Закарпатська Україна — перехідне державне утворення, створене у листопаді 1944 року на території Закарпаття за сприяння радянської військової адміністрації після вигнання німецьких і угорських окупаційних військ. Спершу формально існувало у складі Чехословацької Республіки, а у 1945 за мирним договором між ЧСР й СРСР стало частиною Радянської України. Основу політичного ладу Закарпатської України становили народні комітети, однак їх формування відбувалося під контролем представників радянського командування, тому вони відігравали роль переважно органів місцевого самоврядування.
Закарпатська Україна | ||||
Маріонеткова держава СРСР | ||||
| ||||
Прапор, що використовувався на мітингах і зібраннях | ||||
Закарпатська Україна на карті. Штрихами показано розширення території України 1945 року після підписання договору з Чехословаччиною | ||||
Столиця | Ужгород | |||
Форма правління | радянська республіка | |||
Голова Народної Ради | Іван Туряниця | |||
Законодавчий орган | Народна рада Закарпатської України | |||
Історія | ||||
- Вигнання окупантів | жовтень 1944 | |||
- Утворення Закарпатської області УРСР | 22 січня 1946 | |||
Сьогодні є частиною | Україна Словаччина (Лекаровце) | |||
|
Історія
28 жовтня 1944 року Червона Армія в ході Східно-Карпатської наступальної операції силами 4-го Українського фронту — 18 армії та 17-го гвардійського корпусу — оволоділа всією територією Підкарпатської Русі. Під час наступу радянським військам довелось подолати добре обладнану угорську систему оборони («Лінія Арпада»).
Після вигнання німецьких окупантів та їхніх угорських союзників радянська військова адміністрація не поновила діяльності довоєнної чехословацької влади, посилаючись на те, що Закарпаття залишалося прифронтовою зоною. 26 листопада 1944 у Мукачеві за присутності представників репресивних органів СРСР відбувся Перший з'їзд народних комітетів Закарпатської України, який ухвалив підготовлений у Москві Маніфест про об'єднання Закарпаття з Радянською Україною і обрав найвищий орган влади — Народну раду Закарпатської України. Хоча його учасниками були 663 делегати: 178 робітників, 258 селян, 172 представники інтелігенції, 55 торговців і ремісників, на ньому чисельно переважали комуністи. НРЗУ очолив Іван Туряниця, а його заступниками стали Петро Лінтур і Петро Сова. З'їзд поставив перед НРЗУ завдання здійснювати управління політично-господарським життям краю та реалізувати волю його населення на об'єднання з УРСР.
На другий день після з'їзду НРЗУ утворила уряд у складі президії та уповноважених. 5 грудня 1944 видала декрет «Про припинення зв'язків з уповноваженим представником уряду Чехословацької Республіки», а також ухвалила рішення про перехід прав власності на державне майно від Чехословацької Республіки та Угорського королівства до Закарпатської України.
Згідно з декретом НРЗУ від 9 січня 1945 вся повнота влади в Закарпатті належала народові, а народовладдя здійснювалося через вільно обрані представницькі органи — НРЗУ в центрі та народні комітети на місцях. До компетенції НРЗУ входило широке коло питань: законотворчість, керівництво господарським, політичним і культурним життям, роботою правоохоронних органів краю. Голова НРЗУ представляв Закарпатську Україну і НРЗУ на міжнародному рівні, здійснював вищу виконавчо-розпорядчу владу, скликав та керував засіданнями НРЗУ, підписував її постанови, призначав за поданням уповноважених НРЗУ керівників і службовців держустанов, затверджував окружних і міських суддів. 12 січня 1945 НРЗУ видала декрет про гімн та державний прапор.
29 червня 1945 у Москві було підписано Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Чехословацькою Республікою про Закарпатську Україну, згідно з яким «Закарпатська Україна (що носить, згідно з Чехословацькою Конституцією, назву Підкарпатська Русь), яка на підставі Договору від 10 вересня 1919 року, укладеного в Сен-Жермен-ан-Ле, увійшла як автономна одиниця в межі Чехословацької Республіки, возз'єднується, в згоді з бажанням, виявленим населенням Закарпатської України, і на підставі дружньої угоди обох Високих Договірних Сторін, з своєю прадавньою батьківщиною — Україною і включається до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки». Слід зазначити, що на церемонію підписання міждержавного договору представників Закарпатської України не запросили.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 січня 1946 республіку Закарпатська Україна було ліквідовано та перетворено на область Української РСР із центром в Ужгороді. Жоден представник Закарпатської України при ухваленні цього рішення у Москві присутнім не був. 25 січня 1946 указом Президії Верховної Ради УРСР у Закарпатській області було запроваджено юрисдикцію УРСР.
