Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Колесса Lib Колесса Олександр МихайловичОлександр КолессаНародився12 к

Олександр Колесса

Олександр Колесса
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Колесса.

Колесса Олександр Михайлович
image
Олександр Колесса
Народився12 квітня 1867(1867-04-12)
с. Ходовичі, Стрийський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, image Австро-Угорщина
Помер23 травня 1945(1945-05-23) (78 років)
Прага, image Чехословацька республіка
Підданствоimage Австро-Угорщина
Національністьукраїнець
Діяльністьгромадський діяч, літературознавець, мовознавець
Alma materВіденський університет
ЗакладЛНУ ім. І. Франка[1] і Карлів університет
Мова творівукраїнська
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка[1] і райхсрат (1918)[1]
РодичіКолесса Микола Філаретович[2]
Брати, сестриКолесса Філарет Михайлович[2][1]
ДітиКолесса Любов Олександрівна[3][1][4] і Христя Колесса
image Колесса Олександр Михайлович у Вікісховищі
image  Роботи у  Вікіджерелах

Олекса́ндр Миха́йлович Коле́сса (12 квітня 1867, Ходовичі — 23 травня 1945, Прага) — український літературознавець, мовознавець, громадсько-політичний діяч, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1899). Батько відомої піаністки Любки Колесси, брат Філарета Колесси та Івана Колесси.

Життєпис

Народився у Ходовичах Стрийського повіту (тепер Стрийський район, Львівська область).

Після закінчення початкової школи в місті Стрию навчався шість семестрів у Дрогобицькій гімназії імені Франца-Йосипа, а два останні семестри — в Стрийській гімназії, де й склав іспити на отримання атестату зрілості. У 1894 році захистив докторську дисертацію із славістики на філософському факультеті Віденського університету.

Був доцентом (з 1895) і професором Львівського університету (1898–1918). Габілітувався у професора Смаль-Стоцького в Чернівецькому університеті. Отримав посаду в Львівському університеті, на яку претендував Іван Франко, однак влада (зокрема, в особі намісника Бадені) надала перевагу Колессі, посилаючись на неблагонадійність бунтівного поета.

Належав до Української Національно-Демократичної Партії.

image
Учасники з'їзду українських письменників у Львові з нагоди 100-річчя виходу в світ «Енеїди» Котляревського, 1898 р: Сидять у першому ряду: Михайло Павлик, Євгенія Ярошинська, Наталія Кобринська, Ольга Кобилянська, Сильвестр Лепкий, Андрій Чайковський, Кость Паньківський (старший). Стоять у другому ряду: Іван Копач, Володимир Гнатюк, Осип Маковей, Михайло Грушевський, Іван Франко, Олександр Колесса, Богдан Лепкий. Стоять у третьому ряду: Іван Петрушевич, Філарет Колесса, Йосип Кишакевич, Іван Труш, Денис Лукіянович, Микола Івасюк.

В 1907—1918 був депутатом австрійського парламенту (округ 69 Теребовля—Микулинці—Буданів—Чортків), на засіданнях якого послідовно обстоював інтереси українського населення Галичини в шкільництві та вищій освіті.

Колесса був співзасновником і заступником голови Загальної Української Ради у Відні та фактичним керівником Української культурної ради.

У 1921 очолював дипломатичну місію Західноукраїнської Народної Республіки у Римі.

З 1921 і до кінця життя жив і працював у Празі. Був дійсним членом Слов'янського інституту в Празі.

image
Олександр Колесса (стоїть праворуч), Лев Левицький (ліворуч) та Юліян Романчук (сидить)

У 1923—1939 — професор Карлового університету, заступник голови чесько-українського комітету (голова — Я. Бідло). Колесса надавав стипендії українським студентам для навчання у Чехо-Словаччині, став одним із засновників Українського Вільного Університету, його професором і кількаразовим ректором (1921—1922, 1925—1928, 1935—1937, 1943—1944).

