Альфред Каменобродський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Альфред Каменобродський, або Альфред Каменобродзький (пол. Alfred Kamienobrodzki; 10 березня 1844, Тарнів — 25 листопада 1922, Львів) — польський архітектор, живописець-аквареліст.

Альфред Каменобродський
Альфред Каменобродський із клейнодами Стрілецького товариства
Народження	10 березня 1844(1844-03-10) Тарнів
Смерть	25 листопада 1922(1922-11-25) (78 років) Львів
Поховання	Личаківський цвинтар^[1]
Країна (підданство)	Австро-Угорщина  Польська Республіка
Навчання	Віденський технічний університет
Діяльність	художник, архітектор
Праця в містах	Львів
Архітектурний стиль	історизм
Членство	^d
Альфред Каменобродський у Вікісховищі

Могила Альфреда Каменобродського

Біографія

Народився в Тарнові (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія). Був сином Адольфа Каменобродського (1814—1864), службовця магістрату міста Тарнів і Олександри Домбровської.

Брав участь у повстанні 1863 року і в одній із перших битв отримав важке поранення. У Кракові навчався рисунку в Леона Дембовського, та ймовірно там же — у Школі образотворчого мистецтва. Навчався в Парижі у Школі мистецтв. Вивчав архітектуру у (Віденській політехніці) у 1870—1874 роках. Від 1877 року був членом Політехнічного товариства у Львові. У 1879 році входив до правління товариства. У 1880 році редагував Технічний календар, виданий товариством. Від 1885 року спільно з Мацеєм Вшелячинським та під редакцією др. Владислава Маєвського видавав журнал «Immobilaria», присвячений нерухомості. Брав участь в організації ювілейної виставки Політехнічного товариства 1902 року, як член виконавчого комітету, був також одним із журі. На цій же виставці в розділі польських винаходів представив Автоматичний пристрій для встановлення горизонтального або вертикального положення предмету на осі обертання. 1910 року експонував проєкти і акварелі на виставці польських архітекторів у Львові. Від 1920 року мав у Львові власну виставку проєктів, архітектурних макетів та акварелей. Належав до (Куркового (Стрілецького) товариства) і тричі був «Курковим королем». Член журі конкурсів на проєкт розширення дому «Сокола» на нинішній вулиці Дудаєва, 8 у Львові (1904), проєктів будівлі Акціонерного кооперативного банку у Львові (1909), проєктів будівлі казино у Львові (1910), дому Ремісничої палати у Львові (1912).

Під час перебування у Відні одружився з Юзефою Кортсмари, що походила з Угорщини. В родині народилося семеро дітей, зокрема сини (Адольф) та (Казимир) майбутні архітектори. Помер у Львові 25 листопада 1922 року, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 6.

Живопис

Як живописець працював переважно аквареллю. Сюжетами були пейзажі, інтер'єри, архітектура Львова, Кракова і околиць, а також Волині.

Був членом Товариства любителів мистецтва в Кракові і брав участь у виставках товариства. У 1881 році виставив у Кракові акварелі «Вірменська вежа у Львові» та «Осінь», 1887 року на Першій виставці польського мистецтва в Кракові — акварелі: «Вірменська вежа у Львові», «Флоріанські ворота», «Інтер'єр їдальні», «Мотив з львівських околиць», «Декоративний ескіз». Деякі рисунки Альфреда Каменобродського друкувалися у журналі («Tygodnik Ilustrowany»).

Нині частина акварелей Альфреда Каменобродського перебувають у львівському історичному музеї, декілька — у (львівському музеї історії релігії). 1910 року він особисто подарував 20 робіт музеєві. Декілька акварелей — в Історичному музеї Тарнова, деякі роботи у власності родини.

Архітектура

Значний внесок Каменобродського як архітектора. У березні 1875 року одержав концесію на будівництво. Член Товариства уповноважених будівничих, а в 1897—1905 роках — голова товариства. Заступник голови Акціонерного товариства будівельних промисловців, так званого «Будівельного банку», що споруджував у 1874—1877 роках корпуси Львівської політехніки. У часописі «Dźwignia» («Важіль») опублікував статтю про будівництво корпусів «С» і «К». Один із перших у Львові створив комплексне архітектурно-будівельне бюро. Брав участь у конкурсах. Автор проєктів багатьох житлових, громадських, адміністративних та промислових споруд у Львові. До кінця XIX століття творив у різних напрямах історизму, пізніше — у модернізованих формах історичних стилів.