Див. також
Примітки
- Про Закарпатську Україну, с. 45
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 13 березня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 2 вересня 2017.
- . www.zakarpatia.com (укр.). Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 19 червня 2017.
Джерела
У Вікіджерелах є Про Закарпатську Україну (1945) |
- Маркусь В. Приєднання Закарпатської України до Радянської України 1944–1945. К., 1992
- Макара М.П. Закарпатська Україна: шлях до возз'єднання, досвід розвитку (жовтень 1944 – січень 1946 рр.). Ужгород, 1995.
- Про Закарпатську Україну (збірник матеріалів). Державне видавництво України. Київ, 1945.
- Тронько П. та ін. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.
Посилання
- Закарпатська Україна // Історія державності та правові пам'ятки України: довідник / Т. А. Михайлів, Т. В. Михайлів. — Х. : Основа, 2013. — 93 с. — (Бібліотека журналу «Історія та правознавство» ; вип. 12 (120). — С. 26—28.
- Закарпатська Україна [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
- Народні комітети [ 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zakarpatska Ukrayina perehidne derzhavne utvorennya stvorene u listopadi 1944 roku na teritoriyi Zakarpattya za spriyannya radyanskoyi vijskovoyi administraciyi pislya vignannya nimeckih i ugorskih okupacijnih vijsk Spershu formalno isnuvalo u skladi Chehoslovackoyi Respubliki a u 1945 za mirnim dogovorom mizh ChSR j SRSR stalo chastinoyu Radyanskoyi Ukrayini Osnovu politichnogo ladu Zakarpatskoyi Ukrayini stanovili narodni komiteti odnak yih formuvannya vidbuvalosya pid kontrolem predstavnikiv radyanskogo komanduvannya tomu voni vidigravali rol perevazhno organiv miscevogo samovryaduvannya Zakarpatska UkrayinaMarionetkova derzhava SRSR1944 1946Prapor sho vikoristovuvavsya na mitingah i zibrannyahZakarpattya istorichni kordoni na kartiZakarpatska Ukrayina na karti Shtrihami pokazano rozshirennya teritoriyi Ukrayini 1945 roku pislya pidpisannya dogovoru z ChehoslovachchinoyuStolicya UzhgorodForma pravlinnya radyanska respublikaGolova Narodnoyi Radi Ivan TuryanicyaZakonodavchij organ Narodna rada Zakarpatskoyi UkrayiniIstoriya Vignannya okupantiv zhovten 1944 Utvorennya Zakarpatskoyi oblasti URSR 22 sichnya 1946Sogodni ye chastinoyu Ukrayina Slovachchina Lekarovce Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zakarpatska Ukrayina 1944 1946 IstoriyaMukachivskij kinoteatr Skala na golovnij ploshi mista yakij za dva roki bude perejmenovano na Peremoga i de bude uhvaleno dolenosnij manifest 28 zhovtnya 1944 roku Chervona Armiya v hodi Shidno Karpatskoyi nastupalnoyi operaciyi silami 4 go Ukrayinskogo frontu 18 armiyi ta 17 go gvardijskogo korpusu ovolodila vsiyeyu teritoriyeyu Pidkarpatskoyi Rusi Pid chas nastupu radyanskim vijskam dovelos podolati dobre obladnanu ugorsku sistemu oboroni Liniya Arpada Pislya vignannya nimeckih okupantiv ta yihnih ugorskih soyuznikiv radyanska vijskova administraciya ne ponovila diyalnosti dovoyennoyi chehoslovackoyi vladi posilayuchis na te sho Zakarpattya zalishalosya prifrontovoyu zonoyu 26 listopada 1944 u Mukachevi za prisutnosti predstavnikiv represivnih organiv SRSR vidbuvsya Pershij z yizd narodnih komitetiv Zakarpatskoyi Ukrayini yakij uhvaliv pidgotovlenij u Moskvi Manifest pro ob yednannya Zakarpattya z Radyanskoyu Ukrayinoyu i obrav najvishij organ vladi Narodnu radu Zakarpatskoyi Ukrayini Hocha jogo uchasnikami buli 663 delegati 178 robitnikiv 258 selyan 172 predstavniki inteligenciyi 55 torgovciv i remisnikiv na nomu chiselno perevazhali komunisti NRZU ocholiv Ivan Turyanicya a jogo zastupnikami stali Petro Lintur i Petro Sova Z yizd postaviv pered NRZU zavdannya zdijsnyuvati upravlinnya politichno gospodarskim zhittyam