. Велику заслугу в укладенні унії мали найближчі сподвижники єпископа Тарасовича василіани Петро Партеній Петрович і Габріель Косовицький.

Укладено її на таких умовах:

  • збереження східного обряду;
  • право вибору єпископа, що його Рим мав лише затверджувати;
  • користування привілеями римо-католицького кліру.

14 травня 1648 року примас Угорщини Юрій Ліппай визнав і підтвердив унію і в тому ж році ввесь латинський єпископат зібраний на синоді у м. Трнава визнав Ужгородську унію.

Наслідки

Остаточне зміцнення Ужгородської унії відбулося після вибору нового Мукачівського єпископа по смерті Василя Тарасовича в 1651 р., коли василіянин Петро Партеній Петрович (†1665), був обраний Мукачівським єпископом. Він отримав підтримку значної більшості духовенства, зокрема монахів монастиря св. Миколая на Чернечій Горі. Незважаючи на це вдова князя Юрія Ракоці, протестантка Жужанна Лорантффі не визнала свячень Партенія Петровича і номінувала єпископом Йоаннікія Зейкана. Після багатьох перипетій єп. Партеній Петрович був змушений повернутися до Ужгорода, де і отримав визнання своїх єпископських свячень та юрисдикцію над західною частиною Мукачівської єпархії з боку Риму завдяки старанням угорського примаса Юрій Ліппая, а східна частина єпархії залишалася у руках Йоаннікія Зейкана. Після смерті протестантських управителів Мукачева Жужанна Лорантффі та Юрія ІІ Ракоці у 1660, влада перейшла до вдови Юрія ІІ Софії Баторі, яка була представницею католицької знаті. Остання покликала у 1664 єпископа Партенія Петровича до Мукачева і довірила йому монастир св. Миколая як єпископський осідок, саме звідси розпочався процес поширення унійних принципів, проголошених у каплиці Ужгородського замку 16 квітня 1646 року, на інші комітати (райони) Закарпаття. До XVIII ст. все духовенство та населення територій сучасного Закарпаття, Східної Словаччини, Північної Угорщини та частково Румунії прийняли Ужгородську унію. Згідно даних зібраних і проаналізованих істориком о. М. Лацко у 1750 році Мукачівська єпархія нараховувала 145 107 вірників, та мала 858 парафій з 690 священниками.

Сучасність

Мукачівська греко-католицька єпархія існує і сьогодні як автономна. Значна кількість українців-греко-католиків імігрували у США, де сьогодні діє Русинська візантійська католицька церква.

Цікаві факти

Цікаво, що Петро Партеній Петрович був висвячений на єпископа православним єпископом Штефаном Симоновичем з Альба-Юлії, який висвятив його незважаючи на те, що Петрович був католиком і прихильником унії.

