Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ра́тівці — село в Україні, в Ужгородському районі Закарпатської області.
| село Ратівці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Ужгородський район |
| Рада | Ратівецька сільська рада |
| Основні дані | |
| Населення | 1 325 |
| Площа | 1,7 км² |
| Поштовий індекс | 89433 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°31′16″ пн. ш. 22°15′59″ сх. д. / 48.52111° пн. ш. 22.26639° сх. д.Координати: 48°31′16″ пн. ш. 22°15′59″ сх. д. / 48.52111° пн. ш. 22.26639° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89433 с.Ратівці,вул.Ракоці,43 |
| Карта | |
  Ратівці | |
 Ратівці | |
| Мапа | |
Історія
В урочищі Човкаш Мезе, що на північний захід від села, біля залізничного переїзду – поселення латенського часу. Досліджувалося експедицією ІА АН УРСР в 1978 році. Виявлено напівземлянкові житла, гончарні печі.
В урочищі Горогдомб – поселення ранньозалізного віку. Досліджувалося Ф.М. Потушняком в 1955 році. В південній околиці села розташоване давньослов’янське поселення.
Перша письмова згадка про село припадає на 1263 р. У джерелах Ратівці відомі під різними назвами: "Rat, «Rath», «Raad».
У 1263 р. король подарував шляхтичу Якубу, синові Грегора з Паньока, чотири села в комітаті Унґ, в тому числі й Ратовці. З 1284 року Ратовці належали родині Бокша. Одна з їх гілок переселилася в Ратовці і до свого прізвища додавала прикладку «ратовські». Старша і більша частина села з XIV ст. отримала назву «Nagy Rat» (Великі Ратовці). В 80-х роках на околиці села виявлено слов'янське поселення VIII — ІХ ст.
У 1427 році селяни були оподатковані від 23 порт. Протягом XVI ст. кількість селянських господарств зменшилася. 1567 року під оподаткування підпало лише 10 господарств, що володіли 5-ма портами. В останній чверті XVI ст. в село прибули нові поселенці і в селі нараховувалося 38 кріпацьких домогосподарств. На той час в селі був костел, парафія та школа. Наприкінці XVII — на початку XVIII ст. залежні селяни покидають село або вимирають.
В ХІІІ — XIV ст. землевласники заселяють переселенцями нову частину Ратовець — Малі Ратовці («Kis Rat»). Новоутворене село в XV ст. належало шляхетській родині з Руського. 1427 року жителі села були оподатковані від 16 порт. В XVI ст. кількість селянських господарств значно зменшилась. 1588 року були оподатковані лише 7 господарств, які володіли 3 портами. В останній чверті XVI ст. кількість мешканців села збільшилася за рахунок нових поселенців. Так, на 1599 рік в селі нараховувалося 33 залежних селянських господарств. На його території були також костел, парафія, школа та одна-дві садиби землевласників. 1715 року в селі господарювало 15 селянських родин. Джерела другої половини XVIII ст. відносять Великі і Малі Ратовці до мадярських сіл.
1904 р. Міністерство внутрішніх справ Угорщини затвердило для обох селищ герби (за символікою давніших громадських печаток): для Великих Ратівців — на блакитному щиті дерев'яна дзвіниця, біля якої стоїть дзвонар; для Малих Ратівців — на блакитному тлі срібна мурована церква з однією банею.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| угорська | 1069 | 80.68% |
| українська | 246 | 18.57% |
| російська | 6 | 0.44% |
| циганська | 1 | 0.08% |
| німецька | 1 | 0.08% |
| інші/не вказали | 2 | 0.15% |
| Усього | 1325 | 100% |
Релігія
храм св. Юрія. 1912.
Типова мурована базилічна церква збудована в тій частині села, що давно називалася Великими Ратовцями. Перший орнаментальний розпис виконав С. Сарновський. У селі твердять, що наву розписав Й. Бокшай у 1950-х роках.
У 1976 р. розпис перемальовано по старих контурах. Мистецтвознавець Олена Чернега-Балла повідомляла про вівтарну картину роботи Й. Бокшая: верхню частину займала сцена благословіння Ісусом Марії, а на нижній було зображено село з церквою. Напис повідомляв, що картину, намальовану 1943 p., подарували церкві мешканці села. Теперішню вівтарну картину, що зображає св. Юрія, а також “Св. Марію з Ісусом”, намалював відомий художник Золтан Шолтес у 1937 р.
Срібло на глибині. У селі Ратівці Ужгородського району століттями криниця під назвою Івокут забезпечує місцевих чистою, прохолодною водою, про яку навіть ходять легенди. Після детального аналізу води в лабораторії з’ясували, що в ній міститься просто неймовірна кількість срібла а зберігатись в пляшці вона може близько року.
Присілки
Великі Ратівці
Великі Ратівці - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Ратовці рішенням облвиконкому Закарпатської області №517 від 26.12.1966
В 80-х роках на околиці Великих Ратовець виявлено слов'янське поселення VIII — ІХ ст.
Найстаріша частина села з XIV ст. отримала назву «Nagy Rat» (Великі Ратовці). Село Великі Ратовці дало ім'я шляхетному угорському роду: Бокша, які володіли місцевістю з 1284 р., пізніше додали до прізвища прикладку "Ратовські".
У 1427році селяни Великих Ратовець були оподатковані від 23 порт. 1567 року під оподаткування підпало лише 10 господарств, що володіли 5-ма портами. В останній чверті XVI ст. в село прибули нові поселенці і в селі нараховувалося 38 кріпацьких домогосподарств. На той час в селі був храм, парафія та школа. Наприкінці XVII — на початку XVIII ст. залежні селяни покидають село або вимирають.
1904 р. Міністерство внутрішніх справ Угорщини затвердило для Великих Ратівців герб — на блакитному щиті дерев'яна дзвіниця, біля якої стоїть дзвонар.
Малі Ратівці
Малі Ратівці - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Ратівці рішенням облвиконкому Закарпатської області №517 від 26.12.1966
У ХІІІ - XIV століттях землевласники заселяють переселенцями нову частину Ратівців - Малі Ратівці ('Kis Rat'). Малі Ратівці, належали родині Добо з Руського
У 1334 році у Малих Ратівцях вже були парафія (і, відповідно, храм), але в часи реформації вона більш ніж на півтора століття припинила своє існування.
Туристичні місця
- храм св. Юрія. 1912.
- В урочищі Горогдомб – поселення ранньозалізного віку. Досліджувалося Ф.М.Потушняком в 1955 році. В південній околиці села розташоване давньослов’янське поселення.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ra tivci selo v Ukrayini v Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti selo Rativci Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Uzhgorodskij rajon Rada Rativecka silska rada Osnovni dani Naselennya 1 325 Plosha 1 7 km Poshtovij indeks 89433 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 31 16 pn sh 22 15 59 sh d 48 52111 pn sh 22 26639 sh d 48 52111 22 26639 Koordinati 48 31 16 pn sh 22 15 59 sh d 48 52111 pn sh 22 26639 sh d 48 52111 22 26639 Misceva vlada Adresa radi 89433 s Rativci vul Rakoci 43 Karta Rativci Rativci MapaIstoriyaV urochishi Chovkash Meze sho na pivnichnij zahid vid sela bilya zaliznichnogo pereyizdu poselennya latenskogo chasu Doslidzhuvalosya ekspediciyeyu IA AN URSR v 1978 roci Viyavleno napivzemlyankovi zhitla goncharni pechi V urochishi Gorogdomb poselennya rannozaliznogo viku Doslidzhuvalosya F M Potushnyakom v 1955 roci V pivdennij okolici sela roztashovane davnoslov yanske poselennya Persha pismova zgadka pro selo pripadaye na 1263 r U dzherelah Rativci vidomi pid riznimi nazvami Rat Rath Raad U 1263 r korol podaruvav shlyahtichu Yakubu sinovi Gregora z Panoka chotiri sela v komitati Ung v tomu chisli j Ratovci Z 1284 roku Ratovci nalezhali rodini Boksha Odna z yih gilok pereselilasya v Ratovci i do svogo prizvisha dodavala prikladku ratovski Starsha i bilsha chastina sela z XIV st otrimala nazvu Nagy Rat Veliki Ratovci V 80 h rokah na okolici sela viyavleno slov yanske poselennya VIII IH st U 1427 roci selyani buli opodatkovani vid 23 port Protyagom XVI st kilkist selyanskih gospodarstv zmenshilasya 1567 roku pid opodatkuvannya pidpalo lishe 10 gospodarstv sho volodili 5 ma portami V ostannij chverti XVI st v selo pribuli novi poselenci i v seli narahovuvalosya 38 kripackih domogospodarstv Na toj chas v seli buv kostel parafiya ta shkola Naprikinci XVII na pochatku XVIII st zalezhni selyani pokidayut selo abo vimirayut V HIII XIV st zemlevlasniki zaselyayut pereselencyami novu chastinu Ratovec Mali Ratovci Kis Rat Novoutvorene selo v XV st nalezhalo shlyahetskij rodini z Ruskogo 1427 roku zhiteli sela buli opodatkovani vid 16 port V XVI st kilkist selyanskih gospodarstv znachno zmenshilas 1588 roku buli opodatkovani lishe 7 gospodarstv yaki volodili 3 portami V ostannij chverti XVI st kilkist meshkanciv sela zbilshilasya za rahunok novih poselenciv Tak na 1599 rik v seli narahovuvalosya 33 zalezhnih selyanskih gospodarstv Na jogo teritoriyi buli takozh kostel parafiya shkola ta odna dvi sadibi zemlevlasnikiv 1715 roku v seli gospodaryuvalo 15 selyanskih rodin Dzherela drugoyi polovini XVIII st vidnosyat Veliki i Mali Ratovci do madyarskih sil 1904 r Ministerstvo vnutrishnih sprav Ugorshini zatverdilo dlya oboh selish gerbi za simvolikoyu davnishih gromadskih pechatok dlya Velikih Rativciv na blakitnomu shiti derev yana dzvinicya bilya yakoyi stoyit dzvonar dlya Malih Rativciv na blakitnomu tli sribna murovana cerkva z odniyeyu baneyu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ugorska 1069 80 68 ukrayinska 246 18 57 rosijska 6 0 44 ciganska 1 0 08 nimecka 1 0 08 inshi ne vkazali 2 0 15 Usogo 1325 100 Religiyahram sv Yuriya 1912 Tipova murovana bazilichna cerkva zbudovana v tij chastini sela sho davno nazivalasya Velikimi Ratovcyami Pershij ornamentalnij rozpis vikonav S Sarnovskij U seli tverdyat sho navu rozpisav J Bokshaj u 1950 h rokah U 1976 r rozpis peremalovano po starih konturah Mistectvoznavec Olena Chernega Balla povidomlyala pro vivtarnu kartinu roboti J Bokshaya verhnyu chastinu zajmala scena blagoslovinnya Isusom Mariyi a na nizhnij bulo zobrazheno selo z cerkvoyu Napis povidomlyav sho kartinu namalovanu 1943 p podaruvali cerkvi meshkanci sela Teperishnyu vivtarnu kartinu sho zobrazhaye sv Yuriya a takozh Sv Mariyu z Isusom namalyuvav vidomij hudozhnik Zoltan Sholtes u 1937 r Sriblo na glibini U seli Rativci Uzhgorodskogo rajonu stolittyami krinicya pid nazvoyu Ivokut zabezpechuye miscevih chistoyu proholodnoyu vodoyu pro yaku navit hodyat legendi Pislya detalnogo analizu vodi v laboratoriyi z yasuvali sho v nij mistitsya prosto nejmovirna kilkist sribla a zberigatis v plyashci vona mozhe blizko roku PrisilkiVeliki Rativci Veliki Rativci kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Ratovci rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 517 vid 26 12 1966 V 80 h rokah na okolici Velikih Ratovec viyavleno slov yanske poselennya VIII IH st Najstarisha chastina sela z XIV st otrimala nazvu Nagy Rat Veliki Ratovci Selo Veliki Ratovci dalo im ya shlyahetnomu ugorskomu rodu Boksha yaki volodili miscevistyu z 1284 r piznishe dodali do prizvisha prikladku Ratovski U 1427roci selyani Velikih Ratovec buli opodatkovani vid 23 port 1567 roku pid opodatkuvannya pidpalo lishe 10 gospodarstv sho volodili 5 ma portami V ostannij chverti XVI st v selo pribuli novi poselenci i v seli narahovuvalosya 38 kripackih domogospodarstv Na toj chas v seli buv hram parafiya ta shkola Naprikinci XVII na pochatku XVIII st zalezhni selyani pokidayut selo abo vimirayut 1904 r Ministerstvo vnutrishnih sprav Ugorshini zatverdilo dlya Velikih Rativciv gerb na blakitnomu shiti derev yana dzvinicya bilya yakoyi stoyit dzvonar Mali Rativci Mali Rativci kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Rativci rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 517 vid 26 12 1966 U HIII XIV stolittyah zemlevlasniki zaselyayut pereselencyami novu chastinu Rativciv Mali Rativci Kis Rat Mali Rativci nalezhali rodini Dobo z Ruskogo U 1334 roci u Malih Rativcyah vzhe buli parafiya i vidpovidno hram ale v chasi reformaciyi vona bilsh nizh na pivtora stolittya pripinila svoye isnuvannya Turistichni miscya hram sv Yuriya 1912 V urochishi Gorogdomb poselennya rannozaliznogo viku Doslidzhuvalosya F M Potushnyakom v 1955 roci V pivdennij okolici sela roztashovane davnoslov yanske poselennya Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih