Факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка створений 1954 року. На факультеті діють шість кафедр: теорії і практики журналістики, української преси, зарубіжної преси та інформації, радіомовлення та телебачення, мови засобів масової інформації, нових медій.
Факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка | |
---|---|
| |
Герб Факультет журналістики | |
Скорочена назва | Факультет журналістики ЛНУ ім. Івана Франка |
Основні дані | |
Засновано | 1953 |
Заклад | Львівський національний університет імені Івана Франка |
Декан | Крупський Іван Васильович |
Кількість кафедр | 6 |
Сфера діяльності | журналістика, преса |
Контакти | |
Адреса | вул. Генерала Чупринки, 49, Львів, 79044, Україна |
Вебсторінка | journ.lnu.edu.ua |
Історія
Влітку 1953 року у Львівському державному університеті створено відділення журналістики. А через рік воно було реорганізоване у факультет.
Першим деканом призначено . Він же очолював і єдину на факультеті кафедру журналістики. Основні курси викладали Яків Білоштан, та .
Тривалий час факультет мав лише одну кафедру. І нарешті у 1971 році її поділено на дві — кафедру історії журналістики та кафедру теорії і практики преси. Згодом у 1973 році від останньої виокремилася кафедра стилістики та редагування.
Наприкінці 1960-х — на початку 1970-х захистилися перші професори. Тоді ж створено й спеціалізовану раду для захисту кандидатських дисертацій. Крім згаданих Дмитрука, Бояновича та Білоштана в різні роки деканами факультету були Йосип Цьох, , Михайло Нечиталюк, , Володимир Здоровега, Борис Потятиник, . Сьогодні деканом факультету є доктор історичних наук, професор кафедри теорії і практики журналістики Іван Крупський.
Через радянську тоталітарну систему неодноразово страждали студенти й викладачі факультету журналістики. Жертвою репресій став молодий викладач Михайло Осадчий. У 1966-1968, 1972-1980 він відбував терміни ув'язнення у таборах. Згодом Осадчий повернувся до наукової діяльності, став доктором філософії, однак невдовзі пішов із життя.
За роки існування факультету його закінчили понад 4 тисячі спеціалістів. Вони працюють в Україні та за її межами. Багато з них отримали різноманітні нагороди, стали заслуженими журналістами, заслуженими працівниками культури України, редакторами поважних видань, керівниками телерадіокомпаній, директорами видавництв. Понад 50 випускників мають ступені кандидатів і десять — докторів наук.
Серед найвідоміших випускників факультету перший і єдиний міністр інформації України Зиновій Кулик, генеральний директор Українського незалежного інформаційного агентства новин (УНІАН) Михайло Батіг, головний редактор газети «Молодь України» Володимир Боденчук, заступник головного редактора газети «Дзеркало тижня» , головний редактор газети «Високий замок» Степан Курпіль, головний редактор газети «Експрес» Ігор Починок, редактор єдиної обласної україномовної газети Одещини «Чорноморські новини» (http://chornomorka.com/ [ 16 жовтня 2012 у Wayback Machine.]) Іван Мельник, відомий спортивний телекоментатор Олександр Гливинський, редактори обласних газет: Вінницької - Омелян Костко, Івано-Франківської - Василь Назарчук. Хмельницької - Микола Шокало.
Підрозділи
Сучасний факультет складається з 6 кафедр, лабораторії сучасних медіатехнологій, лабораторії "Контенту і технологій" й Інституту екології інформації.
Кафедра теорії і практики журналістики (ТПЖ)
Завдання кафеди - дослідження теорії і практики преси, теорії і практики реклами. Кафедра бере свій початок з 2005 року. Її засновником і першим завідувачем став доктор суспільно-економічних наук . Викладачі кафедри під керівництвом доцента Присяжного у 2009 році завершили роботу над темою «Шляхи підвищення ефективності сучасної журналістики» наук. Зараз кафедра працює над роботою на тему «Українські медіа і проблеми національної ідентичності: історія, стан, перспективи».
