Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ву лиця Генера ла Чупри нки вулиця у Франківському районі Львова що сполучає східну частину вулиці Степана Бандери та сх

Вулиця Генерала Чупринки (Львів)

Вулиця Генерала Чупринки (Львів)

Ву́лиця Генера́ла Чупри́нки — вулиця у Франківському районі Львова, що сполучає східну частину вулиці Степана Бандери та східну частину вулиці Академіка Рудницького.

Вулиця Генерала Чупринки
Львів
image
Місцевість Кастелівка, Новий Світ
Район Франківський
Назва на честь Романа Шухевича
Колишні назви
Штандівська, Хрестова, Потоцького, Пушкіна, Зіґфрідштрассе, Потоцького, Пушкіна
польського періоду (польською) Standowska, Krzyżowa, Potockiego
радянського періоду (українською) Пушкіна, Потоцького, Пушкіна
радянського періоду (російською) Пушкина, Потоцкого, Пушкина
Загальні відомості
Протяжність 2000 м
Координати початку 49°50′04″ пн. ш. 24°01′00″ сх. д. / 49.8346611° пн. ш. 24.0166722° сх. д. / 49.8346611; 24.0166722Координати: 49°50′04″ пн. ш. 24°01′00″ сх. д. / 49.8346611° пн. ш. 24.0166722° сх. д. / 49.8346611; 24.0166722
Координати кінця 49°49′17″ пн. ш. 23°59′56″ сх. д. / 49.8214528° пн. ш. 23.9991472° сх. д. / 49.8214528; 23.9991472
поштові індекси 79013, 79057
Транспорт
Автобуси № 9
Трамваї № 2
Маршрутні таксі № 41
Зупинки громадського транспорту «Львівська Політехніка», «вул. Київська», «Фабрика Левинського»
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 1, 4, 6, 8, 11а, 16а, 17, 38,
49,50, 52, 54, 58а, 60, 61, 62,
68, 72, 94, 103, 129
Пам'ятники Михайлові Вербицькому
Храми Церква святого Климентія папи
Державні установи Державний інститут проєктування міст «Містопроект»,
Державна установа «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України»
Навчальні заклади Національний лісотехнічний університет України,
Технологічний коледж НУ «Львівська політехніка», ЛЗДО№ 93
Медичні заклади КЗ «Комунальна 5-а міська клінічна лікарня»
Заклади культури Науково-технічна бібліотека НЛТУ
Поштові відділення ВПЗ № 13 (вул. Бандери, 24)
ВПЗ № 57 (вул. Коновальця, 97)
Забудова віденська сецесія, польський конструктивізм 1930-х років, радянський 1950—1980-х років, нова забудова кінця XX — початку XXI століття
Парки Піскові Озера, Ботанічний сад Національного лісотехнічного університету України
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
image Вулиця Генерала Чупринки у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Романа Шухевича.

Назва

  • Штандівська — перша відома назва вулиці. Відомо про родину Шольц-Штанцльовичів — мешканців цієї місцевості, що заклали тут юридику Штанцльовку у XVI столітті. Із часом, через помилку у документах, місцевість почали називати Штандівкою, що й дало назву вулиці.
  • Хрестова або Кшижова — назва згадується у 1863 році.
  • Потоцького — на честь галицького намісника Анджея Потоцького, застреленого 12 квітня 1908 року Мирославом Січинським.
  • Пушкіна — перейменовано радянською окупаційною владою на честь російського поета Олександра Пушкіна у грудні 1940 року.
  • Зіґфрідштрассе — назва періоду німецької окупації (названо не пізніше травня 1942 року)
  • Потоцького — названа повторно в липні 1944.
  • Пушкіна — названа вдруге в грудні 1944 року, після зайняття міста радянськими військами.
  • Генерала Чупринки — назва із 1996 року, на честь українського політичного діяча, генерала-хорунжого УПА, Романа Шухевича (псевдо — Тарас Чупринка).

Будівлі

№ 1—40

№ 1. Колишня львівська тривіальна школа святої Марії Магдалини. Школа святої Марії Магдалини заснована 1816 року. Спочатку вона містилася у колишньому домініканському монастирі святої Марії Магдалини. 1831 року школу було перенесено до приватного будинку Сікори, що розташованого на вул. Новий Світ (нині — вул. Бандери), де вона містилася до 1870 року. На часі міського самоврядування за проєктом архітектора Юліуша Гохберґера спорудили декілька будинків міських шкіл, серед яких була й школа святої Марії Магдалини (1883 року). Нині — Львівська державна комунальна середня загальноосвітня школа № 3.

1928 року за проєктом інженера Тадеуша Пісевіча споруджено триповерхову прибудову, так звану «білу» чоловічу школу (нині — ліцей № 10 ім. святої Марії Магдалени Львівської міської ради). Прибудову здійснено у модерністичних формах з елементами кубізму. 23 вересня 2008 року прибудову внесено до переліку памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації під охоронним № 206.

№ 3. Сучасний шестиповерховий житловий будинок, споруджений на початку 2010-х років. На першому поверсі розташований медико-консультативний центр «Лотос».

№ 4. Чотириповерхова кам'яниця, споруджена у 1911—1912 роках будівельно-проєктною фірмою Адама Опольського та Ігнатія Кендзерського у стилі неокласицизму початку XX століття у поєднанні з елементами пізньосецесійної архітектури.

№ 5. Вілла Яна Бромільського, збудована у 1889—1890 роках за проєктом Альфреда Каменобродського в стилі пізнього історизму. За радянських часів у будинку містилися адміністративні установи, а за часів незалежності тут «оселилися» офіси різних організацій, зокрема у 1990-х роках офіс організації УНА-УНСО, редакція журналу «Світло й тінь» тощо. У пізніші роки вілла була значно перебудована.

№ 6. Чотириповерхова кам'яниця, споруджена у 1910—1911 роках за проєктом архітектора Фердинанда Касслера у стилі неокласицизму початку XX століття у поєднанні з елементами пізньосецесійної архітектури. Роботи виконала будівельно-проєктна фірма Адама Опольського та Ігнатія Кендзерського. Нині на першому поверсі будинку міститься Почесне консульство Австрії у Львові.

№ 7. Триповерхова кам’яниця, споруджена у 1897—1898 роках за проєктом розробленим Юліаном Захаревичем спільно з Іваном Левинським в стилі історизму кінця XIX століття, орієнтованої на форми необароко. У пізніші роки кам'яниця була значно перебудована.

№ 8. Чотириповерховий житловий будинок, споруджений за проєктом Юзефа Горнунга у 1908 році.

№ 11. Вілла Казимири Скварчинської, збудована у 1889—1890 роках за проєктом, розробленим у співавторстві Юліаном Захаревичем та Іваном Левинським. Нині у будинку міститься регіональне відділення АБ «Південний» у Львові.

№ 11а. Будинок Юзефа Скварчинського, збудований фірмою Івана Левинського, можливо за проєктом Тадея Обмінського та Олександра Лушпинського у 1906—1907 роках.

№ 14. Тут у 1896—1902 роках мешкав Іван Франко. Меморіальну таблицю встановлено 1956 року, а 1986 року її замінено на бронзову, виготовлену скульптором Петром Мазуром.

№ 15. Багатоквартирний житловий будинок споруджений у 1910—1912 роках, можливо, за проєктом архітектора Броніслава Бауера в стилі пізнього історизму, в декорі фігурують класицистичні елементи. У пізніші роки кам'яниця була значно перебудована.

№ 16, 16а, 18. Комплекс житлових будинків на розі з вулицею Політехнічною, збудований за проєктом Фердинанда Касслера у 1938 році в стилі функціоналізму.

№ 19. Вілла архітектора Міхала Ковальчука, споруджена за його власним проєктом у 1902—1903 роках. Збережений у значно зміненому вигляді.

№ 21. Колишня вілла Дзівінського або вілла на «Хресті», збудована фірмою Івана Левинського за проєктом архітекторів фірми (архітектор, імовірно, Міхал Ковальчук). Нині належить Науковому товариству імені Шевченка.

№ 23. Вілла, споруджена у 1892—1893 роках за проєктом архітектора Вацлава Пшетоцького в стилі пізнього історизму при перетині теперішніх вулиць Генерала Чупринки та Котляревського. Через розширення трамвайної колії у 1970-х роках вілла була розібрана.

№ 26, 28, 30. Власні будинки Юліана Цибульського, збудовані за його проєктами (1904—1905), скульптурне оздоблення Броніслава Солтиса. У будинку № 26 мешкав художник та поет Володимир Шилан.

№ 27. Вілла Валентина Крушевського, споруджена у 1900—1901 роках в стилі сецесії, можливо за проєктом Емануеля Яримовича, розробленим у проєктно-будівельному бюро Івана Левинського.

№ 29. Вілла, споруджена у 1900—1901 роках за проєктом, розробленим у архітектурно-будівельному бюро Івана Левинського. Нині тут міститься Франківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції.

№ 31. Кам'яниця, споруджена у 1897—1898 роках за проєктом, виконаним у архітектурно-будівельному бюро Івана Левинського. Спочатку будинок був двоповерховим, а його ліве крило та верхній поверх добудовані значно пізніше. Скромне декоративне опорядження виявляє риси неоренесансу.

№ 32. Чиншова кам'яниця, збудована архітектором Леопольдом Вархаловським у 1890 році.

№ 33. Вілла, збудована на розі сучасних вулиць Чупринки та Левинського за власним проєктом архітектора та будівничого Міхала Ковальчука у 1897—1898 роках. Нині тут міститься стоматологічна клініка «Галдентс».