Література

Примітки

  1. Silvestri, Maria (11 травня 2016). He discovered a 370-year document: It’s the “baptismal certificate” of Greek Catholics. Medium (англ.). Процитовано 4 листопада 2022.
  2. Баран, Олександр (1960). Metropolia Kioviensis et Eparchia Mukačoviensis. www.worldcat.org (латинською) . Отці Василіяни. Процитовано 4 листопада 2022.
  3. Hodinka, Antal (1910). A munkácsi görög-katholikus püspökség története. byzantinohungarica.com (угорська) . с. 94—112. Процитовано 4 листопада 2022.
  4. LACKO, M. (1955). Unio Užgorodensis Ruthenorum Carpat.cum Ecclesia Catholica (латинською) . Рим.
image Це незавершена стаття про християнство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття з історії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U zhgorodska u niya 1646 roku akt cerkovnogo ob yednannya z Rimom 63 zakarpatskih svyashennikiv Mukachivskoyi pravoslavnoyi yeparhiyi na choli z Vasilem Tarasovichem ukladenij 24 kvitnya 1646 roku v zamkovij cerkvi v Uzhgorodi z egerskim rimo katolickim yepiskopom Yu Yakushichem Ruyini zamkovoyi cerkvi v yakij bula ukladena Uzhgorodska uniyaOriginal dokumentuLicova storona Uzhgorodskoyi uniyi z tekstom dokumenta ta pidpisami svyashenikiv Zvorotnya storona dokumenta z pidpisami svyashenikiv 4 travnya 2016 roku greko katolickij svyashennik zi Slovachchini Yuraj Gradosh viyaviv original dokumentu Uzhgorodskoyi uniyi Ce arkush paperu na licovij chastini yakogo napisanij tekst latinskoyu movoyu de detalno vikladeno umovi uniyi Pid tekstom i na zvorotnij storoni arkushu znahodyatsya pidpisi svyashennikiv Stanom na 2016 rik dokument znahodivsya v kolekciyi Drugetiv z derzhavnogo arhivu mista Pryashiv Spochatku dokument buv chastinoyu privatnogo arhivu rodini Drugetiv roztashovanogo v Gumenne Divom dokument perezhiv chislenni peremishennya pid chas svitovih vijn i pozhezhi v 1947 roci persh nizh jogo peredali derzhavnim ustanovam pid kerivnictvom yakih vin buv perevezenij do Levochi v 1952 roci i nareshti v Pryashiv u 1957 roci Originalnij tekst latinoyu Nos infra scripti nostro et Successoru nostroru nomine fatemur quod nos Illm et Rm D D Georgium Jakusith etc Eppu Agrien etc eiusq Legitimos Successores in Eppatu Agrien pro ueris et legitimis nostris Eppis Ordinarijs Praelatis et Dioecesanis agnoscentes ei uel ijs omnem debitum honorem et obedientiam quantum iurisdictio Sprualis et Ecclsca ipsius uel eor requirit fide etia ac iuramento mediante Promittimus et spondemus Nullum etia pro Ordinario nro Eppo aliu praeter dictu uel dictos Illm et Rm Eppm uel Eppos habentes quam diu in eiusdem uel eorundem Dioecesi permanserimus A nullo praeterea sine eiusdem uel eorundem consensu ratihabitione dimissiorialibus Ordinem ullum Sacru suscipers Parochias mutars uel quippiam agers quod ipsius iurisdictioni contraueniret attentabimus Eos etiam Superiores nostros Subordinatos sine Suffraganeos Vicarios siue Archidiaconos quos id praefatus Illmus et Rms Eppus uel Successores nobis proposuerint pro ueris et legitimis Superioribus habituros fide nostra Christiana interueniente spondemus In cuius rei maiorem firmitatem ac robur has manus nrae subscriptione et Sigillo munitas lras dedimus Vnguarini die 24 Apr Anno 1646 PeredumoviOsnovna chastina naselennya u vsih miscevostyah pidkarpatskogo regionu znahodilasya u duzhe skladnomu socialno ekonomichnomu stanovishi Bilshist naselennya krayu ne malo dostupu do osviti i pracyuvalo na panshini Bilshist parafij Mukachivskoyi yeparhiyi z 1588 roku buli roztashovani na zemlyah protestantskih knyaziv z rodu Rakoci yaki buli vojovniche nalashtovani proti katolicizmu a takozh nadmiru vtruchalisya u cerkovne zhittya pravoslavnoyi yeparhiyi ta namagalisya riznimi sposobami navernuti misceve naselennya do protestantizmu Taka situaciya sponukala duhovenstvo razom iz yepiskopom shukati shlyahi vihodu z krizi U zhitti