Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Не плутати з Республікою Підкарпатська Русь незаконним державним чи автономним утовренням на території Закарпатської обл

Підкарпатська Русь

Підкарпатська Русь
Не плутати з Республікою Підкарпатська Русь — незаконним державним чи автономним утовренням на території Закарпатської області.

Підкарпа́тська Русь (чеськ. Podkarpatská Rus, Země Podkarpatoruská) згодом Русинія (чеськ. Rusinsko), з вересня 1938 року Карпатська Україна (чеськ. Země Zakarpatskoukrajinská) — назва одної з п'яти (пізніше чотирьох) земель, які складали першу Чехословацьку Республіку у 1919—1938 (з 26 жовтня 1938 року перейменована на Карпатську Україну — автономний край у складі «другої» Чехословацької Республіки. Територіально обіймала сучасну територію Закарпатської області, крім околиць і міста Чоп, але включаючи село Лекаровце (тепер Словаччина).

Підкарпатська Русь

словац. Podkarpatská Rus

image
Герб
Адм. центр Ужгород
Країна image Перша Чехословацька Республіка
Населення
 - повне 572 028
 - національний склад — 62%,
угорці — 17,2%,
євреї — 13,4%,
словаки і чехи — 3,3 %,
німці — 1,8 %
Площа
 - повна 12 097 км²
Дата заснування 1919
Дата ліквідації 1945
image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Підкарпатська Русь
image
Українці Закарпаття, 1935 рік

Історія

image
image
Мапа Угро-Русинії, створена Жатковичем для мирної конференції
image
image
Закарпаття на карті України

Період визначення

Докладніше: Возз'єднання Закарпаття із ЗУНР

Після розпаду Австро-Угорської монархії 8 листопада 1918 ради русинів у Старій Любовні, Ясіні (пізніше в Пряшеві) ухвалили постанови про відділення від Угорщини, але питання про приєднання до якоїсь з держав не було вирішене.

9 листопада рада в Ужгороді висловилася за приєднання до Угорщини на умовах автономії.

12 листопада рада русинських емігрантів на чолі з Григорієм Жатковичем, що пройшла в Скрентоні (США), попередньо проголосувала за приєднання до Чехословаччини й ухвалила рішення провести в плебісцит всіх американських русинів. Опитування пройшло в грудні, і голоси на ньому розділилися таким чином:

  1. 67 % проголосувало за входження краю до Чехословаччини,
  2. 28 % за приєднання до України,
  3. 2 % за повну незалежність,
  4. по 1 % за приєднання до Галичини, Угорщини або Росії.

Тим часом в Карпатській Русі проходили інші народні збори, які брали різні рішення. Рада в Хусті зажадала приєднання до України, а «Рада галицьких і угорських русинів» на чолі з Антоном Бескидом в Пряшеві підтримала рішення приєднатися до Чехословаччини.

Зі свого боку Угорщина надала 26 грудня 1918 Закарпаттю автономію у своєму складі під назвою «Руська Країна». У цей же самий час делегація словацьких русинів вела переговори в Будапешті з Міланом Годжею про приєднання до Чехословаччини.

На початку 1919 року Закарпаття зайняла чехословацька армія. Григорій Жаткович зустрівся в Парижі з Антоном Бескидом, де був прийнятий меморандум для Паризької мирної конференції. 23 квітня 1919 було підготовлено прохання про входження до Чехословаччини для президента ЧСР Томаша Масарика, а 8 травня в Ужгороді після наради Бескида, Волошина і Жатковича збори ухвалили рішення про приєднання до Чехословаччини. Після цього Масарик послав своїх представників в Карпатську Русь, які після повернення склали рапорт про крайню відсталість території. Після дискусій було вирішено відмовити Карпатській Русі ввійти до складу Чехо-Словаччини. Проте союзники майже змусили Чехо-Словаччину на переговорах в Сен-Жермені прийняти Карпатську Русь до свого складу, побоюючись, що вона стане частиною Угорщини. Таким чином 10 вересня 1919 Карпатська Русь увійшла до складу Чехо-Словаччини на правах автономії. Остаточно статус території був підтверджений Тріанонським договором 1920 року.