Серед 13 навчальних курсів працівники кафедри викладають, зокрема «Журналістську етику», «Соціальні комунікації», «Етично-правові норми журналістики». А зі спецкурсів - «Сатира і гумор в пресі», «Організація роботи прес-служби», «Спортивна журналістика», «Особливості роботи журналіста в інформаційному агентстві».
Щорічно кафедра ТПЖ організовує всеукраїнську студентську науково-практичну конференцію. Працівники забезпечують підготовку журналістів для преси, газетно-журнальних видань, відділів реклами та маркетингу ЗМІ. Наукове товариство кафедри спільно з кандидатом наук з соціальних комунікацій, доцентом кафедри Наталією Войтович тісно співпрацює з Жешувським університетом та університетом імені Адама Міцкевича у Познані, Польща.
Викладачі кафедри — доценти , , Богдан Тихолоз, професори Михайло Присяжний та Іван Крупський. Свого часу на кафедрі пропрацювала понад 20 років кандидат економічних наук, доцент .
Кафедра української преси
Завдання кафедри — вивчення історії української періодики. Як одиниця факультету кафедра створена 1971-го року. У 1971-1991 мала назву «кафедра теорії і практики радянської преси». У 1991-1993 – «кафедра теорії і практики преси», з 1993 – «кафедра української преси». У 1971-1996 роках її очолював Володимир Здоровега, 1997-2003 — , а з 2003-го — Степан Кость.
Кафедра видає збірник праць «Пресознавчі студії: історія, теорія, методологія» (з 1995), провела кілька всеукраїнських (1999, 2004, 2007, 2008) і одну міжнародну науково-практичну конференцію («Сучасна українська журналістика і виклики XXI ст.», Львів, 2010). При кафедрі діє аспірантура за спеціальністю «теорія та історія журналістики». Усього на кафедрі викладають 8 дисциплін, зокрема «Історію української журналістики», «Голодомор в Україні: медійний аспект», «Теорію масової культури».
У різні роки на кафедрі працювали доценти , , П. Малий, І. Курганський, , Б. Машталярчук, М. Пашко, а також , Іван Крупський, Василь Лизанчук, Борис Потятиник, Юрій Шаповал.
Після реорганізації і перейменування (1993) на кафедрі працювали професор Михайло Нечиталюк, доценти Михайло Осадчий (помер 1994), М. Максимович (в.о. доцента), Ігор Моторнюк, , Олег Романчук, , Мирослав Трофимук, Ігор Павлюк.
Кафедра радіомовлення і телебачення
Науковий підрозділ факультету вивчає теорію і практику радіо- й тележурналістики. Кафедра створена 1 вересня 1993 року. Від часу появи її очолює доктор філологічних наук, професор Василь Лизанчук. Кафедра радіомовлення і телебачення видає з 1997 року збірник науково-методичних праць «Теле- та радіожурналістика». Тут публікуються результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук. Також у виданні друкують свої статті журналісти-практики й студенти.
Щороку кафедра радіомовлення і телебачення разом з Львівською обласною організацією Національної Спілки журналістів України і обласною держтелерадіокомпанією до Дня журналіста проводять творчий конкурс «Третій погляд» на найкращі студентські телевізійні й радіоматеріали. Усього викладачі кафедри мають 26 профільних дисциплін, серед них «Радіопубліцистика», «Мова і політика», «Сучасне телебачення і радіомовлення в контексті інформаційної безпеки України».
Сьогодні на кафедрі працюють завідувач Василь Лизанчук, професор, доктор філологічних наук Олександра Сербенська, професор, доктор історичних наук Іван Крупський, доцент, кандидат наук із соціальних комунікацій .
У минулому на кафедрі викладали кандидат філологічних наук, доцент В.М.Гой, кандидат філологічних наук, доцент , асистент О.К.Гулик, доктор філологічних наук, професор , доктор філологічних наук, професор , кандидат філологічних наук , заслужений журналіст України , заслужений журналіст України .
Кафедра зарубіжної преси та інформації
Ця кафедра вивчає зарубіжну пресу: історію, теорію функціонування, сучасна практику, проблеми інформаційного суспільства. Заснована кафедра у 1993 році. Від часу заснування до сьогодні її очолює професор, кандидат історичних наук, доктор політичних наук Йосип Лось. А 1995-го відбувся перший випуск спеціалізації «Міжнародна журналістика». Відтоді сформовано школу світоглядної публіцистики, яка продовжує традиції Миколи Шлемкевича.
Викладачі кафедри викладають 13 курсів, а також 20 вибіркових та 9 обов'язкових спецкурсів. Аналогів деяких з них («Націологія та інформація») немає в Європі, а такі, як «Слов'янський світ: література і публіцистика», «Деонтологія журналістики» - відсутні в Україні.
Викладачами кафедри нині є професор Йосип Лось, професор, доктор наук із соціальних комунікацій , доцент, кандидат філологічних наук Тарас Лильо, доцент, кандидат філологічних наук Тетяна Хоменко, доктор історичних наук Петро Шкраб'юк читає спецкурс «Українці в світовій культурі», доцент, кандидат наук з соціальних комунікацій Ольга Квасниця, доцент, кандидат наук із соціальних комунікацій Юрій Мельник, асистенти Ігор Полянський, Тарас Балда, Христина Давидчак, Микола Рашкевич, Андрій Мельник і старший лаборант Ярослава Фіалкович. До 2008 року на кафедрі викладав доцент, кандидат філологічних наук Богдан Залізняк.
Кафедра мови засобів масової інформації
Кафедра мови засобів масової інформації (попередня назва «стилістики і редагування») створена 6 червня 1974 року. Першим завідувачем кафедри був кандидат філологічних наук, доцент (1974–1985). З 1986 року по 1996 роки кафедру очолювала доктор філологічних наук, професор Олександра Сербенська. З 1996 по 1999 роки завідувач кафедри – кандидат філологічних наук, доцент Ольга Федик. А з 1999-го й донині цю посаду обіймає кандидат філологічних наук, доктор політичних наук, професор Марія Яцимірська.
На кафедрі викладають 10 основних дисциплін, зокрема «Мова ЗМІ», «Риторика», «Мова реклами», «Типологія журналістських помилок». Також працівники кафедри навчають студентів і більше десяти спецкурсам («Мова інтернет-видань», «Редакторська майстерність»).
Викладачами кафедри є доцент, кандидат філологічних наук Анатолій Капелюшний, доцент, кандидат філологічних наук , доцент, кандидат філологічних наук , доцент, кандидат філологічних наук Людмила Павлюк, доцент, кандидат філологічних наук , асистенти Марія Ріпей, Наталія Більовська та Богдан Маркевич. Серед викладачів, які працювали на кафедрі раніше - кандидат філологічних наук, доцент Мирослава Прихода.
Відомі випускники
- — заступник головного редактора газети «Дзеркало тижня».
- Костянтин Валігура (1963) — український журналіст, Заслужений журналіст України, письменник, краєзнавець, публіцист.
- Юрій Коваль (1965) — український поет, письменник, публіцист, головний редактор журналу «Дзвін».
- Петро Шкраб'юк (1969) — український поет, письменник, есеїст, літературознавець, історик.
- Володимир Боденчук (1977) — головний редактор газети «Молодь України».
- Людмила Коханець (1977) — Заслужений журналіст України, суспільно-політичний оглядач газети «Голос України».
- Степан Лепех (1978) — журналіст, автор пісень.
- - редактор газети "Радянська Буковина", заслужений журналіст України.
- — український радіотележурналіст, заслужений журналіст України, співак, автор і виконавець власних пісень.
- Богдан Онуфрик (1980) - народний депутат України VIII скликання, заслужений журналіст України
- Степан Курпіль (1981) — головний редактор газети «Високий замок».
- Михайло Батіг (1981) — генеральний директор Українського незалежного інформаційного агентства новин (УНІАН).
- Ганна Герман (1983) — політик (зокрема радник прем'єр-міністра та президента України).