№ 38. Кам'яниця, споруджена за проєктом архітектора Юліана Цибульського у 1907 році, скульптури атлантів — Броніслава Солтиса. Тут містилося архітектурне бюро Цибульського та його помешкання. Нині тут міститься відділення «Ощадбанку».

№ 41—80

№ 42. На початку XX століття цю адресу мала фабрика штучної мінеральної та лікувальної води «Здоров'я», власниками якої був доктор Миколяш та професор Іван Левинський.

№ 43. Будівля лікарні споруджена наприкінці 1950-х років, а на початку 1960-х років сюди з колишньої вілли Вінцента Равського, що при сучасній вул. Генерала Чупринки, 61, переїхала поліклініка для дорослих. Нині — поліклінічне відділення 5-ї комунальної міської клінічної лікарні.

№ 45. Колишня жіноча гімназія імені королеви Ядвіги. Будівлю у стилі функціоналізму зведено у 1930—1934 роках за проєктом Адама Опольського та Ігнатія Кендзерського. Після радянської окупації Львова приміщення гімназії було передано Інституту висипного тифу та вірусів під керівництвом професора Рудольфа Вайгля для досліджень та виробництва вакцини проти висипного тифу, який розташовувся там й під час німецької окупації, до 1944 року<. У 1946 році за прикладом радянської системи охорони здоров'я тут було організовано протираковий диспансер. Нині тут розташовані КЗ «Комунальна 5-а міська клінічна лікарня» та Державна установа «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України».

№ 47. Чотириповерхова наріжна кам'яниця, споруджена за проєктом архітектора Карела Боубліка у 1910—1911 роках на замовлення Ярослава Гаузвіця у стилі модернізованої версії історизму з використанням мотивів необароко.

№ 48. Будинок з рисами модернізованої готики та романського стилю у вирішенні фасаду, збудований у 1904—1905 роках для Яна Бромільського, за проєктом Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського. На аттику розміщено великий барельєф з фігурою Богородиці скульптора Теобальда Оркасевича. Пізніше належав Українському товариству допомоги інвалідам. У 1948 році в будинку було відкрито стаціонар онкодиспансеру, який розташовувався в приміщенні колишньої жіночої гімназії імені королеви Ядвіги (вул. Чупринки, 45). Нині тут міститься міський гастроентерологічний центр 5-ї комунальної міської клінічної лікарні.

№ 49. (колишня адреса — вул. Кшижова, 36). Чотириповерхова кам'яниця з цокольним поверхом, споруджена у 1908—1909 роках за проєктом архітектора Юзефа Пйонтковського для родини Бромільських. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського. Кам'яниця має стильові ознаки неокласицизму початку XX століття, виявляючи впливи німецької архітектури. У 1950-х роках був гуртожиток № 2 Львівського державного університету імені Івана Франка, нині тут міститься факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.

№ 50, 52. Житлові будинки. Початково зведені як прибуткові будинки архітектора Юзефа Сосновського за його власним проєктом у 1900—1908 роках. Скульптурне оздоблення фасадів приписують Антонію Попелю. у 1922 році проведено реконструкцію під прибутковий дім.

№ 56, 68. Будинки споруджені у 1910 і 1912 роках архітектурно-будівельною фірмою Войцеха Дембінського. Автором проєкту будинку № 68 був Іван Багенський.

№ 58. Від 2 листопада 1935 року в будинку значилася домівка Українського технічного товариства. Того ж дня на будинку було відкрито меморіальну таблицю членам УТТ, які загинули у війнах 1914—1920 років. У цьому будинку Мешкав актор і режисер, співзасновник театру імені Марії Заньковецької Борис Романицький.

№ 58а. Корпуси колишньої будівельної фірми Івана Левинського. Будівництво перших споруд розпочато ще у 1885 році. На початок XX століття налічувала близько п'ятдесяти будівель різного призначення. В одному з корпусів колишньої фабрики будівельної фірми Івана Левинського містилася керамічна майстерня «Око», якою у 1933—1937 роках керували Сергій Литвиненко та М. Лукіянович.

№ 59. (колишня адреса — Кшижова, 55). Двоповерхова вілла «Романа», споруджена у 1901—1902 роках за проєктом архітектурно-будівельного бюро Івана Левинського для професора львівської політехнічної школи Романа Сас-Залозецького. Після перебудови 1906—1907 років в архітектурі вілли з'явилися мотиви народного будівництва, стилізовані під сецесію. Тут мешкали Роман Сас-Залозецький та до 1939 року його син Володимир — відомий мистецтвознавець. Вілла не збереглася до сьогодні. У 1960-х роках на місці вілли зведений житловий п'ятиповерховий будинок.

№ 61. Вілла Вінцента Равського-молодшого, збудована за його власним проєктом у 1896 році в стилі мальовничого історизму. Наприкінці 1920 — на початку 1930-х років власником кам'яниці стало згромадження Служебниць Непорочної Діви Марії. У цей період кам'яницю реконструювали та добудували ліве крило. По війні згромадження Служебниць Непорочної Діви Марії припинило існування, а служебниць виселили.

За радянських часів в будинку розташували медичний заклад — від 1945 року тут містилась 6-та робоча поліклініка, а за декілька років — ще й 5-та дитяча консультація. На початку 1950-х років в будинку містилася поліклініка невідкладної допомоги обласної клінічної лікарні та дитяча консультація Дитячої соматичної лікарні. Після спорудження будинку 5-ї міської поліклініки на теперішній вул. Генерала Чупринки, 43, у 1960-х роках туди переїхала поліклініка для дорослих, а в приміщенні колишньої вілли залишилося дитяче поліклінічне відділення 5-ї міської клінічної лікарні, що працює там й досі.

№ 65, 67, 69. Три власних чиншових кам'яниці Альфреда Захаревича, збудовані за його проєктом у 1911—1913 роках в стилі раціональної сецесії. Нині в кам'яницях містяться Франківський ВП ГУ НПУ у Львівській області та Франківський районний суд.

№ 68. Триповерхова наріжна кам’яниця з мансардою, споруджена у 1913—1916 роках за спільним проєктом архітектора Івана Багенського та будівничого Романа Журовського в стилі раннього модернізму. Нині приміщення першого поверху займає кафе-пекарня «Багет».

№ 70. Церква святого Климентія папи. Колишній костел і монастир кармеліток босих, збудований у 1893—1895 роках за проєктом німецького архітектора Франца Штатца. Проєкт неоготичного костелу допрацьовано (пристосовано до умов ділянки) Іваном Левинським. 1895 року Юліан Захаревич виконав проєкт головного і двох бічних вівтарів у неоготичному стилі. Скульптори Антон Попель і Тадеуш Сокульський реалізували його протягом 1895—1898 років. Поряд з церквою розташована невеличка будівля — одноповерховий, колишній будинок капелана. Від радянських часів й до 2017 року в приміщеннях келій колишнього монастиря містився центр обслуговування споживачів міської телефонної мережі м. Львова (нині — львівська філія АТ «Укртелеком»). 2017 року «Укртелеком» повернув приміщення колишніх келій монастиря церкві і відтоді тут розташований ДРЦ «Діти світла» Львівської Митрополії УГКЦ.

№ 71. Будівля , споруджена як виробничо-лабораторний корпус львівського проєктного інституту «Укрзахідцивільпроект» у 1980—1987 роках в стилі радянського постмодернізму, за проєктом архітекторів Зіновія Підлісного, Василя Каменщика, Бориса Кузнецова, Миколи Столярова та інженера Василя Бойківа. Попередницями будівлі були двоповерхова споруда районної санітарно-епідеміологічної станції та РАЦСу. 1987 року, перед завершенням будівельних робіт, було вирішено збільшити кількість поверхів до п'яти за рахунок раніше запланованого технічного поверху. Тут крім офісних приміщень також розташувалася бібліотека, технічний архів та їдальня. Також, на підвальному поверсі був облаштований спортивний зал. Для цього було оперативно скоректовано проєкт будівлі. Особливістю будівлі інституту є галереї під чільним та тильним фасадами та відкритий прохід через сходи на вул. Природну. У середині 1990-х років, вільні приміщення будівлі почали займати на комерційній основі різні державні установи, зокрема Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області, а також низка приватних підприємств.

№ 72. Колишня вілла архітектора, професора Львівської політехніки Густава Бізанца. Збудована за його власним проєктом у 1900—1903 роках. За радянських часів у віллі містився дитячий садок. Від початку 1990-х років знаходяться технічні служби міської телефонної мережі м. Львова (нині — львівська філія АТ «Укртелеком»). Поряд з віллою у 2001 році за спільним проєктом архітектора Ярослава Мастила та інженера Ярослава Крука збудований триповерховий будинок, у якому розташована АТС-236/237.

№ 75. Триповерхова кам'яниця, споруджена у 1910-х роках в стилі раціональної постсецесії.

№ 76. Будинок у стилі функціоналізму, збудований у 1937—1938 роках архітектором Мар'яном Нікодемовичем. Тут він мешкав з родиною, у цьому ж будинку до 1980 року мешкав його син — композитор Анджей Нікодемович.

№ 77. Двоповерхова кам'яниця, споруджена у 1910-х роках в стилі сецесії.

№ 81—120

№ 81. Одноповерховий будиночок, збудований наприкінці XIX століття. Він нагадує про колись садибну забудову цієї частини вулиці Чупринки.

№ 84. Чотириповерховий багатоквартирний житловий будинок, споруджений у 1960-х роках. Приміщення комерційного призначення до 2018 року займали ВПЗ № 44, відділення «Ощадбанку», ресторан «Коноба Фамілія», нині в приміщенні колишньої пошти міститься супермаркет «Близенько».

№ 85. Будівля Франківської районної адміністрації Львівської міської ради. В одному з приміщень райдержадміністрації міститься територіальний підрозділ ЦНАП Франківського району м. Львова.

№ 87. Триповерхова будівля на розі з вулицею Природною, в якій міститься офіс ТОВ «Лісмаш» (офіційний дилер міжнародної компанії «Stihl» у Львові).

№ 94. Вілла Казимира Скібневського збудована у 1909—1912 роках архітектурним бюро Міхала Уляма. Нині тут розташований львівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 93 проєктною потужністю 88 місць.

№ 96. Вілла «Подолянка» (колишня адреса — вул. Кшижова, 54). Колишня вілла архітектора Міхала Ковальчука, споруджена за його власним проєктом у 1907—1908 роках. Вілла є зразком українського національного стилю в архітектурі Львова початку XX століття. Збудована вілла мала вигляд частково двоповерхової, частково триповерхової під черепичним дахом.

Міхал Ковальчук мешкав тут до своєї смерті у 1938 році. У 1940-х роках вілла була заселена кількома родинами. Під час ремонту замінили черепичну покрівлю даху на оцинковану бляху. У 1960-х роках розпочалася масова забудова ділянки, що колись належала Міхалу Ковальчуку, багатоповерхівками. Так, від вул. Конотопської з'явилася шестиповерхівка, а 1969 року, від вулиці Чупринки постала десятиповерхівка, остаточно заслонивши віллу. Тоді намагалися знести й саму віллу — з метою будівництва на її місці багатоповерхового будинку, але здійсненням цих планів завадив львівський архітектор Ярослав Новаківський. У 1970-х роках віллу відштукатурили «під шубу». На початку 1990-х років проведено реконструкцію житлового будинку з його пристосування під офісні приміщення виробничо-торговельної фірми «Львів» Львівської асоціації інвалідів, що містилася тут до середини 2000-х років. Потім тривалий час вілла, власником якої є ПАТ АК банк «Львів», перебувала у занедбаному стані.

Ініціативною групою на чолі з відомим львівським краєзнавцем Ігорем Мельником на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області у березні 2014 року була внесена пропозиція щодо внесення до Переліку щойно виявлених пам'яток архітектури та містобудування вілли «Подолянка». Науково-методична рада з питань охорони культурної спадщини при Міністерстві культури і туризму України підтримала цю пропозицію. Згодом наказом Міністерства культури України від 15 жовтня 2014 року № 869 колишню віллу «Подолянка» внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України під охоронним № 2964-Лв.

У 2021 році спалахнув скандал довкола нової власниці вілли, яку звинуватили у свідомому нищенні пам'ятки архітектури.

№ 101. Науково-технічна бібліотека Національного лісотехнічного університету. За Польщі тут розташовувався жіночий монастир василіянок святої Мокрини. Наприкінці 1930-х років заплановано було будівництво греко-католицької церкви святого Івана Богослова. Будівництво розпочато 1936 року за проєктом архітектора Романа Грицая. Церква мала утворити єдиний комплекс з раніше побудованою поблизу бурсою Українського педагогічного товариства. Конструкція передбачала застосування залізобетону, перекриття були утворені стальними конструкціями завдовжки понад 20 метрів без опор. Стилістично будівлю можна віднести до функціоналізму. Через вибух другої світової війни храм залишився незавершеним. У 1950-х роках храм переобладнано під бібліотеку.

№ 103. Колишня будівля гімназії та бурси Українського педагогічного товариства, збудована за проєктом архітекторів Тадея Обмінського та Льва Левинського. Нині споруда належить Національному лісотехнічному університету (адміністративний корпус). 11 жовтня 2018 року в пам'ять про митрополита Андрея Шептицького на фасаді встановлено меморіальну таблицю. Скульптор Ярослав Скакун.

№ 105. Корпус № 1 Національного лісотехнічного університету. Збудований 1977 року за проєктом В. Кузубова.

№ 110. Чотириповерховий житловий будинок, що у 1950-х роках використовувався як гуртожиток № 2 львівського лісотехнічного інституту.

№ 114, 114а. Гуртожитки № 1 та № 2 Національного лісотехнічного університету.

№ 117, 117а. Багатоквартирні житлові будинки, споруджені 1998 року будівельною корпорацією «Карпатбуд» за проєктом архітектора Ярослава Мастила.

№ 121—160

№ 130. П'ятиповерхова будівля споруджена у 1957 році за проєктом Л. Тимченко і Павла Конта в стилі радянського неокласицизму. До будинку, що розташований на пагорбі над вулицею Чупринки, ведуть парадні сходи, оздоблені з обидвох боків бетонними кулями. Від часу побудови тут містилися лише навчальні заклади: Львівський електромеханічний технікум (1957—1963), Львівський технікум радіоелектроніки (1963—1994), коледж «Західноукраїнський колегіум» (1994—2003), коледж Західноукраїнського інституту інформаційних технологій та управління при Донецькій державній академії управління (2003—2005), коледж ЛДІ НІУ імені В. Чорновола (2005—2010), від 2010 року — Технологічний коледж Національного університету «Львівська політехніка». За цією ж адресою розташований спорткомплекс «Електрон», що складається з двох універсальних відкритих майданчиків для гри у міні-футбол та волейбол, а також двох відкритих тенісних кортів.

№ 134. Житловий багатоквартирний будинок. Колишній сімейний гуртожиток лісотехнічного інституту, збудований у 1970-х роках.

№ 136. Колишній гуртожиток Львівського технікуму комунального господарства. Реконструйований у 1998 році будівельною корпорацією «Карпатбуд».

Світлини

  • image
    Колишня вілла архітектора Вінцента Равського-молодшого
    (вул. Чупринки, 61)
  • image
    Церква Святого Климентія папи
    (вул. Чупринки, 70)
  • image
    Колишня вілла архітектора Густава Бізанца
    (вул. Чупринки, 72)
  • image
    Сквер перед ЦНАПом
    (вул. Чупринки, 85)
  • image
    Вілла «Подолянка»
    (вул. Чупринки, 96)
  • image
    Корпус № 1 Національного лісотехнічного університету України
    (вул. Чупринки, 105)
  • image
    Адміністративний корпус Національного лісотехнічного університету України
    (вул. Чупринки, 105)
  • image
    Неофункціональний будинок з цегляними вставками
    (вул. Чупринки, 129)

Парки, ботанічні сади

При вулиці Генерала Чупринки, 103 розташований ботанічний сад Національного лісотехнічного університету України, створений у 1991 році.

Пам'ятники, пам'ятні таблиці

27 грудня 2015 року на розі вулиць Степана Бандери, Генерала Чупринки та Михайла Вербицького, відбулося урочисте відкриття пам'ятника видатному українському композитору, авторові музики до державного гімну України — Михайлу Вербицькому. Авторами пам'ятника є львівські скульптори Володимир і .

Монумент має висоту 2,9 метра. Композиція складається з бронзової скульптури — постаті о. Михайла Вербицького та гранітної стели, на якій вирізьблені ноти мелодії Українського гімну. Замовником на проєктування, виготовлення та встановлення пам'ятника було Львівське регіональне суспільно-культурне товариство «Надсяння». Виготовлення та встановлення пам'ятника відбулося за доброчинні пожертви.

6 грудня 2021 року, на стіні факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, що на вулиці Генерала Чупринки, 49 відкрили меморіальну таблицю загиблому Герою України Тарасу Матвіїву, який був студентом цього факультету.

Примітки

  1. . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 20 лютого 2024.
  2. . eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 29 листопада 2021.
  3. . pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 24 листопада 2020.
  4. . lv.isuo.org. Львівська область. ІСУО. Архів оригіналу за 31 січня 2023. Процитовано 1 січня 2021.
  5. Архітектура Львова… — С. 537.
  6. . rada.gov.ua. Верховна рада України. 23 вересня 2008. Архів оригіналу за 5 червня 2023. Процитовано 1 січня 2021.
  7. Ігор Жук. . lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 26 вересня 2022. Процитовано 29 листопада 2021.
  8. Архітектура Львова, 2008.
  9. Ігор Жук. . lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 26 вересня 2022. Процитовано 29 листопада 2021.
  10. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Генерала Чупринки, 006 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 29 листопада 2021.
  11. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 269. — . (пол.)
  12. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Генерала Чупринки, 007 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 29 листопада 2021.
  13. Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 557.
  14. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Генерала Чупринки, 011 — будинок банку (кол. вілла). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 29 листопада 2021.
  15. Банк «Південний». регіональне відділення у Львовіавтор = Ігор Жук. bank.com.ua. Процитовано 29 листопада 2021.
  16. Архітектура Львова… — С. 409.
  17. Перейма Л. Пам'ятні місця Івана Франка (до 150-річчя від дня народження) // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. XI. — Львів: Новий час, 2006. — С. 268. — .
  18. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Генерала Чупринки, 015 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 29 листопада 2021.
  19. Мирослава Ляхович (9 лютого 2018). Проєкт «Житлові будинки»: Житловий комплекс на вул. Чупринки, 16—18. modernism.lviv-online.com. Львів. Архітектура модернізму. Процитовано 29 листопада 2021.
  20. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Генерала Чупринки, 019 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 29 листопада 2021.
  21. Енциклопедія Львова. — Т. 2. — С. 64.
  22. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Генерала Чупринки, 023 — житловий будинок (не існує). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 29 листопада 2021.
  23. Biriulow J. Rzeźba lwowska… — S. 169.
  24. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Генерала Чупринки, 027 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 29 листопада 2021.
  25. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Генерала Чупринки, 029 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 29 листопада 2021.
  26. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Генерала Чупринки, 031 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 29 листопада 2021.
  27. Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 326.
  28. Про стоматологічну клініку «Галдентс». galdents.virtual.ua. Процитовано 29 листопада 2021.
  29. Ґранкін П. Е. Архітектор Юліан Цибульський // Будуємо інакше. — № 6, 2000. — С. 48.
  30. Wiczkowski J.… — S. 671.
  31. Irena Fober. Pogromca epidemii. arch.przeglad-techniczny.pl (пол.). Процитовано 13 січня 2021.
  32. Онкологія та радіологія у Львові: від перших кроків до становлення / О. Н. Стадник, О. В. Тріль // Український радіологічний журнал. — 2015. — Т. ХХІІІ, вип. 3. — С. 13. — ISSN 1027-3204.
  33. Бірюльов Ю. О. Кендзерський Ігнацій // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 183. — .
  34. Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 273.
  35. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Генерала Чупринки, 047 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 1 грудня 2021.
  36. Львівська скульптура, 2008.
  37. Lwów, dom Bromilskich ul. Krzyżowa 36. fbc.pionier.net.pl (пол.). Процитовано 1 грудня 2021.
  38. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Генерала Чупринки, 049 — корпус ЛНУ ім. Франка. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 1 грудня 2021.
  39. Biriulow J. Rzeźba… — S. 118.
  40. Енциклопедія Львова. — Т. 2. — С. 34.
  41. Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 140.
  42. Свято в Українському Технічному Товаристві у Львові // Діло. — 1935. — 4 листопада. — № 295 (14192). — С. 1.
  43. Бірюльов Ю. О. Литвиненко Сергій // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4: Л—М. — С. 132—133. — .
  44. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Генерала Чупринки, 055 — вілла (не існує). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 1 грудня 2021.
  45. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Генерала Чупринки, 068 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 1 грудня 2021.
  46. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Генерала Чупринки, 070 — колишній будинок капелана при монастирі кармеліток. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 1 грудня 2021.
  47. Садочки. edu-ugcc.org.ua. Комісія у справах освіти та виховання УГКЦ. Процитовано 1 грудня 2021.
  48. Андрій Шуляр. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Генерала Чупринки, 071 — будинок інституту «Містопроект». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 1 грудня 2021.
  49. 1243 вулиці Львова, 2009.
  50. Містопроект. Комплексна проєктна майстерня КПМ-3 // Архітектурний вісник. — 2002. — № 1 (14). — С. 72—73.
  51. Бірюльов Ю. Вілли архітекторів // Галицька брама. — 2007. — № 3—4 (147—148). — С. 23.
  52. Grabowski W. Portret artysty na jasnym tle // Akcent. Literatura i sztuka. Kwartalnik. — № 1 (119), 2010. — S. 158. (пол.)
  53. . city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 20 вересня 2023. Процитовано 1 грудня 2021.
  54. . lismash.in.ua. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
  55. Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 93. lviv93.lvivedu.net. Мережа дошкільних навчальних закладів Львівської області. Процитовано 1 грудня 2021.
  56. Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Генерала Чупринки, 096 — офісний будинок (колишня вілла «Подолянка»). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 1 грудня 2021.
  57. Влад Якушев (4 листопада 2014). Великий розпродаж. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 1 грудня 2021.
  58. . zikua.tv. ZIK. 30 січня 2015. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
  59. Наказ Міністерства культури України від 15 жовтня 2014 року № 869 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України». rada.gov.ua. Верховна Рада України. 15 жовтня 2014. Процитовано 1 грудня 2021.
  60. Львівська «Подолянка»: архітектура, яку свідомо нищать. lviv-future.com.ua. 21 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
  61. Бірюльов Ю. Грицай Роман // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 583. — .
  62. Слободян В. М. Сакральні споруди архітектора Романа Грицая // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — № 13, 2003. — С. 82. — ISBN 966-95066-4-10.
  63. Мозгова А. Пам'яті Митрополита Шептицького // Освіта лісівнича. — 2018. — 9—10 жовтня. — № 569—570. — С. 3.
  64. Вуйцик, 1987, с. 154.
  65. Поселення у гуртожитки. pk.nltu.edu.ua. Національний лісотехнічний університет України. Процитовано 1 грудня 2021.
  66. Офіційний сайт будівельної корпорації «Карпатбуд». karpatbud.com.ua. Процитовано 1 грудня 2021.
  67. Офіційний сайт Технологічного фахового коледжу Національного університету «Львівська політехніка». tc.lviv.ua. Процитовано 1 грудня 2021.
  68. Кучерявий, 2008.
  69. . zik.ua. ZIK. 28 грудня 2015. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 14 липня 2021.
  70. Ярема Чуйко (27 грудня 2015). Пам'ятник Михайлу Вербицькому відкрили у Львові. unn.com.ua. Українські національні новини. Процитовано 1 грудня 2021.
  71. У Львові відкрили пам'ятник о. Михайлу Вербицькому, автору гімну України. unn.com.ua. Українські національні новини. 28 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2021.
  72. Ірина Семеренко (4 грудня 2021). У Львові відкриють таблиці Герою України Тарасу Матвіїву. 4studio.com.ua. Четверта студія. Процитовано 4 грудня 2021.

