Бартошевський Іван (Іоанн) (18 січня 1852, Львів — 13 грудня 1920, Львів) — священник і релігійний діяч Української греко-католицької церкви, богослов, письменник, педагог, професор Львівського університету, редактор часопису «Рускій Сіонъ». У Галичині Іван Бартошевський був знаним автором богословських, гомілетичних та педагогічних праць, став першим викладачем Львівського університету, кому вдалося створити авторський навчальний посібник з педагогіки. Бартошевський був яскравим представником релігійної течії української національної педагогіки.
Іван Бартошевський | ||||
---|---|---|---|---|
світлина 1879 року | ||||
Основні відомості | ||||
Народження | 18 січня 1852 Львів, Австрійська імперія | |||
Країна: | Австрійська імперія Австро-Угорщина ЗУНР | |||
Альма-матер: | Віденська духовна семінарія | |||
Заклад: | Львівський університет | |||
Конфесія: | УГКЦ | |||
Смерть: | 13 грудня 1920 (68 років) | |||
Львів | ||||
Місце поховання: | Личаківський цвинтар | |||
Праці й досягнення | ||||
Рід діяльності: | теолог, письменник, педагог | |||
Основні інтереси: | теологія | |||
Звання: | професор | |||
Ступінь: | доктор теології | |||
Титул: | пресвітер | |||
Нагороди: | ||||
Висловлюваня у Вікіцитатах |
Життєпис
Народився 18 січня 1852 року у Львові в сім'ї Григорія і Марії Бартошевських.
Середню освіту здобув в Академічній гімназії. Закінчив греко-католицьку духовну семінарію у Відні «Барбареум», де в 1877 році отримав вчене звання доктора теології.
У 1879 році почав викладацьку діяльність у Львівському університеті. У 1879–1918 роках викладав пасторальну теологію та педагогіку на теологічному факультеті Львівського університету українською мовою. У 1920 році вийшов на спочинок.
Помер 13 грудня 1920 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле 51.
Проживав спочатку за адресою вулиця Хорунщини, 18 (перший поверх) , а з 1905 року і до смерті - у власному помешканні по вулиці Домса 5. Разом з ним за останньою адресою проживала Юлія Парандовська та їхній син - польський письменник Ян Парандовський.
Церковна і релігійно-просвітницька діяльність
- 1875 — священик греко-католицької церкви.
- 1891 — дійсний радник і референт греко-католицької Митрополичої Консисторії
- 1895 — почесний канонік греко-католицької Митрополичої Капітули
- 1897 — радник Митрополичого суду для шлюбних справ і інстанційного суду
- 1872–1880 — голова церковного часопису «Рускій Сіонъ».
- 1887–1898 — член редколегії церковного часопису (Орган )
- 1893 — заступник голови
Викладацька кар'єра
Викладав на теологічному факультеті Львівського університету
- 1879 — ад'юнкт;
- 1881 — доцент пасторальної теології;
- 1884 — надзвичайний професор пасторальної теології;
- 1885 — звичайний професор пасторальної теології;
- 1890 — звичайний професор педагогіки;
- У 1888/1889 і 1893/1894 роках обирався деканом теологічного факультету;
- У 1889/1890, 1890/1891,1891/1892,1894/1895,1895/1896 і 1896/1897 — продеканом теологічного факультету;
- З 1905 року керував гомілетичним семінаром для студентів теологічного факультету греко-католицького віросповідання.
Громадська діяльність
Відстоював українську мову як мову викладання у Львівському університеті. Брав посильну участь у змаганнях за український університет у Львові, про що свідчить наступний текст:
У відповідь на заяву польських професорів, що Львівський університет є чисто польський, а не утраквістичний, заявили дня 13. марта 1907. р. руські професори університету у Львові: Іван Бартошевський, Мих. Грушевський, Ст. Дністрянський, , Йосиф Комарницький, Ол. Колесса, Тит Мишковський, Петро Стебельський і Кирило Студинський, що домагаються виділення єствуючих руських катедр в окреме автономне тіло і безпроволочного доповнення їх системізуваними новими катедрами,— в ціли зорґанізування руського університету у Львові. | ||
— Кость Левицький. Історія політичної думки галицьких українців (1848-1914). Львів, 1926. С. 440. |
Основні праці
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Бартошевський Іван |
- Проповеді недільні. Львів, 1897.
- Проповеді страсні і воскресні. Львів, 1891.
- Педагогія руска або Наука о воспитаню. Львів, 1891.
- Проповеді похоронні. Львів, 1899.
- Проповеді празничні для сельского народа. Львів, 1901.
- Пасторальна теологія. Львів, 1902.
- Святе Письмо Старого и Нового Завіта съ поясненями. Львів, т. І–VII, 1900–1908.
- Христіянсько-католицька педагогія або наука о вихованю. Львів, 1909.
- Статті на богословські теми в українських церковних журналах.
Нагороди
Приватне життя
Позашлюбним сином Івана Бартошевського та Юлії Парандовської був видатний польський есеїст Ян Парандовський. Цей факт встановила й оприлюднила в своїй книзі «Хто ти є. Початок родинної саги» (2014) онука Я. Парандовського, відома польська акторка .
Примітки
- Księga Adresowa Stoł. Miasta Lwowa. Rocznik I [ 29 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: Wydawca i właściciel Fr. Reichman, 1897. — S. 4. (пол.)
- Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1918. — S. 1008.(нім.)
- Joanna Szczepkowska Kto ty jesteś? Początek sagi rodzinnej [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Лучук І. Хто був батьком Яна Парандовського [ 29 червня 2017 у Wayback Machine.].
Джерела
- Енциклопедія українознавства. — Т. 1. — Львів, 1993. — С. 96.
- Лучук І. (6 квітня 2015). Хто був батьком Яна Парандовського. zbruc.eu (англ.). Zbruč. оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
- Ярісевич Д. Бартошевський Іван // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 285. — .
- Barwiński B. Bartoszewski Jan (1852—1920) // Polski Słownik Biograficzny — T. I. — Kraków, 1935. — S. 328—329. (пол.)
Посилання
- Святе Письмо Старого и Нового Завіта съ поясненями [ 13 квітня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bartoshevskij Bartoshevskij Ivan Ioann 18 sichnya 1852 Lviv 13 grudnya 1920 Lviv svyashennik i religijnij diyach Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi bogoslov pismennik pedagog profesor Lvivskogo universitetu redaktor chasopisu Ruskij Sion U Galichini Ivan Bartoshevskij buv znanim avtorom bogoslovskih gomiletichnih ta pedagogichnih prac stav pershim vikladachem Lvivskogo universitetu komu vdalosya stvoriti avtorskij navchalnij posibnik z pedagogiki Bartoshevskij buv yaskravim predstavnikom religijnoyi techiyi ukrayinskoyi nacionalnoyi pedagogiki Ivan Bartoshevskijsvitlina 1879 rokuOsnovni vidomostiNarodzhennya18 sichnya 1852 1852 01 18 Lviv Avstrijska imperiyaKrayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina ZUNRAlma mater Videnska duhovna seminariyaZaklad Lvivskij universitetKonfesiya UGKCSmert 13 grudnya 1920 1920 12 13 68 rokiv LvivMisce pohovannya Lichakivskij cvintarPraci j dosyagnennyaRid diyalnosti teolog pismennik pedagogOsnovni interesi teologiyaZvannya profesorStupin doktor teologiyiTitul presviterNagorodi Orden Zaliznoyi Koroni 3 stupenyaYuvilejna pam yatna medal 1898Yuvilejnij hrest dlya civilnih sluzhbovcivVislovlyuvanya u VikicitatahZhittyepisNarodivsya 18 sichnya 1852 roku u Lvovi v sim yi Grigoriya i Mariyi Bartoshevskih Serednyu osvitu zdobuv v Akademichnij gimnaziyi Zakinchiv greko katolicku duhovnu seminariyu u Vidni Barbareum de v 1877 roci otrimav vchene zvannya doktora teologiyi U 1879 roci pochav vikladacku diyalnist u Lvivskomu universiteti U 1879 1918 rokah vikladav pastoralnu teologiyu ta pedagogiku na teologichnomu fakulteti Lvivskogo universitetu ukrayinskoyu movoyu U 1920 roci vijshov na spochinok Pomer 13 grudnya 1920 roku u Lvovi Pohovanij na Lichakivskomu cvintari pole 51 Prozhivav spochatku za adresoyu vulicya Horunshini 18 pershij poverh a z 1905 roku i do smerti u vlasnomu pomeshkanni po vulici Domsa 5 Razom z nim za ostannoyu adresoyu prozhivala Yuliya Parandovska ta yihnij sin polskij pismennik Yan Parandovskij Ivan Bartoshevskij Svitlina z ostannih rokiv zhittya Cerkovna i religijno prosvitnicka diyalnist 1875 svyashenik greko katolickoyi cerkvi 1891 dijsnij radnik i referent greko katolickoyi Mitropolichoyi Konsistoriyi 1895 pochesnij kanonik greko katolickoyi Mitropolichoyi Kapituli 1897 radnik Mitropolichogo sudu dlya shlyubnih sprav i instancijnogo sudu 1872 1880 golova cerkovnogo chasopisu Ruskij Sion 1887 1898 chlen redkolegiyi cerkovnogo chasopisu Dushpastyr Organ 1893 zastupnik golovi Pedagogiya ruska abo Nauka o vospitanyu 1891 Vikladacka kar yera Nadgrobok Ivana Bartoshevskogo na Lichakivskomu cvintari u Lvovi Suchasnij viglyad Vikladav na teologichnomu fakulteti Lvivskogo universitetu 1879 ad yunkt 1881 docent pastoralnoyi teologiyi 1884 nadzvichajnij profesor pastoralnoyi teologiyi 1885 zvichajnij profesor pastoralnoyi teologiyi 1890 zvichajnij profesor pedagogiki U 1888 1889 i 1893 1894 rokah obiravsya dekanom teologichnogo fakultetu U 1889 1890 1890 1891 1891 1892 1894 1895 1895 1896 i 1896 1897 prodekanom teologichnogo fakultetu Z 1905 roku keruvav gomiletichnim seminarom dlya studentiv teologichnogo fakultetu greko katolickogo virospovidannya Gromadska diyalnist Vidstoyuvav ukrayinsku movu yak movu vikladannya u Lvivskomu universiteti Brav posilnu uchast u zmagannyah za ukrayinskij universitet u Lvovi pro sho svidchit nastupnij tekst U vidpovid na zayavu polskih profesoriv sho Lvivskij universitet ye chisto polskij a ne utrakvistichnij zayavili dnya 13 marta 1907 r ruski profesori universitetu u Lvovi Ivan Bartoshevskij Mih Grushevskij St Dnistryanskij Josif Komarnickij Ol Kolessa Tit Mishkovskij Petro Stebelskij i Kirilo Studinskij sho domagayutsya vidilennya yestvuyuchih ruskih katedr v okreme avtonomne tilo i bezprovolochnogo dopovnennya yih sistemizuvanimi novimi katedrami v cili zorganizuvannya ruskogo universitetu u Lvovi Kost Levickij Istoriya politichnoyi dumki galickih ukrayinciv 1848 1914 Lviv 1926 S 440 Svyate Pismo Starogo i Novogo Zavitu s poyasnenyami T I 1900 Osnovni praciVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Bartoshevskij Ivan Propovedi nedilni Lviv 1897 Propovedi strasni i voskresni Lviv 1891 Pedagogiya ruska abo Nauka o vospitanyu Lviv 1891 Propovedi pohoronni Lviv 1899 Propovedi praznichni dlya selskogo naroda Lviv 1901 Pastoralna teologiya Lviv 1902 Svyate Pismo Starogo i Novogo Zavita s poyasnenyami Lviv t I VII 1900 1908 Hristiyansko katolicka pedagogiya abo nauka o vihovanyu Lviv 1909 Statti na bogoslovski temi v ukrayinskih cerkovnih zhurnalah NagorodiOrden Zaliznoyi Koroni III stupenya Bronzova yuvilejna pam yatna medal 1898 Yuvilejnij hrestPrivatne zhittyaPozashlyubnim sinom Ivana Bartoshevskogo ta Yuliyi Parandovskoyi buv vidatnij polskij eseyist Yan Parandovskij Cej fakt vstanovila j oprilyudnila v svoyij knizi Hto ti ye Pochatok rodinnoyi sagi 2014 onuka Ya Parandovskogo vidoma polska aktorka PrimitkiKsiega Adresowa Stol Miasta Lwowa Rocznik I 29 sichnya 2021 u Wayback Machine Lwow Wydawca i wlasciciel Fr Reichman 1897 S 4 pol Hof und Staatshandbuch der Osterreichisch Ungarischen Monarchie Wien 1918 S 1008 nim Joanna Szczepkowska Kto ty jestes Poczatek sagi rodzinnej 7 listopada 2017 u Wayback Machine pol Luchuk I Hto buv batkom Yana Parandovskogo 29 chervnya 2017 u Wayback Machine DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva T 1 Lviv 1993 S 96 Luchuk I 6 kvitnya 2015 Hto buv batkom Yana Parandovskogo zbruc eu angl Zbruc originalu za 29 sichnya 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 Yarisevich D Bartoshevskij Ivan Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2003 T 2 B Bio S 285 ISBN 966 02 2681 0 Barwinski B Bartoszewski Jan 1852 1920 Polski Slownik Biograficzny T I Krakow 1935 S 328 329 pol PosilannyaSvyate Pismo Starogo i Novogo Zavita s poyasnenyami 13 kvitnya 2018 u Wayback Machine