- Ігор Починок (1993) — головний редактор газети «Експрес».
- Андрій Шкіль (1997) — український політик, один із лідерів УНА-УНСО.
- Олександр Гливинський (1998) — спортивний коментатор, прес-аташе національної збірної України з футболу.
- Борис Варга (2000) — спеціаліст із проблематики країн колишніх Югославії та СРСР.
- Віктор Вацко (2000) — спортивний коментатор.
- Ігор Циганик (2002) — спортивний коментатор.
- Вероніка Кавун (2008) — українська поетеса.
- Ольга Фреймут — ведуча «Голос країни. Перезавантаження» на 1+1.
- Віталій Олійник (1933) — письменник і журналіст.
- Микола Шокало - заслужений журналіст України, редактор Хмельницької обласної газети "Подільські вісті".
- Василь Ільницький - заслужений журналіст України, директор Інформаційно-видавничого центру Ужгородського національного університету.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fakultet zhurnalistiki Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka stvorenij 1954 roku Na fakulteti diyut shist kafedr teoriyi i praktiki zhurnalistiki ukrayinskoyi presi zarubizhnoyi presi ta informaciyi radiomovlennya ta telebachennya movi zasobiv masovoyi informaciyi novih medij Fakultet zhurnalistiki Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaGerb Fakultet zhurnalistikiSkorochena nazva Fakultet zhurnalistiki LNU im Ivana FrankaOsnovni daniZasnovano 1953Zaklad Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana FrankaDekan Krupskij Ivan VasilovichKilkist kafedr 6Sfera diyalnosti zhurnalistika presaKontaktiAdresa vul Generala Chuprinki 49 Lviv 79044 UkrayinaVebstorinka journ lnu edu uaIstoriyaVlitku 1953 roku u Lvivskomu derzhavnomu universiteti stvoreno viddilennya zhurnalistiki A cherez rik vono bulo reorganizovane u fakultet Pershim dekanom priznacheno Vin zhe ocholyuvav i yedinu na fakulteti kafedru zhurnalistiki Osnovni kursi vikladali Yakiv Biloshtan ta Trivalij chas fakultet mav lishe odnu kafedru I nareshti u 1971 roci yiyi podileno na dvi kafedru istoriyi zhurnalistiki ta kafedru teoriyi i praktiki presi Zgodom u 1973 roci vid ostannoyi viokremilasya kafedra stilistiki ta redaguvannya Naprikinci 1960 h na pochatku 1970 h zahistilisya pershi profesori Todi zh stvoreno j specializovanu radu dlya zahistu kandidatskih disertacij Krim zgadanih Dmitruka Boyanovicha ta Biloshtana v rizni roki dekanami fakultetu buli Josip Coh Mihajlo Nechitalyuk Volodimir Zdorovega Boris Potyatinik Sogodni dekanom fakultetu ye doktor istorichnih nauk profesor kafedri teoriyi i praktiki zhurnalistiki Ivan Krupskij Cherez radyansku totalitarnu sistemu neodnorazovo strazhdali studenti j vikladachi fakultetu zhurnalistiki Zhertvoyu represij stav molodij vikladach Mihajlo Osadchij U 1966 1968 1972 1980 vin vidbuvav termini uv yaznennya u taborah Zgodom Osadchij povernuvsya do naukovoyi diyalnosti stav doktorom filosofiyi odnak nevdovzi pishov iz zhittya Za roki isnuvannya fakultetu jogo zakinchili ponad 4 tisyachi specialistiv Voni pracyuyut v Ukrayini ta za yiyi mezhami Bagato z nih otrimali riznomanitni nagorodi stali zasluzhenimi zhurnalistami zasluzhenimi pracivnikami kulturi Ukrayini redaktorami povazhnih vidan kerivnikami teleradiokompanij direktorami