Соломоново угор Tiszasalamon словац Šalamúnová село в Ужгородському районі Закарпатської області на річках Тиса та Латор

Соломоново (угор. Tiszasalamon, словац. Šalamúnová) — село в Ужгородському районі Закарпатської області на річках Тиса та Латориця. Колишні назви — селище Шоломон, с. Тісошоломон, с. Соломон, с. Соломонове.

село Соломоново

Герб

Рада

Соломонівська сільська рада

Код КАТОТТГ

UA21100270050020245

Основні дані

Засноване

1332

Населення

1457(2020 рік)

Площа

6,15 км²

Поштовий індекс

89460

Географічні дані

Географічні координати

48°25′50″ пн. ш. 22°09′50″ сх. д. / 48.43056° пн. ш. 22.16389° сх. д.Координати: 48°25′50″ пн. ш. 22°09′50″ сх. д. / 48.43056° пн. ш. 22.16389° сх. д.

Місцева влада

Адреса ради

с.Соломоново, вул. Миру, 2

Карта

Соломоново

Соломоново

Мапа

Соломоново у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: .

Село є другим крайнім західним населеним пунктом України. За півтора кілометра на захід — кордон зі Словаччиною, де розташована найзахідніша точка України - стариця Мертва Тиса (Ченя).

Історія

У першій письмовій згадці про село (1281) повідомляється, що воно належало шляхтичу Петру. В джерелах ХІІІ — XIV ст. село відоме під назвами «Salamun», «Solomon», «Salamon». Можливо, назва села походить від його власника Соломона. В XII ст. селом володіли шляхтичі з Требішова (Східна Словаччина), які 1300 передали його Ужанському наджупану Петру Петені. З першої половини XIV ст. власниками Соломонова були графи Другети.

В 30-х роках XIV ст. в селі існував католицький костел, який у період Реформації переходив від католиків до реформатів і навпаки.

1427, крім господарства кенейза (шолтейса), Соломоново було оподатковано від 14 порт. Тоді село вважалося поселенням середнього розміру. У XVI ст. кількість жителів села значно зменшилася. 1588 було оподатковано 9 селянських господарств, у власності яких було 1,75 порти. 1599, через десятиліття, в селі нараховувалось близько 20 селянських домогосподарств, костел, парафія, школа.

Джерела, датовані XVIII ст., зараховують Соломоново до мадярських сіл.

У 1923 році чехословацькі легіонери та їхні родини заснували поселення Страж (словац. Stráž, угор. Strázs), на залишковому фермі в 250 га на північ від залізничної лінії (сьогодні Шевченка вул., Першотравнена вул., Латорицька вул., Демократична вул.). У той час новостворена Чехословаччина запропонувала легіонерам сільськогосподарські угіддя в Східній Словаччині та на Підкарпатті, звільнені земельною реформою. Сім'ї спочатку жили в імпровізованих просторах, потім будували будинки; до поселення іммігрували також кілька русинських жителів,. У Стражі існувала залізнична станція Stráž pri Čope, і до цього дня залізничний прикордонний перехід Чоп - Чієрна-над-Тісоу називається Страж.

Після приєднання в 1946 році радянською стороною була перекрита чехословацька автомагістраль 553 Мукачево - Кральовски-Хлмец, що зв'язує Соломоново з Чехословаччиною (48 ° 26'07 "пн. ш. 22 ° 08'17" в.). Словаччина і Україна планують відновити автомагістраль і відкрити новий прикордонний перехід.

У 1995 році рішенням Закарпатської обласної ради назва села була змінена з Соломонове на Соломоново.

Промисловість

У Соломонові розташований завод «Єврокар» (англ. Eurocar) — офіційний виробник автомобілів марок Volkswagen Group в Україні, в першу чергу — Шкода.

Туристичні місця

- найзахідніша точка України - стариця Мертва Тиса (Ченя).

- реформатський храм

Відомі особи

(^[cs], (оригінальна назва — Гоффман Ян) — (1923–2011) — чеський ветеран війни, менеджер, бізнесмен, готельєр, ініціатор культурного життя та меценат ветеранів війни.