pravoslavnoyi cerkvi v Rechi Pospolitij korinnu zminu vnesla Berestejska uniya 1596 r Pislya yiyi prijnyattya svyasheniki zvilnilis vid kripackoyi zalezhnosti stalo zabezpechenim yih prozhivannya regulyarnoyi dushpastirskoyi diyalnosti A yepiskopiv korol zaprosiv do sejmu Ukladennya Uniyi z yiyi pozitivnimi socialno politichnimi naslidkami dlya ruskogo naselennya ta kliru silno vplinuli na pravoslavnu chastinu Ugorskogo korolivstva Na toj chas kilka parafij pivnichno shidnoyi Ugorshini pidpadali pid yurisdikciyu istorichnoyi Peremishlskoyi yeparhiyi i tomu koli yepiskop Atanasij Krupeckij z Peremishlya prinis novini pro Uniyu v region vin zgodom rozpochav upravlinnya pershimi unijnimi parafiyami v mezhah Ugorskogo korolivstva U 1605 r pid vplivom velikogo ugorskogo misionera Pazman Petera graf Yurij III Druget navertayetsya z protestantizmu u katolicizm Za propoziciyeyu grafa yakij buv volodarem zahidnoyi chastini Zakarpattya Atanazij Krupeckij progolosiv uniyu v Krasnobridskomu monastiri nini Slovachchina Pevnij pospih z boku grafa Yuriya III Drugeta ta nezavershenij proces pidgotovki ne dali trivkogo rezultatu Mukachivskij yepiskop Petronij pislya togo yak protestantskij upravitel Mukacheva vignav jogo z mista virushiv do Polshi de zustriv inshogo monaha Ivana Grigorovicha yakij zakinchiv bogoslovski studiyi u Vilnyusi pid provodom Josifa Rutskogo ta Josafata Kuncevicha Same znajomstvo z ostannimi dvoma na dumku istorikiv M Lacka ta O Barana malo pevnij vpliv na Petroniya ta Grigorovicha yaki razom z yep Vasilem Tarasovichem vlasnimi silami ta zavzyattyam prichinilisya do pidgotovki progoloshennya ta ukladannya Uzhgorodskoyi uniyi Kozhen iz cih troh buli takozh Mukachivskimi yepiskopami Petronij drugij raz 1623 1627 Ivan Grigorovich 1627 1633 Vasil Tarasovich 1633 1651 Ci yepiskopi pidgotuvali dobrij grunt na yakomu prorosla ta rozroslasya Uzhgorodska uniya 1646 roku Mukachivskij yepiskop Vasil Tarasovich prodovzhuvav gotuvati do uniyi use duhovenstvo i protyagom dvoh rokiv viv peregovori z egerskim yepiskopom Lippoyi 13 grudnya 1640 roku kapitan mukachivskogo zamku Ivan Balling zatrimav ta zatochiv vladiku u v yaznici zamku Pislya vihodu z v yaznici yep Tarasovich ne vidmovivsya vid unijnih idej i navit sprobuvav navesti kontakti z Apostolskim nunciyem u Vidni za sho i buv znovu uv yaznenij u 1642 roci j vnaslidok sudovogo procesu vtrativ yurisdikciyu u vlasnij yeparhiyi ta otrimav zaboronu perebuvati na teritoriyah knyazya Yuriya Rakoci Pislya cogo yepiskop buduchi persona nongrata poyihav do Vidnya v nadiyi na pidtrimku imperatora Ferdinanda III ta Apostolskogo nunciya yakij i povidomiv Rim pro situaciyu yepiskopa Tarasovicha Vlasne z Rimu prijshov nakaz pro te sho yepiskop Tarasovich maye povernutisya u vlasnu yeparhiyu i prodovzhuvati spravu uniyi Same za chas svogo perebuvannya u Vidni yepiskop sklav u prisutnosti nunciya ta vsiyeyi imperatorskoyi rodini katolicke viroviznannya Sprobi imperatora perekonati knyazya Yuriya Rakoci pro povernennya yep Tarasovicha ne dali zhodnogo rezultatu i tomu perebuvayuchi u mistechku Kallov yepiskop upravlyav toyu chastinoyu yeparhiyi yaka bula u volodinnyah katolickih praviteliv Nevdovzi vijska knyazya Rakoci napali na Kallov zahopivshi yepiskopa vidpravili jogo do Mukacheva u v yaznicyu de zmushuvali zrektisya svogo katolickogo viroviznannya Ukladennya Uniyi24 kvitnya 1646 roku v kaplici Uzhgorodskogo zamku 63 svyashenniki u prisutnosti latinskogo yepiskopa Yuriya Yakushicha urochisto progolosili ob yednannya z katolickoyu cerkvoyu Cej akt progoloshennya buv plodom i naslidkom dovgoyi praci bagatoh osib i vvijshov v istoriyu yak Uzhgorodska uniya Veliku zaslugu v ukladenni uniyi mali najblizhchi spodvizhniki yepiskopa Tarasovicha vasiliani Petro Partenij Petrovich i Gabriel Kosovickij Ukladeno yiyi na takih umovah zberezhennya shidnogo obryadu