vidavnictv Ponad 50 vipusknikiv mayut stupeni kandidativ i desyat doktoriv nauk Sered najvidomishih vipusknikiv fakultetu pershij i yedinij ministr informaciyi Ukrayini Zinovij Kulik generalnij direktor Ukrayinskogo nezalezhnogo informacijnogo agentstva novin UNIAN Mihajlo Batig golovnij redaktor gazeti Molod Ukrayini Volodimir Bodenchuk zastupnik golovnogo redaktora gazeti Dzerkalo tizhnya golovnij redaktor gazeti Visokij zamok Stepan Kurpil golovnij redaktor gazeti Ekspres Igor Pochinok redaktor yedinoyi oblasnoyi ukrayinomovnoyi gazeti Odeshini Chornomorski novini http chornomorka com 16 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Ivan Melnik vidomij sportivnij telekomentator Oleksandr Glivinskij redaktori oblasnih gazet Vinnickoyi Omelyan Kostko Ivano Frankivskoyi Vasil Nazarchuk Hmelnickoyi Mikola Shokalo PidrozdiliSuchasnij fakultet skladayetsya z 6 kafedr laboratoriyi suchasnih mediatehnologij laboratoriyi Kontentu i tehnologij j Institutu ekologiyi informaciyi Kafedra teoriyi i praktiki zhurnalistiki TPZh Zavdannya kafedi doslidzhennya teoriyi i praktiki presi teoriyi i praktiki reklami Kafedra bere svij pochatok z 2005 roku Yiyi zasnovnikom i pershim zaviduvachem stav doktor suspilno ekonomichnih nauk Vikladachi kafedri pid kerivnictvom docenta Prisyazhnogo u 2009 roci zavershili robotu nad temoyu Shlyahi pidvishennya efektivnosti suchasnoyi zhurnalistiki nauk Zaraz kafedra pracyuye nad robotoyu na temu Ukrayinski media i problemi nacionalnoyi identichnosti istoriya stan perspektivi Sered 13 navchalnih kursiv pracivniki kafedri vikladayut zokrema Zhurnalistsku etiku Socialni komunikaciyi Etichno pravovi normi zhurnalistiki A zi speckursiv Satira i gumor v presi Organizaciya roboti pres sluzhbi Sportivna zhurnalistika Osoblivosti roboti zhurnalista v informacijnomu agentstvi Shorichno kafedra TPZh organizovuye vseukrayinsku studentsku naukovo praktichnu konferenciyu Pracivniki zabezpechuyut pidgotovku zhurnalistiv dlya presi gazetno zhurnalnih vidan viddiliv reklami ta marketingu ZMI Naukove tovaristvo kafedri spilno z kandidatom nauk z socialnih komunikacij docentom kafedri Nataliyeyu Vojtovich tisno spivpracyuye z Zheshuvskim universitetom ta universitetom imeni Adama Mickevicha u Poznani Polsha Vikladachi kafedri docenti Bogdan Tiholoz profesori Mihajlo Prisyazhnij ta Ivan Krupskij Svogo chasu na kafedri propracyuvala ponad 20 rokiv kandidat ekonomichnih nauk docent Kafedra ukrayinskoyi presi Zavdannya kafedri vivchennya istoriyi ukrayinskoyi periodiki Yak odinicya fakultetu kafedra stvorena 1971 go roku U 1971 1991 mala nazvu kafedra teoriyi i praktiki radyanskoyi presi U 1991 1993 kafedra teoriyi i praktiki presi z 1993 kafedra ukrayinskoyi presi U 1971 1996 rokah yiyi ocholyuvav Volodimir Zdorovega 1997 2003 a z 2003 go Stepan Kost Kafedra vidaye zbirnik prac Presoznavchi studiyi istoriya teoriya metodologiya z 1995 provela kilka vseukrayinskih 1999 2004 2007 2008 i odnu mizhnarodnu naukovo praktichnu konferenciyu Suchasna ukrayinska zhurnalistika i vikliki XXI st Lviv 2010 Pri kafedri diye aspirantura za specialnistyu teoriya ta istoriya zhurnalistiki Usogo na kafedri vikladayut 8 disciplin zokrema