У складі Чехо-Словаччини

Конституція Чехословаччини, прийнята 29 лютого 1920 ввела в ужиток назву «Підкарпатська Русь» і, починаючи з цього часу, таку назву використовувалося у всіх офіційних відносинах і як політичне поняття в міжнародній практиці. 29 лютого 1920 був затверджений герб Підкарпатської Русі — стоячий ведмідь і прапор — синьо-жовте полотнище. 26 квітня був встановлений пост земського губернатора.

image
Гуцули

Спочатку територія була розділена на три жупи — Ужгородську, Мукачівську та Мармароську, а в 1927 році на 12 округ з окружними центрами Берегове, Великий Березний, Волове, Іршава, Мукачеве, Перечин, Рахів, Свалява, Севлюш, Тячево, Ужгород, Хуст. У 1953 році округи були перейменовані на райони, і поділ 1927 року (в основних рисах зберігався до липня 2020 року).

image
Райони Закарпаття до 2020 року
image
Окружні центри 9 з 12 округ Підкарпатської Русі: Великий Березний, Волове, Іршава, Перечин, Рахів, Свалява, Севлюш, Тячів, Хуст, а також Середнє (округа Ужгород) та Чинадієво (округа Мукачеве), немає Берегове

Політична ситуація в Карпатській Русі була складна. Українофіли на чолі з Августином Волошиним бажали автономії в рамках ЧСР, русофіли, представлені Автономно-землеробським союзом Андрія Бродія і Руською національно-автономною партією А.Фенцика, яка орієнтувалася на італійських фашистів, підтримували автономію в складі ЧСР чи Угорщини, Об'єднана Угорська партія (близько 10 % голосів) вимагала повернення до складу Угорщини, комуністи (до 25 % голосів) хотіли приєднання до радянської України. Так, на виборах 1935 року 63 % голосів отримали прихильники повної автономії, приєднання до Угорщини або України і лише 25 % прихильники Чехословаччини. Проти автономії виступали всі чеські партії Карпатської Русі.

На початку жовтня 1938 (після Мюнхенської угоди) було проголошено автономію краю під новою офіційною назвою Карпатська Україна.

Втрата Закарпаття Чехословаччиною

18 березня 1939 Закарпаття окупували угорські війська, Карпатську Україну було ліквідовано, територію анексувала Угорщина.

У 1944 році Закарпаття зайняли радянські війська, які за допомогою місцевих комуністів утворили маріонеткову Закарпатську Україну. 29 червня 1945 в Москві було підписано угоду про входження колишньої Підкарпатської Русі до складу УРСР (угода 186/1946 Sb. Чехословацького законника). Угода була остаточно ратифікована чехословацьким парламентом 22 листопада 1945 року. Крім того, Чехословаччина погодилася передати СРСР близько 250 км² території в околицях Чопа — (Батфа, Галоч, Малі Селменці, Паладь-Комарівці, Палло, Ратівці, Соломоново, Сюрте, Тисаашвань, Тийглаш, Чоп), які були не частиною Підкарпатської Русі, а частиною словацького Земпліну (Велькокапушанського і Кралевохлмецького районів)

Культура

ЗМІ

У регіоні в період 1921-1938 році видавалася понад сотня періодичних видань, причому більшість газет та журналів виходили російською або українською мовами. Зокрема в 1932 році виходили 118 газет: 70 з них російською або українською, 31 угорською, 10 чеською, 2 на івриті, а 5 газет були багатомовними. У довоєнний період користувалися популярністю твори таких письменників, як Антоній Бобульський та ін.

Представники російської еміграції та москвофіли видавали низку журналів, серед яких ілюстрований журнал для юнацтва «Юный Другъ». Українські ліві кола видавали газету «Голос Життя» у 1929-1938 роках.

У школах Підкарпатської Русі відбувалася боротьба між москвофілами, які хотіли наблизити карпатські діалекти до російської мови (з практичним їх поглиненням) і українофілами. Чеська влада підтримувала в школах позицію українофілів, але 1937 р. шкільний референдум виграли москвофіли.

Див. також

Примітки

  1. Стор. 37 // Вісник Львівської національної академії мистецтв. Вип. 17. ЛНАМ, 2006. С. 37
  2. Борисенок Е. Ю. Концепции «украинизации» и их реализация в национальной политике в государствах восточноевропейского региона (1918‒1941 гг.) [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]. Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук. — М., 2015. — С. 673, 675—676.(рос.)