pravo viboru yepiskopa sho jogo Rim mav lishe zatverdzhuvati koristuvannya privileyami rimo katolickogo kliru 14 travnya 1648 roku primas Ugorshini Yurij Lippaj viznav i pidtverdiv uniyu i v tomu zh roci vves latinskij yepiskopat zibranij na sinodi u m Trnava viznav Uzhgorodsku uniyu NaslidkiOstatochne zmicnennya Uzhgorodskoyi uniyi vidbulosya pislya viboru novogo Mukachivskogo yepiskopa po smerti Vasilya Tarasovicha v 1651 r koli vasiliyanin Petro Partenij Petrovich 1665 buv obranij Mukachivskim yepiskopom Vin otrimav pidtrimku znachnoyi bilshosti duhovenstva zokrema monahiv monastirya sv Mikolaya na Chernechij Gori Nezvazhayuchi na ce vdova knyazya Yuriya Rakoci protestantka Zhuzhanna Lorantffi ne viznala svyachen Parteniya Petrovicha i nominuvala yepiskopom Joannikiya Zejkana Pislya bagatoh peripetij yep Partenij Petrovich buv zmushenij povernutisya do Uzhgoroda de i otrimav viznannya svoyih yepiskopskih svyachen ta yurisdikciyu nad zahidnoyu chastinoyu Mukachivskoyi yeparhiyi z boku Rimu zavdyaki starannyam ugorskogo primasa Yurij Lippaya a shidna chastina yeparhiyi zalishalasya u rukah Joannikiya Zejkana Pislya smerti protestantskih upraviteliv Mukacheva Zhuzhanna Lorantffi ta Yuriya II Rakoci u 1660 vlada perejshla do vdovi Yuriya II Sofiyi Batori yaka bula predstavniceyu katolickoyi znati Ostannya poklikala u 1664 yepiskopa Parteniya Petrovicha do Mukacheva i dovirila jomu monastir sv Mikolaya yak yepiskopskij osidok same zvidsi rozpochavsya proces poshirennya unijnih principiv progoloshenih u kaplici Uzhgorodskogo zamku 16 kvitnya 1646 roku na inshi komitati rajoni Zakarpattya Do XVIII st vse duhovenstvo ta naselennya teritorij suchasnogo Zakarpattya Shidnoyi Slovachchini Pivnichnoyi Ugorshini ta chastkovo Rumuniyi prijnyali Uzhgorodsku uniyu Zgidno danih zibranih i proanalizovanih istorikom o M Lacko u 1750 roci Mukachivska yeparhiya narahovuvala 145 107 virnikiv ta mala 858 parafij z 690 svyashennikami SuchasnistMukachivska greko katolicka yeparhiya isnuye i sogodni yak avtonomna Znachna kilkist ukrayinciv greko katolikiv imigruvali u SShA de sogodni diye Rusinska vizantijska katolicka cerkva Cikavi faktiCikavo sho Petro Partenij Petrovich buv visvyachenij na yepiskopa pravoslavnim yepiskopom Shtefanom Simonovichem z Alba Yuliyi yakij visvyativ jogo nezvazhayuchi na te sho Petrovich buv katolikom i prihilnikom uniyi LiteraturaUzhgorodska uniya shlyah vid ob yednannya do yednosti Lacko M Unio Uzhorodensis Ruthenorum Carpaticorum cum Ecclesia catholica Orientalia Christiana Analecta 143 Roma Pontificium Institutum Orientalium Studiorum 1955 S 98 100 druge vid 1965 Boysak V The Fate of the Holy Union in Carpatho Ukraine Toronto Nyu Jork 1963 Pekar A Vasiliyani nosiyi unijnih idej na Zakarpatti Zapiski ChSVV VII Rim 1971 Tamas Veghseo Reflections on the Background to the Union of Uzhhorod Ungvar 1646 Juraj Grados The Union of Uzhorod and the Document from April 24 1646 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Danilyuk D D Uzhgorodska uniya 1646 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 215 ISBN 978 966 00 1359 9 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Uzhgorodska cerkovna uniya 1646 Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 PrimitkiSilvestri Maria 11 travnya 2016 He discovered a 370 year document It s the baptismal certificate of Greek Catholics Medium angl Procitovano 4 listopada 2022 Baran Oleksandr 1960 Metropolia Kioviensis et Eparchia Mukacoviensis www worldcat org latinskoyu Otci Vasiliyani Procitovano 4 listopada 2022 Hodinka Antal 1910 A munkacsi gorog katholikus puspokseg tortenete byzantinohungarica com ugorska s 94 112 Procitovano 4 listopada 2022 LACKO M 1955 Unio Uzgorodensis Ruthenorum Carpat cum Ecclesia Catholica latinskoyu Rim Ce nezavershena stattya pro hristiyanstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