Василь Лупул

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лупул.

Васи́ль Лу́пул, також Васи́ле Лу́пу (рум. Vasíle Lúpu; *1595 Стамбул — †1661 Стамбул) — молдовський господар (1634–1653), спочатку прихильник Речі Посполитої, згодом союзник Б. Хмельницького, з яким вони стали сватами (Тиміш Хмельницький одружився з його дочкою Розандою). За нього в українських урядових грамотах вперше з'явилася румунська мова, а 1642 р. відбувся спільний синод української і молдовської православних церков в Яссах за участю делегатів Петра Могили. За свідченнями мандрівника Павла Алепського був високого зросту.

Василь Лупул
Vasile Lupu
Василь Лупул
Господар Молдавського князівства
Початок правління:	1634
Кінець правління:	1653
Попередник:	Мойсей Могила
Наступник:	Георгій Штефан
Дата народження:	1595(1595)
Місце народження:	Стамбул
Країна:	Молдовське князівство
Дата смерті:	1661(1661)
Місце смерті:	Стамбул
Поховання	Ясський Трьохсвятительський монастир
Дружина:	перша Тудоша, друга Катерина
Діти:	сини: Іоан, Стефаніца, дочки: Розанда, Марія

Біографія

Василь Лупу народився у Константинополі, за походженням грек чи албанець. В 30-х рр. XVII ст. оселився в Молдовському князівстві. Був торгівцем, розбагатів, став великим землевласником. 1634 року османи усунули від правління попереднього господаря Мойсея Могилу і посадовили на молдовський престол Василя Лупу.

За правління Лупу в 1640 у Молдовському князівстві за сприяння Київського митрополита Петра Могили було відкрито Слов'яно-греко-латинську академію, видано в 1646 «Правила» («Уложення») — перше зведення законів, що діяли до середині XVIII ст. Василь Лупу на Краківському передмісті Львова виступив фундатором відбудови церкви Параскеви П'ятниці (1644), спорудження церкви Введення у храм Богородиці монастиря василіанок (1646). Лупу тривалий час при підтримці Речі Посполитої і Османської імперії вів запеклу боротьбу з волоським господарем Матеєм Басарабом за Волощину. Після Молдовських походів 1650, 1652 і 1653 українського війська Лупу став союзником Богдана Хмельницького.

В серпні 1652 видав свою дочку Розанду заміж за сина Б. Хмельницького — Тимоша. В квітні-вересні 1653 Лупу при допомозі українських військ на чолі з Тимошем Хмельницьким вів боротьбу проти претендента на господарський стіл Георгія Штефана, якого підтримували волоський господар Матей Басараб, трансільванський князь Юрій II Ракоці та уряд Речі Посполитої. У вересні 1653, після загибелі Тимоша Хмельницького і відступу козацьких загонів із Сучави та її облоги, Лупу був остаточно позбавлений престолу і змушений виїхати до Гетьманщини у Чигирин. Проте через деякий час за участь у таємних переговорах з емісарами Речі Посполитої Лупу позбавили права жити в Україні. Утік до Криму, тоді до Константинополя, де був ув’язнений у стамбульській Фортеці Семи Веж. За рік був звільнений, і до своєї смерті у 1661 намагався повернути собі престол.

Родина

Був одружений двічі, батько п'ятьох дітей;

Перша дружина - Тудоша (?—1639)

• Син Іоан Лупу — претендент на престол Валахії в 1636
• Дочка, ім'я невідоме — дружина венеційського посла
• Дочка Марія Лупул (? — 1660/1661) — дружина великого гетьмана литовського Януша Радзивілла
• Дочка Розанда Лупул (*бл. 1630–1686) — дружина (1652) Тимоша Хмельницького

Друга дружина (1640) - Катерина

• Син Стефаніца Лупу (1641–1661) — господар Молдовського князівства

Зображення

• Василь Лупул на стіні Атенеума у Бухаресті
• Марія Лупул, молодша дочка Василя Лупу
• Церква "Три св'ятителя" в Яссах, у якому Василь Лупу був похований

Примітки

1. Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький (видання друге, виправлене і доповнене).— Львів: «Світ», 1990.— 408 с.— С. 54.

Джерела та література

• Ю. А. Мицик. Лупу (Лупул) Василь [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 303. — .

Посилання

• Уложення Василя Лупу [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
• Лупул Василь [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 866-867. — 1000 екз.
• Лупулові скарби, арешт Лупула… [ 22 червня 2011 у Wayback Machine.]

Попередник Мойсе Мовілє

Молдовський воєвода 1634 — 1653

Наступник Георге Штефан