У 1892 році був членом Комітету будівельної виставки у Львові, на тій же виставці виступив із кількома проєктами:

• Конкурсний проєкт львівської ощадної каси;
• Конкурсний проєкт Промислового музею;
• Проєкт будівлі виставкового павільйону;
• Проєкт костелу та церкви в місті Сколе;
• Проєкт народної школи імені Тадеуша Чацького (нині (Львівський технологічний ліцей) на вул. Таманській, 11).

У 1894 році отримав на Загальній виставці краєвій золоту медаль за архітектурні роботи.

Реалізовані проєкти

• Триповерхова прибудова до будинку (№ 31) на вулиці Сикстуській (нині вулиця Дорошенка) (1890).
• Будинок № 7 на вулиці Сапіги (нині вулиця Бандери), збудований 1877 року в стилі неоренесансу.
• Будинок № 1а на вулиці Театинській (нині вул. Кривоноса) — колишній (шпиталь і притулок під опікою святого Вінсента де Поля), збудований 1880 року.
• Прибудова мурованої неоренесансної веранди до «Віденської кав'ярні» на (площі Підкови) у Львові. Проєкти 1874 і 1880 років.
• Власна вілла Альфреда Каменобродського на (вул. Технічній), 2 (інша адреса — вул. Матейка, 10), збудована у 1880—1881 роках.
• Будинок польського «Сокола», збудований у 1884—1887 роках на вул. Зіморовича, 8 (нині вул. Дудаєва) у співавторстві з архітектором (Владиславом Галицьким).
• Готель «У бюргера» у стилі історизму із елементами рококо та раннього французького класицизму; збудований 1888 року як вілла Зигмунта Дронговського. Розташована на нинішній вулиці Івана Франка, 73.
• 1889—1890 роки — вілла Яна Бромільського на вулиці Кшижовій, 5 (нині Чупринки).
• Неороманська огорожа Нового єврейського кладовища у Львові з боку вулиці Єрошенка (1890). Збереглася частково.
• Школа імені Тадеуша Чацького на вул. Котлярській 9, збудована 1891 року, нині (Львівський технологічний ліцей).
• Казарми кавалерії, збудовані до 1899 року на вул. Личаківській, 103 (співавтор — (Наполеон Лущкевич)).
• У 1890-х разом із архітектором Міхалом Лужецьким займався реконструкцією промислових будівель на вул. Газовій, 28. Нині це .
• 1892—1894 роки — реконструкція в неороманському стилі вілли, що отримала назву «Палатин» на вулиці Глібова, 12.
• 1893—1894 роки — електростанція і трамвайне депо на стику вулиць Героїв Майдану і Сахарова. Депо розбудовано у 1920-х роках сином архітектора — (Адольфом Каменобродським).
• Єврейський притулок для сиріт (нині (Львівська середня загальноосвітня школа № 33)) збудований 1894 року на вулиці Янівській, 34, а також житловий будинок з оранжереєю власника парового млина Л. Тома на вул. Янівській (нині Шевченка, 60).
• Житлові будинки № 1, 3, 11 збудовані у 1883—1896 роках на вул. Крашевського (нині (вул. Соломії Крушельницької)).
• Костел у селі Родатичі (нині Львівський район, Львівська область. Зведено у 1897—1898 роках коштом Марії Антонії Мірської, настоятельниці Згромадження сестер провіденціалісток ((Монастир Святої Терези) у Львові).
• 1898 рік — зведено житловий будинок на вул. Лисенка, 21, а через рік — наступний будинок під '№ 23 на цій вулиці.
• Вілла Брикчинського на вулиці Набеляка, 1 (нині Котляревського) у 1892—1893 роках.
• 1902—1903 роки — школа столярства і токарства у Станиславові (нині Івано-Франківськ) на вулиці Кілінського (нині вул. Лепкого).
• Житловий будинок на вулиці Коновальця, 28 у Львові (1904).
• Проєкт поховальної каплиці для цвинтаря у Теребовлі (1905).
• Проєкт будинку Політехнічного товариства у Львові. На конкурсі 1905 року не здобув відзнак.
• Реконструкція прогресистської синагоги («Темпль») у 1906–1907 роках. Прибудовано кімнати рабинів і канторів при східній стіні. Синагога не збереглась — знищена німцями у 1942 році.
• 1906—1907 роки — надбудова четвертого поверху та розширення будинку Галицького сейму (нині — головний корпус Львівського національного університету імені І. Франка). Збудоване бічне крило від сучасної вул. Листопадового Чину у Львові.
• 1907 рік — новий будинок польського «Сокола» на вулиці Сокола, 11 (нині (вул. Ковжуна)).
• 1909 рік — зимові споруди Ковзанярського товариства на (спільно із архітектором (Каролем Ріхтманом)).
• 1912 рік — будинок на (площі Галицькій), 12а (не зберігся).
• Колишні військові казарми — будинки № 22 і 24 на вул. Клепарівській у співавторстві з архітектором (Наполеоном Лущкевичем).

• Синагога Золота Роза у Львові (акварель, кінець XIX століття)
• Проєкт будинку на вулиці Крушельницької, 1
• Колишнє трамвайне депо на розі вулиць Героїв Майдану та Сахарова

Примітки

1. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 171. —
   d:Track:Q62416080d:Track:Q116966495
2. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902… — S. 89.
3. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902… — S. 76. (пол.)
4. Czasopismo Techniczne. — 1885. — № 4. — S. 56. (пол.)
5. Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387. (пол.)
6. Kronika bieżąca // Przegląd Techniczny. — 1904. — № 22. — S. 308; Z Sokoła // Wiek Nowy. — 28 maja 1904. — № 874. — S. 8. (пол.)
7. Konkurs na dom Galicyjskiego Banku Związkowego // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 21. —S. 261.
8. Konkurs na gmach Kasyna miejskiego we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 7. — S. 98; Konkurs na gmach kasyna we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 1. — S. 20. (пол.)
9. Konkurs na szkice domu Izby rękodzielniczej we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58. (пол.)
10. Личаківський некрополь, 2006, с. 175.
11. Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Дорошенка, 31 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 6 червня 2022.
12. Архітектура Львова, 2008, с. 342.
13. Архітектура Львова, 2008, с. 330.
14. Харчук Х. Від першої кав'ярні у Відні до «Віденської кав'ярні» у Львові // Будуємо інакше. — 2000. — № 1. — С. 47.
15. Архітектура Львова, 2008, с. 314.
16. Енциклопедія Львова, 2007, с. 154.
17. Архітектура Львова, 2008, с. 356.
18. Харчук Х. «Нове» єврейське кладовище у Львові (середина XIX—XX ст.) // Народознавчі зошити. — 2011. — № 6 (102). — С. 982. — ISSN 1028-5091
19. Архітектура Львова, 2008, с. 285.
20. Бірюльов Ю. Лущкевич Наполеон // Енциклопедія Львова: у 4-х т / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4: Л—М. — С. 249. — .
21. Kulewski A., Włodek P. Lwów: Przewodnik. — Białystok : Rewasz, 2006. — С. 342. — .
22. Архітектура Львова, 2008, с. 349.
23. Архітектура Львова, 2008, с. 554.
24. Архітектура Львова, 2008, с. 331.
25. Ю. О. Бірюльов Каменобродський Альфред // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — .
26. Архітектура Львова, 2008, с. 339.
27. Архітектура Львова, 2008, с. 343.
28. Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków : Międzynarodowy Centrum Kultury, 2004. — С. 58. — . (пол.)
29. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — С. 179. — .
30. Ігор Мельник. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вулиця Лисенка. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 червня 2010.
31. Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 286—287. — .
32. Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków: Międzynarodowy Centrum Kultury, 2008. — S. 351, 413. — . (пол.)
33. Ґранкін П. Е. Сграфіто у Львові // Будуємо інакше. — 2000. — № 3. — С. 15—17.
34. Projekt kaplicy grobowej w Trembowli // Czasopismo Techniczne. — 1905. — № 4. (пол.)
35. W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 26. (пол.)
36. Бойко О. Поступова синагога (Темпель) // Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 142—153. — .
37. Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Університетська, 1 — головний корпус ЛНУ ім. І. Франка. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 17 серпня 2022.
38. Архітектура Львова, 2008, с. 450.
39. Архітектура Львова, 2008, с. 425.
40. Архітектура Львова, 2008, с. 278.

Джерела

• Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
• Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д—Й. — С. 154. — .
• Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. Путівник. — Львів, 2006. — С. 175. — .
• Семенюк Д. Львів на акварелях Альфреда Каменобродського у збірці Львівського історичного музею // Наукові записки. Львівський історичний музей. — Вип. 12, 2008. — С. 191—212. — .
• Бірюльов Ю. О. Каменобродські // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 49—51. — .
• Лінда С. Житлове будівництво Львова у другій половині XIX століття // Наукові записки НТШ. — Т. 241. — 16 серпня 2001. — С. 126—163.
• Jodłowska R. Kamienobrodzki Alfred // Polski Słownik Biograficzny. — Skład główny w księg, Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 11. — S. 522, 523. (пол.)
• Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 76, 89. (пол.)

Посилання

• . republika.pl (пол.). Архів оригіналу за 7 березня 2010. Процитовано 15 квітня 2010.