Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Лось Йосип Дмитрович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 3 листопада 1937 (86 років) смт Нижанковичі, тепер Старосамбірського району Львівської області. | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | журналіст, педагог, публіцист | |||
| Alma mater | Факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка | |||
| Мова творів | українська | |||
| | ||||
Йо́сип Дми́трович Лось (3 листопада 1937 р., смт Нижанковичі, Львівська область) — український журналіст , професор, доктор політичних наук (1995, УВУ, Мюнхен, Німеччина), кандидат історичних наук, колишній завідувач кафедри зарубіжної преси та інформації факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка, заслужений професор Львівського університету (2010), заслужений професор України, заслужений журналіст України, член Нью-Йоркської академії наук (2000), доктор габілітований у Вищій школі інформатики та управління в Ряшеві (також член ученої ради з захисту докторських дисертацій), головний редактор видання «Листи до приятелів». Входить до Золотого фонду польських професорів як видатний науковець і викладач.
Життєпис
Закінчив Нижанковицьку середню школу. У 1953–1959 рр. навчався на факультеті журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Працював у редакціях районних, міських, міськрайонних газет на посадах завідувача відділом, відповідального секретаря (1959—1962 — завідувач відділу, відповідальний секретар, редакція Бібрської райгазети. 1962—1963 — відповідальний секретар, Самбірська міськрайонна газета. 1965—1971 — завідувач відділу, Самбірська міськрайонна газета). З березня 1971 р. — на викладацькій роботі, а з 1974 р. — старший викладач кафедри історії журналістики.
У 1977 р. захистив кандидатську дисертацію, у 1995 р. — докторську (УВУ). З 1982 р. — доцент, з 1998 р. — професор. 1991 р. очолив кафедру історії журналістики, а з 1993 р. — завідувач кафедри зарубіжної преси та інформації. Член Спілки журналістів України з 1969 р. Заслужений журналіст України (з 1998 р.), член Нью-Йоркської Академії Наук (з 2000 р.). Має 50-річний стаж науково-педагогічної роботи в університеті (минуло 12 березня 2021 року), читає лекції з двох фундаментальних курсів: «Зарубіжна преса: історія, теорія функціонування, сучасна практика» та «Сучасна закордонна публіцистика і тенденції розвитку світу»; вів спецкурс «Радіо Свобода». У світі цей спецкурс читається лише у Львівському університеті, що відзначено керівництвом радіостанції з нагоди 50-річчя Радіо Свобода. Професора Й. Лося запрошували для читання лекцій в УВУ(Мюнхен), Черкаський національний університет та ін.
Під керівництвом професора Лося вісім викладачів кафедри зарубіжної преси та інформації (нині доценти Габор Н. Б., Житарюк М. Г., Залізняк Б. В., Лильо Т. Я., Хоменко Т. М., Квасниця О. Ю.,Мельник Ю. І. Титаренко М. О.) і два аспіранти (Левкова О. В. та Гопко Г. М.) захистили кандидатські дисертації.
Науковий доробок Й. Лося становить бл. 200 друкованих науково-методичних і наукових праць. Вони вміщені в українських та зарубіжних (Німеччина, Канада, Польща, Франція) наукових виданнях. Автор чотирьох навчальних посібників з грифом МОН України та монографії (у співавторстві з Володимиром Шклярем і Олександром Мукомелою). Підготував навчальний посібник «Політична публіцистика журналу „Kultura“ (Париж)» з грифом МОН України. Під керівництвом професора Лося створено школу світоглядної публіцистики, яка продовжує традиції відомого українського філософа, публіциста, вченого, політичного діяча Миколи Шлемкевича. Упродовж 2000—2005 рр. — член Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України.
Професор Й. Лось — знаний публіцист. Йому належить понад 1200 науково-публіцистичних і аналітичних статей (газети «День», «За вільну Україну», «Українське слово». «Молода Галичина», «Шлях Перемоги», «Україна Молода» та ін.; «Свобода» (Нью-Йорк), «Relacje» (Люблін, Польща); журнали «Дзвін», «Вісник» (Канада), «Вісті комбатанта» (Канада), «Polityka» (Варшава), «Przegląd Powszechny» (Варшава). Неодноразово виступав в аналітичних передачах Радіо Свобода (Мюнхен), Голос Америки (Вашингтон), на УТ-1.
Він автор документальної книжки «Саліна» (про злочини НКВД проти українського народу), підготував альманах до 80-річчя спортивного товариства «Україна», книжку наукової публіцистики «Українська ідея: згадати себе, повірити в себе, бути собою» (4 томи).
Професор Лось — фундатор трьох видань: газет «Українське слово» (у 1991 р. переведено з Парижа до Львова), «Арка», журналу «Листи до Приятелів».
З кількох сотень випускників спеціалізації «Міжнародна журналістика» понад 40 викладачів працює викладачами факультетів і відділень журналістики у Києві, Львові, Ужгороді, Черкасах, Тернополі та Рівному, а також на інших кафедрах вишів України; десятки на загальноукраїнських каналах телебачення та радіо в Києві, в українських виданнях за кордоном, кілька випускників кафедри є чи були кореспондентами Радіо Свобода, Німецька хвиля, Бі-Бі-Сі.
З 1988 р. — член художньої ради театру «Не журись», з 1989 р. — активний учасник, а з 1990 р. — заступник голови Крайової Ради Народного Руху України, член Великої Ради Руху. Впродовж 1990—1991 рр. вів годинну тижневу програму у прямому ефірі на Львівському телебаченні; там же упродовж 1997—1999 рр. — автор і ведучий тижневої програми «Світ і Україна» (також у прямому ефірі). Депутат Львівської Обласної Ради першого демократичного скликання, член президії Обласної Ради (голова Комітету з реабілітації й відшкодувань). Обирався на посаду голови Львівської Обласної Ради як опонент В'ячеслава Чорновола.
1999 року був довіреною особою Євгена Марчука на виборах президента України.
Редактор спеціального номера журналу «Світло», присвяченого приїзду Івана Павла ІІ 2001 року.
Володіє іспанською, польською, російською мовами. Захоплення: поезія, шахи, література, історія народів світу, географія, розвиток мас-медіа, видатні особистості всіх часів і народів, роль української цивілізації у розвитку світу, націоналістичний рух в Україні і світі, перспективи розвитку світової цивілізації, парашутний спорт, плавання.
Примітки
- . Львівський національний університет імені Івана Франка. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 24.05.2021.
Джерела
- http://www.lnu.edu.ua [ 17 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Chlen KPRS Los Josip DmitrovichNarodivsya3 listopada 1937 1937 11 03 86 rokiv smt Nizhankovichi teper Starosambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti NacionalnistukrayinecDiyalnistzhurnalist pedagog publicistAlma materFakultet zhurnalistiki Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaMova tvorivukrayinskaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Los Jo sip Dmi trovich Los 3 listopada 1937 r smt Nizhankovichi Lvivska oblast ukrayinskij zhurnalist profesor doktor politichnih nauk 1995 UVU Myunhen Nimechchina kandidat istorichnih nauk kolishnij zaviduvach kafedri zarubizhnoyi presi ta informaciyi fakultetu zhurnalistiki LNU im Ivana Franka zasluzhenij profesor Lvivskogo universitetu 2010 zasluzhenij profesor Ukrayini zasluzhenij zhurnalist Ukrayini chlen Nyu Jorkskoyi akademiyi nauk 2000 doktor gabilitovanij u Vishij shkoli informatiki ta upravlinnya v Ryashevi takozh chlen uchenoyi radi z zahistu doktorskih disertacij golovnij redaktor vidannya Listi do priyateliv Vhodit do Zolotogo fondu polskih profesoriv yak vidatnij naukovec i vikladach ZhittyepisZakinchiv Nizhankovicku serednyu shkolu U 1953 1959 rr navchavsya na fakulteti zhurnalistiki Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka Pracyuvav u redakciyah rajonnih miskih miskrajonnih gazet na posadah zaviduvacha viddilom vidpovidalnogo sekretarya 1959 1962 zaviduvach viddilu vidpovidalnij sekretar redakciya Bibrskoyi rajgazeti 1962 1963 vidpovidalnij sekretar Sambirska miskrajonna gazeta 1965 1971 zaviduvach viddilu Sambirska miskrajonna gazeta Z bereznya 1971 r na vikladackij roboti a z 1974 r starshij vikladach kafedri istoriyi zhurnalistiki U 1977 r zahistiv kandidatsku disertaciyu u 1995 r doktorsku UVU Z 1982 r docent z 1998 r profesor 1991 r ocholiv kafedru istoriyi zhurnalistiki a z 1993 r zaviduvach kafedri zarubizhnoyi presi ta informaciyi Chlen Spilki zhurnalistiv Ukrayini z 1969 r Zasluzhenij zhurnalist Ukrayini z 1998 r chlen Nyu Jorkskoyi Akademiyi Nauk z 2000 r Maye 50 richnij stazh naukovo pedagogichnoyi roboti v universiteti minulo 12 bereznya 2021 roku chitaye lekciyi z dvoh fundamentalnih kursiv Zarubizhna presa