Джерела

Вулиця Генерала Чупринки
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
Проєкт
image Вулиця Генерала Чупринки у Вікісховищі?
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
  • Ю. Бірюльов. Львівська скульптура. — Львів : Апріорі, 2008. — С. 383. — .
  • Вуйцик В., Липка Р. Зустріч зі Львовом. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 154.
  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 33. — 200 прим. — .
  • Дорош А. Мешканці Нового Світу // Галицька брама. — 2007. — № 3—4 (147—148). — С. 16—18.
  • Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — 656 с. — .
  • Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д—Й. — 608 с. — .
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Генерала Чупринки вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 315—318. — .
  • Котлобулатова І. П. Вулиця Генерала Чупринки ч. 1 // Галицька брама. — 2007. — № 3—4 (147—148). — С. 35—36.
  • Кучерявий В. П. Ботанічний сад Національного лісотехнічного університету України // Сади і парки Львова. — Львів : Світ, 2008. — С. 297—309. — .</ref>
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 69. — .
  • Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 28. — 750 прим. — .
  • Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 169. — . (пол.)
  • Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893-1918 / J. Lewicki. — Warszawa: Towarzystwo opieki nad zabytkami: Neriton, 2005. — 590 s. — . (пол.)
  • Wiczkowski J. Lwów. Jego rozwój i stan kulturalny oraz przewodnik po mieście. — Lwów: Drukarnia Słowa Polskiego, 1907. — 680 s. (пол.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vu licya Genera la Chupri nki vulicya u Frankivskomu rajoni Lvova sho spoluchaye shidnu chastinu vulici Stepana Banderi ta shidnu chastinu vulici Akademika Rudnickogo Vulicya Generala Chuprinki LvivMiscevist Kastelivka Novij SvitRajon FrankivskijNazva na chest Romana ShuhevichaKolishni nazviShtandivska Hrestova Potockogo Pushkina Zigfridshtrasse Potockogo Pushkinapolskogo periodu polskoyu Standowska Krzyzowa Potockiegoradyanskogo periodu ukrayinskoyu Pushkina Potockogo Pushkinaradyanskogo periodu rosijskoyu Pushkina Potockogo PushkinaZagalni vidomostiProtyazhnist 2000 mKoordinati pochatku 49 50 04 pn sh 24 01 00 sh d 49 8346611 pn sh 24 0166722 sh d 49 8346611 24 0166722 Koordinati 49 50 04 pn sh 24 01 00 sh d 49 8346611 pn sh 24 0166722 sh d 49 8346611 24 0166722Koordinati kincya 49 49 17 pn sh 23 59 56 sh d 49 8214528 pn sh 23 9991472 sh d 49 8214528 23 9991472poshtovi indeksi 79013 79057TransportAvtobusi 9Tramvayi 2Marshrutni taksi 41Zupinki gromadskogo transportu Lvivska Politehnika vul Kiyivska Fabrika Levinskogo Ruh dvostoronnijBudivli pam yatki infrastrukturaArhitekturni pam yatki 1 4 6 8 11a 16a 17 38 49 50 52 54 58a 60 61 62 68 72 94 103 129Pam yatniki Mihajlovi VerbickomuHrami Cerkva svyatogo Klimentiya papiDerzhavni ustanovi Derzhavnij institut proyektuvannya mist Mistoproekt Derzhavna ustanova Institut patologiyi krovi ta transfuzijnoyi medicini Nacionalnoyi akademiyi medichnih nauk Ukrayini Navchalni zakladi Nacionalnij lisotehnichnij universitet Ukrayini Tehnologichnij koledzh NU Lvivska politehnika LZDO 93Medichni zakladi KZ Komunalna 5 a miska klinichna likarnya Zakladi kulturi Naukovo tehnichna biblioteka NLTUPoshtovi viddilennya VPZ 13 vul Banderi 24 VPZ 57 vul Konovalcya 97 Zabudova videnska secesiya polskij konstruktivizm 1930 h rokiv radyanskij 1950 1980 h rokiv nova zabudova kincya XX pochatku XXI stolittyaParki Piskovi Ozera Botanichnij sad Nacionalnogo lisotehnichnogo universitetu UkrayiniZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap poshuk u NominatimMapa Vulicya Generala Chuprinki u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Romana Shuhevicha NazvaShtandivska persha vidoma nazva vulici Vidomo pro rodinu Sholc Shtanclovichiv meshkanciv ciyeyi miscevosti sho zaklali tut yuridiku Shtanclovku u XVI stolitti Iz chasom cherez pomilku u dokumentah miscevist pochali nazivati Shtandivkoyu sho j dalo nazvu vulici Hrestova abo Kshizhova nazva zgaduyetsya u 1863 roci Potockogo na chest galickogo namisnika Andzheya Potockogo zastrelenogo 12 kvitnya 1908 roku Miroslavom Sichinskim Pushkina perejmenovano radyanskoyu okupacijnoyu vladoyu na chest rosijskogo poeta Oleksandra Pushkina u grudni 1940 roku Zigfridshtrasse nazva periodu nimeckoyi okupaciyi nazvano ne piznishe travnya 1942 roku Potockogo nazvana povtorno v lipni 1944 Pushkina nazvana vdruge v grudni 1944 roku pislya zajnyattya mista radyanskimi vijskami Generala Chuprinki nazva iz 1996 roku na chest ukrayinskogo politichnogo diyacha generala horunzhogo UPA Romana Shuhevicha psevdo Taras Chuprinka Budivli 1 40 1 Kolishnya lvivska trivialna shkola svyatoyi Mariyi Magdalini Shkola svyatoyi Mariyi Magdalini zasnovana 1816 roku Spochatku vona mistilasya u kolishnomu dominikanskomu monastiri svyatoyi Mariyi Magdalini 1831 roku shkolu bulo pereneseno do privatnogo budinku Sikori sho roztashovanogo na vul Novij Svit nini vul Banderi de vona mistilasya do 1870 roku Na chasi miskogo samovryaduvannya za proyektom arhitektora Yuliusha Gohbergera sporudili dekilka budinkiv miskih shkil sered yakih bula j shkola svyatoyi Mariyi Magdalini 1883 roku Nini Lvivska derzhavna komunalna serednya zagalnoosvitnya shkola 3 1928 roku za proyektom inzhenera Tadeusha Pisevicha sporudzheno tripoverhovu pribudovu tak zvanu bilu cholovichu shkolu nini licej 10 im svyatoyi Mariyi Magdaleni Lvivskoyi miskoyi radi Pribudovu zdijsneno u modernistichnih formah z elementami kubizmu 23 veresnya 2008 roku pribudovu vneseno do pereliku pamʼyatok kulturnoyi spadshini sho ne pidlyagayut privatizaciyi pid ohoronnim 206 3 Suchasnij shestipoverhovij zhitlovij budinok sporudzhenij na pochatku 2010 h rokiv Na pershomu poversi roztashovanij mediko konsultativnij centr Lotos 4 Chotiripoverhova kam yanicya sporudzhena u 1911 1912 rokah budivelno proyektnoyu firmoyu Adama Opolskogo ta Ignatiya Kendzerskogo u stili neoklasicizmu pochatku XX stolittya u poyednanni z elementami piznosecesijnoyi arhitekturi 5 Villa Yana Bromilskogo zbudovana u 1889 1890 rokah za proyektom Alfreda Kamenobrodskogo v stili piznogo istorizmu Za radyanskih chasiv u budinku mistilisya administrativni ustanovi a za chasiv nezalezhnosti tut oselilisya ofisi riznih organizacij zokrema u 1990 h rokah ofis organizaciyi UNA UNSO redakciya zhurnalu Svitlo j tin tosho U piznishi roki villa bula znachno perebudovana 6 Chotiripoverhova kam yanicya sporudzhena u 1910 1911 rokah za proyektom arhitektora Ferdinanda Kasslera u stili neoklasicizmu pochatku XX stolittya u poyednanni z elementami piznosecesijnoyi arhitekturi Roboti vikonala budivelno proyektna firma Adama Opolskogo ta Ignatiya Kendzerskogo Nini na pershomu poversi budinku mistitsya Pochesne konsulstvo Avstriyi u Lvovi 7 Tripoverhova kam yanicya sporudzhena u 1897 1898 rokah za proyektom rozroblenim Yulianom Zaharevichem spilno z Ivanom Levinskim v stili istorizmu kincya XIX stolittya oriyentovanoyi na formi neobaroko U piznishi roki kam yanicya bula znachno perebudovana 8 Chotiripoverhovij zhitlovij budinok sporudzhenij za proyektom Yuzefa Gornunga u 1908 roci 11 Villa Kazimiri Skvarchinskoyi zbudovana u 1889 1890 rokah za proyektom rozroblenim u spivavtorstvi Yulianom Zaharevichem ta Ivanom Levinskim Nini u budinku mistitsya regionalne viddilennya AB Pivdennij u Lvovi 11a Budinok Yuzefa Skvarchinskogo zbudovanij firmoyu Ivana Levinskogo mozhlivo za proyektom Tadeya Obminskogo ta Oleksandra Lushpinskogo u 1906 1907 rokah 14 Tut u 1896 1902 rokah meshkav Ivan Franko Memorialnu tablicyu vstanovleno 1956 roku a 1986 roku yiyi zamineno na bronzovu vigotovlenu skulptorom Petrom Mazurom 15 Bagatokvartirnij zhitlovij budinok sporudzhenij u 1910 1912 rokah mozhlivo za proyektom arhitektora Bronislava Bauera v stili piznogo istorizmu v dekori figuruyut klasicistichni elementi U piznishi roki kam yanicya bula znachno perebudovana 16 16a 18 Kompleks zhitlovih budinkiv na rozi z vuliceyu Politehnichnoyu zbudovanij za proyektom Ferdinanda Kasslera u 1938 roci v stili funkcionalizmu 19 Villa arhitektora Mihala Kovalchuka sporudzhena za jogo vlasnim proyektom u 1902 1903 rokah Zberezhenij u znachno zminenomu viglyadi 21 Kolishnya villa Dzivinskogo abo villa na Hresti zbudovana firmoyu Ivana Levinskogo za proyektom arhitektoriv firmi arhitektor imovirno Mihal Kovalchuk Nini nalezhit Naukovomu tovaristvu imeni Shevchenka 23 Villa sporudzhena u 1892 1893 rokah za proyektom arhitektora Vaclava Pshetockogo v stili piznogo istorizmu pri peretini teperishnih vulic Generala Chuprinki ta Kotlyarevskogo Cherez rozshirennya tramvajnoyi koliyi u 1970 h rokah villa bula rozibrana 26 28 30 Vlasni budinki Yuliana Cibulskogo zbudovani za jogo proyektami 1904 1905 skulpturne ozdoblennya Bronislava Soltisa U budinku 26 meshkav hudozhnik ta poet Volodimir Shilan 27 Villa