Istoriyu ukrayinskoyi zhurnalistiki Golodomor v Ukrayini medijnij aspekt Teoriyu masovoyi kulturi U rizni roki na kafedri pracyuvali docenti P Malij I Kurganskij B Mashtalyarchuk M Pashko a takozh Ivan Krupskij Vasil Lizanchuk Boris Potyatinik Yurij Shapoval Pislya reorganizaciyi i perejmenuvannya 1993 na kafedri pracyuvali profesor Mihajlo Nechitalyuk docenti Mihajlo Osadchij pomer 1994 M Maksimovich v o docenta Igor Motornyuk Oleg Romanchuk Miroslav Trofimuk Igor Pavlyuk Kafedra radiomovlennya i telebachennya Naukovij pidrozdil fakultetu vivchaye teoriyu i praktiku radio j telezhurnalistiki Kafedra stvorena 1 veresnya 1993 roku Vid chasu poyavi yiyi ocholyuye doktor filologichnih nauk profesor Vasil Lizanchuk Kafedra radiomovlennya i telebachennya vidaye z 1997 roku zbirnik naukovo metodichnih prac Tele ta radiozhurnalistika Tut publikuyutsya rezultati disertacijnih robit na zdobuttya naukovih stupeniv doktora i kandidata nauk Takozh u vidanni drukuyut svoyi statti zhurnalisti praktiki j studenti Shoroku kafedra radiomovlennya i telebachennya razom z Lvivskoyu oblasnoyu organizaciyeyu Nacionalnoyi Spilki zhurnalistiv Ukrayini i oblasnoyu derzhteleradiokompaniyeyu do Dnya zhurnalista provodyat tvorchij konkurs Tretij poglyad na najkrashi studentski televizijni j radiomateriali Usogo vikladachi kafedri mayut 26 profilnih disciplin sered nih Radiopublicistika Mova i politika Suchasne telebachennya i radiomovlennya v konteksti informacijnoyi bezpeki Ukrayini Sogodni na kafedri pracyuyut zaviduvach Vasil Lizanchuk profesor doktor filologichnih nauk Oleksandra Serbenska profesor doktor istorichnih nauk Ivan Krupskij docent kandidat nauk iz socialnih komunikacij U minulomu na kafedri vikladali kandidat filologichnih nauk docent V M Goj kandidat filologichnih nauk docent asistent O K Gulik doktor filologichnih nauk profesor doktor filologichnih nauk profesor kandidat filologichnih nauk zasluzhenij zhurnalist Ukrayini zasluzhenij zhurnalist Ukrayini Kafedra zarubizhnoyi presi ta informaciyi Cya kafedra vivchaye zarubizhnu presu istoriyu teoriyu funkcionuvannya suchasna praktiku problemi informacijnogo suspilstva Zasnovana kafedra u 1993 roci Vid chasu zasnuvannya do sogodni yiyi ocholyuye profesor kandidat istorichnih nauk doktor politichnih nauk Josip Los A 1995 go vidbuvsya pershij vipusk specializaciyi Mizhnarodna zhurnalistika Vidtodi sformovano shkolu svitoglyadnoyi publicistiki yaka prodovzhuye tradiciyi Mikoli Shlemkevicha Vikladachi kafedri vikladayut 13 kursiv a takozh 20 vibirkovih ta 9 obov yazkovih speckursiv Analogiv deyakih z nih Naciologiya ta informaciya nemaye v Yevropi a taki yak Slov yanskij svit literatura i publicistika Deontologiya zhurnalistiki vidsutni v Ukrayini Vikladachami kafedri nini ye profesor Josip Los profesor doktor nauk iz socialnih komunikacij docent kandidat filologichnih nauk Taras Lilo docent kandidat filologichnih nauk Tetyana Homenko doktor istorichnih nauk Petro Shkrab yuk chitaye speckurs Ukrayinci v svitovij kulturi docent kandidat nauk z socialnih komunikacij Olga Kvasnicya docent kandidat nauk iz socialnih komunikacij Yurij Melnik asistenti Igor Polyanskij Taras Balda Hristina Davidchak Mikola Rashkevich Andrij Melnik i starshij laborant Yaroslava Fialkovich Do 2008 roku na kafedri vikladav docent kandidat filologichnih nauk Bogdan Zaliznyak Kafedra movi zasobiv masovoyi informaciyi Kafedra movi zasobiv masovoyi informaciyi poperednya nazva stilistiki i redaguvannya stvorena 6 chervnya 1974 roku Pershim zaviduvachem kafedri buv kandidat filologichnih nauk docent 1974 1985 Z 1986 roku po 1996 roki kafedru ocholyuvala doktor filologichnih nauk profesor Oleksandra Serbenska Z 1996 po 1999 roki zaviduvach kafedri kandidat filologichnih nauk docent Olga Fedik A z 1999 go j donini cyu posadu obijmaye kandidat filologichnih nauk doktor politichnih nauk profesor Mariya Yacimirska Na kafedri vikladayut 10 osnovnih disciplin zokrema Mova ZMI Ritorika Mova reklami Tipologiya zhurnalistskih pomilok Takozh pracivniki kafedri navchayut studentiv i bilshe desyati speckursam Mova internet vidan Redaktorska majsternist Vikladachami kafedri ye docent kandidat filologichnih nauk Anatolij Kapelyushnij docent kandidat filologichnih nauk docent kandidat filologichnih nauk docent kandidat filologichnih nauk Lyudmila Pavlyuk docent kandidat filologichnih nauk asistenti Mariya Ripej Nataliya Bilovska ta Bogdan Markevich Sered vikladachiv yaki pracyuvali na kafedri ranishe kandidat filologichnih nauk docent Miroslava Prihoda Vidomi vipuskniki zastupnik golovnogo redaktora gazeti Dzerkalo tizhnya Kostyantin Valigura 1963 ukrayinskij zhurnalist Zasluzhenij zhurnalist Ukrayini pismennik krayeznavec publicist Yurij Koval 1965 ukrayinskij poet pismennik publicist golovnij redaktor zhurnalu Dzvin Petro Shkrab yuk 1969 ukrayinskij poet pismennik eseyist literaturoznavec istorik Volodimir Bodenchuk 1977 golovnij redaktor gazeti Molod Ukrayini Lyudmila Kohanec 1977 Zasluzhenij zhurnalist Ukrayini suspilno politichnij oglyadach gazeti Golos Ukrayini Stepan Lepeh 1978 zhurnalist avtor pisen redaktor gazeti Radyanska Bukovina zasluzhenij zhurnalist Ukrayini ukrayinskij radiotelezhurnalist zasluzhenij zhurnalist Ukrayini spivak avtor i vikonavec vlasnih pisen Bogdan Onufrik 1980 narodnij deputat Ukrayini VIII sklikannya zasluzhenij zhurnalist Ukrayini Stepan Kurpil 1981 golovnij redaktor gazeti Visokij zamok Mihajlo Batig 1981 generalnij direktor Ukrayinskogo nezalezhnogo informacijnogo agentstva novin UNIAN Ganna German 1983 politik zokrema radnik prem yer ministra ta prezidenta Ukrayini Igor Pochinok 1993 golovnij redaktor gazeti Ekspres Andrij Shkil 1997 ukrayinskij politik odin iz lideriv UNA UNSO Oleksandr Glivinskij 1998 sportivnij komentator pres atashe nacionalnoyi zbirnoyi Ukrayini z futbolu Boris Varga 2000 specialist iz problematiki krayin kolishnih Yugoslaviyi ta SRSR Viktor Vacko 2000 sportivnij komentator Igor Ciganik 2002 sportivnij komentator Veronika Kavun 2008 ukrayinska poetesa Olga Frejmut veducha Golos krayini Perezavantazhennya na 1 1 Vitalij Olijnik 1933 pismennik i zhurnalist Mikola Shokalo zasluzhenij zhurnalist Ukrayini redaktor Hmelnickoyi oblasnoyi gazeti Podilski visti Vasil Ilnickij zasluzhenij zhurnalist Ukrayini direktor Informacijno vidavnichogo centru Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu