Григорій Жаткович

Григорій-Ігнатій Павлович Жаткович (чеськ. Gregory Ignatius Žatkovich) (нар. 20 грудня 1886(18861220), Голубине, Березький комітат, Угорське королівство, Австро-Угорщина — пом. 26 березня 1967, Піттсбург, Пенсільванія, США) — адвокат, журналіст, державний діяч, один із лідерів карпаторусинської еміграції в США. Перший губернатор Підкарпатської Русі (1920—1921).

Григорій-Ігнатій Павлович Жаткович Gregory Ignatius Žatkovich
Григорій-Ігнатій Павлович Жаткович Г. П. Жаткович підписує Декларацію загальних цілей, як представник угро-русинів, 26 жовтня 1918
Прапор 1-й Губернатор Підкарпатськї Русі Прапор
26 квітня 1920 — березень 1921
Прем'єр-міністр:
Президент:	Томаш Масарик
Попередник:	посада заснована
Наступник:	(в.о.) Бескид Антон Григорович
Народження:	20 грудня 1886(1886-12-20) Голубине, Березький комітат, Угорське королівство, Австро-Угорщина
Смерть:	26 березня 1967(1967-03-26) (80 років) Піттсбург, Пенсільванія, США
Поховання:	Католицький цвинтар Каварлі (Піттсбург)
Країна:	Австро-Угорщина →  США Чехословаччина
Релігія:	греко-католицтво
Освіта:	Пенсильванський університет
Ступінь:	доктор юридичних наук^[d]
Батько:	Павло Жаткович
Мати:	Ірма Жаткович (Злотцька)
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жаткович.

Життєпис

Григорій-Ігнатій Жаткович народився в селі Голубине (нині село Свалявського району Закарпатської області). в родині Павла та Ірми Жатковичів. У п'ятирічному віці з батьками переселився до США. Навчався в коледжах Нью-Йорка і Піттсбурга (штат Пенсільванія). Закінчив юридичний факультет Пенсільванського університету (Філадельфія).

Як голова Американської народної ради угро-русинів 1918 року вів переговори з президентом США Вудро Вільсоном і майбутнім президентом Чехословаччини Томашем Масариком. Один з ініціаторів проведення в листопаді 1918 року плебісциту серед своїх американських земляків, у ході якого вони більшістю голосів (67 %) висловилися за приєднання Карпатської Русі до Чехословацької Республіки (ЧСР). Як наслідок, підписав із Масариком Філадельфійську угоду.

Весною 1919 року на чолі делегації американських русинів перебував у Парижі, Празі й Братиславі з метою ознайомлення провідних діячів союзницьких держав та громадськості з волею американських русинів, а також у самому Закарпатті, де сприяв організації Руського клубу в Ужгороді та прийняттю рішення Центральною руською народною радою від 8 травня про приєднання краю до Чехословаччини на правах автономії.

У серпні 1919 року був призначений чехословацькою владою головою Директорії Підкарпатської Русі — першого автономного уряду Закарпаття, а 5 травня 1920 року президент ЧСР призначив його першим (тимчасовим) губернатором краю.

В березні 1921 року Жаткович склав повноваження губернатора на знак протесту проти позиції чехословацької влади, що не погоджувалися на надання Закарпаттю автономії, приєднання до нього Пряшівщини та на участь закарпатців у виборах до парламенту, і знову повернувся до США, де зайнявся адвокатською практикою.

У 1930-х роках відмовився від ідеї національної окремішності закарпатських русинів, яких став вважати складовою частиною російської нації. Під час Другої світової війни змінив свої античехословацькі погляди, очолив і видавав газету «Карпатець» (1941—1943), на сторінках якої пропагував необхідність об'єднання Закарпаття з Чехословаччиною.

Помер у місті Піттсбург.

Вшанування

2 грудня 2017 року в Ужгороді відкрили нову мініскульптуру. Фігурку першого губернатора Закарпаття Григоргія Жатковича встановили перед входом до будівлі Закарпатського обласного художнього музею ім. Йосипа Бокшая (пл. Жупанатська, 3), де колись розташовувалася місцева адміністрація — Жупанат. Приурочили відкриття скульптурки «Liberty Bell» до дня народження громадського діяча та першого губернатора Закарпаття, який народився 2 грудня 1886 року.

Примітки

1. В Ужгороді встановили дві нові міні-скульптури (ФОТО) @ Закарпаття онлайн. Закарпаття онлайн. Процитовано 28 травня 2023.

Література

• Віднянський С., Петрище П. Політична діяльність закарпатської еміграції в США наприкінці 19-го — на початку 20-го ст. та її вплив на долю рідного краю. «Українська діаспора», — Київ—Чикаго, 1993, число 4.
• Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848—1948). — Ужгород, 1994.

Джерела

• Степан Віднянський. Григорій Жаткович [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.
• С. В. Віднянський. Жаткович Григорій-Ігнатій Павлович [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .

Посилання

• Жаткович Григорій // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.160