Посилання

  • Карпатська Україна (Підкарпатська Русь) // Історія державності та правові пам'ятки України: довідник / Т. А. Михайлів, Т. В. Михайлів. — Х. : Основа, 2013. — 93 с. — (Бібліотека журналу «Історія та правознавство» ; вип. 12 (120). — С. 28—30.
  • Підкарпатська Русь [ 16 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
  • Василь Ґренджа-Донський ЩАСТЯ І ГОРЕ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ (ЩОДЕННИК) [ 16 березня 2012 у Wayback Machine.]
  • У Чехії презентували альбом про українські Карпати [ 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.]

Література

  • Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької Республіки: 1919—1938 рр.): путівник-довідник / Я. Достал ; пер., упоряд. та допов. Ю. Фатули ; [вступ. сл. Й. Кобаля]. — Ужгород: Карпати, 2014. — 312 с. : іл. — Бібліогр.: с. 297 (6 назв). —

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ne plutati z Respublikoyu Pidkarpatska Rus nezakonnim derzhavnim chi avtonomnim utovrennyam na teritoriyi Zakarpatskoyi oblasti Pidkarpa tska Rus chesk Podkarpatska Rus Zeme Podkarpatoruska zgodom Rusiniya chesk Rusinsko z veresnya 1938 roku Karpatska Ukrayina chesk Zeme Zakarpatskoukrajinska nazva odnoyi z p yati piznishe chotiroh zemel yaki skladali pershu Chehoslovacku Respubliku u 1919 1938 z 26 zhovtnya 1938 roku perejmenovana na Karpatsku Ukrayinu avtonomnij kraj u skladi drugoyi Chehoslovackoyi Respubliki Teritorialno obijmala suchasnu teritoriyu Zakarpatskoyi oblasti krim okolic i mista Chop ale vklyuchayuchi selo Lekarovce teper Slovachchina Pidkarpatska Russlovac Podkarpatska RusGerbAdm centr UzhgorodKrayina Persha Chehoslovacka RespublikaNaselennya povne 572 028 nacionalnij sklad 62 ugorci 17 2 yevreyi 13 4 slovaki i chehi 3 3 nimci 1 8 Plosha povna 12 097 km Data zasnuvannya 1919Data likvidaciyi 1945Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pidkarpatska RusUkrayinci Zakarpattya 1935 rikIstoriyaMapa Ugro Rusiniyi stvorena Zhatkovichem dlya mirnoyi konferenciyiZakarpattya na karti UkrayiniPeriod viznachennya Dokladnishe Vozz yednannya Zakarpattya iz ZUNR Pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi monarhiyi 8 listopada 1918 radi rusiniv u Starij Lyubovni Yasini piznishe v Pryashevi uhvalili postanovi pro viddilennya vid Ugorshini ale pitannya pro priyednannya do yakoyis z derzhav ne bulo virishene 9 listopada rada v Uzhgorodi vislovilasya za priyednannya do Ugorshini na umovah avtonomiyi 12 listopada rada rusinskih emigrantiv na choli z Grigoriyem Zhatkovichem sho projshla v Skrentoni SShA poperedno progolosuvala za priyednannya do Chehoslovachchini j uhvalila rishennya provesti v plebiscit vsih amerikanskih rusiniv Opituvannya projshlo v grudni i golosi na nomu rozdililisya takim chinom 67 progolosuvalo za vhodzhennya krayu do Chehoslovachchini 28 za priyednannya do Ukrayini 2 za povnu nezalezhnist po 1 za priyednannya do Galichini Ugorshini abo Rosiyi Tim chasom v Karpatskij Rusi prohodili inshi narodni zbori yaki brali rizni rishennya Rada v Husti zazhadala priyednannya do Ukrayini a Rada galickih i ugorskih rusiniv na choli z Antonom Beskidom v Pryashevi pidtrimala rishennya priyednatisya do Chehoslovachchini Zi svogo boku Ugorshina nadala 26 grudnya 1918 