Valentina Krushevskogo sporudzhena u 1900 1901 rokah v stili secesiyi mozhlivo za proyektom Emanuelya Yarimovicha rozroblenim u proyektno budivelnomu byuro Ivana Levinskogo 29 Villa sporudzhena u 1900 1901 rokah za proyektom rozroblenim u arhitekturno budivelnomu byuro Ivana Levinskogo Nini tut mistitsya Frankivskij viddil derzhavnoyi reyestraciyi aktiv civilnogo stanu Lvivskogo miskogo upravlinnya yusticiyi 31 Kam yanicya sporudzhena u 1897 1898 rokah za proyektom vikonanim u arhitekturno budivelnomu byuro Ivana Levinskogo Spochatku budinok buv dvopoverhovim a jogo live krilo ta verhnij poverh dobudovani znachno piznishe Skromne dekorativne oporyadzhennya viyavlyaye risi neorenesansu 32 Chinshova kam yanicya zbudovana arhitektorom Leopoldom Varhalovskim u 1890 roci 33 Villa zbudovana na rozi suchasnih vulic Chuprinki ta Levinskogo za vlasnim proyektom arhitektora ta budivnichogo Mihala Kovalchuka u 1897 1898 rokah Nini tut mistitsya stomatologichna klinika Galdents 38 Kam yanicya sporudzhena za proyektom arhitektora Yuliana Cibulskogo u 1907 roci skulpturi atlantiv Bronislava Soltisa Tut mistilosya arhitekturne byuro Cibulskogo ta jogo pomeshkannya Nini tut mistitsya viddilennya Oshadbanku 41 80 42 Na pochatku XX stolittya cyu adresu mala fabrika shtuchnoyi mineralnoyi ta likuvalnoyi vodi Zdorov ya vlasnikami yakoyi buv doktor Mikolyash ta profesor Ivan Levinskij 43 Budivlya likarni sporudzhena naprikinci 1950 h rokiv a na pochatku 1960 h rokiv syudi z kolishnoyi villi Vincenta Ravskogo sho pri suchasnij vul Generala Chuprinki 61 pereyihala poliklinika dlya doroslih Nini poliklinichne viddilennya 5 yi komunalnoyi miskoyi klinichnoyi likarni 45 Kolishnya zhinocha gimnaziya imeni korolevi Yadvigi Budivlyu u stili funkcionalizmu zvedeno u 1930 1934 rokah za proyektom Adama Opolskogo ta Ignatiya Kendzerskogo Pislya radyanskoyi okupaciyi Lvova primishennya gimnaziyi bulo peredano Institutu visipnogo tifu ta virusiv pid kerivnictvom profesora Rudolfa Vajglya dlya doslidzhen ta virobnictva vakcini proti visipnogo tifu yakij roztashovuvsya tam j pid chas nimeckoyi okupaciyi do 1944 roku lt U 1946 roci za prikladom radyanskoyi sistemi ohoroni zdorov ya tut bulo organizovano protirakovij dispanser Nini tut roztashovani KZ Komunalna 5 a miska klinichna likarnya ta Derzhavna ustanova Institut patologiyi krovi ta transfuzijnoyi medicini Nacionalnoyi akademiyi medichnih nauk Ukrayini 47 Chotiripoverhova narizhna kam yanicya sporudzhena za proyektom arhitektora Karela Boublika u 1910 1911 rokah na zamovlennya Yaroslava Gauzvicya u stili modernizovanoyi versiyi istorizmu z vikoristannyam motiviv neobaroko 48 Budinok z risami modernizovanoyi gotiki ta romanskogo stilyu u virishenni fasadu zbudovanij u 1904 1905 rokah dlya Yana Bromilskogo za proyektom Alfreda Zaharevicha ta Yuzefa Sosnovskogo Na attiku rozmisheno velikij barelyef z figuroyu Bogorodici skulptora Teobalda Orkasevicha Piznishe nalezhav Ukrayinskomu tovaristvu dopomogi invalidam U 1948 roci v budinku bulo vidkrito stacionar onkodispanseru yakij roztashovuvavsya v primishenni kolishnoyi zhinochoyi gimnaziyi imeni korolevi Yadvigi vul Chuprinki 45 Nini tut mistitsya miskij gastroenterologichnij centr 5 yi komunalnoyi miskoyi klinichnoyi likarni 49 kolishnya adresa vul Kshizhova 36 Chotiripoverhova kam yanicya z cokolnim poverhom sporudzhena u 1908 1909 rokah za proyektom arhitektora Yuzefa Pjontkovskogo dlya rodini Bromilskih Skulpturne ozdoblennya Zigmunta Kurchinskogo Kam yanicya maye stilovi oznaki neoklasicizmu pochatku XX stolittya viyavlyayuchi vplivi nimeckoyi arhitekturi U 1950 h rokah buv gurtozhitok 2 Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka nini tut mistitsya fakultet zhurnalistiki Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka 50 52 Zhitlovi budinki Pochatkovo zvedeni yak pributkovi budinki arhitektora Yuzefa Sosnovskogo za jogo vlasnim proyektom u 1900 1908 rokah Skulpturne ozdoblennya fasadiv pripisuyut Antoniyu Popelyu u 1922 roci provedeno rekonstrukciyu pid pributkovij dim 56 68 Budinki sporudzheni u 1910 i 1912 rokah arhitekturno budivelnoyu firmoyu Vojceha Dembinskogo Avtorom proyektu budinku 68 buv Ivan Bagenskij 58 Vid 2 listopada 1935 roku v budinku znachilasya domivka Ukrayinskogo tehnichnogo tovaristva Togo zh dnya na budinku bulo vidkrito memorialnu tablicyu chlenam UTT yaki zaginuli u vijnah 1914 1920 rokiv U comu budinku Meshkav aktor i rezhiser spivzasnovnik teatru imeni Mariyi Zankoveckoyi Boris Romanickij 58a Korpusi kolishnoyi budivelnoyi firmi Ivana Levinskogo Budivnictvo pershih sporud rozpochato she u 1885 roci Na pochatok XX stolittya nalichuvala blizko p yatdesyati budivel riznogo priznachennya V odnomu z korpusiv kolishnoyi fabriki budivelnoyi firmi Ivana Levinskogo mistilasya keramichna majsternya Oko yakoyu u 1933 1937 rokah keruvali Sergij Litvinenko ta M Lukiyanovich 59 kolishnya adresa Kshizhova 55 Dvopoverhova villa Romana sporudzhena u 1901 1902 rokah za proyektom arhitekturno budivelnogo byuro Ivana Levinskogo dlya profesora lvivskoyi politehnichnoyi shkoli Romana Sas Zalozeckogo Pislya perebudovi 1906 1907 rokiv v arhitekturi villi z yavilisya motivi narodnogo budivnictva stilizovani pid secesiyu Tut meshkali Roman Sas Zalozeckij ta do 1939 roku jogo sin Volodimir vidomij mistectvoznavec Villa ne zbereglasya do sogodni U 1960 h rokah na misci villi zvedenij zhitlovij p yatipoverhovij budinok 61 Villa Vincenta Ravskogo molodshogo zbudovana za jogo vlasnim proyektom u 1896 roci v stili malovnichogo istorizmu Naprikinci 1920 na pochatku 1930 h rokiv vlasnikom kam yanici stalo zgromadzhennya Sluzhebnic Neporochnoyi Divi Mariyi U cej period kam yanicyu rekonstruyuvali ta dobuduvali live krilo Po vijni zgromadzhennya Sluzhebnic Neporochnoyi Divi Mariyi pripinilo isnuvannya a sluzhebnic viselili Za radyanskih chasiv v budinku roztashuvali medichnij zaklad vid 1945 roku tut mistilas 6 ta robocha poliklinika a za dekilka rokiv she j 5 ta dityacha konsultaciya Na pochatku 1950 h rokiv v budinku mistilasya poliklinika nevidkladnoyi dopomogi oblasnoyi klinichnoyi likarni ta dityacha konsultaciya Dityachoyi somatichnoyi likarni Pislya sporudzhennya budinku 5 yi miskoyi polikliniki na teperishnij vul Generala Chuprinki 43 u 1960 h rokah tudi pereyihala poliklinika dlya doroslih a v primishenni kolishnoyi villi zalishilosya dityache poliklinichne viddilennya 5 yi miskoyi klinichnoyi likarni sho pracyuye tam j dosi 65 67 69 Tri vlasnih chinshovih kam yanici Alfreda Zaharevicha zbudovani za jogo proyektom u 1911 1913 rokah v stili racionalnoyi secesiyi Nini v kam yanicyah mistyatsya Frankivskij VP GU NPU u Lvivskij oblasti ta Frankivskij rajonnij sud 68 Tripoverhova narizhna kam yanicya z mansardoyu sporudzhena u 1913 1916 rokah za spilnim proyektom arhitektora Ivana Bagenskogo ta budivnichogo Romana Zhurovskogo v stili rannogo modernizmu Nini primishennya pershogo poverhu zajmaye kafe pekarnya Baget 70 Cerkva svyatogo Klimentiya papi Kolishnij kostel i monastir karmelitok bosih zbudovanij u 1893 1895 rokah za proyektom nimeckogo arhitektora Franca Shtatca Proyekt neogotichnogo kostelu dopracovano pristosovano do umov dilyanki Ivanom Levinskim 1895 roku Yulian Zaharevich vikonav proyekt golovnogo i dvoh bichnih vivtariv u neogotichnomu stili Skulptori Anton Popel i Tadeush Sokulskij realizuvali jogo protyagom 1895 1898 rokiv Poryad z cerkvoyu roztashovana nevelichka budivlya odnopoverhovij kolishnij budinok kapelana Vid radyanskih chasiv j do 2017 roku v primishennyah kelij kolishnogo monastirya mistivsya centr obslugovuvannya spozhivachiv miskoyi telefonnoyi merezhi m Lvova nini lvivska filiya AT Ukrtelekom 2017 roku Ukrtelekom povernuv primishennya kolishnih kelij monastirya cerkvi i vidtodi tut roztashovanij DRC Diti svitla Lvivskoyi Mitropoliyi UGKC 71 Budivlya sporudzhena yak virobnicho laboratornij korpus lvivskogo proyektnogo institutu Ukrzahidcivilproekt u 1980 1987 rokah v stili radyanskogo postmodernizmu za proyektom arhitektoriv Zinoviya Pidlisnogo Vasilya Kamenshika Borisa Kuznecova Mikoli Stolyarova ta inzhenera Vasilya Bojkiva Poperednicyami budivli buli dvopoverhova sporuda rajonnoyi sanitarno epidemiologichnoyi stanciyi ta RACSu 1987 roku pered zavershennyam budivelnih robit bulo virisheno zbilshiti kilkist poverhiv do p yati za rahunok ranishe zaplanovanogo tehnichnogo poverhu Tut krim ofisnih primishen takozh roztashuvalasya biblioteka tehnichnij arhiv ta yidalnya Takozh na pidvalnomu poversi buv oblashtovanij sportivnij zal Dlya cogo bulo operativno skorektovano proyekt budivli Osoblivistyu budivli institutu ye galereyi pid chilnim ta tilnim fasadami ta vidkritij prohid cherez shodi na vul Prirodnu U seredini 1990 h rokiv vilni primishennya budivli pochali zajmati na komercijnij osnovi rizni derzhavni ustanovi zokrema Departament Derzhavnoyi arhitekturno budivelnoyi inspekciyi Ukrayini u Lvivskij oblasti a takozh nizka privatnih pidpriyemstv 72 Kolishnya villa arhitektora profesora Lvivskoyi politehniki Gustava Bizanca Zbudovana za jogo vlasnim proyektom u 1900 1903 rokah Za radyanskih chasiv u villi mistivsya dityachij sadok Vid pochatku 1990 h rokiv znahodyatsya tehnichni sluzhbi miskoyi telefonnoyi merezhi m Lvova nini lvivska filiya AT Ukrtelekom Poryad z villoyu u 2001 roci za spilnim proyektom arhitektora Yaroslava Mastila ta inzhenera Yaroslava Kruka zbudovanij tripoverhovij budinok u yakomu roztashovana ATS 236 237 75 Tripoverhova kam yanicya sporudzhena u 1910 h rokah v stili racionalnoyi postsecesiyi 76 Budinok u stili funkcionalizmu zbudovanij u 1937 1938 rokah arhitektorom Mar yanom Nikodemovichem Tut vin meshkav z rodinoyu u comu zh budinku do 1980 roku meshkav jogo sin kompozitor Andzhej Nikodemovich 77 Dvopoverhova kam yanicya sporudzhena u 1910 h rokah v stili secesiyi 81 120 81 Odnopoverhovij budinochok zbudovanij naprikinci XIX stolittya Vin nagaduye pro kolis sadibnu zabudovu ciyeyi chastini vulici Chuprinki 84 Chotiripoverhovij bagatokvartirnij zhitlovij budinok sporudzhenij u 1960 h rokah Primishennya komercijnogo priznachennya do 2018 roku zajmali VPZ 44 viddilennya Oshadbanku restoran Konoba Familiya nini v primishenni kolishnoyi poshti mistitsya supermarket Blizenko 85 Budivlya Frankivskoyi rajonnoyi administraciyi Lvivskoyi miskoyi radi V odnomu z primishen rajderzhadministraciyi mistitsya teritorialnij pidrozdil CNAP Frankivskogo rajonu m Lvova 87 Tripoverhova budivlya na rozi z vuliceyu Prirodnoyu v yakij mistitsya ofis TOV Lismash oficijnij diler mizhnarodnoyi kompaniyi Stihl u Lvovi 94 Villa Kazimira Skibnevskogo zbudovana u 1909 1912 rokah arhitekturnim byuro Mihala Ulyama Nini tut roztashovanij lvivskij zaklad doshkilnoyi osviti yasla sadok kombinovanogo tipu 93 proyektnoyu potuzhnistyu 88 misc 96 Villa Podolyanka kolishnya adresa vul Kshizhova 54 Kolishnya villa arhitektora Mihala Kovalchuka sporudzhena za jogo vlasnim proyektom u 1907 1908 rokah Villa ye zrazkom ukrayinskogo nacionalnogo stilyu v arhitekturi Lvova pochatku XX stolittya Zbudovana villa mala viglyad chastkovo dvopoverhovoyi chastkovo tripoverhovoyi pid cherepichnim dahom Mihal Kovalchuk meshkav tut do svoyeyi smerti u 1938 roci U 1940 h rokah villa bula zaselena kilkoma rodinami Pid chas remontu zaminili cherepichnu pokrivlyu dahu na ocinkovanu blyahu U 1960 h rokah rozpochalasya masova zabudova dilyanki sho kolis nalezhala Mihalu Kovalchuku bagatopoverhivkami Tak vid vul Konotopskoyi z yavilasya shestipoverhivka a 1969 roku vid vulici Chuprinki postala desyatipoverhivka ostatochno zaslonivshi villu Todi namagalisya znesti j samu villu z metoyu budivnictva na yiyi misci bagatopoverhovogo budinku ale zdijsnennyam cih planiv zavadiv lvivskij arhitektor Yaroslav Novakivskij U 1970 h rokah villu vidshtukaturili pid shubu Na pochatku 1990 h rokiv provedeno rekonstrukciyu zhitlovogo budinku z jogo pristosuvannya pid ofisni primishennya virobnicho torgovelnoyi firmi Lviv Lvivskoyi asociaciyi invalidiv sho mistilasya tut do seredini 2000 h rokiv Potim trivalij chas villa vlasnikom yakoyi ye PAT AK bank Lviv perebuvala u zanedbanomu stani Iniciativnoyu grupoyu na choli z vidomim lvivskim krayeznavcem Igorem Melnikom na zasidanni Konsultativnoyi radi z pitan ohoroni kulturnoyi spadshini u Lvivskij oblasti u berezni 2014 roku bula vnesena propoziciya shodo vnesennya do Pereliku shojno viyavlenih pam yatok arhitekturi ta mistobuduvannya villi Podolyanka Naukovo metodichna rada z pitan ohoroni kulturnoyi spadshini pri Ministerstvi kulturi i turizmu Ukrayini pidtrimala cyu propoziciyu Zgodom nakazom Ministerstva kulturi Ukrayini vid 15 zhovtnya 2014 roku 869 kolishnyu villu Podolyanka vneseno do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini pid ohoronnim 2964 Lv U 2021 roci spalahnuv skandal dovkola novoyi vlasnici villi yaku zvinuvatili u svidomomu nishenni pam yatki arhitekturi 101 Naukovo tehnichna biblioteka Nacionalnogo lisotehnichnogo universitetu Za Polshi tut roztashovuvavsya zhinochij monastir vasiliyanok svyatoyi Mokrini Naprikinci 1930 h rokiv zaplanovano bulo budivnictvo greko katolickoyi cerkvi svyatogo Ivana Bogoslova Budivnictvo rozpochato 1936 roku za proyektom arhitektora Romana Gricaya Cerkva mala utvoriti yedinij kompleks z ranishe pobudovanoyu poblizu bursoyu Ukrayinskogo pedagogichnogo tovaristva Konstrukciya peredbachala zastosuvannya zalizobetonu perekrittya buli utvoreni stalnimi konstrukciyami zavdovzhki ponad 20 metriv bez opor Stilistichno budivlyu mozhna vidnesti do funkcionalizmu Cherez vibuh drugoyi svitovoyi vijni hram zalishivsya nezavershenim U 1950 h rokah hram pereobladnano pid biblioteku 103 Kolishnya budivlya gimnaziyi ta bursi Ukrayinskogo pedagogichnogo tovaristva zbudovana za proyektom arhitektoriv Tadeya Obminskogo ta Lva Levinskogo Nini sporuda nalezhit Nacionalnomu lisotehnichnomu universitetu administrativnij korpus 11 zhovtnya 2018 roku v pam yat pro mitropolita Andreya Sheptickogo na fasadi vstanovleno memorialnu tablicyu Skulptor Yaroslav Skakun 105 Korpus 1 Nacionalnogo lisotehnichnogo universitetu Zbudovanij 1977 roku za proyektom V Kuzubova 110 Chotiripoverhovij zhitlovij budinok sho u 1950 h rokah vikoristovuvavsya yak gurtozhitok 2 lvivskogo lisotehnichnogo institutu 114 114a Gurtozhitki 1 ta 2 Nacionalnogo lisotehnichnogo universitetu 117 117a Bagatokvartirni zhitlovi budinki sporudzheni 1998 roku budivelnoyu korporaciyeyu Karpatbud za proyektom arhitektora Yaroslava Mastila 121 160 130 P yatipoverhova budivlya sporudzhena u 1957 roci za proyektom L Timchenko i Pavla Konta v stili radyanskogo neoklasicizmu Do budinku sho roztashovanij na pagorbi nad vuliceyu Chuprinki vedut paradni shodi ozdobleni z obidvoh bokiv betonnimi kulyami Vid chasu pobudovi tut mistilisya lishe navchalni zakladi Lvivskij elektromehanichnij tehnikum 1957 1963 Lvivskij tehnikum radioelektroniki 1963 1994 koledzh Zahidnoukrayinskij kolegium 1994 2003 koledzh Zahidnoukrayinskogo institutu informacijnih tehnologij ta upravlinnya pri Doneckij derzhavnij akademiyi upravlinnya 2003 2005 koledzh LDI NIU imeni V Chornovola 2005 2010 vid 2010 roku Tehnologichnij koledzh Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika Za ciyeyu zh adresoyu roztashovanij sportkompleks Elektron sho skladayetsya z dvoh universalnih vidkritih majdanchikiv dlya gri u mini futbol ta volejbol a takozh dvoh vidkritih tenisnih kortiv 134 Zhitlovij bagatokvartirnij budinok Kolishnij simejnij gurtozhitok lisotehnichnogo institutu zbudovanij u 1970 h rokah 136 Kolishnij gurtozhitok Lvivskogo tehnikumu komunalnogo gospodarstva Rekonstrujovanij u 1998 roci budivelnoyu korporaciyeyu Karpatbud SvitliniKolishnya villa arhitektora Vincenta Ravskogo molodshogo vul Chuprinki 61 Cerkva Svyatogo Klimentiya papi vul Chuprinki 70 Kolishnya villa arhitektora Gustava Bizanca vul Chuprinki 72 Skver pered CNAPom vul Chuprinki 85 Villa Podolyanka vul Chuprinki 96 Korpus 1 Nacionalnogo lisotehnichnogo universitetu Ukrayini vul Chuprinki 105 Administrativnij korpus Nacionalnogo lisotehnichnogo universitetu Ukrayini vul Chuprinki 105 Neofunkcionalnij budinok z ceglyanimi vstavkami vul Chuprinki 129 Parki botanichni sadiPri vulici Generala Chuprinki 103 roztashovanij botanichnij sad Nacionalnogo lisotehnichnogo universitetu Ukrayini stvorenij u 1991 roci Pam yatniki pam yatni tablici27 grudnya 2015 roku na rozi vulic Stepana Banderi Generala Chuprinki ta Mihajla Verbickogo vidbulosya urochiste vidkrittya pam yatnika vidatnomu ukrayinskomu kompozitoru avtorovi muziki do derzhavnogo gimnu Ukrayini Mihajlu Verbickomu Avtorami pam yatnika ye lvivski skulptori Volodimir i Monument maye visotu 2 9 metra Kompoziciya skladayetsya z bronzovoyi skulpturi postati o Mihajla Verbickogo ta granitnoyi steli na yakij virizbleni noti melodiyi Ukrayinskogo gimnu Zamovnikom na proyektuvannya vigotovlennya ta vstanovlennya pam yatnika bulo Lvivske regionalne suspilno kulturne tovaristvo Nadsyannya Vigotovlennya ta vstanovlennya pam yatnika vidbulosya za dobrochinni pozhertvi 6 grudnya 2021 roku na stini fakultetu zhurnalistiki Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka sho na vulici Generala Chuprinki 49 vidkrili memorialnu tablicyu zagiblomu Geroyu Ukrayini Tarasu Matviyivu yakij buv studentom cogo fakultetu Primitki ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 20 lyutogo 2024 eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 23 bereznya 2023 Procitovano 29 listopada 2021 pomichnyk org Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 24 listopada 2020 lv isuo org Lvivska oblast ISUO Arhiv originalu za 31 sichnya 2023 Procitovano 1 sichnya 2021 Arhitektura Lvova S 537 rada gov ua Verhovna rada Ukrayini 23 veresnya 2008 Arhiv originalu za 5 chervnya 2023 Procitovano 1 sichnya 2021 Igor Zhuk lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 26 veresnya 2022 