Досліджував пам'ятки давньоукраїнської писемності («Південноволинське Городище і городиські рукописні пам'ятки 12-16 ст.», 1923—1925), фольклор («Головні напрями й методи в розслідах українського фольклору», 1927), вивчав історію української мови («Погляди на історію української мови», 1924), проблеми українського літературознавства («Погляд на сучасний стан історії розслідів української літератури» (1901), нову українську літературу (творчість Т. Шевченка, М. Шашкевича, Ю. Федьковича).

Творчість

image
Пісня «Думка українського хлібороба» Олександра Колесси з віденського видання 1916 року.
image
Слова і ноти пісні «Грають труби над Дністром!» Олександра Колесси з віденського видання 1916 року.

Автор праць:

  • «Південноволинське Городище і городиські рукописні пам'ятки 12-16 ст.» (1923—1925),
  • «Століття українсько-руської літератури» (1898),
  • «Шевченко і Міцкевич» (1894),
  • Українські народні пісні в поезіях Богдана Залеського [ 13 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Записки НТШ. — 1892. — Том 1
  • «Українська народна ритміка в поезіях Богдана Залеського» (1900),
  • «Головні напрями й методи в розслідах українського фольклору» (1927),
  • «Погляди на історію української мови» (1924),
  • «Погляд на сучасний стан історії розслідів української літератури» (1901) та ін.
  • Колесса О. Лаврівські перґамінові листки з XII—XIII в. / написав др. Ол. Колесса. — У Львові: Накладом Т-ва, 1903. — 2, 26 с., 3 арк. іл. [ 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  • Колесса О. М. Століття обновленої українсько-руської літератури: (1798—1898) / проф. др. Олександер Колесса. — Львів: З друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1898. — 27, 2 с. [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.]
  • Колесса, Олександер. Люнарно-астральний мітологічний сюжет у старинній українській колядці: боротьба гордого молодця з чорним туром / Олександер Колесса. — У Львові: б. в., 1930. —17, 3 с. [ 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Автор пісень:

Автор книги «Люнарно-астральний мітологічний сюжет у старинній українській колядці. Боротьба гордого молодця з чорним туром» (1930).

Примітки

  1. Енциклопедія України в Інтернеті / O. Havrylyshyn, F. Sysyn, M. Moser et al. — CIUS, 2001.
    d:Track:Q12135541d:Track:Q87193076d:Track:Q4212096d:Track:Q12131753
  2. http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CK%5CO%5CKolessaFilaret.htm
  3. Енциклопедія України в Інтернеті / O. Havrylyshyn, F. Sysyn, M. Moser et al. — CIUS, 2001.
    d:Track:Q12135541d:Track:Q87193076d:Track:Q4212096d:Track:Q12131753
  4. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  5. Лукіянович Д. Політично ненадійний // Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль: Тернограф, 2012. — 280 с. — С. 82. — .

Джерела та література

  • П. М. Бондарчук. Колесса Олександр Михайлович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 451. — .
  • журнал «Дніпро», 1/95, ст. 140
  • Івасюк О. Фольклорні мотиви в поезії Олександра Колесси // Буковинський історико-етнографічний вісник. — Чернівці, 2004. -Вип. 6. — С. 210—213.
  • Погребенник Ф. П. Колесса Олександр Михайлович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2. -С. 528.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Література

  • В. І. Головченко. Колесса Олександр Михайлович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
  • Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — C. 216—217. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.]

Посилання

  • Колесса Олександр Михайлович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 490.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kolessa Lib Kolessa Oleksandr MihajlovichOleksandr KolessaNarodivsya12 kvitnya 1867 1867 04 12 s Hodovichi Strijskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro UgorshinaPomer23 travnya 1945 1945 05 23 78 rokiv Praga Chehoslovacka respublikaPiddanstvo Avstro UgorshinaNacionalnistukrayinecDiyalnistgromadskij diyach literaturoznavec movoznavecAlma materVidenskij universitetZakladLNU im I Franka 1 i Karliv universitetMova tvorivukrayinskaChlenstvoNaukove tovaristvo imeni Shevchenka 1 i rajhsrat 1918 1 RodichiKolessa Mikola Filaretovich 2 Brati sestriKolessa Filaret Mihajlovich 2 1 DitiKolessa Lyubov Oleksandrivna 3 1 4 i Hristya Kolessa Kolessa Oleksandr Mihajlovich u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Oleksa ndr Miha jlovich Kole ssa 12 kvitnya 1867 Hodovichi 23 travnya 1945 Praga ukrayinskij literaturoznavec movoznavec gromadsko politichnij diyach dijsnij chlen Naukovogo Tovaristva im T Shevchenka z 1899 Batko vidomoyi pianistki Lyubki Kolessi brat Filareta Kolessi ta Ivana Kolessi ZhittyepisNarodivsya u Hodovichah Strijskogo povitu teper Strijskij rajon Lvivska oblast Pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli v misti Striyu navchavsya shist semestriv u Drogobickij gimnaziyi imeni Franca Josipa a dva ostanni semestri v Strijskij gimnaziyi de j sklav ispiti na otrimannya atestatu zrilosti U 1894 roci zahistiv doktorsku disertaciyu iz slavistiki na filosofskomu fakulteti Videnskogo universitetu Buv docentom z 1895 i profesorom Lvivskogo universitetu 1898 1918 Gabilituvavsya u profesora Smal Stockogo v Cherniveckomu universiteti Otrimav posadu v Lvivskomu universiteti na yaku pretenduvav Ivan Franko odnak vlada zokrema v osobi namisnika Badeni nadala perevagu Kolessi posilayuchis na neblagonadijnist buntivnogo poeta Nalezhav do Ukrayinskoyi Nacionalno Demokratichnoyi Partiyi Uchasniki z yizdu ukrayinskih pismennikiv u Lvovi z nagodi 100 richchya vihodu v svit Eneyidi Kotlyarevskogo 1898 r Sidyat u pershomu ryadu Mihajlo Pavlik Yevgeniya Yaroshinska Nataliya Kobrinska Olga Kobilyanska Silvestr Lepkij Andrij Chajkovskij Kost Pankivskij starshij Stoyat u drugomu ryadu Ivan Kopach Volodimir Gnatyuk Osip Makovej Mihajlo Grushevskij Ivan Franko Oleksandr Kolessa Bogdan Lepkij Stoyat u tretomu ryadu Ivan Petrushevich Filaret Kolessa Josip Kishakevich Ivan Trush Denis Lukiyanovich Mikola Ivasyuk V 1907 1918 buv deputatom avstrijskogo parlamentu okrug 69 Terebovlya Mikulinci Budaniv Chortkiv na zasidannyah yakogo poslidovno obstoyuvav interesi ukrayinskogo naselennya Galichini v shkilnictvi ta vishij osviti Kolessa buv spivzasnovnikom i zastupnikom golovi Zagalnoyi Ukrayinskoyi Radi u Vidni ta faktichnim kerivnikom Ukrayinskoyi kulturnoyi radi U 1921 ocholyuvav diplomatichnu misiyu Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki u Rimi Z 1921 i do kincya zhittya zhiv i pracyuvav u Prazi Buv dijsnim chlenom Slov yanskogo institutu v Prazi Oleksandr Kolessa stoyit pravoruch Lev Levickij livoruch ta Yuliyan Romanchuk sidit U 1923 1939 profesor Karlovogo universitetu zastupnik golovi chesko ukrayinskogo komitetu golova Ya Bidlo Kolessa nadavav stipendiyi ukrayinskim studentam dlya navchannya u Cheho Slovachchini stav odnim iz zasnovnikiv Ukrayinskogo Vilnogo Universitetu jogo profesorom i kilkarazovim rektorom 1921 1922 1925 1928 1935 1937 1943 1944 Doslidzhuvav pam yatki davnoukrayinskoyi pisemnosti Pivdennovolinske Gorodishe i gorodiski rukopisni pam yatki 12 16 st 1923 1925 folklor Golovni napryami j metodi v rozslidah ukrayinskogo folkloru 1927 vivchav istoriyu ukrayinskoyi movi Poglyadi na istoriyu ukrayinskoyi movi 1924 problemi ukrayinskogo literaturoznavstva Poglyad na suchasnij stan istoriyi rozslidiv ukrayinskoyi literaturi 1901 novu ukrayinsku literaturu tvorchist T Shevchenka M Shashkevicha Yu Fedkovicha TvorchistPisnya Dumka ukrayinskogo hliboroba Oleksandra Kolessi z videnskogo vidannya 1916 roku Slova i noti pisni Grayut trubi nad Dnistrom Oleksandra Kolessi z videnskogo vidannya 1916 roku Avtor prac Pivdennovolinske Gorodishe i gorodiski rukopisni pam yatki 12 16 st 1923 1925 Stolittya ukrayinsko ruskoyi literaturi 1898 Shevchenko i Mickevich 1894 Ukrayinski narodni pisni v poeziyah Bogdana Zaleskogo 13 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Zapiski NTSh 1892 Tom 1 Ukrayinska narodna ritmika v poeziyah Bogdana Zaleskogo 1900 Golovni napryami j metodi v rozslidah ukrayinskogo folkloru 1927 Poglyadi na istoriyu ukrayinskoyi movi 1924 Poglyad na suchasnij stan istoriyi rozslidiv ukrayinskoyi literaturi 1901 ta in Kolessa O Lavrivski pergaminovi listki z XII XIII v napisav dr Ol Kolessa U Lvovi Nakladom T va 1903 2 26 s 3 ark il 16 kvitnya 2021 u Wayback Machine Kolessa O M Stolittya obnovlenoyi ukrayinsko ruskoyi literaturi 1798 1898 prof dr Oleksander Kolessa Lviv Z druk Nauk t va im Shevchenka 1898 27 2 s 28 sichnya 2021 u Wayback Machine Kolessa Oleksander Lyunarno astralnij mitologichnij syuzhet u starinnij ukrayinskij kolyadci borotba gordogo molodcya z chornim turom Oleksander Kolessa U Lvovi b v 1930 17 3 s 16 kvitnya 2021 u Wayback Machine Avtor pisen Shalijte shalijte skazheni kati 1889 Dumka ukrayinskogo hliboroba do 1916 Grayut trubi nad Dnistrom do 1916 Avtor knigi Lyunarno astralnij mitologichnij syuzhet u starinnij ukrayinskij kolyadci Borotba gordogo molodcya z chornim turom 1930 PrimitkiEnciklopediya Ukrayini v Interneti O Havrylyshyn F Sysyn M Moser et al CIUS 2001 d Track Q12135541d Track Q87193076d Track Q4212096d Track Q12131753 http www encyclopediaofukraine com display asp linkpath pages 5CK 5CO 5CKolessaFilaret htm Enciklopediya Ukrayini v Interneti O Havrylyshyn F Sysyn M Moser et al CIUS 2001 d Track Q12135541d Track Q87193076d Track Q4212096d Track Q12131753 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Lukiyanovich D Politichno nenadijnij Melnichuk B Uniyat V Ivan Franko i Ternopilshina Ternopil Ternograf 2012 280 s S 82 ISBN 978 966 457 087 6 Dzherela ta literaturaP M Bondarchuk Kolessa Oleksandr Mihajlovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 451 ISBN 978 966 00 0692 8 zhurnal Dnipro 1 95 st 140 Ivasyuk O Folklorni motivi v poeziyi Oleksandra Kolessi Bukovinskij istoriko etnografichnij visnik Chernivci 2004 Vip 6 S 210 213 Pogrebennik F P Kolessa Oleksandr Mihajlovich Ukrayinska literaturna enciklopediya U 5 t K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1990 T 2 S 528 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Literatura V I Golovchenko Kolessa Oleksandr Mihajlovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Istoriya ukrayinskoyi bibliotechnoyi spravi v imenah kinec HIH st 1941 r materiali do biobibliografichnogo slovnika avt uklad L V Garbar red kol G V Boryak L A Dubrovina golova V I Popik ta in NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t rukopisu Kiyiv 2017 C 216 217 http irbis nbuv gov ua everlib item er 0002146 27 bereznya 2019 u Wayback Machine PosilannyaKolessa Oleksandr Mihajlovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 490

Дата публікації:
Топ