Zakarpattyu avtonomiyu u svoyemu skladi pid nazvoyu Ruska Krayina U cej zhe samij chas delegaciya slovackih rusiniv vela peregovori v Budapeshti z Milanom Godzheyu pro priyednannya do Chehoslovachchini Na pochatku 1919 roku Zakarpattya zajnyala chehoslovacka armiya Grigorij Zhatkovich zustrivsya v Parizhi z Antonom Beskidom de buv prijnyatij memorandum dlya Parizkoyi mirnoyi konferenciyi 23 kvitnya 1919 bulo pidgotovleno prohannya pro vhodzhennya do Chehoslovachchini dlya prezidenta ChSR Tomasha Masarika a 8 travnya v Uzhgorodi pislya naradi Beskida Voloshina i Zhatkovicha zbori uhvalili rishennya pro priyednannya do Chehoslovachchini Pislya cogo Masarik poslav svoyih predstavnikiv v Karpatsku Rus yaki pislya povernennya sklali raport pro krajnyu vidstalist teritoriyi Pislya diskusij bulo virisheno vidmoviti Karpatskij Rusi vvijti do skladu Cheho Slovachchini Prote soyuzniki majzhe zmusili Cheho Slovachchinu na peregovorah v Sen Zhermeni prijnyati Karpatsku Rus do svogo skladu poboyuyuchis sho vona stane chastinoyu Ugorshini Takim chinom 10 veresnya 1919 Karpatska Rus uvijshla do skladu Cheho Slovachchini na pravah avtonomiyi Ostatochno status teritoriyi buv pidtverdzhenij Trianonskim dogovorom 1920 roku U skladi Cheho Slovachchini Konstituciya Chehoslovachchini prijnyata 29 lyutogo 1920 vvela v uzhitok nazvu Pidkarpatska Rus i pochinayuchi z cogo chasu taku nazvu vikoristovuvalosya u vsih oficijnih vidnosinah i yak politichne ponyattya v mizhnarodnij praktici 29 lyutogo 1920 buv zatverdzhenij gerb Pidkarpatskoyi Rusi stoyachij vedmid i prapor sino zhovte polotnishe 26 kvitnya buv vstanovlenij post zemskogo gubernatora Nim stav Grigorij Zhatkovich Z 1923 roku Pidkarpatska Rus mala 9 deputativ v chehoslovackomu parlamenti Na znak protestu proti togo sho obicyana avtonomiya tak i ne bula nadana Zhatkovich v 1921 roci pishov zi svogo posta i povernuvsya do Ameriki Pislya nogo na choli teritoriyi buli Petro Erenfeld 1921 1923 Anton Beskid 1923 1933 Antonin Rozsipal 1933 1935 Kostyantin Grabar 1935 1938 Guculi Spochatku teritoriya bula rozdilena na tri zhupi Uzhgorodsku Mukachivsku ta Marmarosku a v 1927 roci na 12 okrug z okruzhnimi centrami Beregove Velikij Bereznij Volove Irshava Mukacheve Perechin Rahiv Svalyava Sevlyush Tyachevo Uzhgorod Hust U 1953 roci okrugi buli perejmenovani na rajoni i podil 1927 roku v osnovnih risah zberigavsya do lipnya 2020 roku Rajoni Zakarpattya do 2020 rokuOkruzhni centri 9 z 12 okrug Pidkarpatskoyi Rusi Velikij Bereznij Volove Irshava Perechin Rahiv Svalyava Sevlyush Tyachiv Hust a takozh Serednye okruga Uzhgorod ta Chinadiyevo okruga Mukacheve nemaye Beregove Politichna situaciya v Karpatskij Rusi bula skladna Ukrayinofili na choli z Avgustinom Voloshinim bazhali avtonomiyi v ramkah ChSR rusofili predstavleni Avtonomno zemlerobskim soyuzom Andriya Brodiya i Ruskoyu nacionalno avtonomnoyu partiyeyu A Fencika yaka oriyentuvalasya na italijskih fashistiv pidtrimuvali avtonomiyu v skladi ChSR chi Ugorshini Ob yednana Ugorska partiya blizko 10 golosiv vimagala povernennya do skladu Ugorshini komunisti do 25 golosiv hotili priyednannya do radyanskoyi Ukrayini Tak na viborah 1935 roku 63 golosiv otrimali prihilniki povnoyi avtonomiyi priyednannya do Ugorshini abo Ukrayini i lishe 25 prihilniki Chehoslovachchini Proti avtonomiyi vistupali vsi cheski partiyi Karpatskoyi Rusi Na pochatku zhovtnya 1938 pislya Myunhenskoyi ugodi bulo progolosheno avtonomiyu krayu pid novoyu oficijnoyu nazvoyu Karpatska Ukrayina Vtrata Zakarpattya Chehoslovachchinoyu 18 bereznya 1939 Zakarpattya okupuvali ugorski vijska Karpatsku Ukrayinu bulo likvidovano teritoriyu aneksuvala Ugorshina U 1944 roci Zakarpattya zajnyali radyanski vijska yaki za dopomogoyu miscevih komunistiv utvorili marionetkovu Zakarpatsku Ukrayinu 29 chervnya 1945 v Moskvi bulo pidpisano ugodu pro vhodzhennya kolishnoyi Pidkarpatskoyi Rusi do skladu URSR ugoda 186 1946 Sb Chehoslovackogo zakonnika Ugoda bula ostatochno ratifikovana chehoslovackim parlamentom 22 listopada 1945 roku Krim togo Chehoslovachchina pogodilasya peredati SRSR blizko 250 km teritoriyi v okolicyah Chopa Batfa Galoch Mali Selmenci Palad Komarivci Pallo Rativci Solomonovo Syurte Tisaashvan Tijglash Chop yaki buli ne chastinoyu Pidkarpatskoyi Rusi a chastinoyu slovackogo Zemplinu Velkokapushanskogo i Kralevohlmeckogo rajoniv KulturaZMI U regioni v period 1921 1938 roci vidavalasya ponad sotnya periodichnih vidan prichomu bilshist gazet ta zhurnaliv vihodili rosijskoyu abo ukrayinskoyu movami Zokrema v 1932 roci vihodili 118 gazet 70 z nih rosijskoyu abo ukrayinskoyu 31 ugorskoyu 10 cheskoyu 2 na ivriti a 5 gazet buli bagatomovnimi U dovoyennij period koristuvalisya populyarnistyu tvori takih pismennikiv yak Antonij Bobulskij ta in Predstavniki rosijskoyi emigraciyi ta moskvofili vidavali nizku zhurnaliv sered yakih ilyustrovanij zhurnal dlya yunactva Yunyj Drug Ukrayinski livi kola vidavali gazetu Golos Zhittya u 1929 1938 rokah U shkolah Pidkarpatskoyi Rusi vidbuvalasya borotba mizh moskvofilami yaki hotili nabliziti karpatski dialekti do rosijskoyi movi z praktichnim yih poglinennyam i ukrayinofilami Cheska vlada pidtrimuvala v shkolah poziciyu ukrayinofiliv ale 1937 r shkilnij referendum vigrali moskvofili Div takozhKarpatska Ukrayina Ukrayinci v Chehoslovachchini 1918 1938 Zakarpatska Ukrayina Istoriya Zakarpattya Pryashevska RusPrimitkiStor 37 Visnik Lvivskoyi nacionalnoyi akademiyi mistectv Vip 17 LNAM 2006 S 37 Borisenok E Yu Koncepcii ukrainizacii i ih realizaciya v nacionalnoj politike v gosudarstvah vostochnoevropejskogo regiona 1918 1941 gg 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Dissertaciya na soiskanie uchenoj stepeni doktora istoricheskih nauk M 2015 S 673 675 676 ros PosilannyaKarpatska Ukrayina Pidkarpatska Rus Istoriya derzhavnosti ta pravovi pam yatki Ukrayini dovidnik T A Mihajliv T V Mihajliv H Osnova 2013 93 s Biblioteka zhurnalu Istoriya ta pravoznavstvo vip 12 120 S 28 30 Pidkarpatska Rus 16 kvitnya 2021 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Vasil Grendzha Donskij ShASTYa I GORE KARPATSKOYi UKRAYiNI ShODENNIK 16 bereznya 2012 u Wayback Machine U Chehiyi prezentuvali albom pro ukrayinski Karpati 17 zhovtnya 2014 u Wayback Machine LiteraturaPidkarpatska Rus Zakarpattya periodu Chehoslovackoyi Respubliki 1919 1938 rr putivnik dovidnik Ya Dostal per uporyad ta dopov Yu Fatuli vstup sl J Kobalya Uzhgorod Karpati 2014 312 s il Bibliogr s 297 6 nazv ISBN 978 966 671 374 5

Дата публікації:
Топ