Льві́вський націона́льний університе́т і́мені Іва́на Франка́ — один із найстаріших університетів України й Східної Європи та найпрестижніших в Україні. Є спадкоємцем колегіуму (1608—1661) та академії (1661—1773) єзуїтів, Йосифинського університету (1784—1805), Львівського ліцею (1805—1817), Університету Франца I (1817—1918), Львівського університету Яна-Казимира (1919—1939), Львівського державного університету імені Івана Франка (1939—1999). Головний корпус міститься в колишній будівлі Галицького сейму.
- Посилання ЛНУ перенаправляється сюди. Можливо, Ви шукали Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Заснування та рання історія Університету
Атанас Фіґоль у статті про виш в «Енциклопедії українознавства» стверджував, що поляки з початку ХХ століття для підкреслення «польськости» університету почали твердити, що він постав у 1661 році як Академія Єзуїтів, заснований королем Яном ІІ Казимиром з Львівського колегіуму єзуїтів. Але рішення короля не затвердив Сейм. Це твердження без критики сприйняли в СРСР та інших країнах.
За іншими даними, Львівську академію з правами університету утворено 1661 року указом короля Яна ІІ Казимира, який надавав єзуїтській колегії у Львові «гідність академії і титул університету». 1773 року орден єзуїтів заборонено, університет закрито. Відновлено 1784, називався Йосифінський університет. 1805–1817 — ліцей. 1817-го відновлено як Університет Франца I.
Передісторія
У XVI — XVII століттях центрами культурного життя на українських землях були церковні братства. Користуючись підтримкою міщан і духовенства, вони сприяли поширенню ідей гуманізму, розвитку науки і шкільництва. Найдавнішим православним в Україні було Успенське братство (ставропігійське з 1586 року) у Львові, яке стало визначним українським культурним православним центром. З 1586 року у Львові діяла братська школа, яка була середнім навчальним закладом. Тут вивчали церковнослов'янську, грецьку, латинську і польську мови, математику, граматику, риторику, астрономію, філософію та інші дисципліни. Діячі Львівського братства планували навіть перетворити свій «гімнасіон» (так вони називали цю школу) у вищий навчальний заклад. У Львівській братській школі працювали і здобули освіту визначні діячі української культури кінця XVI — першої половини XVII століття: Лаврентій Зизаній (Кукіль) і його брат Степан, Кирило Транквіліон-Ставровецький, Іван Борецький та ін.
До середини XVII століття в Україні не було жодного вищого навчального закладу[]. Шляхетська Польща чинила опір створенню тут вищої школи, яка могла б стати небезпечним політичним і культурним центром. Українська молодь мала здобувати вищу освіту в стінах Краківського й інших європейських університетів
Заснування
За Гадяцькою угодою 1658 року між Україною та Річчю Посполитою польський уряд обіцяв у майбутньому відкрити в Україні дві вищих школи-академії: одну у Києві, а другу там, де знайдеться для неї відповідне місце. Академіям було обіцяно такі самі права університету, якими користувався Краківський університет. Впливові кола Речі Посполитої не виключали й того, що під тиском певних політичних обставин в Україні могли утворитися власні національні університети. Тоді ж єзуїтський орден у справі захисту католицизму в Україні покладав особливі надії на свій осередок у Львові. Єзуїти з'явилися у Львові ще наприкінці XVI століття, а 1608 року відкрили тут свою середню школу-колегію. До середини XVII століття ця колегія занепала, але все ж була врятована єзуїтами від загибелі, оскільки користувалась опікою і підтримкою польських магнатів.
Єзуїти розуміли можливість створення на основі братської школи у Львові університету, тому постійно домагались перетворення своєї колегії в академію. Після неодноразових клопотань король Ян ІІ Казимир 20 січня 1661 року підписав диплом, який надавав єзуїтській колегії у Львові «гідність академії і титул університету» з правом викладання всіх тодішніх університетських дисциплін, присудження вчених ступенів бакалавра, ліценціата, магістра і доктора. Однак відразу ж після підписання диплому створення академії зустріло рішучу опозицію Краківського університету та окремих впливових осіб держави, що його підтримували. Незважаючи на перешкоди, у Львівській академії навчання велося за зразком інших європейських академій. А згодом польський король Август III Фрідріх у 1758 році затвердив диплом від 20 січня 1661 року, виданий Яном ІІ Казимиром. Академію закрили у 1773 році.
Від часу заснування і до 1773 року Львівський університет повністю перебував під контролем єзуїтського ордену і підпорядковувався генералові єзуїтів у Римі. На чолі університету стояв ректор. Приміщення університету було поблизу Краківської вулиці в центрі Львова. Навчальний заклад будував і купував нові приміщення, мав свою бібліотеку, найбільшу у Львові друкарню.
Попередниця університету в XVII—XVIII століттях
Академія складалася з двох відділів (факультетів) — філософського і богословського (теологічного). Роль середнього навчального закладу при Львівській Академії відігравала колегія, яка була підготовчим етапом для охочих продовжувати навчання. Історичні джерела засвідчують, що 1667 року на філософському і теологічному відділах навчалось близько 500 студентів, а навчальний процес забезпечували вісім викладачів. У середині XVIII століття кількість студентів збільшилася до 700 осіб, викладачів — до 15-17. Поляки становили 75 % студентів, решта — українці та представники інших етнічних груп.
Навчальний процес у Львівській Академії проводився за програмою єзуїтських шкіл, розробленою ще наприкінці XVI століття; помітні зміни у цю програму стали вносити лише в середині XVIII століття на відділі філософії головно вивчали філософську систему Аристотеля, яка була сукупністю логіки, фізики й метафізики; у складі фізики розглядали також елементи математики, астрономії, біології, метеорології, у складі метафізики — питання психології та етики. Вивчали, крім цього, історію, географію, грецьку мову та ін. На відділі філософії навчання тривало два-три роки. Після закінчення цього відділу можна було здобувати богословську освіту. На теологічному відділі навчання тривало чотири роки. Тут вивчали історію церкви, Старий і Новий Заповіт, догматичне і моральне богослів'я, канонічне право, казуїстику, староєврейську мову. Всі дисципліни викладали професори.
У середині і другій половині XVIII століття у зв'язку з розвитком наукових знань, зокрема природничих наук, сталися зміни у навчальному процесі університету. 1744 року відкрито кафедру математики, яку, на пропозицію провінціала ордену єзуїтів Томаша Ліхтанського очолив Фаустин Ґродзіцький — автор підручника з архітектури і математики, створено математично-фізичний кабінет, відкрито університетську астрономічну обсерваторію. Почали викладати польську, французьку, німецьку мови, географію та історію як окремі предмети. Тут працювали відомі вчені: історик Каспер Несєцький, математики Фаустин Ґродзіцький і , письменник-єзуїт вірменського походження Григоріс Пірамович, громадський діяч, поет, письменник і філософ, примас Польщі Ігнацій Красіцький. Випускниками університету були такі відомі люди, як Інокентій Ґізель, М. Слотвинський, Я. Богомоловський та багато інших.
Університет у ХІХ — початку XX століттях
Після входження Галичини до складу імперії Габсбургів у 1772 році та скасування діяльності католицьких чернечих орденів Академія отримала, зокрема, будівлю монастиря та костелу тринітаріїв. У костелі було організовано бібліотеку, 16 листопада 1784 відбулось її урочисте відкриття. Після обстрілу і бомбардування Львова 1848 року з 50000 книг залишилися 13000, знищено багато рукописів. У 1805 році уряд перетворив університет на ліцей.
Студіюм Рутенум
У 1787 році засновано науковий інститут, який назвали «Studium Ruthenum» («Провізоричний науковий інститут в руській мові»), який діяв до 1804 року. Навчання у закладі проводилось тодішньою українською мовою. Викладачами були, зокрема, Михайло Гарасевич, Антін Ангелович, Мелетій Модест Гриневецький та інші.
Подальші роки
У 1817 році уряд відновив університет з німецькою мовою викладання. Весна народів надала поштовх українцям і полякам до боротьби за введення своїх мов у навчальний процес. Так, у 1849 році на філософському відділі відкрилась кафедра української мови та літератури, яку очолив відомий діяч «Руської Трійці» Яків Головацький. У 1862 та 1872 роках виникли кафедри з українською мовою викладання на богословському та правничому факультетах.
1851 року університету передали збудований 1842 року конвікт єзуїтів (шляхетської молоді), проєкт Фіделіса Штадлера, кошти — з фундації Самуеля Ґловінського. Єзуїтів вигнали з приміщення після вуличних маніфестацій під час «весни народів» 1848 року.
Станом на 1897—1898 навчальний рік в університеті навчалось 1732 студенти, а у 1906—1907 навчальному році — 3582 студенти. За національною ознакою склад студентів був таким: близько 3/4 — поляки; до 1/5 — русини (українці).
У 1907 році розподіл студентів по відділах (факультетах) був наступним: відділ теологічний — 516 студентів; відділ права та політичних вмінь — 1888 студентів; відділ лікарський — 218 студентів, з них 25 осіб жіночої статі; відділ філософії — 1020 студентів, з них 241 особа жіночої статі.
1923 року головний корпус університету перенесли до колишньої будівлі Галицького сейму, що перестав діяти після Першої світової війни.
Львівський університет та Іван Франко
У 70-х роках XIX століття на філософському факультеті Львівського університету навчався Іван Франко — всесвітньовідомий український мислитель, письменник, учений, перекладач, психолог, політичний і громадський діяч, один з геніїв України, що увійшов в історію культури як «титан праці». 1894 року в університеті відкрили кафедру історії України, щоправда, під назвою «Всесвітньої історії зі спеціальним оглядом історії Східної Європи». Нову кафедру очолив 28-літній Михайло Грушевський. Цього ж року, після смерті Омеляна Огоновського — тодішнього очільника кафедри руської словесності Львівського університету — Іван Франко спробував посісти це вакантне місце, однак тодішній намісник Галичини граф Казимир Бадені зробив усе для того, щоб не допустити в університет письменника, який закликав український народ до соціального та національного визволення.
Указом від 8 січня 1940 року Президія Верховної ради УРСР надала Львівському державному університету ім'я Івана Франка. Сьогодні тут працює одна з основних шкіл в Україні.
У період незалежності
У жовтні 1999 року Львівський державний університет імені Івана Франка отримав статус національного.
У Львівському національному університеті імені Івана Франка станом на травень 2017 році до виконання науково-дослідних робіт залучено 1892 науково-педагогічні працівники, з них — 214 докторів наук і 1152 кандидати наук, 161 штатного працівника науково-дослідної частини Університету, з них — 8 докторів наук і 50 кандидатів наук. В Університеті функціонують 144 кафедри, з них 95 очолюють доктори наук, 46 — кандидати наук.
Станом на квітень 2017 року в Університеті навчаються 19 770 студентів, у тому числі 19 050 — на 19-ти факультетах і 720 — у коледжах. На денній формі навчається 16 314 студентів (15 709 — на факультетах і 605 — у коледжах), на заочній — 3 843.
У 2017—2018 роках в Університеті провели понад 100 різноманітних заходів. У Центрі культури та дозвілля Львівського Національного університету імені Івана Франка працює 10 творчих колективів, з яких 7 мають звання Народний. Загальна кількість учасників налічує 354 особи.
20 лютого 2018 року у дворі географічного факультету відкрито пам'ятник Героєві України Ігореві Костенку.
У словенському Подчетртеку 23-24 червня 2018 року відбувся Кубок Європи з дзюдо, у якому студентка філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, майстер спорту міжнародного класу, дворазова чемпіонка Європи з дзюдо Василина Кириченко виборола бронзову медаль.
На 42 Міжнародній студентській олімпіаді з програмування ACM ICPC, яка проходила у Пекіні з 15 по 20 квітня 2018 року, команда студентів вишу посіла 14 місце! З 11 задач студенти розв'язали 6, тим самим забезпечивши собі високу позицію поряд з Стенфордським та Гарвардським університетами та випередивши Оксфорд та Кембридж.
Два роки поспіль видання Університету ставали лауреатами Міжнародної премії імені Івана Франка. У 2017 році в номінації «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» цю високу нагороду здобув Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, завідувач кафедри економічної і соціальної географії, академік Академії Вищої школи України та Української екологічної академії Олег Шаблій. Міжнародної відзнаки науковець удостоєний за вибрані праці «Суспільна географія» у двох книгах: книга перша — «Проблеми теорії, історії та методики дослідження», книга друга — «Проблеми українознавства, регіоналістики і краєзнавства», випущені в університетському Видавництві. 31 жовтня 2017 року у Дзеркальній залі Львівського університету відбулася урочиста презентація коментованого видання-білінгви поеми Івана Франка «Мойсей». Видання Львівського університету вийшло друком у вересні цього року й уже стало найкращою книгою XXIV Форуму видавців — 2017 у номінації «Класична українська література».
Міжнародна співпраця
Львівський національний університет імені Івана Франка гідно представляє українську академічну спільноту у світі. Упродовж 2016—2017 років Університет підписав 15 угод про співпрацю та дві угоди про подвійне дипломування, дві угоди пролонговано. Загалом на цей час підписано 147 угод із вищими навчальними закладами та установами із 38 країн світу. Приблизно така ж кількість наукових і науково-педагогічних працівників Університету перебувала в цей період у закордонних установах.
Університет здійснює активну діяльність щодо підписання Хартії Європейських Університетів. У 2000 році університет став співзасновником Європейського Колегіуму Польських і Українських Університетів (Люблін, Польща). Продовжено термін дії угод із Бєльським державним університетом (Бєльці, Молдова) та Краківською Педагогічною Академією (Польща).
Студенти географічного, історичного факультетів та факультету міжнародних відносин проходять навчальні практики в Польщі, Німеччині, Австрії, Угорщині, Чехії, Словаччині. Співробітники механіко-математичного, філологічного, хімічного факультетів, факультету міжнародних відносин і прикладної математики та інформатики працювали у вищих навчальних закладах Польщі, Колумбії, Франції, Швейцарії, Австрії на викладацькій роботі за контрактами. Багато випускників продовжують навчання у вищих навчальних закладах США, Польщі, Німеччини, Австрії, Великої Британії, Франції. За 2016 рік Львівський національний університет імені І. Франка провів 5 міжнародних літніх шкіл.
У 2016 році налагоджена активна міжнародна співпраця із закордонними партнерами. Університет вів двосторонні наукові дослідження з Віденським університетом (Австрія), Каунаським технологічним університетом (Литва), Фондом цивільних досліджень та розвитку США, Технологічним інститутом Хіросіми (Японія), які фінансувало Міністерство освіти і науки України.
Протягом останніх років науковці Університету активно проводять науково-дослідних роботи, які фінансують міжнародні організації, серед яких Інститут біофізичної хімії імені Макса Планка (Німеччина), Гарвардська медична школа (США), Інститут біомедичних досліджень «Новартіс» (США), Канадський інститут українських студій при Альбертському університеті, Міжнародний центр дифракційних даних (США), Фонд Ендрю У. Меллона (США), Цільовий освітній фонд досліджень дерев (США), компанія «Матеріал. Фази. Дані. Система» (Швейцарія).
Підписано угоду з агентством CrossRef, що дає змогу присвоювати DOI університетським виданням. У виші за фінансової підтримки Міністерства освіти і науки України функціонує національний контактний пункт Рамкової програми ЄС «Горизонт—2020» за тематичними напрямами «Майбутні і новітні технології» та «Інклюзивне, інноваційне та розумне суспільство».
Львівський університет став партнером Альянсу європейських університетів EC2U.
6 квітня 2022 року відбулася церемонія підписання Меморандуму, згідно з яким Львівський національний університет імені Івана Франка став асоційованим (стратегічним) партнером Альянсу європейських університетів EC2U. Відповідний документ у форматі відеоконференції підписали ректори семи закордонних закладів вищої освіти — партнерів альянсу та Ректор Львівського університету Володимир Мельник. Процедура підписання була здійснена під час форуму EC2U в Павії (Італія).
З української сторони, окрім представників Львівського університету, в церемонії взяли участь Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук та очільник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький. Зі сторони наших колег з ЄС у заході взяли участь керівники провідних університетів Європи, представники Європейської комісії, мер міста Павія, політики та громадські діячі.
Львівський університет став восьмим партнером Європейського кампусу міських університетів (англ. EC2U) — мультикультурного і багатомовного Альянсу, що складається з давніх університетів з чотирьох різних регіонів Європейського Союзу, а тепер й України. До складу Альянсу входять: Університет Коїмбра (Португалія), (Румунія), (Німеччина), Університет Павії (Італія), Університет Пуатьє (Франція), Університет Саламанки (Іспанія) та Університет Турку (Фінляндія).
Пропонована співпраця між університетами охоплюватиме всі сфери, пов'язані з викладанням і навчанням, науковими дослідженнями, культурною діяльністю. Зокрема, передбачено реалізацію програми мобільності для науковців, академічного персоналу та студентів, розроблення програм спільних сертифікатів (дипломів), освітніх програм, публікацію спільних видань, реалізацію дослідницьких проєктів, організацію спільних заходів, літніх шкіл тощо.
Загалом Альянс європейських університетів ставить перед собою завдання забезпечити високу якість освітнього процесу, досягти найвищих стандартів наукових досліджень та інновацій, поглибити інтеграцію університетів у світовий освітній та науковий простір а також створити сучасну інформаційно-комунікаційну та соціальну інфраструктуру. Варто зазначити, що Львівський національний університет імені Івана Франка став єдиним закладом вищої освіти України в складі Альянсу європейських університетів. До очільників закладів освіти Альянсу європейських університетів звернуся Ректор Львівського університету Володимир Мельник. «Відвідавши наш Університет, Ви побачите на його головному корпусі латинське гасло: «Освічені громадяни – окраса Батьківщини». Університетська спільнота наполегливо працює над втіленням цієї ідеї та поширенням її не лише в Україні, а й закордоном. При цьому, для нас, як і для Вас, термін «освіченість» виходить далеко за рамки лише набору знань та навичок, а є ціннісною категорією. Відтак, нашою метою є обстоювання тих основоположних ідей, без яких неможливо уявити повноцінне життя — демократії, свободи, рівності і прав людини», – наголосив Володимир Мельник. Звертаючись до учасників історичної зустрічі Володимир Петрович також наголосив, що Львівський університет цінує те, що європейська академічна спільнота об’єднана перед сучасними викликами, як ніколи раніше. «І ми щиро радіємо, що маємо змогу стояти пліч-о-пліч з нашими надійними друзями та партнерами, якими, безсумнівно, є Альянс EC2U загалом та кожен з його членів зокрема. Для Львівського університету це велика честь – приєднатись до Альянсу у якості стратегічного партнера. Ще раз висловлюю Вам щиру вдячність за можливість творити наше спільне майбутнє. Разом – до перемоги», – підкреслив Володимир Мельник.
Із зали засідань Львівського університету до присутніх звернувся Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Він висловив своє переконання, що підтримка академічної спільноти є особливо важливою складовою процесу формування вільного суспільства та утвердження й забезпечення прав і свобод людини. «Міжнародне співробітництво у сфері освіти допомагає та створює можливості навчатися, працювати, ділитися досвідом та інформувати своїх партнерів про стан справ не лише в академічному, а й політичному, соціально-економічному житті України. Я хочу відзначити роботу наших освітян, які в такий непростий для всіх нас час теж ведуть активну роботу на «своєму фронті». Зокрема, йдеться про відновлення та продовження навчального процесу, участь у різних міжнародних конференціях, семінарах, відкритих лекціях, інтерв’ю на радіо та телебаченні різних країн світу, публікації в пресі та соціальних мережах, зборі гуманітарної допомоги тощо», – зазначив Руслан Стефанчук.
Також Голова Верховної Ради побажав успіхів академічній спільноті Львівського університету у втіленні спільних ідей і напрацювань у міжнародному освітньому просторі. «Львівський національний університет імені Івана Франка як один із найстаріших не лише в Україні, а й в Європі, був і залишається осередком європейської освіти, наукового і культурного середовища, який співпрацює з багатьма міжнародними освітніми та науковими установами й репрезентує нашу державу в усіх куточках планети», – акцентував Руслан Стефанчук.
Усіх учасників урочистостей привітав начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький. «Сьогодні заклади освіти нашої області частково перетворилися на прихистки для тимчасово переселених людей. Хочу відзначити вагомий внесок Львівського національного університету імені Івана Франка, який, попри всі виклики, забезпечує реалізацію права на освіту для тих людей, які через війну втратили цю можливість. Зі сторони адміністрації ми всіляко підтримуватимемо розширення міжнародного освітнього співробітництва Львівського університету, адже міжнародна співпраця допомагає інтегрувати в українську освітню систему високі європейські стандарти», – наголосив Максим Козицький. Генеральна Директорка з питань освіти, молоді, спорту та культури Європейської Комісії наголосила, що «приємно зворушена» партнерством ЛНУ імені Івана Франка з Альянсом і, звертаючись до усіх членів Альянсу, подякувала за підтримку України та українців.
Представники Альянсу найвпливовіших європейських університетів з великою приємністю запропонували ЛНУ імені Івана Франка долучитися до їхньої академічної родини. Під час церемонії підписання Меморандуму Ректор Університету Павії зазначив, що «кордони між міжнародними програмами та дисциплінами стають, щоразу меншими, а численні програми сприяють створенню інклюзивного суспільства, інноваціних програм навчання, виховання нового покоління підприємців та змішаної мобільності». «На жаль, на своєму шляху ми зіткнулися з такими перешкодами як пандемія COVID-19, а тепер і війна в Україні. Так, війна в Україні була для нас шокуючою звісткою, тому ми, як ніколи, раді можливості приєднання Львівського університету до Альянсу, як члена EC2U», – зазначив Франческо Свелто.
Мер Павії також висловив щире переконання, що приєднання Львівського університету до Альянсу стане важливим кроком для суспільств України та Італії. «Культурне побратимство між нашими країнами сформує спільні цінності та уявлення про них, це також буде першим кроком у нашій з вами дружбі та співпраці», – наголосив Фабріціо Фракассі.
Ректор Ясського університету імені А. Й. Кузи наголосив, що у ці важкі часи, дух солідарності об'єднав європейські держави, як ніколи раніше. «Враховуючи, нашу територіальну близькість до зони конфлікту, ми готові зробити все, що в наших силах, щоб допомогти. Це, зокрема, наша готовність забезпечити вас нашим матеріальним та людським ресурсом, гуманітарною допомогою для постраждалих від бойових дій. Викладачі, студенти, сім’ї з дітьми можуть отримати прихисток у наших пансіонах, а також медичну допомогу й психологічні консультації», – акцентував Тудорель Тадер.
Головний координатор Альянсу теж висловив радість з приводу такого поглиблення співпраці EC2U з Україною. «Ми безумовно рухаємося в правильному напрямку і таким чином ми також хочемо будувати майбутнє. Майбутнє, яке в сучасному контексті означає, що ми можемо залучити партнерів з України. Таким було рішення 7 ректорів. Ми розглянули активне партнерство, яке зараз існує з деякими українськими університетами і одноголосно було запропоновано, щоб Львівський національний університет імені Івана Франка в Україні приєднався до альянсу EC2U як стратегічний партнер. Ласкаво просимо до сімейства EC2U. Ви можете розраховувати на нас та нашу підтримку!», – підсумував Людовик Тіллі.
Рейтинги та репутація
Показником успішності вищого навчального закладу сьогодні можна вважати позицію у національних та міжнародних рейтингах ВНЗ. У 2015 році Львівський університет увійшов у трійку найкращих університетів України за даними світового рейтингу University Ranking by Academic Performance.
За результатами рейтингу вищих навчальних закладів України за даними наукометричної бази даних Scopus станом на квітень 2017 року Львівський університет посів четверте місце серед ВНЗ України. Станом на квітень 2017 року кількість публікацій науковців Львівського університету склала 5 823, кількість цитувань статей — 28 547, індекс Гірша — 50.
Одним із найпрестижніших рейтингів університетів світу є Webometrics (Webometrics Ranking of World's Universities), який охоплює дванадцять тисяч університетів зі всього світу та який публікують двічі на рік. Протягом останнього року Університет суттєво покращив свої позиції у рейтингу. Згідно з січневою 2018 року публікацією рейтингу Університет увійшов до трійки лідерів серед вишів України.
У 2018 році Львівський національний університет імені Івана Франка потрапив у один з найпопулярніших світових рейтингів The Times Higher Education World University Rankings — щорічне видання університетських рейтингів за версією журналу Times Higher Education.
Масштабний дослідницький центр QS Quacquarelli Symonds оприлюднив щорічний рейтинг найкращих університетів Європи, Середньої Азії та країн, що розвиваються, на 2022 рік. До списку потрапив й Львівський національний університет імені Івана Франка який зайняв 191 місце.
У 2023 році, за даними рейтингу інформаційного ресурсу «Вступ. Освіта.ua», найпопулярнішими та лідерами в Україні за кількістю заяв від абітурієнтів, які вступають на основі повної загальної середньої освіти, стали два львівські заклади вищої освіти, а саме, перше місце посів — Національний університет «Львівська політехніка», на другій сходинці розташувався Львівський національний університет імені Івана Франка, третє місце посів Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Структура
Факультети
- Біологічний
- Географічний
- Геологічний
- Економічний
- Електроніки та комп'ютерних технологій
- Журналістики
- Іноземних мов
- Історичний
- Культури і мистецтв
- Міжнародних відносин
- Механіко-математичний
- Педагогічної освіти
- Прикладної математики та інформатики
- Управління фінансами та бізнесу
- Фізичний
- Філологічний
- Філософський
- Хімічний (Львівська кристалохімічна школа)
- Юридичний
Загальноуніверситетські кафедри
- Безпеки життєдіяльності
- Фізичного виховання і спорту
Навчальні установи
- Інститут післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки
- Педагогічний коледж
- Правничий коледж
- Природничий коледж
- Центр італійської мови і культури
- Львівський фізико-математичний ліцей
- Класична гімназія
- Буська гімназія імені Євгена Петрушевича
- Навчальний комплекс «Стрілківська школа-інтернат із поглибленим вивченням окремих предметів»
- Навчально-виховний комплекс «Середня загальноосвітня школа-ліцей» с. Козьови
Головний корпус
Наука
Основу наукового потенціалу Університету складають відомі в Україні і світі наукові школи: Фізика твердого тіла; Теоретична фізика; Кристалохімія; Фізико-хімія полімерів; Біохімія і молекулярна біологія; Біоенергетика і електрофізіологія секреторних клітин; Мінералогічна школа академіка Є. Лазаренка; Термобарогеохімічна школа професора М. Єрмакова; Львівська наукова школа геології та металогенії докембрію; Інженерна, екологічна та регіональна геоморфологія; Територіальна організація суспільства; Генетичне ґрунтознавство; Комплексний аналіз; Функціональний аналіз; Механіка деформівного твердого тіла; Чисельне моделювання і оптимізація фізико-механічних полів; Дослідження розвитку агропромислового комплексу України, державного регулювання транскордонного підприємництва в умовах глобалізації; Економіко-математичне моделювання в управлінні економічно-виробничими системами; Франкознавство; Слов'янознавство; Історія соціально-політичних процесів в Україні; Загальна теорія прав людини; Захист прав і законних інтересів потерпілого та інших суб'єктів кримінального процесу.
Університет має наукові об'єкти, що становлять національне надбання України: Фонд рукописних, стародрукованих та рідкісних книг наукової бібліотеки Університету, Науково-дослідний комплекс апаратури для вивчення штучних небесних тіл ближнього космосу Астрономічної обсерваторії Університету, Гербарій, Ботанічний сад, Наукові фонди та музейна експозиція Зоологічного музею, Колекція культур мікроорганізмів-продуцентів антибіотиків.
Наукові інститути
- Археології
- Європейської інтеграції
- Історичних досліджень
- Франкознавства
- Літературознавчих студій
- Екології масової інформації
- Славістики
Інші наукові установи
- Астрономічна обсерваторія
- Ботанічний сад
- Зоологічний музей
- Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка
- Музей історії Львівського національного університету імені Івана Франка
- Центр Інформаційних технологій
- Науково-технічний та навчальний центр низькотемпературних досліджень
- Міжфакультетська науково-навчальна лабораторія рентгеноструктурного аналізу
- Центр гуманітарних досліджень
- Центр країн Північної Європи
Видавнича діяльність
Головною поліграфічною структурою ЛНУ є , який був створений на підставі рішення Ректорату від 1 липня 1996 року за № 42 на базі редакційно-видавничого відділу, машинно-офсетної та поліграфічної лабораторій університету. На виставці, присвяченій 350-літтю Університету, Видавничий центр демонстрував книжковий доробок з близько 500 видань. Експозиція включала підручники, навчальні посібники, монографії, збірники наукових праць та інші видання. Значним досягненням Франкового Університету у книговиданні стало нагородження Шевченківською премією авторів 10-томного видання «Іван Франко».
При Львівському університеті діє також видавництво «Світ». Воно виникло в 1946 році як видавнича група Львівського університету, а нині є одним з лідерів українського книговидання. З 1991 року видавництво «Світ» випустило понад 700 найменувань книг загальним тиражем 11 млн 759 тис. примірників.
Керівництво університету
- Ректор Володимир Мельник, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України
- Перший проректор Гукалюк Андрій Федорович, кандидат економічних наук, доцент
- Проректор з наукової роботи Гладишевський Роман Євгенович, член-кореспондент НАН України, доктор хімічних наук, професор
- Проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Качмар Володимир Михайлович, доктор історичних наук, професор
- Проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації Кухарський Віталій Михайлович, кандидат фізико-математичних наук, доцент
- Проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Різник Сергій Васильович, доктор юридичних наук, доцент
- Проректор з адміністративно-господарської роботи Курляк Василь Юрійович, кандидат фізико-математичних наук, доцент
Ректори
Студентське життя
В університеті видаються студентські газети. Друковані: «Гілея» (Студентський культурологічний часопис), «Ярослов» (Студентська газета філологічного факультету), Vivat Justitia! (Студентський альманах, Юридичний факультет); електронні: «Факторіал» (Механіко-математичний факультет). Діє портал студентів факультету прикладної математики та інформатики [ 21 вересня 2019 у Wayback Machine.]. Також на економічному факультеті видається власний журнал «Журнал Ек-you», діє команда Enactus LNU (раніше відома як SIFE LNU). Організовуються загальноуніверситетські змагання з гри Що? Де? Коли? [ 19 листопада 2010 у Wayback Machine.]
9 листопада 2011 року, студент історичного факультету Франкового Університету Тарас Прокопишин, став Головою студентської ради Львова. [1][недоступне посилання з липня 2019]
Студентські організації університету
- ГО
- «ЛНУ LIFE [ 31 березня 2021 у Wayback Machine.]» — незалежне студентське мас-медіа
- ГО (факультет міжнародних відносин)
- «Англійський клуб» (факультет іноземних мов)
- «Об'єднання студентів правників» (юридичний факультет та Правничий коледж)
- «Європейська асоціація студентів права» (юридичний факультет та Правничий коледж)
- «Дискусійний клуб_Debate Club» (факультет журналістики)
- Економічний науковий клуб студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених економічного факультету
- Наукове товариство студентів факультету журналістики (НТС ФЖ)
- «Фотосекта» (факультет журналістики)
- «Кіноклуб» (факультет журналістики)
- Львівський історичний клуб (історичний факультет)
Заслужені професори
Див. також:
Відомі професори
Див. також:
- Шимон Ашкеназі (1866—1935) — історик, дипломат та політик, засновник Львівсько-Варшавської школи історії.
- Стефан Банах — один з творців сучасного функціонального аналізу.
- Іван Бартошевський (1852—1920) — богослов, педагог, письменник.
- Рудольф Вайґль — біолог.
- Яків Головацький (1814—1888) — поет, завкафедри.
- Анатолій Гольдберг (1930—2008) — український математик.
- Михайло Грушевський — український історик, Голова УЦР.
- Бенедикт Дибовський — біолог, географ, дослідник далекого Сходу.
- Мирон Зарицький (1889—1961) — математик.
- Євген Лазаренко (1912—1979) — український геолог.
- Ян Лукашевич — польський математик, логік.
- Войцєх Рубіновіч (1889—1974) — польський фізик-теоретик.
- Маріан Смолуховський (1872—1917) — вчений, піонер статистичної фізики, творець базової теорії стохастичних процесів.
- Вацлав Серпінський (1882—1969) — математик, що зробив визначний внесок у теорію множин, теорію чисел, теорію функцій та топологію
- Володимир Старосольський (1878—1942) — правник, соціолог, професор у 1939 році.
- Наталія Черниш — український соціолог.
Відомі випускники
- Іван Франко (1856—1916) — український мислитель, письменник, вчений, перекладач, політичний та громадський діяч.
- Богдан Лепкий (1872—1941) — український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник
- Ян Лукасевич (1878—1956) — математик, винахідник префіксної форми запису математичних виразів.
- Леопольд Стафф (1878—1957) — один із найвизначніших польських поетів XX ст.
- Остап Ортвін (1876—1942) — польський літературний критик, літературознавець, театрознавець, журналіст, літературний і громадський діяч. Справжнє ім'я — Оскар Каценелленбоґен.
- Андрій Бандера (1882—1941) — український священик, політик ЗУНР, культурно-громадський діяч.
- Рудольф Вайґль (1883—1957) — біолог, винахідник першої вакцини від тифу.
- В'ячеслав Войнаровський (1971) — український дипломат.
- Євген Коновалець (1891—1938) — лідер ОУН між 1929 і 1938 роками.
- Герш Лаутерпахт (1897—1960) — юрист, один із авторів концепції прав людини як норми міжнародного права.
- Рафал Лемкін (1900—1959) — науковець-правник, вперше запровадив слова геноцид як правове поняття.
- Володимир Шаян (1908—1974) — видатний український філософ, санскритолог, релігієзнавець, психолог і педагог, один з перших дослідників «Велесової Книги», професор.
- Марк Кац (1914—1984) — математик, піонер сучасної теорії ймовірностей.
- Манфред Лакс (1914—1993; навчався в університеті лише 1 рік) — дипломат, член Міжнародного суду ООН (цю посаду обіймав рекордний період часу).
- Луї Зон (1914—2006) — спеціаліст із міжнародного права, один із авторів статуту гаазького Міжнародного суду.
- Йосип Сажич (1917—2007) — білоруський громадсько-політичний діяч, військовик.
- Іван Вакарчук (1947—2020) — фізик, політик, громадський діяч; колишній міністр освіти України.
- Віктор Пинзеник (нар. 1954) — економіст, політик, колишній міністр фінансів України.
- Леся Бонковська (нар. 1959) — актриса і драматург. Народна артистка України.
- Ярослав Грицак (нар. 1960) — український історик.
- Георгій Гонгадзе (1969—2000) — грузинський і український журналіст, засновник видання «Українська правда».
- Святослав Вакарчук (нар. 1975) — український музикант, співак, громадський діяч.
- Ігор Огірко (нар. 1952) — математик, доктор фізико-математичних наук (1990), професор, Відмінник освіти України.
- Ольга Фреймут (нар. 1982) — українська телеведуча, журналістка, модель.
- Ігор Циганик (нар. 1980) — український спортивний журналіст, телеведучий, коментатор.
- Роман Вінтонів (нар. 1982) — український тележурналіст, актор, сценарист, музикант. Відомий українським глядачам під ім'ям свого гумористичного образу Майкл Щур.
- Анастасія Станко (нар. 1986) — українська телеведуча, журналістка. Разом з групою однодумців започаткувала Громадське телебачення.
- Андрій Сайчук (нар. 1976) — український телеведучий, журналіст. Ведучий інформаційного інтернет-каналу Громадське телебачення
- Роман Климкевич — генеалог-геральдист, публіцист, перекладач та письменник, відіграв значну роль у становленні та популяризації української геральдики як спеціальної історичної дисципліни.
- Христина Соловій (нар. 1993) — українська співачка, авторка пісень та музики.
- Любомира Мандзій (1973-2021) — виконувач обов'язків міністра освіти і науки України (від 25 березня 2020 року).
- Галина Скіпальська (нар. 1974) — феміністська активістка, директорка представництва HealthRight International в Україні
Див. також
Примітки
- А. Фіґоль Львівський Державний Університет ім. І. Франка… — Т. 4. — С. 1421.
- Заснування Львівського університету у 1661 р. // 100 важливих подій історії України / Юрій Сорока; худож. — оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. — Харків : Фоліо, 2018. — С. 78—79. — (Справжня історія) — 250 прим. — (Справжня історія); 978-966-03-8460-6.
- ks. Jan Poplatek. Grodzicki Faustyn (ur. 1709) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960. — Tom VIII/4. — Zeszyt 39. — S. 614. (пол.)
- Крип'якевич І. П. Історичні проходи по Львові. — Львів: Каменяр, 1991. — 168 с. — С. 70—71. — .
- Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej Wystawie Krajowej [ 3 квітня 2015 у Wayback Machine.] / Lwów: Towarzystwo dla Rozwoju i Upiększania Miasta, 1894. — S. 136.
- Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — S. 123. (пол.)
- Wiczkowski J. Lwów, jego rozwój i stan kulturalny oraz przewodnik po mieśćie [ 23 грудня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: Skład Główny w księgarni H. Altenberga; nakł. Wydziału Gospodarczego X. Zjazdu Lekarzy i Przyrodników Polskich, oraz Reprezentacyi M. Lwowa, 1907. — S. 174. (пол.)
- Львівський університет став партнером Альянсу європейських університетів EC2U. lnu.edu.ua. Львівський національний університет імені Івана Франка. 7 квітня 2022. оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
- European Campus of City-Universities. ec2u.eu (англ.). оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
- Зимові канікули, рейтинг вишів та суди через відсторонення вчителів — підсумки тижня в освіті. 24tv.ua. 24 Канал. 17 грудня 2021. оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 17 грудня 2021.
- 100 українських вишів, найбільш популярних серед вступників. osvita.ua. 2 серпня 2023. Процитовано 3 серпня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Склали новий рейтинг найпопулярніших ВНЗ України. Ось хто став лідером. rbc.ua. РБК-Україна. 2 серпня 2023. Процитовано 3 серпня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Інститут післядипломної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 24 березня 2011.
- Інтернет сторінка Педагогічного коледжу. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 24 березня 2011.
- Інтернет сторінка Правничого коледжу. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 24 березня 2011.
- Інтернет сторінка Природничого коледжу. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 24 березня 2011.
- Центр італійської мови і культури Львівського національного Університету. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 4 березня 2016.
- Інтернет сторінка Львівського фізико-математичного ліцею. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 24 березня 2011.
- Інтернет сторінка Класичної гімназії. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 24 березня 2011.
- Інтернет сторінка Астрономічної обсерваторії. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 24 березня 2011.
- Інтернет сторінка Ботанічного саду. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 24 березня 2011.
- Інтернет сторінка Зоологічного музею. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 24 березня 2011.
- Інтернет сторінка Центру Інформаційних технологій. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 24 березня 2011.
- Інтернет сторінка Центру гуманітарних досліджень. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 24 березня 2011.
- Інтернет сторінка Центру країн Північної Європи. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 24 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 25 червня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Ректорат [ 21 березня 2016 у Wayback Machine.] Львівського національного університету ім. Івана Франка
Джерела та література
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (лютий 2018) |
- Вчені кафедри слов'янської філології / Львівський держ. ун-т ім. І.Франка. Наукова бібліотека ; уклад. Л. Панів. — Л.: [б.в.], 1998. — 124 с.
- Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т / Львівський національний університет імені Івана Франка; вид. рада: І. О. Вакарчук (голова) та ін. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2011. — Т. 1: А—К. — 716 с. — .
- Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т / Львівський національний університет імені Івана Франка; вид. рада: І. О. Вакарчук (голова) та ін. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2011. — Т. 2: Л—Я. — 764 с. — .
- Історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1940—2000) / Львівський національний університет імені Івана Франка; упоряд. О. Вінниченко, О. Целуйко; ред. Л. Зашкільняк та ін. — Львів, 2000. — 293 с.
- Кафедра етнології Львівського університету. Класичний період (1910—1947) / Роман Тарнавський; відповідальний редактор Михайло Глушко. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2016. — 236 с. — .
- Фізичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1953—2013): довідково-інформаційне видання / І. О. Вакарчук, П. М. Якібчук, О. Г. Миколайчук, О. М. Попель; Міністерство освіти і науки України, Львівський національний університет імені Івана Франка. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. — 586 с. — .
- Золота книга кафедри механіки (1939- 1999) / ред. Г. Сулим; Львівський національний університет імені Івана Франка. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 1999. — 102 с. — .
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Качмар В. М.Львівський національний університет імені Івана Франка [ 28 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 358. — .
- Фіґоль А. Львівський Державний Університет імені І. Франка // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 4. — С. 1420—1421.
- Львівський державний університет імені Ів. Франка / Ред. Роман Волков. — Львів : ЛДУ імені Івана Франка, 1947.
- 300 років Львівського університету / Є. К. Лазаренко. — Львів : ЛДУ імені Івана Франка, 1961. — 82 с.
- Львівський ордена Леніна державний університет імені Івана Франка / Автор тексту та відповід. за випуск В. Здоровега. — Львів, 1967, 1973.
- Львівський ордена Леніна державний університет імені Івана Франка / Текст Володимира Здоровеги та Тамари Старченко. — Львів, 1978.
- Львівський університет / В. П. Чугайов (відп. ред.), С. А. Макарчук, Д. С. Григораш. — Львів, 1986. — 148 с.
- Наука міжнародного права у Львівському університеті: монографія / І. В. Земан; ред.: В. М. Репецький; Львівський національний університет імені Івана Франка. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2015. — 318 с.
- Історія Львівського університету (1976) // Фонди Музею історії Львівського національного університету імені Івана Франка.
- Сторінки історії Львівського університету (за матеріалами німецькомовних документів): навчально-методичний посібник / Львівський національний університет імені Івана Франка; упоряд.: В. М. Качмар, М. С. Смолій; відп. ред. В. Т. Сулим. — 2-ге, доповнене. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2016. — 210 с.
- Academia Militans. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie / Redzik A. (red.). — Kraków: Wysoki Zamek, 2017. — 1302 s. — . (пол.)
- Finkel L., Starzyński S. Historya Uniwersytetu Lwowskiego [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów, Nakł. Senatu akademickiego C. K. Uniwersytetu lwowskiego, 1894. — 820 s. (пол.)
- Hahn W. Kronika Uniwersytetu Lwowskiego. — t. 2: (1898/9-1909/10). — Lwów: Senat Akademicki C. K. Uniwersytetu Lwowskiego? 1912. — 712 s. (пол.)
- Hahn W. Kronika Uniwersytetu Lwowskiego. — t. 1: (1894/95-1897/98). — Lwów: Senat Akademicki C. K. Uniwersytetu Lwowskiego, 1899. (пол.)
- Historia w Uniwersytecie Lwowskim. Badania i nauczanie (do 1939 roku) / red. Nauk. Jerzy Maternicki, Joanna Pisulińska i Leonid Zaszkilniak. — Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2016. — 661 s. — . (пол.)
- Jaworski Franciszek Uniwersytet Lwowski. Wspomnienia jubileuszowe / Franciszek Jaworski. — Lwów, Towarzystwo miłośników przeszłości Lwowa, 1912. — 88 s. (пол.)
- Redzik A. Wydział Prawa Uniwersytetu Lwowskiego w latach 1939—1946. — Lublin: Towarzystwo Naukowe KUL, 2006. — 432 s. — . (пол.)
- Redzik A. Prawo prywatne na Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie. — Warszawa: C. H. Beck, 2009. — 411 s. — . (пол.)
- Wołczański J. Wydział Teologiczny Uniwersytetu Jana Kazimierza 1918—1939. — Kraków, 2002. — 676 s. (пол.)
- Universitati Leopoliensi, Trecentesimum Quinquagesimum Anniversarium Suae Fundationis Celebranti. In Memoriam. Praca zbiorowa / Polska Akademia Umiejętności. — Kraków, 2011. — 531 s. — . (пол.)
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Львівський національний університет імені Івана Франка |
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Львівський університет
- Вебсайт Львівського Університету [ 17 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Світлини Національного університету ім. І.Франка [ 5 січня 2008 у Wayback Machine.]
- Вебсторінка Природничого коледжу Львівського національного університету [ 1 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Історична довідка про ЛНУ [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
- LitDok Східно-Центральна Європа (Herder-Institut Marburg) [ 1 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка «Каменяр» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Блог Дискусійного клубу _ Debate Club факультету журналістики [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Сторінка Дискусійного клубу _ Debate Club у соціальній мережі facebook [ 25 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- (пол.)
- .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lvi vskij naciona lnij universite t i meni Iva na Franka odin iz najstarishih universitetiv Ukrayini j Shidnoyi Yevropi ta najprestizhnishih v Ukrayini Ye spadkoyemcem kolegiumu 1608 1661 ta akademiyi 1661 1773 yezuyitiv Josifinskogo universitetu 1784 1805 Lvivskogo liceyu 1805 1817 Universitetu Franca I 1817 1918 Lvivskogo universitetu Yana Kazimira 1919 1939 Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka 1939 1999 Golovnij korpus mistitsya v kolishnij budivli Galickogo sejmu Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana FrankaLNU imeni Ivana Franka den universitetu molodshi specialisti magistri riven akreditaciyi fahovi molodshi specialist bakalavri statusGolovnij korpus universitetu kolishnya budivlya Galickogo sejmu49 50 25 pn sh 24 01 20 sh d 49 84048800002777568 pn sh 24 02246400002777804 sh d 49 84048800002777568 24 02246400002777804 Koordinati 49 50 25 pn sh 24 01 20 sh d 49 84048800002777568 pn sh 24 02246400002777804 sh d 49 84048800002777568 24 02246400002777804Nazva latinoyuUniversitas LeopoliensisTipklasichnijKrayina UkrayinaGaslolat Patriae decori civibus educandisNazva na chestIvan FrankoZasnovano20 sichnya 1661ZasnovnikYan II KazimirRektorVolodimir MelnikStudentiv25 000Aspirantiv671Doktorantiv16Profesoriv203KoloriSinij ta Zolotij PrinalezhnistMinisterstvo osviti i nauki UkrayiniChlenstvo uUniversitetske Agentstvo Frankofoniyi 1 Skladayetsya zArhiv Lvivskogo universitetu Fakultet zhurnalistiki Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Biologichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Geografichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Geologichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka ekonomichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Fakultet elektroniki ta komp yuternih tehnologij Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Fakultet inozemnih mov Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Istorichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Fakultet kulturi i mistectv Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Fakultet mizhnarodnih vidnosin Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Mehaniko matematichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Fakultet pedagogichnoyi osviti Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Fakultet prikladnoyi matematiki LNU im Ivana Franka Fakultet upravlinnya finansami ta biznesu Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Fizichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka filologichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Filosofskij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Himichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Institut pislyadiplomnoyi osviti ta douniversitetskoyi pidgotovki Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Pedagogichnij koledzh Lvivskogo universitetu Pravnichij koledzh Lvivskogo universitetu Prirodnichij koledzh Lvivskogo universitetu Astronomichna observatoriya Lvivskogo universitetu Botanichnij sad Lvivskogo universitetu Zoologichnij muzej imeni Benedikta Dibovskogo Naukova biblioteka Lvivskogo universitetu i Muzej istoriyi Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaVipusknikiKategoriya Vipuskniki Lvivskogo universitetuShtab kvartiragolovna budivlya Lvivskogo nacionalnogo universitetuAdresa79000 m Lviv vul Universitetska 1Sajtlnu edu ua University of Lviv u Vikishovishi Posilannya LNU perenapravlyayetsya syudi Mozhlivo Vi shukali Luganskij nacionalnij universitet imeni Tarasa ShevchenkaZasnuvannya ta rannya istoriya UniversitetuKolishnya golovna budivlya universitetu 1851 1923 roki Atanas Figol u statti pro vish v Enciklopediyi ukrayinoznavstva stverdzhuvav sho polyaki z pochatku HH stolittya dlya pidkreslennya polskosti universitetu pochali tverditi sho vin postav u 1661 roci yak Akademiya Yezuyitiv zasnovanij korolem Yanom II Kazimirom z Lvivskogo kolegiumu yezuyitiv Ale rishennya korolya ne zatverdiv Sejm Ce tverdzhennya bez kritiki sprijnyali v SRSR ta inshih krayinah Za inshimi danimi Lvivsku akademiyu z pravami universitetu utvoreno 1661 roku ukazom korolya Yana II Kazimira yakij nadavav yezuyitskij kolegiyi u Lvovi gidnist akademiyi i titul universitetu 1773 roku orden yezuyitiv zaboroneno universitet zakrito Vidnovleno 1784 nazivavsya Josifinskij universitet 1805 1817 licej 1817 go vidnovleno yak Universitet Franca I Peredistoriya Dokladnishe Lvivska yezuyitska kolegiya U XVI XVII stolittyah centrami kulturnogo zhittya na ukrayinskih zemlyah buli cerkovni bratstva Koristuyuchis pidtrimkoyu mishan i duhovenstva voni spriyali poshirennyu idej gumanizmu rozvitku nauki i shkilnictva Najdavnishim pravoslavnim v Ukrayini bulo Uspenske bratstvo stavropigijske z 1586 roku u Lvovi yake stalo viznachnim ukrayinskim kulturnim pravoslavnim centrom Z 1586 roku u Lvovi diyala bratska shkola yaka bula serednim navchalnim zakladom Tut vivchali cerkovnoslov yansku grecku latinsku i polsku movi matematiku gramatiku ritoriku astronomiyu filosofiyu ta inshi disciplini Diyachi Lvivskogo bratstva planuvali navit peretvoriti svij gimnasion tak voni nazivali cyu shkolu u vishij navchalnij zaklad U Lvivskij bratskij shkoli pracyuvali i zdobuli osvitu viznachni diyachi ukrayinskoyi kulturi kincya XVI pershoyi polovini XVII stolittya Lavrentij Zizanij Kukil i jogo brat Stepan Kirilo Trankvilion Stavroveckij Ivan Boreckij ta in Do seredini XVII stolittya v Ukrayini ne bulo zhodnogo vishogo navchalnogo zakladu dzherelo Shlyahetska Polsha chinila opir stvorennyu tut vishoyi shkoli yaka mogla b stati nebezpechnim politichnim i kulturnim centrom Ukrayinska molod mala zdobuvati vishu osvitu v stinah Krakivskogo j inshih yevropejskih universitetiv Zasnuvannya Za Gadyackoyu ugodoyu 1658 roku mizh Ukrayinoyu ta Richchyu Pospolitoyu polskij uryad obicyav u majbutnomu vidkriti v Ukrayini dvi vishih shkoli akademiyi odnu u Kiyevi a drugu tam de znajdetsya dlya neyi vidpovidne misce Akademiyam bulo obicyano taki sami prava universitetu yakimi koristuvavsya Krakivskij universitet Vplivovi kola Rechi Pospolitoyi ne viklyuchali j togo sho pid tiskom pevnih politichnih obstavin v Ukrayini mogli utvoritisya vlasni nacionalni universiteti Todi zh yezuyitskij orden u spravi zahistu katolicizmu v Ukrayini pokladav osoblivi nadiyi na svij oseredok u Lvovi Yezuyiti z yavilisya u Lvovi she naprikinci XVI stolittya a 1608 roku vidkrili tut svoyu serednyu shkolu kolegiyu Do seredini XVII stolittya cya kolegiya zanepala ale vse zh bula vryatovana yezuyitami vid zagibeli oskilki koristuvalas opikoyu i pidtrimkoyu polskih magnativ Yezuyiti rozumili mozhlivist stvorennya na osnovi bratskoyi shkoli u Lvovi universitetu tomu postijno domagalis peretvorennya svoyeyi kolegiyi v akademiyu Pislya neodnorazovih klopotan korol Yan II Kazimir 20 sichnya 1661 roku pidpisav diplom yakij nadavav yezuyitskij kolegiyi u Lvovi gidnist akademiyi i titul universitetu z pravom vikladannya vsih todishnih universitetskih disciplin prisudzhennya vchenih stupeniv bakalavra licenciata magistra i doktora Odnak vidrazu zh pislya pidpisannya diplomu stvorennya akademiyi zustrilo rishuchu opoziciyu Krakivskogo universitetu ta okremih vplivovih osib derzhavi sho jogo pidtrimuvali Nezvazhayuchi na pereshkodi u Lvivskij akademiyi navchannya velosya za zrazkom inshih yevropejskih akademij A zgodom polskij korol Avgust III Fridrih u 1758 roci zatverdiv diplom vid 20 sichnya 1661 roku vidanij Yanom II Kazimirom Akademiyu zakrili u 1773 roci Vid chasu zasnuvannya i do 1773 roku Lvivskij universitet povnistyu perebuvav pid kontrolem yezuyitskogo ordenu i pidporyadkovuvavsya generalovi yezuyitiv u Rimi Na choli universitetu stoyav rektor Primishennya universitetu bulo poblizu Krakivskoyi vulici v centri Lvova Navchalnij zaklad buduvav i kupuvav novi primishennya mav svoyu biblioteku najbilshu u Lvovi drukarnyu Poperednicya universitetu v XVII XVIII stolittyah Skulptura na fasadi golovnogo korpusu LNU Akademiya skladalasya z dvoh viddiliv fakultetiv filosofskogo i bogoslovskogo teologichnogo Rol serednogo navchalnogo zakladu pri Lvivskij Akademiyi vidigravala kolegiya yaka bula pidgotovchim etapom dlya ohochih prodovzhuvati navchannya Istorichni dzherela zasvidchuyut sho 1667 roku na filosofskomu i teologichnomu viddilah navchalos blizko 500 studentiv a navchalnij proces zabezpechuvali visim vikladachiv U seredini XVIII stolittya kilkist studentiv zbilshilasya do 700 osib vikladachiv do 15 17 Polyaki stanovili 75 studentiv reshta ukrayinci ta predstavniki inshih etnichnih grup Navchalnij proces u Lvivskij Akademiyi provodivsya za programoyu yezuyitskih shkil rozroblenoyu she naprikinci XVI stolittya pomitni zmini u cyu programu stali vnositi lishe v seredini XVIII stolittya na viddili filosofiyi golovno vivchali filosofsku sistemu Aristotelya yaka bula sukupnistyu logiki fiziki j metafiziki u skladi fiziki rozglyadali takozh elementi matematiki astronomiyi biologiyi meteorologiyi u skladi metafiziki pitannya psihologiyi ta etiki Vivchali krim cogo istoriyu geografiyu grecku movu ta in Na viddili filosofiyi navchannya trivalo dva tri roki Pislya zakinchennya cogo viddilu mozhna bulo zdobuvati bogoslovsku osvitu Na teologichnomu viddili navchannya trivalo chotiri roki Tut vivchali istoriyu cerkvi Starij i Novij Zapovit dogmatichne i moralne bogosliv ya kanonichne pravo kazuyistiku staroyevrejsku movu Vsi disciplini vikladali profesori U seredini i drugij polovini XVIII stolittya u zv yazku z rozvitkom naukovih znan zokrema prirodnichih nauk stalisya zmini u navchalnomu procesi universitetu 1744 roku vidkrito kafedru matematiki yaku na propoziciyu provinciala ordenu yezuyitiv Tomasha Lihtanskogo ocholiv Faustin Grodzickij avtor pidruchnika z arhitekturi i matematiki stvoreno matematichno fizichnij kabinet vidkrito universitetsku astronomichnu observatoriyu Pochali vikladati polsku francuzku nimecku movi geografiyu ta istoriyu yak okremi predmeti Tut pracyuvali vidomi vcheni istorik Kasper Nesyeckij matematiki Faustin Grodzickij i pismennik yezuyit virmenskogo pohodzhennya Grigoris Piramovich gromadskij diyach poet pismennik i filosof primas Polshi Ignacij Krasickij Vipusknikami universitetu buli taki vidomi lyudi yak Inokentij Gizel M Slotvinskij Ya Bogomolovskij ta bagato inshih Universitet u HIH pochatku XX stolittyah Dokladnishe Istoriya Lvivskogo universitetu Pislya vhodzhennya Galichini do skladu imperiyi Gabsburgiv u 1772 roci ta skasuvannya diyalnosti katolickih chernechih ordeniv Akademiya otrimala zokrema budivlyu monastirya ta kostelu trinitariyiv U kosteli bulo organizovano biblioteku 16 listopada 1784 vidbulos yiyi urochiste vidkrittya Pislya obstrilu i bombarduvannya Lvova 1848 roku z 50000 knig zalishilisya 13000 znisheno bagato rukopisiv U 1805 roci uryad peretvoriv universitet na licej Studiyum Rutenum U 1787 roci zasnovano naukovij institut yakij nazvali Studium Ruthenum Provizorichnij naukovij institut v ruskij movi yakij diyav do 1804 roku Navchannya u zakladi provodilos todishnoyu ukrayinskoyu movoyu Vikladachami buli zokrema Mihajlo Garasevich Antin Angelovich Meletij Modest Grineveckij ta inshi Podalshi roki U 1817 roci uryad vidnoviv universitet z nimeckoyu movoyu vikladannya Vesna narodiv nadala poshtovh ukrayincyam i polyakam do borotbi za vvedennya svoyih mov u navchalnij proces Tak u 1849 roci na filosofskomu viddili vidkrilas kafedra ukrayinskoyi movi ta literaturi yaku ocholiv vidomij diyach Ruskoyi Trijci Yakiv Golovackij U 1862 ta 1872 rokah vinikli kafedri z ukrayinskoyu movoyu vikladannya na bogoslovskomu ta pravnichomu fakultetah 1851 roku universitetu peredali zbudovanij 1842 roku konvikt yezuyitiv shlyahetskoyi molodi proyekt Fidelisa Shtadlera koshti z fundaciyi Samuelya Glovinskogo Yezuyitiv vignali z primishennya pislya vulichnih manifestacij pid chas vesni narodiv 1848 roku Stanom na 1897 1898 navchalnij rik v universiteti navchalos 1732 studenti a u 1906 1907 navchalnomu roci 3582 studenti Za nacionalnoyu oznakoyu sklad studentiv buv takim blizko 3 4 polyaki do 1 5 rusini ukrayinci U 1907 roci rozpodil studentiv po viddilah fakultetah buv nastupnim viddil teologichnij 516 studentiv viddil prava ta politichnih vmin 1888 studentiv viddil likarskij 218 studentiv z nih 25 osib zhinochoyi stati viddil filosofiyi 1020 studentiv z nih 241 osoba zhinochoyi stati 1923 roku golovnij korpus universitetu perenesli do kolishnoyi budivli Galickogo sejmu sho perestav diyati pislya Pershoyi svitovoyi vijni Lvivskij universitet ta Ivan Franko U 70 h rokah XIX stolittya na filosofskomu fakulteti Lvivskogo universitetu navchavsya Ivan Franko vsesvitnovidomij ukrayinskij mislitel pismennik uchenij perekladach psiholog politichnij i gromadskij diyach odin z geniyiv Ukrayini sho uvijshov v istoriyu kulturi yak titan praci 1894 roku v universiteti vidkrili kafedru istoriyi Ukrayini shopravda pid nazvoyu Vsesvitnoyi istoriyi zi specialnim oglyadom istoriyi Shidnoyi Yevropi Novu kafedru ocholiv 28 litnij Mihajlo Grushevskij Cogo zh roku pislya smerti Omelyana Ogonovskogo todishnogo ochilnika kafedri ruskoyi slovesnosti Lvivskogo universitetu Ivan Franko sprobuvav posisti ce vakantne misce odnak todishnij namisnik Galichini graf Kazimir Badeni zrobiv use dlya togo shob ne dopustiti v universitet pismennika yakij zaklikav ukrayinskij narod do socialnogo ta nacionalnogo vizvolennya Ukazom vid 8 sichnya 1940 roku Prezidiya Verhovnoyi radi URSR nadala Lvivskomu derzhavnomu universitetu im ya Ivana Franka Sogodni tut pracyuye odna z osnovnih shkil v Ukrayini U period nezalezhnostiU zhovtni 1999 roku Lvivskij derzhavnij universitet imeni Ivana Franka otrimav status nacionalnogo U Lvivskomu nacionalnomu universiteti imeni Ivana Franka stanom na traven 2017 roci do vikonannya naukovo doslidnih robit zalucheno 1892 naukovo pedagogichni pracivniki z nih 214 doktoriv nauk i 1152 kandidati nauk 161 shtatnogo pracivnika naukovo doslidnoyi chastini Universitetu z nih 8 doktoriv nauk i 50 kandidativ nauk V Universiteti funkcionuyut 144 kafedri z nih 95 ocholyuyut doktori nauk 46 kandidati nauk Stanom na kviten 2017 roku v Universiteti navchayutsya 19 770 studentiv u tomu chisli 19 050 na 19 ti fakultetah i 720 u koledzhah Na dennij formi navchayetsya 16 314 studentiv 15 709 na fakultetah i 605 u koledzhah na zaochnij 3 843 U 2017 2018 rokah v Universiteti proveli ponad 100 riznomanitnih zahodiv U Centri kulturi ta dozvillya Lvivskogo Nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka pracyuye 10 tvorchih kolektiviv z yakih 7 mayut zvannya Narodnij Zagalna kilkist uchasnikiv nalichuye 354 osobi 20 lyutogo 2018 roku u dvori geografichnogo fakultetu vidkrito pam yatnik Geroyevi Ukrayini Igorevi Kostenku U slovenskomu Podchetrteku 23 24 chervnya 2018 roku vidbuvsya Kubok Yevropi z dzyudo u yakomu studentka filosofskogo fakultetu Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka majster sportu mizhnarodnogo klasu dvorazova chempionka Yevropi z dzyudo Vasilina Kirichenko viborola bronzovu medal Na 42 Mizhnarodnij studentskij olimpiadi z programuvannya ACM ICPC yaka prohodila u Pekini z 15 po 20 kvitnya 2018 roku komanda studentiv vishu posila 14 misce Z 11 zadach studenti rozv yazali 6 tim samim zabezpechivshi sobi visoku poziciyu poryad z Stenfordskim ta Garvardskim universitetami ta viperedivshi Oksford ta Kembridzh Dva roki pospil vidannya Universitetu stavali laureatami Mizhnarodnoyi premiyi imeni Ivana Franka U 2017 roci v nominaciyi Za vagomi dosyagnennya u galuzi socialno gumanitarnih nauk cyu visoku nagorodu zdobuv Zasluzhenij profesor Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka zaviduvach kafedri ekonomichnoyi i socialnoyi geografiyi akademik Akademiyi Vishoyi shkoli Ukrayini ta Ukrayinskoyi ekologichnoyi akademiyi Oleg Shablij Mizhnarodnoyi vidznaki naukovec udostoyenij za vibrani praci Suspilna geografiya u dvoh knigah kniga persha Problemi teoriyi istoriyi ta metodiki doslidzhennya kniga druga Problemi ukrayinoznavstva regionalistiki i krayeznavstva vipusheni v universitetskomu Vidavnictvi 31 zhovtnya 2017 roku u Dzerkalnij zali Lvivskogo universitetu vidbulasya urochista prezentaciya komentovanogo vidannya bilingvi poemi Ivana Franka Mojsej Vidannya Lvivskogo universitetu vijshlo drukom u veresni cogo roku j uzhe stalo najkrashoyu knigoyu XXIV Forumu vidavciv 2017 u nominaciyi Klasichna ukrayinska literatura Golovnij navchalnij korpus universitetu Mizhnarodna spivpracya Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka gidno predstavlyaye ukrayinsku akademichnu spilnotu u sviti Uprodovzh 2016 2017 rokiv Universitet pidpisav 15 ugod pro spivpracyu ta dvi ugodi pro podvijne diplomuvannya dvi ugodi prolongovano Zagalom na cej chas pidpisano 147 ugod iz vishimi navchalnimi zakladami ta ustanovami iz 38 krayin svitu Priblizno taka zh kilkist naukovih i naukovo pedagogichnih pracivnikiv Universitetu perebuvala v cej period u zakordonnih ustanovah Universitet zdijsnyuye aktivnu diyalnist shodo pidpisannya Hartiyi Yevropejskih Universitetiv U 2000 roci universitet stav spivzasnovnikom Yevropejskogo Kolegiumu Polskih i Ukrayinskih Universitetiv Lyublin Polsha Prodovzheno termin diyi ugod iz Byelskim derzhavnim universitetom Byelci Moldova ta Krakivskoyu Pedagogichnoyu Akademiyeyu Polsha Studenti geografichnogo istorichnogo fakultetiv ta fakultetu mizhnarodnih vidnosin prohodyat navchalni praktiki v Polshi Nimechchini Avstriyi Ugorshini Chehiyi Slovachchini Spivrobitniki mehaniko matematichnogo filologichnogo himichnogo fakultetiv fakultetu mizhnarodnih vidnosin i prikladnoyi matematiki ta informatiki pracyuvali u vishih navchalnih zakladah Polshi Kolumbiyi Franciyi Shvejcariyi Avstriyi na vikladackij roboti za kontraktami Bagato vipusknikiv prodovzhuyut navchannya u vishih navchalnih zakladah SShA Polshi Nimechchini Avstriyi Velikoyi Britaniyi Franciyi Za 2016 rik Lvivskij nacionalnij universitet imeni I Franka proviv 5 mizhnarodnih litnih shkil Pam yatnik Ivanovi Franku navproti centralnogo vhodu universitetu U 2016 roci nalagodzhena aktivna mizhnarodna spivpracya iz zakordonnimi partnerami Universitet viv dvostoronni naukovi doslidzhennya z Videnskim universitetom Avstriya Kaunaskim tehnologichnim universitetom Litva Fondom civilnih doslidzhen ta rozvitku SShA Tehnologichnim institutom Hirosimi Yaponiya yaki finansuvalo Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini Protyagom ostannih rokiv naukovci Universitetu aktivno provodyat naukovo doslidnih roboti yaki finansuyut mizhnarodni organizaciyi sered yakih Institut biofizichnoyi himiyi imeni Maksa Planka Nimechchina Garvardska medichna shkola SShA Institut biomedichnih doslidzhen Novartis SShA Kanadskij institut ukrayinskih studij pri Albertskomu universiteti Mizhnarodnij centr difrakcijnih danih SShA Fond Endryu U Mellona SShA Cilovij osvitnij fond doslidzhen derev SShA kompaniya Material Fazi Dani Sistema Shvejcariya Pidpisano ugodu z agentstvom CrossRef sho daye zmogu prisvoyuvati DOI universitetskim vidannyam U vishi za finansovoyi pidtrimki Ministerstva osviti i nauki Ukrayini funkcionuye nacionalnij kontaktnij punkt Ramkovoyi programi YeS Gorizont 2020 za tematichnimi napryamami Majbutni i novitni tehnologiyi ta Inklyuzivne innovacijne ta rozumne suspilstvo Lvivskij universitet stav partnerom Alyansu yevropejskih universitetiv EC2U 6 kvitnya 2022 roku vidbulasya ceremoniya pidpisannya Memorandumu zgidno z yakim Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka stav asocijovanim strategichnim partnerom Alyansu yevropejskih universitetiv EC2U Vidpovidnij dokument u formati videokonferenciyi pidpisali rektori semi zakordonnih zakladiv vishoyi osviti partneriv alyansu ta Rektor Lvivskogo universitetu Volodimir Melnik Procedura pidpisannya bula zdijsnena pid chas forumu EC2U v Paviyi Italiya Z ukrayinskoyi storoni okrim predstavnikiv Lvivskogo universitetu v ceremoniyi vzyali uchast Golova Verhovnoyi Radi Ukrayini Ruslan Stefanchuk ta ochilnik Lvivskoyi oblasnoyi vijskovoyi administraciyi Maksim Kozickij Zi storoni nashih koleg z YeS u zahodi vzyali uchast kerivniki providnih universitetiv Yevropi predstavniki Yevropejskoyi komisiyi mer mista Paviya politiki ta gromadski diyachi Lvivskij universitet stav vosmim partnerom Yevropejskogo kampusu miskih universitetiv angl EC2U multikulturnogo i bagatomovnogo Alyansu sho skladayetsya z davnih universitetiv z chotiroh riznih regioniv Yevropejskogo Soyuzu a teper j Ukrayini Do skladu Alyansu vhodyat Universitet Koyimbra Portugaliya Rumuniya Nimechchina Universitet Paviyi Italiya Universitet Puatye Franciya Universitet Salamanki Ispaniya ta Universitet Turku Finlyandiya Proponovana spivpracya mizh universitetami ohoplyuvatime vsi sferi pov yazani z vikladannyam i navchannyam naukovimi doslidzhennyami kulturnoyu diyalnistyu Zokrema peredbacheno realizaciyu programi mobilnosti dlya naukovciv akademichnogo personalu ta studentiv rozroblennya program spilnih sertifikativ diplomiv osvitnih program publikaciyu spilnih vidan realizaciyu doslidnickih proyektiv organizaciyu spilnih zahodiv litnih shkil tosho Zagalom Alyans yevropejskih universitetiv stavit pered soboyu zavdannya zabezpechiti visoku yakist osvitnogo procesu dosyagti najvishih standartiv naukovih doslidzhen ta innovacij poglibiti integraciyu universitetiv u svitovij osvitnij ta naukovij prostir a takozh stvoriti suchasnu informacijno komunikacijnu ta socialnu infrastrukturu Varto zaznachiti sho Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka stav yedinim zakladom vishoyi osviti Ukrayini v skladi Alyansu yevropejskih universitetiv Do ochilnikiv zakladiv osviti Alyansu yevropejskih universitetiv zvernusya Rektor Lvivskogo universitetu Volodimir Melnik Vidvidavshi nash Universitet Vi pobachite na jogo golovnomu korpusi latinske gaslo Osvicheni gromadyani okrasa Batkivshini Universitetska spilnota napoleglivo pracyuye nad vtilennyam ciyeyi ideyi ta poshirennyam yiyi ne lishe v Ukrayini a j zakordonom Pri comu dlya nas yak i dlya Vas termin osvichenist vihodit daleko za ramki lishe naboru znan ta navichok a ye cinnisnoyu kategoriyeyu Vidtak nashoyu metoyu ye obstoyuvannya tih osnovopolozhnih idej bez yakih nemozhlivo uyaviti povnocinne zhittya demokratiyi svobodi rivnosti i prav lyudini nagolosiv Volodimir Melnik Zvertayuchis do uchasnikiv istorichnoyi zustrichi Volodimir Petrovich takozh nagolosiv sho Lvivskij universitet cinuye te sho yevropejska akademichna spilnota ob yednana pered suchasnimi viklikami yak nikoli ranishe I mi shiro radiyemo sho mayemo zmogu stoyati plich o plich z nashimi nadijnimi druzyami ta partnerami yakimi bezsumnivno ye Alyans EC2U zagalom ta kozhen z jogo chleniv zokrema Dlya Lvivskogo universitetu ce velika chest priyednatis do Alyansu u yakosti strategichnogo partnera She raz vislovlyuyu Vam shiru vdyachnist za mozhlivist tvoriti nashe spilne majbutnye Razom do peremogi pidkresliv Volodimir Melnik Iz zali zasidan Lvivskogo universitetu do prisutnih zvernuvsya Golova Verhovnoyi Radi Ukrayini Ruslan Stefanchuk Vin visloviv svoye perekonannya sho pidtrimka akademichnoyi spilnoti ye osoblivo vazhlivoyu skladovoyu procesu formuvannya vilnogo suspilstva ta utverdzhennya j zabezpechennya prav i svobod lyudini Mizhnarodne spivrobitnictvo u sferi osviti dopomagaye ta stvoryuye mozhlivosti navchatisya pracyuvati dilitisya dosvidom ta informuvati svoyih partneriv pro stan sprav ne lishe v akademichnomu a j politichnomu socialno ekonomichnomu zhitti Ukrayini Ya hochu vidznachiti robotu nashih osvityan yaki v takij neprostij dlya vsih nas chas tezh vedut aktivnu robotu na svoyemu fronti Zokrema jdetsya pro vidnovlennya ta prodovzhennya navchalnogo procesu uchast u riznih mizhnarodnih konferenciyah seminarah vidkritih lekciyah interv yu na radio ta telebachenni riznih krayin svitu publikaciyi v presi ta socialnih merezhah zbori gumanitarnoyi dopomogi tosho zaznachiv Ruslan Stefanchuk Takozh Golova Verhovnoyi Radi pobazhav uspihiv akademichnij spilnoti Lvivskogo universitetu u vtilenni spilnih idej i napracyuvan u mizhnarodnomu osvitnomu prostori Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka yak odin iz najstarishih ne lishe v Ukrayini a j v Yevropi buv i zalishayetsya oseredkom yevropejskoyi osviti naukovogo i kulturnogo seredovisha yakij spivpracyuye z bagatma mizhnarodnimi osvitnimi ta naukovimi ustanovami j reprezentuye nashu derzhavu v usih kutochkah planeti akcentuvav Ruslan Stefanchuk Usih uchasnikiv urochistostej privitav nachalnik Lvivskoyi oblasnoyi vijskovoyi administraciyi Maksim Kozickij Sogodni zakladi osviti nashoyi oblasti chastkovo peretvorilisya na prihistki dlya timchasovo pereselenih lyudej Hochu vidznachiti vagomij vnesok Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka yakij popri vsi vikliki zabezpechuye realizaciyu prava na osvitu dlya tih lyudej yaki cherez vijnu vtratili cyu mozhlivist Zi storoni administraciyi mi vsilyako pidtrimuvatimemo rozshirennya mizhnarodnogo osvitnogo spivrobitnictva Lvivskogo universitetu adzhe mizhnarodna spivpracya dopomagaye integruvati v ukrayinsku osvitnyu sistemu visoki yevropejski standarti nagolosiv Maksim Kozickij Generalna Direktorka z pitan osviti molodi sportu ta kulturi Yevropejskoyi Komisiyi nagolosila sho priyemno zvorushena partnerstvom LNU imeni Ivana Franka z Alyansom i zvertayuchis do usih chleniv Alyansu podyakuvala za pidtrimku Ukrayini ta ukrayinciv Predstavniki Alyansu najvplivovishih yevropejskih universitetiv z velikoyu priyemnistyu zaproponuvali LNU imeni Ivana Franka doluchitisya do yihnoyi akademichnoyi rodini Pid chas ceremoniyi pidpisannya Memorandumu Rektor Universitetu Paviyi zaznachiv sho kordoni mizh mizhnarodnimi programami ta disciplinami stayut shorazu menshimi a chislenni programi spriyayut stvorennyu inklyuzivnogo suspilstva innovacinih program navchannya vihovannya novogo pokolinnya pidpriyemciv ta zmishanoyi mobilnosti Na zhal na svoyemu shlyahu mi zitknulisya z takimi pereshkodami yak pandemiya COVID 19 a teper i vijna v Ukrayini Tak vijna v Ukrayini bula dlya nas shokuyuchoyu zvistkoyu tomu mi yak nikoli radi mozhlivosti priyednannya Lvivskogo universitetu do Alyansu yak chlena EC2U zaznachiv Franchesko Svelto Mer Paviyi takozh visloviv shire perekonannya sho priyednannya Lvivskogo universitetu do Alyansu stane vazhlivim krokom dlya suspilstv Ukrayini ta Italiyi Kulturne pobratimstvo mizh nashimi krayinami sformuye spilni cinnosti ta uyavlennya pro nih ce takozh bude pershim krokom u nashij z vami druzhbi ta spivpraci nagolosiv Fabricio Frakassi Rektor Yasskogo universitetu imeni A J Kuzi nagolosiv sho u ci vazhki chasi duh solidarnosti ob yednav yevropejski derzhavi yak nikoli ranishe Vrahovuyuchi nashu teritorialnu blizkist do zoni konfliktu mi gotovi zrobiti vse sho v nashih silah shob dopomogti Ce zokrema nasha gotovnist zabezpechiti vas nashim materialnim ta lyudskim resursom gumanitarnoyu dopomogoyu dlya postrazhdalih vid bojovih dij Vikladachi studenti sim yi z ditmi mozhut otrimati prihistok u nashih pansionah a takozh medichnu dopomogu j psihologichni konsultaciyi akcentuvav Tudorel Tader Golovnij koordinator Alyansu tezh visloviv radist z privodu takogo pogliblennya spivpraci EC2U z Ukrayinoyu Mi bezumovno ruhayemosya v pravilnomu napryamku i takim chinom mi takozh hochemo buduvati majbutnye Majbutnye yake v suchasnomu konteksti oznachaye sho mi mozhemo zaluchiti partneriv z Ukrayini Takim bulo rishennya 7 rektoriv Mi rozglyanuli aktivne partnerstvo yake zaraz isnuye z deyakimi ukrayinskimi universitetami i odnogolosno bulo zaproponovano shob Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka v Ukrayini priyednavsya do alyansu EC2U yak strategichnij partner Laskavo prosimo do simejstva EC2U Vi mozhete rozrahovuvati na nas ta nashu pidtrimku pidsumuvav Lyudovik Tilli Rejtingi ta reputaciyaPokaznikom uspishnosti vishogo navchalnogo zakladu sogodni mozhna vvazhati poziciyu u nacionalnih ta mizhnarodnih rejtingah VNZ U 2015 roci Lvivskij universitet uvijshov u trijku najkrashih universitetiv Ukrayini za danimi svitovogo rejtingu University Ranking by Academic Performance Golovnij korpus Vhid do universitetu Za rezultatami rejtingu vishih navchalnih zakladiv Ukrayini za danimi naukometrichnoyi bazi danih Scopus stanom na kviten 2017 roku Lvivskij universitet posiv chetverte misce sered VNZ Ukrayini Stanom na kviten 2017 roku kilkist publikacij naukovciv Lvivskogo universitetu sklala 5 823 kilkist cituvan statej 28 547 indeks Girsha 50 Odnim iz najprestizhnishih rejtingiv universitetiv svitu ye Webometrics Webometrics Ranking of World s Universities yakij ohoplyuye dvanadcyat tisyach universitetiv zi vsogo svitu ta yakij publikuyut dvichi na rik Protyagom ostannogo roku Universitet suttyevo pokrashiv svoyi poziciyi u rejtingu Zgidno z sichnevoyu 2018 roku publikaciyeyu rejtingu Universitet uvijshov do trijki lideriv sered vishiv Ukrayini U 2018 roci Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka potrapiv u odin z najpopulyarnishih svitovih rejtingiv The Times Higher Education World University Rankings shorichne vidannya universitetskih rejtingiv za versiyeyu zhurnalu Times Higher Education Masshtabnij doslidnickij centr QS Quacquarelli Symonds oprilyudniv shorichnij rejting najkrashih universitetiv Yevropi Serednoyi Aziyi ta krayin sho rozvivayutsya na 2022 rik Do spisku potrapiv j Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka yakij zajnyav 191 misce U 2023 roci za danimi rejtingu informacijnogo resursu Vstup Osvita ua najpopulyarnishimi ta liderami v Ukrayini za kilkistyu zayav vid abituriyentiv yaki vstupayut na osnovi povnoyi zagalnoyi serednoyi osviti stali dva lvivski zakladi vishoyi osviti a same pershe misce posiv Nacionalnij universitet Lvivska politehnika na drugij shodinci roztashuvavsya Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka tretye misce posiv Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka StrukturaFakulteti Biologichnij Geografichnij Geologichnij Ekonomichnij Elektroniki ta komp yuternih tehnologij Zhurnalistiki Inozemnih mov Istorichnij Kulturi i mistectv Mizhnarodnih vidnosin Mehaniko matematichnij Pedagogichnoyi osviti Prikladnoyi matematiki ta informatiki Upravlinnya finansami ta biznesu Fizichnij Filologichnij Filosofskij Himichnij Lvivska kristalohimichna shkola Yuridichnij Zagalnouniversitetski kafedri Bezpeki zhittyediyalnosti Fizichnogo vihovannya i sportu Navchalni ustanovi Institut pislyadiplomnoyi osviti ta douniversitetskoyi pidgotovki Pedagogichnij koledzh Pravnichij koledzh Prirodnichij koledzh Centr italijskoyi movi i kulturi Lvivskij fiziko matematichnij licej Klasichna gimnaziya Buska gimnaziya imeni Yevgena Petrushevicha Navchalnij kompleks Strilkivska shkola internat iz pogliblenim vivchennyam okremih predmetiv Navchalno vihovnij kompleks Serednya zagalnoosvitnya shkola licej s KozoviGolovnij korpusDokladnishe Budinok Galickogo sejmuNaukaOsnovu naukovogo potencialu Universitetu skladayut vidomi v Ukrayini i sviti naukovi shkoli Fizika tverdogo tila Teoretichna fizika Kristalohimiya Fiziko himiya polimeriv Biohimiya i molekulyarna biologiya Bioenergetika i elektrofiziologiya sekretornih klitin Mineralogichna shkola akademika Ye Lazarenka Termobarogeohimichna shkola profesora M Yermakova Lvivska naukova shkola geologiyi ta metalogeniyi dokembriyu Inzhenerna ekologichna ta regionalna geomorfologiya Teritorialna organizaciya suspilstva Genetichne gruntoznavstvo Kompleksnij analiz Funkcionalnij analiz Mehanika deformivnogo tverdogo tila Chiselne modelyuvannya i optimizaciya fiziko mehanichnih poliv Doslidzhennya rozvitku agropromislovogo kompleksu Ukrayini derzhavnogo regulyuvannya transkordonnogo pidpriyemnictva v umovah globalizaciyi Ekonomiko matematichne modelyuvannya v upravlinni ekonomichno virobnichimi sistemami Frankoznavstvo Slov yanoznavstvo Istoriya socialno politichnih procesiv v Ukrayini Zagalna teoriya prav lyudini Zahist prav i zakonnih interesiv poterpilogo ta inshih sub yektiv kriminalnogo procesu Universitet maye naukovi ob yekti sho stanovlyat nacionalne nadbannya Ukrayini Fond rukopisnih starodrukovanih ta ridkisnih knig naukovoyi biblioteki Universitetu Naukovo doslidnij kompleks aparaturi dlya vivchennya shtuchnih nebesnih til blizhnogo kosmosu Astronomichnoyi observatoriyi Universitetu Gerbarij Botanichnij sad Naukovi fondi ta muzejna ekspoziciya Zoologichnogo muzeyu Kolekciya kultur mikroorganizmiv producentiv antibiotikiv Naukovi instituti Arheologiyi Yevropejskoyi integraciyi Istorichnih doslidzhen Frankoznavstva Literaturoznavchih studij Ekologiyi masovoyi informaciyi Slavistiki Inshi naukovi ustanovi Astronomichna observatoriya Botanichnij sad Zoologichnij muzej Naukova biblioteka Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Muzej istoriyi Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Centr Informacijnih tehnologij Naukovo tehnichnij ta navchalnij centr nizkotemperaturnih doslidzhen Mizhfakultetska naukovo navchalna laboratoriya rentgenostrukturnogo analizu Centr gumanitarnih doslidzhen Centr krayin Pivnichnoyi YevropiVidavnicha diyalnistGolovnoyu poligrafichnoyu strukturoyu LNU ye yakij buv stvorenij na pidstavi rishennya Rektoratu vid 1 lipnya 1996 roku za 42 na bazi redakcijno vidavnichogo viddilu mashinno ofsetnoyi ta poligrafichnoyi laboratorij universitetu Na vistavci prisvyachenij 350 littyu Universitetu Vidavnichij centr demonstruvav knizhkovij dorobok z blizko 500 vidan Ekspoziciya vklyuchala pidruchniki navchalni posibniki monografiyi zbirniki naukovih prac ta inshi vidannya Znachnim dosyagnennyam Frankovogo Universitetu u knigovidanni stalo nagorodzhennya Shevchenkivskoyu premiyeyu avtoriv 10 tomnogo vidannya Ivan Franko Pri Lvivskomu universiteti diye takozh vidavnictvo Svit Vono viniklo v 1946 roci yak vidavnicha grupa Lvivskogo universitetu a nini ye odnim z lideriv ukrayinskogo knigovidannya Z 1991 roku vidavnictvo Svit vipustilo ponad 700 najmenuvan knig zagalnim tirazhem 11 mln 759 tis primirnikiv Kerivnictvo universitetuRektor Volodimir Melnik Rektor Volodimir Melnik doktor filosofskih nauk profesor chlen korespondent NAN Ukrayini Pershij prorektor Gukalyuk Andrij Fedorovich kandidat ekonomichnih nauk docent Prorektor z naukovoyi roboti Gladishevskij Roman Yevgenovich chlen korespondent NAN Ukrayini doktor himichnih nauk profesor Prorektor z naukovo pedagogichnoyi roboti ta socialnih pitan i rozvitku Kachmar Volodimir Mihajlovich doktor istorichnih nauk profesor Prorektor z naukovo pedagogichnoyi roboti ta informatizaciyi Kuharskij Vitalij Mihajlovich kandidat fiziko matematichnih nauk docent Prorektor z naukovo pedagogichnoyi roboti ta mizhnarodnoyi spivpraci Riznik Sergij Vasilovich doktor yuridichnih nauk docent Prorektor z administrativno gospodarskoyi roboti Kurlyak Vasil Yurijovich kandidat fiziko matematichnih nauk docent Rektori Dokladnishe Rektori Lvivskogo universitetuStudentske zhittyaV universiteti vidayutsya studentski gazeti Drukovani Gileya Studentskij kulturologichnij chasopis Yaroslov Studentska gazeta filologichnogo fakultetu Vivat Justitia Studentskij almanah Yuridichnij fakultet elektronni Faktorial Mehaniko matematichnij fakultet Diye portal studentiv fakultetu prikladnoyi matematiki ta informatiki 21 veresnya 2019 u Wayback Machine Takozh na ekonomichnomu fakulteti vidayetsya vlasnij zhurnal Zhurnal Ek you diye komanda Enactus LNU ranishe vidoma yak SIFE LNU Organizovuyutsya zagalnouniversitetski zmagannya z gri Sho De Koli 19 listopada 2010 u Wayback Machine 9 listopada 2011 roku student istorichnogo fakultetu Frankovogo Universitetu Taras Prokopishin stav Golovoyu studentskoyi radi Lvova 1 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Studentski organizaciyi universitetu GO LNU LIFE 31 bereznya 2021 u Wayback Machine nezalezhne studentske mas media GO fakultet mizhnarodnih vidnosin Anglijskij klub fakultet inozemnih mov Ob yednannya studentiv pravnikiv yuridichnij fakultet ta Pravnichij koledzh Yevropejska asociaciya studentiv prava yuridichnij fakultet ta Pravnichij koledzh Diskusijnij klub Debate Club fakultet zhurnalistiki Ekonomichnij naukovij klub studentiv aspirantiv doktorantiv ta molodih uchenih ekonomichnogo fakultetu Naukove tovaristvo studentiv fakultetu zhurnalistiki NTS FZh Fotosekta fakultet zhurnalistiki Kinoklub fakultet zhurnalistiki Lvivskij istorichnij klub istorichnij fakultet Zasluzheni profesoriDokladnishe Zasluzheni profesori Lvivskogo universitetu Div takozh Kategoriya Zasluzheni profesori Lvivskogo universitetuVidomi profesoriDiv takozh Kategoriya Naukovci Lvivskogo universitetu Shimon Ashkenazi 1866 1935 istorik diplomat ta politik zasnovnik Lvivsko Varshavskoyi shkoli istoriyi Stefan Banah odin z tvorciv suchasnogo funkcionalnogo analizu Ivan Bartoshevskij 1852 1920 bogoslov pedagog pismennik Rudolf Vajgl biolog Yakiv Golovackij 1814 1888 poet zavkafedri Anatolij Goldberg 1930 2008 ukrayinskij matematik Mihajlo Grushevskij ukrayinskij istorik Golova UCR Benedikt Dibovskij biolog geograf doslidnik dalekogo Shodu Miron Zarickij 1889 1961 matematik Yevgen Lazarenko 1912 1979 ukrayinskij geolog Yan Lukashevich polskij matematik logik Vojcyeh Rubinovich 1889 1974 polskij fizik teoretik Marian Smoluhovskij 1872 1917 vchenij pioner statistichnoyi fiziki tvorec bazovoyi teoriyi stohastichnih procesiv Vaclav Serpinskij 1882 1969 matematik sho zrobiv viznachnij vnesok u teoriyu mnozhin teoriyu chisel teoriyu funkcij ta topologiyu Volodimir Starosolskij 1878 1942 pravnik sociolog profesor u 1939 roci Nataliya Chernish ukrayinskij sociolog Vidomi vipusknikiDokladnishe Kategoriya Vipuskniki Lvivskogo universitetu Ivan Franko 1856 1916 ukrayinskij mislitel pismennik vchenij perekladach politichnij ta gromadskij diyach Bogdan Lepkij 1872 1941 ukrayinskij poet prozayik literaturoznavec kritik perekladach istorik literaturi vidavec publicist gromadsko kulturnij diyach hudozhnik Yan Lukasevich 1878 1956 matematik vinahidnik prefiksnoyi formi zapisu matematichnih viraziv Leopold Staff 1878 1957 odin iz najviznachnishih polskih poetiv XX st Ostap Ortvin 1876 1942 polskij literaturnij kritik literaturoznavec teatroznavec zhurnalist literaturnij i gromadskij diyach Spravzhnye im ya Oskar Kacenellenbogen Andrij Bandera 1882 1941 ukrayinskij svyashenik politik ZUNR kulturno gromadskij diyach Rudolf Vajgl 1883 1957 biolog vinahidnik pershoyi vakcini vid tifu V yacheslav Vojnarovskij 1971 ukrayinskij diplomat Yevgen Konovalec 1891 1938 lider OUN mizh 1929 i 1938 rokami Gersh Lauterpaht 1897 1960 yurist odin iz avtoriv koncepciyi prav lyudini yak normi mizhnarodnogo prava Rafal Lemkin 1900 1959 naukovec pravnik vpershe zaprovadiv slova genocid yak pravove ponyattya Volodimir Shayan 1908 1974 vidatnij ukrayinskij filosof sanskritolog religiyeznavec psiholog i pedagog odin z pershih doslidnikiv Velesovoyi Knigi profesor Mark Kac 1914 1984 matematik pioner suchasnoyi teoriyi jmovirnostej Manfred Laks 1914 1993 navchavsya v universiteti lishe 1 rik diplomat chlen Mizhnarodnogo sudu OON cyu posadu obijmav rekordnij period chasu Luyi Zon 1914 2006 specialist iz mizhnarodnogo prava odin iz avtoriv statutu gaazkogo Mizhnarodnogo sudu Josip Sazhich 1917 2007 biloruskij gromadsko politichnij diyach vijskovik Ivan Vakarchuk 1947 2020 fizik politik gromadskij diyach kolishnij ministr osviti Ukrayini Viktor Pinzenik nar 1954 ekonomist politik kolishnij ministr finansiv Ukrayini Lesya Bonkovska nar 1959 aktrisa i dramaturg Narodna artistka Ukrayini Yaroslav Gricak nar 1960 ukrayinskij istorik Georgij Gongadze 1969 2000 gruzinskij i ukrayinskij zhurnalist zasnovnik vidannya Ukrayinska pravda Svyatoslav Vakarchuk nar 1975 ukrayinskij muzikant spivak gromadskij diyach Igor Ogirko nar 1952 matematik doktor fiziko matematichnih nauk 1990 profesor Vidminnik osviti Ukrayini Olga Frejmut nar 1982 ukrayinska televeducha zhurnalistka model Igor Ciganik nar 1980 ukrayinskij sportivnij zhurnalist televeduchij komentator Roman Vintoniv nar 1982 ukrayinskij telezhurnalist aktor scenarist muzikant Vidomij ukrayinskim glyadacham pid im yam svogo gumoristichnogo obrazu Majkl Shur Anastasiya Stanko nar 1986 ukrayinska televeducha zhurnalistka Razom z grupoyu odnodumciv zapochatkuvala Gromadske telebachennya Andrij Sajchuk nar 1976 ukrayinskij televeduchij zhurnalist Veduchij informacijnogo internet kanalu Gromadske telebachennya Roman Klimkevich genealog geraldist publicist perekladach ta pismennik vidigrav znachnu rol u stanovlenni ta populyarizaciyi ukrayinskoyi geraldiki yak specialnoyi istorichnoyi disciplini Hristina Solovij nar 1993 ukrayinska spivachka avtorka pisen ta muziki Lyubomira Mandzij 1973 2021 vikonuvach obov yazkiv ministra osviti i nauki Ukrayini vid 25 bereznya 2020 roku Galina Skipalska nar 1974 feministska aktivistka direktorka predstavnictva HealthRight International v UkrayiniDiv takozhMonastir trinitariyiv Lviv Provizorichnij naukovij institut v ruskij moviPrimitkiA Figol Lvivskij Derzhavnij Universitet im I Franka T 4 S 1421 Zasnuvannya Lvivskogo universitetu u 1661 r 100 vazhlivih podij istoriyi Ukrayini Yurij Soroka hudozh oformlyuvach O A Gugalova Myeshkova Harkiv Folio 2018 S 78 79 Spravzhnya istoriya 250 prim ISBN 978 966 03 8514 6 Spravzhnya istoriya 978 966 03 8460 6 ks Jan Poplatek Grodzicki Faustyn ur 1709 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Krakow Warszawa Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1960 Tom VIII 4 Zeszyt 39 S 614 pol Krip yakevich I P Istorichni prohodi po Lvovi Lviv Kamenyar 1991 168 s S 70 71 ISBN 5 7745 0316 X Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej Wystawie Krajowej 3 kvitnya 2015 u Wayback Machine Lwow Towarzystwo dla Rozwoju i Upiekszania Miasta 1894 S 136 Mieczyslaw Orlowicz Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta Lwow Warszawa 1925 S 123 pol Wiczkowski J Lwow jego rozwoj i stan kulturalny oraz przewodnik po miescie 23 grudnya 2021 u Wayback Machine Lwow Sklad Glowny w ksiegarni H Altenberga nakl Wydzialu Gospodarczego X Zjazdu Lekarzy i Przyrodnikow Polskich oraz Reprezentacyi M Lwowa 1907 S 174 pol Lvivskij universitet stav partnerom Alyansu yevropejskih universitetiv EC2U lnu edu ua Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka 7 kvitnya 2022 originalu za 7 kvitnya 2022 Procitovano 7 kvitnya 2022 European Campus of City Universities ec2u eu angl originalu za 7 kvitnya 2022 Procitovano 7 kvitnya 2022 Zimovi kanikuli rejting vishiv ta sudi cherez vidstoronennya vchiteliv pidsumki tizhnya v osviti 24tv ua 24 Kanal 17 grudnya 2021 originalu za 26 kvitnya 2022 Procitovano 17 grudnya 2021 100 ukrayinskih vishiv najbilsh populyarnih sered vstupnikiv osvita ua 2 serpnya 2023 Procitovano 3 serpnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Sklali novij rejting najpopulyarnishih VNZ Ukrayini Os hto stav liderom rbc ua RBK Ukrayina 2 serpnya 2023 Procitovano 3 serpnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Institut pislyadiplomnoyi osviti Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2011 Internet storinka Pedagogichnogo koledzhu Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2011 Internet storinka Pravnichogo koledzhu Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2011 Internet storinka Prirodnichogo koledzhu Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2011 Centr italijskoyi movi i kulturi Lvivskogo nacionalnogo Universitetu Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 4 bereznya 2016 Internet storinka Lvivskogo fiziko matematichnogo liceyu Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2011 Internet storinka Klasichnoyi gimnaziyi Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2011 Internet storinka Astronomichnoyi observatoriyi Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2011 Internet storinka Botanichnogo sadu Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2011 Internet storinka Zoologichnogo muzeyu Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2011 Internet storinka Centru Informacijnih tehnologij Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2011 Internet storinka Centru gumanitarnih doslidzhen Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2011 Internet storinka Centru krayin Pivnichnoyi Yevropi Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2011 Arhiv originalu za 20 chervnya 2017 Procitovano 25 chervnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 29 chervnya 2016 Procitovano 5 chervnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Rektorat 21 bereznya 2016 u Wayback Machine Lvivskogo nacionalnogo universitetu im Ivana FrankaDzherela ta literaturaCyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2018 Vcheni kafedri slov yanskoyi filologiyi Lvivskij derzh un t im I Franka Naukova biblioteka uklad L Paniv L b v 1998 124 s Encyclopedia Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka v 2 t Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka vid rada I O Vakarchuk golova ta in Lviv LNU imeni Ivana Franka 2011 T 1 A K 716 s ISBN 978 966 613 892 0 Encyclopedia Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka v 2 t Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka vid rada I O Vakarchuk golova ta in Lviv LNU imeni Ivana Franka 2011 T 2 L Ya 764 s ISBN 978 966 613 891 3 Istorichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka 1940 2000 Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka uporyad O Vinnichenko O Celujko red L Zashkilnyak ta in Lviv 2000 293 s Kafedra etnologiyi Lvivskogo universitetu Klasichnij period 1910 1947 Roman Tarnavskij vidpovidalnij redaktor Mihajlo Glushko Lviv LNU imeni Ivana Franka 2016 236 s ISBN 978 617 10 0300 2 Fizichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka 1953 2013 dovidkovo informacijne vidannya I O Vakarchuk P M Yakibchuk O G Mikolajchuk O M Popel Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Lviv LNU imeni Ivana Franka 2013 586 s ISBN 978 617 10 0300 2 Zolota kniga kafedri mehaniki 1939 1999 red G Sulim Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Lviv LNU imeni Ivana Franka 1999 102 s ISBN 966 7581 05 5 Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Kachmar V M Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka 28 lyutogo 2018 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 358 ISBN 978 966 00 1028 1 Figol A Lvivskij Derzhavnij Universitet imeni I Franka Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 4 S 1420 1421 Lvivskij derzhavnij universitet imeni Iv Franka Red Roman Volkov Lviv LDU imeni Ivana Franka 1947 300 rokiv Lvivskogo universitetu Ye K Lazarenko Lviv LDU imeni Ivana Franka 1961 82 s Lvivskij ordena Lenina derzhavnij universitet imeni Ivana Franka Avtor tekstu ta vidpovid za vipusk V Zdorovega Lviv 1967 1973 Lvivskij ordena Lenina derzhavnij universitet imeni Ivana Franka Tekst Volodimira Zdorovegi ta Tamari Starchenko Lviv 1978 Lvivskij universitet V P Chugajov vidp red S A Makarchuk D S Grigorash Lviv 1986 148 s Nauka mizhnarodnogo prava u Lvivskomu universiteti monografiya I V Zeman red V M Repeckij Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Lviv LNU imeni Ivana Franka 2015 318 s Istoriya Lvivskogo universitetu 1976 Fondi Muzeyu istoriyi Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Storinki istoriyi Lvivskogo universitetu za materialami nimeckomovnih dokumentiv navchalno metodichnij posibnik Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka uporyad V M Kachmar M S Smolij vidp red V T Sulim 2 ge dopovnene Lviv LNU imeni Ivana Franka 2016 210 s Academia Militans Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie Redzik A red Krakow Wysoki Zamek 2017 1302 s ISBN 978 83 947365 7 6 pol Finkel L Starzynski S Historya Uniwersytetu Lwowskiego 26 listopada 2020 u Wayback Machine Lwow Nakl Senatu akademickiego C K Uniwersytetu lwowskiego 1894 820 s pol Hahn W Kronika Uniwersytetu Lwowskiego t 2 1898 9 1909 10 Lwow Senat Akademicki C K Uniwersytetu Lwowskiego 1912 712 s pol Hahn W Kronika Uniwersytetu Lwowskiego t 1 1894 95 1897 98 Lwow Senat Akademicki C K Uniwersytetu Lwowskiego 1899 pol Historia w Uniwersytecie Lwowskim Badania i nauczanie do 1939 roku red Nauk Jerzy Maternicki Joanna Pisulinska i Leonid Zaszkilniak Rzeszow Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego 2016 661 s ISBN 978 83 7996 259 4 pol Jaworski Franciszek Uniwersytet Lwowski Wspomnienia jubileuszowe Franciszek Jaworski Lwow Towarzystwo milosnikow przeszlosci Lwowa 1912 88 s pol Redzik A Wydzial Prawa Uniwersytetu Lwowskiego w latach 1939 1946 Lublin Towarzystwo Naukowe KUL 2006 432 s ISBN 83 7306 254 8 pol Redzik A Prawo prywatne na Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie Warszawa C H Beck 2009 411 s ISBN 978 83 255 0346 8 pol Wolczanski J Wydzial Teologiczny Uniwersytetu Jana Kazimierza 1918 1939 Krakow 2002 676 s pol Universitati Leopoliensi Trecentesimum Quinquagesimum Anniversarium Suae Fundationis Celebranti In Memoriam Praca zbiorowa Polska Akademia Umiejetnosci Krakow 2011 531 s ISBN 978 83 7676 084 1 pol PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka LNU imeni Ivana Franka u socialnih merezhah LNU imeni Ivana Franka na sajti Facebook LNU imeni Ivana Franka na sajti Twitter LNU imeni Ivana Franka na sajti YouTube LNU imeni Ivana Franka na sajti Instagram Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lvivskij universitet Vebsajt Lvivskogo Universitetu 17 grudnya 2010 u Wayback Machine Svitlini Nacionalnogo universitetu im I Franka 5 sichnya 2008 u Wayback Machine Vebstorinka Prirodnichogo koledzhu Lvivskogo nacionalnogo universitetu 1 serpnya 2013 u Wayback Machine Istorichna dovidka pro LNU 7 bereznya 2016 u Wayback Machine LitDok Shidno Centralna Yevropa Herder Institut Marburg 1 grudnya 2020 u Wayback Machine Informacijno analitichnij chasopis Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Kamenyar 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Blog Diskusijnogo klubu Debate Club fakultetu zhurnalistiki 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Storinka Diskusijnogo klubu Debate Club u socialnij merezhi facebook 25 kvitnya 2019 u Wayback Machine pol