istoriya teoriya funkcionuvannya suchasna praktika ta Suchasna zakordonna publicistika i tendenciyi rozvitku svitu viv speckurs Radio Svoboda U sviti cej speckurs chitayetsya lishe u Lvivskomu universiteti sho vidznacheno kerivnictvom radiostanciyi z nagodi 50 richchya Radio Svoboda Profesora J Losya zaproshuvali dlya chitannya lekcij v UVU Myunhen Cherkaskij nacionalnij universitet ta in Pid kerivnictvom profesora Losya visim vikladachiv kafedri zarubizhnoyi presi ta informaciyi nini docenti Gabor N B Zhitaryuk M G Zaliznyak B V Lilo T Ya Homenko T M Kvasnicya O Yu Melnik Yu I Titarenko M O i dva aspiranti Levkova O V ta Gopko G M zahistili kandidatski disertaciyi Naukovij dorobok J Losya stanovit bl 200 drukovanih naukovo metodichnih i naukovih prac Voni vmisheni v ukrayinskih ta zarubizhnih Nimechchina Kanada Polsha Franciya naukovih vidannyah Avtor chotiroh navchalnih posibnikiv z grifom MON Ukrayini ta monografiyi u spivavtorstvi z Volodimirom Shklyarem i Oleksandrom Mukomeloyu Pidgotuvav navchalnij posibnik Politichna publicistika zhurnalu Kultura Parizh z grifom MON Ukrayini Pid kerivnictvom profesora Losya stvoreno shkolu svitoglyadnoyi publicistiki yaka prodovzhuye tradiciyi vidomogo ukrayinskogo filosofa publicista vchenogo politichnogo diyacha Mikoli Shlemkevicha Uprodovzh 2000 2005 rr chlen Naukovo metodichnoyi radi Ministerstva osviti i nauki Ukrayini Profesor J Los znanij publicist Jomu nalezhit ponad 1200 naukovo publicistichnih i analitichnih statej gazeti Den Za vilnu Ukrayinu Ukrayinske slovo Moloda Galichina Shlyah Peremogi Ukrayina Moloda ta in Svoboda Nyu Jork Relacje Lyublin Polsha zhurnali Dzvin Visnik Kanada Visti kombatanta Kanada Polityka Varshava Przeglad Powszechny Varshava Neodnorazovo vistupav v analitichnih peredachah Radio Svoboda Myunhen Golos Ameriki Vashington na UT 1 Vin avtor dokumentalnoyi knizhki Salina pro zlochini NKVD proti ukrayinskogo narodu pidgotuvav almanah do 80 richchya sportivnogo tovaristva Ukrayina knizhku naukovoyi publicistiki Ukrayinska ideya zgadati sebe poviriti v sebe buti soboyu 4 tomi Profesor Los fundator troh vidan gazet Ukrayinske slovo u 1991 r perevedeno z Parizha do Lvova Arka zhurnalu Listi do Priyateliv Z kilkoh soten vipusknikiv specializaciyi Mizhnarodna zhurnalistika ponad 40 vikladachiv pracyuye vikladachami fakultetiv i viddilen zhurnalistiki u Kiyevi Lvovi Uzhgorodi Cherkasah Ternopoli ta Rivnomu a takozh na inshih kafedrah vishiv Ukrayini desyatki na zagalnoukrayinskih kanalah telebachennya ta radio v Kiyevi v ukrayinskih vidannyah za kordonom kilka vipusknikiv kafedri ye chi buli korespondentami Radio Svoboda Nimecka hvilya Bi Bi Si Z 1988 r chlen hudozhnoyi radi teatru Ne zhuris z 1989 r aktivnij uchasnik a z 1990 r zastupnik golovi Krajovoyi Radi Narodnogo Ruhu Ukrayini chlen Velikoyi Radi Ruhu Vprodovzh 1990 1991 rr viv godinnu tizhnevu programu u pryamomu efiri na Lvivskomu telebachenni tam zhe uprodovzh 1997 1999 rr avtor i veduchij tizhnevoyi programi Svit i Ukrayina takozh u pryamomu efiri Deputat Lvivskoyi Oblasnoyi Radi pershogo demokratichnogo sklikannya chlen prezidiyi Oblasnoyi Radi golova Komitetu z reabilitaciyi j vidshkoduvan Obiravsya na posadu golovi Lvivskoyi Oblasnoyi Radi yak oponent V yacheslava Chornovola 1999 roku buv dovirenoyu osoboyu Yevgena Marchuka na viborah prezidenta Ukrayini Redaktor specialnogo nomera zhurnalu Svitlo prisvyachenogo priyizdu Ivana Pavla II 2001 roku Volodiye ispanskoyu polskoyu rosijskoyu movami Zahoplennya poeziya shahi literatura istoriya narodiv svitu geografiya rozvitok mas media vidatni osobistosti vsih chasiv i narodiv rol ukrayinskoyi civilizaciyi u rozvitku svitu nacionalistichnij ruh v Ukrayini i sviti perspektivi rozvitku svitovoyi civilizaciyi parashutnij sport plavannya Primitki Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Arhiv originalu za 20 travnya 2021 Procitovano 24 05 2021 Dzherelahttp www lnu edu ua 17 grudnya 2010 u Wayback Machine