Мацошин

Мацо́шин — село у Львівському районі Львівської області. Належить до Жовківської міської громади.

село Мацошин
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Громада	Жовківська міська громада
Основні дані
Засноване	1398
Населення	1001 осіб
Площа	1,45 км²
Густота населення	625,52 осіб/км²
Поштовий індекс	80357
Телефонний код	+380 3252
Географічні дані
Географічні координати	50°01′29″ пн. ш. 23°59′33″ сх. д. / 50.02472° пн. ш. 23.99250° сх. д. / 50.02472; 23.99250Координати: 50°01′29″ пн. ш. 23°59′33″ сх. д. / 50.02472° пн. ш. 23.99250° сх. д. / 50.02472; 23.99250
Місцева влада
Карта
Мацошин
Мацошин
Мапа
Мацошин у Вікісховищі

Церква Положення пояса Пресвятої Богородиці, Мацошин

Назва

У 1990 р. назву села Моцошин було змінено на одну літеру.

Історія

Село, належало до Жовківського повіту. Розташоване за 4 км на пд. від Жовкви. На пн. лежить Сопошин, на сх. Смереків, на пд.-сх. Візенберг (нім. Wiesenberg), на пд.-зах. Мокротин, на зах. Стара Скварява. Через село пливе річка Свиня з зах. на сх., а потім на пн.-сх. і пн. до Сопошина. Сільська забудова лежить посередині території. На пн.-зах кордоні села підноситься узгір'я «На камінь» заввишки до 360 м. В 1880 році було 976 жителів у гміні (всі греко-католицького обряду, за винятком кількох римо-католиків). Парафія римо-католицька була в Жовкві. Парафія греко-католицька була в селі (Жовківський деканат, Перемиська дієцезія). До парафії належав Сопошин. В селі була церква і школа етатова однокласна.

За переказами старожителів первинна українська назва села звучала: Мачишин або Мачошин від слова «мачуха». За цим переказом колись після навали монголо-татар, які спалили древнє село поблизу теперішнього с. Мервичі (на височині), одна жінка, позбиравши на згарищі села дітей, що залишились живими, втекла вниз на територію теперішнього села Мацошин, де й оселилася. Надалі діти, яких вона забрала з собою, і для яких вона була по суті мачухою виросли, а серед людей на питання: «Чий ти?», відповідали — мачишин, от і назва. Надалі ця назва, у зв'язку з приходом поляків, трансформована на польський кшталт.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	906	99.89%
російська	1	0.11%
Усього	907	100%

Церква

В Мацошині є . Побудована в 1886 році за проєктом львівського архітектора Сильвестра Гавришкевича. Розпис храму виконав Корнило Устиянович. Мацошинська церква є пам'яткою монументального мистецтва.

Використовується громадами УГКЦ і ПЦУ по черзі.

Транспорт

Через село проходить залізниця, станція .

Відомі люди

Народились

•  — («Рубан», «Чорнота», 14.03.1921 — 14.06.1988) сотник УПА.
• Сірак Іван Іванович  — перший декан філологічного факультету Луцького педагогічного інституту.
• Гущак Іван Васильович — поет.
• Вовкун Василь Володимирович — режисер і сценарист. Міністр культури і туризму України (2007—2010 рр.)
• Пелех Роман Іванович (* 1933) — український краєзнавець, педагог.
• Рибчинський Олег Валерійович (нар. 1970) — український науковець, педагог.

Пов'язані з селом

• отець Пелех Іван — парох (УГКЦ) села, посол Галицького сейму 3-го скликання (1870—1876 роки)
• Доктор Лагодинський Микола Гнатович — посол Галицького крайового сейму, лідер радикальної фракції Українського парламентського клубу Райхсрату Австро-Угорщини, працював у Мацошині.
• Дмитро Маївський —член бюро Проводу ОУН, головний редактор органу ОУН «Ідея і чин», генерал-політвиховник УПА. Переховувся від польської влади в 30-х роках в Мацошині.
• Мирослава Керик – громадська діячка в Польщі, співзасновниця Українського дому у Варшаві, член Ради у справах мігрантів при польському омбудсмені. голова правління фонду «Наш вибір», має відзнаки «Золоте віяло» та «Пам’ять справедливих».

Примітки

1. . Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
2. https://www.pslava.info/LvivRn_MacoshynS,205004.html
3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
4. Постанова Кабінету Міністрів України Постанова від 3 вересня 2009 р. № 928 Київ, Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
5. Мої молоді літа у вирі боротьби: Спогади члена ОУН-УНС-УПА / Теодор Пелех . — Мюнхен;Торонто: Українське видавництво, 1988 . — 282 с.
6. Дослідження Івана Сірака: енциклопедичність та об'єктивність науковця/http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/3417/1/sirak.doc.pdf [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.]
7. . Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
8. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. — С. 169.
9. Українку номінували на звання варшав'янки року. Укрінформ. 22 жовтня 2022. оригіналу за 9 листопада 2022. Процитовано 15 грудня 2023.
10. Kuzmenko, Oksana (21 вересня 2022). Українка Мирослава Керик – кандидатка на титул "Варшав’янка року". Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі (укр.). Процитовано 23 жовтня 2023.
11. Мирослава Керик w PolskieRadio.pl. polskieradio.pl (pl-PL) . Процитовано 23 жовтня 2023.

Джерела

• Macoszyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 890. (пол.) — S. 890. (пол.)