Procitovano 29 listopada 2021 Arhitektura Lvova 2008 Igor Zhuk lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 26 veresnya 2022 Procitovano 29 listopada 2021 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Generala Chuprinki 006 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 29 listopada 2021 Lewicki J Miedzy tradycja a nowoczesnoscia architektura Lwowa lat 1893 1918 Warszawa Neriton 2005 S 269 ISBN 83 88372 29 7 pol Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Generala Chuprinki 007 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 29 listopada 2021 Enciklopediya Lvova T 1 S 557 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Generala Chuprinki 011 budinok banku kol villa lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 29 listopada 2021 Bank Pivdennij regionalne viddilennya u Lvoviavtor Igor Zhuk bank com ua Procitovano 29 listopada 2021 Arhitektura Lvova S 409 Perejma L Pam yatni miscya Ivana Franka do 150 richchya vid dnya narodzhennya Naukovi zapiski Lvivskij istorichnij muzej Vip XI Lviv Novij chas 2006 S 268 ISBN 966 96146 9 4 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Generala Chuprinki 015 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 29 listopada 2021 Miroslava Lyahovich 9 lyutogo 2018 Proyekt Zhitlovi budinki Zhitlovij kompleks na vul Chuprinki 16 18 modernism lviv online com Lviv Arhitektura modernizmu Procitovano 29 listopada 2021 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Generala Chuprinki 019 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 29 listopada 2021 Enciklopediya Lvova T 2 S 64 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Generala Chuprinki 023 zhitlovij budinok ne isnuye lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 29 listopada 2021 Biriulow J Rzezba lwowska S 169 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Generala Chuprinki 027 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 29 listopada 2021 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Generala Chuprinki 029 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 29 listopada 2021 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Generala Chuprinki 031 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 29 listopada 2021 Enciklopediya Lvova T 1 S 326 Pro stomatologichnu kliniku Galdents galdents virtual ua Procitovano 29 listopada 2021 Grankin P E Arhitektor Yulian Cibulskij Buduyemo inakshe 6 2000 S 48 Wiczkowski J S 671 Irena Fober Pogromca epidemii arch przeglad techniczny pl pol Procitovano 13 sichnya 2021 Onkologiya ta radiologiya u Lvovi vid pershih krokiv do stanovlennya O N Stadnik O V Tril Ukrayinskij radiologichnij zhurnal 2015 T HHIII vip 3 S 13 ISSN 1027 3204 Biryulov Yu O Kendzerskij Ignacij Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 K S 183 ISBN 978 966 7007 99 7 Enciklopediya Lvova T 1 S 273 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Generala Chuprinki 047 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 1 grudnya 2021 Lvivska skulptura 2008 Lwow dom Bromilskich ul Krzyzowa 36 fbc pionier net pl pol Procitovano 1 grudnya 2021 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Generala Chuprinki 049 korpus LNU im Franka lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 1 grudnya 2021 Biriulow J Rzezba S 118 Enciklopediya Lvova T 2 S 34 Enciklopediya Lvova T 1 S 140 Svyato v Ukrayinskomu Tehnichnomu Tovaristvi u Lvovi Dilo 1935 4 listopada 295 14192 S 1 Biryulov Yu O Litvinenko Sergij Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2012 T 4 L M S 132 133 ISBN 978 966 8853 23 4 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Generala Chuprinki 055 villa ne isnuye lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 1 grudnya 2021 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Generala Chuprinki 068 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 1 grudnya 2021 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Generala Chuprinki 070 kolishnij budinok kapelana pri monastiri karmelitok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 1 grudnya 2021 Sadochki edu ugcc org ua Komisiya u spravah osviti ta vihovannya UGKC Procitovano 1 grudnya 2021 Andrij Shulyar Proyekt Interaktivnij Lviv vul Generala Chuprinki 071 budinok institutu Mistoproekt lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 1 grudnya 2021 1243 vulici Lvova 2009 Mistoproekt Kompleksna proyektna majsternya KPM 3 Arhitekturnij visnik 2002 1 14 S 72 73 Biryulov Yu Villi arhitektoriv Galicka brama 2007 3 4 147 148 S 23 Grabowski W Portret artysty na jasnym tle Akcent Literatura i sztuka Kwartalnik 1 119 2010 S 158 pol city adm lviv ua Lvivska miska rada Arhiv originalu za 20 veresnya 2023 Procitovano 1 grudnya 2021 lismash in ua Arhiv originalu za 5 travnya 2021 Procitovano 1 grudnya 2021 Zaklad doshkilnoyi osviti yasla sadok kombinovanogo tipu 93 lviv93 lvivedu net Merezha doshkilnih navchalnih zakladiv Lvivskoyi oblasti Procitovano 1 grudnya 2021 Oksana Bojko Proyekt Interaktivnij Lviv vul Generala Chuprinki 096 ofisnij budinok kolishnya villa Podolyanka lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 1 grudnya 2021 Vlad Yakushev 4 listopada 2014 Velikij rozprodazh zaxid net Zaxid net Procitovano 1 grudnya 2021 zikua tv ZIK 30 sichnya 2015 Arhiv originalu za 1 grudnya 2021 Procitovano 1 grudnya 2021 Nakaz Ministerstva kulturi Ukrayini vid 15 zhovtnya 2014 roku 869 Pro zanesennya ob yektiv kulturnoyi spadshini do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini rada gov ua Verhovna Rada Ukrayini 15 zhovtnya 2014 Procitovano 1 grudnya 2021 Lvivska Podolyanka arhitektura yaku svidomo nishat lviv future com ua 21 grudnya 2021 Procitovano 23 grudnya 2021 Biryulov Yu Gricaj Roman Enciklopediya Lvova za red A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 A G S 583 ISBN 978 966 7007 68 8 Slobodyan V M Sakralni sporudi arhitektora Romana Gricaya Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 13 2003 S 82 ISBN 966 95066 4 10 Mozgova A Pam yati Mitropolita Sheptickogo Osvita lisivnicha 2018 9 10 zhovtnya 569 570 S 3 Vujcik 1987 s 154 Poselennya u gurtozhitki pk nltu edu ua Nacionalnij lisotehnichnij universitet Ukrayini Procitovano 1 grudnya 2021 Oficijnij sajt budivelnoyi korporaciyi Karpatbud karpatbud com ua Procitovano 1 grudnya 2021 Oficijnij sajt Tehnologichnogo fahovogo koledzhu Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika tc lviv ua Procitovano 1 grudnya 2021 Kucheryavij 2008 zik ua ZIK 28 grudnya 2015 Arhiv originalu za 30 listopada 2018 Procitovano 14 lipnya 2021 Yarema Chujko 27 grudnya 2015 Pam yatnik Mihajlu Verbickomu vidkrili u Lvovi unn com ua Ukrayinski nacionalni novini Procitovano 1 grudnya 2021 U Lvovi vidkrili pam yatnik o Mihajlu Verbickomu avtoru gimnu Ukrayini unn com ua Ukrayinski nacionalni novini 28 grudnya 2015 Procitovano 1 grudnya 2021 Irina Semerenko 4 grudnya 2021 U Lvovi vidkriyut tablici Geroyu Ukrayini Tarasu Matviyivu 4studio com ua Chetverta studiya Procitovano 4 grudnya 2021 DzherelaVulicya Generala Chuprinki u sestrinskih VikiproyektahPortal Lviv Proyekt Lviv Vulicya Generala Chuprinki u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Yu Biryulov Lvivska skulptura Lviv Apriori 2008 S 383 ISBN 978 966 7022 77 8 Vujcik V Lipka R Zustrich zi Lvovom Lviv Kamenyar 1987 S 154 Gromov S Imena vidatnih lyudej u vulicyah Lvova Lviv NVF Ukrayinski tehnologiyi 2001 S 33 200 prim ISBN 966 7292 78 9 Dorosh A Meshkanci Novogo Svitu Galicka brama 2007 3 4 147 148 S 16 18 Enciklopediya Lvova za red A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 A G 656 s ISBN 978 966 7007 68 8 Enciklopediya Lvova za red A Kozickogo Lviv Litopis 2008 T 2 D J 608 s ISBN 978 966 7007 69 0 Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Generala Chuprinki vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 315 318 ISBN 978 966 2154 54 5 Kotlobulatova I P Vulicya Generala Chuprinki ch 1 Galicka brama 2007 3 4 147 148 S 35 36 Kucheryavij V P Botanichnij sad Nacionalnogo lisotehnichnogo universitetu Ukrayini Sadi i parki Lvova Lviv Svit 2008 S 297 309 ISBN 978 966 603 591 5 lt ref gt Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 69 ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Vulici Lvova Harkiv Folio 2017 S 28 750 prim ISBN 978 966 03 7863 6 Biriulow J Rzezba lwowska od polowy XVIII wieku do 1939 roku Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy Warszawa Neriton 2007 S 169 ISBN 978 83 7543 009 7 pol Lewicki J Miedzy tradycja a nowoczesnoscia architektura Lwowa lat 1893 1918 J Lewicki Warszawa Towarzystwo opieki nad zabytkami Neriton 2005 590 s ISBN 83 88372 29 7 pol Wiczkowski J Lwow Jego rozwoj i stan kulturalny oraz przewodnik po miescie Lwow Drukarnia Slowa Polskiego 1907 680 s pol PosilannyaProyekt Vulici Lvova vulicya Generala Chuprinki lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 29 listopada 2021

Дата публікації:
Топ