Родатичі

Рода́тичі — село в Україні, у Городоцькій міській об'єднаній територіальній громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 1 912 осіб. Орган місцевого самоврядування — Городоцька міська рада.

село Родатичі
Герб
Країна	Україна
Область	Львівська
Район	Львівський
Громада	Городоцька міська ОТГ
Код КАТОТТГ	UA46060070330048067
Облікова картка	с. Родатичі
Основні дані
Засноване	1453
Населення	1912
Площа	16,89 км²
Густота населення	113 осіб/км²
Поштовий індекс	81521
Телефонний код	+380 3231
Географічні дані
Географічні координати	49°47′56″ пн. ш. 23°31′07″ сх. д. / 49.79889° пн. ш. 23.51861° сх. д. / 49.79889; 23.51861Координати: 49°47′56″ пн. ш. 23°31′07″ сх. д. / 49.79889° пн. ш. 23.51861° сх. д. / 49.79889; 23.51861
Середня висота над рівнем моря	233 м
Відстань до обласного центру	40 км
Відстань до районного центру	40 км
Місцева влада
Адреса ради	81500, Львівська обл., Городоцький р-н, м. Городок, майдан Гайдамаків, 6
Карта
Родатичі
Родатичі
Мапа
Родатичі у Вікісховищі

Географія

Через село проходить автошлях Львів-Шегині М11, що є складовою європейського маршруту E40.

Топоніми

За кількістю елементів інфраструктури, а це 10 вулиць з 1144 будинками.

Вулиці:

• Залізнична
• Зелена
• Нова
• Підгірка
• Підгірна
• Піскова
• Франка Івана
• Садова
• Тиха
• Шевченка Тараса

Історія

Перші письмові згадки про село відносяться до 1370 року. Село Городятичі (від 1939 року — Родатичі) належало до королівських володінь. У люстрації 1565 року (опис Королівщини) можна отримати інформацію, що село складалося з двох частин: в одній мешкало 39 сімей, в другій — 8.

На початку XVII століття після татарських нападів село занепадає, але невдовзі було відбудоване. 1623 року у Родатичах було вже 42 хати, млин і корчма. Восени 1648 року Богдан Хмельницький розпочав похід на Галичину. Село було розграбоване, позаяк більшість населення було поляками. Йосифінська метрика 1763 року фіксує в селі 180 будинків. Крім житлових домів був новий фільварок та млин площею 9 м². Про цілковиту (неграмотність) населення свідчить поставлені хрестики замість підписів перед прізвищами сільських керівників. В селі була дерев'яна церква Втечі Матері Божої до Єгипту покрита гонтом.

Після скасування панщини весною 1848 року у Родатичах мали місце селянські заворушення, які були придушені владою із застосуванням війська. Внутрішнє напруження у громаді існувало і в пізніші часи. Зокрема з 1866 року й до початку 1880-х років громада неодноразово відмовлялася дотримуватися австрійських законів, самовільно займала землі. 1880 року в селі було 296 хат та мешкало там 1885 осіб. Крім того було 13 хат у фільварку та мешкало в них 67 осіб. У селі переважало польське населення, а також було лише 89 українців та 30 юдеїв. У 1886 році черниці зі львівського (монастиря Святої Терези) проводили в селі для жінок курси правильного ведення домашнього та сільського господарства. Настоятелька монастиря Марія Антонія Мірська була фундаторкою будівництва католицького храму в Родатичах.

За постановою РНК СРСР від 29 грудня 1939 року про депортацію населення із західних областей України й Білорусі, яка передбачала насильницьке виселення із згаданих областей польських осадників у північні райони СРСР, з села виселялися родини семи лісників, українці прямо заявляли, що радянська влада чинить неправильно. Цікаво, що ініціатором такої антирадянської позиції був депутат Народних зборів Західної України Когеляк (українець).

У радянський час на території села діяло декілька колгоспів, один з них мав назву «Україна» та розташовувався у західній частині села. Нині ці будівлі перебувають у занедбаному стані.

Пам'ятки

• Костел Святої Трійці, збудований у 1897—1898 роках за проєктом архітектора Альфреда Каменобродського коштом Марії Антонії Мірської, настоятельки Згромадження сестер провіденціалісток ((Монастир Святої Терези) у Львові). У 1898 році костел був посвячений, але ще до 1905 року тривали будівельні роботи. У костелі був один із останніх органів львівського майстра Яна Слівінського, побудови 1903 року, незадовго до його смерті. У 1919—1921 роках фірма Рігер замінила пищалки, а 1942 року орган зазнав ремонту. У 1952—1956 роках в костелі містився магазин збіжжя та хімікатів. Згодом костел вирішили переоблаштувати під клуб культури. Але цей клуб так і не був відкритий. Так він простояв кілька років, після чого було вирішено зняти з нього покриття для нового клубу культури, який будувався в центрі села. Нині колишній костел стоїть пусткою.
• На сході села, де нині розташований новий цвинтар, поряд з польським, була збудована каплиця на честь настоятельки монастиря Марії Антонії Мірської. Біля якої було поховано ще чотирьох черниць.

• Закинутий католицький храм Святої Трійці
• Каплиця на честь Марії Антонії Мірської на сільському цвинтарі

Освіта

В селі функціює середня школа, в якій навчається 248 учнів з Родатич, Тучапів, Вовчухів та інших сіл Городоцького та Мостиського районів. Директор школи — Катерина Блащак.

Медицина

В Родатичах працювала амбулаторія загальної практики сімейної медицини, відкрита наприкінці 2010 року. В 2021 році відкрили нову амбулаторію.

Культура

З 2011 року на базі «Чарівна долина» проходив щорічний міжнародний фестиваль «Захід».

Примітки

1. Городоцька міська громада. gromada.info. Процитовано 3 грудня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
2. Облікова картка села Родатичі Львівська область. rada.gov.ua. Верховна Рада України. Процитовано 3 грудня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
3. Сільське відділення поштового зв'язку. Родатичі. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 3 грудня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
4. . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 3 грудня 2021.
5. Прогноз погоди в селі Родатичі. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 3 грудня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
6. ІМСУ, 1968.
7. Макарчук С. // Вісник Львівського університету. Сер. історична. — 2001. — Вип. 35–36.
8. Історична довідка про с. Родатичі. litopys.com.ua. Процитовано 3 грудня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
9. Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowy Centrum Kultury, 2004. — S. 58. — . (пол.)
10. Назар Ланько (8 червня 2011). Костел Святої Трійці в Родатичах. koscioly.livejournal.com. Процитовано 3 грудня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
11. Офіційний сайт Родатицького НВК. rodatychi-shool.webnode.com.ua. Процитовано 3 грудня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
12. Сільська амбулаторія отримала вищий статус^{[недоступне посилання]} // Газета для вас. — 2011. — № 1 (36).

Джерела

• Родатичі // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 261.
• Rodatycze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 649. (пол.)

Посилання

• Софія Легін (17 березня 2016). Унікальний неоготичний храм Святої Трійці, розташований поблизу Львова (відео). photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Процитовано 3 грудня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()