krayu ta realizuvati volyu jogo naselennya na ob yednannya z URSR Na drugij den pislya z yizdu NRZU utvorila uryad u skladi prezidiyi ta upovnovazhenih 5 grudnya 1944 vidala dekret Pro pripinennya zv yazkiv z upovnovazhenim predstavnikom uryadu Chehoslovackoyi Respubliki a takozh uhvalila rishennya pro perehid prav vlasnosti na derzhavne majno vid Chehoslovackoyi Respubliki ta Ugorskogo korolivstva do Zakarpatskoyi Ukrayini Zgidno z dekretom NRZU vid 9 sichnya 1945 vsya povnota vladi v Zakarpatti nalezhala narodovi a narodovladdya zdijsnyuvalosya cherez vilno obrani predstavnicki organi NRZU v centri ta narodni komiteti na miscyah Do kompetenciyi NRZU vhodilo shiroke kolo pitan zakonotvorchist kerivnictvo gospodarskim politichnim i kulturnim zhittyam robotoyu pravoohoronnih organiv krayu Golova NRZU predstavlyav Zakarpatsku Ukrayinu i NRZU na mizhnarodnomu rivni zdijsnyuvav vishu vikonavcho rozporyadchu vladu sklikav ta keruvav zasidannyami NRZU pidpisuvav yiyi postanovi priznachav za podannyam upovnovazhenih NRZU kerivnikiv i sluzhbovciv derzhustanov zatverdzhuvav okruzhnih i miskih suddiv 12 sichnya 1945 NRZU vidala dekret pro gimn ta derzhavnij prapor 29 chervnya 1945 u Moskvi bulo pidpisano Dogovir mizh Soyuzom Radyanskih Socialistichnih Respublik i Chehoslovackoyu Respublikoyu pro Zakarpatsku Ukrayinu zgidno z yakim Zakarpatska Ukrayina sho nosit zgidno z Chehoslovackoyu Konstituciyeyu nazvu Pidkarpatska Rus yaka na pidstavi Dogovoru vid 10 veresnya 1919 roku ukladenogo v Sen Zhermen an Le uvijshla yak avtonomna odinicya v mezhi Chehoslovackoyi Respubliki vozz yednuyetsya v zgodi z bazhannyam viyavlenim naselennyam Zakarpatskoyi Ukrayini i na pidstavi druzhnoyi ugodi oboh Visokih Dogovirnih Storin z svoyeyu pradavnoyu batkivshinoyu Ukrayinoyu i vklyuchayetsya do skladu Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Slid zaznachiti sho na ceremoniyu pidpisannya mizhderzhavnogo dogovoru predstavnikiv Zakarpatskoyi Ukrayini ne zaprosili Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 22 sichnya 1946 respubliku Zakarpatska Ukrayina bulo likvidovano ta peretvoreno na oblast Ukrayinskoyi RSR iz centrom v Uzhgorodi Zhoden predstavnik Zakarpatskoyi Ukrayini pri uhvalenni cogo rishennya u Moskvi prisutnim ne buv 25 sichnya 1946 ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR u Zakarpatskij oblasti bulo zaprovadzheno yurisdikciyu URSR Div takozhZakarpattya u Drugij svitovij vijni Karpatska Ukrayina Pidkarpatska Rus Ugorska Rus Poshtovi marki ta istoriya poshti Zakarpatskoyi UkrayiniPrimitkiPro Zakarpatsku Ukrayinu s 45 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2016 Procitovano 13 bereznya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya resource history org ua Arhiv originalu za 30 lipnya 2020 Procitovano 2 veresnya 2017 www zakarpatia com ukr Arhiv originalu za 2 veresnya 2017 Procitovano 19 chervnya 2017 DzherelaU Vikidzherelah ye Pro Zakarpatsku Ukrayinu 1945 Markus V Priyednannya Zakarpatskoyi Ukrayini do Radyanskoyi Ukrayini 1944 1945 K 1992 Makara M P Zakarpatska Ukrayina shlyah do vozz yednannya dosvid rozvitku zhovten 1944 sichen 1946 rr Uzhgorod 1995 Pro Zakarpatsku Ukrayinu zbirnik materialiv Derzhavne vidavnictvo Ukrayini Kiyiv 1945 Tronko P ta in red Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zakarpatska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR PosilannyaZakarpatska Ukrayina Istoriya derzhavnosti ta pravovi pam yatki Ukrayini dovidnik T A Mihajliv T V Mihajliv H Osnova 2013 93 s Biblioteka zhurnalu Istoriya ta pravoznavstvo vip 12 120 S 26 28 Zakarpatska Ukrayina 24 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Narodni komiteti 19 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4